Застосування гіпотези вхідного матеріалу для викладання англійської мови у закладах вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Застосування гіпотези вхідного матеріалу для викладання англійської мови у закладах вищої освіти

Чепіль Оксана Яківна,

доцент, кандидат психологічних наук,

Національний університет "Острозька академія"

Ківачук Марія Петрівна,

викладач-стажист,

Національний університет "Острозька академія"

У цій статті досліджується гіпотеза вхідного матеріалу, яка передбачає, що засвоєння мови відбувається тоді, коли студенти стикаються з мовою, яку вони можуть зрозуміти, але яка також дещо перевищує їхній поточний рівень розуміння. Перш за все, автори подають огляд теоретичних засад, включаючи роль гіпотези та взаємодії у вивченні мови. Далі в статті пропонуються практичні поради щодо впровадження теорії у викладанні мови аудиторно у закладах вищої освіти, включаючи використання автентичних матеріалів та інтерактивних вправ. Автори наголошують на важливості створення в класі атмосфери, орієнтованої на студента, яка заохочує спілкування та взаємодію цільовою мовою. Це передбачає надання студентам можливості працювати з автентичними матеріалами та практикувати мовлення за допомогою змістовних завдань. Автори також підкреслюють важливість підтримки, яка передбачає надання студентам поради та керівництва, коли вони працюють над розумінням та продукуванням мови. Це може включати надання визначень, прикладів і пояснень нової лексики та граматичних структур, а також зворотний зв'язок. У статті обговорюється роль викладача у сприянні засвоєнню мови шляхом використання адаптованих до рівня володіння іноземною мовою матеріалів. Це передбачає використання цілого ряду навчальних стратегій, включаючи навчання на основі завдань, навчання, орієнтоване на форму, та виправлення помилок. На завершення автори наголошують на важливості постійного аналізу та оцінювання прогресу студентів, щоб гарантувати, що вони отримують належний рівень допомоги та підтримки.

Ключові слова: гіпотеза вхідного матеріалу, вивчення, викладання, автентичні матеріали, субтитри, shadowing.

Oksana Chepil,

PhD in Psychology, Associate Professor, the National University of Ostroh Academy

Mariia Kivachuk,

Lecturer of the Department of English Language and Literature,

The National University of Ostroh Academy

APPLICATION OF THE HYPOTHESIS OF INPUT MATERIAL FOR TEACHING ENGLISH IN HIGHER EDUCATIONAL ESTABLISHMENTS

This article explores the comprehensible input hypothesis, which proposes that language acquisition occurs when learners are exposed to language that they can understand but that is also slightly beyond their current level of comprehension. The authors provide an overview of the theory including the role of hypothesis and interaction in language learning. The article goes on to offer practical advice on how to implement the theory in classroom language teaching, including the use of authentic materials and interactive exercises. The authors emphasize the importance of creating a student-centered classroom atmosphere that encourages communication and interaction in the target language. This includes providing students with opportunities to work with authentic materials and practice speaking through meaningful tasks. The authors also emphasize the importance of support, which involves providing students with guidance as they work on understanding and producing language. This may include providing definitions, examples and explanations of new vocabulary and grammatical structures, as well as feedback. The article discusses the role of the teacher in facilitating language acquisition through the use of materials adapted to the level ofproficiency. This involves the use of a range of teaching strategies, including task-based learning, form-based learning, and error correction. The authors conclude by emphasizing the importance of continuously analyzing and evaluating students' progress to ensure that they are receiving the appropriate level of assistance and support.

Keywords: comprehensible input hypothesis, learning, teaching, authentic materials, subtitling, shadowing.

Постановка проблеми

Проблема полягає в тому, як ефективно впровадити гіпотезу вхідного матеріалу в навчальний процес на заняттях іноземної мови. Матеріали подаються на рівні, що трохи перевищує поточний рівень володіння мовою студента, але все ж таки є зрозумілим.

