Теоретико-методичні основи перевернутого навчання та способи його впровадження у вітчизняну систему вищої освіти

Размещено на http://allbest.ru

Теоретико-методичні основи перевернутого навчання та способи його впровадження у вітчизняну систему вищої освіти

Орос І.І. Орос Ільдіко Імріївна -доктор філософії, доцент, президент Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ , Рац А.Й. Рац Адальберт Йосипович -PhD, доктор філософії з природничих наук, доцент, доцент кафедри історії та суспільних наук, проректор з навчально-методичної роботи Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ , Біда О.А. Біда Олена Анатоліївна - доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки, психології, початкової, дошкільної освіти та управління закладами освіти Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ

Анотація

Теоретико-методичні основи перевернутого навчання та способи його впровадження у вітчизняну систему вищої освіти

Орос Ільдіко Імріївна, Рац Адальберт Йосипович, Біда Олена Анатоліївна.

У статті доведено важливість активного впровадження у вітчизняну систему вищої освіти однієї з технологій «змішаного навчання» «перевернуте навчання», розкрито теоретико-методичні основи перевернутого навчання та способи його впровадження у вітчизняну систему вищої освіти. Розглянуто найбільш дієві моделі «перевернутого навчання», які варто застосовувати в освітньому процесі вищої школи; визначено переваги технології«перевернутого навчання» та складові технології«перевернутий клас»; розкрито та дано коротку характеристику практиці закордонних педагогів, обґрунтовано дієві типи перевернутого навчання.

Ключові слова: змішане навчання, перевернуте навчання, перевернутий клас, заклади вищої освіти, здобувачі вищої освіти.

Abstract

Theoretical and methodological foundations of flipped learning and methods of its implementation in the domestic system of higher education

Oros Ildiko Imrievna, Rats Adalbert Yosypovych, Bida Olena Anatoliivna.

The importance of actively introducing one of the technologies of «mixed learning» «flipped learning» into the domestic system of higher education has been proven. The purpose of the article is to reveal the theoretical and methodological foundations of flipped learning and methods of its introduction into the domestic system of higher education.

The most effective models of «flipped learning» that should be used in the educational process of a higher school are considered («Classic» model of «inverted learning»; «Systemic» or «combined» model of «flipped learning»; «Advanced» model of «flipped learning»).

The advantages of the «inverted learning» technology and the components of the «flipped classroom» technology are determined, the main of which is the design of electronic educational and methodological support for disciplines that takes into account the specifics of the activities of specialists and includes the three stages discussed in the article.

The practice of foreign teachers is disclosed and given a brief description, the effective types of flipped learning are substantiated: the standard flipped classroom (The Standard Inverted Classroom), the discussion-oriented flipped classroom (The Discussion-Oriented Flipped Classroom), the demonstration-focused flipped classroom (The Demonstration-Focused Flipped Classroom), pseudo-flipped classroom (The FauxFlipped Classroom), group-based flipped classroom (The GroupBased Flipped Classroom), virtual flipped classroom (The Virtual Flipped Classroom), Flipping The Teacher.

The main elements of flipped learning technology are a concise presentation of the topic for independent study, preliminary familiarization of students with new educational material outside the classroom and at a convenient time, during online meetings via video conference, brief explanations of new educational material, assessment of students' knowledge and skills during practical work, permission on students' use of informational materials during work, introduction of means of impossibility and disadvantage of writing off, individual protection of their practical works. With regard to the introduction of flipped learning into the system of traditional higher education, in order to create a discipline course using the technology of flipped learning, the teacher needs to implement the following certain steps, which are described in the article.

The application of the technology of «flipped learning» in the educational space is an effective technique in the formation of educational independent work, which has been proven in research.

Keywords: blended learning, flipped learning, flipped class, institutions of higher education, students of higher education.

Вступ

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. У сучасних умовах розвитку вищої освіти України відбуваються зміни у професійній підготовці фахівців всіх напрямів, що зумовлено потребами практики, мобільністю, конкурентоспроможністю, здатністю випускників пристосовуватись до ринкових перетворень, розвитком професійних компетентностей у інформаційному суспільстві [4, с. 128-133].

