Розвиток проєктної культури майбутніх педагогів в освітньому середовищі закладу вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток проєктної культури майбутніх педагогів в освітньому середовищі закладу вищої освіти

Олексій Листопад, професор, доктор педагогічних наук

Наталія Гуданич, стажист-викладач

Ірина Мардарова, кандидат педагогічних наук, доцент

Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського», м. Одеса

АНОТАЦІЯ

Метою статті є аналіз особливостей розвитку проектної культури майбутніх педагогів в освітньому середовищі закладу вищої освіти. Проведене дослідження дає підставу розглядати педагогічне проєктування як особливий вид складної багатоступеневої діяльності, що виявляється у володінні педагогом проєктними знаннями, уміннями та здібностями їх застосування у розв'язанні професійних завдань.

Проектна культура майбутніх педагогів дошкільної освіти це інтегративна характеристика особистості, що відображає здатність і готовність майбутнього педагога дошкільної освіти до проектування індивідуальних траекторій розвитку дітей раннього і дошкільного віку, проєктування змісту дошкільної освіти, побудови маршрутів власного розвитку та самовдосконалення проєктних знань, умінь навичок і досвіду проєктної діяльності.

Проєктна культура педагога дошкільної освіти включає: розуміння особливостей дошкільного віку (глибоке розуміння особливостей розвитку дитини дошкільного віку, її потреб і можливостей, знати, які методи і підходи до організації освітнього процесу є найбільш ефективними у цьому віковому періоді); формування творчого, ігрового середовища закладу дошкільної освіти (створювати цікаве та стимулююче ігрове середовище для дітей дошкільного віку, сприяти їх творчому розвитку та самовираженню через гру); розвиток творчого мислення (стимулювати творчість дітей, сприяти розвитку їх творчого мислення та уяви, надавати можливості для самостійного творчого виявлення дітей, підтримувати їх ідеї та ініціативи); використання проєктних методів у роботі з дітьми (вміти організовувати та проводити проєктну роботу з дітьми дошкільного віку, використовувати різні методи та форми роботи, такі як групова робота, дослідницька діяльність, майстер-класи тощо); сприяння соціальному розвитку (створювати умови для соціального розвитку дітей, сприяти формуванню навичок співпраці, комунікації та взаємодії з оточуючим світом, організовувати спільні проєкти та заходи, які сприяють соціалізації дітей).

Встановлено, що структура проєктної культури майбутніх педагогів дошкільної освіти представлена в сукупності таких трьох компонентів: мотиваційно-особистісний компонент, когнітивно-процесуальний компонент, діяльнісно-управлінський компонент. Визначено рівні розвитку проєктної культури майбутніх педагогів дошкільної освіти: неприпустимий, допустимий, оптимальний. Представлено результати експериментального дослідження розвитку проєктної культури майбутніх педагогів дошкільної освіти.

Ключові слова: проєкт, розвиток, проєктна діяльність, педагог, дошкільник, розвиток проєктних умінь, проєктна культура.

ABSTRACT

DEVELOPMENT OF THE PROJECT CULTURE OF FUTURE TEACHERS IN THE EDUCATIONAL ENVIRONMENT OF A HIGHER EDUCATION INSTITUTION

Oleksii LYSTOPAD

Doctor of Pedagogy, Professor

Nataliia HUDANYCH,

Trainee Teacher

Iryna MARDAROVA,

PhD in Pedagogy, Associate Professor

State institution «South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky», Odesa

The purpose of the article is to analyse the peculiarities of the development of future teachers' project culture in the educational environment of a higher education institution. The study gives grounds to consider pedagogical design as a special type of complex multi-stage activity, which is manifested in the teacher's possession of project knowledge, skills and abilities to apply them in solving professional problems.

The project culture of future preschool teachers is an integrative characteristic of a personality that reflects the ability and readiness of a future preschool teacher to design individual trajectories of development of children of early and preschool age, design the content of preschool education in a preschool educational institution, build routes for their own development and selfimprovement of project knowledge, skills and experience in project activities.

The project culture of the preschool teacher includes: understanding of the peculiarities of preschool age (a deep understanding of the peculiarities of preschool child development, his/her needs and capabilities, knowing which methods and approaches to organizing the educational process are most effective in this age period); formation of a creative, playful environment of the preschool education institution (to create an interesting and stimulating play environment for preschool children, to promote their creative development and self-expression through play); development of creative thinking (to stimulate children's creativity, promote the development of their creative thinking and imagination, provide opportunities for children's independent creative expression, support their ideas and initiatives); use of project methods in working with children (be able to organize and conduct project work with preschool children, use various methods and forms of work, such as group work, research activities, workshops, etc); promoting social development (creating conditions for the social development of children, promoting the formation of skills of cooperation, communication and interaction with the outside world, organizing joint projects and events that promote the socialization of children).

