Сутність та структура готовності майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРА ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ХОМЯК Григорій Григорович

аспірант кафедри педагогіки

та освітнього менеджменту

Анотація

ХОМЯК Григорій Григорович. СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРА ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

У статті розкрито сутність та структуру готовності майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності. Проаналізовано особливості професійної готовності майбутнього вчителя фізичної культури до професійної діяльності.

Ключові слова: сутність, структура, готовність, уміння, знання, мотиви, ціннісне ставлення, майбутні учителі, фізична культура, професійна діяльність.

Annotation

KHOMYAK Hryhoriy Grigorovich. ESSENCE AND STRUCTURE OF READINESS OF FUTURE PHYSICAL EDUCATION TEACHERS FOR PROFESSIONAL ACTIVITY

The article reveals the essence and structure of the readiness of future physical education teachers for professional activity. The peculiarities of the professional readiness of the future physical culture teacher for professional activity are analyzed. Motivational, theoretical, practical readiness and creativity as a readiness and ability for productive pedagogical creativity are substantiated.

It was established that motivational readiness is manifested in professional and pedagogical orientation. Its constituent elements are cognitive, affective-evaluative and conative components, which have their own criterion indicators: knowledge, motivational-value attitude and behavior (position). It is revealed that theoretical readiness is not limited to knowledge, it manifests itself through theoretical pedagogical activity, which determines the method of pedagogical orientation, the style of pedagogical thinking and the quality of internal pedagogical actions (skills): constructive and gnostic (reflective).

In addition to knowledge and personal sense, the criterion indicators of theoretical readiness are analytical, prognostic and projective skills. It is justified that practical readiness, which consists of cognitive, operational and motivational components, is manifested through pedagogical skills: constructive, organizational (mobilization, information, development, orientation) and communicative (social-perceptive, proper communication and pedagogical techniques).

It has been proven that creativity as the ability and readiness for productive pedagogical creativity is manifested in practice through creative thinking. Level manifestations of criterion indicators are disclosed, which include the creative solution of analytical-reflective, constructive-prognostic, corrective-regulatory pedagogical tasks of professional activity.

Keywords: essence, structure, readiness, ability, knowledge, motives, value attitude, future teachers, physical culture, professional activity.

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Нові вимоги, поставлені перед вищою освітою в сучасних умовах, визначають перспективні напрями її роботи - підготовку фахівців у галузі фізичної культури та спорту нового типу, які органічно поєднують широкий науковий кругозір з професіоналізмом, високий рівень творчих здібностей соціально зрілої, готової до педагогічної діяльності особистості.

Професійна готовність майбутнього вчителя фізичної культури до професійної діяльності - це складне якісне, структурно-динамічне утворення, що характеризується певним рівнем теоретичних, практичних, мотиваційних цінностей, набутих у результаті освіти та інтегрованих у творчу педагогічну діяльність. Проблема професійної готовності майбутнього вчителя фізичної культури - це водночас проблема регуляції та саморегуляції його діяльності, яка здійснюється на основі фізіологічних та психічних механізмів різного рівня.

Отже, професійну готовність майбутнього вчителя фізичної культури необхідно розглядати як закономірний результат професійної підготовки, як суму процесів професійної орієнтації, ознайомлення з професією, професійного самовизначення та професійної ідентифікації, професійної освіти та самоосвіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Пріоритетною основою визначення змісту професійної готовності майбутніх фахівців є орієнтація уявлення про зміст діяльності, оскільки професійна готовність формується і реалізується у ній, відображаючи її змістову сутність. Відповідно до загальнотеоретичних уявлень у змісті діяльності виділяють три її компоненти: інформаційний, операційний та мотиваційний. Науковці відповідно характеризують знання, способи діяльності (уміння, навички) та потреби. Схарактеризоване дослідниками ставлення до змісту діяльності (В. Іщук [1], В. Кисельов [2], Н. Степанченко [5], В. Ушаков [6], Шевченко [7], І. Шурхал [8]) та до компонентного складу готовності до професійної діяльності (О. Котова [3], A. Проценко [4]) дає можливість виявити складові професійної готовності майбутніх учителів фізичної культури. Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив дійти висновку, що поняття професійної готовності використовується як категорія теорії діяльності (стан і процес); як категорія теорії особистості (її відносини та установки); як категорія теорії професійної підготовки майбутнього вчителя до професійної діяльності.

Метою статті є: розкриття сутності та структури готовності майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності.

