Теоретичне обґрунтування моделі підготовки майбутніх учителів української мови і літератури до етнокультурної діяльності в закладах загальної середньої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ МОДЕЛІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ ДО ЕТНОКУЛЬТУРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Людмила САВЕНКО доктор філософії,

викладач кафедри української

лінгвістики та методики навчання

Анотація

Статтю присвячено актуальним питанням підготовки майбутнього вчителя, зокрема подається теоретичне обґрунтування розробленої моделі підготовки майбутніх учителів української мови і літератури до етнокультурної діяльності в закладах загальної середньої освіти. У статті подається потлумачення дефініції «модель», проаналізовано трактування цього поняття різними вченими, зокрема і педагогами. В основу запропонованої моделі підготовки майбутніх учителів української мови і літератури до етнокультурної діяльності в ЗЗСО покладено наукову позицію, запропоновану О. Гребенюком та Т. Гребенюк (взаємодія блоків: цільового, організаційно-педагогічного, змістово-технологічного, критеріально-результативного). Цільовий блок передбачає окреслення основної мети - підготовка майбутніх учителів української мови і літератури до етнокультурної діяльності в закладах загальної середньої освіти. При розробці організаційно-педагогічного блоку основна увага акцентувалась на визначенні методологічних підходів (системний, діяльнісний, культурологічний, особистісний), педагогічних принципів (науковості, систематичності й послідовності, фундаменталізму, інтеграції, діалогу культур, креативності, продуктивності, саморозвитку, традицій і новаторства, принцип зв 'язку навчання з етнокультурною діяльністю, рефлективності) та умов (необхідність існування креативного освітнього середовища, стимулювання мотивації студентів до здійснення етнокультурної діяльності у процесі неперервної професійної підготовки як однієї з основних професійно-особистісних якостей, систематичний моніторинг етнокультурної діяльності майбутніх учителів української мови і літератури у процесі професійної підготовки). Змістово-технологічний компонент ґрунтується на аудиторній і позааудиторній діяльності. Здійснення контролю за ефективністю трансформації навчальної діяльності у професійну забезпечено в критеріально-результативному компоненті.

Ключові слова: модель, педагогічна модель, модель підготовки майбутнього вчителя української мови і літератури, етнокультурна діяльність, методологічні підходи, педагогічні умови.

Annotation

THEORETICAL JUSTIFICATION OF THE MODEL OF TRAINING FUTURE TEACHERS OF THE UKRAINIAN LANGUAGE AND LITERATURE FOR ETHNO-CULTURAL ACTIVITIES IN GENERAL SECONDARY EDUCATION

INSTITUTIONS Liudmila SAVENKO Doctor of Philosophy, Lecturer of the Ukrainian Linguistics and Teaching Methods Department, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav

The article is devoted to topical issues of future teacher training, in particular, the theoretical justification of the developed model of training future teachers of the Ukrainian language and literature for ethno-cultural activities in general secondary education institutions is provided. The article provides an interpretation of the definition of "model", analyzes the interpretation of this concept by various scientists, including teachers. The basis of the proposed model of training future teachers of the Ukrainian language and literature for ethno-cultural activities in ZZSO is the scientific position proposed by O. Grebenyuk and T. Grebenyuk (interaction of blocks: target, organizational-pedagogical, content-technological, criterion-resultative). The target block provides for the outline of the main goal - the preparation of future teachers of the Ukrainian language and literature for ethno-cultural activities in general secondary education institutions. When developing the organizational and pedagogical block, the main focus was on defining methodological approaches (systemic, activity, cultural, personal), pedagogical principles (scientific, systematic and consistent, fundamentalism, integration, dialogue of cultures, creativity, productivity, self-development, traditions and innovation, principle the connection of learning with ethno-cultural activity, reflexivity) and conditions (needfor the existence of a creative educational environment, stimulation of students' motivation to carry out ethno-cultural activity in the process of continuous professional training as one of the main professional and personal qualities, systematic monitoring of ethno-cultural activity of future teachers of the Ukrainian language and literature in the process of professional training). The content-technological component is based on classroom and extracurricular activities. Implementation of control over the effectiveness of the transformation of educational activity into professional activity is provided in the criterion-resultative component.

Key words: model, pedagogical model, model of training a future teacher of Ukrainian language and literature, ethnocultural activity, methodological approaches, pedagogical conditions.

