Досвід і перспективність викладання освітньої компоненти "Технологія парфумерно-косметичних засобів промислового виробництва"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Досвід і перспективність викладання освітньої компоненти «Технологія парфумерно-косметичних засобів промислового виробництва»

Л.С. ПЕТРОВСЬКА 1д-р фарм. наук, доцент,

І.І. БАРАНОВА 1, д-р фарм. наук, проф.,

О.В. ФІЛІПЦОВА 1, д-р біол. наук, проф.,

О.І. НАБОКА 1, д-р фарм. наук, проф.,

М.О. ПЕТРОВСЬКИЙ 1,

І.О. ВЛАСЕНКО 2, канд. фарм. наук, доцент

1 Національний фармацевтичний університет, м. Харків

2 Національний університет охорони здоров'я України

імені П.Л. Шупика, м. Київ

АНОТАЦІЯ

Мета викладання обов'язкової компоненти «Технологія парфумерно-косметичних засобів промислового виробництва» полягає у формуванні комплексу знань, умінь і для забезпечення майбутнім фахівцям можливості якісного виконання багатопланових функціональних обов'язків.

Метою роботи стало вивчення сучасних підходів викладання освітньої компоненти «Технологія парфумерно-косметичних засобів промислового виробництва» на прикладі Національного фармацевтичного університету (НфаУ).

Під час роботи над публікацією було здійснено системний аналіз досвіду надання освітніх послуг в НфаУ згідно з програмою «Технологія парфумерно-косметичних засобів», порівняльний і аналітичний, статистичний, логічний метод аналізу викладання дисципліни; досліджено наукові публікації вітчизняних та іноземних авторів.

Доведено актуальність викладання обов'язкової освітньої компоненти «Технологія парфумерно-косметичних засобів промислового виробництва» та подано оновлену структуру навчального процесу, проаналізовано досвід викладання компоненти, доведено необхідність набуття здобувачами знань щодо класифікації косметичної продукції, механізмів дії активних та впливу допоміжних речовин на досягнення необхідного рівня дії, підходів у розробленні складу і технології косметичних засобів, що формує фахові компетенції вітчизняного фахівця фармацевта-косметолога, який має бути конкурентоздатним у професійному середовищі. Отримання здобувачами вищої освіти високих результатів при проведенні контрольних заходів оцінювання знань підтвердили достатнє засвоєння студентами теоретичних знань і набуття практичних навичок, що формують програмні результати навчання, які лежать в основі практичних завдань сучасного фармацевта-косметолога та, можливо, і майбутнього науковця.

Здійснений аналіз досвіду викладання (підходи, контент, години) обов'язкової компоненти «Технологія парфумерно-косметичних засобів промислового виробництва» свідчить про те, що - загальний і аудиторний обсяг годин, структура освітньої компоненти, її тематичний зміст здатні сформувати необхідні теоретичні знання, а практичні навички набуваються під час проходження виробничої прак-тики з цієї освітньої компоненти, які формують у майбутнього працівника фахові компетентності, не тільки створюючи, але і розширюючи можливості його працевлаштування. Місцем працевлаштування можуть бути не тільки аптечні заклади, а ще й косметологічні заклади і парфумерно-косметичні підприємства, що відповідає запиту роботодавців.

Ключові слова: освіта; фармація; технологія; виробництво парфумерно-косметичних засобів; склад косметичних засобів

ABSTRACT

EXPERIENCE AND PERSPECTIVE OF TEACHING OF THE EDUCATIONS COMPONENT «TECHNOLOGY OF PERFUMERY AND COSMETIC PRODUCTS OF INDUSTRIAL PRODUCTION»

L.S. PETROVSKA 1

І.І. BARANOVA 1

О.V FILIPTSOVA 1

О.І. NABOKA 1 M. О. PETROVSKIY 1

І.O. VLASENKO 2

1 National University of Pharmacy, Kharkiv

2 Shupyk National Healthcare University of Ukraine, Kyiv

The mandatory component «Technology of perfumery and cosmetic products of industrial production» teaching purpose is complex of knowledge and skills formation and providing future specialists with the opportunity to perform multifaceted functional duties in a highquality manner.