Виклик полягає в тому, щоб реалізувати цю гіпотезу в аудиторії. Викладачі повинні створити середовище, яке надає ви-кладачам можливості для отримання та взаємодії зі зрозумілою для них інформацією. Вони також повинні розробляти плани уроків і навчальні матеріали, які відповідають рівню підготовки кожного учня і забезпечують відповідний рівень складності. викладання англійська мова освіта

Крім того, викладачі готуються до ефективного використання методів. Це включає в себе вміння модифікувати мовний матеріал, щоб зробити його більш зрозумілим, вміння структурувати навчання, щоб забезпечити відповідний рівень складності, а також вміння використовувати відповідні інструменти оцінювання для моніторингу прогресу студентів.

Загалом, проблема полягає в тому, як впровадити теорію зрозумілої подачі матеріалу в практику викладання другої мови таким чином, щоб вона була ефективною, результативною та цікавою для учнів з будь-яким рівнем володіння мовою.

Мета статті - пояснити гіпотезу вхідного матеріалу і те, як її можна застосувати на заняттях з другої мови. Стаття має на меті надати детальний огляд теорії, включаючи її основні принципи, та продемонструвати потенційні переваги використання цього підходу до вивчення другої мови. Крім того, надаються практичні рекомендації для вчителів, які бажають впровадити зрозумілі методи введення матеріалу у свої заняття. Зрештою, стаття має на меті продемонструвати, що теорія зрозумілого введення є цінним та ефективним підходом до вивчення другої мови і може бути успішно інтегрована в процес викладання в класі. Надаючи як теоретичну, так і практичну інформацію про цей підхід, стаття має на меті заохотити вчителів вивчати та впроваджувати ці методи.

Огляд останніх досліджень і публікацій

Гіпотеза вхідного матеріалу - це теорія вивчення іноземної мови, яку вперше розробив американський лінгвіст Стівен Крашен у 70-80 роках ХХ століття. Теорія особливо корисна для викладачів/вчителів, які викладають іноземну мову. Крашен запропонував та ретельно описав гіпотезу вхідного матеріалу, і таким чином не лише пролив світло на те, як відбувається вивчення та засвоєння навичок іноземної мови, але й запропонував викладачам способи інтегрувати новітні та, що є найголовнішим, ефективні види діяльності у власні уроки. Сьогодні гіпотеза вхідного матеріалу широко поширена і вважається основою вивчення іноземної мови. Об'єктом дослідження є гіпотеза вхідного матеріалу як теорія вивчення другої мови. Йдеться про те, що учні опановують другу мову ефективніше, коли вони отримують зрозумілу для них інформацію, тобто коли вони можуть розуміти мову, з якою стикаються на уроці. Предметом є включення її в навчальний процес. Мається на увазі практичне застосування теорії зрозумілої подачі матеріалу в аудиорії. В статті обговорюються різні стратегії та методи, які вчителі можуть використовувати для забезпечення зрозумілої подачі матеріалу своїм учням, щоб покращити їхнє вивчення іноземної мови.

Виклад основного матеріалу і обґрунтування отриманих результатів дослідження

Стівен Крашен впродовж десятиліть був одним із найповажніших дослідників вивчення мови. Гіпотеза розроблена у 1980-х роках та є зрозумілою для усіх. Дослідник стверджує, що мова засвоюється тільки одним способом - тоді, коли ми розуміємо інформацію, вона може вважатись основою вхідного матеріалу. Науковець наголошує, що є лише один спосіб оволодіти іноземною мовою. Саме тому він наполягає на відокремленні значення вивчення мови та її опанування, а також, що оволодіння мовою є найголовні-шою метою. Коли лінгвіст використовує термін “вивчення”, він має на увазі типову шкільну програму, яка включає в себе вивчення слів напам'ять, тестування, виправлення помилок тощо. Такий підхід вивчення іноземної мови не є ефективним, оскільки більша частина матеріалу зберігається у коротко-строковій пам'яті, та у майбутньому практично не відтворюється. Процес, коли оволодіння мовою відбувається підсвідомо, без будь-якого примусового вивчення напам'ять матеріалу та тестування, дозволяє засвоїти словниковий запас і граматику природним шляхом. Незважаючи на те, що вивчити мову важко, мозок людини здатний відносно легко засвоювати мову, і ключем до цього є гіпотеза вхідного матеріалу. Ця теорія включає в себе аудіювання та читання на відміну від гіпотези вихідного матеріалу, який може бути усним і письмовим (Krashen, 2011). Це не означає, що потрібно відмовитись від практики говоріння, тому що це теж необхідно. Однак, важливість читання та аудіювання не можна недооцінювати.

