Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до використання інформаційно-цифрових технологій у навчанні математики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка

Обласний коледж «Кременчуцька гуманітарно педагогічна академія імені А. С. Макаренка»

Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до використання інформаційно-цифрових технологій у навчанні математики

Карапузова Наталія Дмитрівна кандидатка педагогічних наук, професорка, професорка кафедри початкової освіти

Шакотько Віктор Васильович кандидат педагогічних наук, доцент кафедри початкової освіти, гуманітарних дисциплін та інформатики



Анотація

Актуалізовано проблему формування готовності майбутніх учителів початкових класів закладу загальної середньої освіти використовувати відкриті ресурси, інформаційно-комунікаційні та цифрові технології, оперувати ними в професійній діяльності у процесі навчання молодших школярів математики, розкрито компоненти цієї готовності. Схарактеризовано етапи підготовки майбутніх учителів початкової школи до використання інформаційно-цифрових технологій у НУШ у процесі викладання змістового компонента освітньо-професійної програми «Методика навчання математики». Обґрунтовано та описано оригінальну методику підготовки майбутніх учителів початкових класів до активного, педагогічно збалансованого використання інформаційно- цифрових технологій під час формування математичних компетентностей учнів. Авторська методика передбачає формування практичних навичок застосування зазначених технологій на основі розроблення змісту персонального онлайн-кейсу відповідної структури.

Ключові слова: початкові класи, навчання математики, інформаційно-цифрові технології, готовність майбутніх учителів.



Abstract

TRAINING FUTURE PRIMARY SCHOOL TEACHERS TO USE THE INFORMATION AND DIGITAL TECHNOLOGIES IN TEACHING MATHEMATICS

Karapuzova Natalia

Candidate of Pedagogical Sciences, Professor, Professor of the Department of Primary Education

Poltava V.G. Korolenko National Pedagogical University

Shakotko Viktor

Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Primary Education, Humanities and Informatics

Regional College «A. S. Makarenko Kremenchuk Humanitarian and Technological Academy» of Poltava Regional Council

Introduction. The authors actualized the problem of forming the readiness of future primary school teachers of the general secondary education institution to use open resources, information and communication, and digital technologies, to operate with them in their professional activities in the process of teaching junior high school students mathematics. The stages ofpreparation offuture primary school teachers for the use of information and digital technologies at NUS in the process of teaching the content component of the Educational and Professional Program «Mathematics Teaching Methodology» are characterized

Purpose. The article aims to reveal the components and characterize the stages of training future primary school teachers to use the information and digital technologies in teaching mathematics to junior high school students.

Methods. The methods of analysis, synthesis, induction, deduction, comparison, as well as critical analysis of literature sources, were used.

Results. As the results of the observation showed, the described organization of teaching mathematics teaching methods increases the motivation of future primary school teachers to study the discipline, develop a sustainable interest in learning, form a desire for self-education, self-development, and the achievement of high academic results, adequate to the requirements of the digital educational environment of the primary level of education.

Originality. The authors substantiated and described an original method of training future primary school teachers for the active, pedagogically balanced use of information and digital technologies during dev eloping students' mathematical competencies. The author's methodology involves the formation of practical skills in the application of the specified technologies based on the development of the content of a personal online case, the structure determined by the authors. According to the results of the observation, the described organization of teaching mathematics teaching methods enhances the motivation of future primary school teachers to study the discipline, develops a strong interest in learning, forms a desire for self-education, self-development, and achievement of high academic results adequate to the requirements of the digital educational environment of primary education.

Conclusion. The training of future primary school teachers for the use of information and digital technologies in the teaching of mathematics to junior high school students in the process of studying the discipline «Methodology of teaching mathematics» opens up wide opportunities for students to acquire practical experience in organizing the process of mastering the mathematical educational field by modern junior high school students with computer support, expanding the spectrum visual teaching aids, methods, and techniques of organizing students' education activities with the use of computer tools, which ensures high requirements for students' mathematical education.

Keywords: Elementary Grades, Teaching Mathematics, Information and Digital Technologies, Training of Future Teachers.



