Теоретичне дослідження готовності майбутнього вчителя до застосування web-технологій у педагогічній діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Теоретичне дослідження готовності майбутнього вчителя до застосування web-технолопй у педагогічній діяльності

Шуляк Андрій Сергійович - доктор філософії, старший викладач кафедри інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій

Анотація

ШУЛЯК Андрій Сергійович. ТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ WEB-ТЕХНОЛОГІЙ У ПЕДАГОГІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

У статті здійснено теоретичне дослідження готовності майбутнього вчителя до застосування web-технологій у педагогічній діяльності. Розкрито зміст понять «готовність», «готовність до педагогічної діяльності». Обгрунтовано структуру готовності майбутнього вчителя до застосування web-техноло- гій у педагогічній діяльності як сукупність чотирьох компонентів, наповнених якісними характеристиками та показниками: мотиваційного, змістового, операційного, рефлексивного. Розкрито показники готовності майбутнього вчителя до застосування web-технологій у педагогічній діяльності, виявлено три рівні готовності майбутнього вчителя до застосування web-технологій у педагогічній діяльності - елементарний, функціональний, системний.

Ключові слова: підготовка, готовність, компоненти, майбутній учитель, застосування, web-техноло- гії, інформаційні технології, педагогічна діяльність.

Abstract

SHULIAK Andrii Serhiyovych. THEORETICAL STUDY OF THE READINESS OF THE FUTURE TEACHER TO USE WEB TECHNOLOGIES IN PEDAGOGICAL ACTIVITIES

The article carries out a theoretical study of the future teacher's readiness to use web technologies in pedagogical activities. The meaning of the concepts «readiness», «readiness for pedagogical activity» is revealed. The structure of the future teacher's readiness to use web technologies in pedagogical activity is substantiated. We consider it as a set of four interconnected structural components filled with qualitative characteristics and indicators.

It was established that the motivational component of readiness expresses the conscious attitude of the future teacher to the use of web technologies in pedagogical activity; the content component combines the future teacher's knowledge of the essence of web technologies and the specifics of their use in the pedagogical process; the operational component is based on a set of abilities and skills for using web technologies in the structure of pedagogical activity; the reflective component characterizes the teacher's knowledge and analysis of the phenomena of his own consciousness and activity.

Indicators of a future teacher's readiness to use web-technologies in pedagogical activities are disclosed: cognitive interest in web-technologies, ways and means of forming students' information culture; personally significant content of the use of information technologies in pedagogical activity; the level of theoretical knowledge about educational information technologies and the peculiarities of their application in pedagogical activity; the level of formation of the system of technological skills necessary for the successful use of information technologies in pedagogical activities: gnostic, projective, constructive, organizational, communicative; formation of a reflective position, positive self-perception.

Three levels of readiness of the future teacher for the use of web technologies in pedagogical activity were revealed - elementary, functional, and systemic. We see the prospects for further research in the development of a model for preparing a future teacher for the use of web technologies in pedagogical activity.

Keywords: preparation, readiness, components, future teacher, application, web technologies, information technologies, pedagogical activity.

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Сучасне суспільство характеризується особливостями, властивими більшості сучасних соціумів світу. Це, перш за все, міграція населення, що посилилася, обумовлена як політичними, так і культурними причинами; прагнення цивілізованої частини населення до взаємного прийняття та поваги різних культур світу, до знання іноземних мов; зросла потреба у здійсненні оперативної комунікації між окремими особистостями, групами чи спільнотами людей; необхідність постійного підвищення професійного рівня як окремого фахівця, так і колективів. Для цього сучасній людині необхідно вчитися все життя, оскільки процеси вдосконалення сучасних технологій, зокрема і виробничих, бізнесу, різних видів мистецтв, мають тенденцію «експоненційного» розвитку та ускладнення. Основну роль у реалізації потреби сучасної людини до вдосконалення як у професійному, так і загальнокультурному відношенні відіграють інформаційно-комунікаційні технології, зокрема web-технології.

