Студенти оцінюють викладання навчальної дисципліни

Великим плюсом особисто для мене було проведення практичних занять. У дискусії мали змогу взяти участь усі присутні студенти; виступали ми із короткими доповідями відповідно до теми практичного заняття. Найбільше запам'ятались такі теми: «Правда і постправда в умовах гібридної війни», «Толерантність журналістів у їхній роботі», «Свобода слова та відповідальність ЗМІ», «Особливості психології створення журналістського матеріалу». Щиро дякую за чудовий курс! Процвітання та успіхів Вам у подальшій роботі!

Без підпису: Курс допоміг мені, як молодому журналісту, дізнатись багато нового щодо морального чинника нашої роботи. Саме концентрація на цьому дала мені знання, що в майбутньому допоможуть працювати якісно, а головне - працювати на благо суспільства, розбудовуючи український соціум, роблячи життя людей навколо кращим та світлішим. Також курс допоміг мені ознайомитись із певними аспектами роботи у журналістському колективі. Не обійшлось й без нових знань у майстерності спілкування з людьми, знайшлись відповіді щодо проблеми толерантності у роботі сучасного журналіста. Дуже доречними виявились життєві приклади нашого викладача Василя Васильовича Лизанчука, що змогли конкретно показати ситуації, які можуть трапитись із журналістом під час його роботи.

Виникла проблема із книгою пана Лизанчука, бо чигати онлайн я не люблю, а паперовий варіант коштує, м'яко кажучи, доволі дорого, але це не завадило мені прочитати підручник повністю.

Ярослав Іваніщев: Інтелектуально-психологічні засади функціонування ЗМК - один з найважливіших предметів для студента-журналіста, який хоче розвиватись у своїй галузі та робить це. Тому він однозначно доречний у навчальній програмі для молодих журналістів. Спочатку важливо відзначити сам факт того, що викладач дисципліни Василь Лизанчук пропонує студентам оцінити свою дисципліну та дає можливість вказати на її недоліки. Це свідчить про те, що лектору не байдужа думка студентів про предмет, який він викладає.

Чому цей предмет важливий? Відповідь на це запитання ховається у його назві. Молодим журналістам, які тільки ступають на творчу ниву, необхідно зрозуміти, що журналістика - це, насамперед, інтелектуальна робота, що включає в себе важливі процеси опрацювання інформації, її аналіз та виклад для широкої аудиторії. Саме тому журналіст повинен бути людиною освіченою, аби міг критично оцінити події та викласти їх із дотриманням усіх журналістських стандартів. І саме цей предмет вчить нас цієї простої істини.

Також назва каже нам, що журналістика тісно пов'язана із психологією. Інтерв'юер чи кореспондент має вміти оцінити ситуацію та знайти індивідуальний підхід до кожної людини, із якою спілкується. Журналіст повинен знати ази психології, аби не нашкодити своєму респонденту та отримати якомога більше потрібної інформації. Особливо потрібне розуміння психології під час російської гібридної війни, коли інформаційний простір тоне в фейках, маніпулятивній пропаганді. У такому стані нам необхідно розуміти психологію маніпулятивної пропаганди, аби протистояти їй і отримати перемогу в російсько-українській війні.

Отже, предмет є дуже важливим та потрібним, а його ідея та задумка дуже актуальна в наш час. Лекції були цікавими та змістовними, але вони практично всі були з одного підручника. Єдине, що варто було б оновити у підручнику - це приклади. Вони є доречними, але деякі з них застарілі. Тому їх варто було б актуалізувати, оскільки молода аудиторія змогла б краще відчути сучасні ситуації та зробити відповідні висновки.

