Формування мотивації майбутніх викладачів народної хореографії до творчої діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Формування мотивації майбутніх викладачів народної хореографії до творчої діяльності

Музика Юрій Олегович,

аспірант

Анотація

У статті розглянуто проблему формування позитивної мотивації майбутніх викладачів народної хореографії до творчої діяльності у процесі фахової підготовки. Наголошено на особливостях творчої діяльності викладача народної хореографії. Зазначено, що творча діяльність викладача-хореографа є багатогранною, оскільки поєднує фахові знання, уміння, особистісні та професійні якості, що спрямовані на створення нової хореографічної композиції та трансляцію хореографічного досвіду молодшим поколінням.

Ключові слова: викладач-хореограф, народна хореографія, мотивація, творча діяльність, професійна підготовка, творчий потенціал, форми і методи навчання, позааудиторна діяльність.

Abstract

Muzyka Yuryi Olegovych

Forming the motivation of future teachers of folk choreography for creative activity

The article deals with the problem of forming positive motivation of future teachers of folk choreography for creative activity in the process of professional training. Emphasis is placed on the peculiarities of the teachers' creative activity in folk choreography. It is noted that the creative activity of a teacher-choreographer is multifaceted, as it combines professional knowledge, skills, personal and professional qualities aimed at creating a new choreographic composition and broadcasting choreographic experience to younger generations. Special attention is paid to the justification of the need for the formation of creative potential and the motivation of future teachers of folk choreography for creative activity.

It was found that various types of educational and cognitive activities contribute to the formation of the motivation of future teachers-choreographers for creative activity: performing, choreographic, rehearsal, pedagogical and scientific. It is argued that one of the ways of forming the motivation of future teachers of folk choreography for creative activity is to involve them in extra-auditory activities (within the scope of practices), for example, participation in the work of an artistic self-activity group, holding evenings of folk creativity, participation in social events, participation in the choreographic compositions in the children's group of the folk dance ensemble in extracurricular educational institutions, etc.

Attention is focused on the need to implement innovative approaches and methods in the conduct of various forms of educational classes (binary lecture, provocation, performance, seminar-observation, seminar-rehearsal, master class, pedagogical workshop, lecture-excursion, classes in choreographic groups), as well as an organic combination of individual and group work, the use of interactive learning methods and technologies (business and role-playing games, round tables, discussions, contextual learning technologies, trainings, «learning through participation», situational modeling), artistic and project activities. It was established that the use of modern digital applications, software (author's methods of teaching folk choreography on the YouTube channel, 3D technology), media resources (animated films, advertising, video plots, folk songs) motivates applicants to search for the necessary information, orientation, critical thinking, production of creative ideas in an open choreographic and educational space, thus contributing to their professional self-development and creative self-realization.

It was concluded that the priority of independent learning, creative cooperation, taking into account the existing dance experience of the students, the use of an individual approach to learning, interactive learning methods contribute to the development of professionally significant needs, interests and motives of creative activity, a positive attitude towards the profession, the formation of the professional and personal image of the choreographer.

Keywords: teacher-choreographer, folk choreography, motivation, creative activity, professional training, creative potential, forms and methods of learning, extracurricular activities.

