Професійна самореалізація майбутніх інженерів технічних університетів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Професійна самореалізація майбутніх інженерів технічних університетів

Кокарєва А.М. Національний авіаційний університет

Вступ

Стратегічними завданнями реформування вищої освіти України, які визначені Національною доктриною розвитку освіти, є формування освіченої, творчої особистості, а також забезпечення пріоритетності розвитку людини та професійна самореалізація. Це обумовлено передусім великою конкуренцією серед випускників, тому потреба в професіоналах зростає, що висуває нові вимоги до закладів вищої освіти в період пандемії. Професійна самореалізації студентів інженерів, це синтез теоретичних знань та практичних умінь, які будуть їм необхідні в майбутній професійній діяльності. Сьогодні професійна самореалізація майбутніх випускників технічних університетів є пріоритетною, фахівець у галузі інженерії, це висококваліфікований спеціаліст, який уміє поєднувати винахідництво, наукові та фундаментальні знання для знаходження нових рішень технічних проблем. Вибір професії інженера, або професійне самовизначення, будучи засобом самоствердження особистості в суспільстві, стає сьогодні одним з головних рішень у житті майбутнього спеціаліста. Професійне самовизначення майбутніх інженерів може вважатися повноцінним та діючим, якщо воно доповнюється постійним прагненням до професійного зростання. Професіоналізм це вищий щабель у розвитку людини як суб'єкта пізнання, праці, спілкування. При цьому критерієм рівня професіоналізму є ступінь професійних компетентностей фахівця сучасним досягненням науки і практики технічної галузі. Ми розглядаємо професіоналізм, як найважливішу акмеологічну категорію, у діяльнісному та особистісному проявах.

Виклад основного матеріалу. В аспекті професійної інженерної діяльності як багатофункціонального процесу спрямованого на застосування інтегрованих, фахових знань та застосовування їх у нових, нестандартних ситуаціях відбувається забезпечення розвитку особистісних якостей фахівця. Розглянемо деякі аспекти, які визначають сутність та детермінанти професійної самореалізації особистості.

Професійну самореалізацію як феномен, досліджували українські та закордонні науковці, а саме (Б. Ананьєв, О.Бодров, Р. Кричевський, Т. Базаров, Т. Шульц, Г. Беккер, С.Максименко, М. Мескон, А. Наумов, А. Столяренко, та ін.); як мотив (Г. Герцберг, В. Леонтьєв, С. Рубінштейн, Є. Ільїн), самоактуалізації і самореалізації особистості (А. Батаршев, А. Маслоу, Г. Олпорт, А. Абульханова-Славська, Л. Коростильова).

В своїх дослідженнях науковець Л. Коростильова вважає самореалізацію необхідним атрибутом розвитку дорослої людини, визначає цей феномен як "здійснення можливостей розвитку "Я" за допомогою власних зусиль, співтворчості, співдіяльності з іншими людьми (близьким і далеким оточенням), соціумом й світом в цілому. Самореалізація передбачає збалансований і гармонійний розвиток різноманітних аспектів особистості шляхом докладання адекватних зусиль, спрямованих на розкриття генетичних, індивідних й особистісних потенціалів. У найзагальнішому вигляді самореалізація як процес реалізації себе - це здійснення самого себе в житті й буденній діяльності, пошук й ствердження свого особливого шляху в цьому світі, своїх цінностей і смислу свого існування в кожний даний момент часу. Самореалізація здійснюється тоді, коли у людини є сильний збуджувальний мотив для особистісного зростання" [5, 52].

Більшість науковців утотожнють поняття самоактуалізація та самореалізація. Дослідник К. Роджерс визначає що: самоактуалізація - це прагнення людини до найбільш повного прояву і розвитку своїх можливостей і здібностей; А. Маслоу вважає, що самоактуалізація - повне використання талантів, здібностей, можливостей, які пов'язані з самореалізацією. На нашу думку самоактуалізація є вужчим поняттям і входить до складу більш широкого "самореалізація". Самореалізація особистості за своєю сутністю безпосередньо пов'язана з самопізнанням, самооцінкою людини. Д Леонтьєв зазначає, що в понятті самореалізації з позиції психології акцент на особистісних якостях, які дозволяють певній особистості продуктивно самореалізуватися на мотиваційній основі [8, с. 156-175]. випускник інженерія винахідництво

