Гра як інструмент розкриття навчально-дослідницького потенціалу учнів молодшого шкільного віку на інтегрованих заняттях в закладах позашкільної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

НПУ ім. М. П. Драгоманова

Гра як інструмент розкриття навчально-дослідницького потенціалу учнів молодшого шкільного віку на інтегрованих заняттях в закладах позашкільної освіти

Закаблуковська Ольга Олександрівна

аспірантка факультету психології

Лупійко Людмила Василівна

канд. психол. наук, доцент кафедри теоретичної та консультативної психології факультету психології

Молодший шкільний вік - початок шкільного життя - є важливим віковим періодом у становленні особистості дитини. На цьому життєвому етапі, дитина зберігає багато дитячих якостей, таких як: легковажність, наївність, безпосередність. Разом з тим, розвиваються різні пізнавальні психічні процеси (сприймання, пам'ять, мислення, уява). Провідним видом діяльності молодших школярів є - навчальна, завдяки якій учні набувають нові знання та вміння, змінюються їх інтереси та цінності. У процесі навчання здійснюється розвиток в учнів усіх пізнавальних процесів, який характеризується кількісними та якісними їх змінами.

Зростає швидкість перебігу процесу сприймання; збільшується число сприйнятих об'єктів; сприймання стає більш довільним, цілеспрямованим і категоричним процесом. Сприймаючи предмети, учні прагнуть відносити їх до певної категорії. Під впливом навчання формується логічна пам'ять, яка відіграє основну роль у здобутті знань; у молодших школярів зростає продуктивність запам'ятання навчального матеріалу, його обсяг, міцність [3].

Розвиток мислення молодших школярів виявляється в їх здатності усвідомлювати і розв'язувати дедалі складніші пізнавальні й практичні завдання, здійснювати відповідні дії й операції, виражати їх результати в судженнях, поняттях, міркуваннях, умовиводах [3].

Учні дедалі рідше використовують практичні дії і починають розв'язувати завдання у внутрішньому плані - на розумовому рівні. Активно починаються розвиватися мисленневі операції: аналіз від елементарного рівня переходить до синтетичного; синтез досягає післяаналітичного рівня (понятійного), у порівнянні дитина спирається на виділення тотожних, подібних ознак, а також чітко диференціює суттєві загальні та не загальні ознаки.

Процеси становлення мислення та розвитку інтелекту молодших школярів досліджували такі вчені: Л.А. Венгер, Л.С. Виготський, Г. Гарднер, В.В. Давидов, У. Дакс, О.В. Запорожець, Р. Купер, Дж. Мейєр, Л.Ф. Обухова, В.В. Рєпкін, В.В. Рубцов, А. Саваф, О.В. Скрипченко, Р. Стернберг, Д. Перкінс, Ж. Піаже, Л.І. Фомічова та багато інших фахівців, наголошуючи, що у цьому віці у дитини розвивається теоретичне мислення, вона отримує нові знання, вміння та навички. Для того, щоб діти стали успішними, вони повинні бути активними, розвивати своє вміння мислити, аналізувати інформацію, бути комунікабельними та креативними. Також особливу роль вчені надають дидактичним іграм, які є засобом всебічного виховання особистості дитини та сприяють створенню на уроці неформальної атмосфери, що дозволяє учневі розкрити свій потенціал, проявити себе, реалізувати навички, отримані в період навчання.

Зміст більшості дидактичних ігор формує в учнів правильне ставлення до явищ природи, предметів навколишнього світу, систематизує і поглиблює знання. Для дітей молодшого шкільного віку одним з найкращих способів навчання на позашкільних інтегрованих заняттях є гра. Вона допомагає вивчити новий матеріал, засвоїти науку та запам'ятати складні поняття. Також проведення ігор на позашкільних заняттях є чудовим інструментом для засвоєння знань, розуміння фізичних процесів, явищ і понять. Учень концентрується не на самому процесі засвоєння нової інформації чи навичок, а на грі. В таких ситуаціях мозок сприймає процес, пов'язані з навчанням, як розвагу. Інформація легше запам'ятовується, концентрується увага та будуються нові логічні зв'язки [3].

