Актуалізація екзистенціального аспекту професійної ідентичності як чинник виховання особистості майбутніх лікарів в умовах воєнного стану в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківська медична академія післядипломної освіти

Актуалізація екзистенціального аспекту професійної ідентичності як чинник виховання особистості майбутніх лікарів в умовах воєнного стану в Україні

Касьянова Олена Миколаївна доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки, філософії та мовної підготовки

Разумна Алла Григорівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки, філософії та мовної підготовки

Україна

Анотація

Визначено психологічну особливість професійної ідентичності майбутнього лікаря в умовах воєнного стану, обґрунтовується здійснення особистісних виборів соціально-екзистенціального, професійно-екзистенціального та екзистенціально- вітального в професійній самоідентифікації в умовах воєнного стану. Окреслені суб'єктивні умови особистісно зрілого вибору: суб'єктність, усвідомленість, осмисленість, рефлективність. Диференціюється чотири можливих варіанти відповідних особистісних виборів: соціально-професійно-вітально ризикований, соціально-професійно ризикований і вітально безпечний і соціально і вітально безпечний позапрофесійний вибір. Окреслено важливі умови здійснення виховання особистості фахівця в умовах воєнного стану: забезпечення прийняття усвідомленого, осмисленого, суб'єктного, рефлексивного рішення щодо професійної самоідентифікації з його безпосереднім втіленням у особистісно-професійне буття майбутнього лікаря. Важливими умовами здійснення виховання особистості фахівця в умовах воєнного стану, що здатен до виконання професійних функцій в ризикованих умовах цього стану, є забезпечення прийняття усвідомленого, осмисленого, суб'єктного, рефлексивного рішення щодо професійної самоідентифікації з її безпосереднім втіленням у особистісно- професійне буття майбутнього лікаря.

Ключові слова: професійна ідентичність, виховання майбутніх лікарів, екзистенціальний аспект, особистісна криза, лімінальний вибір, соціально-екзистенціальний вибір, екзистенціально-професійний вибір, екзистенціально-вітальний вибір, особистісна зрілість, виховання фахівців сфери охорони здоров'я в умовах воєнного стану.

Постановка проблеми

Ідентичність як его-конструкт самосвідомості відтворюється особистістю в ході ментального актуалгенезу, що супроводжує її діяльність, взаємодію, рефлексію, прийняття рішення тощо. Професійна ідентичність фахівців посідає значне місце в структурі ідентифікаційного самовизначення особистості [5].

Суб'єктивна оцінка актуальної ситуації буття особистості впливає на реконструкцію у внутрішньому плані конкретного варіанту її практичної ідентичності, що втілюється (а не тільки усвідомлюється) як експлікації таких власних ідентифікаційних характеристик, які конгруентні з «ситуаційними вимогами». Особливостями соціально-кризових умов, до яких, безперечно, належить воєнний стан, є такі, що неодмінно впливають на людину, яка переживає відповідну особистісну кризу, змінює спосіб її буття. Кризова соціальна ситуація змушує особистість змінюватись, трансформуватись, актуалізувати такі ідентифікаційні характеристики, що не були затребувані у докризових умовах.

Важливим у підготовці фахівця медичної сфери є підготовка до професійної діяльності в умовах воєнного стану. Фахівець, що здатний ефективно виконувати професійні завдання в умовах воєнного стану, характеризується певними особистісними властивостями, які проявляються в тому числі й у його професійній самоідентифікації.

Формування фахівця сфери охорони здоров'я в умовах воєнного стану, здатного до професійної діяльності в цей період, має враховувати особливості проходження та подолання відповідної соціально-особистісної кризи майбутнім професіоналом.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

В сучасних психолого-педагогічних наукових публікаціях визначається ряд споріднених проблем, що присвячені лімінальній кризі студентів [2], їхньому екзистенціальному вибору [4], особливостям формування особистості фахівця [7], суб'єктному чиннику подолання особистішої кризи [3], умовам формування професійної ідентичності майбутніх фахівців сфери охорони здоров'я [5].

Невирішеними залишаються проблеми визначення психолого - педагогічних підстав формування майбутніх фахівців сфери охорони здоров'я в умовах воєнного стану з врахуванням ідентифікаційних процесів особистості.