В умовах сьогодення для спеціальностей, основна мета яких набуття практичних навичок і вмінь, упровадження та ефективне використання інноваційних педагогічних підходів, сучасних інформаційнокомунікаційних технологій (ІКТ), успішних світових педагогічних практик, стає пріоритетним завданням оптимізація процесу професійної підготовки фахівців, що здійснюється на основі зміщення акцентів з академічно-імперативного підходу на практичний, особистісно-орієнтований, творчий.

Застосування ІКТ в освіті дозволяє створити умови для їх модернізації, активізації інноваційного потенціалу, розробки та впровадження прогресивних педагогічних методів [10, с.324-338].

Тому важливим у сьогоденні є активне впровадження у вітчизняну систему вищої освіти однієї з технологій «змішаного навчання» «перевернуте навчання».

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Методологічні підходи до впровадження в освітній процес ЗВО, інноваційні технології в освітньому просторі, сучасні ІКТ у своїх роботах описують К. Бугайчук, М. Кадемія, М. Козяр, О. Коротун, В. Кухаренко, Н. Морзе та інші.

Практичні та теоретичні основи впровадження технології «перевернутого навчання» у систему освіти розроблені О. Буйницькою, О. Кузьмінською, В. Кухаренком, Ю. Триусом та ін. Ці проблеми досліджували зарубіжними науковці: Дж. Бергман (J. Bergmann), А. Роел (A. Roehl), Л. Редді (L. Reddy), А. Самс ^.Sams) та ін.

Шляхи застосування перевернутого навчання та способи його організації досліджуються в роботах Л. Дідуха, Н. Романич, С. Попадюка, Л. Чоповської та інших.

Мета статті розкрити теоретико-методичні основи перевернутого навчання та способи його впровадження у вітчизняну систему вищої освіти.

Виклад основного матеріалу дослідження

Основоположниками ідеї перевернутого навчання стали американські вчителі хімії Аарон Самс та Джонатан Бергман, які у 2008 році створили презентації лекцій, а потім записали відеолекції з хімії для самостійної домашньої проробки їх учнями. Стрімкий розвиток ідеї перевернутого навчання поєднують з іншим американцем Салманом Ханом, який створив академію відкритих навчальних ресурсів у форматі відеолекцій. Відповідно до дослідження Center for D^tal Education і Some Foundry серед членів онлайн співтовариства Educational Exchange (Center for D^tial Education), більша частина американських університетських викладачів уже використовують перевернуте навчання на заняттях.

Передумовою створення перевернутого навчання є необхідність заохочення здобувачів освіти до самостійної пізнавальної діяльності, модифікації традиційних лекцій, коли весь навчальних матеріал необхідно обмірковувати паралельно із прослуховуванням або конспектуванням, а відпрацювання практичних навичок та вмінь здебільшого належить до позааудиторної самостійної роботи [10, с. 324-338].

Розглянемо найбільш дієві моделі «перевернутого навчання», які варто застосовувати в освітньому процесі вищої школи.

1. «Класична» модель «перевернутого навчання». Саме така модель забезпечує попереднє ознайомлення здобувача вищої освіти з теоретичним матеріалом майбутнього заняття. Матеріали для підготовки можуть бути дані як у вигляді опорного конспекту лекцій або параграфа підручника, так і у вигляді слайдів, відеота аудіодокументів. В аудиторії викладач організовує обговорення вивченого матеріалу, пояснює складні моменти, відповідає на запитання, використовує інтерактивні методи навчання. Варто зазначити, що незважаючи на те, що навчання частково проводиться дистанційно, ця модель продовжує нагадувати традиційну систему освіти і має транслюючий характер: спочатку вивчаються теорії, концепції та моделі, а потім їх практичне застосування. Однак усі вони базуються на єдиному базовому принципі: безпосереднє навчання реалізується поза класом, тоді як навчальний час присвячується практичному застосуванню отриманих знань.