It has been established that the structure of the project culture of future preschool teachers is represented in the aggregate of the following three components: motivational and personal component, cognitive and procedural component, activity and management component. The levels of development of future preschool teachers' project culture are determined: unacceptable, acceptable, and optimal. The results of an experimental study of the development of project culture of future preschool teachers are presented.

Keywords: project, development, project activity, teacher, preschooler, development of project skills, project culture.

Вступ

проєктна культура педагог освітній

Модернізація вітчизняної освіти всіх рівнів, широкомасштабне впровадження дистанційної освіти стали підставою для появи нових вимог до системи підготовки майбутніх педагогів у закладах вищої освіти. Тому сучасні реалії зумовлюють зміщення акцентів професійної діяльності педагога: пріоритетними стають такі напрями роботи, як проєктування освітнього процесу з використанням дистанційних платформ, планування власних векторів розвитку в професії (Княжева, 2014; Листопад, 2015; Мардарова, 2012). Реалізація цих напрямів може бути забезпечена тільки за умови сформованої системи прогностичних, організаторських, рефлексивних та управлінських умінь майбутнього педагога.

Таким чином, в основу системи вимог до здобувачів педагогічної професії в закладах вищої освіти ввійшли здібності, що дають змогу педагогу грамотно планувати, проєктувати й аналізувати професійну діяльність, розв'язувати нестандартні завдання, висувати проблеми, знаходити творчі рішення. Основними індикаторами професіоналізму сучасного педагога всіх рівнів виступають ініціативність, педагогічна ерудиція, гнучке мислення, професійна мобільність, дослідницький потенціал. Чітко окреслилася потреба в конкурентоспроможних педагогах, які вміють розробляти та реалізовувати інноваційні проєкти, здатних грамотно й ефективно розв'язувати професійно-педагогічні завдання проєктного типу, що зумовлює необхідність послідовного розвитку проєктної культури майбутніх педагогів (Бережна, 2010; Зіневич, 2015; Кравець, 2022).

Проблемі розвитку проєктної культури майбутніх педагогів присвячено низку праць, у яких автори використовують різні механізми та технології. Розгляду проєктного виду педагогічної діяльності присвячені дослідження Л. Бережної. Наголошуючи на багатофункціональному характері проєктного виду педагогічної діяльності, дослідниця акцентує увагу на можливості 486 використання проєктної діяльності як педагогічного засобу (Л. Бережної, 2010:1-9). Тієї ж позиції дотримується В. Зіневич. У своїх дослідженнях учений обґрунтовує колосальний розвивальний потенціал проєктної діяльності, що дає змогу вирішувати великий спектр важливих завдань. В. Зіневич зазначає, що проєктний вид діяльності - універсальний спосіб постановки та розв'язання проблем, що може бути широко використаний у проєктуванні об'єктів сфери освіти, у навчальному проєктуванні школярів та студентів, у соціальних проєктах і проєктах особистісного та/або професійного розвитку всіх суб'єктів освітнього процесу (Зіневич, 2015:100-106).

На думку дослідниці С. Кравець, проєктний вид діяльності педагога, стає важливим інструментом, що забезпечує продуктивне вирішення сучасних професійно-педагогічних завдань (Кравець, 2022:245-251). Готовність до виконання таких завдань дослідниця пов'язує з наявністю у майбутніх педагогів умінь аналізувати й оцінювати причини, умови, характер виникнення та розвитку наявних соціально- педагогічних явищ; умінь добирати, проєктувати освітній матеріал відповідно до освітніх цілей; умінь аналізувати природу власних здобутків і вад у професійній царині, а також досвід інших педагогів з метою ефективного саморозвитку в професії (Кравець, 2022:245-251).

Аналіз досліджуваних питань дає підставу розглядати педагогічне проєктування як особливий вид складної багатоступеневої діяльності, що виявляється у володінні педагогом проєктними знаннями, уміннями та здібностями їх застосування у розв'язанні професійних завдань. Осмислення проєктування як специфічного виду педагогічної діяльності в аспекті культурологічної парадигми освіти, зумовлює необхідність дослідження проблеми розвитку проєктної культури майбутніх педагогів.

Метою статті є аналіз особливостей розвитку проєктної культури майбутніх педагогів в освітньому середовищі закладу вищої освіти.

Методи та методики дослідження

Процедура дослідження передбачала використання теоретичних методів (логіко-методологічний аналіз основних понять дослідження; узагальнення досвіду підготовки сучасного педагога; якісний аналіз педагогічної практики в галузі організації проєктного навчання майбутніх педагогів) та емпіричних методів (опитування, анкетування, тестування).

