Інструменти розвитку критичного мислення учнів на уроках мистецтва в закладах загальної середньої освіти

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Харківський ліцей 153

Інструменти розвитку критичного мислення учнів на уроках мистецтва в закладах загальної середньої освіти

І. Глінченко, учитель музики

Харків, Україна

Анотація

Визначено актуальність розвитку критичного мислення у сучасних учнів. Розглянуто визначення “критичного мислення” відомих дослідників, визначено мету та завдання, інструменти розвитку, умови для створення середовища розвитку критичного мислення. Обґрунтовано практичні прийоми розвитку критичного мислення, які використовуються на уроках музичної грамоти та практичного музикування. Досліджено питання формування критичного мислення учнів закладів загальної середньої освіти інтерактивними методами (ігрові, інтелектуальні, художньої асоціації, театралізації, практично-мистецькі, суспільно-значущої діяльності, інформаційні, активізації самостійної роботи, рефлексії) та за участю інформаційної технології.

Ключові слова: критичне мислення; інтерактивні методи; інформаційна технологія; мистецтво; учні; система педагогічних вправ.

Abstract

Tools for developing students' critical thinking in art lessons in general secondary education

I. Glinchenko, Music teacher of the first qualification category, Kharkiv Lyceum 153, Ukraine

The relevance of the development of critical thinking among modern students has been determined. The definition of “critical thinking” by well-known researchers is considered, the purpose and tasks, development tools, and conditions for creating an environment for the development of critical thinking are defined. The practical methods of developing critical thinking, which are used in the lessons of musical literacy and practical music making, are substantiated. The question of the formation of critical thinking of students of general secondary education institutions by interactive methods (game, intellectual, artistic association, theatricalization, practical-artistic, socially significant activity, information, activation of independent work, reflection) and with the participation of information technology was studied.

Key words: critical thinking, interactive methods, information technologies, art, students, system of the training exercises.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

На сьогоднішній день в українському суспільстві, яке прагне здобути європейський рівень розвитку життя, зумовлена необхідність у всебічно розвинутих, компетентних фахівцях різних галузей. В сучасному світі критичне мислення допомагає людині формувати свій унікальний погляд на явища та процеси і, керуючись логікою, вибудовувати систему аргументації для доведення власних думок. Крім того, вміння аналізувати інформацію зменшує шанси на інтелектуальну капітуляцію та вірогідність стати на бік конвеєрного мислення. Проте його розвиток слід розпочинати ще у шкільному віці, що забезпечить максимальну його ефективність у майбутній діяльності особистості. Затребуваність критичного мислення показує актуальність його формування та розвитку протягом життя.

Аналіз останніх досліджень та публікацій, у яких започатковано розв'язання цієї проблеми і на які спирається автор. Головним завданням організації навчального процесу є навчити об'єктивно сприймати навколишню дійсність, формулювати власну думку та її відстоювати, аргументувати тощо. В результаті отримуємо особистість, яка здатна до самоовдосконалення постійного розвитку мислення та збагачення світогляду. Питання розвитку критичного мислення вивчалося у роботах таких науковців, як: В. Болотова, І. Бондарука, Т. Воропай, Н. Вукіної, О. Іванова, Дж. Дьюї, Д. Кластера, О. Кочерги, А. Кроуфорда, М. Махмутова, К. Мередіта, С. Метьюз, М. Ліпмана, Р. Пауля, В. Погребенника, К. Поппера, Є. Полата, О. Пометун, С. Романова, Дж. Стіла, В. Сухомлинського, Ч. Темпла, В. Теплова, С. Терно, Г. Токмань, О. Тягло, Д. Халперн, Я. Чаплака та інших. Основним досліджуваним питанням виявилося визначення суності каегорій структури критичного мислення, зокрема піднімалося й питання його реалізації на уроках мистецтва.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується дана стаття. Незважаючи на те, що питанням дослідження критичного мислення науковці приділяють достатньо уваги. Недостатньо розробленим залишається питання створення певного комплексу інструментів для розвитку критичного мислення зокрема у закладі загальної освіти на уроках, що пов'язані з мистецтвом.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Мета дослідження - обґрунтувати інструменти для ефективного розвитку критичного мислення учнів основної школи на уроках мистецтва.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

