Дослідження особливостей використання природних матеріалів для організації ліплення з дітьми 3-го року життя у закладі дошкільної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра дошкільної освіти Факультету педагогічної освіти

Київський університет імені Бориса Грінченка

Кирилюк Олена Володимирівна

здобувачка другого (магістерського) рівня вищої освіти

Літіченко Олена Дмитрівна

кандидат педагогічних наук, старший викладач

Анотація

У статті розглянуто теоретичні основи процесу ліплення - пластичного образотворення у ранньому віці. Проаналізовано його значення, з'ясовано вплив на розвиток психічних процесів. Досліджено думку педагогів щодо матеріалів необхідних для організації освітньої взаємодії у художньо-продуктивній діяльності. Представлено результати дослідження особливостей здійснення пластичного образотворення у групах раннього віку, підтверджено, що переважна більшість дітей виявляє значний інтерес до цього виду діяльності.

Ключові слова: ранній вік, ліплення, пластичне образотворення, освітня взаємодія, природний матеріал.

Оновлення Державного стандарту дошкільної освіти (2020) затвердження професійного стандарту «Вихователь закладу дошкільної освіти» (2021) та загальна модернізація системи дошкільної освіти України сприяють пошуку, розробленню інноваційних підходів, методичного супроводу, організації освітньої взаємодії з дітьми раннього і дошкільного віку у закладах дошкільної освіти.

Зважаючи на вікові особливості притаманні дітям від народження до семи років, психологи та педагоги зазначають, що кожен віковий етап - це унікальний період у житті людини, який характеризується цілою низкою новоутворень, адже кожен рік життя має у собі надзвичайний потенціал, що за умов створення сприятливого середовища зростання реалізується в емоційному і соціальному розвитку, накопиченні знань і життєвого досвіду.

У віковій періодизації ранній вік відзначається як сенситивний, а отже особливе значення у цей період набуває накопичення життєвого досвіду у різних видах дитячої активності. У дослідженнях Л. Артемової, А. Богуш, І. Дичківської, С. Васильєвої, Н. Гавриш, К. Крутій, В. Рогозіної, Т. Піроженко, Т. Поніманської, закладено методичні основи організації освітньої взаємодії з дітьми раннього віку. Науковці акцентують у вагу на значенні створення умов для різноманітних активностей дітей у довкіллі, можливості діяти з різноманітними предметами та матеріалами, взаємодіяти і спілкуватися з дорослими та дітьми. Оскільки особливістю раннього дитинства є домінування предметної діяльності, що інтенсифікує розвиток психічних якостей і процесів (Л. Вигодський, Д. Ельконін, І. Костюк, О. Запорожець, С. Ладивір, О. Рейпольська).

Важливу роль відіграє і прилучення дітей раннього віку до світу мистецтва, естетики і краси у творчих видах діяльності: малюванні, ліпленні, конструюванні. Наукові доробки Є. Бєлкіної, О. Дронової, Н. Голоти, С. Матвієнко, О. Половіної, Л. Сірченко, Г. Сухорукової, В. Суржанської, В. Рогозіної, свідчать, що практична діяльність з природними матеріалами, зокрема пластичними - глиною, тістом, пластичними видами сумішей, кінетичним піском дозволяють інтенсифікувати сенсомоторний розвиток дітей раннього віку, позитивно вплинути на розвиток усіх психічних процесів[4;10;11].

Питанням підготовки вихователів розвитку художньо-продуктивних здібностей у дітей дошкільного віку займалися Г. Бєлєнька, В. Вертугіна, Ю. Волинець, Н. Гавриш, О. Колесник, Н. Левінець, І. Слєпцова, Н. Стаднік, Т. Танько, формування компетентностей мистецько-творчої діяльності у майбутніх педагогів були предметом дослідження О. Половіної, І. Кондратець, Н. Котяленець, І. Новосилецька, А. Федорович. Означені наукові доробки дозволяють дійти висновку, що художньо-продуктивна діяльність дітей з різноманітними матеріалами потребує відповідного методичного супроводу з боку дорослих.

У психолого-педагогічній літературі ранній вік характеризується як особливий період інтенсивного розвитку, у дитини з'являється низка пізнавальних та емоційно-мотиваційних новоутворень. Для періоду від 2 до 3 років пізнавальна і предметно-перетворювальна діяльності є домінантними, вини стають провідними у психічному розвитку малюків. Варто зауважити, що психологи (Л. Виготський, Д. Ельконін, О. Леонтьєв) наголошують на значенні процесів сприймання, пам'яті, мислення, уяві, мовлення у процесі предметно-маніпулятивної діяльності, адже засобом пізнання і сприйняття стають органи чуття: тактильні, зорові, слухові, нюхові, смакові [2].

Перші навички маніпуляції кистями та фалангами пальців починають формуватися у перші місяці після народження дитини. Спочатку дитина здійснює мимовільні рухи, поступово координуючи їх, намагаючись схопити предмет. На межі немовлячого і раннього віку у маніпулятивній діяльності дітей зазнає істотних змін і перетворюється у предметну. Згодом порухи рук стають цілеспрямованими, дитина з допомогою рук пізнає і взаємодіє зі світом. У цей період для дитини важливо засвоїти вироблені способи дій з предметами, тому вона активно переймає і наслідує демонстровані дорослими дії, використовує предмети відповідно до призначення, переносить дії з одних предметів на інші [3; 7].

