Створення персонального вебсайту педагогічного працівника: потреби та можливості
Питання формування професійної компетентності педагогічних працівників щодо створення і використання персональних веб-сайтів для потреб освітньої діяльності. Цифрова компетентність майбутнього учителя як чинник забезпечення якості педагогічної діяльності.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 07.09.2024 |
| Размер файла | 27,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Створення персонального вебсайту педагогічного працівника: потреби та можливості
Станіслав Лунячек,
аспірант Харківського національного
педагогічного університету
імені Г С. Сковороди,
м. Харків, Україна
Анотація
У статті висвітлено результати опитування педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти Львівської, Одеської, Полтавської Рівненської, Харківської областей, а також м. Києва щодо сформованості в них професійної компетентності у сфері створення та використання вебсайтів для потреб освітньої діяльності. Зокрема, результати опитування 4230 респондентів свідчать, що формування відповідної професійної компетентності у педагогічних працівників є надзвичайно актуальною проблемою, зважаючи на вимоги стандарту вчителя закладу ЗСО.
На основі теоретичних джерел з означеної проблематики доведено, що сьогодні питання формування професійної компетентності педагогічних працівників щодо створення і використання персональних веб- сайтів для потреб освітньої діяльності висвітлено недостатньо. Зроблено висновок, що нагальною потребою сьогодення є розроблення методичних матеріалів і технологій, які сприятимуть формуванню професійної компетентності педагогічних працівників у сфері створення і використання вебсайтів для потреб освітньої діяльності. освітній вебсайт педагогічний професійний
Ключові слова: заклад загальної середньої освіти, освітній вебсайт, педагогічний працівник, підвищення кваліфікації, професійна компетентність професійний розвиток, цифрова компетентність.
Stanislav LUNIACHEK,
PhD student, department of education sciences and innovative pedagogy of H. S. Skovorodа Kharkiv National Pedagogical University, Kharkiv, Ukraine
CREATION OF A TEACHER'S PERSONAL WEBSITE: NEEDS AND POSSIBILITIES
Abstract. The work highlights the results of a survey of teaching staff of general secondary education institutions of Ukraine regarding the formation of their professional competence in the field of creating and using WEB sites for the needs of educational activities. The survey was conducted on the territory of Lviv, Odesa, Poltava, Rivne, Kharkiv regions and the city of Kyiv. A total of 4,230 teaching staff took part in the survey, 52.8% of whom are teachers of the highest category. The results of the survey presented in the work indicate that the formation of appropriate professional competence among pedagogical workers is an extremely urgent problem, based on the requirements of the teacher standard of a general secondary education institution. Today, only 24% of respondents are able to create their own website. At the same time, 69.9% want to learn how to create such a site, and another 19.6% hesitate to answer. The work also provides a theoretical analysis of scientific sources on the issues of the presented research, which show that the issue of the formation of professional competence of pedagogical workers regarding the creation and use ofpersonal websites for the needs of educational activities is not sufficiently covered today in the relevant Ukrainian-language sources, which motivates further research in this direction. The situation regarding the mentality of a large part of teachers regarding this aspect of their digital competence, who in the comments to the survey expressed a negative opinion regarding the prospects of forming the specified competence in them, also causes concern. Based on the research materials, the work concluded that the urgent need of the hour is the development of methodical materials and technology, which will contribute to the formation of professional competence of pedagogical workers in the field of creating and using web-sites for the needs of educational activities, first of all, in the process of their further professional development, including advanced training.
Key words: advance training, educational website, digital competence, general secondary education institution, professional competence, professional development, teaching staff.
