Педагогічні умови формування лідерських якостей у майбутніх викладачів вищої школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Педагогічні умови формування лідерських якостей у майбутніх викладачів вищої школи

Жушма Тетяна Віталіївна - аспірантка кафедри педагогіки і психології управління соціальними системами ім. академіка І.А. Зязюна Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»

Жушма Тетяна Віталіївна

Педагогічні умови формування лідерських якостей у майбутніх викладачів вищої школи

У статті розроблено, обґрунтовано та визначено особливості реалізації педагогічних умов формування лідерських якостей у майбутніх викладачів вищої школи у закладах вищої освіти: мотивація студентів до формування цих якостей, яка зумовлена забезпеченням їх зацікавленості проявити свій потенціал та досягти успіху у майбутній професійній діяльності; систематична рефлексію студентів, спрямовану на самоспостереження, самопізнання та самоаналіз лідерських якостей та усвідомлення конкретних способів і можливостей їх формування й удосконалення; застосування тренінгової технології, яка передбачає цілеспрямовану, поетапну практичну роботу студентів над формуванням лідерських якостей.

Ключові слова: педагогічні умови, лідерські якості, майбутні викладачі вищої школи, мотивація, рефлексія, тренінг.

Zhushma Tetiana Vitaliivna. PEDAGOGICAL CONDITIONS FOR THE FORMATION OF LEADERSHIP QUALITIES IN FUTURE HIGH SCHOOL TEACHERS

The article develops and substantiates the pedagogical conditions for the formation of leadership qualities in future teachers of higher education institutions: students' motivation for the formation of these qualities, which is determined by ensuring their interest in showing their potential and achieving success in future professional activities; systematic reflection of students, aimed at self-observation, self-knowledge and self-analysis of leadership qualities and awareness of specific methods and opportunities for their formation and improvement; application of training technology, which involves purposeful, step-by-step practical work of students on the formation of leadership qualities.

Implementation of the first pedagogical condition was carried out with the help of such methods: problem presentation, conversations, discussions, brainstorming, case method, role-playing and business games. The motivation of future teachers of higher education to develop leadership qualities was carried out at the beginning of their master's studies (as a basis for goal orientation), as well as at the beginning of studying disciplines and topics (as an interest and a basis for the formation of relevant qualities).

The implementation of the second pedagogical condition involved step-by-step work from the students' initial understanding of themselves as individuals to determining the results of their work on themselves. The methods of implementing this condition were, accordingly, writing essays, analytical and reflective exercises, while students were given recommendations and requirements were set regarding the terms and frequency of their implementation to ensure the necessary systematic work of future teachers of the higher education on the formation of leadership qualities.

The implementation of the third pedagogical condition involved the development of the training «Formation of leadership qualities in future teachers of higher education». During the training, the methods of conversation, discussion, brainstorming, role-playing, business game, project, reflective exercises were used. The tasks of the training included: mastering the knowledge of the essence of leadership qualities by students; promoting the development of all components of the structure of leadership qualities of future teachers of higher education; mastering the skills and abilities of conscious development planning and self-improvement of leadership qualities in the long term. The structure of the training included three stages: an introduction, the main part, and the final part.

Keywords: pedagogical conditions, leadership qualities, future teachers of higher education, motivation, reflection, training.

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Важливою сучасною проблемою теорії та практики вищої освіти є удосконалення професійної підготовки майбутніх викладачів вищої школи. Швидкий розвиток технологій, зміни у суспільстві та динаміка знань ставлять перед педагогами нові завдання та вимагають від них по-стійного оновлення своїх навичок та компетенцій, самовдосконалення та розвитку професійно-важливих якостей.

