Проектний метод як один із способів формування іншомовної комунікативної компетентності студентів в умовах онлайн навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний автомобільно-дорожній університет

Проектний метод як один із способів формування іншомовної комунікативної компетентності студентів в умовах онлайн навчання

Воронова Є.М. доцент ВАК, доцент

Герасимчук Т.В. кпн, доцент

Губарева О.С. канд.психол.наук, доцент ВАК, доцент

Україна

Анотація

Дана публікація присвячена проблемі формування комунікативної компетентності у студентів технічних ЗВО в умовах онлайн освіти. Розглядається проектний метод, як один із ефективних для реалізації' формування навичок іншомовної комунікації' відповідно до етапів теорії циклу Колба, на основі якого формується підхід до онлайн освіти. Створення необхідного психологічного клімату під час навчання є передумовою формування комунікативних навичок студентів.

Ключові слова: проектний метод, іншомовна комунікативна компетентність, цикл Колба, комунікативні навички, онлайн навчання.

В умовах пандемії Ковід -19 повстала проблема надання ефективних освітніх послуг закладами вищої освіти, що зумовлює актуальність проведеного дослідження.

Мета дослідження полягає у вивченні теоретико-практичних засад забезпечення ефективними інструментами навчання студентів в умовах онлайн освіти. Особливої уваги заслуговує проектна методика викладання іноземних мов як практичного курсу, котрий потребує не лише теоретичних знань, а й щоденного практичного застосування, оскільки основна задача полягає у формуванні комунікативних якостей студентів, майбутніх інженерів.

Дана проблема висвітлюється у ряді зарубіжних [1,2,3] і вітчизняних публікацій і є предметом наукових дискусій.

Методи дослідження: теоретичний огляд, опитування, статистичний аналіз. навичка комунікація онлайн освіта

Модернізація освітньої діяльності в контексті глобалізаційних процесів вимагає вирішення ряду нагальних проблем сучасної системи професійної освіти з формування особистості майбутнього фахівця - людини нової формації, його особистісного розвитку в умовах ринкової економіки, про що наголошується в Законі України «Про вищу освіту», Законі України «Про професійно-технічну освіту», «Концепції розвитку професійної технічної освіти України» , «Основних напрямах формування професійно -технічної освіти України» та інших правоустановчих документах, які регламентують діяльність ЗВО. Багато дослідників уважають, що набуті знання піддаються змінам щорічно, тому важливо, щоб молоді люди уміли самостійно мислити, вчитися, працювати з інформацією, самостійно вдосконалювати свої знання і вміння в різних галузях, здобуваючи, якщо стане необхідним, нові знання, професії.

Зміни в освітянській діяльності в Україні, викликані умовами пандемії Ковід-19, передбачають потреби пошуку нових підходів до викладання іноземної мови. Пандемія суттєво вплинула на форму проведення занять та можливості студентами ефективно реалізовувати навички з комунікативної компетентності при вивченні іноземної мови. Хоча результати опитування студентів щодо видів освіти та методів роботи за ними показали, що 81% студентів більше подобається навчання онлайн (серед основних аргументів на користь - зручність, оскільки будь-який матеріал знаходиться у постійному доступі та економія часу та коштів), але перед викладачами постає питання вибору найбільш ефективної методики формування комунікативних навичок студентів в режимі онлайн навчання.

Формування комунікативної компетентності є основною метою занять з іноземної мови і є основою всіх навчальних матеріалів, курсових матеріалів, планів занять та дизайну діяльності. Комунікативна компетентність складається з граматичної компетентності, дискурсної компетенції, соціолінгвістичної компетентності та стратегічної компетентності.

Процес спілкування в навчальному середовищі EFL проходить відому модель, яка передбачає існування ряду факторів: відправник, який кодує повідомлення і відправляє його через канал. Канал означає використовувану мову (слова, дії, знаки, об'єкти і т.д.). Повідомлення надсилається одержувачу; він/вона декодує його і реагує на нього у вигляді відповіді / зворотнього зв'язку. Всі ці елементи складають комунікативний процес в тому, що Раб і Шарма називають «комунікативним середовищем».

