Національний кодекс дизайну України як пріоритетна умова становлення і розвитку системи дизайн-освіти

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри дизайну Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, м. Київ, Україна

Бровченко А.І. Національний кодекс дизайну України як пріоритетна умова становлення і розвитку системи дизайн-освіти

У статті розглядається потреба в розробці Національного кодексу дизайну України як ключового етапу в становленні та розвитку системи національної дизайн-освіти і дизайну. На думку автора, одним із пріоритетних напрямів цього кодексу є визначення стандартів і норм, що регулюють дизайнерську діяльність національного рівня.

Він вважає, що для його розробки можна врахувати досвід розвитку системи дизайн-освіти Великої Британії, яка вважається однією з найкращих у світі. Дослідник пропонує на інституційному рівні заснувати Державне агентство з розвитку дизайну (ДАРД), при якому створити Національний дизайн-центр із проблем неперервної дизайн-освіти в Україні і на його базі розробити Національний цифровий кодекс дизайну: проєктування естетичного, надійного та зручного середовища сталого розвитку, який буде систематичним зібранням принципів і стандартів.

Для комплексної розробки цифрового кодексу потрібно розробити проєкт застосування «десяти характеристик» національного дизайну України, необхідних для створення середовища сталого розвитку: контекст; ідентичність; формотворення; мережі руху і моделі пересування людей; природні компоненти; громадські простори; зручність користування; збереження здоров'я, комфортність і безпечність; збереження ресурсів; якість життя.

При цьому потрібно передбачити обґрунтування і втілення десяти принципів українського національного дизайну. Розроблений Національний кодекс дизайну України виступатиме не лише як нормативний документ, але і як важлива основа для структурування та розвитку системи дизайн-освіти. Він стане основою для розробки навчальних програм і курсів, адаптованих до вимог часу та потреб ринку. Впровадження цього кодексу в життя є ключовим етапом на шляху формування висококваліфікованих і креативних фахівців у галузі дизайну в Україні.

Ключові слова: дизайн-освіта, нормативні документи, Національний кодекс дизайну, принципи українського дизайну, методологія дослідження.

Brovchenko A. The National Design Code of Ukraine as a priority condition for the formation and development of the design education system

The article considers the need to develop the National Design Code of Ukraine as a key stage in the formation and development of the national design education and design system. In the opinion of the author, one of the priority directions of this Code is the definition of standards and norms regulating design activities at the national level. He believes that for its development it is possible to take into account the experience of the development of the UK design education system, which is considered one of the best in the world.

The researcher proposes at the institutional level to create the State Design Development Agency (DARD), under which to create a National Design Center for the problems of continuous design education in Ukraine and to develop the National Digital Code of Design on its basis: designing an aesthetic, reliable and convenient environment for sustainable development, which will be a systematic collection of principles and standards.

For the comprehensive development of the digital code, it is necessary to develop a project of application of the “ten characteristics” of the national design of Ukraine, necessary for creating an environment of sustainable development: context; identity; forming; traffic networks and patterns of people's movement; natural components; public spaces; ease of use; preservation of health, comfort and safety; conservation of resources; quality of life.

At the same time, it is necessary to foresee the justification and implementation of the ten principles of Ukrainian national design.

The developed National Design Code of Ukraine will act not only as a regulatory document, but also as an important basis for structuring and developing the design education system. It will become the basis for the development of training programs and courses adapted to the requirements of the time and the needs of the market.

The implementation of this code is a key stage on the way to the formation of highly qualified and creative specialists in the field of design in Ukraine.

Key words: design education, regulatory documents, National Design Code, principles of Ukrainian design, research methodology.

Національний дизайн є важливим чинником розвитку країни. Існує пряма залежність між наявністю національної політики щодо дизайну та гармонійним предметним довкіллям у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

Системи дизайну і технологій стрімко охоплюють усі галузі та сфери діяльності людини, формуючи парадигму загального соціального простору, де одним з основних її аспектів є «сервіс-орієнтоване проєктування / design».