2. «Системна» або «комбінована» модель «перевернутого навчання» передбачає, як випливає з її назви, комбінування перших двох моделей. Суть цієї моделі полягає в зміні не місця виконання певного виду діяльності, а в перестановці ключових складників навчального процесу. Змінюється традиційна послідовність задіяних компетенцій (запам'ятовування, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінка). Спочатку вивчається практичне застосування теорії або моделі і тільки потім її теоретичне обґрунтування.

3. «Просунута» модель «перевернутого навчання» має два етапи позааудиторний і аудиторний і передбачає поступове ускладнення рівня завдань і розширення видів діяльності. У процесі попередньої підготовки студенти самостійно здійснюють пошук інформації із заданої теми, читають статті, переглядають відео, в міні-групах або індивідуально готують тези, які вони будуть представляти в аудиторії, питання для дебатів або круглого столу. Результати роботи вони розміщують на спільній електронній платформі, щоб викладач та інші студенти мали змогу заздалегідь із ними ознайомитися і краще підготуватися до заняття. Таким чином, здійснюється моніторинг самостійної роботи кожного студента.

В аудиторії здійснюються презентація підготовлених тез, обговорення прочитаного матеріалу, аргументований аналіз роботи кожної групи, створення загальної концептуальної картини на основі думок, коментарів, висловлених суджень, або мініколоквіум, в якому одна група робить презентацію, а інша організовує дебати.

У контексті підвищення практико-орієнтованості освітнього процесу ця модель перевернутого навчання є педагогічним підходом, найбільш наближеним до реальності, бо в повсякденному і професійному житті дуже часто доводиться приймати рішення в умовах невизначеності або ризику. На дистанційному етапі студенти в міні-групах працюють із завданням або проблемною ситуацією, намагаються її оцінити, здійснюють пошук і аналіз інформації, необхідної для об'єктивної оцінки подій, пропонують варіанти рішень. освіта україна компетентність педагогічний

В аудиторії представляють знайдену інформацію і джерела, під керівництвом викладача аналізують завдання, порівнюють переваги і недоліки кожного з пропонованих рішень. Після цього знову йде дистанційний етап: студенти вивчають теоретичні основи питання, досвід діяльності із зазначеної проблеми.

На заключному етапі в аудиторії підбиваються підсумки і закріплення вивченого матеріалу з теми; аналізується можливість застосувати цю модель щодо інших ситуацій.

Таким чином, під час «перевернутого навчання» здобувач вищої освіти отримує максимально актуальну та адресну допомогу саме в той момент, коли вона йому потрібна найбільше на стадії практичного застосування отриманого знання. Тоді як класно-урочна система залишає його «на самоті» в момент виконання традиційного домашнього завдання, яке вимагає застосування отриманих у класі теоретичних знань на практиці [7, с. 100-106].

Визначимо переваги технології «перевернутого навчання» вважаються:

- раціоналізація використання аудиторного часу;

- більш усвідомлене засвоєння студентами матеріалу;

- активізація інтеракції «викладач» ^ «студент» і «студент» ^ «студент»;

- посилення автономної позиціїстудента в освітньому процесі;

- оптимізація розвитку критичного мислення і креативності у студентів, їх перетворення на інтегративну частину освітнього процесу [5, с. 141-144].

- персоніфікований підхід до кожного студента (оскільки немає, по суті, ідеального підручника для пояснення тієї чи іншої теми, викладач може підібрати тематичний матеріал максимально ідеальним чином з урахуванням вікових та психологічних особливостей студентів та інших факторів);

- можливість відпрацювати пропущені з тієї чи іншої причини заняття;

- можливість для кожного студента працювати у своєму ритмі;

- поліпшення обстановки в аудиторії, перетворення її на більш доброзичливу і комфортну;

- інтерактивний характер організації роботи на занятті;

- можливість постійної архівації матеріалу;

- позитивна трансформація рольових відносин викладача і студента (викладач перетворюється на порадника, помічника, гіда, який допомагає студенту зорієнтуватися в морі інформації [7, с. 100-106].