Природа інформаційного суспільства породжує необхідність реформування освіти, головною метою якої стає формування готовності особистості до життєдіяльності на інформаційній основі, до успішної соціалізації в постійно змінному інформаційному середовищі. Інформатизація освіти як процес інтелектуалізації діяльності вчителя і учня, що розвивається на основі реалізації можливостей web-технології, підтримує інтеграційні тенденції процесу пізнання закономірностей предметних галузей та навколишнього середовища (соціального, екологічного, інформаційного тощо), поєднуючи їх з індивідуалізацією навчання, забезпечуючи синергізм педагогічного впливу.

У сучасних умовах зростають вимоги до інтелектуального, наукового, культурного рівня вчителя, його професійної майстерності та творчих здібностей.

Зміст професійної підготовки майбутніх учителів має складну та багатокомпонентну структуру, відрізняється різноманіттям об'єктів, явищ і процесів. Поряд із глибоким засвоєнням значного обсягу теоретичних знань, в учнів мають бути сформовані розвинені практичні навички та вміння, що дозволяють творчо використовувати їх у різних навчальних та реальних життєвих умовах. педагогічний мотиваційний рефлексивний

Успішне вирішення проблеми підготовки майбутніх учителів до застосування web-техноло- гії у педагогічній діяльності вимагає формування у них готовності до такої діяльності, яка є результативним показником певного етапу професійної підготовки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Готовність фахівця до професійної діяльності полягає у засвоєнні ним фахових знань, професійних дій та соціальних відносин, сформованості та зрілості професійно-значущих якостей особистості.

Поняття «готовність» до виконання будь-якої діяльності, незважаючи на широку поширеність, має неоднозначну психолого-педагогічну інтерпретацію. Аналізуючи різні підходи до визначення цього поняття, можна назвати такі:

умова успішного виконання діяльності, як вибіркової активності, що налаштовує організм, особистість на майбутню діяльність (О. Чернякова) [12, с. 46];

активний стан особистості, що забезпечує її самореалізацію у підготовці та вирішенні певних завдань на основі власного досвіду (І. Смирнова) [11, с. 125]);

передумова й регулятор діяльності (Н. Олефіренко) [9, с.17]);

якості та властивості особистості (М. Ковальчук) [6, с. 102]).

У роботах науковців (Д. Безуглий [1], Ю. Бі- ляй [2], О. Васенко [3], Н. Гнедко [4], О. Дущен- ко [5], О. Коротун [7], Н. Пономарьова [10]) розкриваються теоретичні основи професійної готовності, що містить оволодіння знаннями, вміннями, навичками відповідно до профілю діяльності. Готовність до діяльності автори розглядають на особистісному та функціональному рівнях: як активний стан особистості, що спонукає діяльність; наслідок діяльності; якість, що визначає установки на професійні ситуації та завдання; передумови до цілеспрямованої діяльності, її регуляції, стійкості, ефективності.

Готовність до педагогічної діяльності сприймається як складне структурне утворення, у складі якого перебуває ставлення до педагогічної праці як головного сенсу життя, сумлінне, відповідальне ставлення до педагогічної діяльності, здатність до самовіддачі в педагогічній роботі; стійкі мотиви педагогічної діяльності; професійно значущі якості особистості; професійні знання та вміння.

Науковець О. Чернякова у професійній готовності майбутнього вчителя виділяє як самостійні мотиваційну, теоретичну, практичну готовність, а також креативність як готовність і здатність до продуктивної педагогічної творчості [12, с. 99].

Мотиваційна готовність на її вищому рівні проявляється у педагогічній спрямованості. Її складовими елементами є когнітивний, ціннісний і конативний (поведінковий) компоненти, що мають критеріальні показники: знання, пізнавальний інтерес, особистісно-значущий зміст діяльності. Теоретична готовність не зводиться лише до знань, вона проявляється через педагогічну діяльність, що ґрунтується на розвиненій психо- лого-педагогічній свідомості, яка визначає спосіб педагогічного орієнтування, педагогічне мислення. Критеріальними показниками теоретичної готовності, крім знань та їх особистісного сенсу є сформованість аналітичних, прогностичних та проективних умінь. Практична готовність, що також складається з когнітивного, операційного та мотиваційного компонентів, проявляється через педагогічні вміння: організаторські та комунікативні. Креативність як здатність і готовність до продуктивної педагогічної творчості з найбільшою повнотою проявляється на практиці через творче вирішення педагогічних завдань. Рівневи- ми проявами критеріальних показників виступають алгоритмічні дії, квазіалгоритмічна педагогічна діяльність та творча педагогічна діяльність.