Постановка проблеми

Сучасні суспільні, соціально-економічні та інформаційно-технологічні перетворення висувають нові вимоги до підготовки педагога сучасного закладу загальної середньої освіти. У підготовці майбутнього вчителя української мови і літератури до етнокультурної діяльності в закладах загальної середньої освіти існують певні суперечності, а саме: між зростаючими вимогами суспільства щодо якості етнокультурної підготовки української молоді та існуючою недостатньо ефективною системою їхньої підготовки у закладах вищої педагогічної освіти; між можливостями етнокультурної підготовки учнів для розвитку і соціалізації як громадян поліетнічної держави та відсутністю науково обґрунтованих педагогічних умов відповідної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури; між потребами студентів педагогічних університетів у знаннях, уміннях і навичках етнокультурної діяльності і відсутністю науково обґрунтованих моделей формування етнокультурної компетентності майбутніх учителів української мови і літератури. Оновлення змісту навчання потребує створення й використання нових педагогічних моделей підготовки майбутніх учителів, застосування інноваційних методів та засобів навчання, що потребує нової схеми підготовки вчителя української мови і літератури.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблематиці моделювання процесу підготовки майбутніх фахівців приділяється значна увага вітчизняних і закордонних науковців. Зокрема, у праці американського філософа М. Вартовського «Models: Representation and the Scientific Understanding», ми знаходимо думку, що модель є уявленням, без якого не можна здобути нових знань: «...можна сказати, що немає людського знання без уявлення; або ще більш радикально, що немає знань без уявлень. Це означає, що визначені знання є виключно людськими осягненнями, і що їх треба якісно відрізняти від інтелекту тварин» [12].

Моделі виховання й освіти досліджували Т. Говорун та О. Кікінежді, які виокремлювали теоцентричні, натуроцентричні, соціоцентричні, антропоцентричні. У нашому дослідженні дотримуємося тези, що висловлена авторами думка стосовно антропоцентричної моделі підготовки майбутніх учителів є рушійною. «В основі антропоцентричної моделі освіти лежить визнання активної, творчої природи людини. У якості мети освіти пріоритетним є розвиток індивідуальності, яка розуміється як процес самостворення на основі внутрішньої активності» [1].

Вітчизняний педагог О. Рудницька стверджує, що практична цінність моделі в будь-якому педагогічному дослідженні в основному визначається її адекватністю досліджуваним аспектам об'єкта, а також тим, наскільки правильно враховані на етапах побудови основні принципи моделювання (наочність, визначеність, об'єктивність) [5].

Аналіз наукових джерел дає підстави зробити висновок, що модель - це будь-яке зображення або опис досліджуваного об'єкта, що використовується як його «матриця».

Теоретичний аналіз моделі підготовки майбутніх учителів української мови і літератури до етнокультурної діяльності дав змогу визначити, що переважна більшість дослідників зосереджують увагу на засвоєнні етнокультури як об'єктивної реальності, тобто вивчення та засвоєння звичаїв, обрядів й традицій, а не як суб'єктивної - відповідного ставлення до них цього суспільства.

Мета статті

Теоретично обґрунтувати педагогічну модель підготовки майбутніх учителів української мови і літератури до етнокультурної діяльності в закладах загальної середньої освіти.

Виклад основного матеріалу

Термін «модель» широко використовується в науковій літературі, він походить від латинського «modulus» - взірець, міра, мірило. Використання цього терміну ми усвідомлюємо як образ того об'єкта, який нас цікавить [11].

У методології під поняттям «модель» розуміють аналог (структуру, систему, схему) частини соціальної чи природної реальності.

Аналіз літератури дозволяє констатувати, що на сьогодні у плані створення моделей є певні тенденції, а саме: упровадження міжнародного досвіду ведення освітніх моделей на засадах компетентнісного підходу; запровадження дуальних форм в освіті; введення до освітніх програм спеціальних курсів, що мають розкривати етноестетичну, емоційну та соціальну сферу особистості; переорієнтація освіти на підготовку творчих, ефективних фахівців; урізноманітнення форм, методів і прийомів виховання; спрямування уваги на використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі; ускладнення змісту освіти відповідно темпу оновлення знань про етнічну приналежність людини.

В основу педагогічного моделювання підготовки майбутніх учителів української мови і літератури до етнокультурної діяльності в ЗЗСО нами покладено методологічні положення, запропоновані О. Гребенюком та Т. Гребенюк [3], які рекомендують педагогічну модель представити у взаємодії певних блоків. До складу розробленої нами моделі належать такі блоки: цільовий, організаційно-педагогічний, змістово-технологічний, критеріально-результативний (рис. 1).

