Формування художньо-творчої культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комунального закладу вищої освіти «Академія культури і мистецтв» Закарпатської обласної ради

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Формування художньо-творчої культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва

Кучай Олександр Володимирович - доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри педагогіки,

Шетеля Наталія Ігорівна - доктор педагогічних наук, професор кафедри мистецьких дисциплін, заслужений працівник культури України, ректор

Анотація

КУЧАЙ Олександр Володимирович, ШЕТЕЛЯ Наталія Ігорівна. ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО-ТВОРЧОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

У статті розглядаються теоретичні основи формування художньо-творчої культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Розкрито зміст та види професійної художньо-творчої підготовки фахівців образотворчого мистецтва. Виокремлено найважливіші компетенції, які формуються у майбутнього вчителя образотворчого мистецтва для його художньо-творчого розвитку: компетенція у галузі створення художнього образу; у галузі образотворчої грамоти; у сфері професійного та особистісного розвитку.

Ключові слова: художньо-творча культура, майбутній вчитель, образотворче мистецтво, освіта.

Abstract

КиСНАІ Oleksandr Volodymyrovych, SHETELYA Nataliya Ihorivna. FORMATION OF ARTISTIC AND CREATIVE CULTURE OF FUTURE FINE ARTS SPECIALISTS

The article examines the theoretical foundations of the formation of the artistic and creative culture of future fine art specialists. The content and types of professional artistic and creative training of fine art specialists are disclosed. The most important competencies that are formed in the future teacher of fine arts for his artistic and creative development are highlighted: competence in the field of creating an artistic image; in the field of visual literacy; in the field of professional and personal development. Summarizing a number of scientific investigations gives us the opportunity to single out innovative artistic and pedagogical technologies, such as: creative technology, technology for creating an «aesthetic field», technology for the formation of the aesthetic culture of a teacher of fine arts, technology for the development of the artistic and aesthetic outlook of teachers, technology for the development of creative abilities of future teachers, technology interaction and integration of different types of art.

The foundation of aesthetic readiness is the individual's ability to aesthetic perception and empathy, his aesthetic taste and the formation of an aesthetic model. The effectiveness of fine art in aesthetic education is invaluable, that is, through fine art, it is formed as an aesthetic ideal, which, in turn, leads to quality education in the individual: aesthetic taste, the ability to appreciate, understand, create beauty, but also develops the intellectual, emotional and volitional sphere of a person.

The main goal of training an artist-pedagogue is the formation of the creative personality of a person who possesses professional artistic knowledge, skills, and abilities. At the same time, the visual diploma is only a means with which the artist should operate. The entire set of artistic skills and abilities, which in the process of learning are aimed at solving artistic tasks, i.e. should be used in the creative process. Reaching the level of creative activity requires mastery of professional skill, developed imagination, artistic thinking, which is a mandatory condition for professional training of specialists in the field of art.

Keywords: artistic and creative culture, future specialist, visual arts, education.

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Система професійної підготовки майбутніх учителів у галузі художньої освіти орієнтована на виховання професіонала, який має поєднувати в собі художника та педагога, який володіє широким арсеналом художньо-образотворчих засобів та професійних компетенцій, здатного з рівним успіхом реалізовувати творчі та педагогічні аспекти діяльності з керівництва різними видами учнів [2]. професійний образотворчий компетенція

Розвиток у вчителя образотворчого мистецтва естетичної свідомості пов'язаний із формування професіоналізму педагога, покликаного здійснювати естетичне виховання школярів. Також потрібно розуміти, що фундаментом естетичної готовності є здібності індивіда до естетичного сприйняття та співпереживання, його естетичний смак та сформованість естетичного зразка. Естетичне виховання - це формування не лише ціннісних відносин до навколишнього насправді людини, а й розкриття творчих можливостей, схильність людини оточувати себе красою, що призводить до втілення естетичних цінностей у педагогічній та трудовій діяльності, у побуті, в вчинках, поведінці та мистецтві. Тому професійно-естетична готовність майбутніх учителів образотворчого мистецтва сьогодні потребує точного розуміння, в тому числі того, які можливості її формування в освітньому процесі ЗВО [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вагомий внесок в опрацювання теоретичних і методичних положень, які визначають сучасну художню освіту та інноваційні мистецько-педагогічні технології зробили С. Коновець, М. Лещенко, О. Музика, Л. Масол, С. Соломаха, Г. Сотська, Г. Шевченко, Б. Юсов тощо.