Модель освіти націлена на досягнення основної мети - розвиток особистості здобувачів освіти через призму формування життєво- необхідних компетентностей. На сьогоднішній день в українському суспільстві, яке прагне здобути європейський рівень розвитку життя, зумовлена необхідність у всебічно розвинутих, компетентних фахівцях різних галузей. Тому в Україні дуже гостро постають питання стосовні не тільки різноплановості шкільних предметів в закладах загальної середньої освіти, але й їх міждисциплінарного зв'язку, на що наголошується в Законі України “Про освіту”. Щодо ролі вчителя в оновленому контенті освітнього процесу, на сьогодні спостерігається зростання самостійності та підвищення відповідальності за результати праці. Ключовим елементом набуття затребуваних якостей виступає критичне мислення, яке є основою навчальної діяльності. Критичне мислення сьогодні є трендом в освіті, що впливає на найвищі результати навчання. Його розвиток є одним із наскрізних завдань освітнього процесу, про який ідеться у Концепції Нової української школи, а критичне мислення є її провідною технологією.

На сьогодні вміння працювати з інформацією, відрізняти правдиві повідомлення від фейкових, аналізувати й осмислювати почуте, прочитане, побачене, є надзвичайно цінними. Кожен день приносить людству нові знання, нові відкриття. Наявна інформація швидко застаріває. Крім того, завдяки Інтернету, нашим учням відкритий доступ до будь-якої інформації. Все це вимагає нових підходів до навчання.

По-перше, тому що за таких умов інформативна функція вчителя відходить на другий план, а основною стає роль організатора роботи в класі.

По-друге, і це головне, у закладі загальної освіти учні мають навчитися ефективно здобувати знання, критично осмислювати їх і застосовувати на практиці. Таке мислення допомагає адекватно оцінювати нові обставини та формувати стратегію подолання вірогідних проблем. Розвиток критичного мислення допомагає адаптуватися до ситуацій невизначеності, до ефективного вирішення проблем, значна частина яких непередбачувана.

Критичне мислення - це педагогічна система, спрямована на формування у школярів аналітичних навичок. Ця технологія має унікальний набір прийомів і технік, які дозволяють на уроці створювати ситуацію аналітичного мислення. Матеріалом для такої ситуації можуть служити навчальні тексти, параграфи підручників, уривки наукових статей, художні твори, відеофільми тощо.

Мета технології - навчити такого сприйняття навчального матеріалу, в процесі якого інформацію, яку отримує учень, можна розуміти, сприймати, порівняти з особистим досвідом і на її ґрунті формувати своє аналітичне судження [17].

З педагогічної точки зору критичне мислення - це комплекс мисленнєвих операцій, що характеризується здатністю людини:

• аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел;

• бачити проблеми, ставити запитання;

• висувати гіпотези та оцінювати альтернативи;

• робити свідомий вибір, приймати рішення та обґрунтовувати його [18].

Канадський вчений Ральф Х. Джонсон стверджував, що критичне мислення - це “особливий вид розумової діяльності, що дозволяє людині винести раціональне судження щодо запропонованої їй точки зору або моделі поведінки”. Дослідник В. Болотов зауважував, що “критичне мислення означає не негативність суджень або критику, а розумний розгляд різноманітності підходів, аби виносити обґрунтовані судження і рішення. “Критичне”, у цьому контексті, означає “аналітичне”. Ліпман М. зазначав, що самостійність суджень є однією з ознак критичного мислення, він наголошував на тому, що таке мислення спрямоване на творчу мисленнєву діяльність, а не на відтворення, що базується на жорстких алгоритмах і стереотипах.

Розвиток критичного мислення відіграє особливо важливу роль у дітей “нового покоління”, які вміють розмірковувати, спілкуватися, чути та слухати інших, отримувати якісні знання, орієнтуючись на вдумливий творчий процес пізнання світу через постановку проблеми та пошук її рішення.

На уроках мистецтва вчитель має організувати роботу таким чином, щоб здобувачі освіти вчилися об'єктивно сприймати навколишню дійсність, справлялися зі складними завданнями, вміли вибирати вдалі способи вирішення проблем, училися формулювати власну думку, її відстоювати, аргументувати, обговорювати з іншими людьми, поглиблювали власні судження й висновки. Розвиваючи критичне мислення в учнів, вчитель формує людину, яка прагне до самовдосконалення, до постійного розвитку власного мислення і збагачення світогляду. Цим мисленнєвим операціям можна і необхідно навчати, а далі - вдосконалювати їх, тренувати і саме заклад загальної освіти є ідеальним середовищем для цього.

