Сутнісні характеристики формування готовності майбутніх інструкторів з фізичної підготовки і спорту до професійної діяльності

Постановка проблеми та її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями

Реалії сьогодення потребують від військовослужбовців інституцій сектору безпеки і оборони України високої професійної підготовленості. Це досягається збалансованою та поетапною організацією системи навчання представників досліджуваної категорії. Провідну ланку у навчанні військовослужбовців різних категорій інституцій сектору безпеки і оборони України (СБОУ) відіграють інструктори, які є носіями необхідних за напрямками теоретичних знань та практичних навичок. Крім цього, інструктори (за видами професійної підготовки) є носіями бойового досвіду, що значним чином підвищує якість підготовки військовослужбовців різних категорій інституцій СБОУ.

У свою чергу, важливим є організація різнопланової та ефективної підготовки майбутніх інструкторів з фізичної підготовки і спорту, які в подальшому у відповідності до своїх посадових обов'язків будуть фізично готувати військовослужбовців різних категорій (вікових груп) до виконання завдань за призначенням. Необхідно підкреслити, що система індивідуальної (професійної) підготовки в Національній гвардії України передбачає опанування військовослужбовцями різних предметів бойової та спеціальної підготовки, основу яких складають: фізична підготовка, вогнева підготовка, тактична підготовка тощо.

У відповідності до відомчих керівних документів Національної гвардії України [10, с.5] фізична підготовка має забезпечувати необхідний рівень готовності військовослужбовців різних категорій (вікових груп) до виконання завдань за призначенням. Крім цього, фізична підготовка проводиться із урахуванням особливостей службово-бойової діяльності військових частин Національної гвардії України (НГУ) і має спеціальну спрямованість.

У розрізі теоретичного дослідження доцільно виділити, що у військових частинах НГУ практичні заняття з фізичної та спеціальної фізичної підготовки (проведення форм фізичної підготовки) у переважній більшості забезпечується штатними інструкторами з фізичної підготовки і спорту. З огляду на вище викладене, прослідковується важливість індивідуальної методичної та практичної підготовленості представників досліджуваної категорії у напрямі організації ними форм фізичної підготовки.

Підготовка (перепідготовка та підвищення кваліфікації) інструкторів з фізичної підготовки і спорту (ФПС) для потреб НГУ здійснюється відповідно до законодавства України [11] у навчальних військових частинах НГУ, а в окремих випадках у вищих військових навчальних закладах інституцій СБОУ.

Сучасний етап реформування системи професійної підготовки військовослужбовців інституцій СБОУ до стандартів НАТО передбачає внесення змін до існуючих програм підготовки інструкторів ФПС (інструкторів за напрямками військової служби), що у майбутньому забезпечить всебічний фізичний та гармонійний розвиток військовослужбовців різних категорій та вікових груп. Це сприятиме якісному виконанню ними завдань за призначенням, що в реаліях сьогодення є першочерговим важливим практичним завданням та актуальним напрямком подальшої наукової розвідки.

Дослідження виконано відповідно до планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт кафедр: вогневої та спеціальної підготовки факультету СБД НГУ Київського інституту Національної гвардії України; фізичної підготовки та спорту Національної академії Національної гвардії України, а також профільних кафедр вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти; закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання які здійснюють підготовку офіцерів запасу для інституцій СБОУ) відповідно до договорів про міжкафедральну співпрацю (ініціативний науковий проєкт «SPT Instructor, 2022-2025).

Аналіз останніх досліджень і публікацій

В процесі моніторингу науково-методичної та спеціальної літератури (перший етап) нашу увагу привернули наукові праці: В. Селюкова [1], М. Корчагіна [2], Л. Дрок [3], Ф. Попова, О. Марченка [4] та інших учених і практиків (В. Гончара, О. Лагодинського, Ю. Самсонова, Я. Павлова, Н. Шабатіної) - у яких висвітлені актуальні питання організації системи професійної освіти молодших командирів та інструкторів (за напрямками) для потреб інституцій СБОУ. Окремі наукові концепції перелічених вище учених та практиків можливо впровадити у зміст усучасненої програми підготовки інструкторів ФПС НГУ (інших інституцій СБОУ).

