Застосування проектної методики на заняттях з англійської мови: український контекст

Размещено на http://allbest.ru

ЗВО «Подільський державний університет»

Застосування проектної методики на заняттях з англійської мови: український контекст

Роляк А.О. кандидат педагогічних наук, доцент

доцент кафедри іноземних мов

Кам'янець-Подільський, Україна

Анотація

У статті проведено аналіз сучасних технологій, які використовуються на заняттях англійської мови, що базуються на проектній методиці та проводяться в українських вищих навчальних закладах технічного профілю. Автор вважає, що проектне навчання з використанням ІКТ допомагає учням усвідомлювати реальні процеси, проживати конкретні проблемні ситуації і долучатися до проникнення в глибини явищ.

Дослідження проводилося з використанням різноманітних методів аналізу навчальних програмних документів, наукової літератури, «мозкового штурму», власного досвіду, опитування кількох сотень студентів, викладачів українського, а також світового освітнього середовища.

У результаті проведеного аналізу дослідник приходить до висновку, що навчальний процес при використанні проектних технологій і ресурсів глобальної мережі будується на логіці діяльності, яка має особистісне значення для студента, підвищує його мотивацію до навчання.

Алгоритм побудови уроків англійської мови з використанням ІКТ у проектній діяльності описано нижче. Один урок може складатися з кількох міні-проектів залежно від мети та структури навчального матеріалу. У цей період студенти можуть використовувати Інтернет ресурси для формулювання обґрунтованої відповіді на отримане запитання.

Проектне навчання ставить перед викладачами виклик -- спонукати студентів самостійно мислити, знаходити й розв'язувати проблеми, залучати знання з різних галузей науки й техніки, в тому числі з використанням сучасних ІКТ. Щоб досягти цього, необхідно трансформувати технологічно опосередковані відносини між учителем і учнем.

Планування проектної діяльності на уроках англійської мови з використанням сучасних засобів навчання та комп'ютерних технологій сприяє розвитку культурних і комунікативних навичок як за участю вчителя, який виступає в ролі консультанта й фасилітатора, так і за активного сприяння студентів, які беруть участь у проекті.

Ключові слова: проектне навчання, англійська як друга мова, інформаційно-комунікативні технологій, сучасні засоби навчання.

Вступ

Людство вступило в нову еру, яку, на відміну від «індустріальної епохи», називають «інформаційною». Ця нова ера ставить не тільки перед суспільством, але й перед освітою нову ціль - підготувати учнів до життя в інформаційному суспільстві, яке швидко змінюється [3]. У сучасному світі, де процес появи нових знань знаходиться під шаленим прискоренням, постійно виникає потреба в нових професіях і постійному підвищенні кваліфікації. Ключову роль у вирішенні цих проблем відіграє здатність сучасної людини критично мислити, володіти інформаційно-комунікаційними технологіями, щоб постійно розвиватись та наповнювати свою професійну діяльність новітніми знаннями [11]. Адже, на сучасному етапі розвитку студенти - майбутні працівники виробничої сфери вже не можуть бути простими реципієнтами інформації. Вони повинні вміти накопичувати, відбирати та аналізувати інформацію, отриману з різних джерел, створюючи власні нові знання, які надалі допоможуть їм формувати професійні компетенції [9]. Отже, підготовка майбутнього спеціаліста має орієнтувати його не на пасивне засвоєння знань, а на творче, активне виконання проектних завдань у взаємодії та співпраці з іншими суб'єктами навчання. Саме тому з кожним днем методологія проектів все частіше використовуються в освітньому процесі, оскільки дозволяє створити умови для розвитку комунікативних здібностей, побудови інформаційної культури особистості, а також для формування таких соціально значущих персональних якостей, як активність, самостійність, креативність, здатність адаптуватися до швидкоплинних умов суспільства та світу [7].

Матеріали і методи

Методологія представленої роботи детальна і ґрунтовна. Дослідження проводилося з використанням різноманітних методів аналізу навчальних документів, наукової літератури, «мозкового штурму», особистого досвіду, опитування кількох сотень студентів, викладачів українського, а також європейського та американського освітніх середовищ. Порівняння, дедукція, узагальнення та абстрагування - це основні компоненти, застосування яких стало невід'ємним під час проведеного аналізу наукової літератури, програмних документів та узагальнення отриманих даних.

