Ефективність технології розвитку та удосконалення координаційних здібностей дітей молодшого шкільного віку з вадами слуху в процесі фізичного виховання

Размещено на http://allbest.ru

Національний університет фізичного виховання і спорту України

Ефективність технології розвитку та удосконалення координаційних здібностей дітей молодшого шкільного віку з вадами слуху в процесі фізичного виховання

Бондар О.М., кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент,

доцент кафедри кінезіології та фізкультурно-спортивної реабілітації,

Носова Н.Л., доктор наук з фізичного виховання і спорту, доцент,

доцент кафедри кінезіології та фізкультурно-спортивної реабілітації,

Костюченко О.М., викладач кафедри кінезіології

м. Київ

Анотація

Світова тенденція до зростання числа осіб з вадами слуху яка спостерігається останнім часом, спонукає наукове співтовариство йти по шляху пошуку найбільш ефективних педагогічних методів і прийомів, що сприяють ранній комплексній допомоги дітям з відхиленнями у розвитку. Як свідчить аналіз науково-методичної літератури, практично у всіх дітей з вадами слуху чітко простежується недостатній рівень сформованості координаційних здібностей, які лежать в основі побутових, рухових навичок і умінь людини, в зв'язку з чим корекція порушень координаційних здібностей у даній категорії дітей має велике значення для їх адаптації та реалізації в суспільстві.

Мета роботи полягала в оцінці ефективності технології корекції порушень координаційних здібностей дітей молодшого шкільного віку з порушеннями слуху. Були використанні наступні методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, аналіз документальних матеріалів, метод антропометрії, метод стабілографії, фотометрія, педагогічні методи дослідження, методи математичної статистики. В експерименті приймали участь 16 дітей молодшого шкільного віку з порушенням слуху (експериментальна і контрольна групи). Результати педагогічного експерименту свідчать про ефективність технології корекції порушень координаційних здібностей дітей молодшого шкільного віку з вадами слуху, оскільки під її впливом координаційні здібності дітей, які увійшли до експериментальної групи достовірно покращилися у порівнянні з контрольною групою. Покращилися здатність до реагування, здатність до управління просторовими і силовими параметрами рухів, здатності до орієнтації в просторі, здатність до ритму, здатність до збереження рівноваги тіла.

Висновки. Отримані достовірні зміни досліджуваних показників доводять ефективність запропонованої нами технології корекції порушень координаційних здібностей.

Abstract

The global tendency to increase the number of people with hearing impairments, which has been observed recently, prompts the scientific community to search for the most effective pedagogical methods and techniques that contribute to early comprehensive assistance to children with developmental disabilities. As the analysis of scientific and methodical literature shows, practically all children with hearing impairments clearly have an insufficient level of formation of coordination abilities, which are the basis of everyday, motor skills and human abilities, in connection with which the correction of violations of coordination abilities in this category of children has great importance for their adaptation and implementation in society The aim of the work was to evaluate the effectiveness of the technology of correction of disorders of coordination abilities of children of primary school age with hearing impairments. The following research methods were used: analysis of scientific and methodological literature, analysis of documentary materials, anthropometry method, stabilography method, photometry, pedagogical research methods, methods of mathematical statistics. The experiment involved 16 children of primary school age with hearing impairment (experimental and control groups of 8 primary school children in each group). The results of the pedagogical experiment testify to the effectiveness of the technology of correction of coordination disorders of primary school children with hearing impairments, because under its influence the coordination abilities of children included in the experimental group significantly improved compared to the control group. Improved ability to respond (latency of simple motor response to a light signal), the ability to control the spatial and force parameters of movements (half the force of the maximum wrist dynamometer, half the maximum length of the jump in length from the place), the ability to orient in space (deviation in walking on a line, after three overturns), ability to rhythm (number of executions by a ball for 15 seconds in limited space), ability to maintain body balance (amplitude of oscillations of the general center of gravity of the body in frontal and sagittal planes and area of oscillations of the general center gravity in the test with open eyes, the amplitude of oscillations of the general center of gravity in the frontal and sagittal planes, the length of the trajectory of the general center of gravity in the frontal and sagittal planes, the velocity of the general center of gravity and the area of oscillations of the general center of gravity in the test). Conclusions. The obtained significant changes in the studied indicators prove the effectiveness of our proposed technology for the correction of disorders of coordination abilities.