Дослідники С.Д. Максименко та В. І. Осьодло пропонують системно й комплексно досліджувати категорію самореалізації. Вони її пропонують розглядати як процес і результат діяльності в професійній діяльності. Вчені запропонували наступні критерії самореалізаії:

організаційний - характер цілей, мотивів, ціннісних орієнтацій і умов кар'єрного зростання, їх усвідомленість, рівень досягнень, ставлення до обраної професії, бажання оволодіти необхідними знаннями, уміннями, навичками і т. ін.; діяльнісно-творчий - засоби і способи реалізації професійної діяльності, професійна компетентність; професійна спрямованість, самоконтроль, ступінь вираження професійної етики; характер творчої активності й уміння творчо вирішувати професійні завдання; ступінь реалізації творчого потенціалу особистості; суб'єктно- особистісний - рівень сформованості суб'єктних якостей та особистісного професійного розвитку; результативно-професійний - рівень результативності професійної діяльності, у тому числі реалізації професійних знань, умінь, навичок і практичних професійних дій [10].

Ефективність професійної самореалізації залежить від спектру можливостей, які пропонуються майбутнім випускникам ЗВО для прояву їхньої самостійності в навчанні, науковій діяльності, різноманітних за тематикою секціях, наукових дослідженнях, гуртках та тематичних заходах. Однак, така орієнтація може бути реалізована на основі побудови відповідної стратегії діяльності, що створює педагогічні умови з розвитку самореалізації особистісного потенціалу в системній взаємодії.

Дослідниця А. Маркова пов'язує професійну самореалізацію з поняттям "професіоналізм" і відносить професійну самореалізацію до середнього рівня досягнення професіоналізму. Всередині цього рівня професіоналізму дослідниця виокремлює етап адаптації людини до професії, етап самоактуалізації людини в професії (усвідомлення людиною своїх можливостей, початок саморозвитку засобами професії, максимальна самореалізація своїх можливостей у професійній діяльності), етап вільного володіння професією, що проявляється у формі майстерності, гармонізації людини професією [9, с. 129].

Майбутній інженер вирізняється інноваційним мисленням, використовує можливості творчого спілкування з колегами для власного цілеспрямованого професійного і кар'єрного розвитку, оволодіває організаторськими вміннями, професійними знаннями в галузі менеджменту, вміннями представляти свої досягнення для їх оцінки експертами та налагоджувати рівноправне спілкування з оточуючими, акцентує увагу на тих, хто реалізовує творчі ініціативитощо. [6, с. 65].

Проаналізувавши наукові доробки А. Крохмаль, яка проблему формування самостійності майбутніх інженерів розглядає в зв'язку з практикою. Науковиця зазначає, "найбільш ефективним при цьому є опертя на особистісно - професійний досвід студентів, який вони набувають під час виробничих практик, у процесі професійної діяльності і виконання науководослідних проектів. Участь у практичній діяльності найбільш повно дозволяє усвідомити студенту брак у себе знань, умінь, якостей, необхідних для успішної професійної самореалізації, і спонукає майбутнього фахівця до активного самовдосконалення" [7, с.8].

Метою нашого дослідження було розкрити особливості самоактуалізації студентів інженерів, під час освітнього процесу в технічному університеті. під час дослідження ми воикористали анкетування та ряд психодіагностичних методик (методика діагностики самоактуалiзацiї особистості О.В. Лазукіна в адаптації Н.Ф. Калини; методика дослідження самооцінки С.А. Будассі, методика вивчення мотивів навчальної діяльності (модифікація А.О. Реана, В.О. Якуніна). Вибірку склали 123 студенти І-ZV курсів Факультету кібезбезпеки, комп'ютерної та програмної інженерії Національного авіаційного університету, галузі 12 Інформаційні технології, спеціальностей:

121 Інженерія програмного забезпечення

122 Комп'ютерні науки

123 Комп'ютерна інженерія

125 Кібербезпека

Методика самоактуалізації особистості О.В. Лазукіна в адаптації Н.Ф. Калини, дала нам можливість виявити позитивні результати, вона дозволяє оцінити особистісний потенціал людини, рівень особистісної зрілості, самоактуалізації. Ми отримали наступні дані (34,3%) мають середній рівень самоактуалізації, тобто вони певною мірою готові до професійного розвитку, ставлять адекватні плани на майбутнє, паралельно реалізовуючи цілі сьогодні, для 31,2% студентів із високим прагненням до самоактуалізації дуже значимі найвищі духовні цінності, вони приймають інших такими, які вони є, мають високу гнучкість і контактність у міжособистісних відносинах, тобто мають високе прагнення до самореалізації. Відповідно 34,5 % майбутніх студентів інженерів живуть вчорашнім днем, відвернуті від соціуму, їх поведінка не відповідає адекватним суспільним цінностям, вони не приймають власну особистість, тобто потребують психологічної корекції, оскільки такі прояви скоріш за все призведуть до подальшої особистісної та професійної стагнації, на наш погляд це обумовлено їх професійною спрямованістю.

