Місця якості та ефективності у діяльності закладів освіти України: правовий механізм регулювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комунальний заклад «Інститут післядипломної' педагогічної освіти Чернівецької області»

Місця якості та ефективності у діяльності закладів освіти україни: правовий механізм регулювання

Поляк Олександра Василівна кандидат наук державного управління доцент кафедри педагогіки, психології та теорії управління освітою

Україна

Анотація

Проаналізовано сім ключових нормативно-правових документів про освіту, а саме: закони України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», наказ Міністерства освіти і науки України про інституційний аудит, професійні стандарти керівника (директора) та вчителя закладу загальної середньої освіти, Концепцію Нової української школи (НУШ), а також Кодекс України про адміністративні правопорушення з метою виявлення «місць якості та ефективності» для застосування правового механізму регулювання у процесі управління розвитком закладу освіти. Відзначено важливість наукових праць Т.Лукіної, О.Мармази, О.Поляк та інших, які стосуються результатів досліджень щодо «менеджменту якості». Звернено увагу на структурну модель якості загальної середньої освіти як об'єкту вимірювання та управління (табл. 1). Відзначено недостатність наукових досліджень щодо змісту правового механізму регулювання якості та ефективності у діяльності сучасних закладів освіти. Результати процесу дослідження продемонстровано авторськими розробками з отриманих даних щодо «місць якості/ефективності» (табл. 1 - 7 та рис. 1 - 3). Обгрунтовано, що два проаналізованих закони визначають 8 (вісім) «місць якості» у закладі освіти, а саме: в освітній діяльності, у результатах навчання, у діяльності органів з питань забезпечення якості, у системах якості - внутрішній та зовнішній, у системі забезпечення якості повної загальної середньої' освіти, в умовах інституційного аудиту, у системі харчування учнів, у гарантіях держави щодо участі учнів закладів загальної середньої освіти в міжнародних порівняльних дослідженнях (рис. 1 і 2). «Місця ефективності» виявлено у професійних стандартах керівника (директора) та вчителя, наказі Міністерства освіти і науки України про інституційний аудит та концепції Нової української' школи. Узагальнено, що правове поле України у проаналізованих законах та інших правових документах (всього 7) пропонує 21 (двадцять одне) «місце якості» та 24 (двадцять чотири) «місця ефективності» у закладі освіти (табл. 8, алфавітне упорядкування). Поданий порівняльний аналіз даних (табл. 8) свідчить, що це різні «місця» в закладі освіти, застосування яких дає можливість практично розширювати межі «місць якості та ефективності» для удосконалення функції розвитком закладу освіти та управління освітніми процесами впродовж навчального року в умовах викликів, змін та воєнного стану в Україні.

Ключові слова: заклад загальної середньої' освіти (ЗЗСО), зовнішня система освіти (ЗСО), управління розвитком закладу освіти, управлінська діяльність, правові норми законодавства України про освіту, «місце якості» (МЯ), «місце ефективності», «місце якості/ефективності» (МЯ/Е), правовий механізм регулювання, центральні органи виконавчої влади (ЦОВВ), Міністерство освіти і науки України (МОН У).

Постановка проблеми

У ХХІ столітті освітній менеджмент запропонував керівникам закладів освіти нову функцію - управління розвитком закладу освіти. На думку фахівців це пов'язано з тим, що диференціація освіти призвела до інтенсивного розвитку закладів нового типу, авторських шкіл, експериментальних майданчиків на базі загальноосвітніх шкіл тощо. На противагу - з'явилися проблеми, пов'язані зі специфікою управління такими закладами, що потребує оновлення функціональних обов'язків керівників шкіл та удосконалення їх професійної компетентності. Очікування освітнього середовища України щодо управлінських дій зазначених посадових осіб за цих умов має чітко демонструвати якість, ефективність та результативність, що притаманно та є ключовою ознакою ринку освітніх послуг.

Адже «якість» як ознака способу життя українців стала символом розподілу двох суспільних середовищ в умовах російсько-української війни від 24 лютого 2022 року: цивілізованого, до якого відносять Україну і «дикого, руйнівного», яке окреслює межі московії. Оскільки, в цивілізаційному напрямку України дуже важливу роль відіграє освітній менеджмент, керівникам закладів освіти важливо розуміти ту частину власної управлінської діяльності, що ідентифікується в науковому та практичному підходах як «менеджмент якості».