Із цієї точки зору, вважаємо, особливо важливим оволодіння майбутніми викладачами вищої школи комплексом лідерських якостей. У такому випадку педагоги будуть здатними надихати своїх студентів на найкращі досягнення та постановку амбіційних цілей щодо своєї майбутньої кар'єри. Вони найбільш ефективно зможуть допомогти студентам реалізовувати свої прагнення, розвинути впевненість у собі та стати активними громадянами суспільства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

педагогічний лідерський викладач школа

Формуванням лідерських якостей у майбутніх фахівців різної професійної спрямованості займаються О.А. Біда, А.І. Куриця, Д.І. Куриця та ін. [1; 5]. Лідерство у контексті педагогічної діяльності розглядають у своїх працях Т.В. Гура, О.С. Пономарьов, С.М. Резнік, О.Г. Романовський, Ю.Є. Чебакова та ін. [9; 10], зокрема проблеми формування лідерських якостей у педагогів висвітлено у роботах Ю.П. Кращенко, Н.В. Мараховської, Н.О. Семеній тощо [3; 6; 11].

У той же час недостатньо дослідженою лишається проблема формування лідерських якостей у майбутніх викладачів вищої школи.

Мета статті - розробити та обґрунтувати педагогічні умови формування лідерських якостей у майбутніх викладачів вищої школи та визначити особливості їх реалізації в освітньому процесі закладу вищої освіти.

Виклад основного матеріалу дослідження

Мотивація майбутніх викладачів вищої школи до формування лідерських якостей є важливою умовою, що виступає основою ефективності та результативності цього процесу. Мотивація є важливим чинником продуктивної та успішної професійної, навчальної і загалом будь-якої іншої діяльності людини.

Мотивація до формування лідерських якостей означає, що студенти: усвідомлюють важливість лідерських якостей для майбутньої професійної діяльності; бажають розвивати у себе лідерські якості; ставлять конкретні цілі розвитку певних якостей, які дозволять їм проявити свій лідерський потенціал; докладають максимальних зусиль, щоб розвинути лідерські якості у себе; виявляють ініціативність та активність у освітньому процесі; виявляють ентузіазм, працюючи над навчальними завданнями та вправами; демонструють високі результати навчання у освітньому процесі, вивчаючі навчальний матеріал, пов'язаний із формуванням лідерських якостей.

Всі ці описані прояви високої мотивації підкріплюються результатами сучасних психолого-педагогічних досліджень. Так, Л.Е. Мальмберг відзначає, що цільова орієнтація є важливою для довгострокової мотивації педагогів і що мотивація педагогів, у свою чергу, формує основу для цільової орієнтації під час їх професійної підготовки [12, с. 58]. Особливо важливо, щоб у студентів була внутрішня мотивація до формування лідерських якостей, оскільки у такому випадку майбутні викладачів вищої школи будуть бажати розвинути відповідні якості не заради можливостей кар'єрного просування чи якихось зовнішніх винагород, а заради самих себе, керуючись влас-ними уподобаннями та інтересами, їм буде подобатись сам процес свого самовдосконалення та розвитку певних якостей. Л. Е. Мальмберг отримав результати дослідження про те, що внутрішня мотивація впливає на цілі майстерності студентів-педагогів та їх академічні оцінки [12, с. 58].

Мотивація студентів до лідерства буде сприяти формуванню всієї структури лідерських якостей майбутнього викладача вищої школи [2].

По-перше, мотивація студентів, безумовно, сприятиме розвитку мотиваційно-особистісних якостей, що і буде проявлятись у внутрішньому бажанні бути лідером та впливати на своїх здобувачів та колег задля певних позитивних змін у викладанні та навчанні у майбутній професійній діяльності. По-друге, мотивація буде спонукати до розвитку емоційно-інтелектуальних рис, тобто проявлятись у бажанні студентів пізнавати нове, шукати актуальну інформацію, цікавитись результатами наукових досліджень тощо. Такі студенти будуть прагнути створювати позитивну атмосферу взаємної допомоги та підтримки й надихати на високі результати інших людей. По-третє, мотивація зумовлює розвиток організаційно-управлінських якостей, що виявляється у прагненні сту-дентів ставити чіткі цілі та докладати максимальних зусиль для їх досягнення.

По-четверте, мотивація сприяє покращенню соціально-комунікативних лідерських якостей. Лідери повинні вміти ефективно донести своє бачення та цілі до інших людей, колег та послідовників. Вмотивовані студенти з більшою ймовірністю будуть ділитись своїми ідеями, шукати способи бути максимально зрозумілими та пе-реконливими. Крім того, лідерство передбачає співпрацю з іншими для досягнення спільних цілей. Вмотивовані студенти будуть з більшим бажанням співпрацювати з одногрупниками, сприяючи створенню продуктивної команди, такі навички у свої чергу допоможуть їм вибудовувати партнерські командні взаємини зі здобувачами освіти та колегами у майбутньому на своєму робочому місці. Командна робота є фундаментальним аспектом лідерства, а мотивація сприяє ефективній співпраці.