Гіпотеза вхідного матеріалу - це теорія вивчення іноземної мови, яка стверджує, що учні найкраще засвоюють мову, коли вони отримують матеріал, який лише трохи перевищує їхній поточний рівень розуміння мови. Теорія була вперше запропонована лінгвістом Стівеном Крашеном у 1980-х роках (Krashen, 1981). Згідно з Крашеном, засвоєння мови - це підсвідомий процес, який відбувається, коли учні стикаються з мовою, яка їм зрозуміла і цікава. Зрозумілі матеріали можуть надходити в різних формах, таких як письмова чи усна мова, відео- чи аудіозаписи або живе спілкування з носієм мови, який вільно нею володіє. Мета гіпотези - ознайомлення учнів з мовою, яка лише трохи перевищує їхній поточний рівень розуміння, що допоможе їм поступово розвивати свої мовні навички. Теорія зрозумілого вхідного матеріалу ґрунтується на ідеї, що вивчення мови - це природний процес, який відбувається, коли учні отримують змістовну та цікаву вхідну інформацію. Зрозуміла подача матеріалу важлива для вивчення другої мови, оскільки вона дозволяє учням розвивати свої мовні навички в природний та інтуїтивний спосіб. В аудиторії викладачі можуть використовувати різноманітні навчальні засоби, такі як наочні посібники, відео та аудіо матеріали, тести та опитування, жести та спрощену мову, щоб забезпечити зрозумілість матеріалу та методи інтеракивного та диференційованого навчання, групової роботи. Викладачі також можуть використовувати матеріали з реального життя, такі як газети, журнали та відео, щоб забезпечити учнів автентичним мовним матеріалом. Ще один спосіб включити такий матеріал в навчальний процес - надати учням можливість взаємодіяти з носіями мови, яку вони вивчають. Це можна зробити за допомогою співрозмовників, програм мовного обміну або екскурсій до місць, де розмовляють цільовою мовою. Викладачі також можуть використовувати технології для забезпечення зрозумілого введення інформації, такі як онлайн-відео або додатки для вивчення мови, які адаптуються до рівня учня. Використовуючи зрозумілий матеріал в класі, вчителям важливо надавати учням зворотний зв'язок і підтримку. Вчителі можуть ставити учням запитання, надавати роз'яснення та заохочувати учнів використовувати мову в контексті. Використання зрозумілої вхідної інформації в класі може допомогти учням почуватися комфортніше, використовуючи мову, яку вивчають, у реальних умовах.

Зрозуміле мовлення також може допомогти учням розвинути навички аудіювання та читання, які є важливими компонентами вивчення мови. Крім того, використання зрозумілого мовлення в класі може допомогти учням розширити свій словниковий запас та граматичні знання. Один з ключових принципів зрозумілої вхідної інформації полягає в тому, що вона має бути цікавою та захоплюючою для учнів. Вчителі можуть включати теми, які відповідають інтересам та досвіду учнів, щоб зацікавити їх. Використання гумору, розповіді та інших цікавих прийомів також може допомогти учням залишатися вмотивованими та зацікавленими у вивченні мови. Викладачі можуть створити в класі сприятливе і безпечне середовище, яке заохочує до ризику та експериментів з мовою, що вивчається.