Key words: junior schoolchildren, coordination abilities, technology, adaptive physical education.

Вступ

Постановка проблеми й аналіз результатів останніх досліджень. В сучасному світі стан здоров'я сучасних дітей викликає серйозні побоювання. В останні роки спостерігається негативна тенденція до зниження кількісті здорових дітей в усіх вікових і статевих групах. Показники здоров'я дітей свідчить про те, що чисельність дітей з інвалідністю в останні роки невпинно зростає [1, 5].

На даний момент 466 мільйонів людей, з них 34 мільйони дітей страждають від втрати слуху. І згідно з статистикою Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) чисельність людей, які будуть страждати від втрати слуху невпинно збільшується.

Дослідники констатують, що порушення слуху негативно відбивається на всіх сторонах життєдіяльності дитини. Особливо це впливає на фізичний розвиток і рівень координаційних здібностей дітей [1, 2, 4].

Дослідженнями вчених виявлений тісний взаємозв'язок рухового і слухового аналізаторів, що в першу чергу відображається на формуванні координаційних здібностей дітей і в подальшому негативно впливає на засвоєння основних рухових навичок [2, 3, 5].

Аналіз прояву різних видів координаційних здібностей у дітей молодшого шкільного віку з порушенням слуху показав, що із усіх видів координаційних здібностей найбільше страждає рівновага, яка відображає здатність до збереження стійкої пози в статичних та динамічних вправах. Це насамперед пов'язано з функціонуванням вестибулярного апарату, який сприймає сигнали про зміни положення тіла у просторі, зміну параметрів руху та забезпечує загальну функцію сприйняття та орієнтування у просторі [1, 3, 5]. корекція порушення координаційний фізичний виховання

Використання в повній мірі потенціалу фізичного виховання дозволить сформувати рухові вміння і навички дітей з вадами слуху. Педагогічний вплив з метою відновлення порушених і розвитку ще не сформованих рухових функцій, передбачає застосування спеціальної системи фізичних вправ в процесі навчання, виховання і розвитку дітей з відхиленнями в стані здоров'я. важлива ланка в комплексі навчально-виховної роботи [2, 5].

Мета дослідження - оцінити ефективність технології розвитку та удосконалення координаційних здібностей дітей молодшого шкільного віку з порушенням слуху в процесі фізичного виховання.

Методи дослідження

Для реалізації поставленої мети використовували аналіз документальних матеріалів, антропометрію.

З метою визначення координаційних здібностей ми використовували наступні методи: метод стабілографії за допомогою комп'ютерного стабілоаналізатора з біологічним зворотнім зв'язком «Стабілан - 01 - 2» і його програмного забезпечення. В процесі дослідження була проведена проба Ромберга з відкритими і закритими очима.

З метою визначення точності відтворення заданої величини зусилля, а саме показників максимальної сили і показників половини від максимальної сили скорочення м'язів кисті (кг) використовувався метод динамометрії, який проводився з використанням кистьового динамометра, який входить в комплект методики комп'ютерного стабілоаналізатора «Стабілан - 01 - 2».

Фотометрія проводилася за допомогою оптико-електронної системи «OptoJump», яка дозволила нам визначити точність відтворення половини максимального стрибка в довжину з місця (см), час рухової реакції на візуальний подразник (мс) та показники здатності до ритму (мс).

З метою визначення здатності до орієнтації в просторі ми використовували руховий тест виконання трьох перекидів вперед («три перекиди»), після виконання трьох перекидів дитині необхідно пройти вперед по лінії довжина якої 5 метрів.

Експериментальні дані оброблялись за допомогою загальноприйнятих методів математичної статистики з обчисленням середніх величин (); середніх квадратичних відхилень (S). Досліджувані вибірки перевірялися на відповідність закону нормального розподілу за допомогою критерію Уїлки - Шапіро (W).

Достовірність відмінностей для тих вибіркових показників, розподіл яких відповідав нормальним законом, визначали по критерію Стьюдента. Для визначення статистичної достовірності відмінностей між вибірковими показниками, розподіл яких не відповідав нормальному закону, використовувалися непараметричні критерії: для незалежних вибірок U-критерій Манна-Уітні, для залежних критерій Вілкоксона.