Основна частина

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. Творча особистість є основою розвитку суспільства майбутнього. У цьому контексті актуалізується пошук інноваційних шляхів формування творчого потенціалу майбутніх викладачів народної хореографії в закладах вищої освіти (далі - ЗВО). Водночас розуміємо, що творчий потенціал особистості викладача-хореографа формується і розвивається у процесі неперервної творчої діяльності. Творча діяльність викладача-хореографа - це передусім творча самостійність, індивідуальність, уміння прогнозувати розвиток хореографічного і педагогічного процесу, якість, оригінальність та унікальність хореографічного продукту. Творча діяльність викладача-хореографа є багатогранною, оскільки поєднує фахові знання, уміння, особистісні та професійні якості, що спрямовані на створення нової хореографічної композиції (об'єкт) та трансляцію хореографічного досвіду молодшим поколінням (суб'єкт). У зв'язку з цим, актуальною постає проблема формування позитивної мотивації майбутніх викладачів народної хореографії до творчої діяльності у процесі фахової підготовки у ЗВО. Вивчення народно-сценічного танцю та методики його викладання у поєднанні з дослідженням досягнень національної культури, історії, звичаїв і традицій народу на засадах інтегративного підходу сприяє розвитку хореографічної культури, збагаченню духовного потенціалу, формуванню уявлень про всесвіт, красу і гармонію, естетику тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різні аспекти проблеми хореографічно-педагогічної освіти та виховання висвітлено у працях українських науковців (Л. Андрощук, О. Бережна, Д. Бідюк, В. Богута, О. Бурля, Ю. Волкова, Ю. Гончаренко, О. Жиров, С. Забредовський, П. Коваль, О. Мартиненко, В. Нікітін, О. Пархоменко, Я. Рева, Т. Сердюк, А. Тараканова, О. Таранцева та ін.). У дослідженнях науковців обґрунтовано становлення хореографічно-педагогічної освіти, напрями підвищення якості професійної підготовки майбутніх педагогів-хореографів (формування індивідуального стилю, хореографічних творчих здібностей, художньо-комунікативних умінь, творчого потенціалу, педагогічних переконань, художньо-естетичного досвіду, хореографічної культури, балетмейстерських умінь, методичних умінь та навичок, педагогічної взаємодії у творчій діяльності). Студіювання наукових пошуків учених показало, що проблема формування позитивної мотивації майбутніх викладачів народної хореографії до творчої діяльності у процесі фахової підготовки є малодослідженою, потребує окремої дослідницької уваги.

Мета статті - обґрунтувати інноваційні підходи до формування позитивної мотивації майбутніх викладачів народної хореографії до творчої діяльності у процесі фахової підготовки.

Виклад основного матеріалу дослідження. Творчість за природною сутністю - це бажання людини створити щось нове чи змінити, покращити вже існуюче, прагнення йти вперед до досконалості, до прекрасного у найвищому і найширшому сенсі цього поняття. У творчому процесі людина відчуває позитивні емоції, як від процесу, так і від результату, отриманого внаслідок творчої діяльності. Творча діяльність сприяє інтенсивному розвитку вищих психічних функцій людини: пам'яті, мислення, сприйняття, уваги, які є складовими успішності освітньої діяльності. Творча діяльність розвиває особистість, допомагає засвоювати моральні та моральні норми: добро та зло, співчуття та ненависть, сміливість та боягузтво. Творча діяльність сприяє розвитку культурно-естетичних якостей особистості, оскільки саме вони формують ставлення людини до світу, оцінку прекрасного. Народна танцювальна культура є особливою художньо-комунікативною, освітньою системою, і як показує багатовіковий педагогічний досвід, є дієвим засобом збагачення духовного досвіду особистості [5]. Мистецтво народної хореографії стимулює творчий потенціал майбутніх викладачів-хореографів, розвиває в них здатність виступати суб'єктом педагогічної творчої діяльності, виховує естетичний смак та емоційність, мотивує до колективної творчості.

На основі аналізу освітньо-професійних програм ЗВО встановлено, що провідною метою підготовки майбутніх викладачів народного хореографічного мистецтва є створення умов для комплексної підготовки висококваліфікованих фахівців, які володіють знаннями з теорії, історії культури й мистецтв, методологією викладацької діяльності у початкових, профільних, фахових передвищих закладах мистецької освіти, здатні реалізовувати в практичній діяльності балетмейстерські, виконавські, викладацькі, організаційно - управлінські вміння та навички з урахуванням національних особливостей хореографічної культури та сучасних світових тенденцій [8]. Пріоритетом такої підготовки має бути насамперед забезпечення інтеграції знань на засадах принципів національної ідентичності, засвоєння культурних цінностей українського народу, виховання національної самосвідомості.