Рис. 1. Рівень прагнення до самоактуалізації студентів інженерів

Професійна самореалізація відіграє дуже важливу роль в професійній діяльності, це полягає в усвідомленні особистістю самого себе, власне сприйняття, за допомогою методики С.А. Будассі ми дослідили самооцінку студентів майбутніх інженерів в галузі 12 Інформаційні технології.

Дослідження показало, що (85,0%), студентів майбутніх інженерів мають неадекватну самооцінку, це свідчить про низький рівень домагань, невпевнені у власних силах, орієнтуються на невдачі, на нашу думку може бути обумовлено специфікою спеціальності та онлайн навчання, про що говорить пасивність та замкнутість у спілкуванні. Що спостерігати юнацький максималізм, де саме і відбувається особистісне та професійне самовизначення. З метою визначення мотивація до навчальної діяльності, професійної самоактуалізації ми використали методику вивчення мотивів навчальної діяльності (модифікація А.О. Реана, В.О. Якуніна).

Рис. 2. Мотиви навчальної діяльності студентів інженерів.

Відповіді студентів в цілому відібрали фактичну ситуацію освітнього процесу, на питання "Для чого я вчусь?", розкрили майбутню свою мотивацію в своїй професійній діяльності. Освітній процес спонукає їх на отримання знань, умінь та навичок, професійної компетентності, яка в майбутньому допоможе отримати фінансове благополуччя та досягти успіху в професійній діяльності, що безумовно характерно для їх вікової категорії.

Отже, сутністю професійної самореалізації можна вважати - пошук і знаходження особистісного сенсу в обраній, освоюваній і вже виконуваній трудовій діяльності, а також - знаходження сенсу в самому процесі самовизначення. Під професійним самовизначенням розуміють самопізнання та об'єктивну оцінку особистістю власних індивідуальних особливостей, зіставлення своїх професійно важливих якостей і можливостей з вимогами, необхідними для оволодіння конкретною професією. Це процес прийняття особистістю рішення щодо вибору майбутньої трудової діяльності (вибір професії, професійного навчального закладу, місця працевлаштування) [4, с. 12].

Проаналізувавши психолого-педагогічну літературу та власне дослідження, ми з'ясували, що професійна самореалізація майбутніх інженерів у професійній діяльності залежить від професійної підготовки студентів в освітньому середовищі, їх стимулів до професійної діяльності та мотивів щодо формування професійної компетентності.

Професійна самореалізація полягає в усвідомленні особистістю себе як суб'єкта конкретної професійної діяльності і передбачає:

1) самооцінку людиною власних індивідуально - психологічних якостей та зіставлення своїх можливостей з психологічними вимогами професії до спеціаліста;

2) усвідомлення своєї ролі в системі соціальних відносин і своєї відповідальності за успішне виконання діяльності та реалізацію своїх здібностей;

3) саморегуляцію поведінки, спрямованої на досягнення поставленої мети.

Професійна самореалізація - це багатомірний процес, який можна розглядати з різних точок зору:

-як серію задач, які суспільство ставить перед особистістю, яка формується, і які дана особистість повинна вирішити за певний період часу;

-як процес поетапного прийняття рішень, за допомогою яких індивід формує баланс між своїми побажаннями та нахилами, з одного боку, і потребами суспільства - з іншого;

-як процес формування індивідуального стилю життя, частиною якого є професійна діяльність. [3, с. 184].

Професійна підготовка може вважатися повноцінною та діючою, якщо вона доповнюється постійним прагненням до професійного зростання. Професіоналізм визначається як вищий щабель у розвитку людини як суб'єкта пізнання, праці, спілкування. При цьому критерієм рівня професіоналізму є ступінь відповідності знань, умінь і навичок фахівця сучасним досягненням науки і практики у цій області. Професіоналізм, як найважливіша акмеологічна категорія, розглядається, у широкому контексті, у діяльнісному та особистісному проявах. Безсумнівно, у процесі становлення професіоналізму діяльності особистість розвивається. Мова йде про професіоналізм, що включає підструктури, що перебувають у діалектичній єдності, професіоналізму діяльності і професіоналізму особистості.