Важливою складовою технології «перевернутий клас» є проектування електронного навчально-методичного забезпечення дисциплін, що враховує специфіку діяльності фахівців та включає три етапи.

На першому етапі, використовуючи компетентнісний підхід, визначають програмні результати навчання, загальні та фахові компетентності, які мають бути сформовані в кінці вивчення навчальної дисципліни, окреслені в освітній програмі відповідного рівня вищої освіти.

Другий етап передбачає виділення змісту освітнього матеріалу, видів навчальної діяльності студентів з опорою на таксономію цілей Блума та розробку навчально-методичних матеріалів курсу.

На третьому етапі підбираються методи навчальної діяльності та методи вхідного, проміжного, підсумкового контролю програмних результатів навчання та сформованих загальних і фахових компетентностей.

Під час опрацювання тем навчальних курсів за технологією «перевернутий клас» студенти використовують тексти, презентації, відео, завдання, завантажені у Google-класах. Організація взаємодії між викладачами і студентами здійснюється через Googk-сервіси, а саме Googk-клас.

Для вхідного, проміжного та підсумкового контролю розроблені тести з використанням Google-форм. Для зручності створення і користування електронні освітні ресурси до кожної теми поділені на два типові блоки: інформаційні матеріали (відео-фрагменти (відео-лекції); е-підручники, е-посібники, е-словники; електронні версії підручників, посібників, словників, статей, монографій) та практичні завдання (складання конспекту, контрольних та проблемних запитань для обговорення на занятті; рецензування відео, створення презентації або відео та вправ до них, розробка ігрових матеріалів, заповнення таблиць, розробка схем тощо) [4, с. 128-133].

У практиці закордонних педагогів зустрічаються такі типи перевернутого навчання. Розглянемо їх та дамо коротку характеристику.

Типовий перевернутий клас (The Standard Inverted Classroom). Студенти опрацьовують матеріал майбутньої лекції чи практичного заняття, переглядаючи відеолекції чи текстові матеріали. Проводячи ж заняття у «віртуальній аудиторії», викладач має додатковий час для індивідуальної роботи з кожним студентом.

Орієнтований на дискусію перевернутий клас (The Discussion-Oriented Flipped Classroom). Студенти отримують завдання переглянути певні відеоролики або матеріали інтернет-ресурсів, а викладач на занятті організовує обговорення одержаної інформації.

Сфокусований на демонстрації перевернутий клас (The Demonstration-Focused Flipped Classroom). Викладач демонструє необхідну діяльність, а студенти сприймають і аналізують її, а потім самостійно виконують поставлені завдання.

Псевдоперевернутий клас (The FauxFlipped Classroom). Застосування цієї форми буде доцільним, якщо немає впевненості, що студенти самостійно готуватимуться вдома. Така модель дає змогу студентам переглядати відео на уроці, а після цього виконувати відповідні завдання та в разі потреби одержувати індивідуальні консультації педагога.

Груповий перевернутий клас (The GroupBased Flipped Classroom). Ця модель спонукає студентів вчитися один в одного, в процесі інтерактивної взаємодії одержувати правильні відповіді, знаходити ефективні способи отримання інформації, шляхи проведення наукового дослідження тощо. Для застосування моделі студенти мають за власним бажанням або за рекомендацією викладача об'єднатися в групи, ознайомитися з відповідними матеріалами, а на заняттях працювати разом над певною науковою проблемою.

Віртуальний перевернутий клас (The Virtual Flipped Classroom) дає змогу організувати роботу студентів так, щоб весь процес навчання відбувався дистанційно: викладач пропонує студентам матеріал для перегляду, завантажує практичні завдання, консультує онлайн, проводить тестування і виставляє підсумкові бали. Головний принцип самостійне опрацювання відповідного матеріалу так, як це відбувається за принципами «перевернутого класу».

