Професійна підготовка майбутніх фахівців фізичної культури до діяльності в інклюзивному середовищі

Размещено на http://www.allbest.ru

Професійна підготовка майбутніх фахівців фізичної культури до діяльності в інклюзивному середовищі

Пріма Дмитро Анатолійович -

доктор педагогічних наук, професор кафедри теорії і методики початкової освіти Волинського національного університету імені Лесі Українки

ГАЦ Георгій Опанасович - кандидат педагогічних наук, доцент кафедри спеціальної та інклюзивної освіти Волинського національного університету імені Лесі Українки

У статті проаналізовано теоретико-методичні аспекти проблеми професійної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури до діяльності в інклюзивному середовищі. Поняття «професійна підготовка майбутнього фахівця фізичної культури до діяльності в інклюзивному освітньому середовищі» визначено як цілеспрямований процес спеціально організованого навчання здобувачів у закладі вищої освіти, спрямованого на усвідомлення ними важливості та необхідності створення безбар'єрного здоров'язбережувального середовища у майбутній професії, адаптованого до потреб кожної дитини, формування знань, умінь і навичок індивідуалізації та диференціації у фізичному вихованні дітей з особливими освітніми потребами, забезпечуючи для всіх суб'єктів освітнього простору можливості ефективного саморозвитку.

Ключові слова: діти з особливими потребами, інклюзія, інклюзивне освітнє середовище, майбутній фахівець фізичної культури, професійна підготовка, професійна діяльність, фізичне виховання.

PRIMA Dmytro Anatoliyovych, GAC Georgy Opanasovych. PROFESSIONAL TRAINING OF FUTURE SPECIALISTS OF PHYSICAL CULTURE FOR ACTIVITIES IN AN INCLUSIVE ENVIRONMENT

The article analyzes the theoretical and methodological aspects of the problem of professional training of future physical culture specialists for activities in an inclusive environment. The growth of research interest in creating an inclusive environment in educational institutions as such, which provides all subjects of the educational process with opportunities for effective self-development, has been updated. It was established that the problems of professional training of future physical culture specialists are being studied by scientists in different contexts. The concept of «professional training of a future specialist in physical culture to work in an inclusive educational environment» is defined as a purposeful process of specially organized training of applicants in a higher education institution, aimed at making them aware of the importance and necessity of creating a barrier-free health-preserving environment in the future profession, adapted to the needs of each child, formation of knowledge, abilities and skills of individualization and differentiation in the physical education of children with special educational needs, providing all subjects of the educational space with opportunities for effective self-development. It is summarized that the preparation of future physical culture specialists to work in an inclusive educational environment requires, first of all, the formation of their readiness to work in an individualized system that transforms the physical parameters of the educational environment, changes the set of potential opportunities for students to study according to an individual curriculum, and most importantly - provides provision of full medical and therapeutic, psychological and pedagogical and social support for all subjects of the educational process. The prospects of further scientific investigations related to the development of a technological toolkit for the readiness of the future physical culture specialist to work in an inclusive educational environment are outlined.

Keywords: children with special needs, inclusion, inclusive educational environment, future physical culture specialist, professional training, professional activity, physical education.

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. Серед пріоритетних реформаційних домінант вітчизняної системи освіти, окрім євроінтеграційних процесів, виняткового значення набуває впровадження інклюзивного підходу до навчання і виховання дітей з особливими потребами. При цьому, як слушно зауважують учені (П. Таланчук, К. Кольченко, Г Нікуліна) особливо цінним є «втілення у практику ідеї створення інклюзивного освітнього простору кожного навчального закладу та введення інклюзивної освіти» [8]. Науково вартісною вважаємо позицію Т. Кузьменко, згідно з якою саме інклюзивний освітній простір у закладі вищої освіти є фундаментом гармонійно розвитку майбутніх фахівців та їхньої емоційної стабільності, якісної підготовки до успішної професійної самореалізації в суспільстві [4, с. 30].