Викладачі можуть надавати перевагу змісту, а не формі, наголошуючи на важливості розуміння змісту матеріалу, та вторинності правильного використання граматики. Який саме матеріал підходить для використання гіпотези під час занять? Не весь матеріал можна використати, тому що відповідно до Крашена мову можливо вивчити, лише зрозумівши інформацію (Krashen, 1985). Матеріал має бути достатньо зрозумілим, легким та цікавим, щоб привернути увагу. Варто розглянути два підходи опанування іноземною мовою: екстенсивне та інтенсивне введення. Інтенсивне введення - це коли ви читаєте книгу або дивитеся шоу, щоб зрозуміти все без винятку. Ви шукаєте кожне слово, яке не знаєте, і вивчаєте кожну частину граматики. Однак проблема цього методу полягає в тому, що процес є повільним. По-друге, це означає, що більша частина матеріалу є незрозумілою. Адже, як радить Крашен - вивчати мови лише в один спосіб, і це не зі словниками та тестами, а за допомогою екстенсивного введення, коли ви просто занурюєтеся в мову якомога більше та не зупиняєтесь, щоб відшукати та вивчити кожне незнайоме слово. Золотою серединою було б брати до уваги два вищенаведені підходи, але більше схилятись до екстенсивного введення, щоб використати час по максимуму та отримати всі необхідні навички. Наприклад, якщо ви бачите те саме слово знову і знову, та все ще не можете зрозуміти, що воно означає, тоді можна звернутись до словника, але варто робити це лише з найуживанішими словами в контексті матеріалу, який вивчається. Користь цього методу полягає в тому, що він дозволяє вивчити набагато більше за менший період часу. Зараз є багато стратегій, які входять у викладання та оволодіння іноземною мовою використовуючи гіпотезу вхідного матеріалу. Розвиток цифрових технологій значно розширив можливості вивчення іноземних мов. Зокрема, різноманітні навчальні програми та застосунки стали доволі популярними та легкими в використанні. Є декілька, які дозволяють вивчати матеріал з певними інтервалами, що є незамінним в процесі освоєння іноземної мови. Серед таких можна відокремити Anki, Quizlet, Memrise та інші.

Заслуговують на особливу увагу концепції двох різних режимів мислення, які Барбара Оуклі, у своїх дослідженнях, називає "сфокусованим режимом" і "розпорошеним режимом". За словами Оуклі, сфокусоване мислення характеризується інтенсивною концентрацією і вузьким фокусом на конкретному завданні або проблемі (Oakley et al., 2018). Цей тип мислення часто пов'язаний з префронтальною корою головного мозку і використовується, коли ми активно намагаємося вирішити проблему або вивчити нову інформацію. На відміну від нього, розпорошене мислення характеризується більш розслабленим і відкритим ментальним станом, коли розум може вільно блукати і встановлювати зв'язки між, здавалося б, не пов'язаними між собою ідеями. Цей тип мислення пов'язаний з мережею мозку за замовчуванням і часто використовується, коли ми мріємо, робимо перерву у виконанні завдання або займаємося творчістю. Оуклі стверджує, що обидва типи мислення важливі для навчання та вирішення проблем. Сфокусоване мислення необхідне для засвоєння нової інформації та навичок, тоді як розпорошене мислення дозволяє нам бачити загальну картину, встановлювати зв'язки та знаходити творчі рішення проблем. Щоб використовувати переваги обох типів мислення, Оуклі пропонує свідомо чергувати їх. Наприклад, вона рекомендує робити регулярні перерви під час виконання завдань у концентрованому режимі, щоб дати можливість мислити, займатися творчістю, наприклад, малюванням або музикою.

При застосуванні гіпотези вхідного матеріалу у викладанні, відбувається ефективне засвоєння мови за допомогою контексту. Отже, головне завдання викладачів - підібрати відповідний матеріал. Отож, як вже стверджувалось, матеріал повинен бути достатньо зрозумілим. Однак, незважаючи на це, матеріал повинен бути вищого рівня ніж теперішній. Студенти зможуть покращити свої навички та ефективність володіння англійською мовою, оскільки вхідні дані, які вони отримують, є складними, але все ще легкими для розуміння, не вимагаючи великих зусиль щоб його зрозуміти. Оскільки студенти намагаються зрозуміти мову трохи вище свого рівня, їх заохочують використовувати природні стратегії навчання, такі як вгадування слів із контексту та аналіз значення термінів і виразів. Якщо мовний матеріал є занадто легким, студенти не матимуть достатнього виклику, щоб досягти значного прогресу, а якщо він є занадто складним, вони розчаровуватимуться і будуть пригніченими.