Мотиваційна, теоретична та практична готовності та креативність майбутнього вчителя виявляється у педагогічній діяльності та мисленні, які проявляються у характері вирішення освітніх проблем.

Метою статті є розкриття основних положень теоретичного дослідження готовності майбутнього вчителя до застосування web-технологій у педагогічній діяльності.

Виклад основного матеріалу дослідження

Готовність до професійної діяльності має специфічні особливості, зумовлені характером педагогічної діяльності та вимогами до особистості, що її здійснює. Згідно особистісно-діяльнісного підходу розглядатимемо її структуру як сукупність чотирьох взаємопов'язаних структурних компонентів, наповнених якісними характеристиками та показниками:

мотиваційного компонента, що характеризує усвідомлене ставлення вчителя до застосування web-технологій у педагогічній діяльності;

змістового компонента, який поєднує сукупність знань вчителя про сутність web-техноло- гій та специфіку їх використання у педагогічному процесі;

операційного компонента, заснованого на комплексі умінь і навичок щодо застосування web-технологій у структурі власної професійної діяльності;

рефлексивного компонента, що характеризує пізнання та аналіз учителем явищ власної свідомості та діяльності.

Для виокремлення мотиваційного компонента обрано поведінковий, діяльнісний аспект позиції, що регулюється мотиваційною основою особистості, усвідомленим ставленням до діяльності (Н. Гнедко [4], О. Дущенко [5]), визначається спрямованістю особистості на певні об'єкти та способи взаємодії з ними.

Мотивацією пояснюється вибір між різними можливими діями, між можливим змістом мислення, інтенсивність у здійсненні обраної дії та досягнення її результатів [6, с. 74].

Поняття «мотивація» використовується в науковій літературі в подвійному значенні: 1) як система чинників, що детермінують поведінку (потреби, мотиви, цілі, наміри, прагнення тощо); 2) як характеристика процесу, який стимулює та підтримує поведінкову активність на певному рівні.

Традиційно мотивацію поділяють на зовнішню та внутрішню (О. Коротун [7], І. Смирнова [11] та ін.). З цього погляду будь-яку форму поведінки, можна пояснити з двох позицій: з внутрішньої: вихідним і кінцевим пунктом пояснення виступають психологічні властивості суб'єкта поведінки, тобто джерелом спонукання виступає сам суб'єкт діяльності. У цьому випадку мотивацію визначають особистісні диспозиції, отже, ми маємо справу з диспозиційною мотивацією; із зовнішньої: вихідним і кінцевим пунктом пояснення виступають зовнішні умови та обставини його діяльності, тобто можна стверджувати про ситуаційну мотивацію.

О. Дущенко, уточнюючи види професійних мотивів діяльності майбутнього вчителя, зі значної кількості чинників називає такі: матеріальні стимули: зовнішні стимули, засновані на матеріальній винагороді за ті чи інші елементи педагогічної діяльності; спонукання, пов'язані з самоствердженням: мотиви зовнішнього самоствердження майбутнього вчителя, самоствердження через зовнішню позитивну оцінку оточуючих; професійні мотиви: в найбільш загальному вигляді виступають як бажання вчити і виховувати дітей, спрямованість на учнів; мотиви особистісної самореалізації: пов'язані з потребою в самоактуа- лізації [5, c. 23].

Диспозиційна та ситуаційна мотивації не є незалежними. Диспозиції можуть актуалізуватися під впливом певної ситуації, і, навпаки, активізація певних диспозицій призводить до зміни сприйняття ситуації суб'єктом. Тому будь-яку дію людини слід розглядати диспозиційно та ситуаційно. Це передбачає розгляд мотивації як циклічного процесу безперервного взаємного впливу і перетворення, в якому суб'єкт дії і ситуація взаємно доповнюють один одного, і результатом цього є реальна поведінка.

Розводячи поняття «мотивація» і «мотив», Ю. Біляй пропонує розуміти мотив як бажаний цільовий стан у межах «індивід - середовище»», а мотивацію як те, що пояснює цілеспрямованість дії [2, c. 64].