«Перевернутий» викладач (Flipping The Teacher) передбачає, що не обов'язково всю роботу має виконувати викладач готувати або шукати відеоматеріали, формувати практичні завдання, консультувати, перевіряти роботи. Певні види робіт можуть виконати студенти, а викладач спостерігатиме за тим, як буде організовано процес навчання, як буде представлена інформація і надаватиме у разі необхідності допомогу [3, с. 156]. Зауважимо, що різні типи технології перевернутого навчання можуть використовуватись під час вивчення однієї дисципліни. Викладач сам визначає, який тип у процесі вивчення конкретної теми дисципліни доцільно використовувати.

Основними елементами технології перевернутого навчання є лаконічне висвітлення теми для самостійного опрацювання, попереднє ознайомлення студентів із новим навчальним матеріалом за межами аудиторії та у зручний час, під час опііпєзустрічєй на відеоконференції короткі пояснення нового навчального матеріалу, оцінювання знань і навичок студентів при виконанні практичної роботи, дозвіл на використання студентами інформаційних матеріалів під час роботи, запровадження засобів унеможливлення й невигідності списування, індивідуальний захист своїх практичних робіт. Практика показує, що технологія перевернутого навчання дає змогу істотно покращити показники успішності, але вибір за викладачем. Адже від викладача впровадження технології перевернутого навчання вимагає затрат часу, знання ІКТ, творчості, поглиблення знань (допитливі студенти часто задають різнопланові запитання), вміння побудувати заняття цікаво, змістовно [2, с. 198-202].

Стосовно впровадження перевернутого навчання до системи традиційної освіти ЗВО для створення курсу дисципліни з використанням технології перевернутого навчання викладачу необхідно реалізувати наступні основні кроки:

1. Визначити мету, цілі та завдання впровадження перевернутого навчання до обраної дисципліни.

2. Визначити обсяг, склад та структуру необхідних навчальних матеріалів, розподілити їх для подання в онлайн та аудиторному режимі.

3. Створити електронні навчальні матеріали, відеолекції, підкасти, анімації, інфографіку тощо.

4. Розробити або запровадити використання механізмів доступу здобувачів вищої освіти до електронного навчального контенту. Організувати дистанційний зворотний зв'язок між викладачем і здобувачами та між здобувачами в групі засобами ІКТ та мережі Інтернет.

5. Розробити структуру аудиторних занять зі зміщенням пріоритетів у бік оволодіння практичними навичками та вміннями застосування прогресивних педагогічних технологій.

6. Розробити матеріали для оцінювання якості набутих знань: тести різного формату, контрольні завдання, запитання, схеми діалогу тощо.

7. Організувати процес навчання за моделлю перевернутого навчання.

8. Оцінити та проаналізувати отримані результати.

9. Якщо отримані результати не відповідають поставленій меті, сформулювати висновки щодо реорганізації складових частин навчального процесу та контенту. В іншому випадку залишити організований курс без змін [10, с. 324-338].

Застосування технології «перевернутого навчання» в освітньому просторі є ефективним прийомом у формуванні саме навчальної самостійної роботи [8]. Успішність самостійного засвоєння нового матеріалу залежить, насамперед, від рівня сформованості навички усвідомленого, правильного та швидкого засвоєння матеріалу, від уміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, робити висновки. Перевагами такої форми роботи є забезпечення виходу кожного здобувача вищої освіти на свій рівень розвитку через індивідуальний темп роботи, вивільнення навчального часу на заняттях для практичної роботи або для з' ясування конкретних незрозумілих питань, активізація пізнавальної діяльність здобувачів вищої освіти, котрих завжди зацікавлює робота з гаджетами, і, як наслідок, підвищення їхнього інтересу до занять, можливість оперативно діагностувати навчальні досягнення здобувачів вищої освіти і т. ін. [9, с. 20].

