Підготовка фахівця мистецького профілю до педагогічної діяльності на гуманістично орієнтованих засадах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Український державний університет імені Михайла Драгоманова

ПІДГОТОВКА ФАХІВЦЯ МИСТЕЦЬКОГО ПРОФІЛЮ ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ГУМАНІСТИЧНО ОРІЄНТОВАНИХ ЗАСАДАХ

ГОРБЕНКО Сергій Семенович -

доктор педагогічних наук, професор,

професор кафедри хорового диригування

та теорії і методики музичної освіти

Анотація

ГОРБЕНКО Сергій Семенович. ПІДГОТОВКА ФАХІВЦЯ МИСТЕЦЬКОГО ПРОФІЛЮ ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ГУМАНІСТИЧНО ОРІЄНТОВАНИХ ЗАСАДАХ

Стаття присвячена проблемі підготовки педагога до гуманізації системи мистецької освіти. Виокремлюються компетентності якими повинен володіти фахівець: комунікативна, особистісної взаємодії, професійна. Значна увага приділена комунікативній компетентності, що передбачає особливу методику налагодження взаємодії учителя й учнів, викладача і студентів.

Ключові слова: особистісний підхід, мистецьке навчання, компетентність, суб'єкт-субєктні відносини, фасилітація, діалог, педагогічна інноватика, самореалізація.

Annotation

GORBENKO Sergey Semenovich. PREPARATION OF AN ARTISTIC SPECIALIST FOR PEDAGOGICAL ACTIVITY ON A HUMANISTICAL ORIENTED BASIS

The article deals with the problem of teacher preparation for the humanization of the system of general art education. The competencies which the teacher of musical, fine, choreographic art should possess are mentioned as follows: communicative, personal interaction, professional. Considerable attention is paid to communicative competence, which provides a special method of establishing interaction between teachers and students. The following communicative skills are defined: exercise, dialogue, surprise, fantastic question, error in explanation, which are aimed at finding mutual understanding, invention, creativity in extraordinary situations of artistic activity. The necessity of designing and organizing personality-oriented art education and the mechanism of its mastering in practical activity is noted. The characteristic of professional model of the teacher of arts of humanistic orientation is offered. The basic factors of the personality-oriented approach to art education, mechanisms of development of the creative teacher and basic provisions of his preparation in the specified context are revealed. The pedagogical conditions of this process are offered: the presence of motivation, an important source of which is the musical needs and interests of children; experience of dialogical interaction with art, which teaches the child to understand the artistic language of the work, to realize its essence; teacher's ability to be creative; creation of personality-oriented situations in the lesson; the presence of features of the teacher's thinking (originality, predictability, accuracy, flexibility); creating a helping relationship by the teacher.

Keywords: personal approach, art education, competence, subject-subject relations, facilitation, dialogue, pedagogical innovation, self-realization.