The aim of the work: study of modern approaches to teaching the educational component «Technology of perfumery and cosmetic products of industrial production» on the example of the National University of Pharmacy.

During the work was made system analysis of the experience of providing educational services in the National University of Pharmacy according to program «Technology of perfumery and cosmetic products of industrial production» comparative and analytical, statistical, logical method of discipline teaching analysis; was researched scientific publications of domestic and foreign authors.

It has been proven the relevance of teaching the mandatory educational component «Technology of perfumery and cosmetic products of industrial production» and presented updated structure of the educational process, the experience of teaching the components was analyzed, the need for students to acquire knowledge about the classification of cosmetic products, the mechanisms of action of assets, the influence of auxiliary substances on achieving a given level of action that ensures the planned cosmetic effect, and approaches to the development of the composition and technology of cosmetic products, which forms professional competencies of a domestic pharmacist-cosmetologist specialist, who must be competitive in the professional environment - the public health care system. Motivation of students of higher education by mastering the material content ofthe normative component, obtaining high results during the control measures of knowledge assessment confirmed the students' sufficient assimilation of theoretical knowledge and acquisition of practical skills that help to achieve the planned goals and tasks that form the program learning outcomes that are the basis of the practical tasks of a modern pharmacist-cosmetologist, and possibly future scientist.

The analysis of teaching experience (approaches, content, hours) of mandatory component «Technology of perfumery and cosmetic products of industrial production» was carried out and it testifies to that the general and classroom volume of hours, the educational component structure, it's thematic content are able to form the necessary theoretical knowledge, and practical skills are acquired during industrial practice of educational component «Technology of perfumery and cosmetic products of industrial production» which make professional competence of the future employee, making and expanding his employment opportunities. The place of employment can be not only pharmacies, but also cosmetology establishments and perfumery and cosmetic enterprises that meet the request of employers.

Key words: education, pharmacy, technology, production of perfumery and cosmetic products, composition of cosmetics

Вступ

викладання освітній фармацевтичний університет

В Україні, як і в інших країнах Європи, косметичні послуги є досить затребуваними серед дорослого населення, тому актуально, щоб сучасна модель підготовки фармацевта-косметолога забезпечувала його відповідність ринковим вимогам.

Надання косметологічних послуг населенню, впровадження технологій неінвазивних та інвазивних процедур із використанням сучасних косметичних засобів та методів догляду і корекції шкіри та її придатків, здійснення розроблення і виробництва косметичної продукції, а також консультування населення України щодо вибору і раціонального застосування безрецептурних косметичних препаратів, надання інформації стосовно особливостей складу (допоміжних і активних, спеціальних речовин) косметичних засобів та процедур, які доцільно проводити для підвищення проникності шкіри, cаме таким є коло складних питань, вирішенням яких займається фармацевт-косметолог у своїй професійній діяльності. Тому для виконання таких завдань майбутній фахівець має під час навчання у ЗВО отримати всебічні знання.

Створення освітньої програми «Технологія парфумерно-косметичних засобів» і введення її в навчальні плани спеціальності Фармація є актуальним та зумовлено вимогами: зростаючим інтересом в Україні до парфумерно-косметичної галузі, стрімким розвитком сфери практичної косметології, розвитком галузевих промислових підприємств, формуванням сучасних наукових напрямів із розроблення нових вітчизняних косметичних засобів.

Мета викладання обов'язкової компоненти «Технологія парфумерно-косметичних засобів промислового виробництва» полягає у формуванні комплексу знань, умінь і навичок щодо розроблення складу, обґрунтування технології, виготовлення основних груп косметичних засобів парфумерно-косметичної галузі, забезпечення майбутнім магістрам можливості якісного виконання функціональних обов'язків, здійснення багатопланової консультативної, косметологічної допомоги населенню щодо застосування косметичних засобів різної спрямованості дії.

Метою роботи стало вивчення сучасних підходів викладання освітньої компоненти «Технологія парфумерно-косметичних засобів промислового виробництва» для здобувачів вищої освіти освітньої програми «Технологія парфумерно-косметичних засобів» на прикладі Національного фармацевтичного університету (НфаУ).