Щоб дослідити методику використання проектного навчання на заняттях англійської мови в закладах вищої освіти в сучасному українському середовищі, було проведено ґрунтовний порівняльний аналіз сучасної наукової літератури, який показав, що кількість досліджень на тему застосування проектної методології, значно зросла. Результати показують, що предмет педагогічних практик із використанням проектів як ключової технології у процесі підготовки спеціалістів все більше досліджується європейськими (C. Howe, K. Littleton, Monrad M., Merete A.K., Newell R. J.) та українськими (В. М. Аніщенко, М. В. Артюшина, Т М. Герлянд, Н. В. Кулалаєва, Г. М. Романова, М. М. Шимановський) вченими. Крім того, європейські науковці розглядають проетно- орієнтоване навчання як ключову стратегію інтерактивного підготовки майбутніх спеціалістів, що реалізується в більшості вищих навчальних закладів технічного профілю світу [6].

Обговорення та результати

Загальноприйняте визначення проектного навчання полягає у ідеї, що це методологія, застосування якої дає можливість студентам певний час досліджувати конкретні, поставлені викладачем, питання чи проблеми, вживаючи сучасні технології, з метою отримати потрібні знання та навички [5]. Суть проектного навчання з використанням сучасних технологій полягає в тому, що студенти в процесі роботи над конкретним проектом з використанням освітніх ресурсів мережі Інтернет осягають реальні процеси, живуть у конкретних ситуаціях, долучаються до проникнення в глибини явищ, конструюють нові процеси та об'єкти. Навчальний процес при використанні проектних технологій і ресурсів глобальної мережі будується в логіці діяльності, яка має особистісне значення для студента, підвищує його мотивацію до навчання [8]. На вузівських науково-орієнтованих уроках інтегрований підхід до розробки навчальних проектів сприяє збалансованому розвитку основних фізіологічних і психічних функцій студента [1]. Глибоке, усвідомлене засвоєння базових знань забезпечується шляхом їх універсального використання в різних ситуаціях на теоретичних і практичних заняттях. український навчальний проектний англійський мова

Крім того, слід підкреслити гуманістичний зміст проектного навчання, який полягає у розвитку творчого потенціалу студентів і власне націлений на: 1)підвищення впевненості студентів у своїх силах; 2) розвиток командного духу, з такими необхідними соціальними навичками, як комунікабельність, вміння спілкуватися та співпрацювати; 3) передбачення механізму розвитку критичного мислення, вміння самостійно шукати шляхи вирішення поставленого завдання (наприклад, за допомогою інформації в Інтернеті) і робити висновки; 4) вдосконалення дослідницьких навичок студентів (включаючи визначення проблеми, добір інформації з літератури та Інтернету); 6) підвищення спостережливості та уважності до деталей, уміння будувати гіпотези, узагальнювати та аналітично мислити [10].

Насправді, на сучасному етапі методи проектного навчання значною мірою включаються майже в кожне щоденне заняття. Залежно від дидактичних вимог та етапу заняття, викладач може творчо підходити до вибору та створення варіантів проектів, а також способів організації роботи учнів у групі [4]. Основними особливостями організації проектної діяльності на занятті з англійської мови є: а) взаємозалежність; б) особиста відповідальність кожного члена команди за власні успіхи та успіхи одногрупників; в) спільна навчальна, пізнавальна, аналізуюча, творча діяльність; г) реалізація соціалізуючих функцій успішного спілкування; д)загальна оцінка результатів командного проекту [2].

Існує велика кількість методів і прийомів використання проектів на різних заняттях. Нижче описано алгоритм побудови уроків англійської мови з використанням ІКТ у проектній діяльності. У цій частині нашого дослідження ми повинні підкреслити, що один урок може складатися з кількох міні-проектів залежно від мети та структури навчального матеріалу. Для прикладу візьмемо тему проекту «Сучасні технології в нашому житті». Першим кроком є формулювання загального завдання. Для цього загальна тема проекту розбивається на кілька підтем. Студенти працюють у співпраці. Другим кроком є об'єднання студентів у міні-групи для роботи над навчальним матеріалом підтеми.