Слід відзначити чіткі цільові орієнтири розробленої Міністерством освіти і науки Національної стратегії розвитку інклюзивної освіти на 2020-2030 роки та плану заходів щодо її реалізації через вирішення таких завдань: виявити та якісно оцінити особливі освітні потреби у здобувачів освіти, створити умови для навчання у районах або об'єднаних громадах кожній особі відповідно до її особливих освітніх потреб; підвищити рівень підготовленості педагогічних працівників для задоволення потреб кожного здобувача освіти; вдосконалити механізми фінансування освіти осіб із особливими освітніми потребами; забезпечити в закладах освіти умови для здобуття якісної освіти особами з особливими освітніми потребами [5]. Поза сумнівом, украй важливим напрямом державної освітньої політики є розвиток інклюзивної освіти. Водночас маємо констатувати складність практики впровадження інклюзивних форм освіти в систему загальноосвітніх навчальних закладів, що пов'язуємо з наявністю бар'єрів загальної освіти, а саме: відсутність системного бачення проблеми інклюзії та шляхів її вирішення в різних освітніх структурах; орієнтованість пріоритетів і цінностей сучасної загальноосвітньої школи на результат, а не на особистість; недостатній рівень компетентності в межах цієї проблеми педагогічного корпусу вищих педагогічних навчальних закладів. Розгляд освіти крізь призму інклюзивності підтверджує потребу змін самої системи освіти, формування особистісно-професійної готовності всіх учасників освітнього процесу, передусім учителів, до роботи в інклюзивних умовах. Це актуалізує питання підготовки майбутніх фахівців, зокрема фізичної культури, до професійної діяльності в інклюзивному середовищі.

Проблематика підготовки майбутніх учителів фізичної культури до роботи в інклюзивному освітньому середовищі набуває значущості у площині нормативно-правової бази України («Про затвердження порядку організації інклюзивного навчання у ЗНЗ» (2008), «Про затвердження плану заходів щодо запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2012 року» (2009), «Про затвердження Концепції розвитку інклюзивного навчання» (2010), «Про заходи щодо розв'язання актуальних проблем осіб з обмеженими фізичними можливостями» (2011)) як інноваційного вектору модернізації системи освіти, першочергового завдання системи педагогічних закладів вищої освіти.

Аналіз актуальних досліджень і публікацій. Л. Коваль, В. Козуля, А. Колупаєва, І. Мали- шевська, П. Таланчук та ін. засвідчує зростання науково-дослідницького інтересу до створення інклюзивного середовища в освітніх закладах як такого, що забезпечує всім суб'єктам освітнього процесу можливості для ефективного саморозвитку через адаптацію освітнього простору до потреб кожного його учасника завдяки реформуванню цього процесу, методичній гнучкості і варіативності, сприятливому психологічному клімату в навчальному колективі і закладі, обладнанню приміщень для потреб всіх учасників, що забезпечує їх повну участь в освітньому процесі [8].

Звертаємо увагу на те, що у сучасних вітчизняних науково-педагогічних дослідженнях феномен «інклюзія» розглядається, передусім, у контексті підготовки майбутніх учителів початкової школи (М. Бевзюк, О. Плужник, З. Шевців, В. Шишенко та ін.).

Концептуальні засади підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту висвітлено в наукових розробках Н. Башавець, Б. Долин- ського, О. Дубогай, Л. Сущенко, Б. Шияна та ін.

Студіюються питання професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до інноваційної діяльності в умовах інклюзивного навчання (П. Гордієнко), готовності майбутнього вчителя фізичної культури до індивідуальної роботи з учнями в умовах інклюзії (Н. Щекотиліна).

Мета статті - проаналізувати теоретико-ме- тодичні аспекти професійної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури до діяльності в інклюзивному середовищі.

Виклад основного матеріалу дослідження. Відповідно до визначеної мети вважаємо за необхідне аналітичну роботу розпочати з характеристики ключової категорії «підготовка». Позаяк порушена нами проблема стосується навчання майбутніх фахівців у закладах вищої освіти, до поняття «підготовка» подеколи цілком правомірно додається термін «професійна». Так, за сучасним психолого-педагогічним словником, «професійна підготовка - організація навчання професійних кадрів, різні форми здобування професійної освіти; система організаційних і педагогічних заходів, які забезпечують формування в молоді уявлень, понять та знань про світ професій, їх вимоги до особистості, соціально-економічні, правові, психофізіологічні і фізіологічні умови правильного вибору професії, способи та умови здобуття професії, виховання позитивного ставлення молодої людини до різних видів діяльності, формування мотивованих професійних намірів з урахуванням бажань і можливостей особистості та потреб ринку праці; прискорена форма набування професійних навичок» [7, с. 324].

