Професіоналізація підготовки перекладачів у закладах вищої освіти Федеративної Республіки Німеччина

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Кафедра іноземної філології і перекладу

Професіоналізація підготовки перекладачів у закладах вищої освіти Федеративної Республіки Німеччина

Амеліна С.М., д.п.н., професор

Конончук І.В., ст. викладач

Анотація

Амеліна С.М., Конончук І.В. Професіоналізація підготовки перекладачів у закладах вищої освіти Федеративної Республіки Німеччини

У статті розглянуто особливості професіоналізації підготовки майбутніх перекладачів у закладах вищої освіти Німеччини. Проаналізовано способи професіоналізації у межах освітніх програм університетів Гайдельберга і Майнца, виокремлено основні з них - пропозиція модулів спеціалізованого перекладу з обраних галузей, запровадження до освітньої програми окремого модуля з професіоналізації, тривала практика у транснаціональних компаніях. Висвітлено рекомендації Асоціації перекладачів Німеччини щодо переліку компетентностей, необхідних для успішної професійної діяльності. Підтверджено орієнтацію освітніх програм німецьких університетів на ці рекомендації.

Ключові слова: професіоналізація, професійна підготовка, компетентності, заклади вищої освіти, майбутні перекладачі.

Annotation

Amelina S.M., Kononchuk І.V. Professionalization of translator training in institutions of higher education of the Federal Republic Of Germany

The article deals with the peculiarities of professionalisation of future translators' training in German higher education institutions. The key concept of the study «professionalization» in its broad and narrow sense is specified.

The authors analyse the ways of professionalisation within the educational programmes of the universities of Heidelberg and Mainz, highlighting the main ones: offering modules of specialised translation in selected fields, introducing a separate module on professionalisation into the educational programme, and long-term practice in multinational companies.

It is clarified that universities include the following areas in their translation training programmes: standardisation of educational programmes, creation of a foundation for future professional activity by forming a base of theoretical and empirical knowledge, contacts with professional associations and unions to understand professional goals and ensure their own interests, providing access to the areas of future professional activity, and familiarisation with technical and ethical standards of professional behaviour.

The article presents a list of competencies in accordance with the recommendations of the German Translators' Association, in particular: linguistic competence, professional competence, technological competence, research competence, intercultural competence, service competence, special skills (localisation), and entrepreneurial competence.

Keywords: professionalization, professional training, competences, institutions of higher education, prospective translators.

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

На нинішньому етапі прискореного руху нашої країни шляхом інтеграції до Європейського Союзу й інтенсифікації співпраці з європейськими країнами особливого значення набувають різні аспекти навчання перекладачів у закладах вищої освіти. Перед вітчизняними університетами, які здійснюють підготовку таких фахівців, постає завдання підготовки компетентних перекладачів. Важливим аспектом підготовки майбутніх перекладачів в цілому і її практичного складника зокрема є професіоналізація цього процесу. Розглядаючи шляхи наближення освітнього процесу вітчизняних закладів вищої освіти, які здійснюють підготовку перекладачів, доцільно проаналізувати досвід зарубіжних університетів. Цікавим під цим кутом зору є особливості професіоналізації підготовки перекладачів університетами Федеративної Республіки Німеччина, які мають давні традиції і різноманітні програми перекладацької освіти й поєднують їх з новітніми тенденціями на ринку надання перекладацьких послуг.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Про актуальність питання професіоналізації навчання перекладачів свідчить зро стання кількості публікацій науковців, присвячених цій проблемі. Однак, практично всі наукові публікації є результатами досліджень зарубіжних учених. Зокрема, на важливості не просто орієнтації програм підготовки перекладачів на професіоналізацію, а на запровадженні відповідного курсу наголошує Т Баумгарт, зазначаючи, що цей курс безпосередньо пов'язаний з професійним життям та ситуацією на ринку. Він вважає, що ці заняття є «на вагу золота, оскільки тут можна задати та обговорити важливі питання, щоб вдалось розпочати свою кар'єру. Навіть якщо не на всі питання дається відповідь для повного задоволення широкої аудиторії, розгляд важливих питань має величезне значення. Учасник отримує базові знання, щоб можна було потім самостійно отримувати подальшу інформацію» [3]. П. Сандріні визначив діджиталізацію як один із чинників, що змінюють процес перекладу і, відповідно, процес підготовки перекладачів. Це зумовлює професіоналізацію не тільки під кутом зору необхідності «набуття відповідних компетентностей шляхом відповідних кваліфікаційних пропозицій у процесі навчання впродовж життя, але й як зміну процесів прийняття рішень самим перекладачем, які є результатом функціонування технології перекладу» [10].