Постановка проблеми
Вступ у дію Професійного стандарту за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)» (2020) стимулював низку процесів, пов'язаних із формуванням та поліпшенням інформаційно-цифрової компетентності вчителя закладу загальної середньої освіти. Серед переліку трудових функцій (професійних компетентностей, що входять до них) визначено, зокрема, здатність використовувати в освітньому процесі цифрові технології, а також ефективно використовувати наявні та створювати (за потреби) нові електронні (цифрові) освітні ресурси. Серед умінь і навичок, передбачених стандартом, визначено вміння створювати (за потреби) особисто або спільно з іншими особами нові електронні (цифрові) освітні ресурси. Зважаючи на означене вище, набуло актуальності питання поліпшення компетентності педагогічних працівників у сфері створення та використання вебсайтів для потреб освітньої діяльності.
Аналіз наукових досліджень і публікацій
Проблеми цифрової компетентності педагогічних працівників представлені сьогодні у чималій кількості наукових робіт. Так, В. Павленко та О. Петровська розглядають цифрову компетентність майбутнього учителя як чинник забезпечення якості педагогічної діяльності, окреслюють основні напрями формування цифрової компетентності вчителя, наголошуючи на наявності значного цифрового розриву між учнями та вчителями (Павленко, Петровська, 2022).
Актуальною у контексті нашої проблеми є також робота О. Овчарук, в якій детально проаналізовано міжнародні документи з питань розвитку цифрової компетентності вчителя з урахуванням Рамки цифрової компетентності для громадян (DigComp) та Рамки цифрової компетентності для освітян (DigCompEdu), розроблених Європейським об'єднаним дослідницьким центром (Овчарук, 2019). Педагогічні працівники вітчизняних закладів ЗСО сьогодні недостатньо знайомі з цими документами, а отже, вони потребують подальшої популяризації.
Сучасні тенденції у формуванні цифрової компетентності вчителя О. Гриценчук пропонує на основі аналізу матеріалів Всеукраїнського науково-практичного семінару для освітян «Цифрова компетентність сучасного вчителя Нової української школи: 2021», проведеного у березні 2021 року НАПН України. Представлені матеріали стосуються поліпшення цифрової компетентності вчителя для подальшого формування ефективного цифрового навчального середовища Нової української школи (Гриценчук, 2021).
Проблеми формування інформаційно-цифрової компетентності майбутніх учителів в умовах дистанційного навчання розглядає О. Стойка. Зокрема, автор наводить структуру інформаційно-цифрової компетентності, представленої в стандарті вчителя закладу ЗСО, проте не акцентує увагу на питаннях створення індивідуальних вебсайтів педагогічних працівників (Стойка, 2023).
Питання цифрової трансформації суспільства та відповідного впливу на розвиток освіти розглядає й О. Бескорса, зокрема висвітлює цифровізацію українського суспільства як наслідок підписання Україною Угоди про Асоціацію із Європейським Союзом, що вимагає узгодження цілей розвитку інформаційного суспільства із європейськими орієнтирами, а також значну увагу приділяє наскрізному формуванню цифрової компетентності як умови поліпшення надання якісних освітніх послуг (Бескорса, 2022).
Водночас кількість досліджень, в яких розглядаються питання поліпшення цифрової компетентності педагогічних працівників у сфері створення та використання вебсайтів для потреб освітньої діяльності є доволі обмеженою. Це підтверджується й аналізом, проведеним нами з використанням наукової соціальної мережі ResearchGate, яка є засобом для співпраці вчених із різних галузей та дисциплін (ResearchGate, 2023). Основні роботи з означеної тематики представлені й в англомовному сегменті мережі. Частково ми вже наголошували на цьому в наших попередніх роботах (Лунячек, 2022, Лунячек, 2023a, Лунячек, 2023b). Усе означене вище мотивувало нас на проведення нового дослідження, матеріали якого й пропонуємо у цій статті.
Мета статті - дослідити сучасний стан формування цифрової компетентності педагогічних працівників у сфері створення та використання вебсайтів для потреб освітньої діяльності.
Виклад основного матеріалу дослідження
Опитування педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти щодо необхідності формування у них компетентності зі створення та підтримки власного вебсайту в процесі підвищення кваліфікації проводилося з використанням стандартних Google- інструментів (усі матеріали розміщені на сайті проєкту «Professional Development» за покликанням: https://docs. google.eom/forms/d/1PCX9vxeFRzrPPjMyECnIuxtBu_ Mam111kOdctZm_AFg/edit).