Мотив, на відміну від мотивації, - це те, що належить самому суб'єкту поведінки, є його стійкою особистісною властивістю, що спонукає до здійснення певних дій [4, c. 87].

Будь-яка діяльність є системою дій, які відповідають певному мотиву. Саме мотив, навіть якщо він не усвідомлюється суб'єктом або усвідомлюється хибно, це головне, що відрізняє одну діяльність від іншої, визначає її специфічну якість. Кожна окрема дія, що становить діяльність, спрямована на досягнення проміжного результату, що чітко усвідомлюється, тобто мети. Якщо мотив відповідає на запитання, навіщо здійснюється діяльність, то мета - що має бути отримано під час конкретного акта [6, c. 143].

Мотив спонукає діяльність, а ціль спрямовує її. Процес цілеутворення не здійснюється автоматично. Це складний, творчий процес, що залежить від умінь, знань та здібностей людини, її індивідуальних та особистісних особливостей, об'єктивних умов перебігу діяльності тощо.

Виявлення рівня особистісної значимості окремих мотивів визначається у процесі вивчення постановки суб'єктом цілей та процесу їх динаміки у конкретній діяльності. За вивченням цілей можна будувати висновки про зміни у мотивації, про характер прагнень учителя на тому чи іншому етапі професійного становлення, спрямованості його професійної позиції.

Потреба є одним із мотиваційних утворень. Народження нових вищих мотивів та формування відповідних їм нових специфічних потреб є складним процесом. Цей процес відбувається у формі зсуву мотивів на цілі та їх усвідомлення [5, с. 26]. Сутність потреби проявляється в інтересі як індивідуальнвй формі її прояву. Пізнавальний інтерес окреслюється провідним мотивом навчальної діяльності.

При професійній підготовці майбутнього вчителя пізнавальний інтерес до застосування web-технологій у педагогічній діяльності, проходячи етапи зацікавленості, допитливості та стійкого пізнавального інтересу, концентруються навколо: потреби у пізнанні об'єктів інформаційного середовища; потреби у співвіднесенні особливостей глобального інформаційного простору та сутності інформаційних взаємодій у ньому; потреби в осмисленні власного рівня розвитку інформаційної культури, ступеня ефективності власної педагогічної діяльності в умовах інформатизації освіти; потреби в осмисленні власного досвіду, ступеня ефективності власної педагогічної діяльності, формування своєї позиції стосовно тих чи інших аспектів освіти; потреби використовувати знання для застосування web-технологій як у практичній діяльності, так і навчальній діяльності учнів.

Мотивація особистості вчителя зумовлена її педагогічною спрямованістю, що містить ціннісні орієнтації, мотиви, цілі, потреби, ідеали. Спрямованість особистості вчителя проявляється у його професійній життєдіяльності та в окремих педагогічних ситуаціях, визначає його сприйняття та логіку поведінки [7, с. 111].

Отже, спрямованість вчителя, орієнтованого на застосування web-технологій у педагогічній діяльності, визначає систему базових відносин вчителя до світу і самого себе, є основою саморозвитку та професіоналізму, формує мотивацію до дієвого застосування web-технологій у освітньому процесі.

Для оцінки ступеня наповненості, змістовності, активності мотиваційного компонента готовності майбутнього вчителя до застосування web-технологій у педагогічній діяльності, виділимо два показники: 1) пізнавальний інтерес до web-технологій, шляхів та способів формування інформаційної культури учнів; 2) особистіс- но-значущий зміст застосування web-технологій у педагогічній діяльності.

Рівень мотивації безпосередньо пов'язаний із змістовим компонентом готовності майбутнього вчителя до застосування web-технологій у педагогічній діяльності, який поряд з мотиваційним входить до основої частини дії. Ця складова є наслідком пізнавальної діяльності і характеризується обсягом знань (широта, глибина, системність), стилем мислення вчителя, а загалом є орієнтовною основою діяльності. Зміст інтелектуальної сфери відкриває для вчителя вільний і варіативний вибір нових знань, нових цілей, цінностей та особистих сенсів [9, с. 23].