Таким чином, обґрунтовано, що першою педагогічною умовою є мотивація майбутніх викладачів вищої школи до формування лідерських якостей, зумовлена забезпеченням їх зацікавленості проявити свій потенціал та досягти успіху у майбутній професійній діяльності.

Важливою запорукою особистісного самовдосконалення та розвитку людини є рефлексивна діяльність. Низка вчених відзначає значення рефлексії у розвитку якостей майбутнього фахівця. Так, О. О. Куліда відзначає, що «рефлексія - це динамічна властивість особистості, яка змінюється та розвивається, стимулюючи формування багатьох професійних якостей людини» [4, с. 57]. Таким чином, рефлексія не тільки передбачає аналіз та усвідомлення власних якостей, але спонукає людину до розвитку, самовдосконалення та формування у себе тих якостей, які вона вважає необхідними. І у процесі професійної підготовки і на всіх етапах здійснення педагогічної діяльності особистість може осмислювати, які лідерські якості є її сильною стороною, а над розвитком яких ще потрібно працювати.

Рефлексія дозволяє майбутньому викладачу вищої школи шляхом самоспостереження, самопізнання та самоаналізу осмислити та усвідомити рівень сформованості у себе лідерських якостей та визначити конкретні шляхи, способи та можливості їх формування, удосконалення та корекції.

Ми цілком погоджуємось із думкою О.О. Резван, яка відзначила, що способи формування рефлексивного мислення студентів будуть ефективними тільки якщо їх застосування буде систематичним і у студентів буде вироблятись звичка до рефлексії [8]. Більш того, ми вважаємо, що якщо у процесі професійної освіти у студента виробляється звичка до рефлексії, то тим самим закладається основа для неперервної освіти, саморозвитку та самовдосконалення лідерських якостей протягом життя.

Лідерські якості потребують постійної роботи людини над собою. Викладач, розмірковуючи як про свої педагогічні успіхи, так і про труднощі, отримує цінну інформацію, яка сприяє визначенню подальших шляхів для покращення своїх професійних здатностей та якостей. Викладачам вищої школи потрібно вміти постійно оцінювати ефективність своїх методів навчання, свою викладацьку майстерність, свою здатність впливати на здобувачів освіти. Цей процес самоперевірки дозволяє педагогам вищої школи оновлювати свої знання, удосконалювати свої навички, уміння, опановувати новий досвід, й, безумовно, розвивати потрібні якості, та відповідати зростаючим вимогам суспільства та професії.

Таким чином, обґрунтовано, що другою педагогічною умовою є систематична рефлексія студентів, спрямована на самоспостереження, самопізнання та самоаналіз лідерських якостей та усвідомлення конкретних способів і можливостей їх формування й удосконалення.

Цікавим та актуальним способом роботи зі студентами, який дозволяє інтенсифікувати та підвищити ефективність формування лідерських якостей, є застосування тренінгових технологій.

Так, А. Б. Мудрик та Х. Ю. Шишкіна наголошують, що «одним із найбільш ефективних засобів актуалізації та розвитку лідерських якостей є соціально-психологічний тренінг» [7, с. 4].

А.І. Куриця та Д.І. Куриця вказують, що тренінги мають наразі широку популярність для розвитку особистості, зокрема розвитку лідерських якостей [5, с. 360], а також вважають, що важливою умовою розвитку лідерських якостей є «створення розвивального особистісно-орієнтованого середовища в тренінговій взаємодії студентів» [5, с. 360-361].

Участь у тренінгах забезпечує майбутнім педагогам вищої школи можливість активно взаємодіяти з іншими студентами, усвідомлювати наслідки своїх дій, свій вплив на групу та інших її членів. У практичній взаємодії студенти можуть наочно побачити як може змінюватись загальний настрій, від чого може залежати групова динаміка та як можна домогтися найкращих результатів.