Метою статті є спроба окреслити психолого-педагогічні підстави для формування особистості фахівця сфери охорони здоров'я в умовах воєнного стану. психологічний професійний ідентичність екзистенціальний

Виклад основного матеріалу

Воєнний соціально-кризовий стан суспільства обумовлює необхідність особистості актуалізувати ідентифікаційні процеси, що окреслюватимуть певну особистісну позицію щодо нього. Глобальність соціально-кризових характеристик воєнного стану суспільства, в якому загострюються безпекові виклики щодо нації, держави, родини, вітального існування тощо обумовлює необхідність особистості обрати певну позицію, актуалізувати відповідні до такого ставлення поведінкові патерни. Професійна ідентичність у особистісному контексті передбачає усвідомлення особистістю власної професії як способу її участі у соціальному самовідтворенні (забезпеченні існування та розвитку суспільства та фахівця в ньому), що спрямоване не тільки на професійно-специфічний (змістовий), а й на позапрофесійні (сенсові) контексти соціально-громадянського, родинного, загально-культурного та вітального буття. Тобто особистість, що самоідентифікується, визначає власне професійні (фахово-специфічні), надпрофесійні (соціально-громадянські) та парапрофесійні (культурно-побутові та вітальні) «я»-характеристики.

Конфігурація внутрішнього автентичного конотату професійної ідентичності конкретної особистості в період воєнного стану є унікальною, що зумовлено відповідними екзистенціальними процесами особистішої адаптації та копінгу до зазначених умов.

Окрім об'єктивних умов кризової соціальної ситуації, що визначає воєнний стан і обумовлює ідентифікаційну самоактуалізацію, на характер особистісно-професійної ідентичності в цей час впливають диспозиційні мотиваційно-ціннісні характеристики особистості, які виступають фактором власного професійно-ідентичного самоконфігурування, виходячи із аксіологічної позиції особистості професіонала.

Зазначимо, що надпрофесійний рівень професійної самоідентифікації визначається зосередженням на можливостях професії активно впливати на соціальну ситуацію, власне професійний рівень - окреслює можливості відтворювати професійну діяльність як соціально-нормативну функцію, а парапрофесійний - обумовлює особливості індивідно-вітального буття. Конкретна особистісно-професійна самоідентифікація у її ціннісно-смисловому аспекті відзначається певним співвідношенням надпрофесійного, власне професійного та парапрофесійного спрямування. Для особистості з її певною життєвою позицією професія, а разом із нею і професійна самоідентифікація, може бути зміщена в бік певного диспозиційного вибору - або на соціальний вплив через професію на життя суспільства, або на власне професійний зміст із його специфікою складу діяльності, або на парапрофесійні умови, що супроводжують професійну діяльність як забезпечувальний чинник певної якості та способу життя професіонала.

Воєнний стан як зовнішній кризовий чинник відрізняється маніфестацією небезпечних для життєдіяльності ризиків, що перманентно загрожують особистості в її професійному, соціокультурному та повсякденному житті. Ризикованість із загрозою для вітального та особистісно-діяльнісного існування людини вносить екстремальну специфічність у актуалгенез власної самоідентифікації. Процес професійної самоідентифікації набуває рис критичної екзистенціальності, актуалізує специфічну для нових екстремальних умов лімінальність. Особистість у гострій кризовій ситуацій військового стану як професіонал постає перед системою екзистенціальних виборів [4]: соціально-екзистенціальним, професійно-екзистенціальним та вітально- екзистенціальним.

Зазначимо, що екзистенціальний вибір передбачає самовизначення особистості, «відрізняється від будь-якого вибору тим, що він наближає людину до розуміння себе самого, свого місця в світі, в решті до сенсу свого буття [1, с.111].

Соціально-екзистенціальний вибір спрямований на самовизначення у прийнятті рішення про активну або пасивну участь у гострих соціально-кризових суспільних процесах. Особистість обирає позицію, яка визначається конструктивною активністю в ситуації із значними соціальними ризиками, що супроводжується великою соціальною відповідальністю, але разом з цим самопідкріплюється самостверджувальним відчуттям власної соціально цінної спроможності, власної значущості, у випадку стверджувального вибору, або обирає маргінальну невизначеність з униканням участі у соціальних процесах із спорадичними ризиками соціальної маргіналізації з відсутністю високої соціальної відповідальності, що супроводжується почуттям полегшення від позбавлення соціальної відповідальності разом із відчуттям власної соціальної неспроможності та певного почуття соціального сорому.

Професійно-екзистенціальний вибір в умовах військового стану обумовлений необхідністю прийняття швидких професійних рішень в ситуації екстремальності та неповної визначеності. Прийняття на себе відповідальності за прийняття професійних рішень супроводжується ризиком помилки через об'єктивну неможливість з'ясувати стан всіх чинників, які впливають на ефективність діяльності. Особистість що бере на себе прийняття таких рішень ризикує, виконуючи негайне завдання, що супроводжується тривогою за наслідки цього рішення, з одного боку, а з іншого, переживання відчуття власної рішучості, спроможності діяти в екстремальних умовах. Особистість що не бере на себе рішень в умовах ризику, відрізняється об'єктністю, що проявляється у перекладанні відповідальності рішень на інших фахівців або начальників, що залишає їх у безпеці перед помилкою і нівелювання відповідної професійної тривоги, разом з цим супроводжується відчуттям конформності й підпорядкованості, зниженням власної професійної самооцінки, що залишає лише роль виконавця, відчуття власної депрофесійналізації.