Практичні завдання мене дуже здивували - позитивно. Спочатку мені здавалось, що ми будемо обговорювати лише теорію та ситуації з книжки. Однак після кільканадцяти хвилин теорії група переходила до аналізу практичних випадків у контексті тем, які ми вивчали. Саме тому ми активно дискутували про ситуації, пов'язані із толерантністю у журналістиці, формуванням громадської думки, поведінкою журналіста під час гібридної війни та висвітлення проблеми мови, культури та історії України. На практичних заняттях панувала ділова атмосфера, тому було приємно розмірковувати над важливими професійними проблемами, За це окрема подяка викладачу Андрію Калиніву.

Марта Касіянчук: Потрібно зазначити, що цей курс є одним з найголовніших на факультеті журналістики. Адже кожен студент повинен ознайомитися з інтелектуально-психологічними засадами функціонування засобів масової комунікації. Той журналіст, що закінчує вищий навчальний заклад і «йде в люди», не може не прослухати курс, який базується на сфері діяльності ЗМК.

Річ у тім, що особливостями ЗМК є мобільність, мультимедійність, інтерактивність, універсальність та багатофункціональність. Тому сучасний журналіст не просто повинен, а зобов'язаний володіти універсальними професійними навиками. Дисципліна «Інтелектуально-психологічні засади функціонування ЗМК» допомогла набути теоретичних знань із психології медіавиробництва, медіасприймання та вмінь з психологічних засад журналістської творчості.

За допомогою літератури, яку пропонував лектор, мені вдалося проаналізувати особливості психології журналістської творчості, психологію особистості журналіста, вимоги до свободи слова і відповідальності журналіста, а також методику формування індивідуальної і громадської думки, психологію толерантності у професійній діяльності журналіста, а також психологічні аспекти інформаційної безпеки України. Саме це - найголовніше завдання засобів масової інформації.

Побажання: хотілося б слухати й проходити курс «Інтелектуально-психологічні засади функціонування ЗМК» в авдиторії. Офлайн-навчання мені більше до вподоби. Сподіваюся, що пандемія коронавірусу найближчим часом вщухне, й у моїх наступників буде можливість живого спілкування з викладачами під час вивчення цієї дисципліни.

Христина Кацюрин: На парах ми багато роздумували про українську ідентичність, її розвиток та становлення, окреслювали поняття творчого характеру інтелектуальної праці журналіста, розглядали психологічні засади особистісної та масової комунікації. Особисто для мене найбільш цікавим виявилось обговорення психологічних аспектів сприйняття інформації та її правильної подачі для аудиторії.

Насправді, кожну творчу роботу я писала із великою насолодою та достатньою порцією натхнення. Ці роботи давали сильний поштовх для обдумування, розширеного мислення, відбувався своєрідний мозковий штурм. Для початку варто подумати, як написати, про кого, про що, як описати, як правильно передати думки на папір. Але особисто мені вдалось все зробити якнайкраще і викладач справедливо та гідно оцінив мої старання!

Мені дуже сподобалось, як подає матеріал Василь Васильович, розповідає про цікаві журналістські життєві історії, роздуми як про минуле, так про сьогодення. Буду рада, якщо працюватимемо разом ще! Оцінюю на 10+.

Я за постійний розвиток, тому, вважаю, що нові теми для обговорення та вивчення нікому не нашкодять. Хоч теперішній матеріал мені теж до вподоби. Думаю, слід обирати теми, які окреслюватимуть специфіку роботи з аудиторією після закінчення російсько-української війни, у повоєнний період.

Христина Кобак: Цікаво було те, що на лекціях і практичних заняттях викладачі розповідали теорію та підтверджували її на конкретних прикладах з сучасного життя. Це дозволило краще освоїти увесь матеріал та зрозуміти його. Особисто мені сподобалося лаконічне викладення лекційних матеріалів. Уся інформація була чітко структурована, а додатково, за бажанням, можна було прочитати в літературі, про яку Василь Васильович Лизанчук розповідав на початку семестру. Хочу також звернути увагу на приклади студентських робіт, які є у його підручнику «Психологія мас-медіа». Після опрацювання кожного розділу я перечитувала ці матеріали, вони допомагали ще більше заглибитися в тему та з'ясувати деякі моменти, які були незрозумілими.

