Процес колективної взаємодії як засіб розвитку громадянських компетентностей здобувачів початкової освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Процес колективної взаємодії як засіб розвитку громадянських компетентностей здобувачів початкової освіти

Гордієнко Тетяна Володимирівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки, початкової освіти та освітнього менеджменту, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя

У статті втілено проблему цінності сучасної громадянської освіти молодших школярів та виділено основні її поняття в початковій школі: права людини, рівність, відповідальність, демократія, повага до людської гідності, повага до різноманіття. Розкрито зміст поняття «громадянська компетентність здобувачів початкової освіти» як здатність розуміти й ефективно реалізовувати громадянські права та обов'язки для розвитку демократичного громадянського суспільства і дотримуватись цінностей. Визначено суть завдань для розвитку громадянських компетентностей та узагальнено головні ідеї для вчителя, які допоможуть виховати свідомого учня. Проаналізовано колективну взаємодію як один із способів організації освітнього процесу з формування громадянських компетентностей початкової освіти, який створює умови для активної спільної навчальної діяльності здобувачів початкової освіти в умовах Нової української школи. Наголошено на перевагах колективної взаємодії, яку можна розглядати і як соціалізацію учнів, і як можливість для реалізації і розвитку громадянина в суспільстві.

Ключові слова: громадянська освіта, громадянські компетентності, колективна взаємодія, гра.

The process of collective interaction as a means of developing civic competencies of primary education students

Hordienko Tetyana, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor at the Department of Pedagogy, Primary Education, Psychology and Management, Mykola Gogol Nizhyn State University

Introduction. Modern education can't be aloof from all important social transformations and processes, because they lead to awareness of the value of modern civic education. Concepts such as human rights, equality, responsibility, democracy, respect for human dignity, and respect for diversity have become precisely those concepts that are discussed not only by human rights defenders but also by elementary school students because the students of the New Ukrainian School implement their ideas in practical situations using interactive methods civil rights and freedoms. One of the main important tasks of NUSH is the formation of civic competencies ofprimary school students to raise a person, a conscientious student, a patriot and a professional, a conscientious citizen, whose way of thinking and outlook are aimed at self-improvement and development of civil society and democracy in the state.

Purpose. The article aims to analyze collective interaction as one of the ways of organizing the educational process for the formation of civic competencies in primary education, which creates conditions for active joint educational activities ofprimary education students in the conditions of the New Ukrainian School.

Methods. The leading research methods are the analysis and generalization of theoretical aspects problems of analyzing effective methods of active learning in the lessons «I explore the world» in primary school; raised the issue of the need to transition from a knowledge-oriented learning paradigm to an activity-based one through the use of pedagogical techniques and technologies.

Results. The article embodies the problem of the value of modern civic education for junior high school students and highlights its main concepts in elementary school: human rights, equality, responsibility, democracy, respect for human dignity, and respect for diversity. The content of the concept of civic competence of primary education learners is revealed as the ability to understand and effectively implement civil rights and duties for the development of a democratic civil society and to adhere to values. The essence of the tasks for the development of civic competencies is defined and the main ideas for the teacher that will help to raise a conscious student are summarized. Collective interaction has been analyzed as one of the methods of organizing the educational process for the formation of civic competencies in primary education, which creates conditions for active joint educational activities of primary education students in the conditions of the New Ukrainian School. The advantages of collective interaction, which can be considered both as a socialization of students and as an opportunity for the realization and development of a citizen in society, are emphasized.

Originality. The essence of the tasks for the development of civic competencies is determined and the main ideas for the teacher, which will help to raise a conscious student, are summarized. Collective interaction has been analyzed as one of the methods of organizing the educational process for the formation of civic competencies in primary education, which creates conditions for active joint educational activities of primary education students in the conditions of the New Ukrainian School. Emphasis is placed on the main essence of the process of collective interaction, namely: learning together, and not the joint performance of activities. The stages of collective interaction technology are separated and their essence is analyzed.