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Якщо орієнтуватися на останніх 810 років, то вимоги щодо упорядкування якісного управління закладом освіти було закладено у змістах розробленої та схваленої Національної стратегії розвитку освіти в Україні [14], концепції Нової української школи [12], а також у проєкті стратегії-2030 [13] тощо, що зумовлено необхідністю кардинальних змін, спрямованих на підвищення якості і конкурентоспроможності освіти в нових економічних і соціокультурних умовах, прискорення інтеграції України у міжнародний освітній простір, що посилилося навіть в умовах воєнного стану нашої держави від лютого 2022-ого року.

За цих обставин одним із ключових завдань для керівника, як зауважує О.Мармаза, є питання якості, що базуються, на її думку, на процесах підвищення якості змісту освіти за 5 (п'ятьма) напрямами: забезпечення оптимального співвідношення змісту освіти і запитів особистості; розвиток професіоналізму вчителів через засвоєння нового; забезпечення когнітивного та креативного розвитку учнів; розвиток персонологічного підходу до навчання за індивідуальними проєктами; удосконалення науково-методичного забезпечення навчального процесу [5].

У контексті аналізованого, Т.Лукіна [4] звертає увагу на якість зовнішньої системи освіти (ЗСО), яка, на її думку, буде визначатися якістю ЗСО як системи, показниками освіченості випускників ЗЗСО як кінцевого продукту її функціонування, величиною впливу суспільства та якістю освітнього середовища. Дослідниця пропонує 12 (дванадцять) елементів структурної моделі якості загальної середньої освіти як об'єкту вимірювання та управління (табл. 1).

Таблиця 1 Структурна модель якості загальної середньої освіти як об'єкту вимірювання та управління (за Т.Лукіною)

Узагальнення досліджень свідчить, що в запропонованих переліках напрямів та елементів О.Мармази та Т.Лукіної не простежується, на мою думку, вся повнота «місць якості» в освітніх процесах, серед яких відсутній правовий механізм регулювання процесів якості.

Мета статті

Оскільки питання якості освіти ретранслюються в соціум, якому притаманні протиріччя: між потребою суспільства та внеском у розвиток якості; між очікуваннями та готовністю якісної діяльності інституцій - провідників якості; між розумінням стандартів якості та станом товарів і послуг; між взаємозв'язком елементів системи якості та результативністю надання освітніх послуг; між економічними процесами в державі та якістю освіти тощо, то варто ретельніше проаналізувати «місця якості» у правовому механізмі регулювання процесів якості управлінської діяльності у закладах освіти. освіта навчальний структурний

Теоретичні основи дослідження. Попередньо авторкою було обгрунтовано, що «менеджмент якості» діяльності закладу освіти об'єднує такі складові: якість освітніх програм; якість процесу викладання; якість управління освітою; якість підготовки осіб, що навчаються (здобувачі освіти); якість матеріально-технічного забезпечення; якість інформаційно-освітнього середовища; якість науково-педагогічних кадрів та наукових досліджень тощо [10, 11]. Але, відповідно до поставленої мети мною застосовано аналіз тих правових норм законодавства України про освіту, які містять поняття «якість». З цих міркувань досліджено закони України «Про освіту» [1 ], «Про повну загальну середню освіту» [2], наказ МОН України про інституційний аудит [8], Концепцію НУШ [12], професійні стандарти керівника (директора) та вчителя ЗЗСО [7, 9]. Звернено також увагу на окремі норми Кодексу України про адміністративні правопорушення [3] з точки зору питань якості.

Щодо першого з аналізованих Закону України «Про освіту», то акцентую увагу на застосування поняття «якість» у статтях 1, 19, 23, 24, 41,45, 48, 67, 75, 83, в тому числі тих п'яти, які подають цей термін у назві статті (19, 41,48, 67, 83). освіта навчальний структурний

У табл. 2 звернено увагу на «місця якості», що дає можливість керівникам ЗЗСО розуміти зміст правового механізму регулювання якості в управлінській діяльності.

Таблиця 2 «Місця якості» у правових нормах Закону України «Про освіту»

[авторська розробка]

Отже, аналіз даних таблиці 2 на основі правових норм 10-и статей Закону України «Про освіту» свідчать, що МЯ встановлюються, регулюються та стосуються п'яти сегментів (рис. 1).

Рис. 1. МЯ в Законі України «Про освіту».

[авторська розробка]

Щодо МЯ у правових нормах Закону України «Про повну загальну середню освіту», то вони відображені у табл. 3. У цьому випадку також дві статті закону - 42 та 64 - містять поняття «якість» у назві.

Таблиця 3 «Місця якості» у Законі України «Про повну загальну середню освіту»

[авторська розробка]

Узагальнення даних на основі аналізу правових норм 6-и (шести) статей цього закону свідчать, що МЯ встановлюються, регулюються та стосуються вже шести сегментів (рис. 2). Колонки 3 та 6 рис. 2 є новими у порівнянні з даними рис. 1.