Цільовий блок передбачає окреслення основної мети - підготовка майбутніх учителів української мови і літератури до етнокультурної діяльності в закладах загальної середньої освіти.

При розробці організаційно-педагогічного блоку основна увага акцентувалась на визначенні методологічних підходів, педагогічних принципів та умов. У контексті нашого дослідження вважаємо доречним реалізувати такі методологічні підходи до процесу підготовки майбутнього вчителя української мови і літератури: системний, діяльнісний, культурологічний, особистісний.

В основі системного підходу передбачається розгляд об'єкта як цілісного блоку елементів у сукупності відносин і зв'язків між ними, тобто розгляд об'єкта як системи, а також її зв'язки з іншими науками.

Рис. 1 Педагогічна модель готовності майбутніх учителів української мови і літератури до етнокультурної діяльності в закладах загальної середньої

педагогічний модель етнокультурний учитель

Системний підхід сприяє виявленню дієвого механізму професійної підготовки майбутнього учителя до діяльності в педагогічному просторі етноспільноти, дозволяє визначити структурні елементи моделі підготовки, здійснити їх аналіз, надає право виділити стійкі зовнішні та внутрішні зв'язки, проаналізувати взаємодію складових на всіх рівнях структурної ієрархії; дозволяє прослідкувати умови забезпечення цілісності процесу підготовки; надає можливість аргументувати систему принципів, розкрити зміст і обґрунтувати доцільність вибору методичного інструментарію.

Наукове обґрунтування діяльнісного підходу загалом зводиться до твердження, що психічний розвиток і становлення особистості залежать від її діяльності й зумовлені нею. Упровадження діяльнісного підходу дає змогу підготувати майбутніх учителів української мови і літератури до етнокультурної діяльності в ЗЗСО таким чином, що студент-філолог переключається з традиційного засвоєння й запам'ятовування готових знань на процес їх отримання.

Культурологічний підхід спрямовує на розгляд освіти як підсистеми культури, механізму культурогенезу (Є. Бондаревська, Вербицький, С. Гессен, В. Зінченко, В. Сухомлинський).

Зокрема, С. Гессен наголошував, що освіта нерозривно пов'язана з культурою та є нічим іншим як культурою самого індивіда [2]. У процесі підготовки майбутніх учителів української літератури до етнокультурної діяльності з погляду культурологічного підходу в них формуються такі вміння: користуватися різноманітними джерелами інформації для збагачення культурологічних знань (довідковою, енциклопедичною літературою, ЗМІ, матеріалами музеїв, бібліотек, Інтернет-ресурсами); оцінювати проблеми, характерні для конкретної історичної епохи; - находити й характеризувати історико-культурні факти, народних традицій звичаїв, зображених в художніх творах; аналізувати «вічні» духовні проблеми й образи, відображені в артефактах; - складати історико-культурний коментар до літературного твору.

Водночас, культурологічний підхід спрямований на розвиток творчої особистості. Саме тому ми погоджуємося з твердженням Сухомлинського, що «творчість починається там, де інтелектуальні й естетичні багатства засвоєні, здобуті раніше, стають засобом пізнання, освоєння, перетворення світу, при цьому людська особистість немовби зливається зі своїм духовним надбанням» [8]. Таким чином, культурологічний підхід характеризується залученням майбутніх учителів української мови і літератури до активної літературно-творчої роботи, створення й застосування в їхній професійній підготовці нових методів і прийомів, моделювання навчальних ситуації й освітньої діяльності в динамічно змінюваних умовах.

На думку Б. Степанишина, завдяки впровадженню особистісно підходу студент-філолог стає суб'єктом навчання, а викладач при цьому - не лише носієм певних знань, а й помічником становлення його як особистості [7].

Погоджуючись з думкою А. Фасолі, серед ключових характеристик особистісного підходу з-поміж інших визначаємо такі: використання предметного матеріалу як засобу особистісного розвитку майбутнього вчителя української мови і літератури; орієнтація викладача на досвід майбутнього вчителя української мови і літератури, щоб допомогти йому усвідомити особистісне значення вивченого матеріалу; провідною виступає підготовка студентом власного освітнього продукту (методична розробка позакласного заходу, запитання до вікторини, мультимедійної презентації, есе тощо); сприяння становленню суб'єктності студента (вироблення предметних умінь, оволодіння здатністю керувати етнокультурною діяльністю, осмислювати її, відстежувати свій шлях до вершини етнокультурної компетентності та ін. [9].