Представлене нами опитування було проведено у 2023 р. У ньому взяли участь 4230 учителів із шести регіонів України, а саме: Львівської (36,5%), Рівненської (25,6 %), Харківської (26,6 %), Одеської (6,8 %), Полтавської (3,1 %) областей, а також із міста Києва (1 %.) Серед респондентів - переважно жінки (90,5 %), що загалом відображає структуру вчительської спільноти в Україні. Отож, зважаючи на те, що загальна кількість учителів у 2022 р. становила 401 836 осіб (Державна служба статистики України: офіційний вебсайт), в опитуванні взяли участь близько 1 % всіх учителів України. Розподіл респондентів за віком наведено нижче (див. табл. 1).
Таблиця 1
Розподіл респондентів за віком (у %)
|
20-29 років |
30-39 років |
40-49 років |
50-59 років |
60 років і більше |
|
|
7,4 |
23,0 |
28,8 |
28,3 |
12,6 |
Варто зауважити, що серед опитаних були педагогічні працівники закладів ЗСО сільської місцевості (53,5 %), міст обласного підпорядкування (36,7 %), а також обласних центрів (9,8 %).
Також у процесі дослідження було проаналізовано якісний склад педагогічних працівників (див. табл. 2). Характерним є те, що більшість із них (52,8%) - учителі вищої категорії, тобто найбільш кваліфікована частина професійної спільноти.
Розподіл учасників опитування за кваліфікаційними категоріями (у %)
|
Вища категорія |
1 категорія |
2 категорія |
Спеціаліст |
|
|
52,8 |
22,1 |
11,4 |
13,8 |
Таблиця 2
На питання щодо здатності самостійно створити власний вебсайт ствердно відповіли лише 24 % опитаних учителів, відповідно 23,9 % респондентів категорично заперечили це. Водночас більшість з опитаних (51,5 %) не впевнені, чи зможуть це зробити самостійно. Однак на запитання «Чи хотіли б ви навчитися створювати та супроводжувати власний вебсайт у процесі підвищення кваліфікації?» ствердно відповіли 69,9 % опитаних, відповідно 19,5 % із відповіддю вагалися, а 10,5 % відповіли негативно. Отже, це ще раз підтверджує актуальність окресленої проблематики.
Щодо мети створення власного вебсайту, то варто зауважити, що 45,8 % педагогів готові зробити це для покращення комунікації з учнями, 32% - для поширення власного педагогічного досвіду, 9,9 % - для розміщення власного портфоліо, 12,2 % опитаних запропонували інші варіанти.
Отримані результати дослідження засвідчують, що сьогодні більшість учителів недостатньо розуміють роль персонального вебсайту як інструменту для розміщення портфоліо, який суттєво спрощує ситуацію під час представлення результатів персональної педагогічної діяльності, наприклад, у ході проведення ін- ституційного аудиту. З нашої точки зору, це пов'язано передусім із недостатньою поінформованістю педагогічних працівників у цій царині, що є неабиякою прогалиною в їхньому професійному розвитку. Це підтверджують і відповіді учасників нашого дослідження. Так, відповідаючи на запитання «Чи розумієте ви алгоритм створення власного вебсайту?», ствердно відповіли 18,3 % опитаних, частково розуміють - 51,1 %, взагалі не розуміють, що вони повинні робити, - 30,6% педагогів. Отож, на жаль, загалом суть питання розуміє лише п'ята частина опитаних.
Варто наголосити, що, відповідаючи на запитання «З якими конструкторами для створення вебсайтів або системами менеджменту вебсайтів ви ознайомлені?» (див. табл. 3), 62,1 % респондентів зазначили, що не мають жодного уявлення про такі конструктори, і це при тому, що, як ми зазначали вище, більше половини опитаних - це вчителі вищої категорії, яка передбачає ґрунтовне володіння цифровою компетентністю.