У контексті наявної тенденції професіоналізації підготовки перекладачів у межах університетських програм доречно розглянути конкретні шляхи її реалізації у Німеччині.

Мета статті: визначити основні особливості професіоналізації підготовки майбутніх перекладачів у німецьких університетах.

Виклад основного матеріалу дослідження

Ключове поняття дослідження «професіоналізація», як вважає Х. Міг, «у вужчому розумінні означає процес розвитку професійної групи з орієнтацією на професію, тобто професійної групи з певним ступенем автономності у контролі ефективності. У широкому розумінні професіоналізація означає перехід від видів діяльності до оплачуваної роботи, яка підпорядковується певним стандартам якості, що підлягають виконанню» [6].

На індивідуальному рівні професіоналізація відноситься до біографічного розвитку професійного габітусу. Професіоналізація стосується як досягнення певного рівня компетентності, так і поведінки та дій людей. Такі інституції, як база знань, представлена спеціалізованими організаціями, навчальні курси, стандарти та критерії належної професійної діяльності, етичні ідеї тощо формують орієнтаційну основу для індивідуальної професіоналізації. Вони є вираженням внутрішнього розуміння фахівця і слугують для них основою у їхній власній практиці (професійна соціалізація, внутрішній контроль тощо) [5].

Спираючись на зазначені визначення, розглянемо пропозиції німецьких університетів щодо набуття майбутніми перекладачами компетентностей, релевантних для успішної перекладацької діяльності у сучасних умовах. Насамперед, варто зазначити, що у своїх програмах підготовки перекладачів університети закладають такі напрями: стандартизація освітніх програм, створення фундаменту майбутньої професійної діяльності шляхом формування бази теоретичних і емпіричних знань, контакти з професійними асоціаціями й об'єднаннями для розуміння професійних цілей та забезпечення власних інтересів, надання доступу до сфер майбутньої професійної діяльності, ознайомлення з технічними й етичними стандартами професійної поведінки.

На думку Й. Чопіка, освітні програми для майбутніх перекладачів обов'язково повинні передбачати результатом їхньої підготовки такі аспекти: досконале володіння двома мовами; знання тематичної області, в якій здійснюється переклад; володіння термінологією [4]. Водночас науковець акцентує на важливості спеціалізації перекладачів, адже спеціалізація вже давно є частиною ринку перекладів.

Сучасний ринок перекладацьких послуг відзначається значним професійним різноманіттям, що відповідним чином впливає на спрямування університетської підготовки перекладачів. При цьому у межах освітніх програм пропонуються курси, що є здебільшого вибірковими, для орієнтації на майбутні сфери діяльності: спеціалізований переклад, редагування і постредагування технічних текстів, менеджмент проєктів, локалізація веб-сайтів, послуги в штучного інтелекту й розпізнавання мови, розробка програмного забезпечення в галузі телемедицини і комп'ютерних ігор, військово-технічний переклад, міжнародне патентне право (письмовий переклад). професіоналізація перекладач німецький університет

У цьому контексті розглянемо змістове наповнення модуля «Перекладацька компетентність: фаховий переклад» в Університеті Майнца імені Йоганна Гутенберга. У межах фахового перекладу тут виокремлені такі сфери: інформатика, медицина, право, технології, економіка. Студенти концентруються на вибраних галузях і навчаються відповідно застосовувати набуті теоретичні знання й засвоєні методи перекладу. При цьому вони ознайомлюються з профілями вимог нових форм перекладу, таких як мультимедійний переклад і локалізація програмного забезпечення. Виконуючи заплановані завдання, студенти оволодівають поглибленими навичками фахового перекладу, працюють з галузевою термінологією й використовують засоби інформаційних технологій. Семінари передбачають пов'язані з перекладацькою діяльністю навички в професійній проектній роботі (зокрема, на основі змодельованих завдань або автентичних проектів, наприклад, переклад веб-сайтів, презентацій), поглиблення знань у корекційній роботі та управлінні якістю, а також практикування міждисциплінарних навичок (командна робота, критичне мислення, тайм-менеджмент тощо). Завдяки цьому майбутні перекладачі вдосконалюють свої перекладацькі уміння на основі вибраних спеціалізованих областей; навчаються роботі з різними типами тексту, характерними для обраної сфери, а також із допоміжними засобами перекладу та практичними інструментами [7].