Отже, особистісний підхід до професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури до етнокультурної діяльності має на меті створити відповідні умови для розкриття власного потенціалу, розвитку, самопізнання, самореалізації й самовдосконалення особистості. Такий підхід ґрунтується на засадах довірливих і партнерських суб'єкт-суб'єктних стосунків майбутніх учителів української мови і літератури та викладача, їхньої співтворчості, домінуванні навчального діалогу, ситуації вибору, успіху й відповідальності, урахуванні індивідуальних особливостей майбутніх педагогів, зосередженні уваги на освітніх потребах тощо.

Складна та багатоаспектна проблема сучасних підходів до формування готовності майбутніх учителів української мови і літератури до етнокультурної діяльності в ЗЗСО потребує якісних нововведень на рівні теорії та практики.

Якісна підготовка майбутніх учителів української мови і літератури до етнокультурної діяльності в ЗЗСО вимагає чіткого визначення цілей і завдань, відповідного змістового наповнення курсів гуманітарних та професійно орієнтованих дисциплін обґрунтування структури професійної підготовки, визначення механізму функціонування поетапної методики з формування етнокультурної компетентності фахівця освітньої галузі прогнозування передбачуваних результатів впровадження навчального спецкурсу «Педагогічні основи етнокультурної діяльності вчителя української мови і літератури» нагромадження навчально-методичного матеріалу для здійснення етнокультурної діяльності під час проходження педагогічних практик у закладах загальної середньої освіти.

Педагогічна модель підготовки майбутніх учителів української мови і літератури до етнокультурної діяльності в ЗЗСО, яка розроблена та апробована під час дослідження, є цілісним педагогічним утворенням, що характеризується наявністю внутрішніх зв'язків між такими структурними компонентами: цільовий, організаційно-педагогічний, змістово-технологічний, критеріально-результативний.

Цільовий компонент передбачає моделювання головних цілей підготовки майбутніх учителів української мови і літератури до етнокультурної діяльності в закладах загальної середньої освіти у вітчизняному освітньому просторі: визначення методологічних орієнтирів побудови моделі освітнього процесу на основі етнокультурних цінностей; формування основ етнокультурної компетентності як важливої складової характеристики індивіда, показник якості підготовленості фахівця педагогічної галузі, що практикує у певному етнокультурному середовищі.

Організаційно-педагогічний компонент (передбачає оптимальне поєднання педагогічних принципів та умов, що сприятимуть активізації внутрішніх сил майбутнього учителя української мови і літератури щодо досягнення мети підготовки до етнокультурної діяльності в закладах загальної середньої освіти; активізації бажання самоствердитися у власних досягненнях у етнокультурному просторі) охоплює: формування внутрішніх потреб у самовдосконаленні, саморозвитку та самореалізації; розвиток культури суб'єкт-суб'єктної взаємодії у певному етносередовищі на принципах толерантності; формування мотивації до здійснення етнокультурної діяльності.

Змістово-технологічний компонент ґрунтується на аудиторній і позааудиторній діяльності, що здійснюється за допомогою змістового компоненту підготовки: - навчальних дисциплін («Основи культури мови», «Педагогіка», «Методика навчання української мови», «Методика навчання української літератури», тощо); - навчального спецкурсу «Педагогічні основи етнокультурної діяльності вчителя української мови і літератури»; - науково-дослідницької роботи: курсові проєкти, реферативні роботи, наукові статті; - педагогічної практики: фольклорно-краєзнавча, навчальна практика з фахових методик, виробнича педагогічна практика; - індивідуальних форм роботи: індивідуальний навчальний план студента, збір інформації з певної проблеми для практичного використання під час педагогічної практики, створення індивідуальної бази даних з різних етнокультурних аспектів тощо;групових форм роботи: тренінги, гуртки, клуби за інтересами, секції тощо; - колективних форм роботи: педагогічні читання, обговорення з викладачами навчальних дисциплін однієї проблеми, але з позицій різних наук; дискусії з етнокультурної тематики та ін.

