Сучасний стан сформованості діагностувальної компетентності майбутніх офіцерів - фахівців фізичної підготовки і спорту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасний стан сформованості діагностувальної компетентності майбутніх офіцерів - фахівців фізичної підготовки і спорту

Олена Дубровська, ад'юнкт, Національний університет оборони України

Представлено результати констатувального етапу педагогічного експерименту щодо сформованості діагностувальної компетентності майбутніх фахівців фізичної підготовки і спорту. Охарактеризовано рівні сформованості їх діагностувальної компетентності - низький, достатній, середній і високий. Дослідження проводилося з майбутніми фахівцями фізичної підготовки і спорту навчально-наукового інституту фізичної культури та спортивно-оздоровчих технологій Національного університету оборони України. З'ясовано, що на когнітивному і методичному компонентах майбутні фахівців фізичної підготовки і спорту мають низький рівень сформованості. Сформованість ціннісно-мотиваційного компонента показує, що головною цінністю нині, для кожного військовослужбовця є його сім'я, служіння своїй державі. Обґрунтовано, що є необхідність у формуванні теоретичних знань щодо методів, методичних прийомів, методик, засобів діагностування фізичної підготовленості та готовності військовослужбовців.

Відсутні практичні знання щодо навичок і вмінь застосування методів, методичних прийомів, методик оцінювання фізичної підготовленості та готовності військовослужбовців. Сформованість суб'єктного компонента знаходиться на низькому рівні, курсанти, не всі бачать себе в майбутньому офіцерами, суб'єктами діагностувальної діяльності, майбутніми начальниками фізичної підготовки і спорту. Систематизація результатів на констатувальному етапі експерименту засвідчило, що теоретичні та практичні діагностувальні вміння, навички та здатності майбутніх фахівців фізичної підготовки і спорту недостатньо сформовані та потребують упровадження додаткових педагогічних умов для цілеспрямованого формування їх діагностувальної компетентності у ВВНЗ.

Ключові слова: експеримент, сформованість, діагностувальна компетентність, майбутні фахівці фізичної підготовки і спорту, констатувальний педагогічний експеримент, критерії, рівні, методи дослідження.

Current state of formation of diagnostic competence of future officers - specialists in physical training and sports

Olena Dubrovska, PhD Candidate National Defense University of Ukraine Kyiv

The relevance of the problem of forming diagnostic competence of future specialists in physical training and sports can be confirmed in our case by an experimental study. Accordingly, we conduct the ascertaining pedagogical experiment, which will allow us to confirm the relevance of our study experimentally. This makes it possible to develop the methodology of the formative experiment. Thus, the ascertaining stage of the pedagogical experiment is aimed at establishing the actual state of formation of diagnostic competence of future specialists in physical training and sports. The aim of the article is to determine the state of formation of diagnostic competence in future officers - specialists in physical training and sports at the ascertaining stage of the pedagogical experiment. The article presents the results of the ascertaining stage of the pedagogical experiment on the formation of diagnostic competence of future specialists in physical training and sports. The levels of formation of their diagnostic competence are characterized as low, sufficient, average and high. The research was carried out with the future specialists of physical training and sport of the educational-scientific institute of physical training and sports-health technologies of the National University of Defense of Ukraine.

It was found that on the cognitive and methodological components, the future specialists of physical training and sports have a low level of formation. The formation of the value-motivational component shows that the main value now, for each serviceman is his family, service to his state. It is substantiated that there is a need for the formation of theoretical knowledge of methods, methodological techniques, techniques, means of diagnosing the physical preparedness and readiness of servicemen. There is a lack of practical knowledge concerning the skills and abilities of applying the methods, methodological techniques, techniques of evaluating the physical preparedness and readiness of servicemen. The formation of the subjective component is at a low level; unfortunately, not all cadets see themselves in the future as officers, subjects of diagnostic activities, future supervisors of physical training and sports. The systematization of the results at the ascertaining stage of the experiment showed that theoretical and practical diagnostic skills, skills and abilities of future specialists in physical training and sports are not formed enough and require the introduction of additional pedagogical conditions for the purposeful formation of their diagnostic competence in military universities.

