Провідні напрями самостійної роботи студентів в умовах дистанційного навчання

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Кафедра педагогіки

Провідні напрями самостійної роботи студентів в умовах дистанційного навчання

Прядко О.В., аспірант



Анотація

Прядко О.В. Провідні напрями самостійної роботи студентів в умовах дистанційного навчання

У статті висвітлено провідні напрями самостійної роботи студентів в умовах дистанційного навчання. Визначення різних напрямів дистанційного навчання є необхідною умовою їх застосування в освітньому просторі. Удосконалення цих напрямів сприятиме вирішенню багатьох завдань, забезпеченню можливостей здобуття неперервної освіти будь-якого рівня та якості й створенню умов для саморозвитку кожної людини незалежно від віку, статі, стану здоров'я і матеріального становища, індивідуально-психологічних особливостей.

Ключові слова: самостійна робота, студент, освіта, саморозвиток, напрями.



Annotation

Pryadko O.V. Leading directions of student's independent work in the conditions of distance education

The article highlights the leading directions of independent work of students in the conditions of distance learning. The definition of different directions of distance learning is a necessary condition for their application in the educational space. The improvement of these areas will contribute to solving many tasks, providing opportunities for obtaining continuous education of any level and quality, and creating conditions for the self-development of every person, regardless of age, gender, state of health and financial situation, individual psychological characteristics.

Distance education is currently one of the main areas of renewal of all levels of the educational system of Ukraine. Currently, a scientific and theoretical understanding of distance learning forms is taking place, new terminology is being introduced into scientific circulation, appropriate methodological support is being created, and new distance educational technologies are being tested experimentally.

Distance learning provides enormous opportunities and conveniences for training specialists through: access of an unlimited number of students to professional qualification improvement; conducting training without leaving the main place of work and the possibility of directly using the acquired knowledge in daily professional activities; opportunities to take into account the informational needs and wishes of teachers; implementation of approaches to individualization and differentiation of education; reduction of significant costs for training due to reduction of costs related to command, replacement of teachers, material and technical base and inconveniences related to temporary residence in another place, etc. Keywords: independent work, student, education, self-development, directions.

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Активне впровадження інформаційно-комунікаційних ресурсів призводить до необхідності перегляду багатьох традиційних підходів до розробки та використання освітніх технологій. Основою цього процесу стає змістовне та технологічне оновлення інформаційно-освітнього середовища (ІОС), що є сукупністю інформаційно-освітніх ресурсів, програмно-технічних та комунікаційних засобів, принципів їх використання у навчальній, дослідній діяльності студентів, організації та управлінні самостійною роботою. Удосконалення ІОС можливе з урахуванням використання сучасних технологій дистанційного навчання, так як вони дозволяють забезпечити неперервне оновлення та нарощування знань, найбільш гнучко реагують на оновлення інформаційних потоків, сприяють формуванню культури раціонального мислення. Це дозволить розглядати ІОС як засіб дистанційного навчання як найефективнішу педагогічну інновацію.

Дистанційна освіта диктує свою специфіку організації самостійної навчальної діяльності, форм, методів та змісту освіти, відбору інформаційних засобів навчання.

Методологія дистанційної освіти передбачає активне застосування користувачами телекомунікаційних мереж різного рівня (локальних та глобальних). Вони є головною системоутворюючою ознакою і розглядаються в трьох площинах:

а) як засіб навчання будь-якої предметної галузі;

б) як компонент традиційної системи навчання;

в) як засіб міжпредметного інтегрованого підходу до навчання. Використання інформаційних технологій та телекомунікаційних мереж в освіті дозволяє вирішувати завдання навчання, розвитку та виховання майбутніх фахівців на рівні сучасних соціально-економічних вимог.