Таблиця 3
Ознайомлення респондентів із конструкторами для створення вебсайтів (у %)
|
Не знайомі |
Blogger |
Wix.com |
Wordpress |
Medium |
Weblium |
Інше |
|
|
62,1 |
17,7 |
4,8 |
3,6 |
1,9 |
0,8 |
9,1 |
Слід також зазначити, що тільки 11,3 % опитаних педагогів зауважили, що спроможні розробити дизайн власного вебсайту, відповідно 39,5 % можуть зробити це частково. Отже, близько половини опитаних (49,1 %) не володіють відповідною компетентності.
Проведений аналіз також показав, що досвід зі створення і підтримки власного вебсайту мають усього 9,6 % респондентів, 25,2% можуть зробити це частково, а в абсолютної більшості (65,2 %) такого досвіду немає взагалі. На нашу думку, це свідчить про те, що значна кількість педагогічних працівників має досить умовну сформованість цифрової компетентності, що вважається сьогодні ключовою вимогою часу. У цьому контексті виникає чимало питань до результатів проведених атестаційних процедур під час присвоєння кваліфікації вчителя вищої або першої категорій. Відповідно важливою потребою сьогодення є розробка відповідних оцінних механізмів і застосування їх атес- таційними комісіями закладів освіти.
Стосовно конкретних запитань, що стосувалися, наприклад, знання респондентами процедури реєстрації власного домену, то варто зауважити, що 8 % опитаних з нею ознайомлені, 25,1 % мають певне уявлення, проте 66,9 % не розуміють як це робиться. Відповідно ще нижчі результати були засвідчені нами стосовно розуміння респондентами процедури замовлення хостингу для розміщення власного вебсайту. Так, 75,5% опитаних не розуміють цієї процедури взагалі, тоді як 19,3 % розуміють її частково. Отже, замовлення хостингу під силу лише 5,2 % опитаних учителів. Зважаючи на простоту означених вище процедур, отримані результати свідчать про елементарну непоінформованість педагогічних працівників щодо цього питання. Ураховуючи наявність численних курсів із цифрової тематики, що проводяться десятками провайдерів, такий стан справ викликає неабиякий подив.
На цілком логічне запитання «Чи отримували ви пропозиції щодо підвищення кваліфікації в царині створення персонального вебсайту для потреб освітньої діяльності?» позитивно відповіли лише 14,6%, відповідно 85,4% таких пропозицій не отримували. Щодо запитання «Якщо так, то хто виступав провайдером (постачальником) відповідних освітніх послуг?» відповіді розподілились так (див. табл. 4).
Провайдери, що надавали педагогічним працівникам пропозиції з підвищення кваліфікації стосовно процедури створення персонального вебсайту для потреб освітньої діяльності (у %)
|
ІППО |
ЗВО |
ГО |
ФОП |
Незалежні проєкти |
Інше |
|
|
29,4 |
4,6 |
1,1 |
1,1 |
10,6 |
53,7 |
Таблиця 5
Важливість для педагогічних працівників формування компетентності щодо створення і підтримки власного вебсайту (у %)
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
|
9,1 |
2,7 |
4.4 |
4,5 |
20,1 |
7,1 |
11,4 |
17,1 |
8,7 |
14,8 |
Цікавим є також і розподіл відповідей на запитан- 5 років на формування компетентності зі створення та ня «Яку кількість годин ви готові затратити впродовж підтримки власного вебсайту?» (див. табл. 6).