Вітально-екзистенціальний вибір активної або пасивної участі в професійній діяльності, що супроводжується безпосереднім вітальним ризиком, загрозою для власного існування. Особистість стає перед суб'єктивним вибором щодо здійснення професійних дій в умовах вітального ризику, чи уникання такої діяльності. Людина, що бере на себе здійснення діяльності в умовах вітального ризику відчуває елементарні актуальну тривогу і страх за власне життя у поєднанні із відчуттям власної спроможності їх долати, самоповагу за здатність до діяльності в бути ефективним в ситуації вітального ризику. Людина, що уникає такої діяльності відчуває вітальну безпеку, знімає відповідну тривогу, однак знижує цим самим підставу для власної самоповаги, відчуває певний сором за обране рішення.

Отже, спостерігається суб'єктивна діалектика в афективній оцінці виборів в умовах військової кризи: вибір активної позиції супроводжується напруженою емоцією страху, реальним ризиком, разом із відчуттям спроможності в опануванні страху, підвищенням самооцінки, самоефективності та самоповаги; вибір пасивної позиції (позиції уникання) супроводжується зняттям вітальної тривоги та страху, почуттям безпеки, однак із відчуттям власної неспроможності, зниженням самооцінки, зниженням самоповаги.

Фахівці в сфері охорони здоров'я в силу своєї професії стикаються із зазначеними проблемами особливо гостро період воєнного стану. Перед медичним працівником як особистістю постають зазначені екзистенціальні вибори: чи актуалізувати власну національно-громадянську позицію засобами професії, що супроводжується соціально-екзистенціальним ризиком, або відмовитись від ситуації ризику, навіть, ціною відмови від професійної діяльності та професійного статусу; чи актуалізувати власну професійну суб'єктність в умовах неповноти інформації та неможливості дотриматись букви протоколів лікувань в ситуації не до кінця визначених діагнозів, чи взяти на себе здійснення професійних обов'язків в ситуації прямої загрози життю в зонах військових дій та біля них, чи намагатись здійснювати діяльність поза можливих вітальних загроз.

Зазначимо, що фахівець сфери охорони здоров'я в нашій країні має право обирати спосіб розв'язання для себе зазначеної особистісно-професійної кризи в умовах воєнного стану. Однак, при набутті статусу військового у відповідний спосіб, фахівець має виконувати будь-які завдання в умовах високих вітальних, соціально-екзистенціальних та професійно-екзистенціальних ризиків у відповідності до наказів.

Важливим у підготовці фахівця в сфері охорони здоров'я є формування (виховання) його особистості, що здатна ефективно здійснювати професійну діяльність [7]. Виховання особистості фахівців в сфері охорони здоров'я в умовах воєнного стану, на наш погляд, має відповідати наступним психолого - педагогічним умовам [6]:

* недирективним спрямуванням педагогічних впливів, що забезпечуються шляхом створення умов задля максимального усвідомлення (когнітивність), осмислення особистісного вибору (аксіологічність) з самодослідженням власного потенціалу як такого (рефлексивність) та особистісною відповідальністю за прийняття відповідного рішення та його втілення (суб'єктність [3]), що відповідає вибору зрілої особистості. Отже, вибір на рівні зрілої особистості відрізняється суб'єктністю (самодетерінованістю), усвідомленістю (когнітивною каузальністю), осмисленістю (ціннісно-сенсовою спрямованістю), рефлексивністю (самооцінкою власних можливостей);

* забезпеченням актуалгенезу ідентифікаційних процесів в ситуації взаємодії викладач-студент, студент-студент, що дозволяють закріпити відповідну самоідентифікацію та сформувати підстави для обґрунтованого фахового вибору: демонстрація самоідентифікації викладача-фахівця, демонстрація можливостей студентів обрати власну самоідентичність, підтримка самоідентифікації студентів на комунікативному та професійно- діяльнісному рівні;

* сприяння інтенсивному проходженню лімінальної (перехідної) стадії через створення індивідуального суб'єктивного автентичного наративу щодо обґрунтування вибору, що дозволятиме приймати зважене рішення щодо відповідної професійної ідентичності в умовах воєнного стану [2];

* консультативна психолого-педагогічна допомога у завершенні лімінальної фази характеризуватиметься прийняттям власного обґрунтованого особистісного рішення з подальшою установкою на його реалізацію у практичній життєдіяльності;

* попередження щодо можливого прийняття студентами необґрунтованих екзистенціально-професійних самоідентифікаційних рішень, що відзначаються афективною домінантою, відсутністю об'єктивованих та аксіологічних обґрунтувань та рефлексії, нездатністю до аутентичної суб'єктності як виявленню нонконформізму і схильність до приєднання до прийняття рішень другими особами як вияв конформізму, нездатність до подолання тривоги невизначеності.