У словнику-довіднику «Дошкільна освіта» підготовка професійна характеризується як «здобуття майбутнім фахівцем кваліфікації за відповідним напрямом підготовки або спеціальністю» [2, c. 193].

Звертаємо увагу на те, що проблематика професійної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури досліджується науковцями у різних контекстах. На думку Б. Шияна, професійна підготовка майбутніх фахівців фізичної культури характеризується як комплексність таких видів діяльності: навчально-виховна, науково-методична, фізкультурно-оздоровча, спортивно-масова, організаційно-управлінська [10, с. 143].

Нам імпонує логіка аналізу проблеми А. Ко- ноха, згідно з якою професійна підготовка майбутніх фахівців має рoзглядатися як цілісна система, щo будується на oснoві oрганічнoї єдгості загаль^го, oсoбливoгo й індивідуаль^го [3, с. 497]. З таких позицій, за твердженням Н. Щеко- тиліної, підготовка майбутніх учителів фізичної культури до індивідуальної роботи з учнями в умовах інклюзії як загальне - є складовою професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичної культури, спорту і виховання; як особливе - має свою специфіку, зумовлену особливостями професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури; як індивідуальне - відображає залежність ефективності підготовки від особистісних якостей майбутнього фахівця, його психологічної налаштованості на роботу в умовах інклюзії, здатності використовувати арсенал індивідуалізації та диференціації на уроках з фізичного виховання [13, с. 9-10]. Звертаємо увагу на те, що науковиця виокремлює категорію «готовність майбутнього вчителя фізичної культури до індивідуальної роботи з учнями в умовах інклюзії» й визначає її як «особистісно-професійний конструкт, що відображає прагнення учителя фізичної культури конструювати моделі та алгоритми безбар'єрного освітнього середовища, здатність планувати та моделювати, розробляти та реалізовувати, координувати та варіювати, контролювати та верифі- кувати різні види індивідуальної роботи з учнями в умовах інклюзії» [12, с. 7]. При цьому вчена пропонує впроваджувати у практику підготовки майбутніх учителів фізичної культури інтегровані лекції, лекції-презентації, термінологічні розминки, складання словників, опорних схем, концептуальних карт, соціальні та дослідницько-творчі проєкти, створення дискусійних майданчиків для рефлексійного осмислення потенціалу індивідуальної роботи, здоров'язбережувального інклюзивного середовища на уроці фізичного виховання.

Професійна підготовка майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту розглядається Л. Сущенко як процес, який відображає науково й методично обґрунтовані заходи вищих навчальних закладів, спрямованих на формування протягом терміну навчання рівня професійної компетентності особистості, достатнього для організації фізичного виховання різних верств населення регіону й успішної праці в усіх ланках спортивного руху з урахуванням сучасних вимог ринку праці. Як бачимо, результатом підготовки Л. Сущенко обирає компетентність, а не готовність чи підготовленість до діяльності. У площині порушеної нами проблеми цілком правомірно припустити, що йдеться про інклюзивну компетентність.

Досить влучним уважаємо визначення поняття «інклюзивна компетентність», запропоноване Г. Бєлєнькою в контексті підготовки сучасного вчителя-вихователя, як інтегративного особистіс- ного утворення, що зумовлює здатність здійснювати професійно-педагогічні функції в процесі інклюзивного навчання, враховуючи різні освітні потреби дітей і забезпечує включення дитини з особливими освітніми проблемами в середовище загальноосвітнього закладу та створення умов для її розвитку і саморозвитку [1].

Існує думка (С. Чупахіна), що сучасні підходи до освіти дітей з особливими потребами дозволяють розглядати спеціальну підготовку майбутнього педагога як невід'ємну складову освітнього простору. При цьому важливою умовою такої підготовки стає комплекс спеціальних психолого-пе- дагогічних, анатомо-фізіологічних знань, умінь та навичок, особистісних якостей, стратегій і тактики поведінки, стереотипів й настанов, які дозволяють запроваджувати й використовувати ефективні педагогічні технології навчання й виховання різних категорій дітей з особливими потребами [11, с. 100]. Ми погоджуємося з думкою вченої, що фундаментом професійно-теоретичної підготовки вчителя є знання загальної та спеціальної педагогіки і психології [11, с. 101-102].