Рівень інформованості вчителя про шляхи та способи застосування в освітньому процесі web-технологій характеризується обсягом знань у цій галузі. Знання збагачує власне бачення проблеми в галузі сучасних освітніх технологій, виступає необхідною умовою постановки та вирішення професійних проблем щодо застосування в освітньому процесі web-технологій. Професійно-педагогічні знання майбутнього вчителя, орієнтованого на використання web-технологій у педагогічній діяльності, можна подати як відомості про методологічні засади інформації, сутність інформатизації суспільства, особливості інформатизації освітнього процесу, різноманіття інформаційних освітніх технологій, специфіку їх застосування залежно від розв'язуваних педагогічних завдань тощо. Знання розглядаються як основа для орієнтації особистості у варіативному використанні web-технологій у педагогічній діяльності.

Аналіз змістового компонента готовності майбутнього вчителя до застосування web-тех- нологій у педагогічній діяльності, як показник дозволяє виділити рівень теоретичних знань про інформаційні освітні технології та особливості їх застосування у педагогічній діяльності.

На думку О. Васенко, глибоко і свідомо засвоєні знання про інформаційні освітні технології та особливості їх застосування у професійній діяльності становлять не тільки фонд теоретичних знань майбутніх учителів, але й стають органічною частиною їхнього педагогічного мислення, основою формування педагогічних умінь та навичок [3, с. 262].

Зміст мотиваційного і змістового компонентів визначає стратегію професійної поведінки вчителя, орієнтованого на застосування web-технологій у педагогічній діяльності.

Операційний компонент, заснований на комплексі психолого-педагогічних умінь та навичок, характеризує реалізацію цієї стратегії. Розглядаючи особистість як суб'єкт життя, ми враховуємо не лише її ставлення до життя, цінності, смисли, а й спосіб її реалізації у житті [5, с. 23].

Методологічною основою розгляду нами питання про професійно-значущі вміння вчителя, орієнтованого на застосування web-технологій у педагогічній діяльності, послужили публікації науковців (Д. Безуглий [1], Ю. Біляй [2], Н. Гнедко [4], О. Дущенко [5], Н. Олефіренко [9], І. Смирнова [11]), які виокремлюються п'ять інваріантних компонентів у структурі його педагогічної діяльності. У структурі особистості вчителя їм відповідають п'ять груп професійних умінь: гностичні, проектувальні, конструктивні, організаційні та комунікативні. Охарактеризуємо їх з позиції застосування web-технологій у педагогічній діяльності.

Гностичні вміння характеризують уміння оцінювати готовність до педагогічної діяльності в умовах використання web-технологій; співвідносити свою оцінку використання навчальних програм з оцінкою їх учнями; аналізувати проведений в умовах застосування web-технологій урок; оцінювати інтерес окремих груп учнів до роботи з програмами залежно від видів завдань, рівня їхньої складності всередині одного виду; перебудовуватись у роботі, виходячи з об'єктивних вимог тощо.

Проектувальні та конструктивні вміння проявляються у здатності розробляти конспекти різних видів навчально-пізнавальної діяльності школярів із включенням навчальних програм у систему діяльності «вчитель - підручник - комп'ютер учень», враховувати індивідуальні особливості учнів під час навчання за допомогою комп'ютера аналізувати зміст всього курсу, теми, окремого уроку для складання сценаріїв навчальних програм тощо.

Організаційні вміння проявляються у здатно - сті управляти навчально-пізнавальною діяльністю учнів в умовах застосування web-технологій, здійснювати організацію індивідуальної, групової, колективної діяльності при їх використанні.

Комунікативні вміння проявляються в умінні встановлювати педагогічно доцільні відносини з учнями за умов застосування web-технологій, аналізувати ступінь доступності для учнів формулювань завдань у навчальних програмах різних типів, комп'ютерних підручниках, «підказок»; оцінювати інтерес учнів до роботи з програмами з метою встановлення найбільш сприятливих взаємин.

Основним показником операційного компонента готовності майбутнього вчителя до застосування web-технологій у педагогічній діяльності виступає рівень сформованості системи умінь гностичних, проектувальних, конструктивних, організаційних та комунікативних.

Найважливішим і необхідним компонентом у структурі готовності майбутнього вчителя до застосування web-технологій у педагогічній діяльності є рефлексивний компонент, що характеризує пізнання та аналіз вчителем явищ власної свідомості та діяльності.