Виклад основного матеріалу дослідження

А. Кисельов у структуру готовності до складних видів діяльності включає позитивне ставлення до діяльності; адекватні вимогам професії властивості характеру, здібності, темпераменту, мотивації; необхідні знання, вміння та навички; стійкі професійно важливі особливості пізнавальних, емоційних та вольових процесів [2, с. 82].

Уявлення про сутність професійної готовності у роботах (В. Іщук [1], І. Шурхал [8]) характеризується як рівень розвитку особистості. Подані у цих роботах погляди можуть скласти змістову основу визначення сутності професійної готовності. У всіх концепціях однозначно представлений інформаційний компонент (когнітивний), що відображає категорію знання. Компонент «способи діяльності» у спільній теорії діяльності позначений як операційний. Компонент «потреби» означає, відповідно, - мотиваційний. Отже, три компоненти складу діяльності, а також готовності, мають бути виділені безперечно.

Функціонально у складі готовності правомірно виділити, з одного боку, морально-психологічну чи мотиваційну готовність, з другого, - науково-теоретичну і практичну складові, з третього - творчу готовність. Кожен із виділених компонентів професійної готовності має специфічні цільові функції. Такий склад компонентів професійної готовності забезпечує її змістову базу, що визначає можливість здійснення будь-якого виду діяльності в повному обсязі. Виділені компоненти професійної готовності дозволяють, з нашого погляду, провести конкретний аналіз її складових з урахуванням обговорення кожного компонента.

Мотиваційна готовність виступає у формі психічного, активного стану особистості, як складна якість особистості, як система інтегративних властивостей особистості. І в першому, і в другому випадку мотиваційна готовність - це регулятор педагогічної діяльності, особистісна передумова її ефективності. Дослідники (О. Котова [3], A. Проценко [4]) єдині в тому, що всі характеристики особистості тісно взаємодіють одна з одною, але домінуючий вплив залишається за її соціальним аспектом - світоглядом та спрямованістю, що виражають потреби, інтереси, ідеали, прагнення, моральні та естетичні якості особистості.

Найважливішою критеріальною властивістю особистості, чинником суб'єктивації педагогічної діяльності є її спрямованість. Спрямованість особистості майбутнього вчителя фізичної культури виражається через досвід її мотиваційно-ціннісного ставлення, мотиваційну готовність.

Переконання, будучи вищою формою спрямованості особистості майбутнього вчителя фізичної культури, є основою теоретичної готовності за умови, що вони інтелектуально обгрунтовані, емоційно пережиті та є проявом готовності до застосування знань (норм, понять, оцінок) як регуляторів свідомості та поведінки. Структура такої готовності, очевидно, є єдністю трьох компонентів - інтелектуального, емоційного і поведінкового.

Розглядаючи переконання майбутнього вчителя як своєрідний зв'язок, що поєднує його мотиваційну готовність з науково-теоретичною і виконує функцію засобу та способу педагогічного орієнтування, ми погоджуємося із Н. Степанченко, що вони включають взаємопов'язані компоненти: когнітивний - систему психолого-педагогічних знань; операційний - сукупність прийомів фактичного та оцінного аналізу цілепокладання та вибору способів педагогічних впливів; мотиваційний - характер особистісного сенсу та функціонування знань [5, с. 23]. Показником теоретичної готовності є якість знань здобувачів у галузі методології, теорії та технології цілісного педагогічного процесу формування фізичної культури особистості. За змістом знань, що входять до складу теоретичної готовності, нами виділено два рівні її сформованості: науковий та емпіричний.

Практична готовність майбутнього вчителя фізичної культури проявляється через конструктивні, комунікативні, організаторські, дослідницькі вміння, які мають свою специфіку. Конструктивні вміння розкриваються у конструктивно-оперативній, конструктивно-змістовій, конструктивно-матеріальній діяльності. Конструктивно-оперативна діяльність майбутнього вчителя фізичної культури пов'язана з плануванням методики та організації проведення занять, умілим підбором та застосуванням форм, методів, засобів формування фізичної культури особистості, з урахуванням індивідуальних особливостей, віку, ступеня їх фізичної підготовленості тощо.

Конструктивно-змістова діяльність полягає у відборі, аналізі навчального матеріалу відповідно до цілей та завдань, враховуючи рівень підготовки здобувачів. У цьому виді діяльності значне місце займає планування позакласної та масової фізкультурної роботи, педагогічно доцільне визначення доручень для окремих учнів та колективу тощо.