Не менш цікавими, виконаними на високому науково-методичному рівні є напрацювання учених: В. Шемчука [5], А. Демківа, О. Лойка [6], В. Швеця, Ю. Павлова, І. Боднар [7], Т. Духа, Ю. Павлової [8], О. Ярмака, В. Чепурного [9] та інших фахівців обраного напряму наукової розвідки (Г. Грибана, Д. Грищенка, О. Петрачкова, Г. Сухоради, Ю. Фіногенова, О. Хацаюка), у яких розкриваються актуальні питання організації системи професійної освіти інструкторів з ФПС для потреб інституцій СБОУ.

Беручи до уваги результати аналізу останніх досліджень та публікацій, доцільно констатувати, що актуальним питанням організації системи професійної освіти майбутніх інструкторів з ФПС для потреб інституцій СБОУ із урахуванням наявного бойового досвіду присвячено недостатню кількість наукових праць. Це підкреслює актуальність, своєчасність та практичну складову обраного напряму наукової розвідки.

Мета статті

Головною метою дослідження є визначення сутнісних характеристик формування готовності майбутніх інструкторів з фізичної підготовки і спорту (на прикладі військовослужбовців Національної гвардії України) до професійної діяльності.

Для досягнення мети дослідження планувалося вирішити наступні завдання:

1) провести аналіз науково-методичної літератури у напрямі організації системи професійної освіти молодших командирів та інструкторів (за напрямками) для потреб інституцій СБОУ;

2) здійснити аналіз спеціальної та довідкової літератури у напрямі організації системи професійної освіти інструкторів з фізичної підготовки і спорту для потреб інституцій СБОУ (НГУ).

Методи дослідження: ідеалізації, формалізації, аксіоматичні, історичні і логічні, сходження від конкретного. Крім цього у процесі дослідно-аналітичної роботи членами науково-дослідної групи використано власний досвід організації системи підготовки фахівців фізичної підготовки для потреб інституцій СБОУ.

Виклад основного матеріалу дослідження

Для досягнення мети та вирішення поставлених перед нами завдань (згідно плану ініціативного наукового проєкту «SPT Instructor») на початку дослідження було створено науководослідну групу (НДГ) із чітким розподілом функцій та повноважень у складі:

О. Хацаюк, Р. Устіловський (загальне керівництво проєктом, методологія, адміністрування проєкту, затвердження робочих матеріалів, затвердження робочої гіпотези);

В. Кривич, Р. Анацький, Л. Томіч (аналітика, науково-методичне забезпечення, обробка статистичних даних);

Д. Каплюк, Т. Гром, В. Мазур (концептуалізація, фінансування, дослідження, програмне забезпечення, керівництво проєктом, систематизація експериментальних даних, дослідження, методологія).

Уточнення та актуалізація визначення зазначеного виду «готовності» передбачало здійснення членами НДГ аналізу актуальних науково-методичних та довідкових праць. В процесі дослідно-аналітичної роботи (другий етап теоретичного дослідження) нашу увагу привернули наукові праці учених: R. Anatskyi, O. Kolomiitseva, R. Liubchich [12], С. Марченкова [13], Р. Любчича [14], O. Khatsaiuk, M. Medvid, B. Maksymchuk, O. Kurok [15] та інших фахівців обраного напряму дослідження (В. Клименка, А. Лимана, О. Петрачкова, О. Самойленко, В. Шемчука, В. Ягупова), у яких розкриваються особливості організації наукових досліджень з проблем удосконалення системи фізичної підготовки військовослужбовців інституцій СБОУ. Аналізуючи якісні характеристики наукових концепцій учених та практиків доцільним є подальший розгляд сутнісних характеристик готовності майбутніх інструкторів з ФПС.