На думку Д. Бідюка, «в умовах сучасних суспільних трансформацій змінюються стратегії, мета й цінності мистецької (хореографічної) освіти, орієнтовані на підготовку хореографів нового покоління, здатних творчо поєднувати хореографічно-педагогічну, мистецько-хореографічну, хореографічно-спортивну, мистецько-управлінську та інші види професійної діяльності. Універсальність хореографічного мистецтва є засобом формування інноваційного потенціалу особистості хореографа як творця й транслятора культурно-естетичних цінностей. Сучасний хореограф постає як балетмейстер (асистент), актор-танцівник, художній керівник-постановник, педагог-організатор, тренер-викладач, менеджер-адміністратор, дослідник-мистецтвознавець, тьютор-наставник, продюсер-медіатор, лідер-модератор» [2, с. 1]. Це свідчить про те, що у формуванні змісту фахової підготовки майбутніх викладачів народного хореографічного мистецтва варто звертати увагу на використання інтегрованого підходу, зокрема опанування здобувачами новітніми синтезованими напрямами народно-сценічної хореографії у поєднанні з широким спектром психолого-педагогічних та соціально-економічних знань. У цьому контексті важливе значення має також систематизація знань здобувачів щодо варіативних дидактичних опцій з народно-хореографічного мистецтва та концептуалізація етнокультурної світоглядної настанови майбутніх викладачів народної хореографії.

Швидке реагування на потреби ринку праці та інновації у сфері народного хореографічного мистецтва потребує від здобувачів високого рівня сформованості професійних практичних умінь та навичок (виконавських, балетмейстерських, викладацьких), які формуються під час проходження практики (ознайомчої, навчальної, виробничої, переддипломної) та сприяють формуванню їх творчого потенціалу. Посутню роль у формуванні творчих здібностей здобувачів відіграє їхня участь у різних мистецьких проєктах та заходах, фестивалях, конкурсах тощо.

Формування мотивації майбутніх викладачів народної хореографії до творчої діяльності у процесі фахової підготовки передбачає впровадження систематичних педагогічних інновацій у процесі організації позааудиторної навчальної діяльності. Особливе значення має залучення майбутніх викладачів-хореографів до самостійного розроблення хореографічних композицій з народно-сценічного танцю та індивідуальних моделей навчання народної хореографії дітей та молоді у профільних позашкільних навчально-виховних закладах нового типу художньо-естетичного спрямування, які є осередком народної культури та центром виховання підростаючого покоління засобами українського національного мистецтва.

Готовність майбутніх викладачів-хореографів до творчої діяльності є інтегративною властивістю особистості, що охоплює систему психолого-педагогічних, методичних, спеціальних знань, умінь та навичок, ціннісних орієнтацій, професійних мотивів, які у комплексі забезпечують просування в процесі народно-хореографічної діяльності, формування власного творчого потенціалу, успішну взаємодію в художньо-хореографічному колективі [1; 3; 7; 9]. Серед компоненів готовності виокремлюємо мотиваційний, когнітивний, діяльнісний. У статті розглядаємо саме формування мотиваційного компоненту.

Мотиваційний компонент відображає прагнення майбутніх викладачів-хореографів інновацій та творчості, домінування мистецьких інтересів; морально-ціннісне ставлення до професійної діяльності; прагнення до участі в різних мистецьких заходах з народної хореографії; прагнення до спілкування з дітьми й бажання організовувати їхню культурно-дозвіллєву діяльність засобами народно-сценічного танцю; наявність інтересу до народно-сценічної хореографії; мотивація до успіху в навчанні та постійного оновлення фахових знань; гуманне ставлення до дітей; зв'язок професійних інтересів із ціннісними орієнтаціями; усвідомлення особистісної й суспільної значущості народно-сценічного мистецтва; педагогічні установки на суб'єкт-суб'єктну взаємодію, прагнення до досконалої професійної діяльності та творчості; зовнішні мотиви реалізації змісту хореографічно-педагогічної освіти; бажання та прагнення зберігати, примножувати моральні, культурні, просвітницькі цінності; почуття професійного обов'язку тощо.