В Україні немає національної політики з розвитку дизайну і дизайн-освіти та відсутні сучасні нормативні державні документи з розвитку українського національного дизайну й системи національної дизайн-освіти, спрямовані на впровадження «сервіс-орієнтованого проєк- тування / design» у всі галузі та сфери життєдіяльності українського суспільства.

Варто звернути увагу, що в історичній ретроспективі такі документи були: постанова КМУ «Про ради з дизайну» (від 30.07.1996 № 876), «Про першочергові заходи щодо розвитку національної системи дизайну та ергономіки і впровадження їх досягнень у промисловому комплексі України, об'єктах житлової, виробничої і соціально-культурної сфер» (від 20.01.1997 № 37); постанова колегії Міносвіти і управління Спілки дизайнерів щодо впровадження дисципліни «Основи дизайну» у педагогічні заклади (1989). Ці й інші нормативні документи можуть бути модернізовані у проєкті Національного цифрового кодексу дизайну України (НКДУ).

Дослідження, пов'язані з розвитком дизайну і системи дизайн-освіти в Україні та потребою в розробці і впровадженні державних нормативних документів щодо їх регулювання, українськими науковцями здійснювалися переважно в ретроспективному аспекті. Такими дослідженнями займалися В. В. Осадчий, О. О. Фурса, В. Прусак, Р. Т. Шмагало й інші. Проводила аналіз стану сучасної дизайн-освіти, наявних недоліків, притаманних формальній (академічній) дизайн-освіті, та можливих заходів з їх усунення А. В. Дяченко Досліджували особливості сучасного вітчизняного дизайну та розглядали його як загальносвітовий і національний феномен В. Н. Бистрякова, А. М. Осадча. Аналізувала дизайн як нелінійний, суперечливий і складний духовно-практичний феномен, який потребує своєї інституціоналізації в контексті єдності трансісторичних культурних значень і конкретно-історичних смислів їх інтерпретації, І.С. Рижова. Проаналізовано проблеми українського дизайну та дизайн-освіти й надано рекомендації щодо їх усунення в дослідженні стану розвитку дизайну в Україні в рамках програми Українського культурного фонду «Український культурний монітор».

Метою статті є розкриття потреби в розробці Національного кодексу дизайну України для гармонійного розвитку національної дизайн-освіти і дизайну.

Для реалізації означеної мети було застосовано теоретичні методи дослідження: порівняльний аналіз і синтез інформаційних джерел для виявлення стану проблеми і шляху до її вирішення.

Україна, розвиваючи свою культуру й ідентичність, невід'ємно пов'язується із сучасним дизайном. У цьому контексті розробка та впровадження Національного кодексу дизайну стає ключовим етапом у розвитку системи дизайн-освіти. Одним із пріоритетних напрямів цього Кодексу має бути визначення стандартів і норм, що регулюють дизайнерську діяльність національного рівня. Це не тільки забезпечить чіткість у сфері дизайну, але й стимулюватиме консолідацію зусиль для впровадження цих стандартів у систему дизайн-освіти. Національний кодекс стане основою для розробки навчальних програм і курсів, адаптованих до вимог часу й потреб ринку. Це сприятиме формуванню конкурентоспроможних фахівців, здатних ефективно впроваджувати свої знання та навички в різноманітних галузях дизайну. Важливим завданням кодексу є підтримка розвитку творчого мислення та інновацій в дизайні. Це може забезпечити впровадження сучасних методик проєктування, дизайн-лабораторій із технічним обладнанням, а також сприяти активній участі студентів у проєктах реального життя.

Для розробки Національного кодексу дизайну можна врахувати досвід розвитку системи дизайн-освіти Великої Британії, що регулюється National Design Guide: A national guide to planning beautiful, sustainable and successful environments, розробленим і впровадженим у предметному довкіллі Великої Британії Міністерством житлово-комунального господарства, громад і місцевого самоврядування (National Design Guide, 2021).