Система дистанційної освіти буде ефективною в тому випадку, якщо міститиме підсистеми: стійкого та ефективного управління навчальною діяльністю, вибору оптимальної стратегії навчання з урахуванням особистих характеристик студентів, адаптації до використання інформаційних технологій [18].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблему самостійної роботи студентів в умовах дистанційного навчання розглядали такі науковці: А. Алексюк, С. Архангельський, Ю. Бабанський, В. Безпалько, О. Біляєв, П. Підкасистий, А. Петровський, О. Леонтьєв, К. Платонова, Л. Паламар, М. Пентилюк, К. Плиско С. Рубінштейн тощо.

Мета статті - розглянути провідні напрями самостійної роботи студентів в умовах дистанційного навчання.



Виклад основного матеріалу дослідження

Впровадження дистанційного навчання в реальну педагогічну практику, потребує вирішення комплексу проблем, пов'язаних із соціальним, методологічним, фінансово-економічним, нормативно-правовим, організаційно-педагогічним, інституційним, технологічним, науково-методичним, психологічним, прикладним, виховним, регіональним напрямами. Розглянемо їх зміст.

Соціальний напрям розвитку дистанційного навчання відображає потреби сучасного суспільства на організаційні форми навчання й подальше підвищення якості через значне збільшення частки інтелектуальної праці та збільшених вимог до споживача і виробника матеріальних і духовних благ [10]. самостійний робота дистанційний навчання неперевний освіта

Методологія соціальної роботи ґрунтується на наукових знаннях, результатах досліджень та аналізі практичної діяльності соціальних працівників. Її теоретичне обґрунтування постійно змінюється, розвивається відповідно до потреб клієнтів і суспільства.

Розвиток теорій і моделей соціальної роботи зумовлений досягненнями споріднених наук (психології, соціології, філософії та ін.), осмисленням емпіричного досвіду, створенням нових методик роботи. Теорії сприяють пізнанню загальних властивостей явищ, пояснюють події, збагачують ідеями, знаннями закономірностей, завдяки чому розвивається безпосередня практика [13].

Водночас соціальна робота вибудовує свою методологію на здобутих у процесі досліджень доказових знаннях, аналізі реальної практики з урахуванням специфіки її контексту. Важливими для неї є теоретичні пояснення природи соціальних проблем і контексту їх розв'язання, прийнятності застосування конкретних технік втручання, обґрунтування практичних дій соціальних працівників. Отже, практичне здійснення соціальної роботи відбувається у єдності з її теоретичним аналізом, прогнозуванням, моделюванням тощо [11].

Методологічний напрям впровадження та затвердження дистанційного навчання зумовлений необхідністю концептуального обґрунтування цього поки що нового виду навчання. Тут особливо важлива розробка науково-теоретичних (принципи, технології, організаційні форми, система контролю, критерії оцінювання та ін.), науково-методичних (методи та форми самостійної навчальної роботи студентів, методика планування, організації, керівництво, корекції діяльності студента та комп'ютера) основ застосування дистанційного навчання в системі освіти різного рівня [20].

Для актуалізації методологічного напряму у дистанційному навчанні і творчому використанні ІКТ у системі професійної освіти необхідно виконати мінімум одну методологічну умову - актуалізувати суб'єктний потенціал як педагогів, так і слухачів, і забезпечувати їх суб'єктну поведінку як суб'єктів педагогічної та навчальної діяльності. Педагог займає, місце наставника-консультанта, який координує навчальну діяльність студента, а студент стає самостійним, автономним і відповідальним суб'єктом навчальної діяльності [23].

Методологічний напрям спрямований на індивідуальну, незалежну від місця і часу роботу студентів зі спеціально структурованим навчальним матеріалом, з різним рівнем спілкування з експертами, викладачами, студентами.

Цей напрям допомагає ефективніше подати навчальний матеріал, щоб гарантувати якість засвоєння його студентами; полегшити користування засобами комунікації, призначеними насамперед для взаємодії основних учасників процесу під час дистанційного навчання, передусім, студента та викладача; забезпечити комфортний стан студента та викладача у навчальному середовищі [12].