Тренінги, орієнтовані на розвиток особистості, допомагають учасникам краще зрозуміти свої сильні сторони, труднощі та потенціал. Це сприяє самопізнанню, усвідомленню своїх лідерських можливостей, які розкриваються у процесі тренінга через вміння працювати у колективі, вміння брати ініціативу на себе, вести за собою, просувати свої ідеї, приймати більш обґрунтовані рішення у різних ситуаціях. Тренінги сприяють формуванню лідерських якостей у студентів ще й тому, що учасники можуть отримувати зворотний зв'язок, підтримку та нові ідеї від інших учасників тренінгу та ведучого.

Отже, обґрунтовано, що третьою педагогічною умовою є застосування тренінгової технології, яка передбачає цілеспрямовану, поетапну практичну роботу студентів над формуванням лідерських якостей.

Розглянемо більш докладно реалізацію кожної педагогічної умови формування лідерських якостей у майбутніх викладачів вищої школи.

Реалізація першої педагогічної умови здійснювалась за допомогою методів: проблемного викладу, бесід, дискусій, мозковий штурм, кейс-метод, рольова та ділова гра. Мотивація майбутніх викладачів вищої школи до формування лідерських якостей здійснювалась на початку їх навчання у магістратурі (як основа цілеспрямування), а також на початку вивчення дисциплін та тем (як зацікавлення та основа для формування відповідних якостей).

Як проблемні завдання майбутнім педагогам вищої школи пропонувались, наприклад, такі завдання: «Лідерські якості та взаємодія зі студентами», «Лідерські якості та індивідуалізація освіти», «Самореалізація через розвиток лідерських якостей».

Питаннями, які обговорювались у процесі бесід були такі: «Лідерські якості викладача, як вони можуть проявлятись у педагогічній діяльності?»; «Педагог та стрес. Які якості можуть допомогти?»; «Кар'єрний шлях педагога та лідерські якості». У процесі таких бесід студенти розмірковували та робили висновки стосовно того, в яких видах педагогічної діяльності можуть допомогли лідерські якості, наскільки важливо педагогу-лідеру вміти управляти стресом, якою може бути кар'єра педагога та яку роль можуть зіграти розвинені лідерські якості у досягненні успіху та побудові кар'єрного шляху.

Цікавими методами роботи зі студентами були проведення дискусій, під час яких студенти обговорювали суперечливі думки, висловлювали свою позицію, аргументували та захищали її, переконували одне одного та робили загальні висновки на основі дискусійного обговорення. Тема дискусії «Розвинені чи вроджені?» передбачала поділ групи на дві підгрупи залежно від того, яку точку зору студенти хотіли відстоювати, що лідерські якості є більшою мірою вродженими чи набутими. Тема «Чи може лідерство приносити шкоду?» призводила до дискусії стосовно конструктивного та деструктивного лідерства. Тема «Стабільність та досвід або ризик та інновації» дозволяла обговорити переваги та недоліки двох стратегій - слідувати перевіреним методикам та переймати прийоми викладання у досвідчених педагогів або надавати перевагу новаціям, пропонувати та впроваджувати щось оригінальне, проявляти ініціативу.

Мозкові штурми були ще одним способом вільного викладення своїх ідей та думок, сприяння творчому пошуку та можливістю глибше усвідомити студентам важливість і необхідність формування лідерських якостей для досягнення успіху та розкриття власного потенціалу. Темами мозкового штурму були: «Створюємо банк даних лідерських якостей», «Успіх у педагогічній діяльності та лідерські якості».

Для мотивації та набуття майбутніми педагогами вищої школи емоційно-ціннісного досвіду діяльності нами було запропоновано рольову гру, в якій студентам потрібно було обговорити важливість розвитку лідерських якостей в процесі професійно-педагогічної підготовки. При цьому проведення такої бесіди потребувало від них ро-зігрування ролей: «оптиміст», «скептик» та «реаліст». Таким чином, студенти мали можливість заглибитись у можливості формування лідерських якостей, розглянути це завдання з різних сторін, обговорити сумніви та складнощі, які можуть спіткати їх на цьому шляху та разом винайти способи подолання таких складнощів.

