Імператив як складова деонтологічного дискурсу професійної підготовки фахівців ІТ-галузі

Цілі, завдання та понятійно-категоріальний апарат деонтології. Формування аксіологічної культури, комунікативних компетенцій і деонтологічного типу мислення українських студентів. Підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців ІТ-галузі.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 02.09.2024
Размер файла 15,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

Рівненський державний гуманітарний університет

Імператив як складова деонтологічного дискурсу професійної підготовки фахівців ІТ-галузі

Шліхта Ганна Олександрівна кандидат педагогічних наук, доцент,

професор кафедри інформаційно- комунікаційних технологій та

методики викладання інформатики

Україна

Якісна професійна підготовки фахівців ІТ-галузі не можлива без формування аксіологічної культури й деонтологічного типу мислення. Розкриємо нашу увагу на аналізі деонтологічного дискурсу професійної підготовки на рівні вищої школи. Практичні аспекти залучення деонтологічного підходу у різні сфери життя людини і сучасного суспільства розкриті у багатьох працях. Зупинимось детальніше на аналізі понять, які входять у понятійно-категоріальний апарат деонтології.

Знаковим поняттям для деонтології є поняття «імператив». Класичне визначення цього поняття сформулював І. Кант у праці «Метафізика нравов»: «Категоричний (безумовний) імператив - це такий імператив, що мислить і робить вчинок необхідним не опосередковано крізь призму уявлення про мету, досягнення якої вчинок може забезпечити, а лише на основі уявлення про вчинок (його форму), отже, безпосередньо як об'єктивно потрібний вчинок» [1, с. 130]. Власне це визначення надало багатьом дослідникам історії етики віднести німецького філософа до фундаторів сучасної деонтології. Для нашого дослідження принциповим є закладений у цьому визначенні посил, що імператив відіграє роль внутрішнього закону, що його реалізує сама особа. При цьому, ми беремо до уваги позицію, що імперативи наказують (велять) гіпотетично або категорично [2, с. 129].

У морально-етичному ключі імперативи постають як моральні заповіді категоричного (безумовного) характеру, що напряму формулюють важливі норми, або імпліцитно мають до них певне відношення. За Юргеном Габермасом, імперативний сенс таких заповідей полягає у їхній незалежності від суб'єктивних цілей та уподобань» [ 3, с. 197]. Водночас, ми поділяємо позицію, що «імператив постає як результат абстрактно-логічного мислення із теоретичними висновками, так і регуляція конкретно-практичної діяльності із принципами спілкування: поставивши Себе на місце Іншого, тим самим, визначиш ступінь духовності власної інтелектуальної та вольової дії. Взявши до уваги означені розуміння імперативу, є підстави вказати на допустимість універсальних етичних принципів і цінностей як фундаментальної основи 2022 Авторські права захищені | Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License імперативів. Своєю чергою, це знову таки підтверджує зв'язок між аксіологією і деонтологією.

Посутнім для нашого дослідження є наголосити на діяльнісний (практичний) аспект імперативів:

1) через них теоретичні уявлення про те як має бути і як діяти трансформуються у реальні дії;

2) імперативи правлять функцію регулятора предметно-практичної діяльності у різних варіантах професійного комунікативного простору.

Тут варто згадати позицію німецького мислителя Карла Маєр-Абіха, який наголошував на важливості дії, що якісно відрізняється від позиції споглядання: «світ дегенерує або гине там, де бракує сприйняття, тобто зв'язку між помічанням і дією» [4 , с. 24]. Імператив ніби ув'язує помічяння і дію, адже відображає досвід помічяння не одного покоління суб'єктів певного комунікативного простору, що стає обґрунтуванням належності й необхідності певної дії. Своєю чергою, українські дослідниці Марія Ільїна і Юлія Шпильова у своїх міркуваннях обґрунтовують, що завдяки формуванню та дії імперативів відбувається регулювання відносин у суспільстві та їх поступальний розвиток [5, с. 223]. При цьому, самі імперативи не є статичними і в залежності від соціально-історичних обставин можуть переосмислюватися й зазнавати змін, забезпечуючи стабільність різноманітних соціальних інститутів. Ця позиція перегукується з міркуваннями американського мислителя Роберта Мертона, який соціальний комунікативний простір потрактовував як простір утворений взаємодією різноманітних соціальних інститутів як специфічних систем норм поведінки та ціннісних орієнтирів [6]. Життєздатність таких соціальних інститутів (наприклад, науки) забезпечується певним набором норм і приписів, які, до слова, мають ціннісний статус і формалізуються у формі імперативів.

Принциповим моментом у контексті нашого дослідження також є той факт, що як правило феномен імперативу має позитивне забарвлення й прив'язку до гуманістичних цінностей. Так, американський дослідник Томмі Лехтонен, аналізуючи проблематику безпеки людини крізь призму деонтології, акцентував увагу на імперативному характері прав людини, що має універсальний характер і який людський розум може визнати як універсальний обов'язок [7, с. 48]. Українська педагогиня Мирослава Ткачук апелюючи до феномену імперативу в освітньому дискурсі вказує як доконаний факт таке його призначення: «забезпечити спадковість, засади гуманізму, успішну життєдіяльність і прогресивний розвиток народу» [8, с. 143]. Очевидно перелік прикладів позитивного тлумачення ідейного навантаження імперативу можливо продовжувати, адже філософське обґрунтування такому підходу закладене самим Кантом, який моральність пов'язав з діяльністю, в основі якої повага до себе і інших, відповідальне ставлення до своїх думок і дій.

Отож надалі імператив потрактовуватимемо як сукупність морально- етичних і ціннісних настанов гуманістичного плану, що формалізуються у норми й правила (внутрішні і зовнішні), які правлять функцію регулятора предметно-практичної діяльності у різних варіантах професійного комунікативного простору.

аксіологічний деонтологічний студент професійний

Список використаних джерел

[1] Кант И. (1965) Метафизика нравов. Соч. в 6 т. Т. 4, ч. 2. Москва: Мысль.

[2] Рудакевич О. (2010) Імперативи національної політичної культури. Політичний менеджмент.

[3] Habermas J. (1990) Moral Consciousness and Communicative Action. / Trans. Christian Lenhardt and Shierry Weber Nicholsen. Cambridge : MIT Press.

[4] Маєр-Абіх К. М. (2004) Повстання на захист природи від довкілля до спільносвіту / наук. ред. А. Єрмоленко; пер. з нім., післямова, прим. А. Єрмоленка. Київ : Лібра.

[5] Ільїна М. В. (2017) Шпильова Ю. Б. Теоретичні основи формування імперативів економічного розвитку суспільства. Економіка і суспільство.

[6] Мертон Р. К. (2006) Социальная теория и социальная структура. Москва: Хранитель.

[7] Lehtonen T. (2021) Ethics of Security: From Personal Safety to Cyber Security. Multidisciplinary Approaches to Ethics in the Digital Era / Taskiran, M. N. & Pinarba^i, F. (eds.). Hershey, PA: IGI Global.

[8] Ткачук М. (2020) Ціннісні імперативи змісту сучасного українського національного виховання. Психолого-педагогічні проблеми сучасної школи.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.