Для того, щоб розвивати критичне мислення та навчити дітей розрізняти факт і суб'єктивне бачення, не піддаватися на маніпуляції, треба використовувати методи розвитку критичного мислення під час уроків, інноваційні технології.

Критичне мислення - це вміння активно, творчо сприймати інформацію, оптимально застосовувати потрібний вид розумової діяльності, різносторонньо аналізувати її, мати особисту незалежну думку та вміти коректно її відстоювати, застосовувати знання на практиці. Воно дає можливість учневі аналізувати інформацію, ставити під сумнів, об'єднувати, переробляти, адаптувати або відкидати [19].

Першочерговим етапом розвитку такого мислення є створення середовища для розвитку критичного мислення, зокрема:

- забезпечити для учнів середовище, вільне від негативної оцінки;

- підтримувати віру кожного учня в його здатність породжувати критичні судження;

- цінувати критичні міркування учнів;

- активізувати мислення;

- формулювати цілі навчання;

- залучати учнів до плідного обговорення, вільного розмірковування;

- мотивувати навчання учнів;

- активно залучати учнів до навчального процесу;

- стимулювати міркування про здійснену роботу;

- розкрити різні точки зору;

- допомагати учням ставити власні запитання [19].

Дітей маємо намір розвивати самостійність, допитливість, наявність переконливої аргументації, тощо під час уроків музичного мистецтва.

Базова модель технології критичного мислення передбачає послідовність трьох етапів роботи з навчальним матеріалом:

1. Перший етап передбачає стимуляцію інтересу учнів для отримання нової інформації (корисні методи щодо постановки цілей).

2. Наступний етап є найдовшим і передбачає ознайомлення учнів з новою інформацією та її опрацюванням із використанням аналізу, порівняння, оцінювання. Вони мають критично працювати з інформацією, та аргументувати свої висновки. Вчитель лише направляє індивідуальні пошуки інформації з подальшим груповим обговоренням та аналізом.

3. Наприкінці відбувається узагальнення основних ідей та обговорюється можливості її застосування в реальному практичному житті. Учні також можуть оцінювати власні погляди та порівнювати їх із думками інших учнів[19].

Перелік методів розвитку критичного мислення достатньо великий. Добирати їх учителю слід з огляду на мету, завдання, зміст уроку. Крім того, слід зважати на особливості цих методів, адже на певних етапах уроку вони є ефективнішими, а отже, доречнішими. Учитель має обирати ті методи розвитку критичного мислення, що матимуть на конкретному уроці найбільший ефект (рекомендуємо звернути увагу на “мозковий штурм”, “задай питання сусіду”, ігри “Світлофор”, “Так чи ні”, “Лови помилку”, тощо. На етапі початку заняття можна запропонувати використати поспівки-побажання, привітання, поспівки з відповідними емоційними настроями з досвіду Вальдорфскої школи, фонопедичні, артикуляційні вправи з методики В. Ємельянова, дихальну гімнастику О. Стрельникової тощо.

На другому етапі відбувається активна діяльність здобувачів освіти з дослідження матеріалу, пошуку відповідей на поставлені запитання, формулювання нових запитань, і пошуку відповідей на них, що ділиться на дві частини: сприйняття нового матеріалу та осмислення нового матеріалу (рекомендуємо групах, командах, метод “групової дискусії”, метод складання кластера (графічне оформлення певного поняття у формі пучка). Уроки з мистецтва проводяться у різних формах: урок-гра, урок-казка, урок-подорож, урок-дослід, урок-порівняння, урок-змагання, квест. Завдання носять переважно творчий характер, що дає можливість розвитку самостійного творчого мислення дітей [19]. Прийом “Незавершені речення” з завданням - закінчити речення “Уміти мислити критично на уроці музики потрібно, щоб...”, що допоможе розуміти мову почуттів; щоб обрати тільки тобі потрібну музику; щоб краще розуміти інших тощо.