Keywords: experiment, formation, diagnostic competence, future specialists of physical training and sports, assertory pedagogical experiment, criteria, levels, research methods.

З початком повномасштабного вторгнення російської армії 24 лютого 2022 р. в Україну кардинально змінилася політична ситуація в нашій державі. Війна актуалізувала й загострила низку педагогічних проблем, серед яких найголовнішим є цінності, що формують ставлення до світу, до держави та її незалежності. Прагнення Росії здійснити геноцид проти української нації позначилися на цінностях майбутніх офіцерів ЗСУ - фахівців фізичної підготовки і спорту (далі - майбутні фахівці фізичної підготовки і спорту). Найважливішою рисою кожного майбутнього офіцера має бути сформована професійна компетентність, національна свідомість, наявність патріотичних почуттів до рідної землі, свого народу.

Так, для з'ясування фізичної підготовленості і готовності майбутніх офіцерів в умовах навчально-бойової та бойової діяльності для виконання завдань за бойовим призначенням, необхідним є обов'язкове систематичне діагностування їх фізичних здатностей. Відповідно, реалії сьогодення показують, що необхідно в першу чергу формувати діагностувальну компетентність майбутніх фахівців фізичної підготовки і спорту, це є одним із головних умов їх успішної військово-професійної та фахової діяльності, а її сформованість є необхідною складовою їх діагностувальної діяльності як майбутніх начальників фізичної підготовки і спорту.

Актуальність проблеми формування діагностувальної компетентності майбутніх фахівців фізичної підготовки і спорту можливо підтвердити в нашому випадку експериментальним дослідженням. Відповідно, проводимо констатувальний педагогічний експеримент, який дозволить експериментальним шляхом підтвердити актуальність нашого дослідження. Це дає можливість розробити методику формувального експерименту.

Таким чином, констатувальний етап педагогічного експерименту спрямований на встановлення дійсного стану сформованості діагностувальної компетентності майбутніх фахівців фізичної підготовки і спорту.

Нами проаналізовані наукові праці з таких важливих педагогічних проблем: основні положення фізичного виховання військовослужбовців (Г.П. Грибан, М.Ф. Пічугін, В.М. Романчук), запровадження компетентнісного підходу у професійну освіту (Дж. Равен, Н.Г. Ничкало, В.І. Свистун, В.В. Ягупов та ін.); діагностувальна діяльність педагогів (В.М. Галузяк, Г.О. Гац, К. Інгенкампа, Мк. Елвані, І.П. Підласий та ін.). Формуванню та розвитку професійній компетентності військових фахівців значну увагу приділяють Г.М. Артюшин, О.В. Діденко, О.Л. Тракалюк; методологія науково-педагогічних досліджень займалися С.О. Сисоєва, Т.Є. Кристопчук та ін. Узагальнення та систематизація наукових джерел свідчить, що система фізичного виховання майбутніх фахівців фізичної підготовки недостатньо ефективна (Т.Ю. Круцевич, О.Т. Литвин, Н.В. Москаленко). Розв'язанням проблеми діагностування фізичної підготовленості військовослужбовців в ЗСУ займалися А.А. Балдецький, Г.П. Грибан, С.М. Жембровський, О.В. Петрачков, К.С. Пронтенко та ін.

Водночас аналіз та узагальнення наукових праць дають змогу наголошувати про розрізненість наукових підходів, а також про те, що діагностувальна діяльність майбутніх фахівців фізичної підготовки і спорту залишається недостатньо досліджуваною науково - педагогічною проблемою.

Мета статті - визначити стан сформованості діагностувальної компетентності у майбутніх офіцерів - фахівців фізичної підготовки і спорту на констатувальному етапі педагогічного експерименту.

Одним із головних завдань, що постала нині перед системою фізичного виховання у вищих військових навчальних закладах (ВВНЗ) України, є зміцнення здоров'я майбутніх фахівців, підвищення рівня їх загальної і спеціальної фізичної підготовленості, бути здатними використовувати на практиці засоби фізичної підготовки. Відколи триває російська воєнна агресія, в Україні проблема щодо формування військово-професійної компетентності майбутніх фахівців фізичної підготовки і спорту стала нагальною. Війна внесла свої корективи. А також залишилася актуальною потреба покращення системи перевірки та оцінювання фізичної підготовленості військовослужбовців відповідно до бойових дій, які ведуться у нашій державі.

На сучасному етапі функціонування ЗСУ майбутні фахівці фізичної підготовки мають бути здатними проводити об'єктивне діагностування результативності фізичної підготовленості усіх категорій військовослужбовців, мати сформовану систему діагностувальних знань, умінь і навичок, а також професійно важливі діагностувальні якості, що складає базову основу їх діагностувальної діяльності у сфері фізичної підготовки і спорту військовослужбовців. Надійну підвалину реалізації ними посадових компетенцій складає їх діагностувальна компетентність як організаторів фізичної підготовки та спорту в військовій частині. У зв'язку з цим її формування у них є актуальною теоретичною і прикладною проблемою у професійній педагогіці. Власне її сформованість, як свідчить військовий досвід, є запорукою їх успішної фахової діяльності з урахуванням конкретних навчальних і бойових завдань певних військових частин [4]. «Найскладнішим завданням кожного наукового дослідження, будь -якого явища чи процесу вважається - діагностування. Оскільки головною вимогою до дослідження є наявність надійних критеріїв і показників, де відображається рівень знань, умінь і навичок майбутніх фахівців фізичної підготовки і спорту» [3, с. 71].

Так, І.С. Плохута у результаті аналізу наукових напрацювань виокремлює такі прояви та характеристики діагностувальної компетентності педагогів: здатність до використання сучасних методів, методик, технологій і засобів педагогічної діагностики [5]. У зв'язку з цим в методиці військово-педагогічного експерименту маємо описати систему прийомів, методів, принципів та засобів, які використовуються для експериментального дослідження.

Результати педагогічних вимірювань, які виконані за допомогою діагностувального інструментарію, завжди супроводжуються певною похибкою, яку викликають його недосконалість, а також різні обставини проведення вимірювань. Тому «проведене дослідження має бути обов'язково підкріплене статистичними показниками вірогідності, надійності, репрезентативності, без яких наукова робота справлятиме враження лише суб'єктивних міркувань автора та не матиме потрібного практичного значення» [10, с. 84].

Для формування діагностувальної компетентності майбутніх фахівців фізичної підготовки і спорту слід розуміти, що являє собою педагогічний експеримент. Це один із основних методів наукового дослідження в сфері фізичного виховання військовослужбовців, в якому спостереження та вивчення явища здійснюється за допомогою доцільно підібраних або відповідно створених умов. «Військово-педагогічний експеримент - це метод дослідження, який полягає у спеціальній організації експериментальної діяльності дослідників з метою перевірки й обґрунтування наперед розроблених теоретичних педагогічних припущень чи гіпотез» [10, с. 86]. І тоді, якщо гіпотеза знаходить своє обґрунтоване підтвердження в військово-педагогічній практиці, то офіцер-дослідник робить відповідні теоретичні узагальнення і висновки. Це надає йому можливість активно впливати на досліджуваний об'єкт - педагогічні, психологічні та інші явища, процеси. Як правило, потреба в активному втручанні виникає тоді, коли дослідницькі завдання, поставлені дослідником, вимагають створення експериментальної ситуації, яку в звичних умовах необхідно чекати якийсь час.

Зважаючи на вищевикладене, військово-педагогічний експеримент є тим шляхом, за яким були проведені певні дії дослідження - методи, коли науковець отримує шанс створювати дослідницьку ситуацію згідно зі сформульованою гіпотезою, певним активізувати чи нейтралізувати цю ситуацію. При можливості, «активізувати чи нейтралізувати дію певних чинників експериментального впливу, варіювати експериментальні умови протікання, наприклад, військово-педагогічного процесу в різних - стаціонарних, польових, навчально- бойових - умовах з певною категорією респондентів, має можливість системно та цілеспрямовано спостерігати за розвитком педагогічних явищ та їх реєструвати за допомогою різних прийомів, способів і приладів» [10, с. 349-350].

Відтак спочатку дізнаємося первинний стан сформованості досліджуваного предмета - сформованість діагностувальної компетентності майбутніх фахівців фізичної підготовки і спорту - курсантів першого та четвертого курсів. Мета - з'ясування рівнів її сформованості та в проведенні їх аналізу перед упровадженням педагогічних умов її формування.

Аналіз її сформованості, беручи до уваги методологічних вимог суб'єкт-суб'єктного, системного, контекстного та компетентнісного підходів до військово-професійної та фахової підготовки майбутніх начальників фізичної підготовки і спорту військових частин, здійснювався за компонентами діагностувальної компетентності - ціннісно-мотиваційним, когнітивним, методичним, індивідуально-психічним і суб'єктним. Ці компоненти комплексно охоплюють всю їх діагностувальну діяльність - від з'ясування її цінностей до сприйняття самого себе суб'єктом діагностувальної діяльності [7].

Нами на основі врахування особливостей, специфіки, цілей, завдань, змісту, функцій і результатів фахової та військово-професійної діяльності майбутніх начальників фізичної підготовки і спорту військових частин, зазначено перелік критеріїв і показників оцінювання сформованості їх діагностувальної компетентності - ціннісно-мотиваційний (комплекс цінностей і мотивацій діагностувальної діяльності), інтелектуальний (теоретичні та практичні знання щодо своєї діагностувальної діяльності), процесуальний (володіння методичними прийомами, методами, методиками та засобами діагностування), психологічний (комунікативність, принциповість, толерантність, об'єктивність) і рефлексивний (сприйняття себе як суб'єкта діагностувальної діяльності) [4]. Вони використовувалися на констатувальному етапі педагогічного експерименту з метою з'ясування рівнів її сформованості. Відповідно, на попередньому етапі, на основі отриманих результатів проведення експерименту необхідно провести такі дії:

1) провести аналіз освітньої програми та узагальнити по важливості їх військово-професійну підготовку з урахуванням діагностувальної функції як майбутніх начальників фізичної підготовки і спорту у військових частинах;

2) обґрунтувати, як має проходити формування в них діагностувальної компетентності у ВВНЗ;

3) визначити та підготувати експериментальні групи для проведення констатувального етапу експерименту.

Генеральна сукупність нашої категорії досліджуваних становить 45 курсантів станом на 2023 р. Це курсанти чотирьох курсів навчально-наукового інституту фізичної культури та спортивно-оздоровчих технологій Національного університету оборони України. Таким чином, генеральна сукупність і відповідно і вибірка достатньо невелика. У зв'язку з цим у констатувальному експерименті брали участь 25 курсантів - першого (14) і четвертого (11) курсів. Беремо до уваги, якщо вибірка доволі незначна, то бажано проводити послідовний педагогічний експеримент [10, с. 356-357]. Відповідно після його проведення встановлюємо наявність статистично-значущих відмінностей у рівнях сформованості діагностувальної компетентності першого та четвертого курсів. За основу визначення стану її сформованості було покладено розроблену нами методику за відповідними критеріями [4], що здійснено з урахуванням змісту діагностувальної функції у військовій частині як суб'єкта фахової діяльності [4].

За ціннісно-мотиваційним, психологічним і рефлексивним критеріями - це існуючі в педагогіці методики.

За інтелектуальним критерієм - авторська методика; тест на визначення рівнів сформованості знань респондентів Інструкції з фізичної підготовки в системі МО України; авторська методика; тест на визначення рівнів сформованості теоретичних і практичних знань щодо діагностування фізичної підготовленості та готовності військовослужбовців; авторська методика; тест щодо методів, методичних прийомів, методик і засобів визначення рівнів сформованості знань щодо засобів діагностування фізичної підготовленості та готовності військовослужбовців.

За процесуальним критерієм - авторська методика «Діагностувальні навички і вміння у сфері фізичної підготовки і спорту військовослужбовців»; квазіпрофесійні ситуації на з'ясування практичних діагностувальних навичок і вмінь застосування методик, методичних прийомів, методів оцінювання фізичної підготовленості та готовності військовослужбовців; авторська методика; тест на з'ясування сформованості навичок і вмінь застосування засобів діагностування фізичної підготовленості та готовності військовослужбовців.

Ці методики запропоновані для опрацювання двома способами: електронним і паперовим варіантами (посилання, на базі програмного забезпечення для опитування Google Форми, що входить до складу безкоштовного пакету програмного забезпечення). Для проведення констатувального етапу експерименту заходимо за посиланнями і відпрацьовуємо відповідно кожну методику почергово. Для створення форми потрібен тільки акаунт Google. Після кліку кожен фахівець переходить у опитувальник (рис. 1).

Після опрацювання усіх питань тесту необхідно натиснути кнопку «Надіслати» (рис. 2).

Отримані відповіді до кожної форми зберігатимуться в таблиці окремим аркушем без додаткових налаштувань (рис. 3).

Маємо варіант зручного аналізу: результати опитування автоматично формуються у вигляді графіків. З кожного питання отримуємо графік (рис. 4).

Це дійсно зручний і доступний спосіб отримання відповідей на наш діагностувальний інструментарій, де автоматично проводяться розрахунки середніх результатів сформованості діагностувальної компетентності майбутніх офіцерів. Усі відповіді зберігаються у формі на Google Диску.

Проведені розрахунки середніх результатів сформованості діагностувальної компетентності майбутніх фахівців фізичної підготовки і спорту за обраними методиками оцінювали за чотирма рівнями сформованості - низький, достатній, середній і високий. Для зручності опрацювання статистичних результатів педагогічного експерименту всі результати узагальнили зі 100 бальною шкалою оцінювання.

Рис. 1. Вікно для опитування в Google Формі (тест).

Рис. 2. Вікно для опитування закінчення відповідей в Google Формі (тест).

Рис. 3. Вікно з отриманими відповідями в Google Формі (тест).

Аналіз результатів нарахування балів такий: від 90-100 балів - високий рівень; від 70-89 балів - середній; від 60-69 балів - достатній; 1-59 балів - низький. При визначенні рівнів сформованості відповідно за кожним переліченим компонентом діагностувальної компетентності майбутніх фахівців використовуємо формулу визначення середнього значення сукупності (1):

Рис. 4. Вікно з отриманим графіком в Google Формі (тест).

Rк = п1+п2+п3/ N, (1),

де: Rк - рівень сформованості компонента діагностувальної компетентності;

п1, п2, п3 - показники компонента;

N - загальна кількість показників у відповідному компоненті.

При отриманні результатів констатувального етапу педагогічного експерименту щодо сформованості діагностувальної компетентності майбутніх фахівців фізичної підготовки використовуємо формулу, за якою визначали рівні сформованості її компонентів, які впливають на формування один одного (2):

Ікомп. = (Яцм + Як + Ям + Яіп + Яс)/5, (2),

де: Ікомп. - рівень сформованості діагностувальної компетентності;

Яцм - рівень сформованості - за ціннісно-мотиваційним компонентом;

Як - рівень сформованості - за когнітивним;

Ям - рівень сформованості - за методичним;

Яіп - рівень сформованості - за індивідуально-психічним;

Яс - рівень сформованості - за суб'єктним.

Ц чотири рівні середніх результатів сформованості діагностувальної компетентності майбутніх фахівців фізичної підготовки і спорту свідчать, наскільки у них вона сформована.

У процесі розрахунку рівнів сформованості Яцм, Як, Ям, Яіп, Яс проведеного експерименту результати кожного компонента першого та четвертого курсів сумуються та діляться на їх кількість, після чого отримаємо загальний рівень сформованості діагностувальної компетентності майбутніх фахівців фізичної підготовки і спорту. Результати розрахунків за кожним компонентом представлені у таблицях № 1-5.

Для визначення рівнів сформованості ціннісно-мотиваційного компонента курсантів першого та четвертого курсів проведено тестування, а отримані результати висвітлені в таблиці № 1 та рисунку № 5, а саме: 1 курс складає 14,29 % (2к), 4 курс - 18,18 % (2к) низький рівень сформованості; 1 курс - 35,71 % (5к), 4 курс - 27,27 % (3к) - достатній; 1 курс - 42,86 % (6к), 4 курс - 45,45 % (5к) - середній; 1 курс - 7,14 % (1к), 4 курс - 9,09 % (1к) - високий.

Таблиця 1 Сформованість ціннісно-мотиваційного компонента

Рис. 5. Сформованість ціннісно-мотиваційного компонента діагностувальної компетентності.

Отже, цінності формують найголовніше для кожного - служіння своїй державі та народу України, особливо це питання гостро стоїть, коли іде війна у нашій державі. Як військовому професіоналу та фахівцю фізичної підготовки та спорту, ставлення до світу, керуватися ідеалами та цінностями, бути завжди принциповим незалежно від обставин. Цікава думка належить П. В. Вербицькій, яка зауважила, що «Кожне суспільство прагне виховати справжніх громадян, забезпечуючи їх основними суспільними цінностями, нормами і правилами співжиття, моделями соціальної поведінки» [1, с. 39]. Усе це визначається сформованою системою діагностувальних цінностей. Спостерігаємо, що війна спонукала курсантів як на першому, так і на четвертому курсах переосмислити цінності та пріоритети. Головною цінністю нині, для кожного офіцера є його сім'я, служіння своїй державі. Збільшилася в країні безмежна повага до Збройних Сил України. На цьому фоні, з урахуванням достатнього та середнього рівнів, можемо констатувати, що рівень сформованості ціннісно-мотиваційного компонента знаходиться на середньому рівні.

Для визначення рівнів сформованості когнітивного компонента першого та четвертого курсів розроблені авторські методики, а отримані результати висвітлені в таблиці № 2 та рисунку № 6, а саме: 1 курс - 57,14 % (8к), 4 курс - 27,27 % (3к) низький рівень сформованості; 1 курс - 35,71 % (5к), 4 курс - 45,45 % (5к) достатній; 1 курс - 7,14 % (1к), 4 курс - 18,18 % (2к) середній; 1 курс - 0,00 % (0к), 4 курс - 9,09 % (1к) високий.

Отже, з урахуванням низького та достатнього рівнів сформованості когнітивного компонента можемо констатувати, що майже у 80 % є необхідність формування теоретичних знань щодо методів, методичних прийомів, методик, засобів діагностування фізичної підготовленості та готовності військовослужбовців.

Для визначення рівнів сформованості методичного компонента діагностувальної компетентності курсантів першого та четвертого курсів розроблені авторські методики (ситуації), а отримані результати висвітлені в таблиці № 3 та рисунку № 7 - 1 курс - 71,42 % (10к), 4 курс - 45,45 % (5к) низький рівень сформованості; 1 курс - 21,43 % (3к), 4 курс - 27,27 % (3к) достатній; 1 курс - 7,14 % (1к), 4 курс - 18,18 % (2к) середній; 1 курс - 0,00 % (0к), 4 курс - 9,09 % (1к) високий.

Таблиця 2 Сформованість когнітивного компонента