Оскільки я вже працюю в медіасфері, то для мене було важливо дізнатися більше про комунікацію з читачами, вплив на них, формування суспільної думки тощо. Щодо практичних занять, то було цікаво послухати думки своїх колег, вступити в дискусію та закріпити інформацію, яку почула на лекції. Було цікаво та інформативно. Дякую!

Ольга Кузьомська: Цей предмет є абсолютною необхідністю для тих, хто хоче знати, як працюють засоби масової інформації і як вони висвітлюють реальність і чому люди вірять майже всьому, що говорять по телевізору. Мені, як журналісту, було неймовірно цікаво дізнатися особливості комунікаційних процесів, про інформацію як стратегічний товар, як впливає редакція па журналістські матеріали. Одним із основних питань, які ми розглядали - світоглядна позиція журналіста. Наскільки важливими є світогляд і позиція журналіста для його роботи. Український журналіст повинен мати проукраїнські погляди, налаштовані на розвиток їхньої держави та її добробут. Якби всі українські ЗМІ послуговувалися таким правилом, то це вирішило б проблему агресивної інформаційної політики проти України та допомогло б ефективніше боротися в інформаційній війні.

Мені було неймовірно корисно дізнатися про методи переконування та маніпулювання, як медіа конструюють реальність і як формується індивідуальна та громадська думки. Я зрозуміла наскільки важливою є свобода слова та відповідальність журналіста. Всі пари були насичені цікавою інформацією на лекціях та гарячими дискусіями на практичних, під час яких ми могли краще засвоїти матеріал та ще й поділитися своїми враженнями, досвідом та думками. Щоб ще поліпшити вивчення студентами цієї дисципліни, я би радила використовувати більше прикладів з українських ЗМІ та іноземних також (або показати те, яка маячня несеться з російських та проросійських медіа та яку інформаційну війну вони проти нас ведуть і як нам їй протидіяти).

Дарія Лєденко: Від вивчення курсу «Інтелектуально-психологічні засади функціонування ЗМК» в мене залишилися лише позитивні емоції. На лекціях не було нудно. Адже професор Лизанчук робив усе, щоби донести інформацію цікаво: ділився історіями із власного професійного життя, наводив багато прикладів із медійної та політичної сфер, ставив питання, відповіді на які мали давати студенти. Все це мотивувало мене щоразу приходити на лекції, адже кожна зустріч була сповнена унікальними настроєм та атмосферою.

Захопливими були не тільки лекції, але й домашні завдання. Добре, що за весь курс ми змогли написати декілька змістовних матеріалів із власними роздумами на ті чи інші теми. Так ми більше заглибились у психологічні аспекти подій довкола нас. А також краще зрозуміли себе: як ми сприймаємо інформацію, як формуємо власну позицію, як впливаємо на думки інших людей тощо.

Аби поглибити цей курс, на мою думку, потрібно додати трошки більше інтерактиву та мультимедійності. До прикладу, непогано було б рекомендувати студентам переглядати ті чи інші журналістські і відеоматеріали, аналізувати, спонукати до роздумів щодо побаченого на екрані. Проходження психологічних тестів, заповнення анкет та участь у соціальних опитуваннях також були б хорошим доповненням до цієї дисципліни.

Дмитро Мирошниченко: Мене задовольнив оціночний бал моїх знань. Я міг би на цьому й закінчити цей своєрідний відгук. Проте є ще низка речей, які зробили цей курс дійсно приємним для мене. Почати варто з практичних занять. Проводив їх в нас Андрій Любомирович Калинів, який зміг створити дружню атмосферу на парах. На практичному занятті дійсно були цікаві дискусії, на яких ми могли вільно висловлюватися стосовно різних тем. Це було круто. Коли він позапланово покликав нас в Zoom, щоб подякувати за курс ще раз та побажати удачі, я був дуже приємно здивований.