На заключному етапі учні оцінюють набуті знання й уміння. Пропоную створити картки із зображенням мобільного телефону “Яке повідомлення ти отримав?”. Вони надають зворотній зв'язок, здійснюють рефлексію, що корисно підтвердити за допомогою результатів прийому “Скажи одним реченням”, що спонукає висловити своє ставлення до теми, та самооцінювання.

Корисним буде використати інструменти розвитку критичного мислення, зокрема запитання та спостереження для активізації мислення; використовувати повторювання:

“Інформація не є істиною” (з початком дослідження учнем слід допомогти йому вибрати правильні джерела, сформувати її власну точку зору, засновану на доказах; наступне запитання “Звідки ти це знаєш?”, для усвідомлення та інсайтів, розкриття припущень; уточнювати з приводу переконливості аргументів; проявляти повагу до опонентів, обґрунтовуючи згоду з чиєюсь думкою, проявляти толерантність до нестандартної думки.

В результаті використання комплексу інструментів для розвитку критичного мислення діти усвідомлюють важливість знань, які вони отримують; роблять відкриття; вільно розмірковують тощо.

Корисним буде використання прийому асоціацій. Вчитель пропонує учням по черзі висловитися, про те, які асоціації в них викликає основне поняття уроку. Цим самим учні зможуть “увійти” в тему, згадати те, що вони чули.

Цікавим є прийом “Кластер”. Він передбачає виокремлення смислових одиниць тексту й графічне оформлення їх у певному порядку у вигляді грона. Кластери допомагають учням у ситуаціях, коли під час письмової роботи запас думок вичерпується. Дуже схожим прийомом є асоціативний кущ. З тією різницею, що тут учні називають асоціації до запропонованого слова. Спочатку висловлюються найстійкіші асоціації, а потім - другорядні. Він може бути як при індивідуальній, так і парній роботі. Передусім треба записати ключове слово, фразу; записати по колу слова чи фрази, які спадають на думку; ставимо знак питання, де ще мало знання - є з чим попрацювати та узагальнюємо.

Цікавою та новітньою технологією критичного мислення можна вважати прийом fishbone. Він передбачає постановку проблеми, яка вивчається на уроці, виокремлення її аспектів і знаходження аргументів, фактів на підтвердження тієї або іншої точки зору на цю проблему. “Скелет риби” або діаграма Каору Ісікава представляє собою схематичну діаграма у формі риб'ячого скелету, що передбачає швидкий і точний аналіз певної проблеми, з її причинами, наслідками та висновками.

Перевага fishbone полягає в універсальності: ціле можна розкласти на виокремлені складові та детально їх розглянути [20]. Можна робити аналіз конкретної ситуації або усю тему. При цьому найбільшого ефекту можна досягти під час узагальнюючих уроків та систематизації знань. Учням пропонується інформація (текст, відео) проблемного змісту і схема fishbone для систематизації матеріалу. Прийом fishbone дозволяє подробити тему на низку причин та аргументів, побачити , що вона багатогранна. У такий спосіб учні демонструють уміння визначити причинно-наслідкові зв'язки. аналітично працюють з доробком митців, критично оцінюють події.

Схема включає чотири основні блоки, представлені у вигляді голови, кісток та хвоста риби. Кожна з них відповідає за певні нюанси:

• Голова - проблема, питання або тема, які підлягають аналізу.

• Верхні кістки (або ті, що розміщені з правого боку при вертикальному положенні схеми) - основні питання теми та причини виникнення проблеми;

• Нижні кістки (або ті, що розміщені з лівого боку при вертикальному положенні схеми) - факти, що є підтвердженням певних причин чи понять, вказаних у схемі.

• Хвіст - відповідь на поставлене питання, висновки [20].

Найважливіші поняття розміщуються ближче до голови.

Фішбоун проводиться у чотири етапи: спочатку здійснюємо організацію певної кількості учасників, що будуть аналізувати задану тему (може бути пара або група до 5 осіб); згодом відбувається безпосередня робота з матеріалом, де кожна група отримує діаграму Каору Ішікава або малює її самостійно, заповнює її, вказуючи проблему, причини, факти, а також попередньо її обговоривши; наступним етапом проводиться виявлення причин та фактів, що відповідають заповненим елементам діаграми. Записи мають бути ключовими словами або фразами (обов'язково короткими), що розкривають суть проблеми; наступний етап передбачає обговорення результатів та їх презентація учнями з відповідними аргументами, висновками, відповідями на додаткові запитання. На рисунках 1, 2 нижче приклад роботи з описаною методикою на уроці мистецтва.