Фінансово-економічний напрям розвитку дистанційного навчання є одним із найбільш актуальним у сучасній соціально-економічній ситуації в країні. Особливо важливим у цьому напрямі постає питання фінансування інноваційних технологій з боку держави. Досвід показав, що сучасні інформаційні та комп'ютерні технології дистанційного навчання цілком здатні до самофінансування за рахунок платних освітніх послуг. Заохочення та підтримку потребують лише експериментальні дослідження та початкові капітальні вкладення [16].

Фінансово-економічний напрям розвитку дистанційного навчання в Україні зумовлюється потребою здійснення кожною людиною неперервної освіти впродовж усього життя. А тому перспектива підвищення кваліфікації або отримання нової професії в системі дистанційного навчання без відриву від професійної діяльності людини робить цю систему привабливою не тільки для самого працівника, але і його працедавця. Упровадження дистанційної форми навчання дає змогу ЗВО застосовувати нові джерела фінансування, залучити до навчання більшу кількість студентів без відповідного збільшення витрат, зменшити обсяг аудиторних годин на існуючих курсах, вдосконалити репутацію ЗВО завдяки міжнародному визнанню кваліфікації його випускників [18].

Нормативно-правовий напрям розвитку дистанційного навчання забезпечується дією нормативних положень з окресленої проблеми, що містяться у провідних державних освітніх документах (Закони України «Про вищу освіту» й «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки», «Положення про дистанційне навчання» тощо), спрямованих на організацію якісної підготовки майбутніх фахівців різних спеціальностей та кваліфікаційних рівнів [18].

Організаційно-педагогічний напрям дистанційного навчання відображає теоретико-методологічні основи розробки та впровадження цього виду навчання в систему освіти. Найбільш важливими тут є такі питання: конструювання педагогічно-корисного дистанційного забезпечення для використання його в середовищі дистанційного навчання: створення системи контролю за його якістю підготовки та підготовки фахівців для роботи в режимі дистанційного навчання; вибору та вдосконалення організаційних форм із застосуванням останніх досягнень у галузі інформаційних та комп'ютерних технологій; проектування та розробки програмно-апаратної та комунікаційної баз дистанційного навчання та їх впровадження у реальний педагогічний процес [22].

Цей напрям у розвитку дистанційного навчання забезпечує як пристосування вже наявних навчальних планів, робочих програм, змісту навчальних дисциплін, систем контролю якості процесу та результатів цієї форми навчання, так і з розроблення нового дидактичного забезпечення на основі модульного підходу з використанням інформаційних ресурсів [3].

Організаційно-педагогічними перевагами дистанційної освіти зазначаємо:

- вільний вибір закладу освіти незалежно від місця перебування здобувача, тобто можливість без перешкод бути в будь-якому місці світу й паралельно здобувати необхідні компетентності;

- нівеляція вікових обмежень, зняття обмежень щодо фізичних можливостей і основної професійної діяльності, що дозволяє залучити велику кількість здобувачів. Можливість здобувати неперервну освіту впродовж життя;

- гнучкість і мобільність у здійсненні освітньої діяльності, що передбачає власний графік навчання, самостійний вибір темпу залежно від індивідуально-типологічних властивостей, а також можливість економити власний час;

- здобувач має можливість спроектувати освітнє місце з урахуванням власних бажань, що буде сприяти ефективнішому засвоєнню необхідних компетентностей за рахунок створення сприятливішої атмосфери;

- професійний розвиток викладачів, оскільки розробка й упровадження дистанційних курсів вимагає здобуття інноваційно-технологічних компетентностей [2].

Інституційний напрям розвитку дистанційного навчання пов'язаний з його організаційною структурою та організаційно-кадровим забезпеченням. У світлі цього слід зауважити, що нині в багатьох країнах активно з'являються й розвиваються академічні та корпоративні віртуальні університети, академії, інститути, факультети, коледжі, центри тощо, які не мають навчальних аудиторій та інших атрибутів традиційних академічних закладів освіти.