Метою статті є теоретичні основи формування художньо-творчої культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

Виклад основного матеріалу дослідження

До змісту образотворчого мистецтва, як розрізненого предмета входить розуміння самих художніх творів, елементи мистецтвознавства, теорія образотворчої діяльності, вивчення практичного малювання. Образотворче мистецтво знайомить учнів з різними видами діяльності, такими як живопис, графіка, скульптура, архітектура та декоративно-ужиткове мистецтво.

Заняття образотворчим мистецтвом пов'язане з навколишньою дійсністю: допомагаючи дітям розвивати естетичне сприйняття світу, вміння спостерігати красу, диференціювати, аналізувати та класифікувати естетичні явища дійсності та творів мистецтва, вчитель тим самим виховує в учнів активне естетичне ставлення до дійсності, формує вміння практично застосовувати художні здібності у процесі трудової, навчальної та суспільної діяльності [8].

Головною метою образотворчого мистецтва у школі є не лише знайомство учнів з творами мистецтва, а й їх духовне збагачення, оволодіння здатністю бачити і цінувати прекрасне мистецтво та життя. Ефективність образотворчого мистецтва в естетичному вихованні учнів неоціненна, тобто через образотворче мистецтво формується як естетичний ідеал, що, своєю чергою, веде до якісному вихованню в особистості: естетичного смаку, здатність оцінювати, розуміти, творити прекрасне, але й розвиває інтелектуальну, емоційно-вольову сферу дітей, креативність школярів [3].

Ці висновки повною мірою можна віднести до змісту професійно-педагогічної підготовки вчителів образотворчого мистецтва у стінах ЗВО. Відповідно до вимог до професійно-педагогічній підготовці вчителів образотворчого мистецтва, повинні бути актуалізовані такі види діяльності:

освітня (соціально-педагогічна, викладацька) у різних навчальних закладах;

культурно-просвітницька (читання лекцій, проведення бесід з мистецтва, екскурсії до музеїв, галерей, до пам'яток архітектури та національної культури);

виробничо-художня, яка передбачає роботу в області художнього оформлення інтер'єру, екстер'єру, роботу як художника для підприємства чи художника книжки на поліграфічному виробництві;

науково-дослідна та методична, яка спрямована на вирішення актуальних проблем художньої педагогіки, психології розвитку особи; розробку нових підходів до навчання образотворчому мистецтву, нових методик навчання учнів; конструювання нового змісту освіти з мистецтва;

художньо-творча, яка передбачає спрямованість роботи вчителя образотворчого мистецтва на створення мистецьких творів з живопису, графіки, скульптури, декоративно-ужиткового мистецтва [6].

Підготовка вчителів образотворчого мистецтва у системі вищої освіти передбачає на практиці художньо-творчу та професійно-педагогічну підготовку спеціалістів. Ми розглядаємо професійну підготовку майбутнього вчителя образотворчого мистецтва як процес формування його професійної компетентності на основі єдності психолого- педагогічного та мистецько-творчого напрямів [9].

Зміст професійної художньо-творчої підготовки включає різні види досвіду, спрямовані на формування:

культурно-історичної компетентності, що передбачає вивчення теорії та історії мистецтва різних епох та народів;

художньо-практичної компетентності, що передбачає оволодіння засобами художньої виразності різних видів мистецтв;

художнього смаку та оціночних критеріїв у контексті духовно-моральних та естетичних ідеалів [5].

Творчий характер професійної діяльності вчителя висуває на перший план завдання художньої підготовки, яку ми розглядаємо як процес формування професійних компетенцій у галузі образотворчого мистецтва, спрямований на розвиток художньо-творчого мислення, уяви, здібностей у галузі створення художнього образу різними виразними засобами та матеріалами [7].

До найважливіших компетенцій, які формуються у майбутнього вчителя образотворчого мистецтва для його художньо-творчого розвитку, на нашу думку, можна віднести:

у галузі створення художнього образу - що характеризують художню діяльність; володіння як образотворчими, так і виразними засобами художнього образу; специфічною мовою образотворчого мистецтва; володіння вміннями та практичними навичками роботи з різними художніми матеріалами та техніками;

у галузі образотворчої грамоти - характеризуючи теоретичні знання у сфері теорії та історії образотворчого мистецтва, розвинений художній смак;

у сфері контрольно-оцінної діяльності - що характеризують знання критеріїв оцінки художньо-творчих робіт, розвиток самооцінки, творчої рефлексії;

у сфері професійного та особистісного розвитку: здатність до самонавчання, саморозвитку, самореалізації [4].