У педагогічному експерименті брали участь молодші школярі 8 років з порушенням слуху, які навчаються в спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті № 18 м. Києва: контрольна група (КГ) чисельністю 8 дітей молодшого шкільного віку і експериментальна група (ЕГ) 8 молодших школярів.

Учні були розподілені за методом вибірки, групи не мали статистично значущих розходжень за досліджуваними показниками (p > 0,05).

Результати досліджень

Для визначення ефективності розробленої технології розвитку та удосконалення координаційних здібностей дітей молодшого шкільного віку з порушення слуху діти були розділені на контрольну та експериментальну групи, чисельністю по 8 молодших школярів в кожній групі. Кратність та тривалість занять на тиждень для учасників контрольної та експериментальної групи була однаковою.

Молодші школярі КГ займалися за програмою уроків фізичної культури загальноосвітньої школи-інтернату. Діти молодшого шкільного віку ЕГ займалися за програмою уроків фізичної культури, до якої були включені вправи, спрямовані на розвиток та удосконалення координаційних здібностей. Тривалість педагогічного експерименту склала дев'ять місяців.

Для виявлення впливу запропонованої нами технології корекції порушень координаційних здібностей дітей молодшого шкільного віку з вадами слуху на здатність до збереження рівноваги тіла з участю та без участі зорового аналізатора було визначено стан вертикальної стійкості тіла обстежуваних в двох тестах: пробі Ромберга на нерухомій опорі з відкритими очима та з закритими очима.

Отримані дані в тесті з відкритими очима представлені в таблиці 1.

Таблиця 1

Показники рівноваги тіла хлопчиків 8 років з вадами слуху в тесті проба Ромберга з відкритими очима в процесі педагогічного експерименту

Примітка: * - відмінності достовірні в порівнянні з показниками до експерименту (p<0,05)

На початку експерименту достовірних відмінностей між досліджуваними показниками в КГ та ЕГ не виявлено.

Виявлено достовірні відмінності даних статичної рівноваги тіла між даними дітей ЕГ до та після педагогічного експерименту за показниками: амплітуди коливань загального центру тяжіння (ЗЦТ) у фронтальній і сагітальній площинах та площі коливань ЗЦТ за період експерименту, в той час, як у дітей КГ покращення даних показників не є достовірними, що доводить позитивний вплив занять за нашою технологією на показники статичної рівноваги тіла.

Для виявлення впливу нашої технології на використання зорового аналізатора на здатність тримання рівноваги тіла проведено порівняльний аналіз в тесті проба Ромберга з закритими очима, дані якого представлені в таблиці 2.

Таблиця 2

Показники рівноваги тіла хлопчиків 8 років з вадами слуху в тесті проба Ромберга з закритими очима в процесі педагогічного експерименту

Примітка: * - відмінності достовірні в порівнянні з показниками до експерименту (p<0,05)

На початку експерименту достовірних відмінностей між досліджуваними показниками в КГ та ЕГ не виявлено. Разом з тим, виявлено достовірні відмінності даних рівноваги тіла до та після експерименту у дітей КГ за показниками: амплітуди коливань ЗЦТ у фронтальній і сагітальній площинах, довжини траєкторії переміщення ЗЦТ у фронтальній і сагітальній площинах, швидкості переміщення ЗЦТ та площі коливань ЗЦТ при рівні значимості p<0,05. В той час, як у дітей, які увійшли до КГ достовірних відмінностей за всіма досліджуваними показниками не виявлено, хоча спостерігається тенденція до покращення здатності до збереження рівноваги тіла.

Виявлені достовірні відмінності між дітьми ЕГ за показниками рівноваги тіла в тестах проба Ромберга з відкритими та закритими очима за період експерименту, в той час, як у дітей КГ покращення даних показників не є достовірними, що також доводить позитивний вплив занять за нашою технологією на показники статичної рівноваги тіла.

Здатність до ритму оцінювалась на основі визначення «дриблінгу» баскетбольним м'ячем однією рукою протягом 15 секунд в обмеженому просторі (коло діаметром 1,5 м), при цьому оцінювалася кількість виконаних ударів за 15 секунд (табл.3).