Таким чином, у процесі реалізації першої педагогічної умови відбувалась мотивація майбутніх викладачів вищої школи до формування всіх складових структури лідерських якостей та розкривались можливості досягнення успіху у майбутній професійно-педагогічній діяльності.

Реалізація другої педагогічної умови передбачала поетапну роботу від початкового осмислення студентами себе як особистості до визначення результатів своєї роботи над собою. Методами реалізації цієї умови були, відповідно, написання есе, аналітичні та рефлексивні вправи, при цьому студентам надавались рекомендації та ставились вимоги щодо термінів і періодичності їх виконання для забезпечення необхідної систематичної роботи майбутніх викладачів вищої школи над формуванням у себе лідерських якостей.

Першими завданнями, які давались їм були такі, які спонукали до аналізу професійних вимог та дозволяли здійснити самопізнання та усвідомити рівень розвиненості у себе лідерських якостей.

Для усвідомлення професійних вимог до викладача студентам пропонувалось ознайомитись із професіограмами і психограмами професій педагогічного спрямування, науково-навчальною літературою, у якій відображається важливість лідерських якостей для майбутнього викладача.

На основі ознайомлення з цими джерелами студентам пропонувалось зробити самостійне узагальнення стосовно ролі лідерських якостей у структурі вимог до професіоналізму викладача вищої школи. Студентам пропонувалось написати есе та відповісти на питання, яке значення мають кожна з конкретних лідерських якостей для ефективності професійної педагогічної діяльності.

Від етапу усвідомлення вимог до викладача вищої школи як спонукальної основи для того, щоб зацікавити студентів у необхідності глибокого самоаналізу, ми переходили до наступної групи вправ, які й були власне спрямовані на самопізнання й усвідомлення свого лідерського потенціалу. Завданнями цього етапу було проаналізувати своє минуле та теперішнє, згадати свою поведінку, вчинки в різних ситуаціях та визначити, які лідерські якості у студента розвинені краще, які гірше, обґрунтувати свою рефлексію конкретними прикладами, ситуаціями та виконаними діями.

Вправами, які виконували студенти, були: «Мої лідерські якості: результат самопізнання», «Яким я хочу бути педагогом у майбутньому: розвиненість моїх лідерських якостей», «Самооцінка лідерських якостей: ідеал, моє теперешнє, моє майбутнє».

Вся виконана рефлексивна робота була підставою для самоаналізу та конкретизації цілей й шляхів її досягнення. Рефлексивна вправа стосовно розвитку у себе лідерських якостей так і називалась: «Мої цілі та план дій». При виконанні цього завдання студентам потрібно було визначити, яким чином вони будуть розвивати свої лідерські якості, що буде потребувати першочергової уваги та більших зусиль, яким чином вони можуть розвинути у себе ті чи інші лідерські якості, якому плану будуть слідувати та як визначатимуть прогрес у розвитку лідерських якостей.

Після виконання цієї вправи студенти починали працювати над реалізацією плану, і при цьому завдання полягало в тому, що кожного тижня робити рефлексивну вправу стосовно успіхів, невдач, складнощів у процесі формування лідерських якостей, які корективи потрібно зробити, що вдається, а що ні.

Таким чином, забезпечувалась необхідна систематичність рефлексії стосовно самоаналізу лідерських якостей. Студенти періодично обговорювали результати своїх рефлексивних вправ із викладачами, ділились своїми успіхами та складнощами, мали можливість отримати зворотній зв'язок, поради та консультації.

Реалізація третьої педагогічної умови передбачала розробку тренінгу «Формування лідерських якостей у майбутніх викладачів вищої школи». Під час тренінгу використовувались методи бесіди, дискусії, мозкового штурму, рольових ігор, ділової гри, проєкту, рефлексивних вправ. Завдання тренінгу передбачали: оволодіння сту-дентами знаннями сутності лідерських якостей; сприяння розвитку всіх компонентів структури лідерських якостей майбутніх педагогів вищої школи; оволодіння уміннями та навичками свідомого планування розвитку та самовдосконалення лідерських якостей в довгостроковій перспективі. Структура тренінгу включала три етапи: вступ, основна частина, заключна частина.