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Система освіти в Україні, за нинішніх умов, терпить серйозні зміни, що мають як об'єктивні, так і суб'єктивні для цього причини. У центрі існуючих процесів знаходиться підготовка педагога, адже забезпечення умов для його якісного та безперервного вдосконалення є важливими компонентами соціальних і економічних успіхів держави. Сьогодні гостро стоїть потреба у компетентних, вільних та освічених фахівцях, які б організовували навчання без тиску і примусу, а зосереджували свою увагу на розвитку в учнів можливостей самовираження, самоактуалізації, самореалізації на основі забезпечення взаємної поваги і підтримки між учителем та учнями, викладачем і студентом, створення сприятливого емоційного фону, доброзичливості, взаєморозуміння, толерантності. Усі ці сегменти повною мірою стосуються і фахівця мистецького профілю, функція якого нести добро, красу і духовність у процесі особистісного становлення людини, її виховання та творчого розвитку. Як зазначає академік Г. Філіпчук, що якісна освіта...стане реальністю на загальнонаціональному рівні лише тоді, коли вдасться на організаційно-педагогічному, кадровому, методичному, змістовому рівнях забезпечити умови для творчості, духовної праці, саморозвитку особистості. Це свідчить про те, що підготовка педагога повинна мати гуманістичну спрямованість, яка полягає, перш за все, в переорієнтації викладачів ЗВО на пріоритет сучасних мистецько-освітніх цінностей, що мають інтеграційну основу; наданні студентам можливості самореалізації свого творчо-педагогічного потенціалу; встановленні взаємоповажливих комунікативних зв'язків між студентом і викладачем; застосуванні у процесі навчання таких прогресивних принципів як діалогізація, індивідуалізація, диференціація, свобода вибору; здатності усвідомлювати перспективу свого професійно-компетентнісного зростання тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Гуманізації освітнього процесу належить чільне місце в педагогічних працях та наукових дослідженнях багатьох українських вчених сучасності, серед яких: філософи В. Андрущенко, І. Зязюн, В. Кремень; психологи: Г. Балл, І. Бех, І. Булах, О. Кульчицька, В. Рибалка, В. Семиченко; педагоги: С. Гончаренко, Л. Кондрашова, Ю. Мальований, О. Норкіна, О. Пєхота, С. Подмазін, Г. Філіпчук, та ін. Значну увагу до цієї проблеми спостерігаємо серед фахівців мистецької педагогіки, з-поміж яких: О. Гумінська, А. Зайцева, С. Коновець, О. Комаровська, О. Лобова, Н. Миропольська, О. Олексюк, В. Орлов, О. Отич, Г. Падалка, О. Рудницька, Н. Сулаєва, В. Тушева, О. Хижна, В. Черкасов та ін.

Метою даної статті є зосередження уваги на проблемі, розкриття шляхів і методів формування основ особистісно орієнтованої компетентності майбутнього педагога мистецького профілю та її практичної реалізації.

Виклад основного матеріалу дослідження

Численні спостереження та аналіз досвіду практичної роботи зі студентами свідчать про те, що основна увага з боку професорсько-викладацького складу нерідко приділяється формуванню не особистісно-гуманістичної, а предметної спрямованості викладання. Вона характеризується лінійним відношенням до навчання, орієнтацією на досягнення якнайшвидших результатів, ігнорування аргументованої власної думки студента, недостатнім використанням сучасних форм і методів діяльності які б стимулювали майбутнього фахівця до творчості, бажання пізнати нове, прогресивне і т.ін. Такий підхід вимагає зміни педагогічної парадигми: від навчання як нормативно побудованого процесу до вчення як індивідуальної діяльності того, хто навчається, його корекції та педагогічної підтримки. Саме уміння гуманізувати освітній процес в ході практичної діяльності допомагає майбутнім фахівцям стати особистостями, що значно важливіше, ніж просто виконувати обов'язки вчителя будь-якого шкільного предмета. Нинішнє тлумачення гуманізації базується, перш за все, на повазі, визнанні індивіда; самобутності, самоцінності кожного студента, його розвитку як творчої особистості, наділеної своїм особистісним мисленням, неповторним суб'єктивним досвідом [1, с. 5].

Окреслені обставини вимагають утвердження основ особистісно-орієнтованої компетентності, що передбачає якісне перетворення позицій викладача ВЗО і студента, вчителя і учня в суб'єкт-суб'єктні відносини з паритетом творчої взаємодії між ними. Компетентнісний підхід доповнює ті інноваційні ідеї, які допомагають гармонійно поєднувати знання, уміння, навички, здібності, способи діяльності з позитивним досвідом для реалізації освітніх цілей [4]. З поміж ключових компетентностей якими повинен володіти вчитель мистецьких дисциплін гуманістичної орієнтації ми виокремлюємо компетентність комунікативну та інтеграційну, які передбачають зміну його світогляду, мотиваційну потребу у «відкритті нового знання». Комунікація характеризується толерантністю, сприйняттям плюралізму, вмінням педагогічно доцільно відстоювати свої переконання, встановлювати плідні взаємовідносини з вихованцями та змінювати їх у відповідності до стану розвитку індивіда тощо. Все це можливо за умови вільного володіння майбутнім педагогом необхідним запасом комунікативних умінь: спілкуватися, слухати, розуміти, відчувати, знаходити контакт, творчо і винахідливо діяти в неординарних педагогічних ситуаціях, створювати атмосферу успіху, підтримки учнів тощо. Для фахівця музичного мистецтва, наприклад, важливими є такі напрямки комунікативних умінь як забезпечення необхідних взаємовідносин з учнями у процесі всіх видів музичної діяльності (пізнавальної, творчої, виконавської); висловлювання своїх думок, прояв почуттів, вражень за допомогою мовлення, як з боку вчителя, так і учнів; здатність до педагогічної імпровізації в залежності від ситуацій, що виникають; переконування учнів у вірній інтерпретації, оцінюванні змісту того чи іншого твору; ведення спостереження за змінами у музичному розвитку дітей усіх вікових категорій і т.ін.