Тренування аудіювання та вимови також не можна зневажати. Раніше було згадано, що, згідно з Крашеном, оволодіння, а не вивчення, призведе до вдосконалення мови. Але, здається, навмисне вивчення теж може спровокувати оволодіння мовою. Просто це відбувається на рівні підсвідомості. Іншим методом є перегляд телевізійних шоу без субтитрів цільової мови. Вивчення перегляду відео з субтитрами - це галузь досліджень, яка фокусується на впливі перегляду відео або фільмів з субтитрами на вивчення другої мови. Перегляд відео з субтитрами є популярним методом вивчення мови, оскільки він надає студентам автентичну інформацію у візуальному та аудіо форматі. З'являється все більше досліджень, які свідчать про те, що перегляд відео з субтитрами може мати позитивний вплив на вивчення мови. Наприклад, у дослідженні Бахман Горджян дослідив вплив субтитрування фільмів на вивчення лексики серед 90 студентів-першокурсників, які вивчають англійську мову як іноземну в Ірані (Gorjian, 2014). У дослідженні провели експеримент, у якому учасники були розділені на дві групи: контрольну та експериментальну. Обидві групи отримували однакові інструкції і їм показували однакові відеокліпи. Однак експериментальна група дивилася фільми з англійськими субтитрами, тоді як контрольна група дивилася фільми без субтитрів. Після перегляду учасники пройшли словниковий тест, щоб оцінити, наскільки вони засвоїли матеріал. Результати показали, що експериментальна група перевершила контрольну групу в тесті на словниковий запас, що свідчить про те, що використання англійських субтитрів допомогло студентам, які вивчають англійську мову як іноземну, вивчити нові слова випадково. У дослідженні зроблено висновок, що використання субтитрів до фільмів як інструменту для вивчення мови може позитивно вплинути на засвоєння словникового запасу студентів, особливо тих, хто має нижчий рівень володіння мовою. Зроблено припущення, що викладачі можуть використовувати субтитри як ефективну навчальну стратегію для підтримки вивчення лексики на заняттях з англійської мови професійного спрямування. Результати дослідження показали, що студенти, які дивилися відео з субтитрами, краще розуміли зміст і словниковий запас, ніж ті, хто дивився відео без субтитрів. Крім того, студенти, які дивилися відео з субтитрами, були більш вмотивовані продовжувати вивчати англійську мову. Дослідження також виявило позитивну кореляцію між кількістю часу, витраченого на перегляд відео з субтитрами, та результатами вивчення мови. Студенти, які проводили більше часу за переглядом відео з субтитрами, продемонстрували більший прогрес у вивченні англійської мови. Загалом, дослідження показує, що перегляд відео з субтитрами може бути ефективним інструментом вивчення мови. Субтитри надають важливі візуальні та лінгвістичні підказки, які можуть допомогти учням покращити розуміння та словниковий запас, а також мотивувати їх до подальшого навчання. Інші дослідження також припускають, що перегляд відео з субтитрами може покращити розуміння прочитаного, а також підвищити мотивацію та зацікавленість у вивченні мови. Деякі дослідники навіть стверджують, що перегляд відео з субтитрами може бути ефективним способом розвитку граматичних навичок, оскільки учні можуть бачити, як граматичні структури використовуються в контексті. Однак, існують також певні суперечки щодо найбільш ефективного способу ви-користання субтитрів для вивчення мови. Деякі дослідники вважають, що студенти повинні дивитися відео як з аудіо, так і з письмовими субтитрами, тоді як інші стверджують, що більш ефективним є перегляд відео лише з аудіо субтитрами, оскільки це може сприяти більшій концентрації уваги на слуховому сприйнятті. Крім того, важливо зазначити, що перегляд відео з субтитрами має бути лише одним із компонентів комплексної програми вивчення мови. Студентам все одно потрібно займатися іншими видами мовної діяльності, такими як говоріння, письмо та читання, щоб розвинути всебічний набір мовних навичок. Загалом, дослідження перегляду з субтитрами свідчить про те, що це може бути ефективним методом вивчення мови, особливо якщо його використовувати в поєднанні з іншими стратегіями вивчення мови.