Матеріали та методи дослідження

Авторський колектив під час роботи над публікацією здійснив системний аналіз досвіду надання освітніх послуг в НфаУ згідно з програмою «Технологія парфумерно-косметичних засобів», порівняльний і аналітичний, статистичний, логічний метод аналізу викладання дисципліни; досліджено наукові публікації вітчизняних та іноземних авторів.

Результати дослідження та обговорення

В своїй професійній діяльності практикуючі косметологи мають вирішувати не тільки естетичні проблеми, а найчастіше проводити процедури для профілактики і усунення недоліків шкіряних покривів із використанням косметичних засобів (кремів, гелів, скрабів, масок та ін.) у поєднанні з різними сучасними методами апаратної косметології. При цьому сучасна ефективна косметична продукція представляє собою багатокомпонентну систему, що містить поєднання допоміжних речовин (ДР), біологічно активних речовин (БА), а іноді й активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ), ефект яких передбачає не тільки профілактичну, але й вузько направлену терапевтичну дію.

Обов'язкові компоненти технологічного циклу виробництва косметичної продукції тісно пов'язані та логічно закріплені у послідовності викладання їх у навчальному плані, при цьому враховано міждисциплінарні зв'язки з компонентами косметологічного циклу. Все це направлено на досягнення ефекту синергії багатогранних знань і вмінь майбутнього фахівця, незалежно від місця його працевлаштування. Тому, на наш погляд, який базується на багаторічному досвіді підготовки фармацевтів-косметологів, викладання дисципліни «Технологія парфумерно-косметичних засобів промислового виробництва» (ТПКЗПВ), знання складу і технології косметичної продукції, є важливою складовою професійних компетенцій, які мають бути сформовані у процесі навчання за освітньою програмою «Технології парфумерно-косметичних засобів» (ОП ТПКЗ) другого рівня вищої освіти спеціальності 226 Фармація, промислова фармація галузі знань 22 Охорона здоров'я [2].

Викладачами кафедри косметології і аромології впродовж певного часу було досліджено і враховано реалії сучасного ставлення до статусу косметичної продукції в різних провідних країнах світу [3]. Було встановлено, що основними виробниками та експортерами косметичних засобів, окрім США, є країни Європи, Канада та Японія. Визначення косметичних засобів та правила використання на цих ринках значно відрізняються від США, а також один від одного. Це означає, що одні й ті самі види продуктів на різних ринках можуть бути класифіковані по-різному. Це особливо важливо для компаній, які експортують свою продукцію з однієї країни в іншу, оскільки в таких випадках їм необхідно забезпечити відповідність продукції визначенням і правилам країни, куди імпортується продукт [4]. Наприклад, у США юридична відмінність між косметичним засобом та лікарським засобом визначається призначенням використання продукту, тим, для чого використовується продукт, а не інгредієнтами у складі продукту. Отже, якщо метою використання є профілактика та лікування захворювання, то цей засіб вважається лікарським засобом; якщо ж мета застосування в рекламних матеріалах описується як покращення привабливості, то продукт визначається як косметичний засіб [5]. Проте, 29 грудня 2022 року прийнято Закон про повну реформу регулювання продуктів харчування та лікарських засобів (FDORAAct.), що включає закон про регулювання косметичних засобів «Modernization of Cosmetics Regulation Act of 2022» (MoCRA). Це перша значна реформа стосовно косметики з 1938 року. Реформа спрямована на кращий захист споживачів, передбачає низку заходів щодо безпеки косметичної продукції і набула чинності з 29 грудня 2023 року [6].

У Канаді косметичні засоби та лікарські засоби регулюються Міністерством охорони здоров'я Канади в рамках Закону про харчові продукти та медикаменти та Регламенту про косметичні засоби. Законодавство Канади визначає дві основні категорії продуктів: косметичні засоби та лікарські речовини, включаючи безрецептурні лікарські речовини [7].