Результати та дискусії. Проведений аналіз досліджень (Листопад, Мардарова, 2019; Листопад, Мардарова, 2021; Lystopad, Mardarova, Kuk, 2017). дозволяє констатувати, що у сучасному технократичному суспільстві, розвиток якого характеризується надзвичайною рухливістю, мінливістю, проєктний тип культури починає домінувати, стаючи одним із центральних механізмів творення майбутнього, виявляючи при цьому універсальний і синтетичний характер проєктної діяльності, в якій простежується поєднання технократичного та гуманного, дослідницького та прогностичного, інформаційно-освітнього та соціально-перетворювального начал, а це призводить до того, що кожному педагогу необхідно оволодіти проєктною діяльністю в її різних варіантах.

Феномен проєктної культури не тільки дедалі більше привертає увагу дослідників (Бережна, 2010; Зіневич, 2015; Кравець, 2022), а й стає одним із найважливіших складників сучасного освітнього процесу. Проєктна культура педагога ґрунтується на проєктній компетентності, що містить знання й уміння з основ проєктування, сформованості творчих якостей і здібностей особистості, її вмінні конструювати власні інноваційні технологічні підходи до розв'язання завдань у нестандартних ситуаціях, що динамічно змінюються, творчій активності в перетворювальній діяльності, спрямованій на оптимізацію та етичну організацію середовища життєдіяльності людини.

Таким чином, проєктна культура як системне утворення являє собою єдність педагогічних цінностей, технологій, сутнісних сил особистості, спрямованих на творчу реалізацію в різноманітних видах педагогічної діяльності. Особливо актуальною проблема розвитку проєктної культури є для вихователів закладів дошкільної освіти. У процесі дослідження переконались, що відмінною рисою сучасного закладу дошкільної освіти є впровадження інновацій у педагогічний процес, зростання різноманіття варіантів педагогічної діяльності, а це вимагає від педагога готовності розробляти, здійснювати інноваційні проєкти та брати участь у них. Аналіз психолого-педагогічної літератури (Княжева, 2014; Листопад, 2015; Raku, Lystopad, Mardarova, 2017). дозволив констатувати, що участь педагогів дошкільної освіти в дослідно-експериментальній, інноваційній діяльності, інноваційних проєктах є показником постійного пошуку сучасних моделей організації освітнього процесу, підвищення його якості та задоволеності всіх його учасників.

У зв'язку з цим спеціальні фахові компетентності майбутнього педагога дошкільної освіти в галузі науково-дослідницької діяльності відображають здатність випускника проєктувати етапи та напрями науково-педагогічного дослідження власного педагогічного досвіду або експериментальних підходів до оновлення та модернізації практики дошкільної освіти. Організація проєктної діяльності потребує певної підготовки педагога дошкільної освіти до активної взаємодії з його учасниками, вміння зацікавити, мотивувати дітей дошкільного віку на спільну діяльність, чітко знати етапи проєкту, дотримуватися певних вимог до використання цього методу в освітньому процесі.

Аналіз наукових досліджень (Бережна, 2010; Зіневич, 2015; Кравець, 2022), засвідчив, що проєктна культура - складне комплексне інтегративне поняття, що належить до соціально-філософського, психологічного та предметно-дослідницького інструментарію. Проєктну культуру в широкому розумінні, можна визначити, як одну зі складових загальної культури людини. Проєктна культура педагога це частина педагогічної культури; індивідуальний рівень володіння системою проєктного мислення або проєктною грамотністю, методиками організації та впровадження «методу проєктів», формування проєктного середовища в педагогічних практиках, які дають змогу розвивати пізнавальні, творчі, комунікативні, інформаційні, дослідницькі, рефлексивні складові у суб'єктів освітнього процесу.

Слідом за більшістю дослідників (Бережна, 2010; Зіневич, 2015; Кравець, 2022), стверджуємо, що проєктна культура педагога закладу дошкільної освіти - це вищий рівень розвитку здатності до проєктування власної діяльності в різних соціально-культурних ситуаціях, це свого роду рівень розвитку проєктних умінь, усвідомлюваний як цінність, високого рівня засвоєння якого має прагнути фахівець закладу дошкільної освіти. Процес розвитку проєктної культури педагогів закладів дошкільної освіти буде тим ефективнішим, чим більше він спрямований на створення інноваційного середовища закладу дошкільної освіти, тобто умов для постійного пошуку, оновлення прийомів і способів професійної діяльності. Результатом інновацій має бути використання теоретичних і практичних нововведень у сучасному освітньому процесі закладу дошкільної освіти.