Таблиця 6
Кількість годин, яку педагогічні працівники готові затратити впродовж 5 років на формування компетентності зі створення та підтримки власного вебсайту (у %)
|
30 годин |
60 годин |
90 годин |
120 годин |
150 годин |
Не потрібно |
|
|
35,7 |
18,6 |
13 |
6,6 |
11,7 |
14,4 |
Зауважимо, що значна кількість опитаних респондентів не спроможні навести приклади власних веб- сайтів педагогічних працівників, якими вони користуються і вважають корисними. Більшість з опитаних учителів зауважили, що не знайомі з такими практиками, а дехто взагалі висловив думку, що для учнів, на відміну від ведення власного вчительського вебсайту, набагато цікавішим і кориснішим є те, коли вчитель знімає відеоуроки та розміщує їх для огляду на цікавих для них майданчиках (ютуб, інстаграм, тікток тощо). На нашу думку, у авторів таких зауважень відбувається заміна понять, зокрема показовим є відповідь однієї з учасниць опитування, яка наголосила, що майже не користується матеріалами з вітчизняних персональних вебсайтів, адже, на її погляд, вони є доволі примітивними. Крім того, авторка висловила думку, що нині вона розглядає власний вебсайт як майданчик для розміщення портфоліо, а також регулярного структурова- ного збору досвіду і кваліфікаційних робіт.
Отже, результати наведеного в дослідженні опитування щодо створення та використання педагогічними працівниками вебсайтів для потреб в освітній діяльності свідчать про низький рівень сформованос- ті в учителів професійної компетентності в означеній сфері. Зокрема, слід констатувати, що відповідну діяльність можуть сьогодні здійснювати не більше третини педагогів закладів ЗСО (за різними оцінками від 10 % до 25 %), і це при тому, що більшість респондентів мають вищу кваліфікаційну категорію. Відрадним, однак, є те, що значна кількість учителів (69,9%) закладів ЗСО з усіх регіонів країни виявили бажання покращити свою професійну компетентність в означеному напрямі, що є позитивним сигналом для провайдерів у наданні освітніх послуг із підвищення кваліфікації.
Висновки
Зважаючи на представлений вище матеріал, можемо зробити такий висновок: питання формування професійної компетентності педагогічних працівників щодо створення і використання персональних вебсайтів для потреб освітньої діяльності сьогодні у відповідних україномовних джерелах висвітлені недостатньо, що мотивує науковців до подальших досліджень у цьому напрямі. Крім того, нагальною потребою сьогодення залишається розроблення методичних матеріалів та технологій, що сприятимуть формуванню професійної компетентності педагогічних працівників у царині створення і використання вебсайтів для потреб освітньої діяльності передусім у процесі подальшого їх професійного розвитку, зокрема у процесі підвищення кваліфікації. Важливим аспектом також вважаємо цільове інформування педагогічних працівників щодо можливості використання персональних вебсайтів для розміщення їхніх портфоліо та інших корисних у професійній діяльності матеріалів.
Перспективами подальших досліджень в означеному напрямі є розробка технологій формування професійної компетентності педагогічних працівників у сфері створення персональних вебсайтів та їхнє використання для потреб в освітній діяльності.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Професійний стандарт за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)». (2020). URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/ show/v2736915-20#Text (дата звернення: 27.11.2023).
2. Павленко, В. В., Петровська, О. Ю. (2022). Цифрова компетентність майбутнього учителя як чинник забезпечення якості педагогічної діяльності. Актуальні проблеми в системі освіти: загальноосвітній заклад середньої освіти - доуніверситетська підготовка - заклад вищої освіти. № 2. С. 633-640. URL: https:// jrnl.nau.edu.ua/index.php/APSE/article/view/16649 (дата звернення: 28.11.2023).
3. Овчарук, О. (2019). Цифрова компетентність учителя: міжнародні тенденції та рамки. Нова педагогічна думка. № 4. С. 52-55.
4. Гриценчук, О. О. (2021). Цифрова компетентність освітян - запорука рівного доступу до якісної освіти. Вісник Національної академії педагогічних наук України. № 2. Т 3. С. 1-4.
5. Стойка, О. Я. (2023). Формування інформаційно- цифрової компетентності майбутніх учителів в умовах дистанційного навчання. Педагогічні науки: теорія та практика. № 2. С. 66-72.
6. Бескорса, О. (2022). Цифрова трансформація суспільства та її вплив на розвиток освіти. Освітньо-науковий простір. Вип. 3. № 2. С. 7-22.