Рис. 1. Приклад робот и з методикою Фішбоун на уроці мистецтва

критичний мислення учень мистецтво музичний грамота

Діаграма fishbone може бути зображена на ватман або за допомогою кольорової крейди, а за допомогою додатку PowerPoint можна підготувати анімовану діаграму. Метод доволі гнучкий, тому його можна застосувати на уроці з будь-якого мистецтва для різних вікових категорій. Його можна повторювати протягом однієї теми, бо щоразу виникатимуть нові інсайти. Може бути й незаповненість деяких елементів діаграми, бо є питання, які не передбачають докази чи факти. Тобто крок перетворюється на дослідження. Найбільшою перевагою прийому є те, що варіанти вирішення проблеми можуть бути нестандартні. Ще один значущий момент цього прийому - можливість співпрацювати, слухати один одного, обмінюватися не лише думками, виховання соціальних і моральних навичок (наприклад приймати групове рішення і нести відповідальність за нього, прагнення отримати нові знання, доводити власну точку зору).

Розглянемо ще актуальні активні прийоми для розвитку критичного мислення. Зокрема “Структурований огляд ”, коротенький теоретичний матеріал, повідомлення або пояснення, для зацікавлення учнів, у вигляді ключових понять.

Наступний прийом “Знаємо - Хочемо дізнатися - Дізналися” (вчитель пропонує учням подумати над тим, що вони вже знають з теми, поставити запитання та знайти на них відповідь). Він допомагає актуалізувати знання та переконатися вчителя у якості засвоєного матеріалу. Зокрема з теорії мистецтва допоможе згадати пройдений матеріал. “Що? - Отже, що? - Що тепер?” - метод, який допомагає учням знаходити взаємозв'язки між ідеями, досліджуваними в школі, та діями в житті.

Рис. 2. Приклад роботи з методикою Фішбоун на уроці мистецтва. Екранні мистецтва. Кінематограф (9 клас)

Для розвитку критичного мислення дуже корисно та ефективно використовувати гру, наприклад “Світлофор ”, зокрема й на уроках мистецтва.

Для цього прийому використовується довга смужка картону, з одного боку червона, з іншого - зелена. Під час опитування учні піднімають “світлофор” червоною чи зеленою стороною до вчителя, сигналізуючи про свою готовність до відповіді.

Існують два типи опитування - назвемо їх умовно А і Б. Тип А - опитування за базовими питаннями, які учень має знати напам'ять. І тут червоний сигнал означає “Я не знаю”. Це сигнал тривоги. Зелений сигнал - “Знаю”.

Тип Б - вчитель ставить творчі запитання, на які учень не зобов'язаний знати відповідь. І тут зелений колір означає одне: “Хочу відповісти”. Червоний колір - “Не хочу”. У цьому випадку невдалу спробу не оцінюють. Користь від “світлофора” в активній позиції учня: він змушений знову фіксувати свою готовність відповідати на кожне запитання. Така гра змушує займати активну позицію учнів, що має навчити брати відповідальність за свою готовність, оцінювати свої знання та можливості. Також за допомогою червоного кольору учень може відмовитись від відповіді з будь-якого питання. Але якщо показав зелений - обов'язково відповідай. Така ситуація стимулює до аналізу, узагальнення, отже дає можливість критично оцінити ситуацію.

Висновки з даного дослідження та перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Головне завдання вищої освіти - створити можливості для формування особистостей, що здатні ефективно реагувати на виклики сьогодення, почувати себе комфортно, навіть якщо не має готової відповіді на ситуацію, питання тощо. У станах невизначеності учні мають бути готові взяти відповідальність за вибір та зробити його, підключити свої знання, потенціал і знайти рішення для актуалізації творчої складової особистості тому й містять багато завдань без готових відповідей, зокрема коли підключаються емоції. Критичне мислення - це педагогічна система, спрямована на формування у школярів аналітичних навичок. Ця технологія має унікальний набір прийомів і технік, які дозволяють на уроці створювати ситуацію аналітичного мислення. На уроках мистецтва його можливо розвивати за рахунок конкретних методичних інструментів, але лише в комплексі вони здатні дати високий результат.