У ході дослідження ми виявили, що проєктна культура педагога дошкільної освіти має свої особливості, оскільки вона спрямована на розвиток дітей раннього і дошкільного віку. Проєктна культура педагога дошкільної освіти включає: розуміння особливостей дошкільного віку (глибоке розуміння особливостей розвитку дитини дошкільного віку, її потреб і можливостей, знати, які методи і підходи до організації освітнього процесу є найбільш ефективними у цьому віковому періоді); формування творчого, ігрового середовища закладу дошкільної освіти (створювати цікаве та стимулююче ігрове середовище для дітей дошкільного віку, сприяти їх творчому розвитку та самовираженню через гру); розвиток творчого мислення (стимулювати творчість дітей, сприяти розвитку їх творчого мислення та уяви, надавати можливості для самостійного творчого виявлення дітей, підтримувати їх ідеї та ініціативи); використання проєктних методів у роботі з дітьми (вміти організовувати та проводити проєктну роботу з дітьми дошкільного віку, використовувати різні методи та форми роботи, такі як групова робота, дослідницька діяльність, майстер- класи тощо); сприяння соціальному розвитку (створювати умови для соціального розвитку дітей, сприяти формуванню навичок співпраці, комунікації та взаємодії з оточуючим світом, організовувати спільні проєкти та заходи, які сприяють соціалізації дітей).

Результати дослідження

Результати дослідження підтвердили, що проєктна культура педагога дошкільної освіти має на меті створення сприятливого середовища для розвитку дитини дошкільного віку, де вона може самостійно досліджувати, творити та виявляти свої здібності, сприяє формуванню активної та творчої особистості, її готовності до подальшого навчання в НУШ.

Теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури (Бережна, 2010; Зіневич, 2015; Кравець, 2022), вказує, що термін проєктна культура майбутніх педагогів дошкільної освіти визначається як інтегративна характеристика особистості, що відображає здатність і готовність майбутнього педагога дошкільної освіти до проєктування індивідуальних траєкторій розвитку дітей раннього і дошкільного віку, проєктування змісту дошкільної освіти, побудови маршрутів власного розвитку та самовдосконалення проєктних знань, умінь навичок і досвіду проєктної діяльності. Проєктна культура майбутнього педагога дошкільної освіти - це система цінностей, знань і навичок, які допоможуть педагогові ефективно працювати з дітьми дошкільного віку в сучасному освітньому середовищі закладу дошкільної освіти. Проєктна культура передбачає активне залучення дітей дошкільного віку до розв'язання творчих завдань, стимулювання їх творчого мислення і самостійності.

Слід підкреслити, що освітнє середовище закладу вищої освіти має свої особливості, які впливають на ефективність процесу розвитку проєктної культури майбутніх педагогів закладів дошкільної освіти. Основні особливості освітнього середовища закладу вищої освіти включають: наявність кваліфікованих викладачів, оскільки заклади вищої освіти забезпечують наявність досвідчених та кваліфікованих викладачів, які мають знання та досвід у проєктному підході, які можуть передати свої знання та навички майбутнім педагогам і стати для них прикладом у розвитку проєктної культури; наявність необхідних ресурсів, завдяки доступу до необхідних ресурсів для розвитку проєктної культури, таких як матеріали, обладнання, програмне забезпечення тощо, це дозволяє майбутнім педагогам практично використовувати проєктний підхід у своїй освітній діяльності; можливості для практичної роботи, що дозволяє отримати практичні навички та досвід у розвитку проєктної культури, це може бути здійснено через проведення практичних занять, стажування, проходження педагогічної практики тощо; сприяння взаємодії та співпраці завдяки обміну досвідом, ідеями та навичками у розвитку проєктної культури, що сприяє їхньому професійному зростанню.

Таким чином, розвиток проєктної культури майбутніх педагогів залежить від створення сприятливого освітнього середовища закладу вищої освіти, яке сприяє їхньому професійному зростанню та розвитку. Розвиток проєктної культури майбутніх педагогів в освітньому середовищі закладу вищої освіти є важливим етапом їх професійної підготовки та передбачає що, майбутні педагоги повинні: отримати знання та навички з проєктного підходу у своїй професійній діяльності, знання, як створювати та реалізовувати проєкти з урахуванням особливостей дітей дошкільного віку та їх потреб; навчитися використовувати інноваційні методи організації освітнього процесу, організовувати та проводити проєкти в закладах дошкільної освіти з використанням цих методів, підтримувати ідеї та ініціативи дітей дошкільного віку; вміти ефективно спілкуватися з дітьми, батьками та колегами, організовувати спільну роботу, відкритими до постійного самовдосконалення та професійного зростання тощо.

Розвиток проєктної культури майбутніх педагогів у закладі вищої освіти сприяє підготовці висококваліфікованих фахівців, які зможуть ефективно працювати з дітьми дошкільного віку та реалізовувати інноваційні педагогічні підходи.