Однією з ефективних форм набуття комунікативних умінь є ситуативна вправа, що передбачає колективне обговорення мистецького явища з наступними основними вимогами: проведення дискусії у формі діалогу (полілогу); рефлексія одержаної інформації; логічний, послідовний та вільний виклад своєї думки; вираження свого ставлення до предмета обговорення; відповідність використання одержаних мистецьких знань до життєвої ситуації та ін. Важливим для майбутнього педагога є набуття умінь використовувати наступні прийоми: подив (педагог подає мистецький матеріал у такій формі, що навіть повсякденне, знайоме стає незвичайним); фантастичне запитання (педагог моделює фантастичну ситуацію); помилка в поясненні (подаючи матеріал, навмисно припускається помилок, а студенти (учні) повинні їх знайти і т. ін.

До важливих якостей якими повинен володіти педагог мистецького профілю відносимо навички особистісної взаємодії з тими, хто навчається та всіх складових їх художньо-естетичного розвитку, широкий діапазон мислення, високий інтелект, обізнаність з усіма сучасними теоріями, підходами, методами мистецького навчання і виховання. Це має бути людина, що обізнана з більшістю сучасних художньо-творчих стилів і течій, здатна інтерпретувати будь-який, наприклад, музичний твір призначений для хорового чи сольного виконання; добре володіє музичним інструментом та голосом і має високий рівень диригентсько-хорової підготовки тощо. Нажаль, такого рівня фахівця ми готуємо ще далеко не завжди, а головне не ставимо чітких і конкретних особистісно орієнтованих цілей. У цьому зв'язку, цікаві думки, на наш погляд, висловив англійський дослідник Дж. Равен. Говорячи про ряд завдань при застосуванні компетентнісного підходу в освіті, він указав на важливість вироблення педагогом умінь керівництва індивідуальним розвитком учнів, орієнтованим на розширення основних умінь і навичок; виявлення специфічних і різносторонніх талантів та спостереження за їх становленням і розвитком; отримання педагогом визнання власних досягнень при вивченні та оцінюванні педагогічної діяльності того чи іншого індивіда [5, с. 97].

Сучасна професійна модель педагога мистецького профілю повинна включати, на наш погляд, наступні характеристики:

• інтелектуальну підготовленість, під якою розуміється особливий тип організації знань - структурованість, категоріальність, узагальненість;

• гнучкість і оперативність в аналізі ситуацій, що забезпечує можливість прийняття ефективних рішень у сфері мистецької діяльності;

• фахову ініціативність - ознака особистості, що являє собою органічну єдність мистецько-пізнавальних, творчих і музично-виконавських прагнень;

• усвідомленість сучасних завдань і цілей мистецької освіти, планування і прогнозування можливих результатів особистої мистецько-педагогічної діяльності, на основі самоконтролю та саморефлексії;

• здатність до саморегуляції, що означає вміння фахівця вільно управляти особистою професійною діяльністю, реагувати на педагогічні інновації, технології, методичні прийоми які можуть бути реалізовані ним у його педагогічному оточені та середовищі.