7. ResearchGate. URL: https://www.researchgate.net/ (дата звернення: 20.11.2023).
8. Лунячек, С. В. (2022. Вебсайт проекту Professional Development як платформа для самовдосконалення педагогічних працівників. Modern research in world science. Proceedings of the 10th International scientific and practical conference. SPC «Sci-conf.com. ua». Lviv. Pp. 617-621. URL: https://sci-conf.com.ua/x- mizhnarodna-naukovo-praktichna-konferentsiya-modern- research-in-world-science-25-27-12-2022-lviv-ukrayina- arhiv/ (дата звернення: 21.11.2023).
9. Лунячек, С. В. (2023а). Формування компетентності педагогічних працівників щодо роботи з освітніми веб-сайтами. Теорія та методика навчання та виховання: збірник наукових праць. Харків: ХНПУ імені Г. С. Сковороди. Вип. 54. С. 85-98.
10. Лунячек, С. В. (2023b). Вебсайт як платформа для розміщення власного портфоліо педагогічного працівника. The 2nd International scientific and practical conference «Modern problems of science, education and society» (Kyiv, аpril 24-26, 2023). Kyiv. Pp. 564-567.
11. Professional Development (Професійний розвиток працівників освіти та інших професійних спільнот): вебсайт. URL: https://www.profdevelopment.com.ua/ (дата звернення: 01.12.2023).
12. Державна служба статистики України: вебсайт. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 30.11.2023).
REFERENCES
1. Profesiinyi standart za profesiiamy «Vchytel po- chatkovykh klasiv zakladu zahalnoi serednoi osvity», «Vchytel zakladu zahalnoi serednoi osvity», «Vchytel z pochatkovoi osvity (z dyplomom molodshoho spetsialis- ta)» [Professional standard for the professions «Teacher of primary classes of a general secondary education in- stitution», «Teacher of a general secondary education institution», «Teacher of primary education (with junior specialist diploma)»]. (2020). URL: https://zakon.rada. gov.ua/rada/show/v2736915-20#Text (data zvernennia: 27.11.2023). [in Ukrainian].
2. Pavlenko, V. V., Petrovska, O. Yu. (2022). Tsyfrova kompetentnist maibutnoho uchytelia yak chynnyk za- bezpechennia yakosti pedahohichnoi diialnosti [Digital competence of the future teacher as a factor in ensuring the quality of pedagogical activity]. Aktualni problemy v systemi osvity: zahalnoosvitnii zaklad serednoi osvity - douniversytetska pidhotovka - zaklad vyshchoi osvity. № 2. S. 633-640. URL: https://jrnl.nau.edu.ua/index.php/ APSE/article/view/16649 (data zvernennia: 28.11.2023). [in Ukrainian].
3. Ovcharuk, O. (2019). Tsyfrova kompetentnist uchyte- lia: mizhnarodni tendentsii ta ramky [Teacher digital competence: international trends and frameworks. додати переклад джерела англ. мовою]. Nova pedahohichna dumka. № 4. S. 52-55. [in Ukrainian].
4. Hrytsenchuk, O. O. (2021). Tsyfrova kompetentnist osvitian - zaporuka rivnoho dostupu do yakisnoi osvity[ The digital competence of educators is the key to equal access to quality education]. Visnyk Natsionalnoi aka- demii pedahohichnykh nauk Ukrainy. № 2. T 3. S. 1-4. [in Ukrainian].
5. Stoika, O. Ya. (2023). Formuvannia informatsiino- tsyfrovoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv v umovakh dystantsiinoho navchannia [Formation of information and digital competence of future teachers in the conditions of distance learning]. Pedahohichni nauky: teoriia ta prak- tyka. № 2. S. 66-72. [in Ukrainian].
6. Beskorsa, O. (2022). Tsyfrova transformatsiia sus- pilstva ta yii vplyv na rozvytok osvity [Digital transformation of society and its impact on the development of education]. Osvitno-naukovyiprostir. Vyp. 3. № 2. S. 7-22. [in Ukrainian].