Навчання студентів у таких віртуальних ЗВО реалізується тільки через комп'ютерні мережі, наприклад через глобальну мережу Інтернет або корпоративну (локальну) мережу Інтранет. В Україні теж робляться перші кроки щодо створення великих об'єднань навчальних закладів для організації дистанційної світи в межах країни чи на міжнародному рівні [18].

Технологічний напрям розвитку дистанційного навчання пов'язаний із проривом у галузі засобів інформатизації. Вони дозволяють реалізувати сучасні технології навчання на індивідуально-варіативній основі. Технічні можливості інформаційних технологій та комунікаційних засобів дозволяють студентам здійснювати вибір ступеня складності кожної з навчальних дисциплін, а також їх сукупності для побудови індивідуальної освітньої траєкторії самоосвіти та вдосконалення відповідно до своїх інтересів та потреб.

Цей напрям пов'язаний з інтенсивною комп'ютеризацією всіх сфер життєдіяльності сучасного суспільства, зміцненням технічної бази ЗВО, розширенням доступу учасників освітнього процесу до мережі Інтернет й, зокрема, до ресурсів дистанційного навчання, електронних бібліотек тощо [18].

Зазначимо технологічні переваги дистанційної освіти:

- можливість використовувати різноманітні форми подання навчального матеріалу: від стандартних текстових і графічних до більш ефективних - аудіо й відео;

- комунікація і зворотний зв'язок між викладачем і студентами за допомогою сучасних форм комунікації у вигляді проведення чатів, форумів, використання блогів [8].

Технологічний напрям забезпечує набуття вихованцями (учнями, студентами, слухачами) техніко-технологічних умінь та навичок, розширення наукового світогляду, підготовку до активної науково-дослідної роботи, опанування сучасною технікою та технологіями [5].

Технологічною основою дистанційного навчання, у його теперішньому розумінні, є цифрові програмні засоби. Якщо знехтувати середовищем функціонування (веб-базовані чи локально інстальовані) і спробувати їх узагальнити, то можна виділити три великі групи, а саме: засоби онлайн комунікації; засоби роботи з освітнім контентом (засоби створення, збереження та передавання даних (як освітнього контенту так і, наприклад, фото-, відеобанки або різноманітних журналів успішності тощо); автоматизовані системи тестування та діалогові тренажери.

Цей поділ є досить умовним, оскільки багато із них можуть мати ознаки більше ніж однієї групи, однак він необхідний для розуміння того, яким чином можна забезпечити дистанційне навчання у закладах професійної (професійно-технічної) освіти [17].

Науково-методичний напрям розвитку дистанційного навчання здійснюється через друковані й електронні журнали, постійно діючі вітчизняні науково-практичні конференції, семінари, діяльність Української асоціації дистанційної освіти, що створює базу для вироблення та обговорення критеріїв, категорій, принципів і форм оцінювання вітчизняних навчальних матеріалів для дистанційного навчання [18].

Психологічний напрям дистанційного навчання спрямований на вивчення процесів і закономірностей емоційно-інтелектуальної взаємодії викладача та студента в умовах дистанційного навчання з урахуванням їх потреб, інтересів, спрямованості, мотивів, рівня навченості, індивідуально-типологічних особливостей тощо [14].

До психологічних особливостей дистанційного навчання з використанням мережі відносяться:

1) підвищення самостійності процесу засвоєння знань, умінь, навичок, розвиток самостійності мислення;

2) прискорення процесу екстеріоризації задуму, його матеріалізації у вигляді схем, таблиць, діаграм, анімації, відеокліпів тощо;

3) розвиток активної візуалізації, пов'язаної з роботою з двовимірною та особливо з тривимірною графікою;

4) прискорення отримання результатів шаблонних перетворень ситуації;

5) розширення можливостей здійснення пошукових дій у всьому величезному інформаційному масиві всесвітньої мережі Інтернет;

6) інтенсифікація можливостей повернутися до проміжних етапів складної діяльності;

7) розвиток можливостей одночасного розгляду відразу декількох варіантів перетворення об'єкту [15].