Згідно зі законодавством, прийнятим Міністерством охорони здоров'я Канади, косметичний продукт це: «Будь-яка речовина, що застосовується для очищення, покращення або зміни кольору та зовнішнього стану обличчя, шкіри, волосся, нігтів чи зубів. Косметичні засоби включають засоби для догляду за шкірою (макіяж, парфумерія, крем для тіла, лак для нігтів) і засоби для догляду за волоссям (мило, шампунь, крем для гоління, дезодорант)» [7]. Однак, засіб особистої гігієни визначається як засіб, що включає одну або суміш речовин, які застосовуються людиною для повсякденного очищення або догляду за собою. Залежно від інгредієнтів та заявлених властивостей продукту (тобто тверджень, що стосуються очікуваної дії продуктів, зазначених на товарній етикетці, в інтернеті, в оголошеннях та будь-яких рекламних матеріалах) засіб особистої гігієни може юридично класифікуватися як косметичний засіб або лікарський засіб. Отже, у Канаді також присутня різниця між лікарськими засобами і косметичними засобами, хоча, на відміну від США, продукт може бути включений лише в одну категорію.

В Японії статус косметичних засобів та лікарських засобів регулюється Міністерством охорони здоров'я, праці та соціального благополуччя. Чинна редакція Закону про фармацевтичну продукцію (ЗФП) була прийнята у 2001 р. і її часто називають «дерегуляцією», тому що було скасовано низку обов'язкових вимог. ЗФП визначає три категорії відповідних продуктів: косметичні засоби, лікувально-профілактична косметика та лікарські речовини. Відповідно до ЗФП, термін «косметичні засоби» відноситься до «виробів (крім лікувально-профілактичної косметики), що мають м'який вплив на організм людини і призначені для застосування до організму людини за допомогою втирання, розбризкування і схожими методами з метою очищення, прикраси, збільшення привабливості, зміни зовнішнього вигляду або підтримки шкіри або волосся в хорошому стані» [8].

На відміну від США, Канади та ЄС, у Японії є додаткова категорія, - так звана лікувально-профілактична косметика, і вона включає продукти, що перебувають між двома вищезазначеними категоріями. Відповідно до ЗФП, термін «лікувально-профілактична косметика» це «вироби, які мають м'який вплив на організм людини, але не призначені для використання при діагностиці, лікуванні чи попередженні захворювань або для впливу на структуру чи функції організму. Цілі застосування лікувально-профілактичної косметики наведено в ЗФП: запобігання нудоті чи іншим видам нездужання, неприємного запаху з рота або запаху тіла; попередження пітниці, виразок тощо; попередження випадіння волосся, активація росту або видалення волосся; а також знищення або відлякування щурів, мух, комарів, блох тощо для забезпечення здоров'я людей або тварин». Лікувально-профілактична косметика в Японії визначається як продукт, який має мінімальну або помірну фармакологічну активність, але обмежений у використанні чіткими показаннями до застосування. Продукти цієї категорії включають засоби для ванни, засоби для відбілювання шкіри, засоби від прищів, шампуні від лупи, фторвмісні зубні пасти, фарби для волосся та багато інших. Ці продукти вважаються прикордонними лікарськими препаратами, які на різних ринках класифікуються по-різному.

Враховуючи те, що Україна має стратегічний курс на набуття членства в Європейському Союзі (ЄС) і курс на повну інтеграцію, який зафіксовано та прописано в Конституції 21 лютого 2019 року, нами також було досліджено досвід законодавства країн ЄС. Встановлено, що косметичні засоби регулюються згідно з Регламентом ЄС 1223/2009 на косметичну продукцію, який замінив собою Директиву на косметичні засоби (76/768/EEC від 1976 р.). Положення Регламенту ЄС щодо косметичних продуктів спрямовані на забезпечення захисту здоров'я споживачів та хорошу поін-формованість шляхом моніторингу складу та маркування продуктів [9]. Згідно з Регламентом, косметичним продуктом є: «Будь-яка речовина або суміш, призначена для нанесення на зовнішні частини людського тіла (епідерміс, волосяний покрив, нігті, губи та зовнішні статеві органи) або на зуби та слизові оболонки ротової порожнини з винятковою або переважною метою їх очищення, ароматизації, зміни їхнього зовнішнього вигляду, їх захисту, підтримки у хорошому стані або усунення запахів тіла» [10]. Водночас як лікарські препарати визначено речовини, які можуть вплива-ти на організм людини. Однак згідно з консенсусом, прийнятим в ЄС, це визначення стосується лише тих інгредієнтів, які суттєво впливають на обмін речовин організму людини. Такі продукти, як зубні пасти, що допомагають захистити (здійснити профілактику) від певних захворювань, наприклад від карієсу, у країнах-членах ЄС не належать до лікарських препаратів. Таким чином, косметичний засіб в ЄС може мати легку активність, тобто, фармацевтичну активність [11]. Це веде до того, що сонце-захисні креми та шампуні від лупи, наприклад, вважають косметичними засобами у ЄС; хоча ці самі продукти в США належать до лікарських речовин. Важливою відмінністю є те, що в ЄС продукт може бути або косметичним засобом або лікарським засобом, але не може бути в обох категоріях.