Постановка проблеми

В Україні, як і у всьому світі, великого значення набуває математична освіта. Якість математичної підготовки молодого покоління - індикатор готовності суспільства до соціально-економічного розвитку, мобільності особистості в освоєнні та впровадженні сучасної техніки, нових технологій [1]. Її основи закладаються у початковій школі, де за мету ставиться формування в молодших школярів математичної та інших ключових компетентностей; розвиток мислення, здатності розпізнавати і моделювати процеси з повсякденного життя із застосуванням математичних методів [ 3].

За тяжких умов сьогодення вдосконалення системи математичної освіти, зокрема в початковій школі, яка незмінно перебуває у полі зору нашого суспільства, нерозривно пов'язана з підвищенням ефективності навчання математики, що забезпечується запровадженням компетентнісно орієнтованих методик навчання, які передбачають використання сучасних інформаційно -цифрових технологій та специфічних форм. Означене вимагає відповідної методичної підготовки вчителів початкових класів до навчання математики молодших школярів. Стандартом вищої освіти за спеціальністю 013 Початкова освіта для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти здатність майбутнього вчителя початкових класів орієнтуватися в інформаційному просторі, використовувати відкриті ресурси, інформаційно -комунікаційні та цифрові технології, оперувати ними в професійній діяльності визнано обов'язковою спеціальною компетентністю, а вміння організовувати освітній процес із використанням цифрових технологій та технологій дистанційного навчання молодших школярів - ключовим програмним результатом навчання спеціальності [8]. Саме тому компоненти освітньої програми, у тому числі навчальна дисципліна «Методика навчання математики», мають посилювати інформаційно-технологічну спрямованість навчального процесу у вищому педагогічному закладі та розвитку готовності майбутніх учителів початкових класів до використання інформаційно-цифрових технологій у навчальному процесі першої ланки освіти, що сприятиме подоланню суперечності між законодавчою та науковою здатністю вітчизняної системи професійної підготовки вчителя ефективно розв'язувати проблему дистанційного та змішаного навчання математики дітей цифрового покоління та недостатнім рівнем практичної готовності випускників до використання інформаційно-цифрових технологій навчання математичної освітньої галузі в умовах НУШ.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Інформаційно-цифрові технології ми розглядаємо як інтегративне поняття, в основі якого - поняття інформаційно-комунікаційних технологій та цифрових технологій. Проблему інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій у процес підготовки майбутніх учителів розробляли В. Биков, К. Власенко, Ю. Дорошенко, Т. Гончарук, М. Жалдак, І. Журавльова, Ю. Запорожченко, О. Спірін та інші. Перспективи розвитку цифрового навчального середовища для підтримки освітнього процесу розкрито авторами О. Кузьмінською, М. Мазорчук, Н. Морзе, Л. Пєтуховою та іншими. Зокрема, І. Середа у своєму дослідженні інформаційну компетентність викладачів і студентів, відповідне організаційно-методичне забезпечення освітнього процесу визначає як умови ефективності реалізації змішаного навчання, розглядаючи його як перспективну технологію, яка органічно вписується в освітній простір високотехнологічного суспільства [4]. інформаційний освітній професійний навчання

Цінними для нас є наукові розвідки: дослідниці О. Цюнак, яка обґрунтовує теоретико -методичні, концептуальні та методичні засади професійної підготовки майбутніх вчителів початкових класів в умовах цифрової трансформації освіти, визначає освітні можливості онлайн-сервісів, соціальних мереж у формуванні готовності майбутніх педагогів до застосування цифрових технологій у професійній діяльності [9]; науковця О. Самборської, яка розглядає зміст інформаційно-цифрової компетентності учителя початкової ланки освіти та подає авторську інтерпретацію складових компонентів зазначеної компетентності [6].

