Практичні аспекти та проблематика викладання іноземної мови студентам технічних спеціальностей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Луцький національний технічний університет

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Черкаський державний технологічний університет

Практичні аспекти та проблематика викладання іноземної мови студентам технічних спеціальностей

Алиєва А.Д.

Лисенко Т.П.

Усик Л.М.

Анотація

Під впливом сучасних тенденцій гуманізації ідейно-світоглядних першооснов вищої освіти зростає роль навчальних дисциплін, які дають можливість студенту органічно й адекватно соціалізуватися і вибудувати відповідне контактне середовище. Іноземна мова є тією дисципліною, що комплексно впливає на процес входження студента у середовище соціуму як підготовленого актанта. Сучасна мовна політика, що імплементується Європейським Союзом, засвідчує важливість вивчення мов у руслі інтеграційних процесів. Посилена увага до мовної політики у контексті глобалізації відображена у структурі Єврокомісії: у 2007 році запроваджено спеціальну посаду комісара ЄС з мультилінгвізму. Курс на мультилінгвістичність у Європі було взято у 2002 році. За результатами Барселонського саміту Європейської ради країнами-членами ЄС до освітніх систем включено принцип «дві іноземні мови». Тоді ж ухвалено використання «індикатора лінгвістичної компетентності» для окреслення рівня володіння іноземною мовою.

У сучасній науковій літературі питання викладання іноземної мови для студентів технічних спеціальностей набуває особливого значення [1-4].

Основна частина

студент іноземний мова

Вивчення іноземної мови студентами технічного ЗВО передбачає реалізацію двох взаємопов'язаних напрямків (рис. 1).

Напрямки вивчення іноземної мови студентами технічних спеціальностей у межах їх іншомовної компетентності

Втілення напрямку вивчення іноземної мови за професійним спрямуванням передбачає, насамперед, задоволення професійно орієнтованих потреб особистості в межах внутрішньоконтинентальної та міжконтинентальної інтеграції ринку праці, а також інтенсивної експансії іноземних мов, особливо англійської інімецької, внаслідок чого іноземна мова стає життєво необхідним інструментом побудови ділової комунікації.

У процесі пошуку шляхів удосконалення результативності вивчення іноземної мови дослідники [1-4] дедалі частіше звертають увагу на необхідність диференціації дидактичних підходів до викладання іноземної мови й відповідної таргетної організації іншомовного навчального середовища. Зокрема, це стосується диференційованих підходів до викладання іноземних мов студентам гуманітарних та негуманітарних (технічних) спеціальностей.

Диференційовані підходи реалізуються на рівні державного адміністрування освітньої сфери. Починаючи з 2021-го року третім обов'язковим предметом при складанні ДПА буде на вибір іноземна мова або історія. Уже на етапі випускного тестування у формі ЗНО діє принцип розмежування учнів на тих, які вивчали предмет на рівні стандарту і на тих, які вивчали його поглиблено (на профільному рівні). Це зумовлено, передусім, подальшими перспективами вступу учнів обох категорій до ЗВО [5]. Для абітурієнтів, що планують вступати на технічні спеціальності діє спрощений підхід до підсумкового оцінювання: вони можуть не виконувати завдання ускладненого характеру.

Іноземна мова (загальний та професійно орієнтований курси) обов'язкова складова освітньо-професійних програм навчання студентів технічних спеціальностей [6]. Це пояснюється вимогами сучасного ринку праці до посилення міжнаціонального діалогу та культурного обміну між представниками різних географічних регіонів Європи та світу.

У контексті дослідження зосередимо увагу на англійській мові, як домінантній іноземній мові на всіх освітніх рівнях. Зуніга А. та ін. [4, C. 39] називають англійську мову інтернаціональною, застосовуючи також визначення «lingua franca» (мова міжетнічного спілкування), і прирівнюють її до інтернаціональної валюти у світі технологій та торгівлі. Водночас, Асоціація германістів України у 2016 році оприлюднила дані, що німецьку мову вивчають лише 6,5% українських учнів (для порівняння: у 2006 році - 17%) [7].