В Україні з прийняттям 20 січня 2021 року «Технічного регламенту на косметичну продукцію» було закріплено довгоочікуваний статус косметичної продукції, що розробляється, виробляється, експортується і застосовується. Визначено органи, які здійснюють ринковий нагляд за продукцією і забезпечують нормативно-технічне регулювання. Отже, «косметична продукція це будь-яка речовина або суміш, призначена для нанесення на різні зовнішні ділянки тіла людини (епідерміс, волосся, нігті, губи, зовнішні статеві органи), зуби, слизову оболонку ротової порожнини виключно або переважно з метою їх очищення, ароматизування, зміни зовнішнього вигляду, захисту, збереження у задовільному стані або коригування запаху тіла»[6].

Косметична індустрія України до повномасштабної воєнної агресії 24.02.22 року знаходилась на етапі стрімкого розвитку, щороку нарощуючи свої показники споживання, виробництва, експорту та розроблення. За даними Export Promotion Office вона була включена до десяти найперспективніших експортних галузей України, а за даними Міністерства Економічного розвитку - в першу п'ятірку [6].

Викладачі кафедри косметології і аромології з 1998 року здійснювали підготовку спочатку за спеціальністю ТПКЗ спеціалістів із кваліфікацією провізор-косметолог, а на тепер за ОП ТПКЗ - магістрів фармації з професійною кваліфікацією фармацевт-косметолог. До навчальних планів було введено обов'язкову компоненту (нормативну дисципліну) ТПКЗПВ. У різні роки предметом вивчення освітньої компоненти були принципи, концепції, теорії розроблення, виробництва, контролю якості косметичних препаратів.

У процесі навчання здобувачі мають оволодіти основними положеннями, включаючи питання державного регулювання виробництва та реалізації парфумерно-косметичних засобів, та основні підходи до аналізу рецептур косметичних препаратів, які забезпечують гігієнічну, профілактичну та декоративну дію; вивчення сучасного ринку косметичних препаратів, розроблення складу і впровадження раціональної технології виготовлення та контролю якості косметичних препаратів згідно з вимогами нормативної документації.

Ректорат НФаУ і викладачі кафедри косметології і аромології постійно здійснюють моніторинг запиту роботодавців і питання працевлаштування випускників. Беззаперечним фактом є те, що значна більшість підготовлених фахівців працевлаштовується у косметологічні заклади (клініки, салони, кабінети) обравши сферу практичної косметології, але певна частина пов'язала свою професійну діяльність, обравши аптечні установи, і тільки незначний відсоток випускників місцем роботи обрали парфумерно-косметичні підприємства. Крім цього, державні системи освіти і охорони здоров'я зазнають реформування, постійного оновлення - цього вимагають реалії сучасного розвитку суспільства та євроінтеграція України [12]. Також важливі зміни, наприклад затвердження Стандарту вищої освіти другого (магістерського) рівня підготовки спеціальності 226 Фармація, промислова фармація, запустили процес осучаснення освітньо-професійних програм. Рекомендації роботодавців щодо змін компетенцій магістрів фармації і приближення їх до реалій сучасності, спонукали до зміни у навчальних планах [13]. Усі зазначені фактори впливали на змістовну частину викладання обов'язкової компоненти ТПКЗПВ, тому, на її вивчення у різні роки відводилось від 270 годин до 120 годин (таблиця).

Таблиця

Обсяг викладання освітньої компоненти «Технологія парфумерно-косметичних засобів промислового виробництва»

Примітка: * - ТПКЗПВ - вибіркова дисципліна;** - 1 ECTS еквівалентний 36 год.