Розглянемо психологічні напрями студента, які варто враховувати в процесі планування дистанційного навчання:

1) загальні вікові особливості - основні психологічні та біологічні новоутворення студентів, специфіка провідної діяльності, актуальність проявів нормативної кризи;

2) рівень успішності - зміст цього пункту не має обмежуватися інформацією про формальне оцінювання, а відображає зміст і розподіл інтересів, активність у процесі засвоєння різних навчальних дисциплін, громадську позицію здобувачів освіти;

3) індивідуальні відмінності - тип і властивості темпераменту, риси й акцентуації характеру, структура та рівні розвитку здібностей;

4) соціально-психологічні характеристики особистості - рівень комунікативності, авторитет і престиж у групі, можливі комунікативні бар'єри, зміст офіційного та неофіційного статусів;

5) специфіка емоційно-вольової сфери особистості (стресостійкість, рівень самоконтролю, домінантний настрій, актуалізація вольових зусиль), що особливо актуально в умовах війни;

6) загальний рівень інтелектуального розвитку та окремих розумових операцій [19].

Визначальними психологічними умовами дистанційного навчання є стимулювання мотивації і формування рефлексії студентів. Створення ефективного комунікативного середовища дистанційного курсу забезпечує ефективну реалізацію зворотного зв'язку й процесу управління навчанням [6].

Прикладний напрям створення дистанційного навчання пов'язаний з орієнтацією процесу навчання на майбутню професійну діяльність, на застосування знань, умінь і навичок, на усвідомлене доповнення бази даних дистанційного навчання сертифікованими інформаційними та змістовними ресурсами.

Прикладні напрями дистанційного навчання орієнтовані на втілення в практичну діяльність моделі професійної компетентності майбутніх фахівців, до структури якої зазвичай включають когнітивний (знання), діяльнісний (уміння, навички реалізувати отримані знання в практичній діяльності), мотиваційно-ціннісний компоненти та формування і розвиток професійних якостей [21].

Прикладний напрям дистанційного навчання визначається: специфікою професійної діяльності суб'єктів навчання; умовами навчання - системою методичної роботи; життєвим досвідом і досвідом професійної діяльності як педагога, так і студента; ступенем підготовки студентів до роботи з комп'ютером і використання інформаційних технологій; вибором адекватних і ефективних форм та методів навчання [1].

Виховний напрям побудови дистанційного навчання пов'язаний зі специфікою (різновікові студенти, особливості процесу дистанційного навчання тощо) організації та проведення виховних заходів в умовах дистанційного навчання.

Виховна робота під час дистанційного навчання вимагає уваги і має багато нагальних питань. Але вже сьогодні можна, використовуючи сучасні он-лайн інструменти, сервіси та Інтернет ресурси, зробити студентське дозвілля більш цікавим. Студенти можуть відвідувати віртуальні театри та музеї, приймати участь у виставках, створювати власні витвори мистецтва та арт-об'єкти, спілкуватись тощо [9].

Хочемо зазначити, що в НУБіП України з метою виховної робити є проведення навчальних дистанційних вебінарів та нарад з кураторами-наставниками академічних груп на різноманітних платформах, а саме: Cisco Webex Meetings, Zoom, раз на два тижня, з метою узагальнення досвіду та координації начальної і виховної роботи під час дистанційного навчання. Неперервність проведення виховної роботи в умовах дистанційного навчання, важливості надання всебічної консультаційної допомоги та соціальну підтримку студентів соціальної категорії. Здійснення волонтерської діяльності і наданню матеріальної і соціальної допомоги. Гостро реагувати на звернення мешканців зазначеної категорії студентської молоді і негайно вирішувати питання, що виникають [4].