Аналіз практики розвитку проєктної культури у провідних закладах вищої освіти України дозволив визначити основні напрями розвиту проєктної культури майбутнього педагога дошкільної освіти: розуміння сутності проєктної методики (уявлення про те, що таке проєктна методика, які її особливості і переваги, повинен бути орієнтований на розвиток ключових компетенцій дітей дошкільного віку); володіння методами проєктної роботи (вміти планувати, організовувати і проводити проєктну роботу з дітьми дошкільного віку в закладі дошкільної освіти, повинен бути вмілим у використанні різних методів і технологій, таких як групова робота, проблемне навчання, дослідницька діяльність тощо); розвиток творчого потенціалу (стимулювати творчість дітей дошкільного віку, сприяти їх самовираженню і самореалізації, повинен вміти поставити цікаві завдання, спонукати до пошуку нестандартних рішень, надавати можливості для самостійного творчого розвитку); сприяння ефективної групової співпраці (створювати умови для ефективної співпраці дітей дошкільного віку у процесі проєктної роботи, організовувати колективну роботу, сприяти взаємодопомозі і взаємовпливу між дітьми дошкільного віку, стимулювати вирішення конфліктів і формування позитивного клімату в групі закладу дошкільної освіти); рефлексія і самовдосконалення (постійно аналізувати свою роботу, визначати сильні та слабкі сторони, шукати шляхи для самовдосконалення, бути готовим до постійного професійного зростання і вдосконалення своїх навичок).

Проєктна культура майбутніх педагогів дошкільної освіти є важливим компонентом його професійного розвитку. Вона допомагає педагогу стати ефективним фасилітатором освітнього процесу, який вміє стимулювати та сприяти активізації творчого потенціалу дітей дошкільного віку. Встановлено, що структура проєктної культури майбутніх педагогів дошкільної освіти представлена в сукупності таких трьох компонентів: мотиваційно-особистісний, когнітивно-процесуальний, діяльнісно-управлінський компонент.

Перший компонент відображає мотиваційні, ціннісні позиції майбутніх педагогів у процесі розвитку проєктної культура. Цей компонент виражений ціннісними орієнтирами та мотивами оволодіння проєктною діяльністю майбутнього педагога, готовністю до прояву ініціативи, висунення креативних ідей. Особистісний складник компонента забезпечується наявністю у майбутніх педагогів механізмів вольової саморегуляції, прогностичних, організаторських і комунікативних умінь, які сприяють здатності майбутнього педагога раціонально сприймати інноваційні перетворення, ефективно розв'язувати проблеми, виявляючи гнучкість мислення, самостійність і креативність.

Когнітивно-процесуальний компонент проєктної культури майбутній педагогів дошкільної освіти виражається у системі стійких знань технологічних засад проєктної діяльності, її структурних елементів, змісту та етапів виконання, системі специфічних особливостей реалізації проєктної діяльності в педагогічній сфері. Процесуальний бік компонента відображає теоретичну готовність майбутніх педагогічних кадрів виконувати всі етапи, процеси та операції проєктної діяльності в закладі дошкільної освіти. Показниками цього компоненту виступають наявність необхідних знань у достатньому обсязі, міцність і системність засвоєних студентами знань, знання процесуальних і технологічних засад проєктування в педагогічній діяльності.

Діяльнісно-управлінський компонент відображає здатність і готовність майбутніх педагогів до безпосереднього здійснення проєктної діяльності у професійній сфері. Його зміст виражається у здатності та готовності майбутніх педагогів до організації та управління проєктною діяльністю дітей дошкільного віку, здатності до саморефлексії задля ефективного управління траєкторією власного розвитку у професійній діяльності. Діяльнісна складова компонента визначає готовність і здатність майбутнього педагога до самовдосконалення та саморозвитку в професійній сфері. Управлінська складова компонента визначає здібності педагога організовувати проєктну діяльність дітей дошкільного віку, управляти проєктною групою дітей дошкільного віку та конфліктами, що виникають усередині проєктної групи. Вони визначають здібності педагога здійснювати моніторинг результатів проєктної діяльності дітей дошкільного віку. Показниками компонента виступає система проєктних умінь: ініціативність у проєктній діяльності, конструктивні та прогностичні уміння, рефлексивність та управлінська активність майбутнього педагога.

Спираючись на теоретичні положення, було проведено експериментальну роботу з використанням емпіричних методів: опитування, анкетування, тестування. Базою експериментальної роботи виступив Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського». Загальна кількість учасників експерименту становила 267 майбутніх педагогів дошкільної освіти які здобувають освіту за першим (бакалаврським) рівням, спеціальності - 012 Дошкільна освіта та 35 викладачів.

Були розроблені дві анкети для викладачів та здобувачів освіти «Особливості розвитку проєктної культури майбутніх педагогів дошкільної освіти» та «Бар'єри розвитку проєктної культури майбутніх педагогів закладу дошкільної освіти» та було проведення опитування з метою визначення напрямів роботи з розвитку проєктної культури майбутніх педагогів дошкільної освіти.

