Теоретичні аспекти вдосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців туристичної галузі в Україні

Размещено на http://allbest.ru

Теоретичні аспекти вдосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців туристичної галузі в Україні

Біда О.А. Біда Олена Анатоліївна -доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки, психології, початкової, дошкільної освіти та управління закладами освіти Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ , Кучай Т.П. Кучай Тетяна Петрівна -доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри педагогіки, психології, початкової, дошкільної освіти та управління закладами освіти, Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ, Сироєжко О.В. Сироєжко Ольга Василівна -кандидат педагогічних наук, асистент кафедри педагогіки Національний університет біоресурсів і природокористування України , Богів Е.І. Богів Евеліна Іванівна -кандидат педагогічних наук, викладач німецької мови Відокремленого структурного підрозділу «Мукачівський фаховий коледж Національного університету біоресурсів та природокористування України»

Анотація

Теоретичні аспекти вдосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців туристичної галузі в Україні

Біда Олена Анатоліївна, Кучай Тетяна Петрівна, Сироєжко Ольга Василівна, БОГІВ Евеліна Іванівна.

У статі доведено необхідність вивчення теоретичних аспектів, дослідження питань оптимізації та вдосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців з туризму в Україні, що є значущою та актуальною проблемою на сьогодні. Обґрунтувано необхідність формування кроскультурної компетентності при підготовці майбутніх фахівців туристичної галузі. Розкрито головну професійну якістю сучасного фахівця туристичної галузі. Виокремлено пріоритетне завдання професійної підготовки майбутніх фахівців з туризму.

Ключові слова: професійна підготовка, майбутні фахівці, туристична галузь, Україна, критерії готовності до професійної діяльності фахівців туристської індустрії, фактори впливу на рівень практичної підготовки студентів.

Abstract

Theoretical aspects of improving the professional training of future specialists in the tourism industry in Ukraine

Bida Olena Anatoliivna, Kuchai Tetyana Petrivna, Syroezhko Olga Vasylivna, Bohiv Evelina Ivanivna.

The necessity of studying theoretical aspects, researching issues of optimization and improvement of professional training of future specialists in tourism in Ukraine, which is a significant and relevant problem today, has been proven. The need for the formation of cross-cultural competence in the training of future specialists in the tourism industry is substantiated. The main professional quality of a modern specialist in the tourism industry is revealed. The priority task of the professional training of future tourism specialists is the formation of a future specialist with a strategic way of thinking, professional knowledge in the field of tourism, able to identify and solve complex professional tasks and practical problems.

The mechanism of professional activity makes it possible to realize in practice the systematic integration of activity, person-oriented and competence-based approaches, which, with the clear development of the main types of activities in the form of professional tasks and personal qualities, taking into account the prospects for the development of the economic sector, will ensure the formation of professional competence, motivation for learning and quick adaptation of graduates of higher education institutions in the tourism industry.

The main factors influencing the level of practical training of students are highlighted: training technology; professional and cognitive interest and professional orientation of the student's personality, his value orientations; cognitive and communicative abilities of students; content, forms and methods of practical training; professional competence of teachers; family, family traditions. The main criteria of readiness for professional activity of tourism industry specialists are grouped: professional awareness, independence of emotional positive attitude towards tourism activity, speed of personal adaptation in various production situations, expediency of practical actions, level of formation of organizational skills, mastery of interpersonal communication techniques, etc.

The tasks that must be solved during the training of future tourism specialists are listed: training of a competitive specialist; formation of the desire to achieve a high level of professionalism; improvement of professional training based on modern innovative technologies; formation of cross-cultural competence, development of initiative and creative activity of future specialists on the basis of partnership relations; development of tolerance, culture of communication and behavior in intercultural professional interaction.

Keywords: professional training, future specialists, tourism industry, Ukraine, criteria of readiness for professional activities of tourism industry specialists, factors affecting the level of practical training of students.

Вступ

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. Світова туристична індустрія вже давно випередила за темпами розвитку більшість традиційних галузей економіки. В Україна туризм стримується низкою суб'єктивних і об'єктивних чинників: відставання матеріально-технічної бази, недостатність державного регулювання, недосконалість нормативноправового забезпечення галузі, нерозвиненість туристичної інфраструктури тощо.