На уроках музичного мистецтва рекомендуємо застосовувати: гру “Світлофор”, прийоми - “Структурований огляд ” “Знаємо - Хочемо дізнатися - Дізналися” “Що? - Отже, що? - Що тепер?”, кластер, асоціативний кущ, незавершені речення, методику фішбоун, “мозковий штурм”, “задай питання сусіду”, поспівки-побажання, привітання, поспівки з відповідними емоційними настроями з досвіду Вальдорфскої школи, фонопедичні, артикуляційні вправи з методики В. Ємельянова, дихальну гімнастику О. Стрельникової, квести тощо. Комплекс цих інструментів має забезпечити ефективність формування та підвищити рівень критичного мислення в учнів на уроках з мистецтва. Перспективами подальших досліджень стане практичне випробування комплексу інструментів для розвитку критичного мислення в учнів початкової, середньої та старшої школи, а також узагальнення результатів апробації з подальшим обґрунтуванням їхньої ефективності.

Список літератури

1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти / Затверджено постановою Кабінету Міністів України від 23 Листопада 2011

1. Час мистецької освіти / Збірник статей VII всеукраїнської науково-конкретного завдання. практичної конференції, 17-18 жовтня 2019 року. - Ч. 2. - Харків. - 2019

2. Архіпова Є., Ковалевська О. Критичне мислення як необхідна складова розумової діяльності людини в межах сучасного інформаційного суспільства / Є. Архіпова, О. Ковалевська // Гуманітарний часопис. - 2012. - №2. - С. 34-38

3. Вукіна Н., Дементієвська Н., Сущенко І. Критичне мислення: як цьому навчати / Н.В. Вукіна, Н.П. Дементієвська, І.М. Сущенко // Науково-методичний посібник. - за ред. Пометун О. Харків. - 2007. - С. 190

4. Кант І. Критика чистого розуму / І. Кант. - пер. з нім. Лоського Н. - Ексмо. 2007. - С. 736

5. Кроуфорд А., Саул В., Метьюз С., Макінстер Д., Технології розвитку критичного мислення учнів / А. Кроуфорд, В. Саул, С. Метьюз, Д. Макінстер // Науково - методичний посібник для вчителів загальноосвітніх навчальних закладів. - за ред. Пометун О.К.: “Плеяди”. - 2006. - С. 220

6. Куцінко О. Професійний довідник учителя літератури / О. Куцінко // Харків: Основа. - 2012. - С. 381

7. Макаренко В., Туманцова О. Як опанувати технологію формування критичного мислення / В. Макаренко, О. Туманцова // Посібник. - Х.: “Основа”, 2008.

8. Пометун О., Сущенко І. Навчаємо мислити критично/ О Пометун, І. Сущенко. // Посібник для вчителів. - Дніпропетровськ: Ліра. - 2016. - С. 144

9. Пометун О., Пилипчатіна Л.,

Сущенко І., Баранова І. Основи критичного мислення / О. Пометун, Л. Пилипчатіна, І. Сущенко, І. Баранова // навчальний посібник для учнів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан. - 2010. - С. 216

10. Пометун О.,Сущенко І. Путівник з розвитку критичного мислення в учнів початкової школи / О. Пометун, І. Сущенко // Методичний посібник для вчителів.- Київ. - 2017. - С. 96

11. Реалізація компетентнісного підходу в освітньому просторі регіону / Збірник матеріалів конференції. - за ред. Пастовенського О. - Житомир: “Полісся”. 2016. - С. 175

12. Тягло О. Критичне мислення - освітня інновація доби демократично орієнтованих трансформацій суспільства / О. Тягло // Вісник програм шкільних обмінів. - 2006. - №28. - C. 7-10

13. Тягло О. Післямова до статей Метью Ліпмана і Марка Вайнстейна / О. Тягло // Вісник програм шкільних обмінів. - 2006. - №27. - C. 26-27

14. Збірникстатей VH Всеукраїнської науково - практичної конференції, 17-18 жовтня 2019. - за ред. Фомін В. та ін. - Харків: ХНПУ ім. Г. Сковороди. - 2019. - Ч. 2. - С. 184-188