Загальні практичні аспекти і проблематика викладання іноземної мови студентам технічних спеціальностей, висвітлені у цьому розділі, універсальні і можуть використовуватись при викладанні будь-якої іноземної мови.

Згідно із результатами онлайн-опитування українського представництва світової дослідницької компанії Kantar TNS (Taylor Nelson Sofres), проведеного для Національної ради реформ у 2015 році, 89% опитаних респондентів вивчали англійську мову, але лише у 18% українців рівень володіння англійською мовою вище середнього [8]. Станом на 2020 рік у

Світовому рейтингу EF EPI Україна піднялась на 44-те місце з 49-ого, що відповідає середньому рівню володіння мовою [9].

Ці дані дають чіткі інсайти щодо розуміння важливості опанування іноземною мовою та свідчать про номінально - декларативний характер вивчення іноземних мов студентами немовних спеціальностей. Доречними будуть дані іншого статистичного дослідження - Kantar TNS - щодо мотивів вивчення іноземної мови. Як найбільш поширений мотив опанування іноземною мовою респонденти називають необхідність організації якісного ділового спілкування під час робочих відряджень за кордон (56% відповідей). 37% респондентів у вивченні іноземних мов вбачають кращі перспективи працевлаштування в Україні [8].

У 2019 році Міністерство освіти і науки України розробило й затвердило Концепцію розвитку англійської мови в університетах [10]. Концепцією передбачено, що при вступі на бакалаврат обов'язковим є рівень володіння англійською В1. Норма набере чинності у 2023 році. Студенти бакалаврату, у т.ч. й студенти технічних спеціальностей, для отримання диплома повинні засвоїти іноземну мову на рівні В1+, що має бути підтверджено незалежними скринінговими тестами [10]. Це створює релевантний контекст для прозорого розуміння дискурсу про значення іноземної мови в сучасному українському соціумі з усвідомленням усіх перспектив та бар'єрів у разі невиконання освітніх стандартів.

У ракурсі дискусії про вивчення іноземних мов йдеться про розмежування фундаментальних таргетноорієнтованих підходів. Щодо англійської мови це термінологічно окреслюється поняттями «англійська для спеціальних цілей» (English for specific purposes - ESP) та «англійська для загальних цілей» (English for generic purposes - EGP) [4, C. 36]. Вивчення іноземної мови в рамах виконання освітньо-професійних планів - це парадигма «англійської для спеціальних цілей».

Відповідно до [4, C. 38], вокабулярій і термінологія студентів завжди повинні мати доречний контекст. Викладання іноземної мови студентам технічних спеціальностей має містити комунікативні ракурси: професійно детерміновані чи такі, що визначаються нейтрально-побутовими ситуаціями спілкування. Цього вимагає експансія світу технологій та комерції. Вимога конкретизації мовного контексту у процесі викладання іноземної мови студентам різних спеціальностей домінує у методологічній літературі, починаючи з 60-70 років ХХ ст. У цей час почали активно досліджуватися способи актуалізації універсальних мовних одиниць у конкретно зумовлених емпіричних ситуаціях спілкування й теоретичних дискурсах [4, C. 35]. Сьогодні ESP окреслюється як студентоцентричний, висхідний (від конкретного до загального - bottom-up approach) методологічний підхід, націлений на реалізацію освітнього та професійного контексту діяльності студентів [4, C. 51].

Універсальним мірилом якості засвоєння іноземної мови є рівень сформованості іншомовної компетентності студентів [11, С. 123]. Одним із ключових принципів компетентнісного підходу («competence-based approach») до викладання іноземної мови у технічному ЗВО є необхідність формулювання цілей навчання на основі кінцевого результату, відношення між проєктованими, бажаними, та реальними показниками на момент перевірки знань та на віддалену перспективу (з концептами «навчання впродовж життя» - lifelong learningта adults learning - навчання дорослих). Енциклопедичні знання, що не трансформуються у сферу особистісної активності студента, відійшли на другий план. Першочергове значення має орієнтація навчального процесу на формування у студента здатності активного і творчого застосування знань, умінь і навичок для вирішення поставлених завдань, зокрема для виконання майбутніх фахових обов'язків, пошуку потрібної інформації. Акцент на комунікативних навичках студентів мінімізує чи, щонайменше, усуває з домінантних позицій засилля граматико-перекладного методу вивчення іноземної мови.