Регіональний напрям пов'язаний з урахуванням особливостей місцевих та національних особливостей побудови та функціонування системи дистанційного навчання. Останнім часом усе більшого розповсюдження набуває дистанційна форма навчання, яка дає змогу охопити ширшу географію слухачів і забезпечити вивчення нових (інноваційних) тем місцевого та регіонального розвитку. Для різних категорій слухачів можуть бути використані різні форми та інструменти навчального процесу, з урахуванням їх регіональних особливостей [7].



Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

Дистанційне навчання нині є одним із основних напрямів оновлення всіх щаблів освітньої системи України. Зараз відбувається науково-теоретичне осмислення дистанційних форм навчання, до наукового обігу входить нова термінологія, створюється відповідне методичне забезпечення, проходить експериментальна апробація нових дистанційних освітніх технологій.

Дистанційне навчання надає величезні можливості та зручності підготовки фахівців шляхом: доступу необмеженої кількості студентів до підвищення професійної кваліфікації; проведення навчання без відриву від основного місця роботи та можливості безпосереднього використання отриманих знань у щоденній професійній діяльності; можливості враховувати інформаційні потреби та бажання педагогів; реалізації підходи індивідуалізації та диференціації навчання; зниження значних витрат на навчання за рахунок скорочення витрат, пов'язаних з командуванням, заміщенням педагогів, матеріально-технічною базою та незручностями, пов'язаними з тимчасовим проживанням в іншому місці тощо.

Визначення нами різних напрямів дистанційного навчання є необхідною умовою їх застосування в освітньому просторі. Удосконалення цих напрямів сприятиме вирішенню багатьох завдань, забезпеченню можливостей здобуття неперервної освіти будь-якого рівня та якості й створенню умов для саморозвитку кожної людини незалежно від віку, статі, стану здоров'я і матеріального становища, індивідуально-психологічних особливостей тощо.



Список джерел

1. Биков В.Ю. Технології хмарних обчислень - провідні інформаційні технології подальшого розвитку інформатизації системи освіти України. Комп'ютер у школі та сім'ї. Київ. 2011. 6. С. 3-11.

2. Білаш В.П., Гринь В.Г, Гринь К.В. Тенденції й напрями в дистанційній освіті. Київ. 2021.

3. Богачков Ю.М. та ін. Організація середовища дистанційного навчання в середніх загальноосвітніх навчальних закладах: посібник. К. : Педагогічна думка. 2012. С. 160.

4. Виховний процес в умовах дистанційного навчання в університеті: виклики часу і новий досвід. Київ.

5. Власенко Л.В. Переваги та недоліки дистанційного навчання. Професійна підготовка педагога: історичний досвід і виклики сучасності: збірник наукових праць. Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ Дрогобицького державного педагогічно університету ім. І. Франка, 2013. С. 224-228.

6. Гаврілова Л., Катасонова Ю. Теоретичне аспекти впровадження дистанційного навчання в Україні. Освітологічний дискурс. 2017. С. 16-17.

7. Кандзюба, С. Регіональна хмара публічного управління як складова електронного уряду України. Аспекти публічного управління, Київ. 7(12), 2020. С. 28-37.

8. Колесніков О.Є. Основні аспекти впровадження дистанційної освіти. Інформаційні технології в освіті, науці та виробництві. Київ. 2012. С. 34-41.

9. Кравченко О.О. Організаційно-змістові засади дистанційного навчання у ЗВО України в умовах карантинних обмежень. Університети і лідерство. Київ. 1(9). 2020. С. 118-135.

10. Кривоконь Н.І. Соціально-психологічне забезпечення соціальної роботи: монографія. Х.: ФОП Олійник. 2011. 480 с.

11. Кривоконь Н.І. Методичні вказівки та завдання для самостійної й індивідуальної роботи з курсу «Психологія соціальної роботи» для студентів усіх спеціальностей. Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна. 2014. 64 с.