Аналізуючи відмінності у підходах до рефлексивної проблематики Н. Пономарьова відзначає наявність двох традицій у трактуванні рефлексивних процесів [10, c. 172]: 1) рефлексивний аналіз свідомості, що веде до роз'яснення значень об'єктів та їх конструювання; 2) рефлексія як розуміння сенсу міжособистісного спілкування. У зв'язку з цим автором виділяються такі рефлексивні процеси: саморозуміння та розуміння іншого; самооцінка та оцінка іншого; самоін- терпретація та інтерпретація іншого.

У сучасних дослідженнях звертається увага на розвиток рефлексивних механізмів мислення особистості педагога як однієї з найважливіших умов усвідомлення, критичного аналізу та конструктивного вдосконалення власної діяльності. Роботи Ю. Біляй [2], О. Коротун [7], розкривають різні аспекти «виходу» особистості на рефлексивну позицію, усвідомлення власної діяльності та спілкування.

М. Ковальчук зазначає, що об'єктом рефлексії можуть бути не лише основи мисленнєвої діяльності, а й способи регулювання людиною власної поведінки, дій, вчинків, власне процеси рефлексії [6, c. 105].

Отже, пошук, освоєння та застосування вже відомих інформаційних освітніх технологій, аналіз одержаних результатів можуть призвести до проектування та застосування у власній педагогічній діяльності web-технологій.

Аналіз рефлексивного компонента готовності майбутнього вчителя до застосування web-тех- нологій у педагогічній діяльності дозволяє як показник виділити сформованість рефлексивної позиції, позитивне самосприйняття.

Показниками виступають провідні елементи в структурі готовності майбутнього вчителя до застосування web-технологій у педагогічній діяльності, формування яких може бути критерієм розвитку як окремих компонентів, так і досліджуваного інтегрального утворення в цілому: пізнавальний інтерес до web-технологій, шляхів та способів формування інформаційної культури учнів; особистісно-значущий зміст використання web-технологій у педагогічній діяльності; рівень теоретичних знань про web-технології та особливості їх застосування у педагогічній діяльності; рівень сформованої системи технологічних умінь, необхідних для успішного використання web-тех- нологій у педагогічній діяльності: гностичних, проектувальних, конструктивних, організаційних, комунікативних; сформованість рефлексивної позиції, позитивне самосприйняття. Ці показники не вичерпують всього різноманіття якісних характеристик готовності майбутнього вчителя до застосування web-технологій у педагогічній діяльності, але в контексті проблематики нашого дослідження є найбільш значущими.

На основі співвідношення виділених показників виявлено три рівні готовності майбутнього вчителя до застосування web-технологій у педагогічній діяльності - елементарний, функціональний, системний.

Елементарний рівень характеризується сфор- мованістю пізнавального інтересу до web-техно- логій на рівні зацікавленості, знань про методологічні засади інформації, сутність інформатизації суспільства, особливості інформатизації освітнього процесу, розмаїття інформаційних освітніх технологій, специфіку їх застосування в залежності від розв'язуваних педагогічних завдань. Усвідомлення необхідності застосовувати web-технологій в педагогічній практиці не носить особистісного характеру; технологічні вміння спрямовані переважно на вироблення тактики здійснення інформаційної діяльності; рефлексивна позиція пов'язана з усвідомленням себе в інформаційному суспільстві.

Функціональний рівень характеризується в загальному вигляді більшою цілеспрямованістю, стійкістю, усвідомленістю шляхів та способів застосування web-технологій у педагогічній діяльності; прагнення здійснювати цю діяльність носить усвідомлений характер і має особистісний зміст, грунтується на глибоких знаннях у галузі інформаційних технологій та різноманітних технологічних вміннях, але не підкріплюється творчим переосмисленням; професійна діяльність спрямована на вироблення тактики та стратегії здійснення особистістю своєї інформаційної діяльності в педагогічній галузі; рефлексивна позиція пов'язана з самоствердженням, самореалізацією через усвідомлене застосування адаптованих до реальних умов різних інформаційних технологій.