Таблиця 3

Показники «дриблінгу» м'яча за 15 секунд в обмеженому просторі хлопчиків 8 років з вадами слуху експериментальної та контрольної груп до та після проведення педагогічного експерименту

Примітка: * - відмінності достовірні в порівнянні з показниками до експерименту (p<0,05)

Встановлено, що «дриблінг» м'яча за 15 секунд в обмеженому просторі у дітей з вадами слуху до та після експерименту у КГ достовірно не відрізняється. Спостерігається тенденція до покращення здатності до ритму, так за період експерименту кількість виконаних ударів за 15 секунд в обмеженому просторі збільшилась лише на 4 удари, з 24 до 28 ударів, але при рівні значимості p>0,05. В той час, як діти в ЕГ, які до початку експерименту не мали достовірних відмінностей від КГ після експерименту достовірно покращили «дриблінг» м'яча за 15 секунд в обмеженому просторі на 6 ударів, з 25 до 31 удару, при рівні значимості p<0,05. Як критерії оцінки здатності до управління просторовими і силовими параметрами рухів нами були використані показники відтворення 50 % зусилля від максимальної кистьової динамометрії і відтворення 50 % від максимальної довжини стрибка в довжину з місця, в таблиці 4 представлені дані спроби відтворення.

Таблиця 4

Показники відтворення 50 % здатності до управління просторовими і силовими параметрами рухів хлопчиків 8 років з вадами слуху в процесі педагогічного експерименту

Примітка: * - відмінності достовірні в порівнянні з показниками до експерименту (p<0,05)

Встановлено, що показники спроби відтворення зусилля 50% від максимального показника кистьової динамометрії у дітей з вадами слуху до та після експерименту у КГ достовірно не відрізняється.

Спостерігається тенденція до покращення здатності до диференціації силових параметрів рухів, так за період експерименту відсоток від спроби відтворення 50 % значення зменшився на 5,3 % від 73,8 % до 68,5 % правою рукою та на 1,3 % з 68,4 % до 63,2 % лівою рукою, але при рівні значимості p>0,05. В той час, як діти в ЕГ, які до початку експерименту не мали достовірних відмінностей від КГ після експерименту достовірно покращили значення спроби відтворення 50% від максимальної динамометрії на 13,6 % від 71,8 % до 58,2 % правою рукою та на 12,4 % від 67,5 % до 55,1 % лівою рукою, при рівні значимості p<0,05.

Нами визначено, що показники спроби відтворення 50% від максимального показника довжини стрибка у дітей з вадами слуху до та після експерименту у КГ достовірно не відрізняється. Спостерігається тенденція до покращення здатності до просторових параметрів рухів, так за період експерименту відсоток від спроби відтворення довжини стрибка 50 % значення зменшився на 1,6 % від 55,4 % до 53,8 %, але при рівні значимості p>0,05. В той час, як діти в ЕГ, які до початку експерименту не мали достовірних відмінностей від КГ після експерименту достовірно покращили значення спроби відтворення 50% від максимального значення стрибка в довжину на 7,4 % від 56,8 % до 49,4 %, при рівні значимості p<0,05.

Таким чином, ми можемо констатувати, що в результаті впливу розробленої нами технології у дітей молодшого шкільного віку з вадами слуху покращилася здатність до управління просторовими і силовими параметрами рухів, про що свідчить достовірне покращення критеріїв ефективності цієї здатності у дітей ЕГ у порівнянні з КГ в ході педагогічного експерименту. При аналізі здатності до орієнтації у просторі встановлено, відхилення в ходьбі по лінії, після виконання трьох перекидів у дітей з вадами слуху КГ та ЕГ до експерименту достовірно не відрізняється. Діти в КГ після експерименту статистично достовірно не покращили тривалість виконання трьох перекидів вперед, хоча спостерігається тенденція до їх покращення. Так в КГ відхилення в ходьбі по лінії, після виконання трьох перекидів зменшилась на 3,8 см (табл.5).

Таблиця 5

Показники відхилення в ходьбі по лінії, після виконання трьох перекидів хлопчиків 8 років з вадами слуху в процесі педагогічного експерименту

Примітка: * - відмінності достовірні в порівнянні з показниками до експерименту (p<0,05)

Діти в ЕГ після експерименту достовірно покращили значення відхилення в ходьбі по лінії, після виконання трьох перекидів на 12,3 см, при рівні значимості p<0,05.

Реагуюча здатність оцінювалась на основі визначення латентного часу простої зорово-моторної реакції (табл. 6).

Таблиця 6

Показники латентного часу простої рухової реакції на світловий сигнал хлопчиків 8 років з вадами слуху в процесі педагогічного експерименту

Примітка: * - відмінності достовірні в порівнянні з показниками до експерименту (p<0,05).