Теоретиками і практиками дизайну визнано британську систему дизайн-освіти однією з найдосконаліших у світі. Уряд Британії приділяє значну увагу розвитку дизайн-освіти й дизайну в країні, що відображається в основі політики національного планування. На вищому рівні планування держави розроблено національний посібник із проєктування та кодекси, які відповідають соціально-економічним та екологічним змінам у країні. Посібник, національний типовий кодекс проєктування та вказівки щодо кодів проєктування ілюструють, як на практиці можна досягти добре спроєктованих місць, які є красивими, здоровими, екологічнішими, витривалішими й успішними. Цей посібник є частиною урядового переліку практичних вказівок щодо планування, і його слід читати разом з окремими практичними вказівками щодо процесу проєктування й інструментів (National Design Guide, 2021).

Через відсутність нормативних державних документів в Україні виробництво інноваційної дизайн-продукції виведено на ринок «інтернет-продукції», зорієнтованої на індивідуального споживача, без урахування етнокультурної своєрідності, зумовленої особливостями матеріально-художньої культури історико-етнографічних територій місцевих громад.

Настав час для становлення й розвитку креативної індустрії дизайну - сучасного перспективного напряму комерційної реалізації і монетизації креативного потенціалу України, важливої ланки між креативом та економікою. Дизайнери з різних куточків України покликані скласти новий креативний атлас для Європи - від українського бароко («Бароко now») до футуристичного мінімалізму, вкладаючи культурні коди нації в дизайн-продукцію (ДВІЖ-ПАРИЖ,2020).

Використовуючи багаті ремісничі традиції української культури, українські дизайнери органічно працюють із натуральними матеріалами, що могло б бути характерною особливістю української дизайн-продукції з предметного дизайну. Формотворення й декорування етнокультурної дизайн-продукції історико-етнографічних територій України забезпечує Закон України «Про народні художні промисли», що передбачає створення «серійних виробів народних художніх промислів, виконаних за типовим зразком у варіантному виконанні» - етнодизайн як формотворення для тиражування сучасними засобами комп'ютерних технологій (Закон України «Про народні художні промисли», 2001).

Оскільки національні стилі візуального дизайну притаманні відеографічній дизайн-про- дукції у всіх розвинених країнах світу, то національний колорит стилю «Бароко now» мав би з'явитися не лише в предметному дизайні, але й на вебсайтах, розроблених українськими фахівцями UI/UX-дизайну.

Проте креативна індустрія українського національного дизайну відома лише на виставках у Європі. Поняття «український національний дизайн» ще не обґрунтоване вітчизняними дослідниками і достойно не представлене в інтернет-мережах.

За рекомендацією, наданою дослідниками стану розвитку дизайну в Україні в рамках програми Українського культурного фонду «Український культурний монітор», на інституційному рівні потрібно створити Державне агентство з розвитку дизайну (ДАРД) - невелику державну установу, чия діяльність має бути націлена на вирішення питань, які заважають розвитку національній індустрії дизайну в Україні, у взаємодії з учасниками ринку (Стан розвитку дизайну в Україні, 2019).

Вважаємо, що при цьому агентстві доцільно створити Національний дизайн-центр із проблем неперервної дизайн-освіти в Україні і на його базі розробити Національний цифровий кодекс дизайну України: проєктування естетичного, надійного та зручного середовища сталого розвитку, який буде систематичним зібранням принципів і стандартів національного дизайну. До його складу мають входити документи, що містять детальні вказівки для дизайн-освіти, дизайнерів та архітекторів щодо врахування унікальних аспектів української культури, екологічних принципів, а також стандартів безпеки та надійності в проєктуванні. Набір стандартів і норм національного дизайну сприятиме якості, ефективності та стабільності в процесі навчання дизайнерів і подальшого проєктування ними української дизайн- продукції, а також допоможе командам із галузей мистецтва і культури, технологій та інжинірингу працювати разом більш ефективно, дотримуючись спільних стандартів і досягаючи поставлених цілей.