Під час вступної частини тренінгу проводились вправи, які передбачали позитивне налаштування на тренінгову взаємодію, визначення очікувань студентів від тренінгу, а також обговорення мети, завдань, етапів тренінгу та правил групової роботи. Викладач також повідомляв про правило конфіденційності всього, що відбувається під час тренінгу; про конструктивний зворотній зв'язок, який передбачає повідомлення одне одному своїх вражень та надання рекомендацій; про заборону на критику та про необхідність обговорювати виключно ті події і ситуації, що будуть відбуватись під час тренінгу.

Основна частина тренінгу включала дві сесії. Перша сесія «Емоційні лідерські якості педагога та комунікація» була спрямована на розвиток умінь розуміти емоції, керувати ними та доброзичливо комунікувати у ситуаціях професійної взаємодії, друга сесія «Викладач вищої школи як організатор» була більш комплексною, оскільки включала розвиток і інтелектуальних, і організаційних, і комунікативно-соціальних навичок.

Перша сесія «Емоційні лідерські якості педагога та комунікація» розпочиналась із блоку актуалізації знань студентів про свої емоційні якості та про емоційну сферу особистості. Другий блок інформаційного повідомлення проводився у формі презентації на тему: «Емоції та їх значення у комунікації та успішній педагогічній діяльності», з якої студенти мали можливість дізнатись визначення емоцій та їх важливість у повсякденному житті та педагогічній діяльності, ознайомитись з позитивними та негативними емоціями та їх проявом, розглянути вплив емоцій на фізичне та психічне здоров' я, на прийняття рішень та комунікацію людини. Довідатись про умови успішної комунікації, створення позитивної атмосфери комунікації та взаємодії. Особливу увагу було приділено стратегіям управління емоціями, розвитку емоційної стійкості та загальному впливу емоцій на якість життя та успішність викладача вищої школи.

Блок практичного досвіду безпосередньо передбачав виконання дій та активність студентів, спрямовану на формування лідерських якостей у майбутніх викладачів вищої школи.

У вправі «Завершити речення» студентам по черзі потрібно було продовжити речення: «Я відчуваю позитив та емоційний підйом, коли...», вправа «Афірмації для емоційної саморегуляції» сприяла розвитку самоконтролю, впра-ва «Емоційний калейдоскоп» була спрямована на розуміння емоцій. Вправа «Доброзичливе спілкування» виконувалась у парах та мала на меті розвивати навички створення позитивної атмосфери у спілкуванні, уміння доброзичливого та ефективного спілкування в педагогічній діяльності. Метою вправи «Комплімент» було сприяння позитивному спілкуванню та підняттю настрою учасників групи, а також розвитку навичок виявлення і вираження вдячності та позитивного сприйняття оточуючих. У процесі виконання вправи «Розмова з важкою людиною» студенти розбивались на пари, метою вправи було розвиток комунікативних якостей та вмінь емоційної саморегуляції у важких ситуаціях.

Друга сесія тренінгу називалась: «Педагог вищої школи як організатор» та розкривала можливості студентам зайняти лідерську позицію, використовуючи різноманітні лідерські якості та розвиваючи їх у процесі практичної взаємодії.

Перший блок роботи передбачав актуалізацію знань про пізнавальні, організаційні та комунікативно-соціальні лідерські якості майбутнього педагога вищої школи. Другий - інформаційний блок тренінгу - передбачав проведення презентації та тему: «Лідерство викладача через комунікацію та організацію». Зміст презентації включав питання: сутність лідерства, формальне і неформальне лідерство, стилі лідерства, теорії лідерства, джерела влади лідера. А також питання: ефективна комунікація лідера, перцепція, інтеракція та комунікація у спілкування викладача, вербальна та невербальна комунікація, активне слухання та його прийоми, здійснення лідерського впливу через ефективну комунікацію та публічний виступ. Розглядались також питання: організаційно-управлінські якості лідера, створення команди, ефективна взаємодія у команді, оптимізація робочого часу та розкладу занять, розподіл роботи та ресурсів, організація та керівництво інноваційними проєктами та освітніми заходами у роботі викладача.