Але є фірми в Україні, які заявили себе на світовому туристичному ринку як серйозні конкуренти, а не просто успішно функціонують на внутрішньому ринку. компетентність студент туризм

Визначальним фактором процвітання цих фірм є наявність висококваліфікованих кадрів. Туристичні підприємства потребують творчих особистостей, спеціалістів високого рівня професійної компетентності, здатних забезпечувати виробництво високоякісних конкурентоспроможних послуг [11, с. 117-125].

Однією з характерних ознак глобалізації є взаємодія як окремих людей, так і окремих цивілізацій. При такій взаємодії часто виникають проблеми кроскультурного характеру. Фахівець у сфері туризму повинен уміти створити та продати туристичний продукт, працювати в команді, надавати якісний сервіс, розуміти сучасні тенденції розвитку регіонального та міжнародного туризму й грамотно реалізовувати їх. Тому вивчення теоретичних аспектів, а також дослідження питань оптимізації та вдосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців з туризму в Україні є значущою та актуальною проблемою на сьогодні [3, с. 191-198].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Обґрунтували нові підходи до формування кроскультурної компетентності при підготовці майбутніх фахівців туристичної галузі такі дослідники: А. Аніщенко, О. Гальченк, І. Гончарова, М. Зайцева, Ю. Земліна, А. Зерер, Т Джамал, М. Джоппе, О. Полякова, Л. Сакун, О. Самохвал, Б. Сміт, Т Сокол, В. Федорченко, Н. Фоменко, М. Скрипник, Г Цехмістрова та ін.

Мета статті обґрунтування формування кроскультурної компетентності при підготовці майбутніх фахівців туристичної галузі. Розкрити головну професійну якістю сучасного фахівця туристичної галузі.

Виклад основного матеріалу дослідження

Пріоритетним завданням професійної підготовки майбутніх фахівців з туризму є формування майбутнього фахівця зі стратегічним способом мислення, професійними знаннями в галузі туризму, здатних ідентифікувати та вирішувати складні професійні завдання та практичні проблеми [3, с. 191-198].

Л. Ткачук розглядає «туризм як багатоаспектний феномен, який охоплює різні сфери життя людей по всьому світу та характеризується стабільністю і динамічністю, забезпечує вагомий внесок у розвиток людської цивілізації; сприяє формуванню всебічно розвинутої особистості й творчого світосприйняття, що робить його чинником прогресу суспільства» [9, с. 109-113].

Фахівці сфери туризму на освітньому рівні свого становлення мають оволодіти необхідним переліком компетенцій різного класу, насамперед професійними, й отримати їх підтвердження через присвоєння відповідної кваліфікації.

У подальшому їхньому житті, на етапі працевлаштування, це допоможе самостійно застосовувати окремі елементи знань і вмінь, поєднувати їх залежно від конкретної ситуації або проблеми, нарешті, стати «професіоналами».

Конкретизація професійних компетенцій для фахівців сфери туризму потребує подальшого вдосконалення. При формуванні професійних компетенцій у студентів майбутніх працівників туристичної сфери варто враховувати поетапність як важливу педагогічну умову. Підвищення якості кадрового забезпечення й наявність рекреаційно-туристичного потенціалу нашої держави дадуть змогу Україні вийти на нові ринки та світові рівні.

Механізм професійної діяльності дає змогу реалізувати на практиці системну інтеграцію діяльнісного, особистісно орієнтованого й компетентнісного підходів, яка при чіткій розробці основних видів діяльності у вигляді професійних завдань і якостей особистості з урахуванням перспектив розвитку галузі економіки забезпечить формування професійної компетентності, мотивацію навчання та швидку адаптацію випускників ЗВО у туристичній галузі.

За такого підходу механізм реалізації професійної підготовки фахівців у туристичній галузі це аналог його професійної діяльності, що відображає цілі та зміст підготовки.

Завдання професійної підготовки майбутніх фахівців у туристичній галузі у закладах вищої освіти направлені на формування в здобувачів мотивації на самоактуалізацію в професійній діяльності. Професійна підготовка майбутніх фахівців для сфери туризму це важливий процес отримання студентами відповідних спеціальних знань, набуття вмінь і практичних навичок, що дадуть змогу сформувати висококваліфікованого, конкуренто спроможного спеціаліста для туристичної галузі.