Здійснення контролю за ефективністю трансформації навчальної діяльності у професійну забезпечено в критеріальнорезультативному компоненті. Він містить компоненти спеціальнопедагогічної готовності майбутніх учителів української мови і літератури до етнокультурної діяльності (мотиваційно-аксіологічний, когнітивний, комунікативно-діяльнісний, рефлексивний), критерії та рівні етнокультурної компетентності та спеціально-педагогічної готовності майбутніх учителів української мови і літератури до етнокультурної діяльності в ЗЗСО (високий, середній, достатній, низький), з наступним проведенням, у разі необхідності, корекційних заходів.

Висновки з дослідження і перспективи подальших розвідок

Таким чином, представлена педагогічна модель формування готовності майбутніх учителів української мови і літератури до етнокультурної діяльності в ЗЗСО презентує всі аспекти процесу їхньої професійної підготовки та сприяє ефективному досягненню поставленої мети. Поетапна методика включає відповідні знання, уміння, навички і передбачає усвідомлення майбутніми учителями української мови і літератури значущості етнокультурної діяльності як процесу соціалізації особистості у певному етносередовищі, становлення носія певної етнокультури, що спроможний визнавати інші культурні світи і вступати з ними у діалог на засадах толерантності.

Література

1. Говорун Т. В., Кікінежді О. М. Гендерний дискурс в психологічній науці та педагогічній практиці. Психологічний часопис. 2016. № 1(3). С. 41-45. URL:https://www.researchgate.net/pubHcation/326530279_GENDERNU_DISK URS_V_PSIHOLOGICNU_NAUCI_TA_PEDAGOGICNU_PRAKTia DOI: 10.31108/1.2016.1.3.4

2. Гусак К. О. Рецепція філософсько-педагогічних ідей С. Й. Гессена в сучасний освітній дискурс. Вісник НТУУ "КПІ". Філософія. Психологія. Педагогіка. 2013. Вип. 1. С. 10-16. URL: http://joumal-phipsyped.kpi.ua/article/view/28471

3. Дудка Т., Гребенюк В. Педагогічне моделювання процесу формування професійної компететності магістрів гуманітарних спеціальностей. Вісник НАУ. Серія: Педагогіка. Психологія. 2022. Вип. 2(21). С. 18-22. URL: https://er.nau.edu.ua/bitstream/NAU/59156/1/%d0%94%d1%83%d0%b4%d0%b a%d0%b0%2c%20%d0%93%d1%80%d0%b5%d0%b1%d0%b5%d0%bd%d1% 8e%d0%ba.pdf

4. Куцевол О. М. Методика викладання української літератури (креативно інноваційна стратегія). Київ: Освіта України, 2009. 464 с.

5. Рудницька О. П. Педагогіка: загальна та мистецька. Тернопіль: Навч. книга-Богдан, 2005. 360 с. URL: https://bohdan-books.com/upload/iblock /560A560fc615be7f2c4f530c49a60f4b5fc4.pdf

6. Соляр Р. В., Сидорчук В. Г. Традиційні та інноваційні (етноформи) у контексті етнокультурної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва. Молоді вчені 2018 - від теорії до практики: зб. матеріалів ІХ міжнар. конф. молодих вчених (Дніпро, Україна, 16 лют. 2018 р.). Дніпро, 2018. С. 290-293.

7. Степанишин Б. І. Викладання української літератури в школі. Київ: Проза, 2015. 254 с. URL: https://moodle.znu.edu.ua/pluginfile.php/462657/mod_resourc e/content/1/1stepamshm_b_i_vikladannya_ukrayms_koyi_Hteraturi_v_shkol.pdf

8. Сухомлинський В. О. Вибрані твори: у 5 т. Київ: Рад. шк., 1977. Т. 3. С. 566.

9. Фасоля А. Особистісно зорієнтоване навчання: розвиток суб'єктності учня-читача. ОЗОН. 2013. URL: https://ozonlit.org/osobystisno-zorijentovane-navchannya-rozvytok-sub-jektnosti-uchnya-chytacha/

10. Шабанова Ю. О. Системний підхід у вищій школі. Дніпропетровськ: НГУ, 2014. 120 с. URL: https://filosof.nmu.org.ua/ua/Textbooks/%D0%9F%D0%86% D0%94%D0%A0%D0%A3⁰/oD0%A7%D0%9D%D0%98%D0%9A.pdf

11. Шарапов О. Д., Дербенцев В. Д., Семьонов Д. Є. Економічна кібернетика: навч. посіб. Київ: КНЕУ, 2004. 231 с.

12. Wartfsky M. W. Models: Representation and Scientific Understanding. Dordrecht: Holand ; Boston: USA. ; London: England: Springer Science & Business Media, 2012. 398 p.