Відповідно до словника української мови [16] - «інструктор: працівник якої-небудь установи, що контролює діяльність підлеглих йому органів і осіб, інструктує, як правильно організувати працю; фахівець, що навчає якої-небудь спеціальності, справи». Необхідно виділити, що підго-товка майбутніх інструкторів з ФПС для потреб НГУ здійснюється із урахуванням специфіки відповідної інституції. У свою чергу, відповідно до наукових поглядів І. Гавриша [17], згаданий вище термін «взаємопов'язаний із фаховою освітою та ґрунтується на концепції безперервного навчання; підготовка до обраної професії розглядається як процес формування готовності до неї, а готовність - є результатом відповідної професійної підготовки». Таким чином, професійна підготовка військовослужбовців НГУ (представників інституцій СБОУ) є системою виховання та навчання, що забезпечує формування ключових компетентностей, які необхідні для відповідної військово-професійної діяльності, з метою здобуття відповідної кваліфікації за конкретною військово-обліковою спеціальністю.

Аналітичний огляд перелічених вище наукових праць дозволяє нам усвідомити сутність професійних компетентностей військовослужбовців досліджуваної категорій, як особистісного утворення. Необхідно підкреслити, що це специфічне (військово-прикладне) «утворення» відіграє важливу роль під час організації ними форм фізичної підготовки, як в мирний, так і у військовий час. Таким чином, основними домінуючими складниками організації ефективної системи фізичної та спеціальної фізичної підготовки військовослужбовців різних категорій у військових частинах інструкторами з ФПС є раціональне поєднання теоретичної та практичної складової. Це забезпечує готовність представників досліджуваної категорії до виконання завдань за призначенням у різних умовах службово-бойової діяльності. Отже, сутність поняття «готовність» у розрізі майбутнього емпіричного дослідження трактується нами як - «довершеність, досконалість, всебічна підготовленість, готовність до дії в розрізі здобутої військово-облікової спеціальності.

Важливим є той факт, що з цим визначенням згодні учені (практики): Д. Грищенко, П. Рибалко, С. Лещеня, В. Шемчук, О. Ярещенко. У свою чергу, на думку І. Білодіда «готовий - це той, хто зробив необхідне приготування до чогонебудь; перебуває в стані, наближеному до чого-небудь; заздалегідь продуманий, складений, підготовлений; набув досвіду, уже склався, досяг високої майстерності» [18]. У розрізі теоретичного дослідження необхідно виділити також наукові праці учених: В. Аніщенка, О. Данильченка, Г. Бондарєва, В. Клименка, О. Шабаліна - у яких на високому науковометодичному рівні розкриваються актуальні питання формування готовності індивіда до військово-професійної діяльності.

Сучасна педагогічна наука відокремлює низку ефективних підходів, які дозволяють вирішувати проблеми готовності особистості до професійної діяльності, а саме:

- креативний (О. Акімов, Т. Гармаш, Т. Гужанова, В. Костюкова, Р. Михайлишин, І. Коновальчук, Т. Лисак, С. Шандрук, Н. Школяр) - готовність до професійної діяльності означає прагнення індивіда до творчості (професійна майстерність розглядається як різновид творчості);

- персоналістичний (К. Дермельова, О. Кокун, С. Кучеренко, М. Лазарєв, О. Пєхота, Т. Потапчук, І. Поляков, Г. Руда, Л. Семенець, Т. Чопик) - готовність до професійної діяльності особистості відображається через низку встановлених вимог до конкретного фахівця, а також через сукупність його професійних компетентностей;

- культурологічний (Г. Васянович, Л. Ковальчук, Е. Муртазієв, І. Ніколаєску, Л. Руденко, Н. Школяр) - готовність індивіда до професійної діяльності розкривається через рівень сформованості професійної культури;

- змішаний (В. Біскуп, Л. Засєкіна, В. Зливков, В. Клименко, О. Кокун, О. Філь) - поєднання різноманітних педагогічних практик або підходів.