Майбутній фахівець з туризму повинен уміти комплексно розв'язувати професійні завдання, проблеми та приймати ефективні рішення в умовах невизначеності, ризику, що передбачає застосування теоретичних знань, теорій і методів системи наук.

Тільки комплексний підхід до професійної підготовки фахівців у туристичній галузі дасть ефективний результат. Тільки з урахуванням методологічних підходів (компетентнісного, системного, аксіологічного, диференційованого), принципів (неперервності, науковості, свідомості, активності, синергізму, системності, демократизації та інтеграції) дасть змогу вдосконалити професійну підготовку майбутніх фахівців у туристичній галузі [10, с. 198-203].

Формування кроскультурної компетентності при професійній підготовці майбутніх фахівців з туристичної галузі має велике значення.

Культура складається з чотирьох основних елементів:

- Поняття (концепти). Вони містяться головним чином у мові, завдяки їм стає можливим упорядкувати досвід людей.

-Відносини. Культури не тільки виділяють ті чи інші частини світу за допомогою понять, але також виявляють, як ці складові частини пов'язані між собою: у просторі та часі, за значенням, на основі причинної обумовленості.

- Цінності. Це загальноприйняті переконання щодо цілей, до яких людина повинна прагнути. Вони складають основу моральних принципів. Різні культури можуть віддавати перевагу різним цінностям, і кожен суспільний лад визначає, що є цінністю, а що ні.

- Правила та норми. Ці елементи регулюють поведінку людей відповідно до цінностей певної культури [8, с. 67-151].

Кроскультурні комунікації можна розглянути з двох аспектів: співробітництво у міжнародному туризмі та просування національного туристичного продукту на міжнародному туристичному ринку. Іншими словами, найважливішими для туризму є сфери діяльності кроскультурного менеджменту та маркетингу.

У контексті кроскультурної підготовки майбутніх фахівців важливим є дистанційне навчання, яке можна розглядати з двох позицій: з позиції обміну інформацією між викладачем і студентами; з позиції комунікацій між викладачем і студентами [5, с. 157-202].

Дистанційне навчання при кроскультурній підготовці майбутніх фахівців розглядається як основа самоосвіти, що передбачає стійку мотивацію студента щодо власного навчання, самостійного здобування кроскультурних знань, а також певний рівень самоорганізації особистості.

На думку А. Солодкої, кроскультурна інтеракція, фіксує спілкування суб'єктів освітнього процесу на соціокультурному, міжособистісному і внутрішньо особистісному рівнях та виступає механізмом корекції їх поведінки [7, с. 176-183]. М. Беннетт розглядає кроскультурне навчання як зростання у студентів усвідомлення суб'єктивного культурного контексту, що включає суб'єктивність власного світогляду, розвиток вищої здібності компетентно взаємодіяти в різних культурних контекстах [12, с. 179-196].

Слід зазначити, що кроскультурне навчання майбутніх фахівців в освітньому процесі ЗВО: має бути спрямоване на розвиток кроскультурних знань та умінь; має сприяти вирішенню проблеми культурної парадигми суспільства, що орієнтує на універсальність знань; у студентів повинні бути сформовані вміння діалогового вирішення конфліктів у кроскультурному середовищі та полікультурному суспільстві; у студентів мають бути сформовані навички використання сучасних ІКТ, Інтернет-сервісів для ефективного виконання професійних обов'язків у кроскультурному просторі [6, с. 56].

Впровадження дистанційного навчання у систему кроскультурної підготовки майбутніх фахівців, на нашу думку, буде міцним підґрунтям для міжнародної освіти студентів (можливість навчатися за кордоном, проходити підвищення кваліфікації, брати участь в освітніх конкурсах, конференціях, тренінгах тощо) [4, с. 11-15].