Третій блок передбачав практичну роботу і розпочинався із індивідуального творчого проєкту, який кожен студент розробляв та готував позааудиторно самостійно на тему «Удосконалення інклюзивного середовища у закладі освіти». Студенти самостійно обирали один із закладів освіти, на прикладі якого будуть виконувати свій проєкт та пропонувати засоби вдосконалення.

Вправа для розвитку гнучкості мислення та критичності «Шість капелюхів мислення» передбачала обговорення теми «Інклюзивна освіта у вищій школі України» з різних точок зору. Наступні вправи, які виконували студенти носили комунікативно-організаційний характер. В першу чергу виконувалась презентація студентами своїх розроблених проєктів та відповіді на уточнюючі питання тренінгової групи стосовно власної розробки.

Вправа «Залучення академічної спільноти» передбачала, що кожен студент у ролі лідера пропонував створення робочих груп для спільного розв'язання конкретних питань. Вправа «Переконання» проводилась у парі, один із її учасників виступав у ролі опозиціонера до пропонованих змін, інший - у ролі лідера-ініціатора, який пере-конує опозиціонера. Вправа «Визначення показників успіху» передбачала оцінку та самооцінку запропонованих студентами проєктів, обговорення переваг, недоліків та можливих труднощів у реалізації кожного проєкту, а також надання взаємних пропозицій стосовно того як можна покращити запропоновані студентами проєкти.

Кожна вправа у процесі тренінгу завершувалась коротким обговоренням-підсумком стосовно того, як відчували студенти себе під час виконання вправи, чого навчились, що дізнались нового, як зможуть застосувати отриманий досвід у майбутньому, у професійному та повсякденному житті. За результатами другої тренінгової сесії студенти обговорювали, яким чином педагог вищої школи може проявити себе як організатор, які заходи, події, ситуації можуть потребувати прояву комплексу лідерських якостей від нього.

Завершуюча частина тренінгу передбачала загальне підбиття підсумків проведеного тренінгу та складання програми подальшого саморозвитку кожним студентом. Загалом висловлювання студентів та зворотній зв'язок від них дозволяє відзначити, що тренінг позитивно сприймався майбутніми викладачами вищої школи, вони відзна-чали, що глибше усвідомили сутність, особливості та важливість лідерських якостей, способи їх розвитку та ситуації професійної взаємодії, в яких можуть проявити ці якості та досягнути успіху.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

Таким чином, розроблено та обгрунтовано педагогічні умови формування лідерських якостей у майбутніх викладачів вищої школи у закладах вищої освіти. Реалізація педагогічних умов передбачала мотивацію майбутніх педагогів вищої школи до формування всіх скла-дових структури лідерських якостей, застосування рефлексивних вправ на самопізнання та аналіз прогресу у розвитку якостей, розробку та проведення тренінгу «Формування лідерських якостей у майбутніх викладачів вищої школи», який включав поетапну практичну роботу студентів та складання програми подальшого саморозвитку після завершення тренінгу. Перспективами подальших досліджень є експериментальна перевірка ефективності розроблених педагогічних умов формування лідерських якостей у майбутніх викладачів вищої школи.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Біда О., Орос І., Чичук А. Формування лідерських якостей як важливого фактору успішності професійної діяльності фахівців. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. 2021. Випуск 196. С. 10-14.

2. Жушма Т. В. Структура лідерських якостей майбутнього педагога вищої школи. Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Серія «Педагогічні науки». 2021. № 4. С. 24-29.

3. Кращенко Ю. П. Виховання лідерських якостей майбутніх учителів у системі студентського самоврядування : автореф. дис. ...канд. пед. наук : 13.00.07. Полтава, 2о12. 20 с.

4. Куліда О. О. Педагогічна рефлексія як спосіб моделювання особистісного самовизначення майбутнього бакалавра права: дис. ... докт. філософії : 011 «Освітні педагогічні науки». Мелітополь, 2021. 219 с.

5. Куриця А. І., Куриця Д. І. Психолого-педагогічні умови розвитку лідерських якостей студентів. Проблеми сучасної психології. 2014. № 26. С. 353-363.