Слід зазначити, що дисципліна ТПКЗПВ входила до професійно-орієнтованого державного іспиту і Ліцензійного інтегрованого іспиту «Крок-2» Державної атестації здобувачів вищої освіти до 2020 року. За тематикою дисципліни здійснювалася підготовка і захист кваліфікаційних (дипломних) робіт випускниками.

Успішність складання субтестів з ТПКЗПВ у рамках Ліцензійного інтегрованого іспиту «Крок-2» свідчать про те, що теоретичний матеріал студентами було засвоєно повністю, про це свідчить високий відсоток результатів тестування (рисунок).

Рис. Результати складання субтесту з ТПКЗПВ Ліцензійного інтегрованого іспиту «Крок-2» здобувачами вищої освіти 5 курсу ОП ТПКЗ (2014-2020 н. р.)

Із 2020-2021 навчального року на вивчення обов'язкової компоненти «Технологія парфумерно-косметичних засобів промислового виробництва» відводиться 120 год (4 кредити ECTS), з яких 9 год лекцій і 54 год лабораторних занять (18 тем).

У структурі передбачено 2 змістових модулі (ЗМ): ЗМ 1 - Промислова технологія косметичних засобів по догляду за шкірою та волоссям гігієнічного, профілактичного та естетичного призначення, і ЗМ 2 - Промислова технологія косметичних засобів по догляду за шкірою, ротовою порожниною, залозами, нігтями та волоссям гігієнічного, профілактичного та декоративного призначення. На кафедрі створе-но комплекс навчально-методичного забезпечення освітньої компоненти, до якого входять матеріали, необхідні студентам для успішного навчання.

На лекціях надається необхідний теоретичний матеріал за темами, які внесено у навчальну та робочу програми і складають структуру освітньої компоненти, до уваги студентів надаються приклади сучасних тенденцій, новітніх розробок косметичної продукції лідерами вітчизняних або закордонних виробництв. На лабораторних заняттях студенти проходять тестування для контролю засвоєння запланованого теоретичного матеріалу, проводиться аналіз типових помилок після тестування під час усного опитування за темою заняття. Друга частина лабораторного заняття полягає у виконанні практичного завдання, яке передбачає розроблення складу косметичного засобу зі заданою формою випуску, який ґрунтується на певному типі дисперсної системи, з певним гігієнічним, профілактичним або декоративним призначенням, направленістю дії залежно від місця нанесення та косметичного ефекту; обирається і обґрунтовується технологія залежно від фізико-хімічних властивостей інгредієнтів складу; виготовляється косметичний засіб; вказуються показники його якості. У вирішенні такого комплексу завдань допомагає використання підручника, підготовле-ного згідно з навчальною програмою компоненти «Технологія косметичних засобів» (Харків, 2017), і рекомендованого Міністерством освіти і науки України для здобува- чів вищої освіти фармацевтичних ЗВО [14].

У березні 2020 року у зв'язку зі запровадженням протиепідемічних заходів, а потім і під час введення воєнного стану навчання студентів на кафедрі здійснювали в дистанційному режимі з використанням програм ZOOM, Moodle, тестування на різних навчальних платформах, відправку фото виконаних завдань через Viber та телефонні консультації. Студенти на дистанційному навчанні мають можливість брати участь в організації свого освітнього процесу самостійно: вибирати час і міс-це для роботи з навчальним матеріалом, визначати швидкість вивчення матеріалу, відповідну особливостям свого мислення. Завдяки такому навчанню, у студентів підвищується рівень усвідомленого ставлення до навчання, вони починають відчувати відповідальність за результат свого навчання, навчаються раціонально розподіляти час. Викладачі дистанційно проводять заняття, опитують і консультують студентів, приймають відпрацювання, здійснюють взаємовідвідування занять. Під час лабораторних занять студенти активно залучаються до обговорення нового матеріалу за допомогою усної відповіді або чатів.