Інший плюс, який є досить суб'єктивним - це ті завітні три творчі роботи, які ми писали. Мені сподобалися самі завдання, тому що вони давали змогу розкрити свою думку стосовно певних явищ, розглянути додатково якусь тему. І лекційні заняття мені сподобалися. Якщо чесно, то це одні з небагатьох лекцій, на яких я був присутнім, і мені було цікаво. Я дійсно слухав лекції, а не, як в більшості випадків, вмикав їх на фоні. Все справді добре. Василь Васильович, окрім лише захоплення моєї уваги, створював на лекціях досить дружню та приємну атмосферу. Це дійсно були такі пари, які давали можливість інтелектуально збагачуватися та морально відпочивати.

Інна М'ясоїд: Цей курс охоплює широке коло професійно важливих тем, дає всезагальне розуміння процесів, які відбуваються в сучасних засобах масової інформації. Гадаю, він ледь не найбільше сприяв моєму журналістському зростанню, порівняно з іншими університетськими предметами. Курс дає всеосяжне розуміння основних завдань журналіста, зміцнює національні засади праці, громадянську позицію.

Позитивне враження маю й від практичних. Сподобалося, що ми застосовували теоретичні знання в актуальній практичній площині, аналізуючи публікації, телепередачі, ток-шоу українських засобів масової інформації. Такий підхід сприяв легкому й швидкому засвоєнню лекційного матеріалу. До того ж, індивідуальні письмові роботи допомогли ґрунтовно поринути в теми, які ми обговорювали впродовж курсу. Я почуваю себе абсолютно впевнено в тій сфері, яку ми вивчали, саме завдяки вдалій комбінації лекційних і практичних завдань.

Мар'яна Панчак: Дисципліна була актуальною, навіть дуже. Шкодую, що раніше не знала певної інформації, Тому, на мою думку, було б непогано, якби певні ази «Інтелектуально-психологічних засад функціонування ЗМК» вивчались і на першому та другому курсах. Найважливішою для мене була інформація про національну безпеку України. Адже сьогодні потрібно бути дуже пильним, яку саме інформацію ти подаєш та чи не може вона нашкодити державі.

Щодо творчих робіт, то це було для мене чимось новим та не зрозумілим спочатку. Першу роботу я переробляла аж три рази, поки зрозуміла, як саме її потрібно належно виконати. Від другої я отримала задоволення під час написання. Я не лише дізналась дуже багато нового про Степана Бандеру, але й проаналізувала та зробила певні висновки щодо цієї легендарної постаті. Третя робота теж була для мене дуже цікавою. Дума-казка «Ось та Ась» чітко окреслила російсько-українські стосунки. Адже країна-агресорка століттями знущалась над нами та й ще при цьому називала нас рідним братом.

Компетентність викладачів та справедливість мене цілком задовільнила. Мій бал 10. Щоб я запропонувала змінити: переглянути критерії оцінювання практичних занять. Для їх виконання потрібно докладати чимало часу та зусиль, а оцінюються вони всього в 2,5 бали.

Ярослава Прадід: Важливим складником журналістської роботи є ідейне наповнення матеріалу та розуміння психологічних творчих процесів. У курсі професора Василя Лизанчука наголошується саме на морально-духовному аспекті журналістської творчості. Акцентується на ідейно-національному наповненні журналістських творів - це наріжний камінь цього курсу.

В майбутньому доцільно виконувати більше творчих завдань, ніж три рази за семестр, адже курс є дійсно важливим. Хотілося б отримувати більше інформації про актуальні події. Курс передбачає розвиток та формування здорової громадянської позиції журналіста щодо суспільних та соціальних процесів і, на мою думку, це вдалося викладачам здійснити. Особливої уваги заслуговують особисті спостереження та розповіді лектора щодо певних ситуацій. Загалом курсом задоволена.