Професійна самореалізація особистості інженера - якісна характеристика суб'єкта праці, що відображає високий рівень професійно важливих або особистісно- ділових якостей, креативності, адекватний рівень домагань, мотиваційну сферу і ціннісні орієнтації, спрямовані на прогресивний розвиток. Професіоналізм діяльності - якісна характеристика суб'єкта праці, що відображає високу професійну кваліфікацію і компетентність, різноманітність ефективних професійних навичок і умінь, в тому числі заснованих на творчих рішеннях, володіння сучасними алгоритмами і способами вирішення професійних завдань, що дозволяє здійснювати діяльність з високою і стабільною продуктивністю.

Висновки

Професійна самореалізація інженера - це високий і стійкий рівень знань, умінь і навичок інженерії, що дозволяють досягати найбільшого та стабільного ефекту

у професійній діяльності. Майстерність інженера - етапи професіоналізації особистості, що характеризуються творчим виконанням професійної діяльності, інтеграцією сформованих професійно важливих якостей особистості в індивідуальний стиль діяльності, постійним вдосконаленням методів і технологій власної професійної діяльності. Мотиви професійного самовдосконалення конкретизуються, видозмінюються залежно від задоволеності своїми досягненнями: навчанням, місцем роботи, професійним просуванням по кар'єрній сходинці і т.п. Мотивація особистості інженера є складна система зовнішніх і внутрішніх факторів і механізмів, що спонукають, направляють і регулюють діяльність щодо підготовки та здійснення вибору свого професійного шляху, постановки та досягнення професійних цілей, вибору засобів їх досягнення, а також діяльність з саморозвитку і самовдосконалення в професійній сфері. В ході дослідження встановлено, що ефективність процесу самореалізації пов'язана з успішністю в навчальній та науковій діяльності та позитивними майбутніми професійними орієнтирами, що розкриває можливі перспективи кар'єрного зростання. Подальші перспективи дослідження полягають у розробці та апробації методики формування готовності майбутніх інженерів до професійної самореалізації.

Список використаних джерел

1. Андрущенко В.П., Михальченко М. І. Сучасна соціальна філософія. - К. : Генеза, 1996. - 368 с.

2. Виховання особистості: підручник / І. Д. Бех -К.: Либідь, 2008.-848 с.

3. Кокарєва А.М. Професійний розвиток особистості інженера // Вища освіта України.- 2019. - №2 (27). - С. 234-240.

4. Кокарєва А.М. Сучасний стан професійної підготовки інженерів в технічному університеті. - К. : Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка, Психологія, 2017.

5. Коростылева Л.А. Проблема самореализации личности в системе наук о человеке. Психологические проблеми самореализации личности. СПб., 1997. 256 с.

6. Klymenko, M. (2017). Педагогічні умови розвитку кар'єрної компетентності майбутніх інженерів-механіків у технічних університетах. Professional Pedagogics, (13), 109-- 115. https://doi.org013.32835/2225-5752.2O17.13.1O9ill5.

7. Крохмаль А.М. Формування потреби у професійному самовдосконаленні студентів вищих технічних навчальних закладів: автореф. дис. на здобуття канд. пед. наук: спец. 13.00.04 "Теорія і методика професійної освіти" / А.М. Крохмаль. - Харків, 2012. - 20 с.

8. Леонтьев Д.А. Самореализация и сущностные силы человека. Психология с человеческим лицом: гуманистическая перспектива в постсоветской психологии / под ред. Д.А. Леонтьева, В.Г. Щур. Москва. С. 156-175.

9. Маркова А.К. Психология профессионализма / А.К. Маркова. - М. : Знание, 1996. - 308 с.

10. Максименко С.Д., Осёдло В.И. Субъектный подход в изучении профессиональной самореализации [Электронный ресурс] // Психология и право. 2011. Том 1. № 1. URL: https://psyjournals.ru/psyandlaw/2011/n1/39330.shtml (дата обращения: 07.12.2021)

11. Павлютенков Є. М. Формування мотивів вибору професії. - К. : Рад.школа, 1980. - 130 с.

12. Фоміна М.В. Структурування змісту психолого - педагогічної підготовки інженерів машинобудівного профілю: Автореферат дис... канд. пед. наук. 13.00.04. / М.В. Фоміна. - Вінниця, 2005. - 20 с.

Размещено на Allbest.ru