Одним із напрямів формування мотивації майбутніх викладачів народної хореографії до творчої діяльності є залучення здобувачів до по - зааудиторної діяльності (в межах практик), наприклад, участь у роботі гуртка художньої самодіяльності, проведення вечорів народної творчості, участь у світських раутах, участь у постановці хореографічної композиції в дитячому колективі народного ансамблю танцю в позашкільних закладів освіти тощо [4; 6]. Для прикладу, залучення майбутніх викладачів-хореографів у роботі Вінницького міського центру художньо-хореографічної освіти дітей та юнацтва «Барвінок» (осередок народної культури та центр виховання підростаючого покоління засобами українського національного мистецтва) сприяє розвитку навчально-пізнавальної активності здобувачів; креативного ставлення до змістового наповнення народно-сценічного танцю; формуванню вмінь пошуку оригінальних форм навчання народної хореографії; формуванню здатності синтезувати художню інформацію з метою створення хореографічної композиції; розвитку імпровізації в процесі розробки мистецького проєкту, його постановки і презентації; розвитку творчої співпраці з учасника творчого процесу та виконанню завдань у нестандартних ситуаціях; формуванню толерантного ставлення до дітей та дотриманню етичних норм поведінки в міжособистісних стосунках; формуванню творчого потенціалу, удосконаленню виконавської майстерності; усвідомленню невичерпного джерела українського народно-сценічного танцю для виховання національної самосвідомості, ідентичності та самобутності особистості; вихованню естетичних смаків засобами народно-сценічної хореографії. Під час виробничої практики у Центрі художньо-хореографічної освіти дітей та юнацтва «Барвінок» здобувачі набувають досвіду із розвитку мотивації та зацікавленості учнів в народно-хореографічному мистецтві; надання вихованцям початкової хореографічної підготовки; сприяння розвитку музикальності, почуття ритму, формування основних рухових навичок, естетичного смаку; розуміння принципів та специфіки діяльності ансамблю народного танцю; оволодіння навичками створення репертуару колективу та окремих хореографічних номерів з урахуванням вікових особливостей учнів; розвитку умінь передавати власний практичний і життєвий досвід, набутий у процесі сценічної діяльності та участі у різних фестивалях та конкурсах тощо.

Вагоме значення для стимулювання та розвитку мотиваційно-ціннісних орієнтацій здобувачів мають всеукраїнські та міжнародні фестивалі і конкурси з народно-хореографічного мистецтва, проведення майстер-класів відомих хореографів («Мистецька майстерність хореографа-балетмейстера», «Мистецтво постановки народно-хореографічної композиції»), участь у мистецьких проєктах, сценічна діяльність, концертні номери тощо. Наприклад, такі заходи як: Всеукраїнський фестиваль-конкурс народної хореографії імені Павла Вірського; Всеукраїнський семінар-практикум «Український народно-сценічний танець» на базі Дитячої хореографічної школи при Національному заслуженому академічному ансамблі танцю України імені Павла Вірського; Всеукраїнський семінар та майстер-клас для керівників аматорських хореографічних колективів «Основи стилізації народного танцю»; заохочення до наукової діяльності шляхом участі у всеукраїнській науково - практичній конференції «Збереження та розвиток української національної хореографічної культури» в рамках Міжнародного фестивалю-конкурсу танцю народів світу «Веселкова Терпсіхора»; міжнародний дитячий фестиваль народної хореографії «Барвінкове кружало» та ін.

Як бачимо, формуванню мотивації майбутніх викладачів-хореографів до творчої діяльності, а також розвитку їхнього творчого потенціалу сприяють різні види навчально-пізнавальної діяльності: виконавська (систематична репетиційна практика, виконання екзерсису, навчальних танцювальних етюдів, концертних номерів), балетмейстерська (технології створення композиції і постановки народно-сценічних танців різного рівня складності), репетиційна (самостійна робота над творчим проєктом, вивчення композиції танцю, хореографічного тексту, удосконалення виконавської та акторської майстерності, розвиток організаторських здібностей), педагогічна (психолого-педагогічна, педагогічно-хореографічна, методична, практична підготовка) та наукова (науково-дослідницька та методологічна культура, культура науково-творчого мислення, володіння технологіями проєктування творчого продукту).

На переконання О. Мартиненко, інтеграція міжпредметних знань, умінь і навичок під час творчого процесу дає підставу для виконання здобу - вачем таких дій: комбінування, варіювання, моделювання, фантазування, корегування тощо. Вирішальну роль у даному виді діяльності відіграє творчий компонент. Працюючи над постановкою танцювальної композиції, здобувач має проявляти творчість на всіх етапах: вибір актуальної, соціально-значущої теми; розробка лібретто, визначення драматургії, добір музичного оформлення; пошук лексичного матеріалу та його вміле композиційне поєднання з малюнками танцю, розробка сценографії тощо. Саме під час навчання в майбутніх фахівців закладаються основи індивідуального балетмейстерського стилю, розвивається творче хореографічне мислення [7].