Над проблемами методики навчання математики у початкових класах та відповідної підготовки вчителя до здійснення професійної діяльності працювало багато науковців -методистів: М. Богданович, О. Дубінчук, Л. Коваль, М. Козак, Я. Король, Л. Кочина, В. Кухар, М. Левшин, Г. Лишенко, С. Логачевська, О. Онопрієнко, С. Скворцова та інші. Досліджувалися і висвітлювалися пріоритетні напрямки розвитку початкової математичної освіти: особистісна орієнтація змісту, компетентнісний та діяльнісний підходи до навчання математики, використання у процесі навчання математики молодших школярів нових педагогічних технологій, зокрема, інформаційно-комунікаційних та цифрових.

На увагу заслуговує положення, запропоноване С. Скворцовою. Дослідниця наголошує на потребі врахування в процесі навчання математики особливостей сучасних учнів початкових класів, таких як погіршення опрацювання навчальної інформації, зниження обсягу слухової пам'яті та орієнтування на графічний образ слова, що вимагає не лише паперових носіїв інформації, а й електронних додатків: мультимедійних презентацій до уроку або до окремих завдань, інтерактивних вправ тощо. Зазначає, що у мультимедійних презентаціях, які створює учитель чи пропонує освітній сайт або видавництво, доцільно за допомогою анімаційних ефектів, кольорових виділень представляти навчальний зміст математики у динаміці, що полегшує сприймання дитиною навчальної інформації [7].

На нашу думку, такі глобальні виклики до математичної освіти учнів у цифровому середовищі та якісної підготовки майбутніх учителів початкових класів до навчання математики молодших школярів з використанням цифрових інструментів, визначають об'єктивну потребу в розробленні відповідного науково-методичного супроводу в процесі викладання дисципліни «Методика навчання математики».

Мета дослідження: розкрити компоненти та схарактеризувати етапи формування готовності майбутніх учителів початкових класів до використання інформаційно -цифрових технологій у процесі навчання математики молодших школярів.

Виклад основного матеріалу

Готовність майбутніх учителів початкових класів до використання інформаційно-цифрових технологій у процесі навчання математики молодших школярів ми визначаємо як цілісну особистісну властивість, що передбачає структурне поєднання чотирьох компонентів (мотиваційного, когнітивного, операційного, рефлексійного), які забезпечують здатність студентів використовувати відкриті ресурси, інформаційно -комунікаційні та цифрові технології, оперувати ними в професійній діяльності (рис. 1).

Рис. 1 Схема компонентів готовності майбутніх учителів початкових класів до використання інформаційно- цифрових технологій у процесі навчання математики молодших школярів

Відповідно, мотиваційний компонент визначено як комплекс взаємопов'язаних мотивів, інтересів, переконань та спрямованість майбутніх учителів початкових класів до удосконалення знань, умінь та навичок з методики навчання математики, які проявляються в цільових орієнтаціях на формування математичної компетентності учнів у процесі навчання математичної змістової лінії.

Когнітивним компонентом передбачено оволодіння методикою навчання математики з урахуванням змішаної форми навчання у школі та знаннями особливостей дітей цифрового покоління.

Операційний компонент полягає в оволодінні студентом системою практичних дій та вмінь, пов'язаних з організацією навчання математики молодших школярів в умовах інформаційно -освітнього електронного середовища, а саме: добором найбільш ефективних методів для розв'язання проблеми, доцільною реалізацією педагогічних дій тощо.

Рефлексійний компонент відображає самоконтроль і самооцінку дій майбутнього вчителя початкових класів з використання інформаційно-цифрових технологій у процесі навчання математики молодших школярів, уміння здійснювати керівництво власною діяльністю з метою неперервного самовдосконалення. Із цих позицій формування готовності студентів до використання інформаційно - цифрових технологій у процесі навчання математики учнів початкових класів розглядається як цілеспрямований, спеціально організований процес їх фахового становлення.

Використання мультимедійних засобів навчання базується на розумінні особливостей пізнавальних процесів учнів початкової ланки освіти. Особливо це стосується сприйняття як першої ланки процесу учіння (за Кузьмінським А. І.). Людина сприймає явища і процеси навколишньої дійсності безпосередньо за допомогою органів чуття. При чому більшість відомостей людина сприймає через зоровий канал (більше 80 %), а в поєднанні із слуховим каналом (близько 10 %) забезпечується сприйняття майже всього обсягу відомостей, що отримує людина [10]. Тому засоби навчання здебільшого спрямовані на забезпечення візуалізації повідомлень. Адже орієнтація тільки на словесні методи навчання заздалегідь націлена на зменшення обсягів повідомлень, яка може бути отримана учнями і засвоєна. А однотипність подання повідомлень, особливо в молодшому шкільному віці, призводить до перевтоми учнів, зниження їх активності і здатності сприймати ці повідомлення.