Опитування та анкетування серед викладачів та здобувачів освіти засвідчило що, зміст процесу розвитку проєктної культури майбутніх педагогів в освітньому середовищі закладу вищої освіти забезпечується залученням здобувачів освіти до проєктної діяльності та координацією їхньої проєктної діяльності, розробкою програм проєктного спрямування, реалізацією процедур, що дають змогу повною мірою використовувати доступні та потенційні ресурси освітнього середовища закладу вищої освіти.

На думку респондентів педагог, який організовує проєктну діяльність дітей дошкільного віку в закладі дошкільної освіти, повинен мати такі знання та вміння: 83,34% - знати основи проєктної методики (розуміти сутність та принципи проєктної методики, яка базується на активному, практичному та дослідницькому підходах до навчання); 90,40% - розуміти особливості розвитку дітей раннього і дошкільного віку (знати особливості фізичного, психічного та соціального розвитку дітей дошкільного віку, щоб враховувати їх при організації проєктної діяльності); 56,67% - вміння створювати стимулююче творче середовище (це можуть бути ігрові зони, книжкові куточки, наукові дитячи лабораторії тощо); 45,78% - вміння формулювати завдання та цілі проєкту (які будуть спонукати дітей дошкільного віку до активної діяльності та саморозвитку); 34,32% - організаційні навички (навички організації проєктної діяльності, включаючи планування, розподіл ролей, контроль та оцінку результатів); 32,34% - вміння сприяти спільному навчанню та співпраці (створювати умови для спільного навчання та співпраці між дітьми, що сприяє їхньому соціальному розвитку та вмінню працювати у команді, проєктній групі); 30,25% - вміння оцінювати та аналізувати результати проєктної діяльності (оцінювати та аналізувати результати проєктної діяльності, щоб визначити досягнення дітей дошкільного віку та врахувати це в подальшій професійній діяльності). На думку 100% респондентів знання та вміння педагога є ключовими для успішної організації проєктної діяльності дітей дошкільного віку. Вони допомагають створити сприятливу навчальну атмосферу та сприяють розвитку дитини на всіх рівнях.

Серед факторів що перешкоджають розвитку проєктної культури респонденти відзначили: брак часу та обмежені ресурси. Серед факторів що стимулюють розвиток проєктної культури: новизна діяльності, умови роботи та можливість експериментування, зростаюча відповідальність. Серед факторів що на думку респондентів можуть як перешкоджувати розвитку проєктної культури так і стимулювати розвиток проєктної культури, були визначені фактори, пов'язані з людськими ресурсами: фактори команди; фактори персоналій, окремих особистостей (керівників, кураторів проєкту).

Для діагностики рівнів розвиту проєктної культури, оцінки наявності в здобувачів освіти загальнопедагогічних, базових проєктних знань, технологічних вмінь проєктування, операцій, що задають орієнтовну основу проєктної діяльності майбутнього педагога дошкільної освіти за мотиваційно-особистісним, когнітивно-процесуальним, діяльнісно- управлінським компонентами були розроблені тестові завдання. Було розроблено 30 тестових завдань (мотиваційно-особистісний компонент - 10 завдань, когнітивно-процесуальний компонент 10 - завдань, діяльнісно- управлінський компонент - 10 завдань). Максимальна кількість за виконання всіх тестових завдань становила 30 балів, що відповідає одному балу за кожне завдання. Ранжування результатів тестування за рівнями здійснювалося таким чином: 0-І0 балів відповідає неприпустимому рівню; 11-20 балів - допустимому; 21-30 балів - оптимальному.

Ще одним важливим контрольно-вимірювальним засобом виявлення рівня розвитку проєктної культури виступали практико- орієнтовані творчі ситуації. Оскільки розв'язання педагогічних завдань проєктного типу зумовлене наявністю у майбутнього педагога здібностей проєктувати освітній процес у закладі дошкільної освіти, вибудовувати стратегії особистісного розвитку та управляти проєктною діяльністю дітей дошкільного віку. Здобувачам освіти було запропоновано розв'язати три практико-орієнтовані творчі ситуації. Загальний результат за розв'язання практико-орієнтованих творчих ситуацій підраховувався шляхом підсумовування отриманих балів за розв'язання всіх трьох педагогічних завдань за рівнями: неприпустимому, допустимому; оптимальному.

Сума балів отримана здобувачами освіти за виконання тестових і практичних завдань за мотиваційно-особистісним, когнітивно- процесуальним, діяльнісно-управлінським компонентами засвідчувала рівень розвитку проєктної культури майбутнього педагога дошкільної освіти. Результати діагности засвідчили, що на неприпустимому рівні проєктна культура розвинена у 38,25% випробовуваних, у 41,67% респондентів - діагностовано допустимий рівень розвитку проєктної культури, у 20,08% випробовуваних визначено оптимальний рівень розвитку проєктної культури.