Міжнародна освіта полягає в тому, що передбачає постійне відстеження ефективних стратегій і тактик підвищення якості освіти за кордоном, котрі можна адаптувати до вітчизняної системи освіти, і використання дистанційного навчання студентів в українських ВНЗ, які здійснюють підготовку студентів. Зокрема, у ЗВО, які здійснюють підготовку майбутніх фахівців, актуальним стає формування кроскультурної компетентності випускників, що виявляється у розумінні специфіки кроскультурних відносин, які виникають у полікультурному просторі. [1, с. 312-317]. Серед основних факторів, які впливають на рівень практичної підготовки студентів, варто відзначити: технологію підготовки; матеріально-технічну базу ЗВО; професійно-пізнавальний інтерес та професійну спрямованість особистості студента, його ціннісні орієнтації; пізнавальні та комунікативні здібності студентів; зміст, форми та методи практичного навчання; професійну компетентність викладачів; сім'ю, родинні традиції.

Ефективність практичної підготовки майбутніх фахівців туристичної індустрії має свою специфіку:

1. Технологія підготовки. Враховуючи незначний за обсягом час, який відводиться на вивчення дисциплін професійного циклу, необхідно забезпечити професійну спрямованість усіх циклів підготовки фахівців: орієнтацію змісту навчального матеріалу на майбутню професійну діяльність; формування практичних навичок та вмінь починати на практичних та семінарських заняттях загальноосвітніх дисциплін шляхом використання дискусій, діалогів, тренінгів, ділових ігор тощо. Це передбачає впровадження розвиваючих технологій, що забезпечує зміщення акцентів із знань на особистісні якості.

Фахова підготовка у ЗВО повинна здійснюватися як єдиний процес методологічного та технологічного дослідження студентами системи загальних і особливих стосунків у виробничих ситуаціях, які постійно змінюються. Особливо це важливо в тих ЗВО, де готують спеціалістів для різних галузей, і туризм є лише одним, при чому досить незначним за кількістю, напрямком підготовки. Тенденція вузівської підготовки, спрямована на накопичення знань, і недостатнє їх практичне застосування у виробничій практиці породжує недоліки в подальшій роботі.

2. Професійна спрямованість особистості студента, його ціннісні орієнтири. Важливою умовою практичної підготовки студентів є формування в них професійного мислення. Адже невміння студента приймати самостійні рішення в нестандартних умовах, висловлювати незалежні в тих чи інших ситуаціях думки, толерантно обґрунтовувати їх, прогнозувати результати взаємодії з клієнтом є серйозною проблемою у справі підготовки кваліфікованих кадрів.

Основні критерії готовності до професійної діяльності фахівців туристської індустрії: професійна свідомість, самостійність емоційного позитивного ставлення до туристичної діяльності, швидкість адаптації особистості в різних виробничих ситуаціях, доцільність практичних дій, рівень сформованості організаторських здібностей, володіння технікою міжособистісного спілкування тощо.

3. База практик. Цілком очевидно, що рівень матеріально-технічної бази практики повинен відповідати світовим туристичним стандартам, щоб майбутні фахівці мали можливість оволодіти новітніми інформаційними технологіями, які використовуються в туристичній індустрії.

Найбільш оптимальним для поліпшення практичної підготовки фахівців туристської індустрії є удосконалення баз практик ЗВО шляхом створення системи науково-навчально-виробничих центрів. Для подолання суперечності між новими технологіями в туристській індустрії та існуючою базою треба посилити співпрацю з іншими науковими установами, туристськими фірмами, організаціями, що здійснюють впровадження цих технологій та зацікавлені в підготовці кваліфікованих кадрів для туристської індустрії.

4. Професійна компетентність викладачів. Більшість викладачів, які готують спеціалістів для туристичної індустрії, у силу цілком об'єктивних причин, не мають відповідної освіти та досвіду роботи. За таких умов вкрай важко формувати в студентів професійну культуру, розвивати професійне мислення, виробляти професійні навички. У цій ситуації, очевидно, посилюється значення методичної підготовки викладача.

5. Пізнавальні та спеціальні (економічні, географічні, філологічні тощо) здібності студентів. Туризм явище багатогранне, яке включає знання історії, географії, економіки, філософії, релігієзнавства, етики, естетики, культурології тощо. Студентам необхідно засвоювати значний обсяг навчального матеріалу, щоб стати справжніми фахівцями у своїй галузі. Крім того, туризм дуже швидко розвивається. Тому необхідно дбати не тільки про накопичення студентом знань (кількісний приріст), але й про формування мотиваційних установок щодо постійного поновлення цих знань упродовж життя.