Затверджена у 2020 році ОП ТПКЗ [2], за якою у 2023-2024 навчальному році здобувачі вищої освіти 4 курсу опановують програмний матеріал ОК, дає змогу набути фахових компетенцій (ФК):

- ФК 15. Здатність організовувати та брати участь у виробництві лікарських та парфумерно-косметичних засобів в умовах підприємств, включаючи вибір та обґрунтовуванням технологічного процесу, обладнання згідно до вимог Належної виробничої практики (GMP) з відповідною розробкою та оформленням необхідної документації. Визначати стабільність вироблених засобів;

та сприяє формуванню кінцевих програмних результатів навчання (ПРН), які передбачають здатність:

- ПРН 3. Дотримуватись норм санітарно-гігієнічного режиму та вимог техніки безпеки під час здійснення професійної діяльності.

- ПРН 4. Демонструвати вміння самостійного пошуку, аналізу та синтезу інформації з різних джерел та використання цих результатів для рішення типових та складних спеціалізованих завдань професійної діяльності.

- ПРН 5. Позиціонувати свою професійну діяльність та особистісні якості на фармацевтичному ринку праці та ринку праці сфери практичної косметології; формулювати цілі власної діяльності з урахування суспільних і виробничих інтересів.

- ПРН 7. Виконувати професійну діяльність з використанням креативних методів та підходів.

- ПРН 27. Обґрунтовувати технологію та організовувати виробництво лікарських та парфумерно-косметичних засобів на промислових підприємствах та оформлювати технологічну документацію щодо виробництва.

Висновок

Проведений аналіз досвіду викладання (підходи, контент, години) обов'язкової компоненти ТПКЗПВ свідчить про те, що - загальний і аудиторний обсяг годин, структура освітньої компоненти, її тематичний зміст здатен сформувати необхідні теоретичні знання, а практичні навички набуваються під час проходження виробничої практики з освітньої компоненти ТПКЗПВ, які формують у майбутнього працівника фахові компетентності, не тільки створюючи, але і розширюючи можливості його працевлаштування. Місцем працевлаштування може бути не тільки аптечний заклад, а ще й косметологічний заклад або парфумерно-косметичне підприємство, що відповідає запиту роботодавців.

Конфлікт інтересів: відсутній.

Список використаної літератури

1. ТкаченкоН. О., Маганова Т. В., Макуріна Г. І., ГрінівецькаН. В. Роль і місце фармацевта-косме- толога у виборі та проведенні косметологічної процедури з видалення волосся // Акт. питання фармац. мед. науки та практики. - 2023. - Т. 16, № 3. - С. 277-283. https://doi.org/10.14739/2409- 2932.2023.3.286688

2. Перелік освітніх програм, що реалізуються в НФаУ - URL: https://nuph.edu.ua/osvitni-programi/

3. Wiechers J. W.: Is Cosmetic Science Really “Bad”? Part II: Detecting Baloney Science // Cosmet. Toiletries. - 2009. - URL: http://www. cosmetics andtoiletries.com/research/chemistry/54804732.html

4. FDA: Is It a Cosmetic, a Drug, or Both? (Or Is It Soap?), Last update: 3.30.2012. - URL: http://www. fda.gov/cosmetics/guidancecomplianceregulatory information/ucm074201.htm

5. FDA: FAQs About CDER, Last update: 10.20.2010. - URL: http://www.fda.gov/AboutFDA/ CentersOffices/OfficeofMedicalProductsandTobacco/ CDER/FAQsaboutCDER/default.htm

6. Сайт. Асоціація Парфумерії та Косметики України. APCU. - URL: https://apcu.ua/pro-industriy/

7. Health Canada: Regulatory Information, Last update: 3/26/2014. - URL: http://www.hc-sc.gc.ca/cps- spc/cosmet-person/regulations-reglements/index-eng.php

8. Pharmaceutical affairs law (Law No. 145 of August 10, 1960), Chapter 1, Article 2. - URL: http:// www.jouhoukoukai.com/repositories/source/pal.htm

9. Regulation (EC) No 1223/2009 of The European Parliament and of The Council of 30 November 2009 on cosmetic products, Official Journal of the European Union, December 22, 2009

10. Regulation (EC) No 726/2004 of The European Parliament and of The Council of 31 March 2004 laying down Community procedures for the authorisation and supervision of medicinal products for human and veterinary use and establishing a European Medicines Agency, Official Journal of the European Union, April 30, 2004.