Для комплексної розробки цифрового кодексу потрібно розробити проєкт застосування «десяти характеристик» національного дизайну України, необхідних для створення середовища сталого розвитку: контекст; ідентичність; формотворення; мережі руху й моделі пересування людей; природні компоненти; громадські простори; зручність користування; збереження здоров'я, комфортність і безпечність; збереження ресурсів; якість життя.

При цьому потрібно обґрунтувати і втілити десять принципів українського національного дизайну:

1. Інноваційність, що полягає у використанні сучасних технологій для створення унікальних форм, оригінального формотворення.

2. Ергономічність і поліфункціональність, що полягає у зручності користування та відповідності потребам користувачів.

3. Естетичність - зовнішня привабливість форми, гармонія між формою та емоційним станом користувача.

4. Розуміння - прозорість структури, яка доступна для розуміння всіма користувачами.

5. Доброчесність - оригінальність, що не викликає сумніву в користувача.

6. Ненав'язливість - помірний вплив дизайну на споживача, без перевантаження декором.

7. Довговічність - актуальність дизайну протягом тривалого часового проміжку.

8. Екологічність - збереження ресурсів довкілля та мінімізація забруднення.

9. Послідовність до останньої деталі - відсутність випадкових елементів, розуміння потреб і повага до користувача.

10. Мінімалізм дизайну - зосередженість на простоті й конкретності.

Створення Національного цифрового кодексу дизайну України потребує систематичної та добре спланованої методології дослідження:

1. Аналіз наявних нормативів і стандартів - зокрема, проведення огляду чинних національних і міжнародних стандартів у сфері дизайну; аналіз інших кодексів дизайну з метою визначення кращих практик та інноваційних підходів.

2. Консультації з експертами та зацікавленими сторонами - проведення обговорень і консультацій із професіоналами у сфері дизайну, архітектури, екології та інших відповідних галузей; залучення представників громадськості й організацій до обговорень для врахування різноманітних поглядів.

3. Вивчення українського культурного контексту - аналіз української культурної спадщини й ідентичності для врахування цих аспектів у дизайні; вивчення традицій формотворення та декорування для їхнього інтегрування в національний кодекс.

4. Вивчення зарубіжного досвіду - аналіз методологічних засад функціонування національного дизайну Великої Британії.

5. Екологічний аналіз - оцінка екологічних викликів і можливостей для впровадження сталих та енергоефективних рішень; вивчення впливу дизайну на довкілля та розробка заходів для зменшення негативного впливу.

6. Створення принципів і стандартів - розробка уніфікованих принципів дизайну, що враховують естетичні, функціональні, екологічні та культурні аспекти; визначення конкретних стандартів для різних категорій об'єктів і середовищ.

7. Тестування та коригування - пілотне впровадження стандартів у конкретних проєктах для тестування їх ефективності та придатності; збір фідбеку від користувачів і фахівців для подальшого уточнення цифрового кодексу.

8. Інформаційна кампанія та освітня діяльність - розробка інформаційної кампанії для популяризації та впровадження національного цифрового кодексу; організація навчальних програм для дизайнерів та інших зацікавлених сторін.

Такий цифровий Національний кодекс повинен враховувати українську ідентичність у дизайні та стати важливим інструментом для розвитку сталого середовища в Україні, сприяти розвитку дизайн-освіти й ефективному впровадженню сталого дизайну в різні галузі.

Створення Національного кодексу дизайну матиме значний вплив на розвиток науки в галузі дизайну і дизайн-освіти в Україні. Він забезпечить основу для подальших наукових досліджень і стане важливим документом для професіоналів у галузі дизайну й архітектури та неперервної дизайн-освіти. Розробка кодексу додасть нові знання й інструменти для наукового співтовариства, сприяючи подальшому розвитку та вдосконаленню сучасної дизайн-освіти та дизайну. Наслідком цього буде модернізація дизайн-освіти, яка не лише вивчає теоретичні аспекти, але й активно розвиває та транслює практичні навички. Це, зі свого боку, дасть змогу випускникам не лише входити в професію, але й визначати її та вносити вагомий внесок у розвиток галузі.