Конструктивно-матеріальна діяльність майбутнього вчителя фізичної культури полягає у проектуванні та створенні матеріально-технічної бази для занять фізкультурою та спортом: облаштування спортивних залів, використання різного спортивного інвентарю та обладнання, раціональних технічних засобів та обладнання на місцях занять для учнів молодших, середніх, старших класів. Ця діяльність також пов'язана із залученням учительського колективу до спільної участі у виготовленні різних технічних засобів навчання.

Комунікативні вміння майбутнього вчителя фізичної культури дозволяють встановлювати правильні педагогічно доцільні відносини із учнями та вчителями різних предметів, з батьками, представниками громадськості. У цій діяльності повинні виявлятися вміння налагоджувати внутрішньоколективні та міжколективні відносини у класі, у школі, трудовій та дослідницькій діяльності учнів.

Організаторські вміння майбутнього вчителя фізичної культури полягають у практичної реалізації та коригуванні проектів конструктивної діяльності. Організаторські вміння є системою знань, психічних та практичних дій, спрямованих на координацію діяльності організатора та взаємозв'язку його з колективом.

Дослідницькі вміння майбутнього вчителя фізичної культури спрямовано на постійне підвищення своєї кваліфікації, передачу свого досвіду іншим (активну участь у різних методичних, науково-практичних конференціях тощо), прагнення професійного вдосконалення.

Творча готовність. У сучасній культурології багатьма дослідниками творчість розглядається як інтегративний, системотвірний компонент культури. Так, у дослідженні В. Кисельова розкриваються механізми взаємодії творчості особистості та культури через розгляд функцій культури, досліджуються репродуктивний та творчий елементи в системі культури та їх співвідношення. Автор виділяє три рівні творчості (вертикальний зріз): перший рівень характеризує переважання репродуктивного елемента, що є точкою відліку процесу творчості, це процес включення суб'єкта творчості в соціокультурний контекст; на другому рівні переважає продуктивний елемент, розглядається як процес створення нового; на третьому домінує репродуктивне, виступаючи способом актуалізації новизни, але, по суті, це процес використання та тиражування нового [2, с. 83].

Виділені рівні творчості можуть бути покладені в основу аналізу співвідношення особистості та професійної готовності майбутнього вчителя фізичної культури і виділення його етапів.

Перший етап характеризується накопиченням вихідного масиву життєво-практичного розуміння педагогічної реальності, у якому формується педагогічне мислення. У педагогічної діяльності у цей період переважає репродуктивний елемент, у процесі становлення особистості майбутнього вчителя - рольовий початок.

Другий етап характеризується утворенням рефлексивного пласта індивідуально-педагогічного досвіду, що дозволяє виходити за межі існуючих наукових поглядів на життєву реальність, які за своєю суттю мають нерефлексивну природу. У педагогічній діяльності переважає продуктивний (творчий) елемент, а у процесі становлення особистості майбутнього вчителя - особистісне початок, що виявляється у розвитку потреби у творчій самореалізації і здібностях її задовольняти.

Творчу особистість характеризують такі якості, як готовність до ризику, незалежність суджень, імпульсивність, критичність суджень, самобутність, сміливість уяви та думки.

Специфіка педагогічної творчості особистості майбутнього вчителя у тому, що об'єктом і водночас суб'єктом його педагогічної діяльності є особистість. Всі інші види творчої діяльності поступаються педагогічній творчості за своєю складністю та відповідальністю саме через те, що в процесі педагогічної діяльності відбувається творення особистості фахівця.

Креативність постає як інтегративний показник виділених трьох компонентів професійної готовності майбутнього вчителя фізичної культури: мотиваційного, теоретичного та практичного.

Отже, мотиваційна, теоретична та практична готовності та креативність майбутнього вчителя фізичної культури у структурі його професійної готовності тісно взаємопов'язані та взаємообумовлені.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

вчитель фізичний культура готовність

Професійна готовність майбутнього вчителя фізичної культури до професійної діяльності виявляє себе через відносно самостійну мотиваційну, теоретичну, практичну готовність, а також креативність як готовність та здатність до продуктивної педагогічної творчості.

Мотиваційна готовність проявляється у професійно-педагогічній спрямованості. Її складовими елементами є когнітивний, афективно-оцінний та конативний компоненти, що мають свої критеріальні показники: знання, мотиваційно-ціннісне ставлення та поведінка (позиція).

Теоретична готовність не зводиться лише до знань, вона виявляє себе через теоретичну педагогічну діяльність, що визначає спосіб педагогічного орієнтування, стиль педагогічного мислення та якість внутрішніх педагогічних дій (умінь): конструктивних та гностичних (рефлексивних). Критеріальними показниками теоретичної готовності крім знань та особистісного сенсу є аналітичні, прогностичні та проективні вміння.