Механізми розвитку творчої індивідуально - сті педагога мистецького профілю, без якої не може відбутися підготовка сучасного фахівця, нами бачаться у кількох площинах:

• стимулюванні й активізації творчого потенціалу студента під час реалізації наміченої для нього індивідуальної програми з тим, щоб забезпечити успіх його діяльності і якісно сформувати основні фахові вміння і навички особистісно орієнтованого характеру;

• пред'явленні вимог до навчання студентів, що відповідали б змісту, спрямованості та рівню якісного художньо-естетичного розвитку сучасного учня;

• ознайомленні студентів з технологічними системами, стилем діяльності провідних фахівців музичного, хореографічного мистецтв сучасними методичними розробками, прийомами, діагностичними методиками, посібниками, інноваційними навчальними матеріалами. На тлі цього, кожному студентові повинна бути надана можливість вибору тих засобів навчання і виховання, методів і форм роботи, які відповідали б його індивідуальним баченням та мистецько-педагогічним здібностям. Такий підхід дає змогу студентам постійно вчитися, підвищувати рівень своєї фахової компетентності, компенсувати свої слабкі сторони завдяки сильним музично-творчим якостям;

• методичному забезпеченні самостійної роботи майбутніх фахівців мистецького профілю, яке дає можливість включення до змісту навчальних предметів певних конкретних завдань для самостійного опрацювання двох типів: на підвищення рівня знань та розвиток творчих здібностей студентів та на формування їх готовності до розвитку творчих здібностей майбутніх вихованців.

Особистісний підхід розглядається нами в межах фахових дисциплін, викладання яких передбачає використання ряду базових підходів, а саме:

• розвиток творчої індивідуальності майбутнього педагога;

• створення особистісної установки на розуміння та оволодіння студентом системою мистецьких знань, умінь і навичок з гуманізації освітнього процесу в навчальному закладі;

• відношення до індивідуальних особливостей студентів і умов їх фахової підготовки базується на гнучкості, варіативності, відкритості змісту і організаційних форм навчання, вільному виборі ними викладачів з індивідуальних дисциплін, навчального матеріалу, спецкурсів та спецсемінарів;

• оволодіння студентом навичками діалогової форми навчання в процесі різних напрямків їх фахової підготовки з урахуванням провідних принципів - мотивація, гуманізація, індивідуалізація, творчість та диференціація;

Зазначимо, що в кожноденній практичній роботі ці підходи реалізуються далеко не в повній мірі. На деякі недоліки вказує В.Семиченко: неготовність педагога до викладання своєї дисципліни на гуманістично орієнтованих засадах; до психологічної доцільності варіантів взаємовідносин з вихованцями на вербальному і невербальному рівнях та варіативності завдань і відповідей учнів; невміння діяти в ситуаціях емоційної та знаннєвої напруги; прояв суттєвих помилок яких сам педагог не помічає (особливо в процесі спілкування та оцінювання учнів, студентів), однак вони, у значній мірі, впливають на формування певних взаємовідношень, інтересу до інноваційних форм навчання та інші [4]. Це говорить про те, що студенти недостатньо обізнані з важливими основами особистісно орієнтованого навчання. Серед різноманітних шляхів і засобів подолання подібних недоліків є: змістовне і цікаве викладання фахових предметів у закладах вищої освіти; новизна навчального матеріалу; історизм; демонстрація практичного застосування знань викладачем, застосування нових чи нетрадиційних форм навчання, мультимедіа-систем; використання інтерактивних комп'ютерних засобів; вміння демонструвати досягнення своїх вихованців та їх оцінювати через надання свободи вибору, створення ситуацій успіху тощо.

Для підвищення ефективності механізму введення і освоєння в практичній діяльності зазначених освітніх інновацій (а саме таким є навчання на гуманістично орієнтованих засадах) необхідний розвиток інтересу студентів, а значить набуття ними ряду фахових умінь і навичок іншого порядку. До таких ми відносимо: уміння організовувати мистецьке навчання і виховання як спільну діяльність, спрямовану на розв'язання особистісно важливих потреб для кожного вихованця; здатність до розвитку в кожного індивіда навичок самопізнання, самовизначення, самокерування власною діяльністю та створення атмосфери успішності кожного індивіда; уміння співставляти власні якості з вимогами особистісного підходу до мистецького навчання; набуття навичок створення фасилітаційних ситуацій на різного роду мистецьких заняттях, вибирати комплекс умов, що сприяють створенню ситуацій успіху, прояву спектру позитивних емоцій; здатність усвідомлювати перспективу свого професійно-компетентнісного зростання в умовах інновацій, реалізовувати і розвивати особистісні педагогічні здібності у відповідності з вимогами часу.