12. Кузьмін О.В. Системи дистанційного навчання: огляд, методологія проектування, інструментальні засоби розробки. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Сер. Комп'ютерні системи проектування. Теорія і практика. Львів. 2004. С. 44

13. Лукашевич М.П., Мигович І.І. Теорія і методи соціальної роботи: Навч. посіб. К.: МАУП. 2003. 168 с.

14. Лукашевич М. П., Міхович І.І. Теорія і методика соціальної роботи. К.: 2003. 214 с.

15. Лукашенко І.М., Луценко О.Л. Психологічні аспекти навчання у віртуальному середовищі. Вісник ХНУ. Серія: «Психологія». 2016. С. 40-43.

16. Мазур В.М. Дистанційні освітні технології в підготовці психологів. Актуальні проблеми психології: Зб. наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Київ. 7 (20). Частина 2. 2009. С. 5-7.

17. Минович С.М. Огляд сучасного стану дистанційного навчання в Україні. Київ. 2012.

18. Мусієнко О.Л. Дистанційне навчання у вищій школі: моделі і технології. Наука в інформаційному просторі: матеріали УІІ Міжнародної конференції; 29-30 вересня 2011 р. Київ. 2. С. 66-72.

19. Очеретенко С.В. Роль та місце дистанційного навчання в професійній підготовці майбутніх фахівців. Проблеми сучасної педагогічної освіти. Педагогіка і психологія. Київ. 39 (4). 2013. С. 90-94.

20. Смульсон М.Л., Машбиць Ю.І., Жалдак М.І. та ін. Дистанційне навчання: психологічні засади: монографія. Кіровоград: Імекс-ЛТД. 2012. 240 с.

21. Спірін О.М. Система інформаційно-технологічних компетентностей учителя інформатики. Інформаційно-комунікаційні технології навчання: міжнародна. науково-практична. конференція. 3-5 черв. 2008 р.: тези. Умань. 2008. С. 160-162.

22. Технології дистанційного професійного навчання. Методичний посібник / [О.В. Базелюк, О.М. Стрій, Л.М. Петренко, А.А. Каленський та ін.]. Житомир: «Полісся», 2018. 160 с.

23. Шаран Р.В. (Провідні тенденції розвитку дистанційної освіти в Україні. Київ. 2012.

24. Ягупов В.В., Петренко Л.М., Кравець С.Г та ін. Дистанційне навчання в системі професійно-технічної освіти: монографія. Житомир: «Полісся». 2019. 234 с.



References

1. Bykov, VYU. (2011). Tekhnolohiyi khmarnykh obchyslen' - providni informatsiyni tekhnolohiyi podal'shoho rozvytku informatyzatsiyi systemy osvity Ukrayiny. [Cloud computing technologies are leading information technologies for the further development of informatization of the education system of Ukraine]. Kyiv.

2. Bilash, V.P., Hryn', V.H., Hryn', K. V (2021). Tendentsiyi y napryamy v dystantsiyniy osviti. [Trends and directions in distance education]. Kyiv.

3. Bohachkov, YU.M. ta in. (2012). Orhanizatsiya seredovyshcha dystantsiynoho navchannya v serednikh zahal'noosvitnikh navchal'nykh zakladakh. [Organization of the distance learning environment in secondary general educational institutions: manual]. Kyiv.

4. Vykhovnyy protses v umovakh dystantsiynoho navchannya v universyteti. [The educational process in the conditions of distance learning at the university: challenges of time and new experience]. Kyiv.

5. Vlasenko, L.V. (2013). Perevahy ta nedoliky dystantsiynoho navchannya. Profesiyna pidhotovka pedahoha: istorychnyy dosvid i vyklyky suchasnosti. [Advantages and disadvantages of distance learning]. Drohobych.

6. Havrilova, L., Katasonova, YU. (2017). Teoretychne aspekty vprovadzhennya dystantsiynoho navchannya v Ukrayini. [Theoretical aspects of distance learning implementation in Ukraine]. Kyiv.