Conclusion. Options for organizing collective interaction and organizing group work through the game are proposed, because games in pairs allow for solving collective cognitive tasks, and provide for the distribution of roles and control over the results by the participants themselves. Several games for organizing collective interaction are presented. The advantages of collective interaction, which can be considered both as a socialization of students and as an opportunity for the realization and development of a citizen in society, are emphasized. It was found that only the coordinated collective efforts of the management, students and teachers, parents and the community will contribute to the formation of civic competencies in the New Ukrainian School.

Keywords: Civic Education, Civic Competencies, Collective Interaction, Game.

Постановка проблеми

Сучасній освіті неможливо бути осторонь від усіх важливих суспільних перетворень та процесів, адже вони ведуть до усвідомлення цінності сучасної громадянської освіти. Такі поняття, як права людини, рівність, відповідальність, демократія, повага до людської гідності, повага до різноманіття, стали саме тими, котрі обговорюються не лише правозахисниками, а й учнями початкової школи, адже учні Нової української школи інтерактивними методами практичних ситуаціях реалізують власні громадянські права і свободи.

Одним з основних важливих завдань НУШ є формування громадянських компетентностей учнів початкової школи, щоб виховати людину, свідомого школяра, патріота і професіонала, свідомого громадянина, у якого спосіб мислення та світогляд спрямовані на самовдосконалення і на розбудову громадянського суспільства і демократії в державі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Українськими дослідниками О. Пометун та І. Тараненко охарактеризовано концепції і особливості громадянської освіти. Вони утверджують ідеї загальноєвропейського бачення громадянської освіти та виділяють шляхи її впровадження в освітній процес. Педагогічні основи громадянської освіти розроблялись в дослідженнях І. Беха, Н. Бібік, М. Боришевського, В. Кременя та ін. Проблему громадянської компетентності школярів розкрито в дослідженні В. Доміної.

Протягом тривалого історичного періоду українська система національної освіти накопичила важливий матеріал та виробила систему формування громадянина. Про це свідчить ряд важливих наукових розробок українських педагогів минулого: Г. Ващенка, В. Сухомлинського, М. Стельмаховича та науковців сучасності: О. Сухомлинська, М. Боришевський, І. Тараненко, С. Рябова та ін.

Формулювання мети статті - проаналізувати колективну взаємодію як один зі способів організації освітнього процесу з формування громадянських компетентностей початкової освіти, який створює умови для активної спільної навчальної діяльності здобувачів початкової освіти в умовах Нової української школи.

Виклад основного матеріалу дослідження

Громадянську компетентність молодших школярів визначаємо як здатність здобувачів початкової освіти розуміти і ефективно реалізовувати громадянські права та обов'язки для розвитку демократичного громадянського суспільства і дотримуватись таких цінностей:

- повага до гідності і прав людини;

- громадянська свідомість;

- відповідальність;

- цінування рівності та справедливості;

- відкритість і повага до різноманітності точок зору, думок, поглядів і переконань;

- впевненість у власних силах [8].

Сучасні діти в НУШ навчаються дискусійних умінь, знаходження порозуміння, розвивають власне критичне мислення, відпрацьовують уміння усвідомлення та відстоювання особистісних позицій. Дітям для обговорення ставляться такі важливі філософські питання сенсу життя і його найвищої цінності, обговорюються риси і вчинки, які діти цінують в інших, а також ряд інших актуальних і важливих питань. Наприклад, в інтегрованому курсі «Я досліджую світ» здобувані початкової освіти обговорюють такі теми «Незнання закону не звільняє від відповідальності», «Наші права закінчуються там, де починаються права іншої людини». А у 4-у класі учні виконують цікафе і компетентнісно-орієнтоване завдання - групують в різні колонки права та обов'язки [1, с. 98].