Формами виховної роботи із студентами є дискусійні, рефлексивні, професійно-імітаційні навчально-професійні тренінги, що дають можливість забезпечити особистість майбутнього фахівця широкими підставами для обґрунтованого вибору власної позиції в ситуації екзистенціальна- професійного вибору в умовах воєнного стану.

Основними типами екзистенціально-професійного вибору особистісно- професійної ідентичності в умовах воєнного стану є: 1) вибір самоідентифікації з професіоналом в сфері охорони здоров'я, що діє в ситуаціях максимальних ризиків: ризику професійних рішень та вітального ризику (можливо в ролі військового лікаря), 2) вибір самоідентифікації з професіоналом, що діє в умовах професійного ризику без вітальних ризиків (можливо в ролі цивільного лікаря, що надає екстрену допомогу у відносно небезпечних для власної життєдіяльності умовах), 3) вибір самоідентифікації з професіоналом, що сумлінно виконує завдання виконавчого рівня без прийняття професійних рішень в ситуації невизначеності та в умовах безпеки для власного здоров'я, 4) відмова від професійної медичної діяльності в силу суб'єктивної неможливості впоратись із ситуаціями професійного та вітального ризику.

Ми вважаємо, що будь-який із зазначених виборів на підставі суб'єктності, усвідомленості, осмисленості та рефлективності є особистісно зрілим, а будь-яке рішення на підставі афективної, імпульсивної, безпідставної, нерефлексивної дії є особистісно не зрілим і безвідповідальним, що матиме в майбутньому негативні наслідки як для самої особистості, так і для «споживачів» такої професійної діяльності.

Висновки

Формування фахівця сфери охорони здоров'я в умовах воєнного стану має враховувати виховання особистості, що здатна вирішувати завдання власного професійно-особистісного вибору, зумовленого відповідними викликами. Серед основних проблем, що пов'язані із професійним самовизначенням, можна виділити такі особистісно-професійні ідентифікаційні вибори: соціально-екзистенціальний; професійно-екзистенціальний та вітально-екзистенціальний. Виховання особистості фахівця має забезпечити здатність до суб'єктного, усвідомленого, осмисленого та рефлексивного вибору власної професійно-особистісної позиції. Важливою педагогічною умовою формування зазначених характеристик фахівця є актуалізація ідентифікаційних процесів у взаємодії в системі викладач-студент.

Подальші дослідження будуть спрямовані на формування методичної бази формування особистості майбутнього лікаря із готовністю до діяльності в умовах воєнного стану на підставі усвідомленого, осмисленого, суб'єктного вибору власної професійно-громадянської позиції.

Список використаних джерел

[1] Гуцол С.Ю. Наративне самопроектування в лімінальні періоди життя студентської молоді. Особистість в умовах кризових викликів сучасності : матеріали методологічного семінару НАПН України (24 березня 2016 року), за ред. академіка НАПН України С.Д. Максименка. Київ. 2016. С. 247 - 255.

[2] Курганська Л. О. Лімінальні стани як етап становлення професійної ідентичності: до постановки проблеми. Горизонти освіти. 2013. № 3. С. 149-154.

[3] Максименко С.Д. Особистість як суб'єкт подолання кризових станів. Особистість в умовах кризових викликів сучасності: матеріали методологічного семінару НАПН України (24 березня 2016 року) за ред. Академіка НАПН України С.Д. Максименка, Київ. 2016. с. 12-13.

[4] Мегрелішвілі М.О. Екзистенційний вибір особистості в умовах трансформації суспільства. Гуманітарний вісникЗДІА. Випуск 27. 2006. С. 111.

[5] Разумна А.Г. Педагогічні чинники формування професійної ідентичності майбутнього медичного фахівця в умовах вишу. Теорія і практика управління соціальними системами. Щоквартальний науково-практичний журнал. 2019. № 1. С. 16-28.

[6] Разумна А.Г. Формування особистості фахівця сфери охорони здоров'я у закладі вищої медичної освіти : навчально-методичний посібник. Харків : ХМАПО, 2021. 52 с.

[7] Філоненко М. М. Психологія особистісного становлення майбутнього лікаря: монографія. Київ: Центр учбової літератури, 2015. 334 с.

Размещено на Allbest.ru