Стосовно тренування вимови та мовлення, існує техніка під назвою shadowing. Shadowing - це процес спостереження та навчання у когось, хто є більш досвідченим, ніж ви, у певній галузі чи діяльності. Зазвичай розглядається як передова техніка, яку слід використовувати, щоб опанувати інтонацію та відшліфувати свій акцент. Shadowing - це техніка вивчення мови, яка передбачає слухання носія мови, а потім повторення того, що він говорить, майже одночасно. Ця техніка може мати кілька переваг для тих, хто вивчає мову, зокрема покращення вимови, адже імітуючи вимову носія мови, студенти можуть покращити власну вимову та зменшити акцент. Shadowing вимагає від студентів уважно слухати носія мови, що може допомогти їм покращити свої навички аудіювання та краще розуміти нюанси мови. Вони також чують нові слова та фрази, що може допомогти їм збагатити свій словниковий запас та покращити загальне розуміння мови. Shadowing може допомогти студентам вільно володіти мовою_тренуючи їх думати і говорити швидко цільовою мовою. Коли студенти почуваються комфортніше під час навчання, вони можуть почуватися впевненіше, розмовляючи мовою в реальних ситуаціях. Загалом, shadowing є цінною технікою для тих, хто вивчає мову і прагне покращити свою вимову, навички аудіювання, словниковий запас, вільне володіння мовою та впевненість у собі у спілкуванні нею.

Впровадження shadowing в аудиторії під час занять може бути ефективним способом допомогти студентам покращити вимову, навички аудіювання та загальне володіння мовою, що вивчається. Ось кілька способів, як викладачі можуть впровадити shadowing в своє заняття: почати з моделювання техніки наслідування для студентів. Потрібно вибрати короткий аудіо- або відеокліп мовою, що вивчається, і продемонструвати, як слухати мовця і повторювати те, що він говорить, майже одночасно. Не менш важливим є заохочувати студентів уважно слухати і зосереджуватися на вимові та інтонації. Наступний кроком є вибір коротких та простих уривків, які студенти можуть легко повторити. Можна поступово збільшувати довжину і складність уривків, коли студенти стануть більш впевнено володіти технікою. На додаток, необхідно використовувати різноманітні матеріали під час виконання вправ з shadowing, зокрема аудіо- та відеозаписи, діалоги, уривки з підручників чи інших матеріалів. Це допоможе зацікавити та залучити студентів. Після того, як студенти попрактикуються, потрібно надати зворотній зв'язок щодо їхньої вимови та інтонації і вмотивувати їх продовжувати практикуватись. Окрім того, важливо заохотити студентів розмірковувати про свій прогрес і ставити цілі для вдосконалення. Можна попросити їх вести щоденник, де вони зможуть записувати свої думки та роздуми про практику shadowing. Загалом, включення практики наслідування в мовний клас може бути цікавим та ефективним способом допомогти учням покращити свої мовні навички. Надаючи рекомендації та зворотній зв'язок, вчителі можуть допомогти учням набути впевненості в собі та стати більш вільними у володінні мовою, що вивчається.