15. Гайдамака О., Комаровська О. [та ін.] Мистецька освіта / О. Гайдамака, О. Комаровська[та ін.] // Нова Українська школа: Основи стандарту освіти. - за заг. ред. Товкач М. - Львів. - 2016. - С. 58-62

16. Корінько Л. Роль критичного мислення у формуванні учнівських компетенцій / Л. Корінько // Х.: “Основа”. - 2010. - С. 95

17. Лапіна А. Розвиток критичного мислення на уроках сольфеджіо - [електронний ресурс] // А. Лапіна. - Методичний доповідь.

18. Архіпова Є., Коваленко О. Критичне мислення як необхідна складова розумової діяльності людини в межах сучасного інформаційного суспільства / Є. Архіпова, О. Ковалевська // Гуманітарний часопис. - 2012. №2. - С. 34-38

References

1. State Standard of Basic and Complete General Secondary Education, Approved by the Cabinet of Ministers of Ukraine on 23 November 2011

2. “The Time of Art Education” (2017), Collection of articles of the VII All- Ukrainian Scientific and Practical Conference, p. 2, Kharkiv

3. Archipova, E., Kovalevska, O. (2012), “Critical Thinking as a Necessary Component of Human Intellectual Activity in the Modern Information Society”, Humanitarian journal, no. 2, pp. 34-38

4. Vukina, N., Dementievska, N., Sushchenko, I. (2007), “Critical thinking: how to teach it / Н.В. Вукіна”, Scientific and methodological manual, ed. by. Pometun O., Kharkiv, p. 190

5. Kant, I. (2007), “Critique of pure reason”, translated from the German by Losky N., Exmo, p. 736

6. Crawford, A., Saul, W., Matthews, S., McInster, D (2006), “Technologies for developing students' critical thinking”, Scientific and methodological manual for teachers of secondary schools, ed. by Pometun O., Kyiv: “Pleiades”, p. 220

7. Kutsinko, O. (2012), “A professional handbook for teachers of literature / О. Куцінко”, Kharkiv: “Osnova”, p. 381

8. Makarenko, V., Tumantsova, O. (2008), “How to master the technology of critical thinking”, Manual, Kharkiv: “Osnova”

9. Pometun, O., Sushchenko, I. (2016), “Teaching critical thinking”, A guide for teachers, Dnipro: Lyra, p. 144

10. Pometun, O., Pylypchatina, L., Sushchenko, I., Baranova, I. (2010), “Fundamentals of critical thinking”, is a textbook for high school students, Ternopil: Educational book - Bogdan, p. 216

11. Pometun O., Sushchenko I. (2017), “A guide to developing critical thinking in primary school students”, Methodological guide for teachers, Kyiv, p. 96

12. “Implementation of the competence approach in the educational space of the region” (2016), Conference proceedings, ed. by. Pastovensky O., Zhytomyr: “Polissya”, p. 175

13. Tiahlo, O. (2006), “Critical thinking is an educational innovation of the era of democratically oriented transformation of society”, Bulletin of school exchange programmes, no. 28, pp. 7-10

14. Tiahlo, O. (2006), Afterword to the articles by Matthew Lipman and Mark Weinstein”, Bulletin of school exchange programmes, no. 27, pp. 26-27

15. Collection of articles of the VII All-Ukrainian scientific and practical conference (2019), ed. by Fomin V. et al., Kharkiv National Pedagogical University named after G. Skovoroda, p. 2, pp. 184-188

16. Haydamaka, O., Komarovska, O. [et al.] (2016), “Art education”, The New Ukrainian School: Fundamentals of the education standard, ed. by Tovkach M., Lviv, pp. 58-62

17. Korinko, L. (2010), “The role of critical thinking in the development of students' competences”, Kharkiv: “Osnova”, p. 95

18. Lapina, A (2021), “Development of critical thinking in solfege lessons” - [electronic resource], Methodological report,

19. Archipova, E., Kovalenko, O. (2012), “Critical Thinking as a Necessary Component of Human Intellectual Activity in the Modern Information Society”, A humanitarian journal, no. 2, pp. 34-38

Размещено на Allbest.Ru