Реалізація формування даного середовища залучає різні методи та стратегії, які використовуються викладачами для розвитку усної комунікативної компетентності шляхом застосування інтерактивних методів, серед яких можна виділити наступні: діалог, обговорення, співбесіда як різновид діалогу чи полілогу; монолог, який може бути представленим у такому виді діяльності як доповідь, презентація, переказ прочитаного тексту та твір як письмова форма монологу. Крім того, студенти також повинні вміти розмовляти на різні теми, які безпосередньо пов'язані з їх сферою навчання, що вимагає досконалого планування з боку викладача, адекватний вибір спеціалізованої лексики, професійного жаргону, а також мовних функцій, характерних для конкретного цільового дискурсу.

Створення необхідного психологічного клімату під час заняття суттєво впливає на хід заняття. Проектування успішної комунікативної діяльності EFL - мета, при досягненні якої викладач стикається із загальними цілями комунікативної діяльності: студенти мають передати сенс, переконувати інших людей, домовлятися про речі, налагоджувати стосунки, пристосовуватися до непередбачуваних ситуацій, розвивати порівняльні навички та критичне мислення, зосереджуватися на таких аспектах, як вільне володіння, точність, злагодженість та згуртованість. Завдання викладача - створити розмовні контексти, в яких повинні бути задіяні всі типи особистостей, щоб всі студенти могли практикувати комунікативні навички. У деяких випадках найпростішою відповіддю є вдаватися до різноманітних типів взаємодії - більш інтровертним студентам комфортно говорити невеликими групами або парами, але уникати індивідуальних виступів. Для реалізації своїх навчальних цілей викладач має широкий спектр методів і методик, які є одними з основних чинників успішного набуття комунікативних навичок на заняттях з ESP, все зі своїми перевагами та недоліками. Класичні приклади технологій, що використовуються в EFL, включають комп'ютери, проектори, мобільні телефони і міцне з'єднання Wi-Fi, в той час як види діяльності, які можуть бути реалізовані за допомогою них, дуже різноманітні: створення відео та короткометражних фільмів, блоги, онлайн-ігри, відеоконференції, використання Skype та інших соціальних мереж. Роль викладача полягає в розробці твердих комунікативних контекстів і забезпеченні участі студентів у них.

Однією із найбільш органічних і ефективних форм викладання іноземних мов є метод проектів, який здобув широке розповсюдження у навчанні іноземних мов у технічних ЗВО і досить широко застосовується в ХНАДУ особливо під час онлайн навчання. Цей метод допомагає оптимізувати процес навчання, органічно інтегрувати знання студентів із різних галузей для вирішення однієї проблеми, а також дає змогу застосовувати здобуті знання з іноземної мови на практиці генеруючи при цьому цікаві ідеї. Застосування проектної методики виключно актуально у технічний вищій школі. Адже саме на етапі становлення комунікативної та професійної компетентності студентів технічних спеціальностей ЗВО на перший план виступає самостійне використання іноземних мов у вищій школі як засобу отримання нової інформації, збагачення словникового запасу, розширення лінгвістичних знань, застосування їх у майбутній професійній діяльності .

На відміну від інших технологій, що практикуються у технічних ЗВО, проектна методика дає викладачеві змогу включати студентів у реальне спілкування, найбільш насичене іншомовними контактами, які основані на дослідницькій діяльності. Така співпраця викладача та студентів дозволяє побачити реальні результати з формування комунікативної компетентності під час онлайн навчання і формує особистість та її професійну компетенцію.

Науково обґрунтовані відмінності проектного методу, серед яких найбільш значущі наступні, коли учасники проекту:

підхоплюють проектну ініціативу від когось у житті;

домовляються один з одним про форму навчання;

розвивають проектну ініціативу і доводять її до відома усіх;

організовують себе;

інформують один одного про перебіг справ;

вступають у дискусію.

Використання проектної методики повністю відповідає теоретичним засадам забезпечення онлайн навчання, які базуються на теорії циклу Колба, розробленої спеціалістом з психології навчання дорослих Девідом Колбом. Ця модель навчання заснована на поетапному формуванні розумових дій.

Відповідно до моделі Колба навчання дорослої особистості повинно обов'язково включати 4 етапи: 1-й - отримання конкретного досвіду; 2-й - аналіз даного досвіду ; 3-й - теоретичні основи отриманих знань; 4-й - апробація на практиці нових концепцій.