Викладання іноземної мови для студентів технічних спеціальностей передбачає спеціалізоване середовище навчання, націлене на набуття студентами навичок відбору, сканування, читання текстів за спеціальністю, сприйняття на слух, відтворення фахового дискурсу, навичок говоріння на професійно орієнтовані теми. Окрім того, обов'язковими є навички з організації елементарних та вищих форм організації науково-дослідних робіт, написання анотацій, повноцінних технічних статей іноземною мовою, тематичних оглядів, презентації результатів наукових досліджень, підготовка наукових, публіцистичних, ділових повідомлень у межах спеціальності. Важливу роль у навчальному процесі відіграють також навички синхронного перекладу. З цією метою застосовуються аудіовізуальні навчальні ресурси.

Аналіз зарубіжних і вітчизняних наукових джерел за темою дослідження та безпосередній практичний досвід автора дають можливість виокремити найбільш ефективні форми організації навчальної діяльності:

- лінгвістичний тренінг - організація щоденного навчального середовища за методикою, направленою на розвиток загальних комунікативних умінь - необхідного рівня загальних компетенцій (розуміння прочитаного (прагматичне розуміння англійського технічного тексту) й навичок усного мовлення);

- технологія проєктного навчання (project learning technology) з використанням науково-дослідницького елементу та проєктувально-презентаційних ресурсів. Її цінність полягає у зосередженості на особистості студента та його здатності здобувати відповідні знання самостійно. Ця форма організації навчальної діяльності сприяє розвитку загальних навичок проєктування у студентів технічних спеціальностей;

- методологія модульного проєктування курсу вивчення іноземної мови (modular design methodology);

- методологія проєктування в поєднанні з інформаційними технологіями (mixed design methodology and information technologies);

- паралельне використання технологічних можливостей об'єктно-орієнтованих динамічних навчальних середовищ (LP, напр., Moodle, Google Classroom, Microsoft Teams тощо);

- використання підкастів із вивчення іноземних мов для покращення навичок слухання і говоріння (profession-based podcasts);

- інтегрування у навчальний процес авторитетних інформаційних інтернет-ресурсів, що можуть бути цікавими для студентів технічних спеціальностей з точки зору професійної орієнтації у процесі формування стійкої професійної спрямованості особистості студента (напр., Forbes.com, BBC.com тощо);

- релевантне застосування мультимедійних

засобів, візуалізація навчального матеріалу, дозоване подання навчального матеріалу окремими блоками;

- метод кейсів (case study method): передбачає аналіз конкретної навчально-ділової чи проблемно-професійної (експертне обговорення) ситуації англійською мовою, вимагає осмислення запропонованої ситуації, забезпечує розвиток ініціативності й самостійності студента, знімає бар'єри для вільного використання англійської мови. Командний спосіб організації роботи за цим напрямком удосконалює лідерські й управлінські якості студента, усуває страх помилитися, що сковує іншомовну мовленнєву продуктивність, ефективно розвиває бажання висловитися іноземною мовою;

- організація навчальних дебатів (debate technology): розвиває вміння відстоювати власну позицію, захищати її від експансії опозиційної думки, закріплює вміння коректно формулювати запитання, дотримуватися толерантності під час емоційно некомфортних станів, тренує вміння працювати у команді однодумців;

- систематична онлайн - та офлайн-комуніація з носіями мови, зокрема із закордонними студентами аналогічних спеціальностей, представниками професій технічного напрямку;

- знайомство з віртуальним іноземним другом (адаптований сучасний аналог колишнього pen-friend);

- ведення студентами індивідуальних портфоліо іншомовного мовленнєвого розвитку.

Інтеграція розглянутих видів роботи у навчальний процес має бути продуманою й скоригованою відповідно до конкретної спеціальності технічного напрямку. Вирішальна роль підручника у процесі імплементації різних форм навчальної роботи уможливить дотримання логіки, принципу системності та систематичності навчання.