Професійна діяльність перекладачів часто здійснюється у формі фрілансу. Безумовно, такий вид перекладацької діяльності має багато переваг, адже перекладач сам керує своєю роботою, може працювати незалежно від місця проживання, визначати час виконання перекладу. За своєю сутністю такий спосіб надання перекладацьких послуг означає керування малим (самостійним) бізнесом. Тому майбутнім перекладачам необхідно отримати знання, важливі для самозайнятої особи - які податки і збори доведеться платити, які страхові угоди потрібно укладати тощо.

К. Арнольдс зазначає, що професіоналізації майбутніх перекладачів, як тих, хто планує працювати у компаніях чи установах, так і фрілансерів, сприяє співпраця з агентствами. За її словами, це допомагає зрозуміти сутність робочого процесу перекладу, навчає тайм-менеджменту і самоконтролю, а також плануванню перекладацьких проектів. Перекладач на практиці визначає, над якими проектами він може працювати, скільки слів чи рядків він може перекласти за день чи годину, які інструменти можна використати для виконання певних завдань (наприклад, для планування, для управління проектами і для розрахунків часу на окремі проекти і завдань) [1, с. 18].

Варто звернути увагу також на те, що деякі німецькі університети запроваджують теми з професіоналізації безпосередньо до програм підготовки перекладачів. Наприклад, найстаріший освітній заклад Німеччини - Гайдельберзький університет імені Рупрехта і Карла - пропонує цикл лекцій «Професіоналізація перекладу між наукою і практикою», який є обов'язковою частиною модуля «Загальні компетентності» в бакалаврській програмі з перекладу. Студентам бакалаврату рекомендовано відвідувати цей цикл лекцій у третьому семестрі. Долучитись до лекцій запрошують також студентів усіх інших курсів (магістр перекладу, магістр конференц-перекладу, бакалавр перекладу для інформаційних технологій). Тематика лекцій досить різноманітна, адже висвітлює різні аспекти й різні професійні сфери перекладацької діяльності. Зокрема, йдеться про такі теми: повсякденна робота перекладача в дипломатичних представництвах; особливості роботи в міжнародній компанії, що спеціалізується на програмному забезпеченні; управління перекладами на базі Microsoft-Sharepoint і автоматизація у взаємодії з партнерами по процесу; типографіка і дизайн для перекладачів; машинний переклад в менеджменті іноземних мов та його практичне використання; переваги спеціалізованих словників у порівнянні з безкоштовним контентом в Інтернеті і майбутнє спеціалізованих словників у часи перевантаження інформацією; практика перекладу в Європейській Комісії; практика усного конференц-перекладу; методи перекладу та контролю якості; Translation 4.0 - спеціалізовані переклади в мережевому світі [8, с. 18]. Важливо, що вказані лекції читають запрошені фахівці-практики, які діляться відомостями про деталі своєї практичної діяльності.

Цей модуль інтегровано у загальну систему модулів, об'єднаних у освітній програмі, які у своїй сукупності дозволяють детально охопити найважливіші аспекти професійної діяльності перекладачів. Зокрема, протягом перших трьох семестрів студенти вивчають основи загальної та спеціальної мови і перекладу, що складають академічну і теоретичну основу курсу. Один із модулів містить практичні завдання для розширення мовних і культурологічних умінь, пов'язаних з перекладом. Фокус цього модуля може бути обраний вільно і включає такі теми, як створення іноземною мовою тексту з регіональних досліджень, з використанням лексики, стилістики та морфосинтаксису з прагматичної точки зору або імпровізований переклад. Ще один модуль поєднує формування компетентностей, пов'язаних з професійною діяльністю, і так званих «м'яких навичок, необхідних у подальшій роботі. Як зазначається у програмі, розвиток відповідних компетентностей поширюється на весь курс. Завершальний модуль спрямований на створення змістової основи для роботи зі спеціалізованими текстами з однієї чи кількох галузей: природничі науки і технології, економіка, соціальні науки, право, а також науки про життя та медицина [9, с. 6].