References

1. Hovorun, T.V., & Kikinezhdi, O.M. (2016). Hendernyi dyskurs v psykholohichnii nautsi ta pedahohichnii praktytsi [Gender discourse in the psychological science and pedagogical practice]. Psychological Journal, 1(3), 41-45. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/326530279_GENDERNU_DISKURS_ V_PSIHOLOGICNU_NAUCI_TA_PEDAGOGICNU_PRAKTICI doi: 10.31108/1.2016.1.3.4 [in Ukrainian].

2. Husak, K.O. (2013). Retseptsiia filosofs'ko-pedahohichnykh idei S. Y. Hessena v suchasnyi osvitnii dyskurs [Reflection of philosophical and pedagogical ideas of S. Hessen in contemporary educational discourse]. Bulletin of the National Technical University of Ukraine "Kyiv Polytechnic Institute". Philosophia. Psychology. Pedagogy, 1, 10-16. Retrieved from http://journal-phipsyped.kpi.ua/article/view/28471 [in Ukrainian].

3. Dudka, T., & Hrebenyuk, V. (2022). Pedahohichne modelyuvannya protsesu formuvannya profesiynoyi kompetetnosti mahistriv humanitarnykh spetsial'nostey [Pedagogical simulation of the professional competence formation process in the masters of humanities]. NAU Bulletin Series: Pedagogy. Psychology, 2(21), 1822. Retrieved from https://er.nau.edu.ua/bitstream/NAU/59156/1/%d0%94%d 1%83%d0%b4%d0%ba%d0%b0%2c%20%d0%93 %d 1%80%d0%b5%d0%b1 % d0%b5%d0%bd%d1%8e%d0%ba.pdf [in Ukrainian].

4. Kutsevol, O.M. (2009). Metodyka vykladannya ukrayins'koyi literatury (kreatyvno innovatsiyna stratehiya) [Methodology of teaching Ukrainian literature (creatively innovative strategy)]. Kyiv: Osvita Ukrayiny [in Ukrainian].

5. Rudnyts'ka, O.P. (2005). Pedahohika: zahal'na ta mystets'ka [Pedagogy: general and artistic]. Ternopil': Navch. knyha-Bohdan [in Ukrainian].

6. Solyar, R.V., & Sydorchuk, V.H. (2018). Tradytsiyni ta innovatsiyni (etnoformy) u konteksti etnokul'turnoyi kompetentnosti maybutnikh uchyteliv muzychnoho mystetstva [Traditional and innovative (ethnoforms) in the context of ethnocultural competence of future music teachers]. In Molodi vcheni 2018 - vid teoriyi do praktyky [Young scientists 2018 - from theory to practice]: Proceedings of the IX International Conference (pp. 290-293). Dnipro [in Ukrainian].

7. Stepanyshyn, B.I. (2015). Vykladannya ukrayins'koyi literatury v shkoli [Teaching Ukrainian literature at school]. Kyiv: Proza [in Ukrainian].

8. Sukhomlyns'kyy, V.O. (1977). Vybrani tvory [Selected works] (Vols. 3), (p. 566). Kyiv: Rad. shk. [in Ukrainian].

9. Fasolya, A. (2013). Osobystisno zoriyentovane navchannya: rozvytok sub'yektnosti uchnya-chytacha [Personally oriented learning: development of subjectivity of the student-reader]. OZON. Retrieved from https://ozonlit.org/osobystisno-zorijentovane-navchannya-rozvytok-subjektnosti-uchnya-chytacha/ [in Ukrainian].

10. Shabanova, Yu.O. (2014). Systemnyy pidkhid u vyshchiy shkoli [Systematic approach in higher education]. Dnipropetrovs'k: NHU. Retrieved from https://filosof.nmu.org.ua/ua/Textbooks/%D0%9F%D0%86%D0%94%D0%A0 %D0%A3 %D0%A7%D0%9D%D0%98%D0%9A.pdf [in Ukrainian].

11. Sharapov, O.D., Derbentsev, V.D., & Sem'onov, D.Ye. (2004). Ekonomichna kibernetyka [Economic Cybernetics]. Kyiv: KNEU [in Ukrainian].

12. Wartfsky, M.W. (2012). Models: Representation and Scientific Understanding. Dordrecht: Holand; Boston: USA.; London: England: Springer Science & Business Media.

Размещено на Allbest.ru