Хоча використання гіпотези вхідного матеріалу має багато переваг для тих, хто вивчає мову, існують також деякі потенційні виклики та проблеми, які можуть виникнути при її впровадженні під час занять. Ось деякі з основних проблем, на які слід звернути увагу: труднощі із забезпеченням відповідного матеріалу. Викладачам може бути складно постійно надавати матеріал, який трохи перевищує рівень володіння мовою всіх студентів у групі, хоча зрозумілі матеріали є цінним підходом до викладання другої мови, викладачі повинні усвідомлювати потенційні проблеми та виклики, які можуть виникнути під час їхнього використання в класі. Завчасно вирішуючи ці проблеми, вчителі можуть допомогти студентам опановувати мову ефективно та результативно. Студенти мають різні здібності та стилі навчання, тому може бути важко знайти матеріали та вправи, які підходять для всіх. Надання інформаційних і комунікаційних послуг може зайняти багато часу, особливо якщо викладачі створюють власні матеріали або адаптують наявні. Вчителі можуть не мати достатньо часу на планування та підготовку матеріалів, пристосованих до потреб кожного учня. Надання високоякісних і різноманітних зрозумілих матеріалів може вимагати багато часу та ресурсів, що може бути проблемою в деяких контекстах. Більше того, заохочення взаємодії та спілкування мовою, яку вивчають, може бути складним завданням, особливо у великих класах або з учнями, які неохоче розмовляють. Викладачі повинні ретельно керувати динамікою в класі, щоб гарантувати, що всі учні мають можливість брати участь, а атмосфера в класі залишається сприятливою і не загрозливою. Викладачі також можуть мати обмежений доступ до автентичних матеріалів, які використовують мову, що вивчається, в контексті, особливо якщо вони викладають у середовищі, де мова, що вивчається, не є поширеною. Хоча пріоритет значення над формою є ключовим принципом комунікативної грамотності, для учнів все ще важливо розвивати точне використання мови. Викладачі повинні знайти баланс між підкресленням значення та наданням зворотного зв'язку щодо форми. Різні учні мають різні стилі навчання та вподобання, і те, що зрозуміло для одного учня, може бути незрозумілим для іншого. Викладачі повинні бути гнучкими та адаптивними, щоб задовольнити потреби різних учнів. Гіпотеза Крашена припускає, що емоції можуть мати значний вплив на засвоєння мови. Викладачі повинні створити сприятливе навчальне середовище, щоб допомогти учням ефективно оволодіти мовою.

Висновки

Отже, хоча використання гіпотези вхідного матеріалу на заняттях з іноземної мови має багато переваг, ви-кладачі повинні усвідомлювати потенційні виклики та проблеми, які можуть виникнути. Ретельно плануючи та керуючи динамікою в класі, вчителі можуть використати переваги гіпотези та мінімізувати її потенційні недоліки.

В процесі вивчення та вдосконалення може виникнути чимало перешкод як в студентів, так і в викладачів англійської мови. У наш час англійська широко використовується в Україні, а також є обов'язковим предметом у всіх школах, коледжах і університетах. Нажаль студентів часто звинувачують у нездатності належним чином спілкуватися англійською після декількох років її вивчення в школі, а потім і в вищих навчальних закладах. Навіть незважаючи на те, що є студенти, які бездоганно оволоділи граматичними основами та лексикою, вони досі не можуть спілкуватися англійською. Для того, щоб включити гіпотезу вхідного матеріалу в навчальний процес, викладачі мови повинні подавати матеріал цікаво та зрозуміло. Це можна зробити за допомогою різноманітних методів, таких як розповідь історій, пісні та ігри. Мета - створити середовище, в якому учні почуватимуться комфортно і матимуть мотивацію використовувати мову, яку вивчають.

Окрім надання зрозумілого матеріалу, викладачі повинні також заохочувати студентів до змістовного спілкування. Це означає надання студентам можливостей використовувати мову, яку вони вивчають, в автентичних ситуаціях, наприклад, під час парної чи групової роботи, дебатів чи дискусій. Викладачі також повинні надавати зворотний зв'язок і корекцію, коли це необхідно, але так, щоб не переривати потік комунікації.

Перспективи дослідження і застосування гіпотези вхідного матеріалу у викладанні мови полягають в тому, що надаючи зрозумілу інформацію та створюючи комунікативне середовище в аудиторії викладачі можуть допомогти своїм студентам оволодіти мовою більш природно та ефективно.

Література:

1. Gorjian, B. (2014). The Effect of Movie Subtitling on Incidental Vocabulary Learning Among EFL Learners. International Journal of Asian Social Science, 4(9), 1013-1026. Retrieved from https://archive.aessweb.com/index.php/5007/article/view/2695.

2. Krashen, S. (1981). Second language acquisition and second language learning. Oxford: Pergamon Press.

3. Krashen, S. (1985). The Input Hypothesis: Issues and Implications. New York: Longman.

4. Krashen, S. (2011). Free voluntary reading: A powerful tool for language acquisition. Tesol Journal, 21(2), 5-21.

5. Oakley, B., PhD, Sejnowski, T., PhD, & McConville, A. (2018). Learning How to Learn: How to Succeed in School Without Spending All Your Time Studying; A Guide for Kids and Teens. Penguin.

Размещено на Allbest.ru