У початковій школі закладаються основи громадянської освіти, розуміння цінності єдиної спільноти, правил її ефективного та комфортного функціонування. Тому здобувачі початкової освіти мають спільно сформулювати основні правила і поступово їх сприймати, опановувати і реалізовувати. Для початку правил має не більше трьох, адже дітям комфортно діяти в тому середовищі, в якому вони розуміють, що і як працює. Тому вчитель має забезпечити учням відчуття емоційної безпеки та можливість впливу на існуючі правила. Так, у майбутньому діти зможуть перенести ці процеси в масштаб дорослого життя. Здобувачам початкової освіти розпочинати участь у громадському житті слід їз малих кроків, разом займатись волонтерством, спільно облаштовувати освітній простір класу, тощо, бо суть громадянської освіти у взаємодії із собою, оточенням та довкіллям. Учні вчаться розуміти власні потреби, озвучувати власні емоції, які виникають в той чи інший момент, вчаться емпатувати, розуміти емоції та потреби інших. Учитель також має озвучувати власні емоції, говорити мовою співпраці, так діти у моменти конфліктних ситуацій будуть здатні зрозуміти і почути один одного [7, с. 63].

Якщо використовувати завдання для розвитку громадянських компетентностей, то це сприятиме створенню комфортної для всіх учасників педагогічного процесу атмосфери, вирішенню ключових проблем у класі та підвищуватиме ефективність навчання та викладання.

У деяких закладах загальної середньої освіти вже з третього класу учні залучаються до шкільного самоврядування, допомагають проводити уроки для учнів першого класу, всі молодші школярі залучаються до благодійних і волонтерських акцій і розпродажів. Бажано регулярно вчити розв'язувати конфлікти і вирішувати конфліктні ситуації, щоб кожна дитина розуміла, коли порушуються її особистісні кордони, і могла про це заявити [3, с. 518].

Шкільна програма містить цикл свят і пам'ятних дат, які наносяться на стрічку часу, відбувається знайомство з атрибутикою і символікою державних і народних свят, тощо... Так Нова українська школа стає свого роду мініатюрою майбутнього дорослого життя, яке на даному етапі їх життя демонструється для них у безпечному шкільному середовищі. Діти вчаться визначать свою цінність, організовувати свій соціум, спільно створюють, узгоджують та затверджують правила, долають виклики, які виникають, обирають органи самоврядування, актив, налагоджують співпрацю. Щоб виховати свідомих громадян ще зі школи, здобувачі мають розуміти, що відбувається довкола, яка ситуація в країні, які існують громадянські обов'язки, але без травмуючих подробиць [2, с. 31].

Пропонуємо головні ідеї для вчителя, які допоможуть виховати свідомого учня:

- не боятись відповідати на серйозні «дорослі» питання учнів;

- не боятись показати, що чогось не знаєте, або не розумієте;

- сміливо висловлювати власну точку зору;

- уникати власного негативного досвіду;

- не сіяти панічні настрої;

- не нести власний негатив і невдоволення;

- заохочувати власним прикладом;

- організовувати спільну діяльність і участь у громадсько-суспільних акціях.

Колективна взаємодія є одним із способів організації освітнього процесу, адже життя серед людей, міжособистісна взаємодія вимагає особливого досвіду людських взаємин та досвіду колективного життя [5, с. 190]. У науково-педагогічній літературі трапляються різні назви процесу колективної взаємодії:

- колективне взаємонавчання;

- взаємоорганізована діяльність;

- навчання в співпраці.

Незмінною є мета - створення умов для активної спільної навчальної діяльності здобувачів початкової освіти в умовах Нової української школи. Основною суттю процесу колективної взаємодії є навчання разом, а не спільне виконання діяльності [11].

Колективним способом організації навчання є навчання в динамічних групах або парах, де кожен навчає один одного, причому склад групи змінний, і кожна група опрацьовує навчальний матеріал за окремим алгоритмом.

Відокремлюють етапи технології колективної взаємодії:

- підготовка навчального матеріалу: підбір літератури, змісту, інформації, текстів, обладнання;

- поділ навчального матеріалу на змістові компоненти між групами та розробка завдань;

- орінтири для груп: організація підготовчного етапу і сприйняття правил, формування вмінь активного слухання, робота в шумовому режимі, усвідомлення мети і завдань діяльності;

- перебіг уроку, який залежить від обсягу і змісту навчального матеріалу, а також часу, відведеного на його опрацювання.

Можливі такі варіанти організації колективної взаємодії:

1. Кожна група опрацьовує свою частину навчального тексту або виконує свої творчі завдання, тощо.

2. Обмін інформацією за правилами організованої рольової гри «вчитель - учень».

3. Отримання інформації і пошук нового партнера для взаємонавчання.