Ще однією особливістю соціальної взаємодії, притаманною дітям раннього віку, є співпраця дитини з дорослим. У цей період для дітей особливо важливо засвоїти способи використання предметів. Тому процес сприйняття і накопичення перцептивних вражень, а отже і досвіду предметно - перетворювальної та художньо-продуктивної діяльності, має бути реалізована через актуалізацію сучасних педагогічних технологій супроводження художньо-перетворювальної діяльності. Г. Сухорукова наголошує, дитина чекає від дорослого не пояснень, а демонстрації ознак та властивостей предмета тому на дорослого поруч покладаються обов'язки з організації відповідного розвивального простору і методичного забезпечення діяльності [11].

Художньо-продуктивна діяльність дітей раннього віку це діяльність, що має творчий і оригінальний характер, до неї відносимо: малювання, аплікація, ліплення. Продуктивні види діяльності допомагають розвивати розумові дії через засвоєння зовнішніх дій з предметами та ґрунтуються на комплексі відчуттів пов'язаних з ними. Оскільки на 3-у році життя знайомі дитині предмети стають зразками, з образами яких дитина, вивчаючи, порівнює властивості усіх об'єктів, намагається наслідувати та копіювати у продуктивних видах діяльності. Образи предметів формуються на основі накопичення різноманітної сенсорної інформації у поєднанні з розумовою діяльністю і певними розумовими діями такими як: зіставлення, порівняння, перетворення, виокремлення, узагальнення, комбінування тощо[9;10]. Організовуючи будь-який вид художньо-продуктивної діяльності педагогу необхідно враховувати, що у дітей раннього віку пізнання світу відбувається через велику і дрібну моторику, осмислення та сприймання - створення образів, моделей пізнаваних об'єктів з його сенсорними, кінетичними, естетичними властивостями.

Важливим для пізнання та осмислення дітьми властивостей предметів і об'єктів довкілля є матеріали для художньо-продуктивної діяльності, адже вони мають різні властивості тому можуть передавати лише певні характеристики об'єкта і залежать від способу дії з ним, тож не завжди є доступним дітям раннього віку.

Серед природних матеріалів доступних у освітній взаємодії з дітьми раннього віку є глина, пластичні суміші, солоне тісто, кінетичний пісок тощо. Основним інструментом у моделюванні є руки і пальчики, а процес виготовлення моделі - це ліплення виробу за допомогою різних прийомів.

Відповідно до визначення «Енциклопедії сучасної освіти» поняття «ліплення» визначається як різновид скульптурної техніки, спосіб формоутворення під час роботи з м'якими або вологими речовинами (глиною, воском, пластиліном, гіпсом, гарячою скломасою, тістом, сиром тощо)[5].

Особливість формоутворення з різних видів матеріалів, на думку Л. Зайцевої, полягає у тому, що у процесі створення виробу дитина передає не всі властивості реального об'єкту, а лише деякі з них, ті що є важливими і найхарактернішими частинами образу для творця моделі [6].

В освітній програмі для дітей від 2 до 7 «Дитина» (2020) у мистецькій освіті дітей раннього і дошкільного віку з'являється нове поняття «пластичне образотворення», воно розглядається як процес створення образів за допомогою ліплення з пластичних матеріалів [1]. Автор поняття, О. Половіна зазначає, у процесі конструювання і моделювання із природного матеріалу створюючи образи, діти не стільки їх структурно відтворюють (як у технічному конструюванні), скільки виражають своє ставлення до них, передають їх характер, що дає змогу відзначати художню природу цих образів. Дитина бере натхнення безпосередньо із природи і створює речі, які вражають красою й неповторністю, фантастичними формами та пластикою [8].

Значна роль відводиться і матеріалам для пластичного образотворення, що пропонуються для дітей раннього віку. Зважаючи на особливості вікового періоду прискіплива увага приділяється безпеці та доцільності використання матеріалів.

Природні матеріали - це джерело нових сенсорних уявлень та майданчик для виявлення самостійності та уявлень про довкілля. У процесі ліплення дитина засвоює властивості матеріалу тіла, що використовує - його об'єм, форму, щільність, текстура. Тому пластичні суміші, глина, солоне тісто, кінетичний пісок завдяки своїм властивостям дозволяють отримати особливі враження і пізнати новий бік матеріального і породного світу.

З метою з'ясування яким матеріалам надають переваги вихователі у ЗДО, ми здійснили анкетування у якому взяло участь 35 вихователів закладів дошкільної освіти міста Києва.

