Дослідницька компетентність сучасного вчителя в контексті вимог Нової української школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти

Дослідницька компетентність сучасного вчителя в контексті вимог нової української школи

Пріма Раїса Миколаївна - доктор педагогічних наук, професор, завідувачка кафедри теорії і методики початкової освіти, Гусак Людмила Євгенівна - доктор педагогічних наук, професор кафедри іноземних мов гуманітарних спеціальностей, Ясінська Наталія Василівна - кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та психології

Анотація

ПРІМА Раїса Миколаївна, ГУСАК Людмила Євгенівна, ЯСІНСЬКА Наталія Василівна. ДОСЛІДНИЦЬКА КОМПЕТЕНТНІСТЬ СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ В КОНТЕКСТІ ВИМОГ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

У статті розкрито деякі сутнісні аспекти феномену «дослідницька компетентність учителя» в ракурсі побудови індивідуальної дослідницької траєкторії в професійній діяльності відповідно до вимог Нової української школи.

Ключові слова: дослідницька компетентність, дослідницька парадигма, індивідуальна дослідницька траєкторія, методологія, науково-дослідницький пошук.

Abstract

PRIMA Raisa Mykolaivna, Lyudmila Yevgenivna HUSAK, Nataliya Yasinska. RESEARCH COMPETENCE OF THE MODERN TEACHER IN THE CONTEXT OF THE REQUIREMENTS OF THE NEW UKRAINIAN SCHOOL

The article updates the importance of the research competence of a modern teacher, which is related to the training of a new teacher, who is able to conduct scientific and pedagogical research, to carry out search activities, creatively updating the content and means of pedagogical activity, building an individual research trajectory, creating the necessary conditions for the development of one's own professional competence. The purpose of the article: to reveal the essential aspects of the phenomenon «research competence of the teacher» from the perspective of building an individual research trajectory in professional activity in accordance with the requirements of the New Ukrainian School. Some clarifications have been made regarding the interpretation of the key concept «competence», which has different emphasis in the regulatory plane and scientific discourse.

The concept of «research competence of a teacher» is interpreted as an integrative personal and professional characteristic that accumulates motivation for scientific research, the level of mastery of the methodology of conducting pedagogical research in the practical plane, the formation of personally significant qualities as the basis for the implementation of his individual research trajectory and the systematic involvement of education seekers in educational and research work. It is summarized that the formation of the research competence of a modern teacher is a necessary condition for his formation in the New Ukrainian School, which actualizes the role of the research paradigm, brings it to a new level of significance.

Keywords: research competence, research paradigm, individual research trajectory, methodology, research search, personal and professional characteristics.

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Одним із провідних завдань у площині модернізації національної системи освіти, відповідно до викликів часу та концептуальних положень Нової української школи, є вдосконалення професійної підготовки вчителя. При цьому затребуваним є не просто вчитель-транслятор знань, а вчитель-до- слідник зі сформованим досвідом творчої діяльності і методологією наукового пізнання, здатний самостійно оновлювати свої знання, розширювати світогляд, вдосконалювати педагогічну майстерність, пробуджувати в учнів допитливість, «прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведення дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження» [12, с. 2].

Утвердження дослідницької парадигми виводить на новий щабель запит щодо формування у педагогів індивідуальної дослідницької траєкторії в професійній діяльності, оскільки, як слушно відзначає І. Попович, «сьогодні суспільству потрібні вчителі, які мають не тільки високий рівень фахової підготовки, але й володіють дослідницькою культурою, що передбачає готовність до дослідження у педагогічній діяльності, наукову самостійність, здатність до систематичного аналізу освітнього процесу в школі, експертної оцінки, творчість у визначенні та прогнозуванні педагогічних явищ, здатність до продуктивного критичного мислення, оперативної обробки інформації, креативність, високу культуру спілкування і поведінки» [9, с. 1].

Аналіз актуальних досліджень (О. Береж- нова, Л. Бурчак, Л. Голуб, М. Головань, Д. Мацько та ін.) засвідчує, що дослідницька компетентність учителя є необхідною умовою реалізації дослідницької парадигми освіти.