Мультиінструментальне навчальне середовище додатково стимулюватиме мотиваційний аспект діяльності студентів, що також позитивно впливатиме на результативність опанування іноземної мови.

Висновки. Пожвавлення уваги до проблем викладання іноземної мови студентам технічних спеціальностей відбувається у площині домінування гуманітарних підходів до розуміння сучасної освіти загалом. Резюмуючи висловлені вище позиції щодо теоретичних і практичних аспектів викладання іноземної мови для студентів технічних ЗВО, варто зазначити, що найкращих результатів можна досягти при комплексному використанні комунікативних методів і граматико-перекладного методу. Враховуючи те, що навіть у межах однієї академічної групи студенти мають різний базовий рівень іншомовної підготовки, на початковому етапі навчання важливо уніфікувати вхідний рівень володіння мовою до максимально високого в межах групи. Тобто методика навчання повинна передбачати поступовий перехід від елементарного оволодіння мовою до формування у студентів - техніків основних мовних навичок, передбачених мовленнєвими компетенціями для фахівців певної галузі. Чільне місце в реалізації комунікативного підходу до вивчення іноземної мови має формування крос-культурної компетенції студентів технічних спеціальностей. Це особливо важливо в час інтенсивних інтеграційних процесів, оскільки сприяє якісному мультикультурному діалогу. Важливу роль сучасні дослідники відводять також розвитку продуктивних і рецептивних мовленнєвих умінь студентів. Через навчальний контент, спектр методичних підходів до вивчення іноземної мови, емоційне наповнення освітнього середовища формується й професійно орієнтоване мислення студентів технічних спеціальностей, що якісно відрізняється від мисленнєвої активності студентів-гуманітаріїв

Список використаних джерел

1. Horbatiuk R.M., Bilan N.M., Sitkar O.A., Tymoshchuk O.S. The formation of educational environment in foreign language training of energy engineering students by means of project technology. Journal of Physics: Conference Series. 2021. Vol. 1840, No. 1. Р. 012047.

2. Chaikovska O., Zbaravska L., Bilyk T. Podcasts in teaching EFL for students majoring in engineering. In: Proceedings of 18th International Scientific Conference «Engineering for Rural Development». 2019. P. 1915-1920.

3. Stavytska I. The formation of foreign language competence of engineering students by means of multimedia. Advanced Education. 2017. Issue 7. P. 123-128.

4. Zuniga A.A.E., Villagra C.P.V., Mella P.I.G., Jeldres M.R. English for specific purposes for the strengthening of employability in students of technical and professional secondary education in Chile. REXE-Revista de Estudios y Experiencias en Educacidn. 2019. Vol. 18, No. 36. P. 35-53.

5. ЗНО з англійської мови: особливості тесту 2021 року. Osvita.ua. 19.10.2020. URL:http://osvita.ua/test/training/5048/

6. Примірний зразок освітньо-професійної програми (Лист МОНУ від 28.04.2017 №1/9-239). URL:https://drive.google.com/ file/d/19bjZUTyLqrfBkfUGpc3F6TqlRa7Z3-NG/view.

7. Прихід В. В українській освіті дедалі менше німецької мови. Deutsche Welle (Dw).2016. URL: https://p.dw.com/p/2SQsP

8. Дослідження: мовна ситуація в Україні. Kantar TNS Online Track. URL:https://tns-ua.com/news/doslidzhennya-movna - situatsiya-v-ukrayini

9. Уровень владения английским языком. EF EPI. URL:https://www.ef.com/wwru/epi/ (дата звернення: 21.04.2021).

10. Концептуальні засади державної політики щодо розвитку англійської мови у сфері вищої освіти. URL:https://mon.gov.ua/storage/app/ media/2019-06-24-proekt - konts-angl-movi-1.docx (дата звернення: 21.04.2021).

11. Stavytska, I. The Formation of Foreign Language Competence of Engineering Students by Means of Multimedia. Advanced Education. 2017. Issue 7. Р. 123-128.

Размещено на Allbest.ru