Результатом професійної підготовки є сукупність об'єктивно необхідних знань, умінь та навичок у галузі теорії та історії образотворчого мистецтва, практичний досвід педагогічної та художньо-творчої діяльності, гнучкість та критичність мислення, індивідуально-психологічні якості [10].

Узагальнення низки наукових розвідок дає нам можливість виокремити інноваційні мистецько-педагогічні технології такі як:

креативна технологія творчого розвитку вчителя образотворчого мистецтва, що спрямована на забезпечення ефективності процесу формування цілісної творчої особистості вчителя, який володіє креативними якостями та різноманітними способами професійно-педагогічної і творчої діяльності, а також високим рівнем професійної компетентності і педагогічної майстерності;

технологія створення «естетичного поля», в основі якої лежить єдність художньої і наукової діяльності педагога, взаємозв'язок між естетизацією та індивідуалізацією виховання особистості, що дає можливість удосконалювати пізнавально- світоглядну, емоційно-почуттєву та творчо-дієву сфери особистості педагога;

технологія формування естетичної культури вчителя образотворчого мистецтва, як сукупність і послідовність реалізації педагогічних методів, засобів, прийомів, форм організації есте- тико-педагогічної діяльності, відповідно до мети художньо-педагогічної підготовки та спрямованість на формування здатності до цілісного синтетичного й емоційно-почуттєвого сприйняття та розуміння предметної дійсності як об'єкта і сфери естетичного пізнання; набуття естетичного досвіду і формування на його основі естетичних смаків, оцінок та ідеалів особистості; розвиток прагнення до творчої самореалізації й самовиявлення у різних видах художньо-естетичної діяльності;

технологія розвитку художньо-естетичного світогляду вчителів мистецьких предметів, як цілісний процес, що включає формулювання цілей, орієнтованих на досягнення результату, організацію всього процесу навчання із забезпеченням педагогічних умов для формування специфічних знань і вмінь, спрямованих на досягнення високого - «мистецького» рівня педагогічної майстерності вчителів;

технологія розвитку творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва, яка передбачає побудову такого освітнього простору, щоб кожен студент став суб'єктом творчої діяльності, саморозвитку і самовдосконалення, вищою формою якого є вияв індивідуальності, неповторності й творча самореалізація особистості майбутнього професіонала;

технологія взаємодії та інтеграції різних видів мистецтва, яка є системою пізнання й саморозвитку кожного індивідуума засобами взаємопроникнення різних видів мистецтва, цілеспрямованого прилучення особистості до світових надбань культури [6].

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

Головною метою підготовки вчителя образотворчого мистецтва є формування творчої особливості особистості, що володіє професійними художніми знаннями, вміннями, навичками. При цьому образотворча грамота - лише засіб, яким повинен оперувати художник. Вся сукупність художньо-образотворчих умінь і навиків, які у процесі навчання спрямовано рішення художньо-образних завдань, тобто має бути використана у процесі творчості. Вихід на рівень творчої діяльності вимагає володіння професійною майстерністю, розвиненою уявою, художньо-образним мисленням, що є обов'язковою умовою професійної підготовки фахівців в галузі мистецтва.

Список джерел

1. Антонович Є., Соломченко О., Шпільчак В. Народні художні промисли: програма спецкурсу. К. 2009. 51 с.

2. Гордаш А. Мистецько-освітня концептуаліза- ція категорії «Художня майстерність» / Естетика і етика педагогічної дії. 2019. 19. 276 с.

3. Кучай, Т., Кучай, О. Забезпечення якості вищої освіти в європейському освітньому просторі. Науковий журнал ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника». Освітній простір України, 2019. 16, 15-19.

4. Полатайко О. М. Система теорії розуміння та інтерпретації художніх творів у фаховій підготовці майбутніх учителів мистецького профілю. Етнодизайн у контексті українського відродження та європейської інтеграції : зб. наук. пр., кн. 1. Полтава: Симон, 2018. С. 375381.

5. Ревенко I. Художньо-естетична компетентність учителя як показник його професійної культури. Мистецтво і освіта. 2007. 3. 139-146.