До переліку обов'язкових освітніх компонентів циклу професійної підготовки, за твердженням учених, варто включати «дисципліни, спрямовані на фахову підготовку майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти, оскільки саме вони забезпечують здатність адаптації випускників працювати в різних умовах, розв'язувати складні спеціалізовані задачі, такі, як соціалізація і фізична реабілітація дітей з особливими освітніми потребами, уможливлюють опанування додаткових компетентностей на межі педагогіки, фізичної культури, психології, медицини, що робить їх висококваліфікованими фахівцями та підвищує конкурентоспроможність на ринку праці» [9, с.164].

Щодо дефініції «інклюзивне освітнє середовище», то його тлумачення знаходимо в тексті Закону України «Про освіту»: це «сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей» [6].

Конструктивною нам видається позиція Н. Щекотиліної стосовно характеристики поняття «інклюзивне освітнє середовище» як сукупності матеріальних, духовних і соціальних умов існування й діяльності учнів, які, незалежно від своїх освітніх потреб, здатні вчитися ефективніше, підвищувати свою соціальну та комунікативну компетентність; це середовище, що сприяє максимально повному задоволенню потреб дітей у розвитку, відновленні, корекції та компенсації порушених функцій, соціальній адаптації, засвоєнні соціального досвіду й інтеграції в суспільство; забезпечує для всіх суб'єктів освітнього процесу можливості ефективного саморозвитку, передбачає вирішення проблеми освіти дітей з обмеженими можливостями шляхом адаптації освітнього простору до потреб кожної дитини [13].

Крізь призму вищевикладеного, солідаризуючись із думкою вчених (С. Ткаченко, Н. Щеко- тиліна та ін.), вважаємо, що підготовка майбутніх фахівців фізичної культури до роботи в інклюзивному освітньому середовищі потребує, передусім, формування в них готовності до роботи в індивідуалізованій системі, яка трансформує фізичні параметри освітнього середовища, змінює комплекс потенційних можливостей учнів навчатись за індивідуальним навчальним планом, а головне - забезпечує надання повноцінної медично-лікувальної, психолого-педагогічної та соціальної підтримки всіх суб'єктів освітнього процесу.

Висновки та перспективи подальших наукових розвідок напряму

Отже, проведений аналіз наукових джерел засвідчив різноконтекстність дефініціювання проблеми професійної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури загалом і у площині роботи в умовах інклюзії зокрема. Професійну підготовку майбутнього фахівця фізичної культури до діяльності в інклюзивному освітньому середовищі визначаємо як цілеспрямований процес спеціально організованого навчання здобувачів у закладі вищої освіти, спрямованого на усвідомлення ними важливості та необхідності створення безбар'єр- ного здоров'язбережувального середовища у майбутній професії, адаптованого до потреб кожної дитини, формування знань, умінь і навичок індивідуалізації та диференціації у фізичному вихованні дітей з особливими освітніми потребами, забезпечуючи для всіх суб'єктів освітнього простору можливості ефективного саморозвитку. фахівець учитель інклюзивний

Перспективи подальших наукових розвідок пов'язуємо з опрацюванням технологічного інструментарію готовності майбутнього фахівця фізичної культури до діяльності в інклюзивному освітньому середовищі.

Список джерел

Бєлєнька Г. В. Формування професійної компетентності сучасного вихователя дошкільного навчального закладу : монографія. Київ : Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2011. 320 с.

Дошкільна освіта: словник-довідник / Упоряд. К. Д. Крутій, О. О. Фунтікова. Запоріжжя. 2010. 324 с.

Конох А. П. Теоретичні та методичні засади професійної підготовки майбутніх фахівців із спортивно-оздоровчого туризму у вищих навчальних закладах: дис. ... докт. пед. наук. Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України. Київ, 2007.

Кузьменко Т М. Створення інклюзивного освітнього простору закладу вищої освіти як основа емоційної стабільності особистості студента. Практична психологія в інклюзивному середовищі: матеріали Всеукраїнської науково - практичної інтернет-конференції (21 грудня 2019 р.). Переяс- лав-Хмельницький, 2019. С. 30-34.

МОН розробило стратегічні напрями розвитку інклюзивної освіти до 2030 року [електронний ресурс]. Режим доступу:йїїр8://шоп.доу.иа/иа/ news/mon-rozrobilo-strategichni-napryami-rozvitku - inklyuzivnoyi-osviti-do-2030-roku

Про освіту: Закон України. URL: http://zakon1. rada.gov.ua/laws/show/2145-19.