Надалі, увагу членів НДГ привернули своєрідні тлумачення поняття «готовність особистості до професійної діяльності» (табл. 1).

Таблиця 1

Готовність особистості до професійної діяльності

Аналізуючи інформацію надану у табл. 1, доцільно констатувати, що професійна діяльність майбутніх інструкторів ФПС у порівнянні із іншими видами професійної діяльності представників різних груп населення має свої відмінні особливості. Таким чином, доречним є застосування поняття «фізична готовність майбутніх інструкторів з фізичної підготовки і спорту».

Крім цього, низкою учених (М. Корчагіним [2], Ф. Поповим, О. Марченком [4], А. Демківим, О. Лойком [6] та інш.) зосереджується увага на фізичній готовності військовослужбовців інституцій СБОУ до професійної діяльності, однак не в повній мірі розкриваються необхідні дієві засоби, форми, методи, організаційно педагогічні умови (технічні засоби навчання, сучасний науковий інструментарій, педагогічні технології тощо) для її досягнення, що підкреслює своєчасність та актуальність обраного напряму наукової розвідки. професійний освіта фізичний інструктор

Необхідно підкреслити, що в складному та динамічному процесі формування готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності актуалізації набирає науково-обґрунтований педагогічний вплив (О. Антонова, Г. Дегтярьова, В. Кремень, В. Молодченко, В. Шемчук, В. Фрицюк, В. Чайка, В. Ягупов та інш.). Заслуговує уваги і той факт, що готовність індивіда до професійної діяльності може бути сформована за умов обґрунтованого і структурованого уявлення про сутнісні характеристики майбутньої професійної діяльності, а її якості (набуті ключові компетентності) будуть відповідати її основним вимогам (О. Березюк, І. Бех, К. Дмитренко, О. Іонова, М. Євтух, С. Кубіцький, П. Романова, В. Уліч, А. Ярошенко та інш.).

Таким чином, членами НДГ пропонується наступне визначення «фізична готовність майбутніх інструкторів з фізичної підготовки і спорту» - індивідуальне утворення, яке формується шляхом цілеспрямованого, збалансованого і науково-обґрунтованого педагогічного впливу на формування у військовослужбовця (майбутнього інструктора фізичної підготовки і спорту) готовності до: захисту суверенітету та конституційного устрою України; зразкового виконання посадових обов'язків (згідно «Професійного стандарту») та завдань за призначенням (у різних умовах службово-бойової діяльності), які вимагають високого рівня фізичного і інтелектуального розвитку індивіда (військовослужбовця) та забезпечує поєднання ним знань: про зміст та структуру майбутньої військово-професійної діяльності; форми і методи організації фізичної підготовки в підрозділах НГУ (інституціях СБОУ), а також вимог цієї діяльності до рівня теоретичних знань, методичної та фізичної підготовленості військовослужбовців різних категорій та вікових груп, індивідуального рівня фізичного розвитку, теоретичної і практичної підготовленості (з організації форм фізичної підготовки), сформованих компетентностей майбутньої військово-професійної діяльності зі сформованими та усвідомленими ним в процесі розвитку можливостями та потребами.

Моніторинг низки наукових праць (М. Корчагін [2], Ф. Попов, О. Марченко [4], В. Швець, Ю. Павлова, І. Боднар [7], R. Anatskyi, O. Kolomiitseva, R. Liubchich [l2], Р. Любчич [13], O. Khatsaiuk, M. Medvid, B. Maksymchuk, O. Kurok [14] та інш.) - дозволяє нам виділити у її структурі ряд компонентів, які є спільними, а саме:

- мотиваційний (усвідомлення обсягу, ризиків та важливості майбутньої військово-професійної діяльності, об'єктивне самооцінювання своїх можливостей під час організації форм фізичної підготовки із військовослужбовцями різних категорій і вікових груп);

- професійно-прикладний (забезпечення розвитку теоретичних знань та практичних навичок в організації форм фізичної підготовки із військовослужбовцями різних категорій та вікових груп; підтримання високого рівня індивідуальної фізичної (спеціальної фізичної) підготовленості; підвищення рівня професійної підготовленості з предметів бойової підготовки);

- стресостійкий (формування високої психофізичної готовності до виконання службових обов'язків);

- функціональний (формування практичної підготовленості в організації високоінтенсивних фізичних тренувань із використанням сучасних педагогічних технологій; розвиток та удосконалення основних фізичних якостей та військовоприкладних навичок; формування психофізичної готовності до дій в екстремальних умовах службово-бойової діяльності).