Найкраще людина запам'ятовує відомості при поєднанні вербальної (словесної) і візуальної форми подання повідомлень. Це зумовлює необхідність більшого використання комбінованих (аудіовізуальних) засобів навчання. І обов'язкове поєднання візуальних засобів навчання з коментарем, роз'ясненням, поясненням учителем поданого матеріалу.

На необхідність активного використання сучасних інформаційно -цифрових засобів у навчанні вказує і психолого-педагогічна характеристика сучасних учнів - так званого «покоління Z». Американський психолог та консультант із комунікацій Каліфорнійської асоціації вчителів Ш. Постник- Гудвін [11] визначає такі ознаки дітей покоління Z:

нетерплячість (виросли в онлайн-середовищі та звикають до того, що їхні бажання завжди будуть виконані після натиснення кнопки);

зосередження на короткострокових цілях (негайні результати, як в інтернеті);

залежність від інтернету (практично живуть в інтернеті);

фрагментарність образного мислення (читають найчастіше - мініновини, формат твітів і статусів);

орієнтація на використання (знають, чого хочуть і як це отримати);

віртуальний світ на першому плані (перевага спілкуванню в кіберпросторі перед особистою зустріччю);

техніку знають краще, ніж розуміють почуття людей (запитують не у вчителів і батьків, а в Інтернеті, тому збільшується комунікативна відстань дітей від їхніх батьків);

розумні виконавці (легко піддаються впливу).

Передумовою формування готовності студентів до використання на уроках математики сучасних інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності слугує обов'язкове вивчення на першому курсі дисципліни «Сучасні інформаційні технології з основами медіаграмотності», яка спрямована на формування у майбутніх вчителів початкових класів інформаційно-цифрової компетентності, медіаграмотності, здатності до використання інформаційно -цифрових технологій в освітньому процесі, творчій та в інноваційній діяльності [5]. Дисципліна «Методика навчання математики» викладається на третьому курсі, тому студенти вже здобули навички роботи в інформаційному освітньому е -середовищі [2]. Студентам надається доступ до сторінки освітньої компоненти освітньо -професійної програми на платформах Moodle, ClassRoom (зокрема, gsuite.pnpu.edu.ua або gsuite.pu.edu.ua), де розміщуються навчально-методичний комплекс і куди студенти завантажують виконані завдання.

В умовах дистанційного та змішаного навчання використовуються програми для організації відеоконференцій ZOOM, Meet. Поточний та підсумковий контроль здійснюється з використанням Google форм та компоненти підтримки тестового контролю освітньої платформи Moodle.

Студенти створюють особисті кейси, де класифіковано розміщено: силабус, робоча програма, тексти лекцій, плани практичних і лабораторних робіт, питання до екзамену з методики навчання математики; законодавчі документи та положення, методичні рекомендації тощо, які регламентують освітній процес у початковій школі (закони України «Про освіту» та «Про загальну середню освіту», Державний стандарт початкової освіти, Типові освітні програми для закладів загальної середньої освіти: 12 та 3-4 класи НУШ, Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти тощо); рекомендовані МОН до використання підручники математики; навчальні посібники з методики навчання математики у початкових класах; освітні цифрові ресурси; виконані завдання з методики навчання математики та ін. При цьому студенти отримують від викладача гіперпосилання до кожного джерела з метою заощадження часу студента. Створення такого кейсу (рис. 2) оптимізує доступ студентів до актуальних відомостей з питань організації навчання математиці учнів початкової ланки середньої освіти. Доступ до нормативної бази з питань організації освітнього процесу здійснюється з урахуванням змін та доповнень. Для цього використовується база даних «Законодавство України» Верховної Ради України (https://zakon.rada.gov.ua/laws).