11. Comparative Study on Cosmetics Legislation in the EU and Other Principal Markets with Special Attention to so-called Borderline Products, RPA August 2004. - URL: http://ec.europa.eu/enterprise/ newsroom/cf/_getdocument.cfm?doc_id=4557

12. FIP Education Initiatives. Pharmacy Education Taskforce. A Global Competency Framework, 2012. - 21 p. - URL: https://www.fip.org/file/1412

13. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 14.04.2022 р. № 621 «Про затвердження Переліку спеціалізацій підготовки здобувачів вищої освіти ступеня магістра за спеціальністю 226 Фармація, промислова фармація». - URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0436-22

14. Башура О. Г., Тихонов О. І. та ін. Технологія косметичних засобів. Підручник для студ. фар- мац. спец. вишдх навч. закладів. - Харків: НФаУ: Оригінал, 2017. - 552 с.

References

1. Tkachenko N. O., Mahanova T. V., Makurina H. I., Hrinivetska N. V Rol i mistse farmatsevta- kosmetoloha u vybori ta provedenni kosmetolohichnoi protsedury z vydalennia volossia // Akt. pytannia farmats. med. nauky ta praktyky. - 2023. - T. 16, № 3. - S. 277-283. https://doi.org/10.14739/2409- 2932.2023.3.286688

2. Perelik osvitnikh prohram, shcho realizuiutsia v NFaU. - URL: https://nuph.edu.ua/osvitni-programi/

3. Wiechers J. W.: Is Cosmetic Science Really “Bad”? Part II: Detecting Baloney Science // Cosmet. Toiletries. - 2009. - URL: http://www.cosmetics andtoiletries.com/research/chemistry/54804732.html

4. FDA: Is It a Cosmetic, a Drug, or Both? (Or Is It Soap?), Last update: 3.30.2012. - URL: http://www. fda.gov/cosmetics/guidancecomplianceregulatory information/ucm074201.htm

5. FDA: FAQs About CDER, Last update: 10.20.2010. - URL: http://www.fda.gov/AboutFDA/ CentersOffices/OfficeofMedicalProductsandTobacco/ CDER/FAQsaboutCDER/default.htm

6. Sait. Asotsiatsiia Parfumerii ta Kosmetyky Ukrainy. APCU. - URL: https://apcu.ua/pro-industriy/_

7. Health Canada: Regulatory Information, Last update: 3/26/2014. - URL: http://www.hc-sc.gc.ca/cps- spc/cosmet-person/regulations-reglements/index-eng.php

8. Pharmaceutical affairs law (Law No. 145 of August 10, 1960), Chapter 1, Article 2. - URL: http:// www.jouhoukoukai.com/repositories/source/pal.htm

9. Regulation (EC) No 1223/2009 of The European Parliament and of The Council of 30 November 2009 on cosmetic products, Official Journal of the European Union, December 22, 2009

10. Regulation (EC) No 726/2004 of The European Parliament and of The Council of 31 March 2004 laying down Community procedures for the authorisation and supervision of medicinal products for human and veterinary use and establishing a European Medicines Agency, Official Journal of the European Union, April 30, 2004.

11. Comparative Study on Cosmetics Legislation in the EU and Other Principal Markets with Special Attention to so-called Borderline Products, RPA August 2004. - URL: http://ec.europa.eu/enterprise/ newsroom/cf/_getdocument.cfm?doc_id=4557

12. FIP Education Initiatives. Pharmacy Education Taskforce. A Global Competency Framework, 2012. - 21 р. - URL: https://www.fip.org/file/1412

13. Nakaz Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy vid 14.04.2022 r. № 621 «Pro zatverdzhennia Pereliku spetsializatsii pidhotovky zdobuvachiv vyshchoi osvity stupenia mahistra za spetsialnistiu 226 Farmatsiia, promyslova farmatsiia». - URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0436-22

14. Bashura O. H., Tykhonov O. I. ta in. Tekhnolohiia kosmetychnykh zasobiv. Pidruchnyk dlia stud. farmats. spets. vyshchykh navch. zakladiv. - Kharkiv: NFaU: Oryhinal, 2017. - 552 s.

Размещено на Allbest.ru