Завдяки використання перевернутого навчання здобувачі вищої освіти усвідомлюють відповідальність за навчання. Педагог стає консультантом і має ширші можливості для індивідуального підходу, краще розуміє прогалини в знаннях та уміннях кожного здобувача вищої освіти, відтак ефективніше їх коригує, застосовуючи різні види робіт. Водночас викладач стикається з рядом труднощів і викликів, зокрема необхідністю володіння ІКТ на високому рівні, більшою затратою часу на записи відеороликів чи іншу форму роботи онлайн, передбаченням можливих труднощів для студентів під час самостійної роботи, відсутністю контролю за рівнем самостійності під час виконання завдань [1, с. 25-32].

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

Доведено важливість активного впровадження у вітчизняну систему вищої освіти однієї з технологій «змішаного навчання» «перевернуте навчання». Мета статті розкрити теоретико-методичні основи перевернутого навчання та способи його впровадження у вітчизняну систему вищої освіти.

Розглянуто найбільш дієві моделі «перевернутого навчання», які варто застосовувати в освітньому процесі вищої школи («Класична» модель «перевернутого навчання»; «Системна» або «комбінована» модель «перевернутого навчання»; «Просунута» модель «перевернутого навчання»).

Визначено переваги технології «перевернутого навчання» та складові технології «перевернутий клас», основною з яких є проектування електронного навчально-методичного забезпечення дисциплін, що враховує специфіку діяльності фахівців та включає три етапи, що розглянуто у статті.

Розкрито та дано коротку характеристику практиці закордонних педагогів, обґрунтовано дієві типи перевернутого навчання: типовий перевернутий клас (The Standard Inverted Classroom), орієнтований на дискусію перевернутий клас (The Discussion-Oriented Flipped Classroom), сфокусований на демонстрації перевернутий клас (The Demonstration-Focused Flipped Classroom), псевдоперевернутий клас (The FauxFlipped Classroom), груповий перевернутий клас (The GroupBased Flipped Classroom), віртуальний перевернутий клас (The Virtual Flipped Classroom), «Перевернутий» викладач (Flipping The Teacher).

Основними елементами технології перевернутого навчання є лаконічне висвітлення теми для самостійного опрацювання, попереднє ознайомлення студентів із новим навчальним матеріалом за межами аудиторії та у зручний час, під час onlineзустрічей на відеоконференції короткі пояснення нового навчального матеріалу, оцінювання знань і навичок студентів при виконанні практичної роботи, дозвіл на використання студентами інформаційних матеріалів під час роботи, запровадження засобів унеможливлення й невигідності списування, індивідуальний захист своїх практичних робіт. Стосовно впровадження перевернутого навчання до системи традиційної освіти ЗВО для створення курсу дисципліни з використанням технології перевернутого навчання викладачу необхідно реалізувати наступні певні кроки, що розписано у статті.

Застосування технології «перевернутого навчання» в освітньому просторі є ефективним прийомом у формуванні саме навчальної самостійної роботи, що доведено у дослідженні і на що буде спрямовано наше наступне дослідження.

Список джерел

1. Гончарук, О. М., Шуст, Л. М., & Дацюк, В. В. Особливості застосування технології «перевернутого навчання» в початковій школі як прийом формування самостійної читацької діяльності здобувачів освіти. Академічні студії. Серія «Педагогіка», К. : 2021. (1), С. 25-32. https://doi.org/10.52726/ as.pedagogy/2021.1.3

2. Добровольська Н. Технологія перевернутого навчання у вищій школі в умовах карантину. Актуальш питання гуманітарних наук. К. : 2020. Вип 32, том 1, С. 198-202.

3. Ковтун О. А, Крикун В. С. Методологія застосування технології «перевернутого навчання» (flipped learning) у процесі підготовки майбутніх учителів іноземної мови. К. : URL: https://openedu.kubg.edu. ua/journal/index.php/openedu/ article/view/237/pdf

4. Kolomiets, O., & Demydenko, T. 0Застосування технології «перевернутий клас» у професійній підготовці соціальних працівників. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота», Ужгород. 2022. (1(50), С. 128-133. https:// doi.org/10.24144/2524-0609.2022.50. С. 128-133.