Серед досліджень, які репрезентують стратегії освітньої дослідницької парадигми, виокремлюємо такі: розкриття особливостей дослідницької компетентності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів (Ю. Волинець); обґрунтування сутності і змісту дослідницької компетентності в структурі професійної компетентності педагога (М. Головань, В. Яценко); визначення специфіки дослідницької компетентності вчителя початкових класів (Т. Ваколя); розкриття специфіки дослідницької компетентності фахівців фізичної культури і спорту (Г. Омеляненко), майбутнього інженера-педагога (М. Архипова) тощо. Це, вочевидь, підтверджує зацікавленість учених питаннями сформованості дослідницької компетентності у педагогів сучасної школи. Водночас, проведений аналіз засвідчив дискусійні позиції у трактуванні поняття «дослідницька компетентність учителя», що актуалізує необхідність розкриття його сутності як у площині реалізації дослідницької парадигми розвитку освіти, так і в контексті вимог щодо формування вчителя Нової української школи.

Мета статті - розкрити сутнісні аспекти феномену «дослідницька компетентність учителя» в ракурсі побудови індивідуальної дослідницької траєкторії в професійній діяльності відповідно до вимог Нової української школи.

Виклад основного матеріалу дослідження

Передусім ми виходимо з того, що порушена проблема пов'язана з підготовкою вчителя нової формації, здатного проводити науково-педагогічні дослідження, здійснювати пошукову діяльність, творчо оновлюючи зміст і засоби педагогічної діяльності, вибудовуючи індивідуальну дослідницьку траєкторію, створюючи необхідні умови для розвитку власної професійної компетентності. Відтак, уважаємо за необхідне внести деякі уточнення щодо трактування ключового поняття «компетентність», що має різну акцентуацію у нормативній площині та науковому дискурсі. Так, у Законі України «Про освіту» компетентність характеризується як «динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність» [6]. Згідно з Державним стандартом початкової загальної освіти компетентність - це «спеціально структурований комплекс характеристик (якостей) особистості, що дає можливість ефективно брати участь, діяти у різних життєвих сферах діяльності і належить до загальногалузе- вого змісту освітніх стандартів» [10].

За визначенням М. Головань, компетентність є інтегративним утворенням особистості, що поєднує в собі знання, уміння, навички, досвід і особистісні якості, які обумовлюють прагнення, готовність і здатність розв'язувати проблеми і завдання, що виникають в реальних життєвих ситуаціях, усвідомлюючи при цьому значущість предмету і результату діяльності [3, с. 29]. Як слушно зауважує вчена, компетентність виявляється в успішно реалізованій у діяльності компетенції і включає особисте ставлення до предмету і продукту діяльності. У компетентності поєднуються об'єктивно визначені нормативними документами система знань, умінь і навичок, а також особистісна складова - інтереси, прагнення, ціннісні орієнтації, мотиви самореалізації індивіда [4, с. 52].

Привертає увагу авторська позиція І. Беха щодо трактування сутності поняття «компетентність» як досвідченості суб'єкта у певній життєвій сфері. При цьому вчений стверджує, що саме змістовий наголос на досвідченості, а не на обізнаності, поінформованості суб'єкта у певній галузі має бути взятий на концептуальне «озброєння» [1].

Щодо поняття «дослідницька компетентність», то маємо констатувати неоднозначність його змістового трактування у науковій площині.

Існує думка (Я. Никорак), що дослідницька компетентність є інтегративною характеристикою особистості, що «передбачає володіння методологічними знаннями, технологією дослідницької діяльності, визнання їх цінності й готовності до їх використання у професійній діяльності, що вирізняється стійкою мотивацією», як «невід'ємний компонент загальної і професійної освіченості, характеристику особистості педагога, що означає володіння уміннями і способами дослідницької діяльності на рівні технології в цілях пошуку знань для вирішення освітніх проблем, побудови освітнього процесу» [7].