Під час проведення інтегрованих занять в закладах позашкільної освіти, гра, як інструмент навчання, має багато переваг, а саме:

Підвищена активізація учнів. Діти максимально зосереджені на грі в емоційному та розумовому плані. Учні сконцентровані не на навчальному, а на ігровому процесі. Вирішуючи ігрові завдання, діти вивчають новий матеріал.

Багатофункціональність. Під час гри легко пояснити теоретичний матеріал дисципліни.

Додаткова мотивація. Гра мотивує проявляти цілеспрямованість, ініціативу, наполегливість.

Проста передача та засвоєння інформації. Дитина стає учасником гри добровільно, тому зникає психологічний захист. Саме він заважає сприймати та засвоювати нові знання та навички.

Проста і цікава форма. На противагу навчальному процесу, грі не властива жорстка дисципліна та примусовість уваги. У такій формі процес навчання проходить простіше.

У віці від 6 до 11 років застосовуються різні форми ігрового навчання на позашкільних інтегрованих заняттях. Розглянемо детальніше деякі з них.

Творчі ігри (з використанням наочності). На позашкільних заняттях учні вивчають різноманітні явища та процеси. Одним з основних принципів навчання є принцип наочності. Використання наочності під час проведення

занять полегшує засвоєння дітьми навчального матеріалу, сприяє формуванню наукових уявлень про фізичні процеси та явища.

Командні ігри. Під час проведення позашкільних занять з фізики група учнів може поділятися на команди. Командна гра дає можливість зацікавити учнів до навчання, зробити сам процес пізнавання радісним, приємним та успішним. У команді деяким дітям легше адаптуватись до навчання. Під час таких командних-ігор, задовольняється потреба в русі, що часто є проблемою на уроках. Педагог, коли задає завдання учням та створює сприятливі умови для роботи, не обмежує їх у пересуванні. Дозволяє користуватися всім необхідним обладнанням. Найголовніше - забезпечити учням комфортні умови.

Ігри-досліди. Завдяки таким іграм діти стають науковцями. Перед ними ставиться завдання відтворити певний фізичний, хімічний або біологічний процес та дослідити певні явища. Учні, за підтримки педагога або самостійно знаходять необхідні матеріали, створюють умови для досліду. Такі ігри сприяють ініціативності, спостережливості. Знаходячи відповіді завдяки пошуковій діяльності, дитина швидше вивчає нове, вчиться робити висновки про навколишні явища та процеси. Також, зберігається потреба в зовнішніх враженнях, що перетворюється в пізнавальну активність дитини.

Таким чином, завдяки різним формам ігрового навчання, педагог має можливість розвивати креативність учнів, розкривати їх потенціал якомога повніше та давати можливість самореалізуватися.

Ігри, як інструмент розкриття навчально-дослідницького потенціалу, здатні стимулювати пізнавальні процеси учнів молодшого шкільного віку. Використання на уроках різноманітних ігрових дидактичних засобів підвищує активність кожного учня та розвиває його творчі здібності.

гра навчання дослідницький

Список використаних джерел

Пометун О. І. & Пироженко Л. В. (2003) Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: наук.-методичний посібник Пометун О. І. (ред.) Київ: А.С.К.

Стіл Джю, Мередіт К., & Темпл Ч. (1998) Методична система-розвиток критичного мислення у навчанні різних предметів. Київ: НМЦ «Інтелект».

Чумак В. В. (2015) Вікова психологія. Бердянськ

Шаромова В. & Дубас З. (2003) Нетрадиційні уроки з фізики. Ч.1. Тернопіль: Підручники і посібники

Размещено на Allbest.ru/