7. ResearchGate. URL: https://www.researchgate.net/ (data zvernennia: 20.11.2023). [іп English].
8. Luniachek, S. V. Veb-sait proiektu Professional Development yak platforma dlia samovdoskonalennia peda- hohichnykh pratsivnykiv [ The website of the Professional Development project as a platform for self-improvement of pedagogical workers]. Modern research in world science. Proceedings of the 10th International scientific and practical conference. SPC «Sci-conf.com.ua». Lviv. Pp. 617-621. URL: https://sci-conf.com.ua/x-mizhnarod- na-naukovo-praktichna-konferentsiya-modern-research- in-world-science-25-27-12-2022-lviv-ukrayina-arhiv/ (data zvernennia: 21.11.2023). [in Ukrainian].
9. Luniachek, S. V. (2023a). Formuvannia kompetent- nosti pedahohichnykh pratsivnykiv shchodo roboty z os- vitnimy veb-saitamy [Formation of competence of pedagogical workers in working with educational websites]. Teoriia ta metodyka navchannia ta vykhovannia: zbirnyk naukovykh prats. Kharkiv: KhNPU im. H. S. Skovorody. Vyp. 54. S. 85-98. [in Ukrainian].
10. Luniachek, S. V. (2023b). Vebsait yak platforma dlia rozmishchennia vlasnoho portfolio pedahohichnoho pratsivnyka [The website as a platform for hosting a teacher's own portfolio]. The 2nd International scientific and practical conference «Modern problems of science, education and society» (Kyiv, april 24-26, 2023). Kyiv. Pp.564-567. [in Ukrainian].
11. Professional Development (Profesiinyi rozvytok prat- sivnykiv osvity ta inshykh profesiinykh spilnot): vebsait. URL: https://www.profdevelopment.com.ua/ (data zvern- ennia: 01.12.2023). [in Ukrainian].
12. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [State Statistics Service of Ukraine: website]: vebsait. URL: https:// www.ukrstat.gov.ua/ (data zvernennia: 30.11.2023). [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Аналіз проблем формування професійної компетентності майбутнього фахівця (ПКМФ). Категорії компетентності у різних галузях знань, з різних наукових підходів. Підходи до проблеми забезпечення ПКМФ із економічних спеціальностей у вищому навчальному закладі.
статья [21,3 K], добавлен 19.09.2017Формування соціальної та комунікативної компетентності учасників навчально-виховного процесу. Гуманізація стосунків у класному колективі, між педагогами і дітьми. Заняття з елементами тренінгу з класними керівниками школи. Режисура сімейного виховання.
методичка [4,2 M], добавлен 11.09.2011Специфіка педагогічної діяльності. Поняття індивідуального стилю педагогічної діяльності, фактори його формування. Визначення особливостей індивідуальних стилів педагогічної діяльності майбутнього вчителя, організація диференційованого навчання студентів.
курсовая работа [267,6 K], добавлен 16.06.2010Аналіз суперечностей в освітньому процесі вищого військового навчального закладу. Розробка методичної системи формування професійної компетентності офіцерів-прикордонників, яка сприяє покращенню якості підготовки курсантів до майбутньої діяльності.
статья [20,9 K], добавлен 24.04.2018Проблеми розвитку професійної компетентності педагогів у загальноосвітньому закладі. Класифікація та форми діяльності з формування і стимулювання її розвитку. Аналіз стану системи школи з управління розвитком компетентності та план методичної роботи.
курсовая работа [33,8 K], добавлен 25.01.2011Проблема професійної компетентності вчителя в психолого-педагогічній літературі. Компонентно-структурний аналіз професійної компетентності вчителя іноземних мов та модель процесу формування. Методики діагностики сформованості професійної компетентності.