Анна Проказюк: Навчальною дисципліною задоволена, бо вона є актуальною, оскільки саме завдяки їй ти розумієш людську психологію і як медіа впливають на суспільство. Творчі роботи були досить цікавими. По моїх текстах можна зрозуміти, що під час написання я настільки занурювалась у тематику, що мене було не зупинити, йшов творчий політ думок. Сподобались найбільше друга та третя роботи, тому що було цікаво писати про етапи формування думки, розглядаючи себе як приклад, а також цікаво було прочитати думу-казку «Ось та Ась» і прокоментувати її. Оцінюю педагогічно-професійну компетентність Василя Васильовича на 10, а то й навіть на 11. З Василем Васильовичем я заочно познайомилась ще на другому курсі, коли він, прочитавши мій матеріал в «Слові Просвіти», зателефонував мені. Потім я була на першій його лекції і мене вразило наскільки він розумна та сучасна людина.

Іванна Ружевич: За семестр нам поталанило ознайомитися з корисною профільною літературою, вислухати низку лекцій подібної тематики й спробувати використати накопичені знання на практичних заняттях та й у реальному житті.

Матеріали. Студенти досить часто уникають прочитання рекомендованої (а нерідко й обов'язкової літератури), часом втрачаючи багато цікавого, корисного та потрібного. Упродовж курсу ознайомлення з джерелами було обов'язковим, адже підкріплювалося здачею конспектів. Власне, це забезпечує бодай і не стовідсоткову, та все ж гарантію того, що у пам'яті студентів таки відклалися найважливіші моменти предмету. Не скажу, що це було легко, бо ми (молодь) іноді обираємо легкі шляхи. Особливо це стосується сучасності з її спрощеною та скороченою подачею інформації. Легше прочитати пост у соціальних мережах, аніж приділити увагу серйозному чтиву, на жаль. Але не на курсі Василя Васильовича Лизанчука.

Лекції. Професор Лизанчук чітко та ґрунтовно подавав необхідний матеріал, водночас не забуваючи, що перед ним усе ж таки живі люди. Себто лекції не були монотонною і нудною балаканиною, а скоріше діалогом між студентами та викладачем. До того ж знаходилося місце й для жартів та життєвих тем, що робили лекцію живою і легшою для сприйняття.

Практичні заняття. На цьому етапі нас супроводжував Андрій Любомирович Калинів. Варто відзначити доволі грамотний підхід до організації роботи: ми мали змогу в письмовому вигляді аналізувати різноманітні ЗМІ та їхній контент, порівнювати зміст видань і робити власні висновки. Оприлюднювати висновки можна було й усно, оскільки кожне практичне було у вигляді дискусії, де кожен міг вислухати своїх колег та висловити особисту думку.

Підсумки півріччя. Упродовж семестру ми здавали письмові праці на різні теми, які так чи інакше стосувалися основного змісту дисципліни. Я вважаю це чудовою ідеєю, яка не тільки дає змогу нам, як журналістам, розвивати професійні навички та вміння в написанні праць, а й формує навички критичного мислення. Це відрізняється від звичайного іспиту, де інколи достатньо тільки завчити матеріал й неосмислено відтворити прочитане. Тут же відбувається аналіз контенту, формування особистої думки та вираження власної позиції. Думаю, студентам такої цікавої й водночас відповідальної професії це все піде тільки на користь.

Мінуси. Зрештою, у мене не виникало особливих зауважень чи претензій до курсу у процесі засвоєння матеріалу. Єдине, що було б куди зручніше надсилати роботи на електронну скриньку, що економило б час, кошти, папір і сили. Однак була чудова можливість навідатися до улюбленого факультету, з яким востаннє бачилися дуже давно через пандемію. Та й друковане слово залишається друкованим і, можливо, куди соліднішим, аніж його цифрові правнуки.