Якісний аналіз даних показує, що найменш розвиненими у респондентів виявилися мотиваційно-особистісний і діяльнісно- управлінський компонент проєктної культури. Це доводить наявність недостатньо виражених мотиваційних настанов на професійно-педагогічну діяльність у великої кількості респондентів, слабко виражених рефлексивних, аналітичних, прогностичних та інших умінь, що визначають зміст проєктної культури. Когнітивно-процесуальний компонент виявився найбільш вираженим порівняно з іншими компонентами. Це може свідчити про те, що когнітивній складовій підготовки майбутніх педагогів надається більше значення, ніж забезпеченню умов для набуття досвіду професійної діяльності, реалізації потенційних можливостей здобувачів освіти.

Висновки

У результаті дослідження особливостей розвитку проєктної культури майбутніх педагогів в освітньому середовищі закладу вищої освіти зазначено, що проєктна культура майбутніх педагогів дошкільної освіти визначається як інтегративна характеристика особистості, що відображає здатність і готовність майбутнього педагога дошкільної освіти до проєктування індивідуальних траєкторій розвитку дітей раннього і дошкільного віку, проєктування змісту дошкільної освіти, побудови маршрутів власного розвитку та самовдосконалення проєктних знань, умінь навичок і досвіду проєктної діяльності.

Встановлено, що структура проєктної культури майбутніх педагогів дошкільної освіти представлена в сукупності таких трьох компонентів: мотиваційно-особистісний компонент, когнітивно-процесуальний компонент, діяльнісно-управлінський компонент. Визначено рівні розвитку проєктної культури майбутніх педагогів дошкільної освіти: неприпустимий, допустимий, оптимальний.

Аналіз особливостей розвитку проєктної культури майбутніх педагогів в освітньому середовищі закладу вищої освіти засвідчило на необхідності: здійснення цілеспрямованої діяльності спрямованої на розвиток проєктної культури майбутніх дошкільної освіти, що повинно передбачати вивчення основ проєктної діяльності та методів її реалізації, це дозволяє майбутнім педагогам отримати необхідні знання та навички у цій сфері; проведення практичної діяльності з впровадження проєктних технологій на заняттях в процесі професійної підготовки, що дозволяє отримати практичні навички та досвід якій сприяє розвитку проєктної культури; фасилітативний супровід розвитку проєктної культури яка передбачає підтримку майбутніх педагогів у розвитку їхньої проєктної культури; забезпечення необхідних ресурсів, це можуть бути матеріали, обладнання, література тощо; сприяння саморозвитку, це можуть бути семінари, тренінги, курси тощо; сприяння творчості та інноваційності це сприяє розвитку їхньої проєктної культури та забезпечує інноваційний підхід до організації освітнього процесу в майбутній професійній діяльності у закладі дошкільної освіти.

Література

1. Бережна Л. Проектна культура як основний спосіб реалізації інноваційної педагогічної діяльності. Теорія та методика управління освітою. 2010. № 3. С. 1-9.

2. Зіневич В. Проектна діяльність та проектна культура як передумови інноваційної діяльності педагога. Витоки педагогічної майстерності: зб. наук. праць. Полтава: ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2015. Вип. 15. С. 100-106.

3. Княжева І. А. Теоретико-методологічні засади розвитку методичної культури майбутніх викладачів педагогічних дисциплін в умовах магістратури : автореф. дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.08 : 13.00.04. Одеса, 2014. 45 с.

4. Кравець С. Г. Особливості розвитку проєктної культури педагогічних працівників закладів професійної освіти. ВісникГлухівського національного педагогічного університету ім. Олександра Довженка. 2022. Вип. 3 (1), № 50. С. 245-251.

5. Листопад О. А. Теоретико-методичні засади формування професійно- творчого потенціалу майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів : монографія. Одеса : ФОП Бондаренко М. О., 2015. 328 с.

6. Листопад О. А., Мардарова І. К. Модульний курс «Комп'ютерні технології в роботі з дітьми» : навчальний посібник для студентів зі спеціальності 012 «Дошкільна освіта». Одеса : Видавець Букаєв Вадим Вікторович, 2019. 192 с.

7. Листопад О. А., Мардарова І. К. Теоретико-методичні засади формування готовності майбутніх вихователів до використання інформаційно- комунікаційних технологій в організації пізнавальної діяльності дошкільників : монографія. Одеса : Букаєв Вадим Вікторович, 2021.206 с.

8. Мардарова І. К. Підготовка майбутніх вихователів до використання комп'ютерних технологій в організації пізнавальної діяльності старших дошкільників : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.08. Одеса, 2012. 21 с.