Рис. 2. МЯ в Законі України «Про повну загальну середню освіту».

[авторська розробка]

Таким чином можна констатувати, що правові норми двох законів України - «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту» визначають 8 (вісім) «місць якості» в закладі освіти як системі.

У рамках аналізованої проблематики вважаю за доцільне звернути також увагу керівників закладів освіти на вимоги щодо МЯ у Кодексі України про адміністративні правопорушення [3]. Так, стаття 1 88-54 регламентує порушення вимог законодавства у сфері забезпечення якості освіти та акцентує увагу на недопущення посадових осіб ЦОВВ із забезпечення якості освіти та його територіальних органів до проведення інституційного аудиту або здійснення заходів державного нагляду (контролю) тощо, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від 20-и до 50-и неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб від 30-и до 70-и. Таким чином, з'являється ще одне МЯ в закладі освіти - відповідальність посадових осіб.

Наступний етап аналізу стосувався наказу Міністерства економіки України, яким був затверджений у 2021-ому році «Професійний стандарт керівника (директора) закладу загальної середньої освіти» [7] щодо ідентифікації МЯ. Слід констатувати, що дане поняття в найбільшій мірі зустрічається у трудовій функції Б (Забезпечення управління якістю освітньої діяльності). Але відмінність від проаналізованих попередньо двох законів України полягає в тому, що професійний стандарт застосовує також поняття «ефективність». На зв'язок «якості - ефективності» вказують науковці О.І.Момот та А.О.Демченко, стверджуючи, що «ефективність» виступає індикатором розвитку. Як категорія вона має дві сторони - якісну і кількісну. Якісна сторона відображає її логічне, теоретичний зміст, тобто сутність категорії [6]. Отже, можна стверджувати, що якість - це частина ефективності.

З міркувань взаємозалежності якості/ефективності, звертаю увагу на їх місця у трудових функціях професійного стандарту керівника (директора) ЗЗСО (табл. 4).

Таблиця 4 «Місця якості/ефективності» у трудових функціях професійного стандарту керівника (директора) ЗЗСО

[авторська розробка]

Узагальнення даних табл. 4 дає також можливість встановити МЯ/Е у професійному стандарті керівника (директора) ЗЗСО (рис. 3).

Рис. 3. МЯ/Е у професійному стандарті керівника (директора) ЗЗСО.

[авторська розробка]

Зауважую, що порівняльний аналіз МЯ/Е у профстандарті керівника (директора) ЗЗСО дає інший перелік, аніж це простежувалося в законах України «Про освіту» (табл. 2) та «Про повну загальну середню освіту» (табл. 3), що, на мою думку, доповнює та збагачує механізм «менеджменту якості» всього педагогічного персоналу закладів освіти.

Профстандарт керівника (директора) виокремлює три найважливіших МЯ, які не простежувалися у двох попередньо аналізованих законах: «якість» компетентності освітньої діяльності; «якість» освітнього процесу та пропонує «місця ефективності» в шести дуже важливих сегментах діяльності ЗЗСО, від яких, на мою думку, найбільше залежить «творення якості/ефективності»: ресурси - управлінська діяльність - кадрова політика - управління персоналом - робота команди/колективу - безпечне електронне (цифрове) освітнє середовище.

Оскільки керівник (директор) ЗЗСО застосовує управлінську діяльність у відношенні до педагогічного персоналу закладу освіти, слід звернути увагу на МЯ/Е у професійному стандарті за професіями вчителя [9]. Аналіз даних у табл. 5 свідчить, що «ефективність» застосовується у загальній компетентності (ЗК) та трудових функціях А, Д, Г; а «якість» - у трудовій функції Д.

Таблиця 5 «Місця якості/ефективності» у компетентностях та трудових функціях профстандарту вчителя

[авторська розробка]

Отже, «місця ефективності» найбільш повно представлено:

у професійному стандарті керівника (директора) ЗЗСО - 6 (шість):

управлінські, цифрові ресурси - управлінська діяльність - кадрова політика - управління персоналом - робота колективу - безпечність електронного/цифрового освітнього середовища;

у професійному стандарті вчителя ЗЗСО - 8 (вісім): рішення у професійній діяльності -методики і технології навчання - цифрові ресурси - форми взаємодії зі професійними спільнотами - стратегії розвитку - методика розвитку ключових компетентностей - інструменти оцінювання - організація освітнього процесу.