Плюси. Із завершенням курсу я отримала багаж знань і чимало вражень, дізналася достатньо нової інформації, щоб ще краще орієнтуватися в медійному просторі й зрозуміла, що інтелектуально-психологічний аспект відіграє куди важливішу роль у функціонуванні ЗМК, аніж я досі собі уявляла.

Марія Твардовська: Звичайно, ця дисципліна є актуальною, адже розкриває перед студентами зріз історичних, культурних, соціально-політичних особливостей функціонування засобів масової інформації в контексті інтелектуально-психологічних засад. В умовах повномасштабної російсько-української війни для студентів є дуже цінними та навіть життєво важливими знання особливостей функціонування ЗМК, етапів творчого процесу, значення ключових ідей та загалом особливостей існування та розвитку конкретних медіа.

Теми творчих письмових робіт є доволі цікавими та дозволяють визначити вміння та знання студента з різних аспектів. Зокрема, перша робота дозволяє продемонструвати свої навички аналізу, друга - осмислення дійсності та психології публікацій в ЗМІ. Третя робота дає змогу студентам навчитись бачити тісні взаємозв'язки минулого з сучасністю, визначати сучасну актуальність текстів, які були написані десятки років тому. За професійність і справедливість оцінюю діяльність професора В. В. Лизанчука 10 балами.

В умовах повномасштабної війни Російської Федерації проти України, на мою думку, варто детальніше вивчати особливості розвитку медіаграмотності в українському суспільстві. Також можна давати більше практичних завдань, аби ще більше розвивати критичне мислення, вміння правильно та доречно формулювати думки, правдиво відображати реальність та створювати якісні журналістські тексти.

Вікторія Тимофій: Розуміння інтелектуальних та психологічних аспектів, які лежать в основі ЗМК, допомагають аналізувати та критично оцінювати інформацію, що надходить до нас через ці канали, а нас, як журналістів, вчать правильно подавати інформацію, щоб не зашкодити суспільству, національній безпеці, а лише виховувати суспільство, формувати громадську думку з позиції українця-патріота.

Вивчення дисципліни поглибило моє загальне розуміння принципів функціонування ЗМК в сучасних умовах російської антиукраїнської агресії. І лекції, і практичні заняття були інформативними і цікавими. Я отримала не лише теоретичні знання, а й практичні, які допоможуть мені в майбутньому професійно і відповідально виконувати свій обов'язок журналіста.

Тематика письмових творчих робіт цікава, заохочує до роздумів, осмислення і аналізу як повсякденних тем, так й історичних подій та фактів. У цих роботах часто звучала саме наша громадянська позиція у поєднанні з внутрішніми рефлексіями та просто накопиченими заздалегідь знаннями. Вважаю, що теми, які вивчаємо, актуальні, їх достатньо. Вони вичерпно розкривають усю необхідну інформацію. Гадаю, що саме через їхню універсальність та національне спрямування, вони будуть актуальними завжди.

компетентність викладач журналістський творчість

Висновки

Тематика, зміст студентських творчих робіт, оцінювання методики викладання дисципліни «Інтелектуально-психологічні засади функціонування ЗМК» наповнені глибоким розумінням, що «не пора, не пора москалеві й ляхові служить!», як писав Іван Франко, а всім «нам пора для України жить». Тому «Хай пропаде незгоди проклята мара! Під Украйни єднаймось прапор!»

Цей совістю Великого Українця проголошений заклик не принижує, не зневажає жодної нації... Навпаки - українсько-патріотична, морально-духовна глибина думки Івана Франка наснажує кожного студента величчю поваги до гідності кожної людини на землі, нагадує українцям заповітні слова нашого Пророка Тараса Шевченка: «В своїй хаті своя й правда, // І сила і воля». «Нема на світі України, // Немає другого Дніпра...». «Свою Україну любіть, // Любіть її... Во время люте, // В остатню, тяжкую минуту // За неї Господа моліть».