Основний принцип поділу студентів - рівень знань у всій групі. Дуже часто студенти з вищими рівнями поєднуються з учнями з нижчими. У ході цієї частини уроку кожна група отримує одне завдання, яке є невід'ємною частиною спільного проекту, над яким працює вся група. Причому, один із етапів проекту може виступати як окреме завдання. Отже, базова тема «Сучасні технології в нашому житті» складається з п'яти основних питань, які є міні-проектами кожної студентської групи. Вони такі: 1) Що таке «технологія»?; 2) Що таке сучасні освітні технології?; 3) Чи можна комунікацію назвати технологією?; 4) Що таке штучний інтелект?; 5) Чи можна прожити без сучасних технологій? У підсумку кожна група залучається до розв'язування обраного питання. У групі студенти самостійно визначають ролі кожного у виконанні спільного завдання. При цьому виконання будь-якого завдання пояснюється вголос учнем і контролюється всією групою [8]. У цей період студенти можуть використовувати Інтернет-ресурси для формулювання обгрунтованої відповіді на отримане запитання. Потім, під час третього кроку, кожен студент розповідає решті групи все нове, про що дізнався сам. Таким чином, група виконує подвійне завдання: академічне і соціальне [12].

Міні група може розбити проект на окремі завдання для кожного учня. На четвертому етапі за підсумками обговорення в групі складається загальний план дій та карта проекту, які мають бути представлені на уроці з використанням ІКТ. Під час п'ятої фази роботи над проектом кожен учень окремо та вся команда звітують та роблять висновки. Саме на цьому етапі розвивається вміння грамотно користуватися джерелами інформації, оцінювати їх достовірність, співвідносити нову інформацію з раніше набутими знаннями, уміння правильно організувати інформаційний процес [10]. Кінцева фаза складається з процесу збору всіх міні-проектів у загальне дослідження та підведення підсумків.

Висновки

Таким чином, навчання засноване на проектах на уроках англійської мови будується на ідеї, яка становить суть поняття «проект» - його прагматична спрямованість на результат, який можна отримати, розв'язуючи конкретну практично чи теоретично значущу проблему [8] . Цей результат можна побачити, осмислити і застосувати в реальній практичній діяльності. Ці дії на занятті англійської мови полягають у спілкуванні англійською мовою. Крім того, наші студенти завдяки успішній комунікації та використанню ІКТ досягають подвійної мети, що включає не лише практику мовлення, а й отримання науково обґрунтованої інформації. Для досягнення такого результату необхідно трансформувати технологічно-опосередковані відносини між викладачем і учнем [3]. Такі умови ставлять перед викладачами завдання навчити студентів самостійно мислити, знаходити та розв'язувати проблеми, залучаючи для цього знання з різних галузей науки і техніки, в тому числі з використанням сучасних ІКТ, розвиваючи вміння прогнозувати результати та можливі наслідки різних рішень, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки.

Список використаних джерел

1. Веретенников В.І., Тарасенко Л.М., Гевлич Г.І. Управління проектами: Навчальний посібник. Київ: Центр навчальної літератури, 2006. 280 с.

2. Пєхота О.М. Освітні технології: навчально-методичний посібник / за ред. О.М. Пєхоти. Київ: А.С.К., 2004. 256 с.

3. Роляк А.О. Новітні трансформації в педагогічній освіті епохи постмодернізму: данський контекст. НаукаХХІ ст.: виклики та перспективи: колективна монографія / за заг. ред. В.В. Іванишин. Тернопіль: Осадца Ю.В., 2021. С. 179-191

4. Теорія і практика проектного навчання у професійно-технічних навчальних закладах: монографія / В. М. Аніщенко та ін.; за заг. ред. Н. В. Кулалаєвої. Житомир: «Полісся», 2019. 208 с.

5. Шацька З. Я. Впровадження проектних технологій в діяльність ВНЗ: переваги та недоліки. Вісник КНУТД. Серія «Економічні науки». 2015. С. 374-383.

6. Educational Dialogues: Understanding and Promoting Productive Interaction / C. Howe & K.Littleton (Eds.). London : Routledge, 2010. 368 p.