5. Приходькіна Н. Використання технології «переверненого навчання» у професійній діяльності викладачів вищої школи. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Педагогіка, соціальна робота». Ужгород. 2014. Вип. 30. С. 141-144.

6. Bergmann J. Solving the Homework Problem by Flipping the Learning. ASCD, 2017. 100 p.

7. Riabukha T., Kulykova L., Hostishcheva N., Kharchenko T. «Перевернуте навчання» як інноваційна технологія викладання іноземних мов у вищій школі. Pedagogy of the formation of a creative person in higher and secondary schools 2020. 2(72). С. 100-106.

8. Савченко О. Я. Дидактика початкової освіти. Київ : Грамота, 2012. 504 с.

9. Слушний О. М. Технологія «перевернутого» навчання як інноваційний засіб підвищення якості освіти. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: педагогіка і психологія. Вінниця. 2016. Вип. 48. С. 19-23.

10. Ялова К. М., Яшина К. В. Перевернуте навчання у підготовці здобувачів вищої освіти з інженерії програмного забезпечення. Інформаційні технології і засоби навчання, 2021. Том 83, №3. С. 324-338.

References

1. Honcharuk, O.M., Shust, L.M., & Datsyuk, V.V. (2021). Osoblyvosti zastosuv. tekhnolohiyi «perevernutoho navch.» v pochatk. shkoli yak pryyom formuvannya samostiynoyi chytats'koyi diyal'nosti zdobuvachiv osvity. [Peculiarities of the application of the «inverted learning» technology in primary school as a technique for the formation of independent reading activity of students]. Kyyiv.

2. Dobrovol's'ka, N. (2020). Tekhnolohiya perevernutoho navchannya u vyshchiy shkoli v umovakh karantynu. [Technology of flipped learning in higher education in quarantine conditions]. Kyyiv.

3. Kovtun, O. A., Krykun, V S. Metodolohiya zastosuvannya tekhnolohiyi «perevernutoho navchannya» (flipped learning) u protsesi pidhotovky maybutnikh uchyteliv inozemnoyi movy [Methodology of using the flipped learning technology in the process of training future foreign language teachers]. Kyyiv.

4. Kolomiets, O., & Demydenko, T. (2022). Zastosuvannya tekhnolohiyi «perevernutyy klas» u profesiyniy pidhotovtsi sotsial'nykh pratsivnykiv. [Application of the «inverted class» technology in the professional training of social workers]. Uzhhorod.

5. Prykhod'kina, N. (2014). Vykorystannya tekhnolohiyi «perevernenoho navchannya» u profesiyniy diyal'nosti vykladachiv vyshchoyi shkoly. [The use of the technology of «inverted learning» in the professional activity of teachers of a higher school]. Uzhhorod.

6. Bergmann, J. (2017). Solving the Homework Problem by Flipping the Learning. [Solving the Homework Problem by Flipping the Learning].

7. Riabukha, T., Kulykova, L., Hostishcheva, N., Kharchenko, T. (2020). «Perevernute navchannya» yak innovatsiyna tekhnolohiya vykladannya inozemnykh mov u vyshchiy shkoli. [«Inverted learning» as an innovative technology for teaching foreign languages in higher education].

8. Savchenko, O.YA. (2012). Dydaktyka pochatkovoyi osvity. [Didactics of primary education]. Kyyiv.

9. Slushnyy, O. M. (2016). Tekhnolohiya «perevernutoho» navchannya yak innovatsiynyy zasib pidvyshchennya yakosti osvity. [The technology of «inverted» learning as an innovative means of improving the quality of education]. Vinnitsa.

10. Yalova, K. M., Yashyna, K. V. (2021). Perevernute navchannya u pidhotovtsi zdobuvachiv vyshchoyi osvity z inzheneriyi prohramnoho zabezpechennya. [Flipped learning in the preparation of students of higher education in software engineering].

Размещено на Allbest.ru