Рис. 2. Схема структури особистого кейсу студента

Навчально-методичний супровід підготовки студентів до використання інформаційно-цифрових технологій навчання математики молодших школярів передбачає впровадження у процесі викладання методики навчання математики традиційних і нетрадиційних методів (діалоги, полілоги, дискусії, створення проблемно-пошукових ситуацій, імітаційне моделювання, ділові ігри, проєкти, кейс -метод), форм організації навчання (дистанційні та інтерактивні лекції, практичні, лабораторні, самостійні роботи, дослідницька робота, конференції, педагогічну практику тощо) та фронтальної, групової, індивідуальної форм організації навчальної діяльності студентів.

У процесі вивчення дисципліни «Методика навчання математики» у рамках означеної проблеми використовуються, по перше, різні методичні прийоми, в основу яких покладено порівняння, вибір, перетворення і конструювання комп'ютерних засобів відповідно до конкретних умов навчання математики молодших школярів, по-друге, ідеальні засоби навчання: відеозаписи, інтегрований пакет MS Office, освітня бібліотека цифрових ресурсів, алгоритми візуалізації математичних об'єктів, по -третє, матеріальні засоби навчання: підручники, традиційні наочні посібники, технічні засоби навчання.

Основним методом навчання є методичні вправи, які виконують мотиваційну, інтегрувальну, навчальну, розвивальну, практико-орієнтувальну функції. У них відображається мета, методичні прийоми, засоби та форми організації навчально-пізнавальної діяльності студентів. У процесі розв'язування розроблених різних видів вправ у студентів формується уміння проєктувати комп'ютерну підтримку процесу навчання математики молодших школярів. Відповідно до проблеми дослідження виділено наступні види навчально-методичних вправ, це:

аналітичні вправи:

на орієнтування в комп'ютерних засобах навчання математики учнів початкових класів;

на використання цифрових освітніх ресурсів з урахуванням психологічних (кліпове мислення) та вікових особливостей дітей;

на врахування умов, за яких планується використання цифрових технологій;

на орієнтування в засобах та способах проєктування цифрового освітнього середовища;

конструювальні вправи - вправи, виконання яких забезпечує:

формування вміння досягати поставленої мети навчання математики з використанням комп'ютерних технологій;

формування вміння обґрунтовано відбирати інформаційно-цифрові засоби для розвитку позитивних мотивів навчання молодших школярів, ефективного засвоєння навчального матеріалу, організації різних видів діяльності учнів на уроці;

формування вмінь добирати, перетворювати, конструювати цифрові освітні ресурси з метою забезпечення продуктивної взаємодії учасників освітнього процесу;

оволодіння способам контролю за засвоєнням учнями початкових класів змісту математичної освітньої галузі.

Підготовка майбутніх учителів початкових класів до використання інформаційно -цифрових технологій у процесі навчання математики учнів здійснюється поетапно, а саме:

мотиваційно-інформаційний етап;

діяльнісний етап;

творчо-рефлексійний етап.

Метою ліотиваційно-інфорліаційного етапу є формування стійкої позитивної мотивації студентів до якісного навчання математики молодших школярів, усвідомлення ролі інформаційно -цифрових технологій у цьому процесі. Цей етап реалізовується у процесі вивчення студентами першого змістового модуля навчальної дисципліни «Методика навчання математики» - «Загальні питання навчання математики у початкових класах». Під час розкриття теми «Організація навчання математики в початковій школі» студенти ознайомлюються з цифровими навчальними ресурсами, які пропонуються розробниками для використання у процесі навчання математики молодших школярів, такими, як: Національна освітня платформа «Всеосвіта», Український освітній онлайн-портал для вчителів «На урок», з матеріалами групи на Українському освітньому онлайн-порталі для вчителів «На урок», з діяльністю групи для професійного спілкування вчителів початкової школи «Математика «Ронок». Пілот.- Facebook» тощо, вчаться їх аналізувати, щодо вибору цифрового навчального ресурсу у відповідності до технології навчання, мети та змісту, етапів уроку та форм організації навчальної діяльності учнів. Знайомляться з моделями змішаного навчання (ротаційна, гнучка, особистісно -зорієнтована, збагаченого віртуального середовища) та технологіями змішаного навчання математики молодших школярів - «ротація станцій», «перевернутий клас», «індивідуальна ротація», оцінюють його недоліки на переваги.