Практична готовність, що також складається з когнітивного, операційного та мотиваційного компонентів, проявляється через педагогічні вміння: конструктивні, організаторські (мобілізаційні, інформаційні, розвиваючі, орієнтаційні) та комунікативні (соціально-перцептивні, власне спілкування та педагогічна техніка).

Креативність як здатність та готовність до продуктивної педагогічної творчості проявляється на практиці через творче мислення. Рівневими проявами критеріальних показників виступає творче рішення аналітико-рефлексивних, конструктивно-прогностичних, корекційно-регулюючих педагогічних завдань професійної діяльності.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у експериментальній перевірці готовності майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності.

Список джерел

1. Іщук В. Сутність і структура професійної підготовки майбутніх учителів фізичного виховання. Гуманітарний вісник. Вип. ЗІ. 2013. С. 117-122.

2. Кисельов В. О. Сутність готовності майбутніх учителів фізичної культури до інноваційної професійної діяльності на засадах холістичного підходу. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Вип. 76. 2020. С. 80-84.

3. Котова О., Непша О. Структурні компоненти підготовки майбутніх вчителів фізичної культури у вищих навчальних закладах: зб. наук. праць. Педагогічні науки. Херсон: ХДУ Вип. 81.1. 2014. С. 164-168.

4. Проценко A. A. Структура підготовки майбутніх учителів фізичної культури до формування професійних компетентностей: зб. наук. праць: Педагогічні науки. Херсон. Вип. 76.2. 2017. С. 121-125.

5. Степанченко Н. І. Система професійної підготовки майбутніх учителів фізичного виховання у вищих навчальних закладах: автореф. дис. доктора пед. наук: 13.00.04. Вінниця. 2017. 42 с.

6. Ушаков В. С., Проценко А. А. Професійна підготовка майбутніх вчителів фізичного виховання у вищих навчальних закладах. Фізичне виховання та спорт у контексті державної програми розвитку фізичної культури В Україні: досвід, проблеми, перспективи. Житомир: ЖДУ імені Івана Франка. 2014. С. 157-160.

7. Шевченко А. Зміст педагогічних компонентів готовності майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності. Наукові записки. Київ. Вип. 123(ІІ). 2016. С. 377-380.

8. Шурхал І. А. Сутність та структура професійної готовності майбутніх учителів фізичної культури. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г Шевченка. Серія: педагогічні науки. Чернігів: ЧНПУ Вип. 125. 2015. С. 265-268.

References

1. Ishchuk, V. (2013). Sutnist i struktura profesiinoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv fizychnoho vykhovannia. [The essence and structure of professional training of future teachers of physical education]. Kyiv.

2. Kyselov, V. O. (2020). Sutnist hotovnosti maibutnikh uchyteliv fizychnoi kultury do innovatsiinoi profesiinoi diialnosti na zasadakh kholistychnoho pidkhodu. [The essence of the readiness of future physical culture teachers for innovative professional activity based on a holistic approach]. Kyiv.

3. Kotova, O., Nepsha, O. (2014). Strukturni komponenty pidhotovky maibutnikh vchyteliv fizychnoi kultury u vyshchykh navchalnykh zakladakh. [Structural components of the training of future teachers of physical culture in higher educational institutions]. Kherson.

4. Protsenko, A. A. (2017). Struktura pidhotovky maibutnikh uchyteliv fizychnoi kultury do formuvannia profesiinykh kompetentnostei. [The structure of the training of future teachers of physical education for the formation of professional competences]. Kherson.

5. Stepanchenko, N. I. (2017). Systema profesiinoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv fizychnoho vykhovannia u vyshchykh navchalnykh zakladakh. [System of professional training of future teachers of physical education in higher educational institutions]. Vinnytsia.

6. Ushakov, V S., Protsenko, A. A. (2014). Profesiina pidhotovka maibutnikh vchyteliv fizychnoho vykhovannia u vyshchykh navchalnykh zakladakh. [Professional training of future teachers of physical education in higher educational institutions]. Zhytomyr.

7. Shevchenko, A. (2016). Zmist pedahohichnykh komponentiv hotovnosti maibutnikh uchyteliv fizychnoi kultury do profesiinoi diialnosti. [The content of the pedagogical components of the readiness of future physical culture teachers for professional activity]. Kyiv.

8. Shurkhal, I. A. (2015). Sutnist ta struktura profesiinoi hotovnosti maibutnikh uchyteliv fizychnoi kultury. [The essence and structure of the professional readiness of future physical education teachers]. Chernihiv.

Размещено на Allbest.ru