6. Сисоєва С. О. Основи педагогічної творчості : підручник. К. : Міленіум, 2006. 344 с.

7. Щолокова О. П. Новітні підходи та технології у професійній підготовці вчителя мистецьких дисциплін. Innovative processes in education: Collective monograph. AMEET Sp. z.o.o., Lodz, Poland, 2017. С. 238-246.

8. Kravchenko, T., Varga, L., Lypchanko- Kovachyk, O., Chinchoy, A., Yevtushenko, N., Syladii, I., & Kuchai, O. Improving the Professional Competence of a Specialist in Poland by Implementing Multimedia Technologies. International Journal of Computer Science and Network Security, 2022. 22(9), Р. 51-58.

9. Plakhotnik, O., Strazhnikova, I., Yehorova, I., Semchuk, S., Tymchenko, A., Logvinova, Ya., & Kuchai, O. The Importance of Multimedia for Professional Training of Future Specialists. International Journal of Computer Science and Network Security, 2022. 22(9), Р. 43-50.

10. Polishchuk, G., Khlystun, I., Zarudniak, N., Mukoviz, O., Motsyk, R., Havrylenko, O., & Kuchai, O. Providing the Practical Component of the Future Specialist with Multimedia Technologies in the Educational Process of Higher Education. International Journal of Computer Science and Network Security, 2022. 22(9), Р. 714-720.

References

1. Antonovych, Y. E., Solomchenko, O., Shpil'chak, V. (2009). Narodni khudozhni promysly: prohrama spetskursu. [Folk art crafts: special course program]. Kyiv.

2. Hordash, A. (2019). Mystets'ko-osvitnya kontseptualizatsiya katehoriyi «Khudozhnya maysternist'». [Artistic and educational conceptualization of the category «Artistic mastery»].

3. Kuchai, T., Kuchai, O. (2019). Zabezpechennya yakosti vyshchoyi osvity v yevropeys'komu osvitn'omu prostori. [Quality assurance of higher education in the European educational space]. Ivano-Frankivsk.

4. Polatayko, O. M. (2018). Systema teoriyi rozuminnya ta interpretatsiyi khudozhnikh tvoriv u fakhoviy pidhotovtsi maybutnikh uchyteliv mystets'koho profilyu. [The system of the theory of understanding and interpretation of artistic works in the professional training of future art teachers.]. Poltava.

5. Revenko, I. (2007). Khudozhn'o-estetychna kompetentnist' uchytelya yak pokaznyk yoho profesiynoyi kul'tury. [Artistic and aesthetic competence of a teacher as an indicator of his professional culture]. Kyiv.

6. Sysoeva, S. O. (2006). Osnovy pedahohichnoyi tvorchosti: pidruchnyk. [Basics of pedagogical creativity: a textbook]. Kyiv.

7. Shcholokova, O. P. (2017). Novitni pidkhody ta tekhnolohiyi u profesiyniy pidhotovtsi vchytelya mystets'kykh dystsyplin. [The latest approaches and technologies in the professional training of art teachers]. Lodz.

8. Kravchenko, T., Varga, L., Lypchanko- Kovachyk, O., Chinchoy, A., Yevtushenko, N., Syladii, I., & Kuchai, O. (2022).

9. Pidvyshchennya profesiynoyi kompetentnosti fakhivtsya v Pol'shchi shlyakhom vprovadzhennya mul'tymediynykh tekhnolohiy. [Improving the Professional Competence of a Specialist in Poland by Implementing Multimedia Technologies].

10. Plakhotnik, O., Strazhnikova, I., Yehorova, I., Semchuk, S., Tymchenko, A., Logvinova, Ya., & Kuchai, O. (2022). Znachennya mul'tymedia dlya profesiynoyi pidhotovky maybutnikh spetsialistiv. [The Importance of Multimedia for Professional Training of Future Specialists. International Journal of Computer].

11. Polishchuk, G., Khlystun, I., Zarudniak, N., Mukoviz, O., Motsyk, R., Havrylenko, O., & Kuchai, O. (2022). Zabezpechennya praktychnoyi skladovoyi maybutn'oho fakhivtsya mul'tymediynymy tekhnolohiyamy v navchal'nomu protsesi vyshchoyi shkoly. [Providing the Practical Component of the Future Specialist with Multimedia Technologies in the Educational Process of Higher Education].

Размещено на Allbest.ru