Значущим елементом системи професіоналізації майбутніх перекладачів у німецьких університетах є практика, під час якої студенти:

- отримують уявлення про повсякденну діяльність у сферах, орієнтованих на переклад;

- вивчають основні процеси перекладу, а також робочі процедури компанії, установи чи організації;

- набувають умінь застосовувати на практиці отримані теоретичні знання;

- виконують конкретне завдання письмового перекладу чи усного перекладу;

- оволодівають інструментами, що використовуються у сфері технологій комунікації та перекладу, а також управління проектами чи якістю перекладів;

- набувають навичок прийняття рішень, оцінки та метакомунікативних навичок і у такий спосіб отримують загальний високий рівень професійних навичок;

- вдосконалюють свою здатність працювати в команді та розвивають свою міжкультурну компетентність.

Наприклад, в Університеті Майнца практика майбутніх перекладачів триває не менше восьми тижнів. За цей час вони ознайомлюються з міжнародною діяльністю відповідної компанії або установи, завданнями і процеси, пов'язаними з роботою різних підрозділів чи відділів. Під час практики студенти стикаються із реаліями професійної сфери перекладу, виконуючи відповідні завдання, такі як переклад загальних і фахових текстів на іноземну мову або з неї, здійснюючи термінологічну роботу і коректуру, а подекуди й управління проектами. Інколи додатково пропонуються можливості щодо загальних завдань, які можуть виникати у постачальника лінгвістичних послуг, такі як фінансовий облік, планування та контроль, управління якістю, маркетинг, залучення клієнтів і їхня підтримка [7].

Асоціація перекладачів Німеччини визначила загальний перелік компетентностей, яких майбутні перекладачі повинні набувати під час навчання для того, щоб мати хороші шанси на ринку праці. До них віднесено такі:

- мовна компетентність (знання лексики й граматики всіх робочих мов);

- фахова компетентність (розуміння своєї спеціальності, здатність навчатись, наявність індивідуальної концепції подальшого навчання);

- технологічна компетентність (робота з необхідними програмами, різними форматами файлів);

- дослідницька компетентність (вивчення термінології, використання пошукових систем і термінологічних баз);

- міжкультурна компетентність (соціолінгвістична і текстова);

- компетентність у сфері послуг (професійна поведінка, орієнтована на клієнта; вміння працювати в команді тощо);

- спеціальні навички, такі як локалізація;

- підприємницька компетентність (діяльність фрілансера, знання форм співпраці) [2, с. 4]. Як бачимо, окремі модулі освітніх програм німецьких університетів орієнтовані на набуття майбутніми перекладачами зазначених умінь і компетентностей.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

Отже, проведене дослідження засвідчило, що професіоналізація підготовки майбутніх перекладачів у закладах вищої освіти Федеративної Республіки Німеччина є невід'ємним складником освітнього процесу. Вона здійснюється різними способами, зокрема: шляхом пропозиції модулів спеціалізованого перекладу з обраних галузей, запровадженням до освітньої програми окремого модуля з професіоналізації, тривалою практикою у транснаціональних компаніях тощо.

Перспективи подальших наукових досліджень можуть бути пов'язані з вивченням можливостей використання німецького досвіду професіоналізації перекладачів у вітчизняних закладах вищої освіти.

Список джерел

1. Arnolds, K. (2014): Quo Vadis, Ubersetzer A.D. 2014? Mitteilungen des BDU Landesverbandes Nordrhein- Westfalen e.V 1. Ausgabe 2014. Nr. 43. S. 17-18.

2. Aus - und Weiterbildungsleitfaden fur Ubersetzer und Dolmetscher. DVUD e. V., Berlin. Aktualisierte 5. Auflage, Stand Juni 2020. 25 S.