Отже сутність колективного навчання - колектив навчає кожного і кожен навчає всіх. При колективному обговоренні завдання може вирішене одним учнем, а при колективному навчанні всі вирішують проблему і всі є учасниками обговорення [4, с. 60].

Колективна взаємодія характеризується:

- визнанням успіхів один одного;

- підтримкою один одного у вирішенні спільних завдань;

- спільним обговоренням матеріалу;

- допомогою один одному у опрацюванні інформації;

- співпрацею незважаючи на індивідуальні відмінності.

Застосування колективної взаємодії на уроках «Я досліджую світ» може характеризуватись такими активностями: робота з текстом, взаємообмін завданнями, вирішення завдань з підручника, взаємні диктанти, вивчення віршів у групах тощо.

Різноманітні форми колективної пізнавальної діяльності є важливими засобами збагачення досвіду колективного життя. Робота в парах є найпростішим і найдоступнішим з них для здобувачів початкової освіти, адже пара є ідеальною формою для взаємодопомоги і співпраці. В парній діяльності можна реалізувати дидактичні завдання, вивчити матеріал, повторити і закріпити його, застосувати на практиці. В парній діяльності дітям комфортно, вони мають свободу вибору, домовляються і вирішують кому висловлюватись [9, с.449].

Колективну взаємодію також можна організувати через гру, адже ігри в парах:

- дозволяють вирішити колективні пізнавальні завдання;

- відбувається розподіл ролей;

- результат діяльності контролюють самі учасники.

Гра «Вгадай слово». Обладнанням для гри є предметні картинки. Учні в парі домовляються, хто починає. Не показуючи малюнки партнеру, називають перший склад, а партнер має відгадати, яке ж слово починається з названого складу.

Звукова естафета. Показується літера, учасники в парі вимовляють відповідні звуки, твердий і м'який приголосний.

Групові форми роботи ідеально пристосовуються до сучасного інтерактивного уроку в Новій українській школі, їх можна ефективно використати для відкриття нових знань, коли учні самостійно визначають і вирішують проблему в межах теми, що вивчається. Учитель є організатором і координатором пізнавального пошуку школярів на уроці [10, с. 28].

У групової роботи є основний принцип - завдання отримує вся група, а не один учень. Кожен окремий учень при цьому діє відповідно своїх сил, здібностей, можливостей, інтересів і побажань. Причому акцент слід зробити на співпраці в групі, де у учасників різні індивідуальні особливості. Кожен учасник групи є відповідальним за успіх групи, тому важлива взаємодопомога на кожному етапі спільної діяльності [3, с.520].

Практика колективної взаємодії має такі переваги:

- зростання пізнавальної активності;

- зниження тривожності;

- підвищення креативності і самостійності;

- зростання самокритичності і самоконролю;

- підвищення відповідальності;

- змінюється характер взаємин між учнями.

Тому вважаємо, що колективну взаємодію можна розглядати і як соціалізацію учнів, і як можливість для реалізації і розвитку громадянина у суспільстві.

Громадянська освіта залучає учня до колективу, спільноти, народу, держави. Завдяки громадянській та історичній освітній галузі в початковій школі здобувачі початкової освіти засвоюють цінності суспільства, усвідомлюють свої права і обов'язки і навчаються поважати права інших. І головна мета галузі не у передачі знань, а в утвердженні світогляду [8].

В. Сухомлинський окреслював такі риси патріота своєї Батьківщини - політична грамотність, здатність відстоювати свої права, усвідомлення суті демократії. Водночас йому має бути притаманна творчість для реалізації власних здібностей та талантів [5, с. 199].

У посібнику Ради Європи «Навчаємо демократії. Базові матеріали з питань освіти для демократичного громадянства та прав людини для вчителів » також здайснюється європейський аналіз поняття громадянства, розкриваються підходи до поняття демократії і прав людини в освітньому закладі, пропонуються дієві інструменти, методи і прийоми, європейські приклади навчання демократії і прав людини [8].