Формування й розвиток загальнолюдських цінностей і морально-етичних якостей, творчих здібностей майбутніх викладаів-хореграфів актуалізує впровадження інноваційних підходів і методик у проведенні різних форм навчальних занять (бінарна лекція, провокація, перфоманс, семінар-спостереження, семінар-репетиція,

майстер-клас, педагогічна майстерня, лекція - екскурсія, заняття в хореографічних колективах), а також органічного поєднання індивідуальної та групової роботи, використання інтерактивних методів і технологій навчання (ділові й рольові ігри, круглі столи, дискусії, технології контекстного навчання, тренінги, «навчання через участь», ситуативне моделювання), мистецько-проектної діяльності. Використання сучасних цифрових додатків, програмного забезпечення (авторські методики навчання народної хореографії на ютуб-каналі, 3D технології), медіаресурсів (анімаційні фільми, реклама, відеосюжети, народні пісні), мотивує здобувачів до пошуку необхідної інформації, орієнтування, критичного осмислення, продукування творчих ідей у відкритому хореографічному та освітньому просторі, а відтак сприяє їхньому професійному саморозвитку й творчої самореалізації. Завдяки цифровим технологіям можна сформувати онлайн-сховище історії і культури народного танцю. Соціальні мережі, зокрема Instagram, Facebook і YouTube, сприяють популяризації народної хореографії, дають можливість поширювати створені здобувачами та відомими хореографами танцювальні композиції.

У формуванні професійно-ціннісних орієнтацій вагомим чинником є залучення досвідчених хореографів-практиків до проведення бінарних занять, а також до творчої практичної діяльності (виробнича практика).

Засоби народної педагогіки сприяють формуванню пізнавального інтересу до народно-сценічного хореографічного мистецтва, стимулюванню внутрішніх мотивів, спонукань до реалізації змісту хореографічної освіти у позашкільних закладах, усвідомленню потреби в розвитку фахових умінь; розвитку самомотивації, потреби в професійному становленні, інтересу до процесу творчого пізнання, потреби в нових знаннях. Для посилення мотивації, формування здібностей критично оцінювати та творчо опрацьовувати отриману інформацію ефективними є мотиваційне есе, мотиваційне портфоліо, презентації, мотиваційні практики, мотиваційне моделювання тощо.

Висновки та перспективи подальших наукових розвідок напряму. Хореографічно-педагогічна освіта є фундаментальною складовою цілісної системи неперервної освіти. Нова концепція підготовки викладачів народно - хореографічного мистецтва передбачає якісно новий рівень мотивації особистості до творчої професійної діяльності. Нині відповідальність за результати своєї праці, уміння самостійно здобувати необхідні знання та творчо використовувати їх на практиці є ключовими умовами професійного і кар'єрного розвитку викладача-хореографа. Формування професійної мотивації здобувача є важливим фактором його конкурентоздатності на ринку праці. Це зумовлює пошук та впровадження нових форм та продуктивних технологій навчання, інноваційних засобів, які дають змогу організувати навчальну і позанавчальну діяльність здобувачів із врахуванням їх інтересів, мотивів, потреб, побажань, професійно-цінісних орієнтацій тощо. Важливим етапом освітнього процесу у формуванні мотивації до творчої діяльності є активне залучення здо - бувачів до позанавчальної творчо-пошукової активності. Пріоритет самостійного навчання, творчої співпраці, врахування наявного танцювального досвіду здобувачів, використання індивідуального підходу до навчання, інтерактивних методів навчання сприяють розвиткові професійно - значущих потреб, інтересів і мотивів творчої діяльності, позитивному ставленню до професії, формуванню фахово-особистісного іміджу викладача-хореографа.

Перспективами подальших наукових пошуків вважаємо дослідження діяльнісного компонента готовності майбутніх викладачів-хореографів до творчої діяльності.

Список джерел

викладач народний хореографія фаховий

1. Андрощук Л.М. Концептуальні засади та напрями розвитку хореографічно-педагогічної освіти в Україні. Проблеми підготовки сучасного вчителя. 2019. №2 (20). С. 13-21.

2. Бідюк Д. Є. Професійна підготовка хореографів в університетах Великої Британії: авто - реф. дис…. канд. пед. наук: 13.00.04. Київ, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України. 2020. 20 с.