Наведемо приклади завдань, які пропонуються студентам на цьому етапі:

Доберіть мультимедійні презентації до уроку математики у 1 класі.

Наведіть приклади інтерактивних вправ до уроку з теми «Досліджуємо прямокутник».

Зареєструйтеся у сервісі LearningApps. Доберіть гру з теми «Прийоми додавання і віднімання чисел у межах 10».

Схарактеризуйте можливості мультимедійного комплексу в процесі навчання математики молодших школярів.

Об'єднавшись у групи по 2-3 студенти, використовуючи електронний ресурс «Канва», розробіть навчальний проєкт «Яка користь від математики» (Скворцова С. О., Онопрієнко О. В. Математика: підруч. для 3 кл. закл. загал. серед. освіти. У 2-х ч.: Ч. 2. Харків, 2020. С.15.). Презентуйте його.

Об'єднавшись у групи по 2-3 особи, складіть план електронної математичної газети ( 4-6 рубрик) для учнів 3 або 4 класів. Презентуйте його.

Знайдіть на електронних ресурсах урок-квест з математики. Схарактеризуйте особливості його організації.

Скориставшись цифровим ресурсом на урок, доберіть онлайн -тест для перевірки навчальних досягнень учнів зі змістової лінії «Величини».

Виконані завдання студенти презентують на заняттях, надсилають у Classroom або прикріплюють на створену викладачем дошку Padlet.

Зауважимо, що працюючи на освітніх платформах, студенти не лише читають освітні журнали, ознайомлюються з бібліотекою розробок щодо навчання математики молодших школярів, добирають відповідні онлайн-тести тощо, але й беруть участь в інтернет-конференціях, прослуховують вебінари з цікавої для них проблематики та доповідають про свої здобутки на заняттях.

Діяльнісний етап передбачає формування у студентів здатності застосовувати здобуті знання у практично-орієнтованих умовах: утілювати сучасний зміст, інноваційні технології, при розробці фрагментів та планів уроків математики; самостійно набувати вмінь розробляти та використовувати в методико-математичній діяльності цифрових навчальних ресурсів, у тому числі власних, які забезпечують комп'ютерну підтримку на різних етапах уроку математики та позаурочній діяльності; прагнути до професійного самовдосконалення у використанні інформаційно -цифрових технологій.

Він реалізовується у процесі вивчення другого змістового модуля навчальної дисципліни - «Окремі питання методики навчання математики у початкових класах». Видами завдань на цьому етапі є:

Об'єднавшись у групи по 2-3 студенти, підготувати навчальний проєкт «ЦІКАВІ СПОСОБИ ОБЧИСЛЕНЬ» (див. підручник «Математика - 4. Ч. 2» авторів С. О. Скворцова, О. В. Онопрієнко, С. 41) (зауваження: студенти укладають навчальні проєкти у процесі опрацювання кожної теми другого змістового модуля навчальної дисципліни «Методика навчання математики)).

З підручника «Математика - 1» (авторів підручника обираєте самостійно) зробити СКРИНШОТ вправ на лічбу предметів у межах числа.

-- Самостійно укладіть інтерактивну гру з теми «Нумерація чисел від 11 до 20».

-- Об'єднавшись у групи по 2-3 студенти, розробити ЛЕПБУК з теми «Нумерація чисел».

--Складіть математичний диктант на краєзнавчій основі для учнів 4 класу, використовуючи електронні ресурси.

-- Створіть ментальну карту до теми «Нерівності».

-- Запропонуйте інтерактивні ігри на узагальнення нумерації чисел першої сотні.

-- Використовуючи освітній портал «На урок» або Google-форму, створітьи онлайн-тести для перевірки засвоєння учнями вивченого матеріалу з теми «Додавання і віднімання двоцифрових чисел».