У своїх творчих письмових роботах студенти показали, що мільйони національно свідомих українців віддавали і віддають сьогодні найдорожче - своє життя, щоб здійснилося передбачення Івана Франка, висловлене ще 1883 року: «Розпадуться пута віковії, // Тяжкії кайдани, // Непобіджена злими ворогами // Україна встане».

Встала Україна! Світ довідався про неї. Але одвічний ворог психологічно і збройно хоче знову поставити нашу Батьківщину на коліна, знищити її. Комплексне вивчення дисципліни «Інтелектуально-психологічні засади функціонування ЗМК» допомагає усвідомити студентам просту Істину: якою Україна є нині, якою вона буде завтра залежить від кожного з нас, від кожного українця, де б він не жив, від кожного громадянина України. Канада є такою, яким є кожний канадієць, Німеччина - такою, яким є кожний німець, Польща - такою, яким є кожний поляк, Росія є такою, яким є кожний росіянин, Франція - такою, яким є кожний француз, Японія - такою, яким є кожний японець...

Що і як робить, як діє, як творить, як чинить, з якою метою ступає по землі кожен «Я», кожний «Ти», кожний «Ви», разом «Усі» в Україні, що носимо у серці своїм, яким зерном засіваємо (добродійності, зловорожості, заздрісності, любові, ненависті, оптимізму, щирості, патріотизму), як ставимося один до одного, як дбаємо про українське, - такою і є нинішня Україна.

Щоб Україна здобула Перемогу над віковічними московськими ворогами, була духовно і матеріально багатою, щоб на свою Державу не нарікали українці, то робімо так, як радив Іван Франко: «Пора, діти, добра поглядати // Для власної хати, // Щоб газдою, не слугою // Перед світом стати!».

У світі поважають дбайливого, працьовитого господаря на своїй землі, здатного її захистити від ворога, справжнього, щирого носія національних і загальнолюдських цінностей.

Список літератури

1. Вишневський О. (1996), Сучасне українське виховання. Педагогічні нариси, Львів. обл. наук.-метод. ін.-т освіти; Львів. обл. пед. т-во ім. Г Ващенка, Львів, 238 с.

2. Гузар Л. (2011), Не може бути націоналізму, який навчає когось ненавидіти, Українське Слово, 31 серпня - 6 вересня.

3. Лизанчук В.В. (2023), Інформаційно-психологічний пропагандистський двобій: маніпулятивний і просвітницький, Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія, 1(49), с. 189-194.

4. Лизанчук В.В. (2006), Основи радіожурналістики: підручник, Знання, Київ, 628 с. + компакт-диск.

5. Монастирський В. (2011), Націоналізм: чим він є - злом чи добром? День, 1516 квітня.

6. Мономах Володимир (2011), Поучення, Львів. крайове т-во «Рідна школа». Видавн. «Фенікс», Львів, 37 с.

References

1. Vyshnevskyi O. (1996). Suchasne ukrainske vykhovannia. Pedahohichni narysy. Lviv: Lviv. obl. nauk.-metod. in.-t osvity; Lviv. obl. ped. t-vo im. H. Vashchenka, 238 s.

2. Huzar L. (2011). Ne mozhe buty natsionalizmu, yakyi navchaie kohos nenavydity. Ukrainske Slovo. 31 serpnia - 6 veresnia.

3. Lyzanchuk V.V. (2023). Informatsiino-psykholohichnyi propahandystskyi dvobii: manipuliatyvnyi i prosvitnytskyi. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia: Filolohiia. 1(49). c. 189-194.

4. Lyzanchuk V.V. (2006). Osnovy radiozhurnalistyky: pidruchnyk. Kyiv : Znannia, 628 s. + kompakt-dysk.

5. Monastyrskyi V. (2011). Natsionalizm: chym vin ye - zlom chy dobrom? Den, 1516 kvitnia.

6. Monomakh Volodymyr (2011). Pouchennia. Lviv : Lviv. kraiove t-vo «Ridna shkola». Vydavn. «Feniks», 37 s.

Размещено на Allbest.ru