Встановлено, що латентний час простої рухової реакції на світловий сигнал у дітей з вадами слуху до та після експерименту у КГ достовірно не відрізняється. Спостерігається тенденція до покращення здатності до реагування, так за період експерименту латентний час реакції зменшився на 61 мс від 712 мс до 651 мс, але при рівні значимості p>0,05. В той час, як діти в ЕГ, які до початку експерименту не мали достовірних відмінностей від КГ після експерименту достовірно покращили латентний час реакції на 146 мс від 698 мс до 552 мс при рівні значимості p<0,05.

Висновки

1. Теоретичний аналіз даних спеціальної літератури та передового світового досвіду з проблеми дослідження дозволив установити, що у процесі ФВ дітей молодшого шкільного віку з вадами слуху дослідники пропонують використовувати широке коло різних засобів рухової активності, спрямованих на корекцію порушень координаційних здібностей.

2. Застосування технології сприяло корекції порушень координаційних здібностей дітей експериментальної групи. Зокрема, зміни у показниках здатності до збереження статичної рівноваги тіла, здатності до реакції, здатності до орієнтування в просторі, здатності до ритму, здатності до управління просторовими і силовими параметрами рухів є статистично вірогідними (р<0,05). У той же час зміни показників цих здатностей, виявлені у дітей контрольної групи, не є статистично вірогідними (p>0,05).

Література

1. Альошина А., Савлюк О., Петрович В. Рівень розвитку статичної рівноваги тіла дітей із вадами слуху як передумова розробки технології проєктування та реалізації методичних прийомів «штучного керуючого середовища» в процесі адаптивного фізичного виховання. Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві, 2023. Вип. 3 (63). С. 27-31.

2. Бондар О., Джевага В. Технологія корекції координаційних здатностей дітей молодшого шкільного віку з вадами слуху. Молода спортивна наука України, 2016. Вип. 20, Т. 3. С. 11-16.

3. Kashuba V., Afanasiev D. Dynamics indicators of supporting -spring properties of a foot in the children of primary school age with derivation of hearing during process of adaptive physical education under influence of author's te chnology on prevention of violations the biomechanical properties of foot. Pedagogy and Psychology of Sport.2020. 6(4). Р. 56-63.

4. Кашуба В.О., Маслова О.В., Ричок Т.М. Технологія корекції фізичного стану школярів з вадами слуху в процесі фізичного виховання. Науково-теоретичний журнал «Теорія і методика фізичного вихованняі спорту». Киев: Олимп. Лит., 2018. №1. С.42-48.

5. Савлюк С.П. Профілактика та корекція порушень просторової організації тіла дітей 6-10 років з депривацією сенсорних систем у процесі фізичного виховання : автореф. дис. ... доктора з фіз. виховання і спорту : 24.00.02. Київ, 2018. 47 с.

References

1. Aloshina A., Savlyuk O., Petrovych V. (2023). The level of development of static balance of the body of children with hearing impairment as a prerequisite for the development of design technology and implementation of methodical methods of "artificial control environment" in the process of adaptive physical education. Physical education, sport and health culture in modern society, 2023. 3 (63). P. 27-31.

2. Bondar O., Dzhevaga V. (2016). Technology of correction of coordination abilities of children of primary school age with hearing impairment. Young sports science of Ukraine, 2016. 20. P. 11-16.

3. Kashuba V., Afanasiev D. (2020). Dynamics indicators of supporting -spring properties of a foot in the children of primary school age with derivation of hearing during process of adaptive physical education under influence of author's technology on prevention of violations the biomechanical properties of foot. Pedagogy and Psychology of Sport.2020. 6(4). Р. 56-63.

4. Kashuba V.O., Maslova O.V., Rychok T.M. (2018). Technology for correcting the physical condition of schoolchildren with hearing impairments in the process of physical education. Scientific and theoretical journal "Theory and methodology of physical education and sports". Kyiv: Olymp. Lit., 2018. 1. P. 42-48.

5. Savlyuk S.P. (2018). Prevention and correction of violations of the spatial organization of the body of children aged 6-10 years with deprivation of sensory systems in the process of physical education: autoref. thesis ... doctor of physics education and sports: 24.00.02. Kyiv, 2018. 47 p.

Размещено на Allbest.ru