Національний кодекс дизайну України виступатиме не лише як нормативний документ, але й як важлива основа для структурування та розвитку системи дизайн-освіти. Упровадження цього кодексу в життя є ключовим етапом на шляху підготовки висококваліфікованих і креа- тивних фахівців у галузі дизайну в Україні.

Його повинні будуть використовувати у своїй діяльності не тільки освітяни, а й урядовці, місцеві органи самоврядування, архітектори, дизайнери й інші сторони, які беруть участь у створені предметного середовища в країні.

На жаль, в українському суспільстві здебільшого спостерігаються недостатнє розуміння значення національного дизайну для розвитку країни та низький інтерес професійної аудиторії до проблеми створення цифрового кодексу дизайну. Крім того, у країні дизайн досі недооцінено як фактор, що може приносити додану вартість матеріальним і нематеріальним продуктам, зокрема через відсутність методології об'єктивної оцінки його якості, що спричинено низьким рівнем освіченості замовників (Стан розвитку дизайну в Україні, 2019).

Це може спричинити складність із впровадженням кодексу в українському суспільстві. Щоб запобігти цьому, потрібно забезпечити ефективну рекламу й інформаційну кампанію для привернення уваги фахівців до розробки, використання та вдосконалення цифрового кодексу.

Отже, розроблення Національного кодексу дизайну України буде важливою основою для структурування та розвитку національної системи дизайн-освіти і дизайну. Впровадження його в життя є ключовим етапом на шляху підготовки висококваліфікованих і креативних фахівців у галузі національного дизайну в Україні.

Перспективу подальших наших розвідок вбачаємо в дослідженні функціонування системи андрагогічної дизайн-освіти.

Список використаної літератури

національний кодекс дизайну

1. National Design Guide - Planning practice guidance for beautiful enduring and successful places. 2021. URL: https://www.readkong.com/page/national-design-guide-planning-practice-guidance-for- 9624631(дата звернення: 07.01.2024).

2. ДВІЖ-ПАРИЖ: паризькі виставки відкривають світові імена українських дизайнерів. 2020: вебсайт. URL: https://confermadesign.com/uk/press/ (дата звернення: 21.01.2024).

3. Закон України «Про народні художні промисли». 2001. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ go/2547-14 (дата звернення: 15.01.2024).

4. Стан розвитку дизайну в Україні (звіт за результатами дослідження). 2019. URL: https://www.ppv.net.ua/uploads/work_attachments/Ukrainian_Design_Monitoring_PPV_2019_ UA.pdf (дата звернення: 10.01.2024).

References

1. National Design Guide - Planning practice guidance for beautiful enduring and successful places (2021). Retrieved from https://www.readkong.com/page/national-design-guide-planning- practice-guidance-for-9624631 (Last accessed: 07.01.2024) [in English].

2. DVIZh-PARYZh: paryzki vystavky vidkryvaiut svitovi imena ukrainskykh dyzaineriv [JOURNEY TO PARIS: Paris exhibitions open the world names of Ukrainian designers]. (2020). Retrieved from https://confermadesign.com/uk/press/ (Last accessed: 21.01.2024) [in Ukrainian].

3. Zakon Ukrainy «Pro narodni khudozhni promysly» [Law of Ukraine «On folk arts and crafts»]. (2001). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/go/2547-14 (Last accessed:15.01.2024) [in Ukrainian].

4. Stan rozvytku dyzainu v Ukraini (zvit za rezultatamy doslidzhennia) [The state of development of design in Ukraine (report based on research results)]. (2019). Retrieved from https://www.ppv.net. ua/uploads/work_attachments/Ukrainian_Design_Monitoring_PPV_2019_UA.pdf (Last accessed: 10.01.2024) [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru