Главная Коллекция "Revolution" Педагогика Гігієнічна оцінка умов ігрової діяльності у контексті вивчення факторів ризику для здоров’я гравців у відеоігри

Гігієнічна оцінка умов ігрової діяльності у контексті вивчення факторів ризику для здоров’я гравців у відеоігри

Вплив регулярного заняття комп’ютерними іграми на здоров'я молоді. Дослідження умов ігрової діяльності та виділення шкідливих факторів для здоров’я кіберспортсменів. Аналіз фізичних, психологічних та соціальних чинників ризику для здоров’я гравців.

Рубрика	Педагогика
Вид	статья
Язык	украинский
Дата добавления	03.09.2024
Размер файла	30,1 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Харківська державна академія фізичної культури

Гігієнічна оцінка умов ігрової діяльності у контексті вивчення факторів ризику для здоров'я гравців у відеоігри

Подрігало Л.В., д.м.н., професор

Пятисоцька С.С., к.н. ф-в с., доцент

Жерновнікова Я.В., к.п.н., доцент

Полторацька Г.С., студентка

м. Харків

Анотація

У статті проведено дослідження впливу регулярного заняття комп'ютерними іграми на здоров'я молоді. Результати опитування показали, що гравці стикаються з проблемами опорно-рухового апарату та зорового аналізатору, включаючи біль у м'язах, головний біль, оніміння та спазми. Аналіз психофізіологічних та соціальних аспектів виявив, що кіберспортсмени стикаються не лише із фізичними проблемами, але й із психічним навантаженням. Виявлено психологічні проблеми, такі як зниження настрою, тривога та дратівливість. Автори ідентифікували основні чинники ризику для здоров'я кіберспортсменів, включаючи високу кратність та тривалість гри, ознаки залежності від комп'ютерів, відсутність спеціального обладнання та меблів, вживання стимулюючих речовин під час гри, гіподинамію та порушення режиму сну. Дослідження підкреслює важливість профілактичних заходів та усвідомлення ризиків для здоров'я серед гравців у комп'ютерні ігри.

Ключові слова: кіберспорт, здоров'я, гравці, комп'ютерні ігри

Annotation

Podrigalo L., Piatysotska S., Zhernovnikova Y., Poltoratska H. Hygienic assessment of gaming conditions in the context of studying health risk factors for video game players

The article investigates the impact of regular engagement in computer games on the health of young individuals. Survey results indicate that players encounter issues with the musculoskeletal system and visual analyzer, including muscle pain, headaches, numbness, and spasms. An analysis of psychophysiological and social aspects reveals that esports athletes face not only physical problems but also psychological stress. Identified psychological issues include mood decline, anxiety, and irritability. The authors identify key health risk factors for esports athletes, such as high gaming frequency and duration, signs of computer dependency, lack of specialized equipment and furniture, consumption of stimulating substances during gaming, sedentary lifestyle, and sleep disturbances.

The research underscores the importance of preventive measures and raising awareness of health risks among computer game players. The findings emphasize the ne ed for a comprehensive approach to the well-being of this demographic, addressing both physical and mental aspects. The study contributes valuable insights into the multifaceted challenges associated with regular computer gaming, providing a foundation for developing strategies to mitigate potential health risks. Implementing preventive measures and fostering an understanding of the risks involved are crucial for promoting the health and well-being of individuals engaged in computer gaming activities.

Key words: esports, health, gamers, computer games

Постановка проблеми

Значне поширення відеоігор серед підлітків та молоді зумовило появу контингенту активних гравців (геймерів), які постійно приділяють значну кількість часу ігровій діяльності. Ігровий стаж таких гравців варіюється від кількох років до 10-15 років, в більшості випадків вони грають щодня у вільний час від навчання, роботи, тощо. Така тривала взаємодія із мультимедійними пристроями суттєво впливає на організм, приводячи до поступового формування донозологічних розладів здоров'я. Оцінка гігієнічних аспектів відеоігор стає необхідною для ідентифікації потенційних негативних впливів на здоров'я та розробки рекомендацій щодо зменшення ризиків, пов'язаних з ігровою активністю.

Аналіз літературних джерел. Водночас, бурхливий розвиток індустрії комп'ютерних ігор паралельно із удосконаленням пристроїв для їх експлуатації призвели до появи спеціального виду спорту, який отримав назву «кіберспорт», «e-sport».

У всьому світі кіберспорт все більше визнається як змагальна спортивна діяльність у різних контекстах. Yin et al. зазначає, що гра та змагання у відеоіграх іграх мають значні наслідки для здоров'я гравців. Відсутність довготривалих досліджень і системи знань у цій галузі створюють значні перешкоди для вирішення цієї нової потреби громадської охорони здоров'я та визначення того, як безпечно просувати кіберспорт як для змагань, так і для дозвілля. Щоб скоротити ці прогалини, слід розробити програму стратегічних досліджень, щоб краще зрозуміти переваги кі берспорту (його здатність сприяти здоров'ю, благополуччю та фізичній активності) і визначити стратегічні та профілактичні рішення для пом'якшення його негативного впливу на здоров'я на різних рівнях як у професійних спортсменів, так і у гравців-любителів (Yin et al., 2020).

Значна частина поточних досліджень здоров'я в кіберспорті зосереджена на фізичній активності гравців і моделях сидячої поведінки (Подригало et al., 2018; Kuss, D.J., Griffiths, 2012; Zwibel et al., 2019; Lindberg et al., 2022;). Інші серйозні, але недостатньо досліджені проблеми, пов'язані з травмами гравців, сном, харчуванням і вживанням наркотиків для підвищення ефективності (Ivanova, 2020; Hwu, 2020; Подригало et al., 2017). Проблеми зі здоров'ям, присутні в кіберспорті, свідчать про важливість моніторингу стану здоров'я гравців різного рівня змагальної активності (Schary et al., 2022).

Сенсорні системи є основною «мішенню» чинників ризику, пов'язаних із кіберспортом. Найпоширенішою скаргою кіберспортсменів є ознаки втоми очей (Sheppard & Wolffsohn, 2018; Zwibel et al., 2019). Під час тренувань та змагань спортсмени тривалий час фіксують очі на екрані комп'ютера. Обстеження кіберспортсменів з університетської спільноти показало, що більшість мають синдром комп'ютерного зору, який характеризується такими симптомами, як розмитість зору, головний біль від напруги та супутній біль у попереку (Zwibel et al., 2019). Цей стан зустрічається у 90% людей, які використовують комп'ютер більше 3 годин на день. Відсутність контрасту та чіткості в піксельних комп'ютерних зображеннях збільшує навантаження на зір. Отже, саккадичні рухи, акомодація та конвергенція збільшуються, а частота моргань зменшується, що втомлює окоруховий апарат. Використання відеомоніторів також пов'язане зі зменшенням частоти моргання та збільшенням швидкості випаровування сліз, кожен з яких може сприяти сухості очей та формуванню так званого «синдрому сухого ока» (Подригало et al., 2017).

Попередні дослідження свідчать про потенційну небезпеку занять відеоіграми поза регламентацією. Основними наслідками таких захоплень стає розвиток донозологічних станів за рахунок реалізації факторів ризику, що призводять до поступового формування порушень основних органів та систем (Подригало et al., 2018). Встановлені фактори ризику підвищують можливість формування донозологічних станів у дітей шкільного віку, що зумовлює необхідність комплексних профілактичних заходів (Подригало et al., 2017). Дослідження гігієнічних умов ігрової діяльності визначає актуальність проблеми в умовах широкого поширення відеоігор та зростання інтересу до їх впливу на фізичне та психічне здоров'я гравців.

Враховуючи високу популярність та поширеність кіберспорту, необхідною умовою підготовки спортсменів стає розробка моніторингу їх функціонального стану, обґрунтування та впровадження комплексних медико-оздоровчих програм, спрямованих на нейтралізацію виділених факторів ризику.

Мета дослідження - дослідити умови ігрової діяльності задля виділення факторів ризику для здоров'я осіб, що регулярно займаються відеоіграми.

Методи дослідження: теоретичний аналіз літературних джерел, анкетування, методи математичної статистики. Опитування респондентів було анонімним та проводилось за допомогою Google Forms у дистанційному форматі. Розроблена анкета включала питання щодо паспортних відомостей респондентів (вік), стажу занять відеоіграми, частоти та тривалості занять, режиму нічного сну, відношення до куріння та вживання напоїв під час або в перервах, використання спеціальних меблів для занять за комп'ютером, питання щодо наявності больових відчуттів під час гри або дискомфорту за її відсутності.

Виклад основного матеріалу дослідження

В опитуванні взяли участь 53 гравці переважно чоловічої статі, 94,3%, та 5,7% жінок, від 18 до 32 років, середній вік яких склав 21,39±0,41. Найбільшу групу респондентів склали гравці від 20 до 23 років - 54,7%, від 18 до 19 років - 30,2% респондентів, від 24 до 32 років - 15,1%.

Стаж занять відеоіграми склав від 3 до 19 років, середній показник 10,64±0,58; 37,7% респондентів відповіли, що займаються іграми від 7 до 10 років, 34% - від 11 до 15 років, 17% - від 3 до 6 років, 11,3% - від 16 до 19 років.

Рівень ігрових навичок оцінювали відповідно до рівнів Facit LVL - рівень гравця на платформі Facit (аналог рангів на матчмейкінгу - ММ), кількість ELO-Points та MMR (Match Making Rating - рейтинг гравця, отриманий у процесі гри у рейтинговому режимі) для DOTA2. За рівнем ігрових навичок Faceit LVL 52,2% респондентів мали найвищий рівень від 9 до 10, 21,7% - рівень від 7 до 8, і лише 26,1% мали рівень від 3 до 4; кількість ELO-Points була відповідною до Faceit LVL: від 100 до 1200 ELO-Points мали 26,1% респондентів, від 1600 до 1900 ELO-Points - 26,1%, і найвищий рівень від 1901 до 2800 ELO-Points - 47,8%. За рівнями Match Making Rating 39,1% респондентів мали від 6000 до 9000 MMR, 26,1% - від 4000 до 6000 MMR, 34,8 - від 1500 до 4000 MMR. Наведені відомості дозволяють віднести переважну кількість респондентів до елітних гравців національного рівня і прогнозувати реалізацію чинників ризику кіберспорту.

Щодо частоти занять комп'ютерними іграми 66% опитуваних відповіли, що грають щодня, 30,2% - 3-4 рази на тиждень, 3,8% - 1-2 рази на тиждень. На питання щодо тривалості разових занять відеоіграми 73,6% респондентів відповіли, що грають більше 2 годин, 26,4% - грають 1-2 години; 52,8% відповіли також, що часто перевищують час занять відеоіграми, 37,7% іноді перевищують час занять, 9,4% - не перевищують. На питання, чи заважають заняття відеоіграми іншим видам діяльності (навчання, відпочинок, робота), 66% відповіли «ні», 18,9% - «так» і 15,1% - «інколи».

Переважна більшість опитуваних віддали перевагу комп'ютерним іграм - 94,34%, мобільним іграм - 1,89% та до обох видів схиляються 3,77% респондентів. Найбільш популярними ігровими жанрами серед опитаних гравців, яким вони віддають перевагу, виявились MOBA - 79,2% (з яких 67,92% вказали гру DOTA 2, Mobile Legends: Bang Bang - 7,55%, 1,89% - League of Legends, Clash Royale,), шутер від першої особи - 52,8% (з яких 37,74% вказали гру Counter-Strike: Global Offensive або CS2, Valorant - 7,55%, по 1,89% - Rust, Arma 3, Overwatch та Battlefield), RPG та MMORPG, рольова гра - 15,1% (з них по 1,89% вказали ігри Pathfinder: Wrath of the Righteous, World of Warcraft, Final Fantasy 14 Online, Final Fantasy 14 Online, Cyberpunk 2077, The Witcher 3, Fallout 4, Baldurs Gate), королівська битва - 13,2% (з них по 5,66% осіб вказали Fortnite та Apex Legends, PUBG - 1,89%).

По одній особі з опитуваних (1,89%) назвали ігри наступних жанрів серед трьох, яким вони присвячують переважну більшість ігрового часу: екшн-пригоди (Grand Theft Auto - GTA), глобальна стратегія, варгейм (Hearts of Iron IV), головоломка (Portal), пісочниця (Minecraft), платформер з відкритим світом (Terraria), покрокова стратегія (Heroes of Might and Magic), файтінг (Tekken 7), екшен-слешер (Devil May Cry 5); по дві особі з опитуваних (3,77%) назвали ігри жанрів колекційна карткова гра (Hearthstone) та ММО, симулятор (World of Tanks).

Серед опитаних 28,3% відповіли, що не мають жодних негативних відчуттів під час занять відеоіграми; 71,7% мають наступні негативні відчуття: біль у м'язах через незручну позу - 52,6%, головний біль - 31,6%, оніміння кисті - 21,1%, спазм пальців - 18,4%, сльозотеча - 15,8%, почуття тиску, ломоти в очах- 13,2%, пелена перед очима - 10,5%.

37,7% респондентів відповіли, що відсутність занять відеоіграми на них жодним чином не впливає, настрій і самопочуття залишаються в нормі; 62,3% респондентів при відсутності занять мають наступні відчуття: бажання увімкнути комп'ютер - 54,5%, погіршення настрою, почуття спустошеності - 33,3%, збудження - 27,3%, вільні або мимовільні «друкарські» рухи пальцями - 18,2%, тривога, дратівливість - 9,1%. На питання, чи зникають дані відчуття після відновлення занять іграми, 42,4% респондентів відповіли, що завжди зникають, 39,4% - що іноді зникають, а у 18,2% - залишаються.

При занятті відеоіграми 67,9% респондентів використовують спеціальні меблі (стіл, крісло), 32,1% - не використовують.

Окреме питання стосувалось вживання стимулюючих напоїв під час гри або в перервах, які ймовірно мають спряти підтримці та/або стимуляції працездатності. На це питання 49,06% респондентів відповіли, що звикли вживати чай, 18,87% - каву, 5,66% - енерготоніки і 26,42% опитуваних не вживають взагалі ніяких напоїв протягом гри або в перервах.

На питання щодо куріння 56,6% респондентів відповіли негативно, 28,3% - позитивно і 15,1% відповіли, що іноді курять.

На питання щодо тижневого обсягу рухової активності, що включають прогулянки, фізичні вправи, тренування тощо 58,5% відповіли, що займаються більше 2,5 годин, 18,9% займаються 2-2,5 години, у 22,6% опитаних рухова активність займає менше 2 годин.

Питання стосовно звичайного часу відходу до сну і пробудження дозволило встановити особливості режиму сну та його добову тривалість. Встановлено, що найпоширеніший час відходу до сну становить від 1 до 2 години ночі (26,4%) та від 23 до 24 години (22,6%). Частотний розподіл показує, що час відходу до сну у більшості опитуваних знаходиться у межах від 23 до 3 години (73,5%); 5,7% опитуваних лягає спати до 23 години і 20,9% - після 3 години ночі.

Щодо часу ранкового пробудження встановлено, що 20,8% респондентів прокидаються з 8 до 9 години ранку, 18,9% - з 9 до 10 години; з 5 до 7 години та з 7 до 8 години прокидаються по 15,1% респондентів, з 10 до 11 години - 13,2%, з 11 до 12 години - 5,7%, з 12 до 13 години - 11,3%.

Тривалість сну у 28,3% респондентів складає від 9 до 10 годин, 26,42% - від 8 до 9 годин, 18,87% - від 6 до 7 годин, по 13,21% становить тривалість сну від 4 до 6 годин і від 10 до 11 годин.

На питання щодо виконання вправ зорової гімнастики для покращення зорової функції при заняттях відеоіграми 47,2% респондентів відповіли, що не виконують спеціальних вправ, 41,5% відповіли, що іноді виконують вправи і лише 11,3% зазначили, що постійно виконують спеціальні вправи зорової гімнастики. Також більшість респондентів, 90,6%, не приймають спеціальних вітамінів для покращення зору і лише 9,4% відповіли, що приймають такі вітаміни.

При оцінці результатів опитування гравців зважаємо на те, що основна кількість опитаних становлять молоді чоловіки від 18 до 23 років (84,9%), що мають значний ігровий стаж від 7 до 15 років (71,7%). Рівень ігрових навичок за Faceit LVL у більшості опитуваних становив від 7 до 10 (73,91%) за 10-бальною шкалою; за рівнем MMR у більшості опитуваних становив від 4000 до 9000 (65,22%), де 9000 - максимальний рівень шкали. Також 66% респондентів мають щоденну ігрову практику, у 73,6% ігрова сесія триває більше 2 годин. Це дозволяє віднести дану вибіркову сукупність до найбільш типових представників ігрової спільноти та вважати репрезентативною.

Результати опитування свідчать про різноспрямовані тенденції способу життя гравців. Про це свідчить низький рівень курців серед опитуваних (28,3%), відмова від вживання енерготоніків та взагалі від будь яких тонізуючих напоїв з метою підтримання та/або стимулювання працездатності, а також тривалість нічного сну 8-10 годин у 52,7% респондентів. Слід зазначити, що спостерігається зміщення часу відходу до сну на після опівночі та більш пізній час пробуждення (після 9 години). Однак 66% респондентів відповіли, що заняття відеоіграми не заважають іншим видам діяльності, таким як навчання, відпочинок, робота тощо.

Отримані результати підтверджують дані щодо контингенту осіб, що регулярно займаються відеоіграми та кіберспортом - щодо віку, середнього стажу занять та відношенню до фізичної активності, поширеному серед гравців (Шинкарук et al., 2022) Отримані Шинкарук et al. дані свідчать про необхідність розробки рекомендацій до активно-рухової діяльності, відновлення гравців, раціональної пози тощо. Це дозволить раціонально будувати тренувальний процес кіберспортсменів.

В дослідженні Baumann et al. щодо факторів впливу на рівень енергії та концентрації у кіберспортсменів, повідомлялося, що брак сну негативно впливає на продуктивність учасників. Незважаючи на те, що учасники знали про негативні наслідки недостатнього сну, середня тривалість сну учасників становила 6,8 години в будні. Учасники цього дослідження повідомили, що гра до самого сну викликала проблеми із засипанням і погану якість сну. Ці проблеми зі сном пояснювали збудженням і подовженням часу сну, що могло бути наслідком підвищеної фізіологічної активації, такої як підвищення частоти серцевих скорочень і збудження, як правило, після такої діяльності (Baumann et al., 2022). шкідливий комп'ютерний гра здоров'я кіберспортсмен

За даними Schary et al., 2022 серйозні, але недостатньо досліджені проблеми зі здоров'ям гравців, пов'язані з травмами, сном, харчуванням і вживанням наркотиків для підвищення ефективності. Автори зазначають, що існує потреба у прийнятті регулювання від видавців ігор та організаторів турнірів щодо вживання гравцями препаратів для підвищення ефективності (Schary et al., 2022).

Обсяг рухової активності у 58,5% респондентів у нашому дослідженні складає більше 2,5 годин на тиждень, що свідчить про достатньо активний спосіб життя. Не зважаючи на значну кількість досліджень, присвячених вивченню рухової активності гравців та кіберспортсменів, відсутні дані щодо конкретних типів фізичної активності, які сприяють успішності в кіберспорті. Більшість досліджень свідчить про важливість факторів способу життя у збереженні здоров'я та продуктивності кіберспортсменів (Schary et al., 2022).

У 37,7% респондентів настрій і самопочуття не залежить від занять відеоіграми, вони не відчувають прагнення до гри та легко перемикаються на інші види діяльності. 15 респондентів (28,3%) відповіли, що не мають негативних відчуттів під час гри та після неї, при цьому 12 з них використовують спеціальні ергономічні меблі для геймінгу. З 38 осіб, які повідомили про наявність больових відчуттів під час гри, 23 також використовують спеціальні меблі. Наявність больових відчуттів у цих гравців найчастіше пов'язана із незручною позою, що викликає біль у м'язах, головний біль, оніміння кисті та спазм пальців.

За даними досліджень, про біль у руці та зап'ясті заявляють 66 -68% гравців (Hwu, 2020; DiFrancisco-Donoghue et al., 2019), у шиї та спині 42-43% (DiFrancisco-Donoghue et al., 2019; Lindberg et al., 2020). Lindberg et al. виявили, що 32% кіберспортсменів відчувають про біль в одному місці, 27% у двох місцях і 9% у трьох різних місцях (Lindberg et al., 2020). В нашому опитуванні 52,6% респондентів вказали на один варіант больових відчуттів з боку скелетних м'язів або зорового аналізатору, 26,3% - два варіанти, 21,1% - 3 і більше варіантів. Дослідники зазначають, що факторами впливу на механізм отримання травм для кіберспортивних гравців можуть бути неправильна постава та ергономіка (Lindberg et al., 2020; Zwibel et al., 2019), спосіб захоплення миші (Ivanova, 2020), тривале статичне сидяче положення (Zwibel et al., 2019), повторювані дії верхніх кінцівок (DiFrancisco-Donoghue et al., 2019) і фактори способу життя (тобто відсутність фізичної активності, погане харчування тощо), що також може призвести до метаболічної дисрегуляції (Zwibel et al., 2019).

Загальні методи запобігання специфічним для кіберспорту травмам опорно-рухового апарату включають оптимальну ігрову позу, специфічні для ігор фізичні вправи для розминки та охолодження, часті та періодичні перерви в активності під час гри, належну гідратацію та харчування, регулярну загальну фізичну активність, специфічні для кіберспорту тренування сили та рухливості, регламентовані розклади тренувань з кіберспорту, які відстежують можливі повторювані симптоми надмірного навантаження, достатній сон і профілактичний масаж (Baumann et al., 2022).

У нашому дослідженні на другому місці серед негативних відчуттів під час гри після болю у м'язах опинилися проблеми з очима - сльозотеча, почуття тиску, ломоти в очах, наявність пелени перед очима. Для полегшення та усунення цих негативних проявів 52,8% респондентів постійно або інколи виконують вправи зорової гімнастики, і лише 9,4% приймають спеціальні вітаміни для покращення зору.

Кіберспортивна діяльність тісно пов'язана з роботою зорового аналізатору. Ранні дослідження показали, що використання комп'ютера різко зменшує частоту моргання в 3-5 разів у стані спокою. Хоча було виявлено, що гра у відеоігри посилює загальні рухи очей до цілі (Mack et al., 2014), гра надто близько до екрана або протягом тривалого періоду часу без перерв пов'язана з травмою очей. DiFrancisco-Donoghue et al. (DiFrancisco-Donoghue et al., 2019) виявили, що найпоширенішою медичною хворобою, не пов'язаною з опорно -руховим апаратом, у студентських кіберспортивних гравців була втома очей (56%).

Yin et al. зазначає, що тривала зорова увага з непостійним графіком сну та надмірним впливом синього світла від екрану комп'ютера може призвести до загального напруження очей і ненормального режиму сну (Yin та ін., 2020). Найбільш поширені проблеми з очима серед користувачів комп'ютерів - це сухість очей, яка викликає подразнення, головний біль і чутливість до світла та проблеми із зоровою акомодацією, такі як розмитість зору поблизу вогнища та труднощі з перефокусуванням. Ці проблеми присутні у близько 50% користувачів комп'ютерів (Sheppard & Wolffsohn, 2018). Оцінка масштабів проблеми із очима у кіберспортивних гравців, особливо в контексті безперервних періодів гри, вимагає довгострокових наукових досліджень

У нашому дослідженні 62,3% опитаних гравців заявили, що при відсутності занять відеоіграми мають негативні психологічні відчуття, такі як нав'язливе бажання увімкнути комп'ютер, погіршення настрою, почуття спустошеності, вільні або мимовільні «друкарські» рухи пальцями, тривога, дратівливість. Занепокоєння викликає ще і той факт, що лише у 42,4% опитаних ці відчуття повністю зникають після відновлення занять іграми. Це свідчить про наявність певного рівня ігрової залежності, який потребує своєчасного втручання фахівців з метою усунення або корегування.

У систематичному огляді Kuss & Griffiths, проведеному по матеріалам 58 емпіричних досліджень, стверджується, що залежність від ігор в Інтернеті розвивається безперервно, з передумовами в етіології та факторах ризику, аж до розвитку «повномасштабної» залежності, за якою слідують розгалуження з точки зору негативних наслідків і можливого лікування (Kuss & Griffiths, 2012). Тож систематичний моніторинг психологічного стану гравців є необхідною складовою як у системі підготовки кіберспортсменів, так і контролю стану осіб, що регулярно займаються відеоіграми на різних рівнях.

Висновки

Проведене опитування дозволило встановити, що молоді люди, що регулярно займаються відеоіграми протягом тривалого часу, стикаються із проблемами з боку опорно-рухового апарату та зорового аналізатору. Під час занять гравці відчувають біль у м'язах через незручною позою, головний біль, оніміння кисті та спазм пальців, з боку зорового аналізатору - почуття тиску, ломоти в очах, наявність пелени перед очима та сльозотечу. Результати також свідчать про наявність певних психологічних проблем у гравців - при відсутності занять вони часто відчувають погіршення настрою, спустошеність, тривогу, дратівливість, прагнення увімкнути комп'ютер, збудження, вільні або мимовільні «друкарські» рухи пальцями.

До основних чинників ризику здоров'я кіберспортсменів повинні бути віднесені:

1) висока кратність та тривалість ігор, яка приводить до трансформації способу життя та витісняє інші компоненти режиму дня;

2) наявність ознак залежності від використання комп'ютерів сприяє підвищенню вірогідності порушень нервової системи та психіки;

3) відсутність спеціальних меблів та обладнання збільшує вірогідність розладів опорно-рухового апарату;

4) вживання напоїв, що містять алкалоїди та стимулюючи речовини, під час ігор суттєво збільшує навантаження на нервову систему, сприяє розбалансуванню процесів збудження - гальмування;

5) достатньо велика небезпека гіподинамії, яка є підґрунтям розвитку ожиріння, метаболічного синдрому, хронічних неінфекційних захворювань;

6) трансформація режиму сну погіршує можливості відновлення функціонального стану та сприяє поступовому переходу стомлення у перевтому;

7) невелика розповсюдженість профілактичних заходів (гімнастики, вітамінізації тощо) виступає як додатковий обтяжуючий чинник, що негативно впливає на стан зорової та нервової систем.

Перспективи подальших досліджень полягає у розробці ефективних стратегій попередження можливих негативних наслідків негативних аспектів впливу відеоігор на здоров'я гравців.

Література

1. Подригало, Л.В., Ровная, О.А., Сокол, К.М., & Голодько, Е.А. (2018). Физиолого-гигиенические аспекты киберспорта. Науково-методичні основи використання інформаційних технологій в галузі фізичної культури та спорту, (2), 90-93.

2. Подригало, Л.В., Голодько, Е.А., Сокол, К.М., & Ровная, О.А. (2017). Гигиеническая оценка влияния мультимедиа на здоровье школьников. Науково-методичні основи використання інформаційних технологій в галузі фізичної культури та спорту, (1), 86-88.

3. Шинкарук, О., Бишевець, Н., Оергієнко, К., Строганов, С., & Анохін, Е. (2022). Аналіз контингенту осіб, які займаються кіберспортом. Теорія і методика фізичного виховання і спорту, (1), 30 -36.

4. Baumann, A., Mentzoni, R. A., Erevik, E., & Pallesen, S. (2022). A qualitative study on Norwegian esports students' sleep, nutritional and physical activity habits and the link to health and performance. International Journal of Esports, 1(1).

5. DiFrancisco-Donoghue, J., Balentine J., Schmidt, G., & Zwibel, H. (2019). Managing the health of the eSport athlete: An integrated health management model. BMJ Open Sport & Exercise Medicine, 5(e000467), 1-6.

6. Hwu, M. (2020, December 31). 1HP year in review: Esports medicine and performance team. 1HP.

7. Ivanova, V. (2020). Carpal tunnel syndrome symptoms in esports players. [Bachelor's thesis, Satakunta University of Applied Sciences].

8. Kuss, D.J., Griffiths, M.D. (2012) Internet Gaming Addiction: A Systematic Review of Empirical Research. Int J Ment Health Addiction 10, 278-296.

9. Lindberg, L., Nielsen, S.B., Damgaard, M., Sloth, O.R., Rathleff, M.S., & Straszek, C.L. (2020). Musculoskeletal pain is common in competitive gaming: A cross-sectional study among Danish esports athletes. BMJ Open Sport & Exercise Medicine, 6(1), e000799.

10. Mack, D., Ilg, U. (2014) The effects of video game play on the characteristics of saccadic eye movements. Vision Research, 102, 26-32.

11. Schary, D.P., Jenny, S.E., & Koshy, A. (2022). Leveling Up Esports Health: Current Status and Call to Action. International Journal of Esports, 1(1).

Sheppard, A.L., & Wolffsohn, J.S. (2018). Digital eye strain: Prevalence, measurement and amelioration. BMJ Open Ophthalmology, 3, e000146.

12. Yin, K., Zi, Y., Zhuang, W., Gao, Y, Tong, Y., Song, L., & Liu, Y (2020). Linking Esports to health risks and benefits: Current knowledge and future research needs. Journal of Sport and Health Science, 9(6), 485-488.

13. Zwibel, H., DiFrancisco-Donoghue, J., DeFeo, A., & Yao, S. (2019). An osteopathic physician's approach to the esports athlete. The Journal of the American Osteopathic Association, 119(11), 756-762.

References

1. Podrigalo, L.V., Rovnaya, O.A., Sokol, K.M., & Golodko, E.A. (2018). Fiziologo-gigienicheskie aspektyi kibersporta [Physiological and hygienic aspects of esports]. Naukovo-metodychni osnovy vykorystannia informatsiinykh tekhnolohii v haluzi fizychnoi kultury ta sportu, (2), 90-93.

2. Podrigalo, L.V., Golodko, E.A., Sokol, K.M., & Rovnaya, O.A. (2017). Gigienicheskaya otsenka vliyaniya multimedia na zdorove shkolnikov [Hygienic assessment of the impact of multimedia on the health of schoolchildren]. Naukovo-metodychni osnovy vykorystannia informatsiinykh tekhnolohii v haluzi fizychnoi kultury ta sportu, (1), 86-88.

3. Shynkaruk, O., Byshevets, N., Cerhiienko, K., Strohanov, S., & Anokhin, E. (2022). Analiz kontynhentu osib, yaki zaimaiutsia kibersportom [Analysis of the contingent of people engaged in esports]. Teoriia i metodyka fizychnoho vykhovannia i sportu, (1), 30-36. [in Ukrainian].

4. Baumann, A., Mentzoni, R.A., Erevik, E., & Pallesen, S. (2022). A qualitative study on Norwegian esports students' sleep, nutritional and physical activity habits and the link to health and performance. International Journal of Esports, 1(1).

5. DiFrancisco-Donoghue, J., Balentine J., Schmidt, G., & Zwibel, H. (2019). Managing the health of the eSport athlete:

An integrated health management model. BMJ Open Sport & Exercise Medicine, 5(e000467), 1 -6.

6. Hwu, M. (2020, December 31). 1HP year in review: Esports medicine and performance team. 1HP

7. Ivanova, V. (2020). Carpal tunnel syndrome symptoms in esports players. [Bachelor's thesis, Satakunta University of Applied Sciences].

8. Kuss, D.J., Griffiths, M.D. (2012) Internet Gaming Addiction: A Systematic Review of Empirical Research. Int J Ment Health Addiction 10, 278-296.

10. Mack, D., Ilg, U. (2014) The effects of video game play on the characteristics of saccadic eye movements. Vision Research, 102, 26-32.

11. Schary, D.P., Jenny, S.E., & Koshy, A. (2022). Leveling Up Esports Health: Current Status and Call to Action. International Journal of Esports, 1(1).

Sheppard, A.L., & Wolffsohn, J.S. (2018). Digital eye strain: Prevalence, measurement and amelioration. BMJ Open Ophthalmology, 3, e000146.

12. Yin, K., Zi, Y, Zhuang, W., Gao, Y, Tong, Y., Song, L., & Liu, Y (2020). Linking Esports to health risks and benefits: Current knowledge and future research needs. Journal of Sport and Health Science, 9(6), 485-488.

Размещено на Allbest.Ru

...

статья "Гігієнічна оцінка умов ігрової діяльності у контексті вивчення факторів ризику для здоров’я гравців у відеоігри" скачать

Подобные документы

Особливості організації учбово-виховного процесу за допомогою здоров'язберігаючих технологій
Аналіз впливу різних факторів на здоров'я сучасної студентської молоді. Характеристика здоров'язберігаючих технологій та сучасної системи освіти. Соціально-гігієнічні аспекти здоров'я молоді. Захворюваність студентів, що навчаються в навчальних установах.

дипломная работа [120,2 K], добавлен 01.10.2010
Організація діяльності педагогічного колективу в умовах упровадження здоров'язберігальних технологій у навчально-виховний процес закладу освіти
Історія розвитку проблеми здоров’язбереження. Поняття "здоров’язберігаючі технології", їх класифікації та функції. Технології навчання здоров'ю. Технологічні засади підготовки педагога до використання здоров’язбережувальних освітніх технологій.

курсовая работа [99,2 K], добавлен 28.04.2014
Пріоритети здоров’язберігаючої діяльності
Культивування у дітей усвідомленого ставлення до власного здоров’я. Розвиток пізнавальних інтересів до власного організму. Формування рухових навичок, розвиток фізичних якостей, оптимізація рухової активності. Моніторинг здоров’я дітей дошкільного віку.

лекция [26,6 K], добавлен 09.12.2011
Соціально-педагогічне забезпечення здоров’язберігаючої діяльності учнів загальноосвітньої школи
Проблема здоров’язбереження у науковій літературі. Аналіз змісту здоров’язберігаючих технологій. Вікові особливості дітей старшого шкільного віку. Програма соціально-педагогічного забезпечення здоров’язберігаючої діяльності учнів загальноосвітньої школи.

дипломная работа [1,7 M], добавлен 24.06.2013
Застосування фізичних тренувань різного спрямування для вдосконалення фізичного здоров’я дівчат з урахуванням соматотипу
Особливості впливу фізичних навантажень різного спрямування на показники фізичного здоров’я дівчат 17-19 років різних соматотипів. Наявні підходи до вирішення проблеми покращення фізичного здоров’я студентської молоді, визначення його дійсного рівня.

автореферат [28,5 K], добавлен 11.04.2009
Здоров’язберігаючі освітні технології у формуванні здорової особистості
Необхідність пошуку педагогічних умов та шляхів розв’язання основної проблеми виховання здорового способу життя сучасних школярів. Аналіз поняття "здоров’язбережувальні технології", їх впровадження у загальноосвітніх навчальних закладах та ефективність.

статья [19,8 K], добавлен 22.02.2018
Вивчення процесів формування мотивації культури і безпеки і здоров'я в процесі професійної підготовки студентів
Необхідність формування у молоді мотивації щодо формування культури здоров'я, ідеології його збереження на сучасному етапі. Окремі аспекти застосування здоров’язберігаючих освітніх технологій у процесі викладання дисциплін у вищих навчальних закладах.

статья [20,3 K], добавлен 15.01.2018
Здоров’язберігаючий компонент у змісті і структурі підручників для початкової школи
Характеристика освітньої галузі "Здоров’я і фізична культура" у контексті вимог Державного стандарту початкової загальної освіти. Змістове та процесуальне забезпечення здоров’язберігаючої функції у чинних підручниках, рекомендації щодо їх удосконалення.

магистерская работа [115,7 K], добавлен 23.11.2009
Формування культури здоров’язбереження як світоглядної орієнтації студентів вищих навчальних закладів в умовах комп’ютеризації навчання
Умови формування культури здоров'я студентів в умовах комп'ютеризації навчання. Сутність, зміст, структуру культури здоров'я студентів. Необхідність застосування оздоровчих технологій. Критерії, показники й рівні сформованості культури здоров'я студентів.

статья [27,4 K], добавлен 15.01.2018
Педагогічні умови формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5-х класів
Психосоціальна компонента здоров’я у педагогічному і валеологічному контексті. Виявлення рівнів сформованості психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5 класу. Поради батькам щодо виховання дитини та подолання проявів дезадаптації у п’ятикласників.

дипломная работа [319,4 K], добавлен 01.09.2014
Використання здоров’язберігаючих технологій як фактор формування культури здорового способу життя на уроці
Напрями діяльності загальноосвітнього закладу щодо формування, збереження та зміцнення здоров’я учнів. Роль педагога в здоров'язберігаючої педагогіки. Основні критерії здоров’язбереження учнів. Види оздоровчих хвилинок на уроках. Ігри та ігрова терапія.

презентация [2,6 M], добавлен 04.05.2016
Використання проблемних ситуацій на уроках "Основи здоров'я" у початковій школі
Психолого-педагогічні умови ефективності впровадження проблемного підходу під час вивчення курсу "Основи здоров'я" в початкових класах. Аналіз доцільності використання проблемних ситуацій у навчанні молодших школярів на уроках "Основи здоров'я".

дипломная работа [105,5 K], добавлен 21.10.2009
Використання міждисциплінарної інтеграції у формуванні культури здоров’язбереження студентів університету на заняттях з фізичного виховання
Формування культури здоров’язбереження студентів університету на заняттях з фізичного виховання. Уявлення про сучасну концепцію здоров’я. Дисципліни, вивчення яких сприятиме формуванню культури здоров’язбереження студентів економічних спеціальностей.

статья [25,9 K], добавлен 27.08.2017
Роль сім’ї у фізичному вихованні дітей
Значення фізичного виховання для розвитку молодої людини у сучасному світі. Здорова сім’я - запорука здоров’я підлітка. Функції сім’ї у збереженні та зміцненні здоров’я. Шляхи піклування про здоров’я та фізичний розвиток дітей у народній педагогіці.

курсовая работа [54,3 K], добавлен 18.11.2010
Методика формування умінь і навичок здорового способу життя в курсі "Основи здоров’я" (1-4 клас)
Вивчення історії розвитку уявлень про здоровий спосіб життя і загальна характеристика наукових основ його формування. Аналіз програми початкової школи по формуванню навичок здорового способу життя учнів. Розробка методичного курсу по основах здоров'я.

курсовая работа [46,7 K], добавлен 02.01.2014
Процес активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках біології
Метод ігрової ситуації як різновид нетрадиційного навчання, технологія його використання при вивчені курсу біології у сьомих класах. Характеристика етапів дидактичної гри. Урок-дослідження з біології по темі: "Що ми їмо? Харчові добавки та здоров'я".

курсовая работа [177,7 K], добавлен 27.09.2014
Самостійна робота молодших школярів з основ здоров'я
Теоретичні основи організації самостійної роботи учнів у початковій школі. Врахування вікових особливостей молодших школярів під час проведення самостійної роботи. Аналіз навчальної програми і підручнику з курсу "Основи здоров'я" для третього класу.

дипломная работа [1,5 M], добавлен 24.09.2009
Ефективне керівництво Школою сприяння здоров’ю (методичні рекомендації)
Оцінка необхідності формування функціональних умінь у закладі освіти. Методологічні засади оцінки здоров'я педагогічними працівниками. Програма розвиту навчального закладу, що працює у напрямку формування здорового способу життя серед учнівської молоді.

методичка [50,7 K], добавлен 16.01.2010
Підготовка майбутнього вчителя початкових класів до впровадження здоров’язбережувальних технологій
Сутнісна та узагальнена характеристика здоровя’збережувальних технологій. Впровадження сучасних інноваційних педагогічних технологій здоров’язбереження. Стан готовності вчителя початкової школи до провадження технологій у навчально-виховному процесі.

дипломная работа [1,2 M], добавлен 27.02.2014
Використання здоров’язберігаючих технологій на уроках музичного мистецтва
Обґрунтування здоров'язберігаючих технологій та їх сутнісна характеристика. Загальнорозвиваючі вправи, які виконуються в положенні стоячи і сидячи. Музично-раціональна психотерапія на уроках музичного мистецтва. Образ природи на уроках музики в 5 класі.

контрольная работа [36,4 K], добавлен 10.06.2013

Другие документы, подобные "Гігієнічна оцінка умов ігрової діяльності у контексті вивчення факторів ризику для здоров’я гравців у відеоігри"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.