Конструктивним видається погляд М. Головань щодо характеристики дослідницької компетентності як цілісної, інтегративної якості особистості, що «поєднує в собі знання, вміння, навички, досвід діяльності дослідника, ціннісні ставлення та особистісні якості і виявляється в готовності і здатності здійснювати дослідницьку діяльність з метою отримання нових знань шляхом застосування методів наукового пізнання, застосування творчого підходу в цілевизначенні, плануванні, аналізі, прийнятті рішень та оцінці результатів дослідницької діяльності. Причому дослідницька компетентність, зауважує вчена, хоч і є продуктом навчання, але не прямо випливає з нього, а є наслідком саморозвитку особистості того, хто навчається, його особистісного зростання, цілісної самоорганізації і синтезу його пізнавального, діяльнісного і особистісного досвіду» [5, с. 197-198].

Заслуговує на увагу дефініція дослідницької компетентності майбутнього вчителя хімії, запропонована Л. Бурчак: «якість, що проявляється в потребі особистості володіти методологією наукової творчості; умінні спостерігати й аналізувати, висувати гіпотези щодо вирішення дискусійних питань; виконувати дослідницьку роботу; вмінні проводити педагогічні дослідження, організовувати учнівський експеримент; узагальнювати та передбачати наслідки дослідницької діяльності в процесі навчання у закладах вищої освіти та в подальшій професійній діяльності [2, с. 6].

О. Норкіна, вивчаючи розвиток дослідницької компетентності вчителів математики засобами інформаційно-комунікативних технологій, розглядає цей феномен як інтегровану якість педагога, що характеризується вмотивованістю та ціннісним ставленням учителя до дослідницької діяльності, цілісною системою необхідних для цього знань, умінь, навичок та особистісних якостей, що відбиваються у готовності та здатності здійснювати власну дослідницьку діяльність задля підвищення якості математичної освіти учнів [8, с. 3].

Змістовним уважаємо трактування С. Сисоє- вої та Л. Козак, де дослідницька компетентність визначається як «інтегрована особистісно-профе- сійна якість фахівця, яка відображає мотивацію до наукового пошуку, рівень володіння методологією педагогічного дослідження, особистісно значущими якостями дослідника, зокрема такими, як інноваційне мислення, здатність до творчої та інноваційної діяльності» [11, с.10].

Крізь призму вищевикладеного, з урахуванням власного досвіду поняття «дослідницька компетентність учителя» трактується нами як інтегративна особистісно-професійна характеристика, що акумулює вмотивованість до науково-дослідницького пошуку, рівень володіння методологією здійснення педагогічного дослідження у практичній площині, сформованість особистісно значущих якостей як підстав реалізації його індивідуальної дослідницької траєкторії та системного залучення здобувачів освіти до навчально-дослідницької роботи. При цьому саме індивідуальна дослідницька траєкторія вчителя максимально враховує власні можливості, пошукові потреби й особистісно-професійні запити вчителя-дослід- ника, його досвід та рівень підготовки. Такий учитель цілеспрямовано займається дослідницькою діяльністю, вирізняється вмотивованістю до наукового пошуку, інноваційністю мислення, пізнавальною активністю, здатністю до творчої діяльності.

Висновки та перспективи подальших наукових розвідок напряму

Отже, цілком правомірно стверджувати, що формування дослідницької компетентності сучасного вчителя є необхідною умовою його становлення у Новій українській школі, яка, власне, актуалізує роль дослідницької парадигми, виводить її на новий щабель значущості. Ми свідомі того, що в даній публікації розкрито лише деякі сутнісні аспекти поняття «дослідницька компетентність учителя» в ракурсі побудови індивідуальної дослідницької траєкторії в професійній діяльності відповідно до вимог Нової української школи. дослідницький компетентність професійний

Перспективи подальших наукових розвідок пов'язуємо з дослідженням інструментарію (форм, методів, технологій) формування дослідницької компетентності майбутнього вчителя, зо- крема початкової школи, як важливого кроку на шляху до професіоналізму сучасного педагога.

Список джерел

1. Бех І. Д. Компетентнісний підхід у сучасній освіті.

2. Бурчак Л. В. Формування дослідницької компетентності майбутнього вчителя хімії в системі вищої освіти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти». Полтава, 2011. 20 с.

3. Головань М. С. Компетенція і компетентність: досвід теорії, теорія досвіду. Вища освіта України. 2008. № 3. С. 23-30.