Системний рівень характеризується чітко вираженою мотиваційною установкою на використання web-технологій, що носить особистіс- но значимий характер, переконаністю в необхідності комплексного застосування в педагогічній діяльності різноманітних комп'ютерних засобів навчання; професійна діяльність грунтується на різнобічних знаннях про зміст, форми, методи роботи вчителя на базі інформаційних технологій, уміння проектувати та реалізовувати оригінальні інформаційні технології; здатністю до вироблення стратегії цілісного здійснення різних видів інформаційної діяльності в інформаційному середовищі; рефлексивна позиція пов'язана з самоактуа- лізацією через аналіз себе як суб'єкта, що коригує свою діяльність, здатністю конструктивно ставитися до своєї діяльності в умовах інформатизації освіти.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

Здійснене теоретичне дослідження готовності майбутнього вчителя до застосування web-технологій у педагогічній діяльності потребує формування у здобувачів готовності до такої діяльності, яка є результативним показником певного етапу професійної підготовки.

Структуру готовності майбутнього вчителя до застосування web-технологій у педагогічній діяльності розглядаємо як сукупність чотирьох взаємопов'язаних структурних компонентів, наповнених якісними характеристиками та показниками: 1) мотиваційного компонента як усвідомленого ставлення майбутнього вчителя до застосування web-технологій у педагогічній діяльності; 2) змістового, що поєднує сукупність знань майбутнього вчителя про сутність web-технологій та специфіку їх використання в педагогічному процесі; 3) операційного, заснованого на комплексі умінь і навичок з використання web-технологій у структурі педагогічної діяльності; 4) рефлексивного, що характеризує пізнання та аналіз вчителем явищ власної свідомості та діяльності.

Показниками готовності майбутнього вчителя до застосування web-технологій у педагогічній діяльності є: пізнавальний інтерес до web-тех- нологій, шляхів та способів формування інформаційної культури учнів; особистісно-значущий зміст використання інформаційних технологій у педагогічній діяльності; рівень теоретичних знань про інформаційні освітні технології та особливості їх застосування у педагогічній діяльності, рівень сформованості системи технологічних умінь, необхідних для успішного використання web-технологій у педагогічній діяльності: гностичних, проектувальних, конструктивних, організаційних, комунікативних; сформованість рефлексивної позиції, позитивне самосприйняття.

На основі співвідношення виділених показників виявлено три рівні готовності майбутнього вчителя до застосування web-технологій у педагогічній діяльності - елементарний, функціональний, системний.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у розробці моделі підготовки майбутнього вчителя до застосування web-технологій у педагогічній діяльності.

Список джерел

1. Безуглий Д. Модель підготовки майбутніх учителів інформатики до використання засобів комп'ютерної візуалізації в професійній діяльності. Гуманізація навчально-виховного процесу. 2018. № 1. С. 245-254.

2. Біляй Ю. П. Методична система підготовки майбутніх учителів математики та інформатики до використання технологій дистанційного навчання : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02. Київ, 2018. 256 с.

3. Васенко О. В. Підготовка майбутніх учителів інформатики до реалізації основних принципів об'єк- тно-орієнтованого програмування у навчальному процесі сучасної школи. Молодий вчений. 2018. № 1. С. 261-263.

4. Гнедко Н. М. Формування готовності майбутніх учителів до застосування засобів віртуальної наочності у професійній діяльності : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Рівне, 2015. 292 с.

5. Дущенко О. С. Умови, етапи, рівні, критерії, показники готовності майбутнього вчителя інформатики до застосування Інтернет-технологій у професійній діяльності. Ukrainian Journal of Educational Studies and Information Technology. 2016. Vol. 3, No. 1. P. 21-28.

6. Ковальчук М. О. Формування готовності майбутніх учителів до застосування мультимедійних навчальних систем у початковій школі : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Житомир, 2017. 282 с.

7. Коротун О. В. Основи професійної підготовки майбутніх учителів інформатики в закладах вищої освіти. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгомано- ва. Серія 5: Педагогічні науки : реалії та перспективи. 2019. Вип. 69. С. 109-112.

8. Мойко О. Професійна підготовка вчителів інформатики у вітчизняних закладах вищої освіти. Молодь і ринок. Дрогобич. 2019. № 5. С. 103-109.