6. Зміст, форми та методи практичного навчання. Особливу увагу необхідно приділяти розробленню навчально-методичного комплексу та наскрізної програми практичної підготовки. Ефективність організаційно-методичного забезпечення практичного навчання визначається за трьома критеріями з відповідними показниками: змістовий (обсяг практичних знань і умінь, ґрунтовність і дієвість знань), операційний (правильність виконання завдань, якість виконаної роботи), особистісно-розвивальний (наявність самоконтролю, ініціативність). Цілком очевидно, що необхідно подбати про забезпечення тісного зв'язку теоретичної та практичної підготовки, збільшення терміну практичного навчання, забезпечення керівництвом практик досвідченими викладачами [11, с. 117-125].

Важливою професійною якістю сучасного фахівця стає здатність до здійснення професійного спілкування іноземною мовою, яке не може бути ефективним без знання правил і норм кроскультурної комунікації. Кроскультурна комунікація , як правило, відбувається в умовах культурних відмінностей, а отже, важливо ознайомити майбутніх фахівців з особливостями тієї культури, мова якої вивчається, і з представниками якої майбутнім фахівцям доведеться вступати у міжкультурну мовленнєву взаємодію.

Формування кроскультурної компетентності передбачає здатність до кроскультурної комунікації в області майбутньої професійної діяльності, а також створення умов для засвоєння студентами специфіки кроскультурних відносин, а саме: відмінностей в структурах мовленнєвих актів рідної та виучуваної мов і культур, системи цінностей, особливостей вербальної та невербальної поведінки відповідно до норм культури. Період професійної підготовки є найбільш сприятливим для формування компетентної особистості, готової успішно вирішувати різні питання в сфері міжнаціональної взаємодії.

Сучасні фахівці мають розуміти культуру не тільки своєї країни, а й інших народів, культуру людства в цілому. Ця проблема диктує необхідність мислити глобально, формувати у студентів толерантне ставлення до культури інших етносів. Саме розуміння культури інших народів веде до адекватного ставлення до чужих традицій, звичаїв і цінностей.

Для існування і розвитку культури в суспільстві повинна бути культурна обізнаність, крім того, створені умови для існування полікультурного середовища, що охоплює не тільки вітчизняні культурні цінності, а й цінності, що належать усьому людству. І таким шляхом досягається міжкультурне порозуміння.

Як відомо, культура є комплексом суб'єктивацій і об'єктивацій, які обов'язково мають засвоюватися в процесі кроскультурної освіти та використовуються в повсякденній орієнтації. Найважливіша функція культури це те, що вона є способом, за допомогою якого суспільства вирішують проблеми.

Будь-яка послідовність явищ у часі і будь-яке розташування об'єктів у просторі демонструють цілісну своєрідність рідної для певної нації культури [2, с. 167-172].

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

При підготовці майбутніх фахівців з туризму необхідно вирішити такі завдання: підготовка конкурентоспроможного фахівця; формування прагнення досягти високого рівня професіоналізму; удосконалення професійної підготовки на основі сучасних інноваційних технологій; формування кроскультурної компетентності, розвиток ініціативи і творчої активності майбутніх фахівців на підставі партнерських відносин; розвиток толерантності, культури спілкування і поведінки в міжкультурній професійній взаємодії [3, с. 191-198]. Вчені все частіше говорять не просто про навчання молодого покоління, а про кроскультурну освіту як індивідуальний процес розвитку особистості, що обумовлює зміну її поведінки, пов'язаної з розумінням і ухваленням культурно-специфічних форм поведінки представників інших культур

Перспективою для подальшого дослідження є з'ясування ролі та змісту підготовки магістрів туристичної галузі.

Список джерел

1. Біда О. А. Кроскультурна підготовка майбутніх фахівців в умовах глобалізації. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія «Педагогіка, психологія, філософія». Вип. 279. 2018. С. 312-317.

2. Дем'яненко О. Формування кроскультурної компетентності майбутніх учителів іноземної мови. Проблеми підготовки сучасного вчителя. Вип. 6 (1). 2012. С. 167-172.

3. Дербак О. Теоретичні аспекти професійної підготовки майбутніх бакалаврів з туризму. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти. Вип. 12. 2020. С. 191-198.