9. Lystopad O. A., Mardarova I. K., Kuk T. Forming Students' Motivation For Creativity By Means of Edward De Bono's «Six Thinking Hats» Technique. Наука і освіта : науково-практичний журнал. 2017. № 8/CLXI. С. 93-96.

10. Raku I. I., Lystopad O. A., Mardarova I. K. The Formation of Future Preschool Teachers' Competence Required for Using Computer Technology. Наука і освіта : науково-практичний журнал. 2017. № 5/CLVIII. С. 23-26.

References

1. Berezhna, L. (2010). Proektna kultura yak osnovnyi sposib realizatsii innovatsiinoi pedahohichnoi diialnosti [Project culture as the main way of realization of innovative pedagogical activity]. Teoriia ta metodyka upravlinnia osvitoiu - Theory and methods of education management, 3, 1-9. [in Ukrainian].

2. Zinevych, V. (2015). Proektna diialnist ta proektna kultura yak peredumovy innovatsiinoi diialnostipedahoha [Project activity and project culture as prerequisites for innovative teacher's activity]. Vytoky pedahohichnoi maisternosti - Origins of Pedagogical Excellence, 15, 100-106. [in Ukrainian].

3. Kniazheva, I. A. (2014). Teoretyko-metodolohichni zasady rozvytku metodychnoi kultury maibutnikh vykladachiv pedahohichnykh dystsyplin v umovakh mahistratury [Theoretical and methodological principles of the development of the methodical culture of the future teachers specializing in pedagogical disciplines under conditions of Master-courses]. Extended abstract of Doctor's thesis. Odesa : SUNPU [in Ukrainian].

4. Kravets, S. H. (2022). Osoblyvosti rozvytku proiektnoi kultury pedahohichnykh pratsivnykiv zakladiv profesiinoi osvity [Features of the development of project culture of pedagogical workers of vocational education institutions]. Visnyk Hlukhivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu im. Oleksandra Dovzhenka - Bulletin of Hlukhiv Oleksandr Dovzhenko National Pedagogical University, 3 (50), 245-251. [in Ukrainian].

5. Lystopad, О. A. (2015). Teoretyko-metodychni zasady formuvannya profesiyno-tvorchoho potentsialu maybutnikh vykhovateliv doshkil'nykh navchal'nykh zakladiv [Theoretical and methodological principles of formation of professional and creative potential of future educators of preschool educational institutions] : monohrafiia. Odessa : FOP Bondarenko M. O. [In Ukrainian].

6. Lystopad, О. A., & Mardarova, I. K. (2019). Modulnyy kurs «Kompyuterni tekhnolohiyi v roboti z ditmy» [Modular course «Computer technology in working with children»] : navchalnyi posibnyk dlia studentiv zi spetsialnosti 012 «Doshkilna osvita». Odessa : Publisher Bukaev Vadim Viktorovich [in Ukrainian].

7. Lystopad, О. A., & Mardarova, I. K. (2021). Teoretyko-metodychni zasady formuvannya hotovnosti maybutnikh vykhovateliv do vykorystannya informatsiyno- komunikatsiynykh tekhnolohiy v orhanizatsiyi piznavalnoyi diyalnosti doshkilnykiv [Theoretical and methodological principles of forming the readiness of future educators to use information and communication technologies in the organization of cognitive activity of preschoolers] : monohrafiia. Odessa : Publisher Bukaev Vadim Viktorovich [in Ukrainian].

8. Mardarova, I. K. (2012). Pidhotovka maibutnikh vykhovateliv do vykorystannia kompiuternykh tekhnolohii v orhanizatsii piznavalnoi diialnosti starshykh doshkilnykiv [Training future educators in using computer technologies in the organization of senior preschool children's cognitive activity]. Extended abstract of PhD's thesis. Odesa : SUNPU [in Ukrainian].

9. Lystopad, О. A., Mardarova, I. K., & Kuk, Т. (2017). Formuvannya motyvatsiyi uchniv do tvorchosti za dopomohoyu tekhniky «Shist kapelyukhiv myslennya» Edvarda De Bono [Forming Students' Motivation For Creativity By Means of Edward De Bono's «Six Thinking Hats» Technique]. Nauka i osvita: naukovo-praktychnyy zhurnal - Science and education: scientific and practical journal, № 8/CLXI, 93-96 [in English].

10. Raku, I. I., Lystopad, O. A., & Mardarova, I. K. (2017). Formuvannya kompetentnosti maybutnikh doshkilnykiv, neobkhidnykh dlya vykorystannya kompyuternykh tekhnolohiy [The Formation of Future Preschool Teachers' Competence Required for Using Computer Technology]. Nauka i osvita: naukovo-praktychnyy zhurnal - Science and education: scientific and practical journal, № 5/CLVIII, 23-26 [in English].

Размещено на Allbest.ru