7. Kandzyuba, S. (2020). Rehional'na khmara publichnoho upravlinnya yak skladova elektronnoho uryadu Ukrayiny. [Regional cloud of public administration as a component of electronic government of Ukraine]. Kyiv.

8. Kolesniko, O.YE. (2012). Osnovni aspekty vprovadzhennya dystantsiynoyi osvity. [The main aspects of the implementation of distance education]. Kyiv.

9. Kravchenko, O.O. (2020). Orhanizatsiyno-zmistovi zasady dystantsiynoho navchannya u ZVO Ukrayiny v umovakh karantynnykh obmezhen'. [Organizational and content principles of distance learning in higher education institutions of Ukraine under quarantine restrictions]. Kyiv.

10. Kryvokon', N.I. (2011). Sotsial'no-psykholohichne zabezpechennya sotsial'noyi roboty. [Socio-psychological support of social work]. Kharkiv.

11. Kryvokon', N.I. (2014). Metodychni vkazivky ta zavdannya dlya samostiynoyiy indyvidual'noyi roboty z kursu «Psykholohiya sotsial'noyi roboty» dlya studentiv usikh spetsial'nostey. [Methodical instructions and tasks for independent and individual work from the course «Psychology of social work» for students of all specialties]. Kharkiv.

12. Kuz'min, O.V. (2004). Systemy dystantsiynoho navchannya: ohlyad, metodolohiya proektuvannya, instrumental'ni zasoby rozrobky. [Distance learning systems: overview, design methodology, development tools]. L'viv.

13. Lukashevych, M.P., Myhovych, I.I. (2003). Teoriya i metody sotsial'noyi roboty. [Theory and methods of social work]. Kyiv.

14. Lukashenko, I.M., Lutsenko, O.L. (2016). Psykholohichni aspekty navchannya u virtual'nomu seredovyshchi. [Psychological aspects of learning in a virtual environment]. Kharkiv.

15. Mazur, V.M. (2009). Dystantsiyni osvitni tekhnolohiyi v pidhotovtsi psykholohiv. [Distance educational technologies in the training of psychologists]. Kyiv.

16. Mynovych, S.M. (2012). Ohlyad suchasnoho stanu dystatsiynoho navchannya v Ukrayini. [Overview of the current state of distance education in Ukraine].

17. Musiyenko, O.L. (2011). Dystantsiyne navchannya u vyshchiy shkoli: modeli i tekhnolohiyi. [Distance learning in higher education: models and technologies]. Kyiv.

18. Ocheretenko, S.V. (2013). Rol' ta mistse dystatsiynoho navchannya v profesiyniy pidhotovtsi maybutnikh fakhivtsiv. Problemy suchasnoyi pedahohichnoyi osvity [The role and place of distance learning in the professional training of future specialists]. Kyiv.

19. Smul'son, M.L., Mashbyts', YU.I., Zhaldak, M.I. ta in. (2012). Dystantsiyne navchannya. [Distance learning: psychological foundations]. Kirovohrad.

20. Spirin, O.M. (2008). Systema informatsiyno- tekhnolohichnykh kompetentnostey uchytelya informatyky. [The system of information technology competences of the computer science teacher]. Uman'.

21. Tekhnolohiyi dystantsiynoho profesiynoho navchannya. [Distance professional learning technologies]. Metodychnyy posibnyk / [O.V Bazelyuk, O.M. Spirin, L.M. Petrenko, A.A. Kalens'kyy ta in.]. Zhytomyr.

22. Sharan, R.V. (2012). Providni tendentsiyi rozvytku dystantsiynoyi osvity v Ukrayini. [Leading trends in the development of distance education in Ukraine]. Kyiv.

23. Yahupov, V.V., Petrenko, L.M., Kravets', S.H. ta in. (2019). Dystantsiyne navchannya v systemi profesiyno-tekhnichnoyi osvity. [Distance learning in the system of professional and technical education]. Zhytomyr.

Размещено на Allbest.Ru

...