4. Головань М. С. Компетентнісний підхід як методологічна основа вищої професійної освіти. Психологія: реальність і перспективи. Збірник наукових праць Рівненського державного гуманітарного університету. Випуск 1. Рівне: РДГУ, 2011. С. 53-59.

5. Головань М. С. Модель формування дослідницької компетентності майбутніх фахівців у процесі професійної підготовки. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. Суми: СумДПУ імені А. С. Макаренка. 2012. № 5(23). С. 196-205.

6. Закон України «Про освіту» від 05 вересня 2017 р. № 2145-VIII (2017). Законодавство України.

7. Никорак Я. Науково-дослідницька компетентність майбутніх педагогів гуманітарного профілю: функціонально-змістовий аспект. Гірська школа Українських Карпат. 2017. № 17.

8. Норкіна О. В. Розвиток дослідницької компетентності вчителів математики засобами інформаційно-комунікативних технологій: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти». Умань. 2017. 23 с.

9. Попович І. Є. Формування дослідницьких умінь майбутнього вчителя в університетах Великої Британії: автореф. дис...канд. пед. наук. Тернопіль: ТНПУ імені Володимира Гнатюка, 2018. 22 с.

10. Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти. Постанова Кабінет Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87. Законодавство України.

11. Сисоєва С. О., Козак Л. В. Розвиток дослідницької компетентності викладачів вищої школи: навчальний посібник. Київ. ун-т ім. Б. Грінченка. К. : ТОВ Видавниче підприємство «ЕДЕЛЬВЕЙС», 2016. 155 с.

12. Типоваосвітняпрограмадлязакладівзагальноїсеред- ньої освіти [Електронний ресурс].

References

1. Bekh, I. D. (2012). Kompetentnisnyipidkhid u suchasnii osviti. [Kompetentnisnyi pidkhid u suchasnii osviti].

2. Burchak, L. V. (2011). Formuvannia doslidnytskoi kompetentnosti maibutnoho vchytelia khimii v systemi vyshchoi osvity. [Formation of research competence of the future chemistry teacher in the system of higher education]. Poltava.

3. Holovan, M. S. (2008). Kompetentsiia i kompetentnist: dosvid teorii, teoriia dosvidu. [Competence and competence: theory experience, theory of experience].

4. Holovan, M. S. (2011). Kompetentnisnyi pidkhid yak metodolohichna osnova vyshchoi profesiinoi osvity. [Competency approach as a methodological basis of higher professional education]. Rivne.

5. Holovan, M. S. (2012). Model formuvannia doslidnytskoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv u protsesi profesiinoi pidhotovky. [Model of formation of research competence of future specialists in the process of professional training]. Sumy.

6. Zakon Ukrainy «Pro osvitu» .(2017). [Law of Ukraine «On Education»]. Kyiv.

7. Nykorak, Ya. (2017). Naukovo-doslidnytska kompetentnist maibutnikh pedahohiv humanitarnoho profiliu: funktsionalno-zmistovyi aspect. [Research competence of future humanitarian teachers: functional and content aspect Research competence of future humanitarian teachers: functional and content aspect]. Ivano-Frankivsk.

8. Norkina, O. V. (2017). Rozvytok doslidnytskoi kompetentnosti vchyteliv matematyky zasobamy informatsiino-komunikatyvnykh tekhnolohii.

9. [Development of research competence of mathematics teachers by means of information and communication technologies]. Uman.

10. Popovych, I. Ie. (2018). Formuvannia doslidnytskykh umin maibutnoho vchytelia v universytetakh Velykoi Brytanii. [Formation of research skills of the future teacher in the universities of Great Britain]. Ternopil.

11. Pro zatverdzhennia Derzhavnoho standartu pochatkovoi zahalnoi osvity (2018). [On the approval of the State standard of primary general education]. Kyiv.

12. Sysoieva S. O., Kozak L. V. (2016). Rozvytok doslidnytskoi kompetentnosti vykladachiv vyshchoi shkoly [Development of research competence of higher school teachers]. Kyiv.

13. Typova osvitnia prohrama dlia zakladiv zahalnoi serednoi osvity. (2018). [A typical educational program for institutions of general secondary education]. Kyiv.

Размещено на Allbest.ru