учебное пособие [200,3 K], добавлен 03.01.2009Використання компентентнісного підходу у вивченні дисципліни "Медичне право". Співвідношення правової компетентності та компетенції майбутнього медичного працівника у професійній діяльності. Формування висококваліфікованого медика на додипломному рівні.
статья [20,8 K], добавлен 27.08.2017Структура педагогічної діяльності. Поняття і структура педагогічного таланту. Методичні основи педагогічного таланту вчителя. Напрями професійного вдосконалення педагога. Основні види сучасної педагогічної діяльності. Формування професійної майстерності.
курсовая работа [38,8 K], добавлен 23.12.2014Удосконалення рівня професійної компетентності вчителів загальноосвітніх навчальних закладів як один із основних напрямів реформування сучасної системи освіти. Характер і особливості педагогічної діяльності. Компонентний склад компетентності вчителя.
курсовая работа [51,1 K], добавлен 08.10.2014Питання формування професійної компетентності вчителя іноземних мов. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукова новизна і теоретична значущість. Когнітивно-технологічний компонент професійної компетентності. Аналіз чинних програм.
краткое изложение [40,2 K], добавлен 03.01.2009Механізм використання моніторингу в освіті. Професійна компетентність педагогічного колективу навчального закладу. Особливості організації та проведення моніторингу у ВНЗ І-ІІ рівня. Експертна оцінка впровадження КЦП, економічно-фінансове обґрунтування.
дипломная работа [2,0 M], добавлен 27.03.2011Сутність професійно-педагогічної компетентності, її основні елементи. Діяльність викладача вищого юридичного навчального закладу і його функціональні обов'язки. Компоненти професійної компетентності педагога вищої школи та його комунікативні якості.
курсовая работа [87,9 K], добавлен 16.03.2012Аналіз сутності та основних складових компетентності керівника навчального закладу. Формування етапів управлінської компетентності. Підвищення професіоналізму компетентності керівника навчального закладу в системі післядипломної педагогічної освіти.
статья [28,8 K], добавлен 06.09.2017Аналіз літературних джерел щодо поняття "педагогічні умови". Система формування економічної компетентності учнів. Мотивація навчальної діяльності до освоєння та використання у професійній діяльності економічних знань. Використання "проблемного навчання".
статья [258,9 K], добавлен 13.11.2017Теоретичне обґрунтування змісту та своєрідності педагогічної діяльності. Особливості професійної діяльності педагога. Поняття та сутність педагогічної майстерності. Соціокультурний характер цілей педагогічної діяльності в добу демократичних перетворень.
реферат [54,7 K], добавлен 18.03.2014Розробка концепції формування професійної компетентності майбутніх психологів у процесі їхньої фахової підготовки. Огляд наукових публікацій за темою дослідження. Визначення складових компонентів і особливостей побудови концепцій компетентності.
статья [27,5 K], добавлен 27.08.2017Мотиваційна сторона професіоналізму. Операційна сфера професіонала. Види професійної компетентності. Структура професійної компетентності педагога. Орієнтаційні та комунікативні уміння вчителя. Моделювання, висування гіпотез, мисленнєвий експеримент.
реферат [21,5 K], добавлен 29.10.2014Дослідження теоретичних аспектів розумової сутності педагогічної компетентності викладача іноземної мови, визначення основних змістовних характеристик поняття. Єдність теоретичної та практичної підготовленості вчителя до педагогічної діяльності.
статья [20,9 K], добавлен 28.04.2009Дослідження різних аспектів формування україномовної соціокультурної компетентності студентів вищих педагогічних навчальних закладів, яка забезпечує соціокультурну мобільність майбутніх учителів. Аналіз пріоритетів соціокультурної парадигми освіти.
статья [26,0 K], добавлен 06.09.2017Розгляд суб'єкт-суб'єктної педагогічної взаємодії, як процесу сумісного, узгодженого та конструктивного співробітництва суб'єктів освітньої діяльності. Аналіз ролі положень діалогічного підходу щодо конфліктологічної підготовки майбутніх вчителів.
статья [25,4 K], добавлен 06.09.2017