9. Олефіренко Н. В. Теоретичні і методичні засади професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до проектування дидактичних електронних ресурсів : автореф. дис. ... д-ра пед. наук : 04. Харків, 2015. 46 с.

10. Пономарьова Н. О. Готовність вчителя інформатики до профорієнтаційної роботи на ІТ-спеціальності як педагогічна проблема. Інформаційні технології і засоби навчання. 2017. Т. 59, № 3. С. 168-178.

11. Смирнова І. М. Теоретичні і методичні основи професійної підготовки майбутніх учителів технологій до розроблення і використання електронних освітніх ресурсів : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04; 02. Київ, 2018. 709 с.

12. Чернякова О. І. Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування мультимедійних технологій у професійній діяльності : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Переяслав-Хмель- ницький, 2017. 242 с.

References

1. Bezuhlyi, D. (2018). Model pidhotovky maibutnikh uchyteliv informatyky do vykorystannia zasobiv komp'iuternoi vizualizatsii v profesiinii diialnosti. [A model for training future computer science teachers to use computer visualization tools in their professional activities].

2. Biliai, Yu. P (2018). Metodychna systema pidhotovky maibutnikh uchyteliv matematyky ta informatyky do vykorystannia tekhnolohii dystantsiinoho navchannia. [Methodical system of training future teachers of mathematics and informatics for the use of distance learning technologies]. Kyiv.

3. Vasenko, O. V. (2018). Pidhotovka maibutnikh uchyteliv informatyky do realizatsii osnovnykh pryntsypiv ob 'iektno-oriientovanoho prohramuvannia u navchalnomu protsesi suchasnoi shkoly. [Preparing future computer science teachers to implement the basic principles of object-oriented programming in the educational process of a modern school].

4. Hnedko, N. M. (2015). Formuvannia hotovnosti maibutnikh uchyteliv do zastosuvannia zasobiv virtualnoi naochnosti u profesiinii diialnosti.

5. [Formation of readiness of future teachers to use virtual visualization tools in professional activity]. Rivne.

6. Dushchenko, O. S. (2016). Umovy, etapy, rivni, kryterii, pokaznyky hotovnosti maibutnoho vchytelia informatyky do zastosuvannia Internet-tekhnolohii u profesiinii diialnosti. [Conditions, stages, levels, criteria, indicators of readiness of the future computer science teacher to use Internet technologies in professional activities]..

7. Kovalchuk, M. O. (2017). Formuvannia hotovnosti maibutnikh uchyteliv do zastosuvannia multymediinykh navchalnykh system u pochatkovii shkoli. [Formation of readiness of future teachers to use multimedia educational systems in primary school]. Zhytomyr.

8. Korotun, O. V (2019). Osnovy profesiinoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv informatyky v zakladakh vyshchoi osvity. [Basics of professional training of future informatics teachers in institutions of higher education]. Kyiv.

9. Moiko, O. (2019). Profesiina pidhotovka vchyteliv informatyky u vitchyznianykh zakladakh vyshchoi osvity. [Professional training of informatics teachers in domestic institutions of higher education]. Drohobych.

10. Olefirenko N. V (2015). Teoretychni i metodychni zasady profesiinoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly do proektuvannia dydaktychnykh elektronnykh resursiv. [Theoretical and methodological principles of professional training of future primary school teachers for the design of didactic electronic resources]. Kharkiv.

11. Ponomarova, N. O. (2017). Hotovnist vchytelia informatyky do proforiientatsiinoi roboty na IT- spetsialnosti yak pedahohichna problema. [The readiness of the informatics teacher for career guidance work in the IT specialty as a pedagogical problem].

12. Smyrnova, I. M. (2018). Teoretychni i metodychni osnovy profesiinoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv tekhnolohii do rozroblennia i vykorystannia elektronnykh osvitnikh resursiv. [Theoretical and methodological foundations of professional training of future technology teachers for the development and use of electronic educational resources]. Kyiv.

13. Cherniakova, O. I. (2017). Formuvannia hotovnosti maibutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv do zastosuvannia multymediinykh tekhnolohii u profesiinii diialnosti. [Formation of the readiness of future primary school teachers to use multimedia technologies in their professional activities]. Pereiaslav-Khmelnytskyi.

Размещено на Allbest.ru