Сучасний психолого-педагогічний словник / авт. кол. за заг. ред. О. І. Шапран. Переяслав-Хмель- ницький. 2016. 473 с.

Таланчук П. М., Кольченко К. О., Нікуліна Г Ф. Супровід навчання студентів з особливими потребами в інтегрованому освітньому середовищі: навчально-методичний посібник. Київ: Соцінформ. 2004.

Ткаченко С. В., Ткаченко С. С. Фахова підготовка вчителів фізичної культури до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти. Підготовка фахівців у системі професійної освіти. Вісник № 11 (167). Серія: Педагогічні науки. 2020. с. 161-165.

Шиян Б. М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Тернопіль, 2001. Ч. 1. 272 с.

Чупахіна С. Психолого-педагогічний супро

від дитини з ООП: співпраця із сім'єю. Освітній простір України. Науковий журнал ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. Івано-Франківськ. 2015. Вип. 6. С. 100-104.

Щекотиліна Н. Ф. Педагогічні умови підготовки майбутніх учителів фізичної культури до індивідуальної роботи з учнями в умовах інклюзії. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського». Одеса. 2019. 259 с.

Щекотиліна Н. Ф. Інклюзія в фізичній культурі: навчальний посібник. Одеса. 2023. 202 с.

References

Bielienka, H. V (2011). Formuvannia profesiinoi kompetentnosti suchasnoho vykhovatelia doshkilnoho navchalnoho zakladu. [Formuvannia profesiinoi kompetentnosti suchasnoho vykhovatelia doshkilnoho navchalnoho zakladu]. Kyiv.

Doshkilna osvita: slovnyk-dovidnyk. (2010). [Preschool education: a reference dictionary]. Zaporizhzhia.

Konokh, A. P (2007). Teoretychni ta metodychni zasady profesiinoi pidhotovky maibutnikh fakhivtsiv iz sportyvno-ozdorovchoho turyzmu u vyshchykh navchalnykh zakladakh. [Theoretical and methodical principles of professional training of future specialists in sports and health tourism in higher educational institutions] Kyiv.

Kuzmenko, T. M. (2019). Stvorennia inkliuzyvnoho osvitnoho prostoru zakladu vyshchoi osvity yak osnova emotsiinoi stabilnosti osobystosti studenta. [Creating an inclusive educational space of a higher education institution as a basis for the emotional stability of a student's personality]. Pereiaslav-Khmelnytskyi.

MON rozrobylo stratehichni napriamy rozvytku inkliuzyvnoi osvity do 2030 roku. [elektronnyi resurs].

Zakon Ukrainy «Pro osvitu». (2017). [Law of Ukraine «On Education»]. Kyiv.

Suchasnyi psykholoho-pedahohichnyi slovnyk. (2016). [Modern psychological and pedagogical dictionary]. Pereiaslav-Khmelnytskyi.

Talanchuk, P M., Kolchenko, K. O.& Nikulina, H. F. (2004). Suprovid navchannia studentiv z osoblyvymy potrebamy v intehrovanomu osvitnomu seredovyshchi. [Supporting the education of students with special needs in an integrated educational environment]. Kyiv.

Tkachenko, S. V, Tkachenko, S. S. (2020). Fakhova pidhotovka vchyteliv fizychnoi kultury do profesiinoi diialnosti v umovakh inkliuzyvnoi osvity. [Professional training of physical education teachers for professional activity in the conditions of inclusive education].

Shyian, B. M. (2001). Teoriia i metodyka fizychnoho vykhovannia shkoliariv. [Theory and methods of physical education of schoolchildren]. Ternopil.

Chupakhina, S. (2015). Psykholoho-pedahohichnyi suprovid dytyny z OOP: spivpratsia iz simieiu. [Psychological and pedagogical support of a child with OOP: cooperation with the family]. Ivano-Frankivsk.

Shchekotylina, N. F (2019). Pedahohichni umovy pidhotovky maibutnikh uchyteliv fizychnoi kultury do indyvidualnoi roboty z uchniamy v umovakh inkliuzii. [Pedagogical conditions for training future physical education teachers for individual work with students in conditions of inclusion.]. Odesa.

Shchekotylina, N. F. (2023). Inkliuziia v fizychnii kulturi . [Inclusion in physical culture]. Odesa.

Размещено на Allbest.ru