-- Доберіть систему завдань з відомих вам ресурсів (або самі укладіть) на формування уявлень молодших школярів про площу фігури та одиниці площі.

-- Розробіть фрагмент уроку з використанням мультимедійних презентацій на ознайомлення учнів із задачами на спільну роботу.

-- Зробіть добірку цифрових презентацій до задач на прямолінійний рівномірний рух двох тіл.

-- Розробіть план уроку-квесту на перевірку навчальних досягнень учнів після завершення навчання у 3 класі.

Для виконання цих та інших завдань студентам рекомендується використовувати різні ресурси для дистанційного та очного навчання математики в початковій школі (графічний онлайн-редактор Vistacreate, сервіс FlipGrid, сервіс для розроблення комплексних завдань Wizer.Me), методики учнівського тайм- менеджменту для індивідуальної, групової чи колективної роботи у процесі навчання математики (техніки: «Метод Помідора», «1 - 3 - 5 вправ», «Канбан» тощо).

Після завершення вивчення кожної теми освітнього контенту «Методика навчання математики» студенти, об'єднавшись у групи, створюють ментальні карти до всієї теми або окремої підтеми (за вибором), що дає можливість викладачеві перевірити засвоєння студентами теоретичного матеріалу.

На творчо-рефлексійному етапі в студентів формується вся сукупність аналітичних та конструктивних умінь для самостійного конструювання комп'ютерної підтримки процесу навчання математичної освітньої галузі учнів початкових класів у реальних умовах початкової школи під час проходження виробничої педагогічної практики. Програмою практики передбачено: проведення уроків математики, у тому числі відкритого уроку з доречним використанням як уже розроблених так і власних цифрових навчальних ресурсів, самоаналіз проведеного відкритого уроку, розроблення (на базі платформі «На урок» або Google Forms) тестових диференційованих завдань з математики (для перевірки або самоперевірки знань, умінь та навичок учнів) до тем згідно із календарним плануванням на час проходження практики, обґрунтування принципу їх побудови та опису методики їх застосування; виготовлення оригінального засобу наочності (наприклад, Лепбука) або дидактичного посібника з математики.



Висновки

Як показали результати спостереження, описана організація викладання методики навчання математики посилює мотивацію в майбутніх вчителів початкових класів до вивчення дисципліни, розвиває стійкий інтерес до навчання, формує прагнення до самоосвіти, саморозвитку та досягнення високих навчальних результатів, адекватних вимогам цифрового освітнього середовища початкової ланки освіти.

Отже, підготовка майбутніх учителів початкових класів до використання інформаційно-цифрових технологій у навчанні математики молодших школярів у процесі вивчення дисципліни «Методика навчання математики» відкриває широкі можливості для набуття студентами досвіду організації процесу засвоєння сучасними молодшими школярами математичної освітньої галузі з комп'ютерною підтримкою, розширення спектру наочних засобів навчання, методів та прийомів організації навчальної діяльності учнів з використанням комп'ютерних засобів, що забезпечує високі вимоги до математичної освіти учнів.



Список використаної літератури

1. Концепція розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти), яку схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 960-р.

2. Освітньо-професійна програма «Початкова освіта» Першого рівня вищої освіти за спеціальністю 013 Початкова освіта галузь знань 01 Освіта / Педагогіка.

3. Про внесення змін до Державного стандарту початкової освіти.

4. Середа І. В. Впровадження змішаного навчання під час підготовки вчителів спеціальної освіти в умовах карантину. Інформаційні технології та засоби навчання. 2022. № 2. С. 239-254.

5. Силабус навчальної дисципліни «Сучасні інформаційні технології з основами медіаграмотності» для спеціальності 013 Початкова освіта. 2021.

6. Самборська О. Д. Понятійний тезаурус інформаційно-цифрової компетентності майбутнього педагогічного працівника початкової освіти. Інформаційні технології в освіті. 2019. № 38. С. 85-96.