Слід зауважити, що спільним для керівника (директора) та вчителя ЗЗСО «місцем ефективності» є цифрові ресурси, що посилює потребу інноваційності управлінських та освітніх процесів у закладі освіти та забезпечує динаміку діджиталізації навчання.

Щодо МЯ/Е у Концепції НУШ [12], то цей аспект, на мою думку, актуалізується в освітньому менеджменті України від 2023-2024 навчального року для реалізації важливого етапу державного освітнього проєкту - НУШ у 56 класах закладів освіти, що потребує від вчителів звернення до змісту документу (табл. 6).

Таблиця 6 МЯ/Е у Концепції НУШ

[авторська розробка]

Отже, 6 (шістьма) «місцями якості» Концепцією НУШ визначено: якість освіти з іноземної мови - моніторинг якості освіти - залежність якості освіти від участі громадськості - відповідальність школи за якість освіти - громадсько- державна система забезпечення якості - відчуття якості освіти зі сторони здобувачів освіти, що також дає можливість появу нових МЯ/Е. «Місця ефективності» згідно змісту Концепції НУШ впливають: на роботу педагога - на управління освітнім процесом - на результат уроку.

І нарешті, наказ МОН України про інституційний аудит [8] - як сьомий правовий документ регулювання у рамках авторського дослідження - також важливий для аналізу з точки зору застосованого підходу. Мною виявлено появу нових МЯ/Е: «самооцінювання якості освітньої діяльності», «ефективність планування діяльності» тощо (табл. 7).

Таблиця 7 МЯ/Е у наказі МОН України про інституційний аудит

[авторська розробка]

Висновки

Таким чином, виявлено низка «місць якості/ефективності» у семи проаналізованих нормативно-правових документах про освіту, а саме: у законах України «Про освіту» [1], «Про повну загальну середню освіту» [2], у Кодексі України про адміністративні правопорушення [3], наказі МОН України про інституційний аудит [8], професійних стандартах керівника (директора) та вчителя ЗЗСО [7, 9], Концепції НУШ [12].

В цілому, можна констатувати, що правове поле України пропонує 21 (двадцять одне) «місце якості» та 24 (двадцять чотири) «місця ефективності» в закладі освіти (табл. 8, алфавітне упорядкування).

Таблиця 8 Правове поле МЯ/Е закладу освіти

[авторська розробка]

Порівняння даних колонок 2 (два) і 3 (три) табл. 8 свідчить, що це різні «місця» в закладі освіти, що дає можливість розширення меж МЯ/Е для удосконалення сучасної функції розвитком закладу освіти на ринку освітніх послуг та управління освітніми процесами впродовж навчального року в умовах викликів, змін та воєнного стану в Україні.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про освіту» № 2145-VIII (2017).

2. Закон України «Про повну загальну середню освіту» № 463-ІХ (2020).

3. Кодекс України про адміністративні правопорушення. № 80731-X (редакція 2023).

4. Лукіна, Т.О. (2020). Управління якістю загальної середньої освіти. Київ.: Педагогічна думка. 230 с.

5. Мармаза, О.І. (2017). Менеджмент освітньоїорганізації.ТОВ «Щедра садиба». 126 с.

6. Момот, О.І., & Демченко, А.О. (2013). Про сутність понять «ефективність» та «результативність» в економіці.

7. Наказ Міністерства економіки України «Про затвердження професійного стандарту керівник (директор) закладу загальної середньої освіти» № 568-21 (2021).

8. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти» № 17 (2019).

9. Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження професійного стандарту за професіями "Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти", "Вчитель закладу загальної середньої освіти", "Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)" №273620 (2020).

10. Поляк, О.В. & Куриш, С.М. (2019). Освітня послуга як сервіс якості освітньої діяльності. Wiadomosci o postppie naukowym i rzeczywistych badaniach naukowych wspolczesnosci (с.78-81). Kralow: OP «Europejska platforma naukowa». Tom 6.

11. Поляк, О.В. (2018). Менеджмент якості управлінської та освітньої діяльності в умовах формування Нової української школи. Роль інновацій в трансформації образу сучасної науки» (с.52-54). ГО «Інститут інноваційної освіти»; Науково-навчальний центр прикладної інформатики НАН України. Київ: ГО «Інститут інноваційної освіти».

12. Рішення колегії Міністерства освіти і науки України «Концепція Нової української школи» (2016).

13. Самченко, В. (2023). Стратегія розвитку освіти і науки до 2030 року: коли і чого очікувати? Укрінформ.

14. Указ Президента України «Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року» № 344/2013 (2013).

Размещено на Allbest.ru