3. Baumgart, Thomas (2020): Inhalte der Dolmetscher - und Ubersetzer-Ausbildung.

4. Czopik, J. (2014): Quo Vadis, Ubersetzer A.D. 2014? Mitteilungen des BDU Landesverbandes Nordrhein- Westfalen e. V 1. Ausgabe 2014. Nr. 43. S. 4-7.

5. Kalkowski, P (2010): Zur Klarung der Begriffe «Beruflichkeit und Professionalisierung».

6. Mieg, H. (2005): Professionalisierung. In: Rauner, F. (Hg.) Handbuch Berufsbildungsforschung. Bielefeld. S. 342-349.

7. Modulhandbuch des Masterstudiengangs M. A. (Master of Arts) Translation am Fachbereich 06 Translations-, Sprach - und Kulturwissenschaft der Johannes Gutenberg-Universitat Mainz. Stand: 21. Oktober 2016. 210 S.

8. Modulhandbuch zur Prufungsordnung vom 21.07.2016. Version V, Stand August 2020. Bachelor of Arts Ubersetzungswissenschaft. 76 S.

9. Professionalisierung des Ubersetzens zwischen Wissenschaft und Praxis.

10. Sandrini, P (2017): Translation 4.0 - Eine Perspektivenverschiebung. In: Zybatow, Lew; Petrova, Alena; Stauder Andy; Ustaszewski Michael (Hg.): Ubersetzen und Dolmetschen: Berufsbilder, Arbeitsfelder, Ausbildung. Ein - und Ausblicke in ein sich wandelndes Berufsfeld der Zukunft. Frankfurt: Peter Lang. 139-152.

References

1. Arnolds, K. (2014). Quo Vadis, perekladach AD 2014? [Quo Vadis, Ubersetzer A.D. 2014?].

2. Instruktsiyi z navchannya ta pidhotovky pys'movykh ta usnykh perekladachiv. DVUD e. V (2020). [Education and training guidelines for translators and interpreters. DVUD e. V]. Berlin.

3. Baumgart, T. (2020). Zmist pidhotovky usnykh і pys'movykhperekladachiv. [Contents of interpreter and translator training].

4. Czopik, J. (2014). Quo Vadis, perekladach AD 2014? Povidomlennya BDU Landesverband Nordrhein- Westfalen e.V. Vydannya. [Quo Vadis, translator A.D. 2014? Notifications of the BDU Landesverband Nordrhein-Westfalen e.V.]. Ausgabe.

5. Kalkowski, P (2010). Utochnennya terminiv «profesionalizm i profesionalizatsiya». [Clarifying the terms «professionalism and professionalization»].

6. Mieg, H. (2005). Utochnennya terminiv «profesionalizm i profesionalizatsiya». [Clarifying the terms «professionalism and professionalization» In: Rauner, F. (ed.) Handbook on vocational training research]. Bielefeld.

7. Posibnyk z modulya dlya mahisters'koho kursu perekladu na fakul'teti 06 perekladu, linhvistyky ta kul'turolohiyi Universytetu Yohanna Hutenberha v Mayntsi. (2016). [Module handbook for the M.A. (Master of Arts) Translation master's course in Department 06 Translation, Linguistics and Cultural Studies at the Johannes Gutenberg University in Mainz].

8. Modul'na instruktsiya do ispytovoho polozhennya vid 21.07.2016. (2020). [Module manual for the examination regulations from].

9. Profesionalizatsiya perekladu mizh naukoyu і praktykoyu. [Professionalization of translation between science and practice].

10. Sandrini, Peter (2017). Pereklad 4.0 - Zmishchennya v perspektyvi. V: Zybatow, Lew; Petrova, Al'ona; Stauder Endi; Ustashevs'kyy Mykhaylo (red.): Pys'movyy ta usnyy pereklad: posadovi instruktsiyi, sfery roboty, navchannya. Uyavlennya ta pohlyady na minlyvu profesiynu sferu maybutn'oho. [Translation 4.0 - A shift in perspective. In: Zybatow, Lew; Petrova, Alena; Stauder Andy; Ustaszewski Michael (ed.): Translating and interpreting: job descriptions, fields of work, training. Insights and outlooks into a changing professional field of the future]. Frankfurt

Размещено на Allbest.Ru