Пропонуємо для прикладу навчальну технологію з посібника для розвитку громадянських компетентностей здобувачів початкової освіти:

Дерево прав людини. Працюючи у групі, діти отримують аркуш паперу з деревом. Після обговорення у групі, розписують права людини на дереві по мірі зростання суспільної ваги, починаючи від коріння і закінчуючи кроною, де розташовані найзначущі права людини. Команди презентують роботи і надалі детальніше вивчають права для формування громадянських компетентностей.

Надзвичайно цікавою й ефективною для формування громадянських компетентностей є Програма підтримки освітніх реформ в Україні «Демократична школа», яка чітко визначає демократичні стандарти щодо демократичного шкільного середовища, управління освітнім закладом, інтеграції прав людини в освітній процес, правил співпраці з громадою [12].

Положення Хартії про освіту демократичного громадянства та прав людини Ради Європи пропоную наступні принципи, на яких треба розбудовувати демократичну школу:

- демократична участь;

- різноманітність як цінність;

- рівність можливостей;

- толерантність;

- мирне співжиття у суспільстві [12].

Висновки (з перспективами подальших розвідок із напряму)

Вважаємо, що громадянські компетентності розвиватимуться ефективніше при побудові всього освітнього процесу на основі цінностей прав людини і демократичній участі, коли ці ідеї пронизуватимуть усі сфери шкільного життя, а не тільки окремі уроки, щоб не тільки зміст і методи навчання, але і виховна робота, участь у громадському житті формували молодших школярів як громадян. Тому мають бути скоординовані колективні зусилля керівництва, учнів і вчителів, батьків і громади.

Таким чином, розвиток громадянських компетентностей здобувачів початкової школи є важливим елементом освітнього процесу в закладі загальної середньої освіти. Беззаперечно, що ефективно його реалізовує той педагог, котрий сам володіє тими якостями, які мають бути притаманні громадянину.

освіта соціалізація громадянський компетентність

Список використаної літератури

1. Борисенко Н.М. Формування ціннісних орієнтирів молодших школярів засобами вільної та відкритої культури. European humanities studies: State and Society. Krakow: Issue 2, 2018. P. 94-117.

2. Вербицька П.В. Громадянське виховання учнівської молоді: сучасні аспекти розвитку: монографія К.: Генеза, 2019. 384 с.

3. Волкова Н.П. Технологія колективних творчих справ як засіб реалізації інтерактивної взаємодії в навчальному процесі вишу. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2013. Вип. 32. С. 512-520.

4. Гордієнко Т.В. Формування освітніх компетентностей учнів початкової школи у змісті навчального предмета «Я у світі». Наукові записки. Серія «Психолого-педагогічна науки» (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя) / за заг. ред. проф. Є. І. Коваленко. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2017. № 3. С. 56-62.

5. Клокар Н.І. Розвиток ціннісної складової громадянських компетентностей директорів шкіл у системі підвищення кваліфікації. Педагогічний альманах. 2017. Вип. 35. С. 188-194.

6. Литвиненко С.А. Виховання толерантності в колективній взаємодії молодших школярів: актуалізація ідей В.О. Сухомлинського. Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського. Серія: Педагогічні науки. 2014. Вип. 1.46. С. 80-83.

7. Малахова С. Розвиток соціальної та громадянської компетентностей старшокласників засобами телекомунікаційних проектів. Рідна школа. 2013. № 12. С. 61-65.

8. Розвиваємо громадянські компетентності: другий клас. Ідеї до теми: Усе пов'язано з усім. Проєкт «Розвиток громадянської компетентності учнів Нової української школи: перший цикл початкової школи», ВФ «Крок за кроком». Київ, 2019.

9. Суханова А., Борисенко Н. Успішна групова взаємодія учнів початкової школи як запорука громадянської компетентності. European scientific discussions. Abstracts of the 5th International scientific and practical conference. Potere della ragione Editore. Rome, Italy. 2021. P. 445-452.

10. Ткаченко Т.С., Гордієнко Т.В. Теорія та методика розвитку понять у психолого-педагогічній та методичній літературі. Наукові записки. Серія «Психолого-педагогічна науки» (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя) / за заг. ред. проф. Т. М. Турчин. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2019. № 4. С. 26-33.