3. Благова Т.О. Дослідження етапів професіоналізації народно-сценічної хореографії в істо - рико-культурній динаміці. ScienceRise: Pedagogical Education. 2017. 7 (15). С. 36-40. DOI:https://doi.org/10.15587/2519 - 4984.2017.107968

4. Зозуля К. Організація навчання хореографії дітей молодшого шкільного віку в позашкільних закладах України в контексті сьогодення. Acta Paedagogica Volynienses. 2021. 4. С. 74-82.

5. Куценко С.В. Педагогічна майстерність майбутнього вчителя хореографії як гарант ефективності формування творчого потенціалу. Актуальні питання мистецької освіти та виховання, 2015. 1 (2). С. 5-6

6. Литовченко Т.П. Хореографічна освіта в народному хореографічному колективі «Веселка» центру позашкільної освіти Лебединської міської Ради. Режим доступу: https://vseosvita.ua/library/horeograficna-osvita - v-narodnomu-horeograficnomu-kolektivi - veselka-centru-pozaskilnoi-osviti-lebedinskoi - miskoi-radi-515392.html

7. Мартиненко О.В. Формування професійної компетентності майбутніх учителів хореографії в процесі фахової підготовки. Розвиток художньо-естетичного світогляду майбутніх вчителів хореографії на основі інтегративного підходу: кол. монографія / під. ред. О.В. Мар - тиненко. Бердянськ: Видавець Ткачук О.В., 2015. С. 6-49

8. Освітньо-професійна програма «Народна хореографія» Київського національного університету культури і мистецтв. Режим доступу: https://dance.knukim.edu.ua/wp - content/uploads/2023-2022.pdf

9. Тараканова А. Художня освіта та її значення у формуванні творчої особистості. Проблеми освіти. 2021. 2 (95). С. 157-167. https://doi.org/10.52256/2710-3986.2 - 95.2021.11

References

1. Androshchuk, L.M. (2019). Kontseptual'ni zasady ta napryamy rozvytku khoreohrafichno - pedahohichnoyi osvity v Ukrayini. [Conceptual principles and directions of development of choreographic and pedagogical education in Ukraine].

2. Bidyuk, D. YE. (2020). Profesiyna pidhotovka khoreohrafiv v universytetakh Velykoyi Brytaniyi. [Professional training of choreographers in the universities of Great Britain]. Kyiv.

3. Blahova, T.O. (2017). Doslidzhennya etapiv profesionalizatsiyi narodno-stsenichnoyi khoreohrafiyi v istoryko-kul'turniy dynamitsi. [Study of stages of professionalization of folk and stage choreography in historical and cultural dynamics]. Kharkiv.

4. Zozulya, K. (2021). Orhanizatsiya navchannya khoreohrafiyi ditey molodshoho shkil'noho viku v pozashkil'nykh zakladakh Ukrayiny v konteksti s'ohodennya. [Organization of choreography training for children of primary school age in extracurricular institutions of Ukraine in the context of today]. Lutsk.

5. Kutsenko, S.V. (2015). Pedahohichna maystern - ist' maybutn'oho vchytelya khoreohrafiyi yak harant efektyvnosti formuvannya tvorchoho po - tentsialu [Pedagogical skill of the future choreography teacher as a guarantor of the effectiveness of the formation of creative potential]. Sumy.

6. Lytovchenko, T.P. (2022). Khoreohrafichna osvita v narodnomu khoreohrafichnomu kolektyvi «Veselka» tsentru pozashkil'noyi osvity Lebe - dyns'koyi mis'koyi Rady. [Choreographic education in the folk choreographic group «Rainbow» of the center of extracurricular education of the Lebedyn city council]. Lebedyn.

7. Martynenko, O.V. (2015). Formuvannya profesiynoyi kompetentnosti maybutnikh uchyteliv khoreohrafiyi vprotsesi fakhovoyipidhotovky. [Formation of professional competence of future teachers of choreography in the process of professional training]. Berdyans'k.

8. Osvitn'o-profesiyna prohrama «Narodna kho - reohrafiya» Kyyivs'koho natsional'noho univer - sytetu kul'tury i mystetstv (2023). [Educational and professional program «Folk Choreography» of Kyiv National University of Culture and Arts]. Kyiv.

9. Tarakanova, A. (2021). Khudozhnya osvita tayiyi znachennya u formuvanni tvorchoyi osobystosti. [Art education and its importance in the formation of a creative personality].Kyiv.

Размещено на Allbest.ru