Для формування інтересу студентів викладачами вишів мають застосовуватися ряд методів, серед яких методи усвідомлення цінностей мистецтва (бесіди, пояснення, аргументації, розповіді, презентації, обговорення, демонстрації, мистецького узагальнення, дискусії, переконування, інформації); методи стимулювання практичної мистецької діяльності учнів (ціннісно-смислових порад, орієнтації на перспективу, слухової наочності, проб і помилок, переорієнтації, емоційної драматургії, контрастних співставлень, моделювання художньо-творчого процесу та ін.).

Слід наголосити, що інтерес студентів мистецького профілю до майбутньої педагогічної діяльності, рівень їх освіченості визначається тим, наскільки викладачам закладів вищої освіти удається, по-перше, зорієнтувати навчальний процес на розвиток особистості студента у відповідності з його можливостями, здібностями, довузівською підготовкою та основними вимогами гуманізації освітнього процесу. По-друге, використовувати сучасні технології навчання які передбачають особистісно-діяльнісний підхід в ході викладання усіх фахових навчальних предметів. Потретє, ставити такі навчальні цілі, які є складовими освітнього процесу в закладах загальної середньої та спеціальної мистецької освіти в контексті її гуманізації і які б стимулювали пізнавальну активність студентів. По-четверте, структурувати навчальну інформацію із предметів спеціального циклу у вигляді проблемно-ситуаційної моделі, діалогізації, спрямованості на майбутню практичну діяльність. особистісний мистецький компетентність педагог

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

Таким чином, процес підготовки фахівця мистецького профілю до педагогічної діяльності на особистісно орієнтованих засадах вимагає від нього готовності у таких напрямах: гуманістичному, що базується на положеннях антропології про неповторність людини в її духовних якостях, здібностях, талантах, освоєнні світу за допомогою мистецтва; інтелектуальному, який вимагає відповідних способів мислення, набуття та використання системи знань і вмінь; компетентнісному, що вимагає набуття комплексу знань, умінь і навичок, внесення коректив до переконань, якісного і всебічного перетворення позицій викладача ВЗО і студента, вчителя і учня; психологічному - усвідомлення терапевтичної та розвиваючої функції своєї фахової діяльності; професійному, який передбачає організацію та здійснення процесу навчання на основі суб'єкт-суб'єктних взаємодовірливих стосунків між учасниками освітнього процесу, неформального навчання та створення для цього необхідних умов.

Список джерел

1. Зязюн І. А. Немає педагогіки без педагога. Рідна школа, № 4-5. 2012. С. 19-23.

2. Равен Дж. Педагогическое тестирование: проблемы, заблуждения, перспективы / Пер. с англ. /. К.: 2009. 144 с.

3. Роджерс К. К науке о личности. История зарубежной психологии. К.: 1986. С. 156-172.

4. Семиченко В. А. Психологія педагогічної діяльності: Навчальний посібник Київ: Вища школа, 2004. 335 с.

5. Сущенко А. В. Гуманізація педагогічної діяльності вчителя: Науково-педагогічний посібник Запоріжжя: ЗОІППО. 2003. 118 с.

References

1. Zyazyun, I. A. (2012). Nemaye pedahohiky bez pedahoha. [There is no pedagogy without a teacher]. Kyiv.

2. Raven, J. (2009). Pedahohycheskoe testyrovanye: problemy, zabluzhdenyya, perspektyvy. [Pedagogical testing: problems, mistakes, prospects]. Kyiv.

3. Rogers, K. (1986). K nauke o lychnosty. Ystoryya zarubezhnoy psykholohyy. [Pro nauku pro osobystist [On the science of personality]. Kyiv.

4. Semichenko, V. A. (2004). Psykholohiya pedahohichnoyi diyal'nosti. [Psychology of Pedagogical Activity]. Kyiv.

5. Sushchenko, A. V. (2003). Humanizatsiya pedahohichnoyi diyal'nosti vchytelya. [Humanization of pedagogical activity of a teacher: Scientific and pedagogical manual]. Zaporozhye.

Размещено на Allbest.ru