11. Marianne Graves Peterson, Majken Kirkgaard Rasmuseen, Peter Gall Krogh Collective interaction: a designerly visual analysis of seven research prototypes.

References

1. Borysenko N.M. (2018). Formuvannia tsinnisnykh oriientyriv molodshykh shkoliariv zasobamy vilnoi ta vidkrytoi kultury [Formation of value orientations of younger schoolchildren by means of free and open culture]. European humanities studies: State and Society, 2, 94-117. [in Ukrainian].

2. Verbytska P.V. (2019). Hromadianske vykhovannia uchnivskoi molodi: suchasni aspekty rozvytku [Civic education of student youth: modern aspects of development]. Kyiv: Heneza. [in Ukrainian].

3. Volkova N.P. (2013). Tekhnolohiia kolektyvnykh tvorchykh sprav yak zasib realizatsii interaktyvnoi vzaiemodii v navchalnomu protsesi vyshu. [The technology of collective creative works as a means of implementing interactive interaction in the educational process of higher education]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh - Pedagogy of forming a creative personality in higher and secondary schools, 32, 512-520. [in Ukrainian].

4. Hordiienko T.V. (2017). Formuvannia osvitnikh kompetentnostei uchniv pochatkovoi shkoly u zmisti navchalnoho predmeta «Ia u sviti». [Formation of educational competencies of primary school students in the content of the educational subject «I in the world»]. Naukovi zapysky- Scientific notes, 3, 56 - 62. [in Ukrainian].

5. Klokar N.I. (2017). Rozvytok tsinnisnoi skladovoi hromadianskykh kompetentnostei dyrektoriv shkil u systemi pidvyshchennia kvalifikatsii. [Development of the value component of civic competencies of school principals in the system of professional development]. Pedahohichnyi almanakh - Pedagogical almanac, 35, 188-194. [in Ukrainian].

6. Lytvynenko S.A. (2014). Vykhovannia tolerantnosti v kolektyvnii vzaiemodii molodshykh shkoliariv: aktualizatsiia idei V.O. Sukhomlynskoho. [Education of tolerance in the collective interaction of younger schoolchildren: actualization of the ideas of V.O. Sukhomlynskyi]. Naukovyi visnyk Mykolaivskoho derzhavnoho universytetu imeni V.O. Sukhomlynskoho - Scientific Bulletin of V.O. Sukhomlynsky Mykolaiv State University, 1(46), 80-83. [in Ukrainian].

7. Malakhova S. (2013). Rozvytok sotsialnoi ta hromadianskoi kompetentnostei starshoklasnykiv zasobamy telekomunikatsiinykh proektiv. [Development of social and civic competencies of high school students by means of telecommunication projects]. Ridna shkola - Native school, 12, 61-65. [in Ukrainian].

8. Rozvyvaiemo hromadianski kompetentnosti: druhyi klas. Idei do temy: Use poviazano z usim. Proekt «Rozvytok hromadianskoi kompetentnosti uchniv Novoi ukrainskoi shkoly: pershyi tsykl pochatkovoi shkoly» [Developing civic competencies: second grade. Topic ideas: Everything is connected to everything. The project «Development of civic competence of students of the New Ukrainian School: the first cycle of primary school»]. (2019). [in Ukrainian].

9. Sukhanova A., Borysenko N.M. (2021). Uspishna hrupova vzaiemodiia uchniv pochatkovoi shkoly yak zaporuka hromadianskoi kompetentnosti [Successful group interaction of elementary school students as a guarantee of civic competence]. Proceedings of the 5th International scientific and practical conference «European scientific discussions». Potere della ragione Editore. (pp. 445-452). Rome, Italy. [in Ukrainian].

10. Tkachenko T.S., Hordiienko T.V. (2019). Teoriia ta metodyka rozvytku poniat u psykholoho-pedahohichnii ta metodychnii literaturi [Theory and methodology of concept development in psychological-pedagogical and methodical literature]. Naukovi zapysky- Scientific notes, 4, 26-33. [in Ukrainian].

11. Peterson M.G., Rasmuseen M.K., Krogh P.G. (n. d.). Collective interaction: a designerly visual analysis of seven research prototypes.

Размещено на Allbest.ru