4. Кухаренко В. М. (2001). Дистанційне навчання педагогічна технологія ХХІ сторіччя. Комп'ютерно орієнтовані системи навчання: збірник наукових праць. Вип. 4. 2001. С. 11-15.

5. Муковіз О. П. Дистанційне навчання у системі неперервної освіти вчителів початкової школи: теорія та методика: монографія. Умань: Видавець Сочінський М. М. 2016. 281 с.

6. Сідоров В. І. Розробка крос культурного веб-квесту для підготовки майбутніх фахівців галузі туризму. Proceedings of the International Scientific Conference «Modern Methodology of Science and Education». 2. 2017.

7. Солодка А. Міжнародна освіта та кроскультурне навчання в американському освітньому просторі. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Вип. 4. 2016. С. 176-183.

8. Теорія та історія світової і вітчизняної культури: підручник / Н. Я. Горбач, С. Д. Гелей, З. П. Російська та ін. Львів : Каменяр, 1992. 261 с.

9. Ткачук Л. (2017) Сутність туризму як багатоаспектного суспільного явища. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Вип. 1(66). 2017. С. 109-113.

10. Чепелевська М. М., Гуревич Р С. Механізм реалізації професійної підготовки фахівців туристичної галузі. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Вип. 83. 2021. С. 198-203.

11. Щука Г П. Організація практичної підготовки майбутніх фахівців туристичної індустрії. Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. Вип. 16 (203). 2010. С. 117-125.

12. Bennett M. J. A developmental approach to training for intercultural sensitivity. A International Journal of Intercultural Relations. Вип. 10. 1986. С. 179-219.

References

1. Bida, O. A. (2018). Kroskul'turna pidhotovka maybutnikh fakhivtsiv v umovakh hlobalizatsiyi. [Crosscultural training of future specialists in the conditions of globalization].

2. Dem'yanenko, O. (2012). Formuvannya kroskul'turnoyi kompetentnosti maybutnikh uchyteliv inozemnoyi movy. [Formation of cross-cultural competence of future foreign language teachers].

3. Derbak, O. (2020). Teoretychni aspekty profesiynoyi pidhotovky maybutnikh bakalavriv z turyzmu. [Theoretical aspects of professional training of future bachelors in tourism].

4. Kukharenko, V M. (2001). Dystantsiyne navchannya pedahohichna tekhnolohiya 21 storichchya. [Distance learning is a pedagogical technology of the 21st century].

5. Mukoviz, O. P. (2016). Dystantsiyne navchannya u systemi neperervnoyi osvity vchyteliv pochatkovoyi shkoly: teoriya ta metodyka. [Distance learning in the system of continuous education of primary school teachers: theory and methodology]. Uman.

6. Sidorov, V. I. (2017). Rozrobka kros kul'turnoho vebkvestu dlya pidhotovky maybutnikh fakhivtsiv haluzi turyzmu. [Development of a cross-cultural web quest for the training of future specialists in the field of tourism].

7. Solodka, A. (2016). Mizhnarodna osvita ta kroskul'turne navchannya v amerykans'komu osvitn'omu prostori. [International education and cross-cultural learning in the American educational space]. Ternopil'.

8. Teoriya ta istoriya svitovoyi i vitchyznyanoyi kul'tury. (1992). [Theory and history of world and national culture]. L'viv.

9. Tkachu.k, L. (2017). Sutnist' turyzmu yak bahatoaspektnoho suspil'noho yavyshcha. [The essence of tourism as a multifaceted social phenomenon]. Kyyiv.

10. Chepelevs'ka, M. M., Hurevych, R. S. (2021). Mekhanizm realizatsiyi profesiynoyi pidhotovky fakhivtsiv turystychnoyi haluzi. [Mechanism of implementation of professional training of specialists in the tourism industry]. Kyyiv.

11. Shchuka, H. P (2010). Orhanizatsiya praktychnoyi pidhotovky maybutnikh fakhivtsiv turystychnoyi industriyi. [Organization of practical training of future tourism industry specialists]. Kyyiv.

12. Bennett, M. J. A (1986). [Developmental approach to training for intercultural sensitivity].

Размещено на Allbest.ru