6. Мараховська Н. В. Педагогічні умови формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу : автореф. дис. ...канд. пед. наук : 13.00.04. Харків, 2009. 20 с.

7. Мудрик А. Б., Шишкіна Х. Ю. Розвиток лідерських якостей : програма тренінгу. Луцьк, 2013. 120 с.

8. Резван О. О. Теоретико-методичні засади формування професійно-рефлексивної позиції майбутніх фахівців автомобільно-дорожньої галузі : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Харків, 2016. 470 с.

9. Radu S. , Romanovskiy O., Ilias N., Ponomaryov O., Fratila C.O., Hura Т., Ilias I.T., Reznik S. Leadership and education, science and business management efficiency : monograph. Bucharest : Editura AGIR, 2020. 200 p.

10. Romanovskty O., Reznik S., Chebakova Yu. Teacher Leadership at Technical University. Advanced Education. 2019. № 13, Р 63-69.

11. Семеній Н. Лідерські якості майбутніх учителів початкової школи: теоретико-практичний дискурс. Університети і лідерство. 2022. № 14. С. 81-91. Режим доступу: https://ul-journal.org/index.php/journal/ issue/view/14

12. Malmberg L. E. Goal-orientation and teacher motivation among teacher applicants and student teachers. Teaching and teacher education. 2006. № 22(1). Р 58-76.

REFERENCES

1. Bida, O., Oros, I., Chychuk, A. (2021). Formuvannia liderskykh yakostei yak vazhlyvoho faktoru uspishnosti profesiinoi diialnosti fakhivtsiv [Leadership qualities formation as an important factor in the success of professional activity of specialists]. Kropivnic'kij.

2. Zhushma, T. V (2021). Struktura liderskykh yakostei maibutnoho pedahoha vyshchoi shkoly [Structure of leadership qualities of higher school's future teacher]. Cherkasy.

3. Krashchenko, Yu. P. (2012). Vykhovannia liderskykh yakostei maibutnikh uchyteliv u systemi studentskoho samovriaduvannia [Developing Leadership Qualities of Future Teachers in the System of Student SelfGovernment]. Poltava.

4. Kulida, O. O. (2021). Pedahohichna refleksiiayak sposib modeliuvannia osobystisnoho samovyznachennia maibutnoho bakalavra prava [Pedagogical reflection as a way of modelling a personal self-determination of the future bachelor of law]. Melitopol.

5. Kurytsia, A. I., Kurytsia, D. I. (2014). Psykholoho- pedahohichni umovy rozvytku liderskykh yakostei studentiv [Psychological and pedagogical conditions for the development of students' leadership qualities].

6. Marakhovska, N. V (2009). Pedahohichni umovy formuvannia liderskykh yakostei maibutnikh uchyteliv u protsesi navchannia dystsyplin humanitarnoho tsyklu [Pedagogical conditions for the formation of leadership qualities of future teachers in the process of teaching the disciplines of the humanitarian cycle]. Kharkiv.

7. Mudryk, A. B., Shyshkina, Kh. Yu. (2013). Rozvytok liderskykh yakostei : prohrama treninhu [Leadership development: training programme]. Lutsk.

8. Rezvan, O. O. (2016). Teoretyko-metodychni zasady formuvannia profesiino-refleksyvnoi pozytsii maibutnikh fakhivtsiv avtomobilno-dorozhnoi haluzi [Theoretical and Methodological Bases for the Formation of a Professional and Reflective Position of Future Road Industry Specialists]. Kharkiv.

9. Radu, S., Romanovskiy, O., Ilias, N., Ponomaryov O., Fratila, C.O., Hura, Т., Ilias, I.T., Reznik, S. Leadership and education, science and business management efficiency : monograph.

10. Romanovskiy, O., Reznik, S., Chebakova, Yu. Teacher Leadership at Technical University.

11. Semenii, N. (2022). Liderski yakosti maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly: teoretyko-praktychnyi dyskurs. [Leadership qualities of future primary school teachers: a theoretical and practical discourse].

12. Malmberg, L. E. (2006). Goal-orientation and teacher motivation among teacher applicants and student teachers.

Размещено на Allbest.ru