Найбільш популярним матеріалом для ліплення вихователі назвали пластилін, його обрали 100% респондентів, зважаючи на те, що пластилін не рекомендований для використання у закладі дошкільної освіти варто уточнити, що у сучасних умовах поширення набувають екологічно чисті і безпечні пластичні матеріали для творчості дітей, серед яких і пластилін, виготовлений спеціально для спільної творчості та доступний дітям раннього віку. Наступними за популярністю видами природного матеріалу були солоне тісто і кінетичний пісок, їх обрало 85,6% вихователів, серед інших матеріалів була зазначена глина, з нею працюють 28,6% педагогів та пластичні суміші типу Play Doh обирають 14,3% педагогів.

У процесі бесіди ми дізнались, що вихователі обирають матеріал з яким легше працювати, тобто потрібно менше часу на його підготовку. Оскільки, до прикладу, глину попередньо потрібно замочувати, розмішувати і готувати до освітньої взаємодії з дітьми. Також, у процесі опитування було з'ясовано бачення педагогів-практиків щодо особливостей реалізації пластичного образотворення з дітьми раннього віку у процесі освітньої взаємодії у закладі дошкільної освіти.

Відповідаючи на питання щодо ознайомлення вихователів з поняттям «пластичне образотворення» 85,7% респондентів зазначили, що знайомі з цим видом діяльності та використовують його в освітній взаємодії з дітьми раннього віку 1-2 рази на тиждень, 14,3 % - зазначили, що щось чули про нього. Також, 100% респондентів відповіли, що діти дуже люблять ліпити з різних видів матеріалів, 71% опитаних вказали - вихованці часто виявляють ініціативу і бажання займатись пластичним конструюванням у процесі дня, 14,3% визначили, що це трапляється інколи, були і ті 14,3%, які повідомили - їх вихованці не виявляють такої ініціативи. Серед проблем пов'язаних з відмовою від цього виду діяльності вихователі називають не бажання мастити руки, або відсутність настрою ліпити, 14,3 % вихователів вказали, що у їх практиці траплялась діти, які не любили цей вид діяльності.

Формування навичок пластичного образотворення у дітей 3-го року життя за допомогою природних матеріалів, збагачує враження малюків про довкілля, позитивно впливаючи на їх розумової діяльності. Отже, ліплення з пластичних матеріалів дозволяє інтенсифікувати сенсорний розвиток дитини, розвиває правильне сприйняття форми об'єктів, правильної передачі просторових зв'язків між ними.

Організація освітнього процесу вимагає врахування значної кількості умов, що впливає на його ефективності. Підбір матеріалів має важливе значення для продуктивних видів діяльності, адже з його допомогою діти набувають не лише нових навичок, а і утримують інтерес, ознайомлюються з його властивостями. Саме тому важливо приділяти увагу обранню екологічно чистих і доступних для дітей матеріалів.

Необхідний процес сприйняття і накопичення сенсорних вражень, а отже і досвіду предметно-перетворювальної та художньо-продуктивної діяльності має бути реалізована через актуалізацію сучасних педагогічних технологій та супровід художньо-продуктивної, мистецької діяльності у ранньому віці, що відкриває подальші перспективи для досліджень.

Список використаних джерел

[1] Бєлєнька Г.В., Богініч О.Л., Вертугіна В.М. (2020) Освітня програма для дітей від двох до семи років «Дитина» Київ: ун-т ім. Б. Грінченка.

[2] Бойченко, Т. (2016) Психологічні особливості розвитку предметних

дій у дітей раннього віку. Наука. Освіта. Молодь.

https://library.udpu.edu.ua/library_files/stud_konferenzia/2016_1/14.pdf

[3] Гавриш, Н. (2021). Особливості організації освітньо-виховного процесу в групах раннього віку закладів дошкільної освіти різних типів. Український Педагогічний журнал, (4), 222-231.

[4] Васильєва, С. А., Гавриш, Н. В., & Рагозіна, В. В. (2021). Виховання дітей раннього віку у закладах дошкільної освіти різних типів.

[5] Енциклопедія сучасної освіти https://esu.com.ua/search_articles.php7icG55589

[6] Зайцева, Л. І. (2014). Використання евристичного діалогу під час ознайомлення дошкільників з об'єктами природно-предметного довкілля. Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Сер: Педагогічні науки, (2), 51-58.

[7] Моляко В.О., Біла І.М., Ваганова Н.А.(2012) Психологічне дослідження творчих перцептивних процесів на різних вікових рівнях: Кіровоград: Імекс-ЛТД.

[8] Половіна О.А. (2017) Традиційне ліплення із нетрадиційних матеріалів Вихователь- методист дошкільного закладу.2017. №6. С. 57-61.

[9] Пономаренко Т.О., Євченко Я.Б. Формування основ сенсорно-пізнавальної компетентності дітей раннього віку The IX International Science Conference «Trends of development modern science and practice». November 16 - 19. 394-397

[10] Рагозіна В. В. (2015) Дитина раннього віку: особливості розвитку. Теоретико- методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. 19(2). 174-183.

[11] Сухорукова, Г. В., Дронова, О. О., Голота, Н. М., & Янцур, Л. А. (2010). Образотворче мистецтво з методикою викладання в дошкільному навчальному закладі: підручник. К.: Видавничий Дім «Слово, 3.

Размещено на Allbest.ru