Кожен етап циклу містить у собі:

Досвід

Даний етап має на меті актуалізацію особистого конкретного досвіду в тому аспекті, котрий особистість планує вивчити. В онлайн навчанні це може бути досягнуто за рахунок проектної методики навчання, в ході застосування якої учасники заняття відтворюють широкий набір прикладів поведінки у різноманітних ситуаціях. На даному етапі навчання реалізується за рахунок таких задач, як привернення уваги до теми, виклик інтересу та формування відчуття значимості даного питання.

Задля актуалізації досвіду в онлайн навчанні на даному етапі відбувається вирішення кейсу за темою.

Аналіз.

Даний етап має на меті узагальнення тих знань, методів і способів, котрі вже мають учні. Викладач, коли задає питання учасникам, спонукає їх задуматися наскільки ефективні результати, отримані на попередньому етапі. А наприкінці відбувається структурування досвіду у учасників, отриманого на попередньому етапі циклу, і підготовка до наступного етапу.

Теорія.

Етапи вивчення нового матеріалу. Він являє собою загальні висновки, до яких приходять студенти у ході роздумів над конкретними ситуаціями. Наприкінці теорія логічно і зрозуміло витікає з практики. Саме в цей період відбувається осмислення нових ідей, вибудова взаємозв'язків між явищами і додавання інформації про закономірності у вивченій темі.

Практика.

Цей завершуючий етап, в ході котрого отримана теоретична модель чи концепції перевіряються на практиці, студент перевіряє ефективність і практичність. У рамках навчання та практики широко представляється застосування отриманих знань учасниками в ході вирішення кейсів. Цей завершуючий етап, в ході котрого отримана теоретична модель чиї концепції перевіряються на практиці, студент перевіряє ефективність і практичність.

Останній етап формує новий досвід, а цикл розвивається знову, утворюючи своєрідну спіраль. Колб стверджував, що навчання немає початкового етапу, але частіше всього студенти починають навчання з отримання відповідного досвіду. Метод Колба має на меті шлях від практичного досвіду особистості, яка навчається, тобто студента, до теорії, а не навпаки, як це прийнято у традиційній формі навчання.

Дана модель реалізована у такому виді роботи як проектна методика може розглядатися як ефективна задля розвитку комунікативних якостей студентів, тому що має на меті створення ефективного психологічного підгрунтя для реалізації різних видів мовленнєвої діяльності та дозволяє органічно інтегрувати знання студентів із різних галузей науки і техніки при вирішенні одного проекту, надаючи змогу застосовувати отримані знання на практиці та генеруючи при цьому нові ідеї. Проектне навчання активно впливає на мотиваційну сферу того, хто навчається.

Питання розвитку комунікативних якостей студентів в умовах онлайн освіти потребує подальшого вивчення з метою вдосконалення методичних підходів до вирішення проблеми ефективного викладання іноземних мов під час пандемії Ковід-19, що буде висвітлено у подальших публікаціях на основі проведених досліджень.

Список використаних джерел

1. Al-Ani, W. T. (2013). Blended Learning Approach Using Moodle and Student's Achievement at Sultan Qaboos University in Oman. Journal of Education and Learning, 2(3), 96-110.

2. Al-Musawi, A., & Akinyemi, A. (2002). Issues and prospects of e-learning in Oman.

3. EdMedia+ Innovate Learning (pp. 17-18). Denver: Hypermedia & Telecommunications.

4. Bagaric, V. & Djigunovic, J. M. (2007). Defining communicative competence. Metodika, S(1), 94-103. 10.

5. Cpkiroglu, U. (2014). Analyzing the effect of learning styles and study habits of distance learners on learning performances: A case of an introductory programming course. International Review of Research in Open and Distributed Learning, 15(4), 161-185.

6. Raman, M.; Sharma, S. Fundamentals of Technical Communication, Oxford University Press, New Delhi, (2015) 3.

7. Richards, J. C.; Rodgers, T. S., Approaches and methods in language teaching, Cambridge University Press, Cambridge (1986) 76.

8. Harmer, J., The practice of English language teaching, England Pearson Education, Harlow (2001) 85.

9. Samuels, H., "20th-Century Humanism and 21st-Century Technology: A Match Made in Cyberspace", English Teaching Forum 51.3 (2013)

Размещено на Allbest.ru