З огляду на вище викладене доцільно констатувати, що поставлені перед нами завдання виконанні, а головну мету - досягнуто.

Висновки і перспективи подальших розвідок у цьому напрямку

На підставі проведеного теоретико-методологічного аналізу з даної проблематики, визначені сутнісні характеристики готовності майбутніх інструкторів з фізичної підготовки і спорту до професійної діяльності - індивідуальне утворення, яке формується шляхом цілеспрямованого, збалансованого і науково-обґрунтованого педагогічного впливу на формування у військовослужбовця (майбутнього інструктора фізичної підготовки і спорту) готовності до: захисту суверенітету та конституційного устрою України; зразкового виконання посадових обов'язків (згідно «Професійного стандарту») та завдань за призначенням (у різних умовах службово-бойової діяльності), які вимагають високого рівня фізичного і інтелектуального розвитку індивіда (військовослужбовця) та забезпечує поєднання ним знань: про зміст та структуру майбутньої військово-професійної діяльності; форми і методи організації фізичної підготовки в підрозділах НГУ (інституціях СБОУ), а також вимог цієї діяльності до рівня теоретичних знань, методичної та фізичної підготовленості військовослужбовців різних категорій та вікових груп, індивідуального рівня фізичного розвитку, теоретичної і практичної підготовленості (з організації форм фізичної підготовки), сформованих компетентностей майбутньої військово-професійної діяльності зі сформованими та усвідомленими ним в процесі розвитку можливостями та потребами.

Перспективи подальших досліджень у обраному напрямі наукової розвідки передбачають визначення: критеріїв, показників та рівнів формування готовності майбутніх інструкторів з фізичної підготовки і спорту до професійної діяльності.

Література

1. Seliukov, V.S. (2020). Administratyvno-pravovi zasady kinolohichnoho zabezpechennia pravookhoronnoi diialnosti v Ukraini [Administrative and legal principles of canine support of law enforcement activities in Ukraine]. avtoref. dys.... dokt. yuryd. nauk: 12.00.07. S., 46 p.

2. Korchahin, M.V. (2018). Optymizatsiia spetsialnoi fizychnoi pidhotovky viiskovosluzhbovtsiv-operatoriv povitrianykh syl u tsykli boiovoho cherhuvannia [Optimization of special physical training of servicemen-operators of the air forces in the cycle of combat duty]. avtoref. dys....kand. naukz fz.vykh. isportu: 24.00.02. S., 20 p.

3. Drok, L.V. (2021). Komplektuvannia ofitserskym skladom Zbroinykh Syl Ukrainy (1991-2016 rr.) [Staffing of the Armed Forces of Ukraine, 1991-2016]. avtoref. dys.... kand. ist. nauk: 20.02.22. S., 20 p.

4. Popov, F.I., Marchenko, O.H. (2022). Model fizychnoi pidhotovky lotchykiv-instruktoriv [Model of physical training of instructor pilots]. Suchasni tendentsii ta perspektyvy rozvytku fizychnoi pidhotovky ta sportu Zbroinykh Syl Ukrainy, pravookhoronnykh orhaniv, riatuvalnykh ta inshykh spetsialnykh sluzhb na shliakhu yevroatlantychnoi intehratsii Ukrainy (tezy VI Mizhnar. nauk.-prakt. konf). Kh., № 6. P. 262-264. DOI: https://dspace.univd.edu.ua/items/e8e8541b-80eb-40fa-9ae6c930f13810e9