7. Скворцова С., Онопрієнко О. Нова українська школа: методика навчання математики у 1-2 класах закладів загальної середньої освіти на засадах інтегративного і компетентнісного підходів: навч.-метод. посіб. Харків: Вид-во «Ранок», 2019. 352 с.

8. Стандарт вищої освіти за спеціальністю 013 Початкова освіта для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 23.03.2021, № 357.

9. Цюняк О. Професійна підготовка майбутніх вчителів початкових класів в умовах цифрової трансформації освіти: монографія. Івано-Франківськ, 2021. 316 с.

10. Шакотько В. В. Методика використання ІКТ у початковій школі. Київ: Комп'ютер, 2008. 128 с.

11. Posnick-Goodwin S. Meet generation Z. 

References

1. Kontseptsiia rozvytku pryrodnycho-matematychnoi osvity (STEM-osvity), yaku skhvaleno rozporiadzhenniam Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 5 serpnia 2020 r. № 960-r. [The concept of the development of science and mathematics education (STEM education), which was approved by the order of the Cabinet of Ministers of Ukraine from August 5, 2020 No. 960-р.]. (2020).

2. Osvitno-profesiina prohrama «Pochatkova osvita» Pershoho rivnia vyshchoi osvity za spetsialnistiu 013

3. Pochatkova osvita haluz znan 01 Osvita / Pedahohika. [Educational and professional program «Primary education» of the first level of higher education in the specialty 013 Primary education field of knowledge 01 Education / Pedagogy]. (2020).

4. Zakon Ukrainy «Pro vnesennia zmin do Derzhavnoho standartu pochatkovoi osvity» [The Law of Ukraine «On making changes to the State Standard of Primary Education»]. (2018).

5. Sereda, I. V. (2022) Vprovadzhennia zmishanoho navchannia pid chas pidhotovky vchyteliv spetsialnoi osvity v umovakh karantynu [Implementation of blended learning during the training of special education teachers in quarantine conditions.] Informatsiini tekhnolohii ta zasoby navchannia -- Information technologies and teaching aids, 2, 239-254. [in Ukrainian].

6. Sylabus navchalnoi dystsypliny «Suchasni informatsiini tekhnolohii z osnovamy mediahramotnosti» dlia spetsialnosti 013 Pochatkova osvita [Syllabus of the educational discipline «Modern information technologies with the basics of media literacy» for specialty 013 Primary education.]. (2021).

7. Samborska, O. D. (2019) Poniatiinyi tezaurus informatsiino-tsyfrovoi kompetentnosti maibutnoho pedahohichnoho pratsivnyka pochatkovoi osvity [Conceptual thesaurus of information and digital competence of the future teacher of primary education]. Informatsiini tekhnolohii v osviti -- Information technologies in education, 38, 85-96. [in Ukrainian].

8. Skvortsova, S., & Onopriienko, O. (2019) Nova ukrainska shkola: metodyka navchannia matematyky u 1-2 klasakh zakladiv zahalnoi serednoi osvity na zasadakh intehratyvnoho i kompetentnisnoho pidkhodiv [The new Ukrainian school: a method of teaching mathematics in grades 1-2 of general secondary education institutions based on integrative and competency-based approaches]. Kharkiv: Vyd-vo «Ranok». [in Ukrainian].

9. Standart vyshchoi osvity za spetsialnistiu 013 Pochatkova osvita dlia pershoho (bakalavrskoho) rivnia vyshchoi osvity [Standard of higher education in specialty 013 Primary education for the first (bachelor) level of higher education]. (2021).

10. Tsiuniak, O. (2021) Profesiina pidhotovka maibutnikh vchyteliv pochatkovykh klasiv v umovakh tsyfrovoi transformatsii osvity [Professional training of future primary school teachers in conditions of digital transformation of education]. Ivano-Frankivsk: Kushnir H.M. [in Ukrainian].

11. Shakotko, V. V. (2008) Metodyka vykorystannia IKT u pochatkovii shkoli [Methods of using ICT in primary school]. Kyiv: Kompiuter. [in Ukrainian].

12. Posnick-Goodwin, S. (2010) Meet generation Z.

Размещено на Allbest.ru

...