7. Monrad M. & Merete A.K. Problem-Based Learning in Social Work Education: Students' Experiences in Denmark. Journal of Teaching in Social Work. 2017. Vol. 37. № 1. P 71-86. DOI: http://dx.doi.org/10.1080/08841233.2016.1271382

8. Newell R. J. Passion for learning: How project-based learning meets the needs of 21st-century students. Manchester: R&L Education, 2003. 136 p.

9. Ogienko O., & Rolyak A. Humanization as the basic tendency of teacher education: European context. Education and Cultural Change: European Conference on Educational Research (ECER), Helsinki, Finland, 23-27 August 2010 Helsinki, 2010. P. 232-239.

10. Orchestrating inquiry learning / K. Littleton, E. Scanlon & M. Sharples (Eds.). Abingdon: Routledge, 2012. 240 p.

11. Roliak A. Digital tools in project-oriented English language teaching of students in management. Scientific Collection «InterConf+». 2023. Vol.143. №. 30. P 113-119.

12. Roliak A., Dutka H., Mylytsya K., Matiienko O., Oliinyk N. Problem-based Learning in Pedagogic Tertiary Education: European Context Through Denmark Environment. Independent Journal of Management & Production. 2021. Vol.12. № 3. P 1071-1084. DOI: https://doi.org/10.14807/ijmp.v12i3.1521

Abstract

References

1. Veretennykov, V.I., Tarasenko, L.M., & Hevlych, H.I. (2006). Upravlinniaproektamy: navchalnyiposibnyk [Projects management: educational manual]. Kyiv: Tsentr navchalnoi literatury [in Ukrainian].

2. Pechota, O.M. (Eds.). (2004). Gsvitni technologii: navchalno-metodychnyi posibnyk [Educational technologies: teaching and methodical manual]. Ryiv: A.S.K. [in Ukrainian].

3. Roliak, A.O. (2021). Novitni transformatsiiv pedagogichnii osviti epochy postmodernizmu: danskyi contecst [New transformations in pedagogical education of the Postmodernism Era: Danish context]. Nauka ХХІ st.: vyklyky ta perspektyvy - Science of XXI cent.: challenges and prospects: collective monograph (pp. 179-191). Ternopil: OsadtsaYu.V [in Ukrainian].

4. Anishchenko, V.M. (Eds.) (2019). Teotia Ipractycaproectnogo navchannia u profesiino-technichnych navchalnych zakla- dah: monohraphiia [Theory and practice ofproject training in vocational schools: monography]. Zhytomyr: Polissia [in Ukrainian].

5. Shatska, Z. J. (2015). Vprovadzhennia proectnych technologii u diialnist VNZ: perevahy ta nedoliky [Implementation of project technologies in universities: advantages and disadvantages]. Visnyk KNUTD. Seriia: “Economichni nauky” - Bulletin KNUTD. Series “Economic sciences”, 374-383 [in Ukrainian].

6. Howe, C., & Littleton, K. (Eds.). (2010). Educational Dialogues: Understanding and Promoting Productive Interaction. London: Routledge.

7. Monrad, M., & Merete, A.K. (2017). Problem-Based Learning in Social Work Education: Students' Experiences in Denmark. Journal of Teaching in Social Work, 1(37), 71-86. DOI: http://dx.doi.org/10.1080/08841233.2016.1271382

8. Newell, R. J. (2003). Passion for learning: How project-based learning meets the needs of 21st-century students. Manchester: R&L Education.

9. Ogienko, O., & Rolyak, A. (2010). Humanization as the basic tendency of teacher education: European context. Proceedings from Education and Cultural Change: European Conference on Educational Research (ECER). (pp. 232-239) Helsinki.

10. Littleton, K., Scanlon, E., & Sharples, M. (Eds.). (2012). Orchestrating inquiry learning. Abingdon: Routledge.

11. Roliak, A. (2023). Digital tools in project-oriented English language teaching of students in management. Scientific Collection «InterConf+», 30 (143), 113 - 119. DOI: https://doi.org/10.51582/interconf.

12. Roliak, A., Dutka, H., Mylytsya, K., Matiienko, O., & Oliinyk, N. (2021). Problem-based Learning in Pedagogic Tertiary Education: European Context Through Denmark Environment. Independent Journal of Management & Production, 3 (12), 1071-1084. DOI: https://doi.org/10.14807/ijmp.v12i3.1521

Размещено на Allbest.ru