Освіта як головний креативний фактор відновлення

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Інститут економіки та прогнозування НАН України

Освіта як головний креативний фактор відновлення

Лавриненко Л.М., к.е.н., с.н.с.

Сьогодні у всьому світі зростає інтерес до розуміння цінності освіти, науки як чинника добробуту суспільства, його конкурентоспроможності на світовому ринку. Місце і роль будь-якої держави у світовому співтоваристві в існуючих умовах економіки, перш за все, пов'язані із її здатністю виробляти, споживати та застосовувати нові знання і технології. Ці процеси безпосередньо залежать від чотирьох складових: науки, освіти, виробництва та бізнесу, загальним інструментом для яких є й комунікаційні технології [1]. Безперечно, нові знання, які генеруються наукою, підготовка високоякісного людського капіталу на базі якісної освіти побудовано на знаннях. Фахівцям нового покоління належить вирішувати складні науково-технічні й економічні проблеми, вимагаючи принципово нових якостей - динамічності, компетентності, професійності, що дозволить аналізувати різноманітні завдання у найкоротші терміни та приймати оптимальні рішення.

Сьогоднішні зміни у сучасному житті, живучі у країні під час війни, коли безперечно, як ніколи зростає потреба економіки у працівниках, здатних не тільки сприймати раніше накопичене знання, а й створювати нові технології, послуги та продукти для відновлення, розвитку та процвітання. Високий рівень освіти створює реальну можливість для підвищення творчої активності громадян країни, які проявлять та реалізують себе у всіх сферах життєдіяльності суспільства. Розвиток технологій змінює профіль необхідних талантів і їх основні компетенції, роблячи ключовими незвичайне поєднання технічних і соціальних навичок. Зростання рівня вимог до професійної підготовки обумовлено зростанням й «ціною» ефективної роботи кожного працівника. Тісна взаємодія ринку праці та ринку освітніх послуг в умовах трансформації економіки залишається важливим чинником змін і появи нових тенденцій в освітньому просторі [2].

Освіта завжди була особливою функцією суспільства й держави, спрямованою на формування та розвиток соціально-значущих якостей кожної людини як члена суспільства так і громадянина держави. Через освіту здійснюється вплив на формування свідомості суспільства, регулюються процеси свідомого саморозвитку громадян. Як соціальне і культурне явище освіта є атрибутом людства, невід'ємним його супутником у поступальному русі еволюційного розвитку. Розвиток суспільства, заснованого на знаннях, можливо тільки за умови інноваційного шляху побудови економіки та розвитку високотехнологічного виробництва. Для здійснення ефективного керівництва інноваційними процесами, розробки і впровадження інноваційних проектів необхідні висококваліфіковані фахівці.

Продумана політика у галузі освіти і підготовка фахівців під нові потреби бізнесу є основою успішного розвитку країни. Ключовим фактором успіху є співпраця між державними органами, бізнесом й освітніми установами [3]. Від цього залежить швидкість реформування системи освіти і розробка політики в області зайнятості, що поєднує у собі гнучкість ринку праці та соціальний захист. Інноваційний розвиток та креативність перетворюються у сучасних умовах на важливі фактори не тільки конкурентоспроможності економіки, але й соціально- економічного розвитку, удосконалення інституційного середовища економіки, підтримку та задоволення потреб споживачів.

Можна зазначити, що саме сьогодні, є необхідність формування креативного потенціалу підприємства, оскільки саме розвиток творчих можливостей працівників та їх практичного впровадження забезпечить можливість зростання конкурентних переваг підприємства у розрізі фінансових показників, частки ринку та позитивного іміджу підприємства, як на вітчизняному, так й закордонному ринках. Тому підприємствам необхідно розробляти ефективні системи мотивації персоналу для розвитку креативності, яке забезпечить розвиток талантів, підвищення рівня людського розвитку та ефективності діяльності підприємств [4].

Доведено, щоб успішно адаптуватися до динамічних змін зовнішнього середовища, потрібно постійно здійснювати інноваційні процеси на підприємстві, спрямовані на задоволення нових потреб споживачів та підвищення конкурентних переваг продукції чи послуг. Сьогодні, орієнтація на інновації має бути присутньою у діяльності керівників усі рівнів управління. Для ефективного виконання цього завдання сучасний менеджер повинен швидко реагувати та уміти приймати оптимальні рішення у складних нестандартних ситуаціях, володіти новими методами управління.

Тобто у сучасного менеджера повинно бути розвинене інноваційне мислення. Основними завданнями менеджера із креативним типом мислення є: швидке та фахове виявлення зміни потреби споживачів; безперервний моніторинг ринку; згуртування навколо інноваційної діяльності креативних і творчих спеціалістів; створення комплексної системи мотивації працівників до розроблення та впровадження нових ідей, проектів, нестандартних рішень; створення креативного клімату, який сприятиме заохоченню персоналу здобувати нові знання; здійснення контролю за інноваційним процесом та регулювання у разі відхилень від очікуваних результатів; оцінка ефективності креативних заходів. Вимагає від персоналу креативного способу мислення впровадження інновацій принципово нових досягнень науки та техніки, що докорінно змінюють техніко-технологічну основу виробництва. Адже ефективність таких кардинальних інновацій залежить від персоналу, його гнучкого способу мислення та швидкої адаптації до нових виробничих процесів. освіта наука інноваційний економіка виробництво

Сьогодні перед наукою та освітою ставляться принципово нові завдання. Головна із них полягає у тому, щоб наукові та освітні організації перетворити в активних учасників інноваційного процесу, дієвих стимуляторів розвитку продуктивних сил. Реалізація такого підходу неможлива без вдосконалення діючих форм інтеграції та впровадження нових перспективних моделей співпраці науки та освіти із виробництвом. Саме ефективна інтеграція сфер економіки (науки, освіти і виробництва), як переконливо доводить світовий досвід, забезпечує провідні позиції країн у міжнародній конкуренції, підвищує науково-технологічний потенціал та ефективність економічних процесів.

Можна стверджувати, що сьогоднішня Україна, в умовах які склалися, безпосередньо готова до змін, інновацій та креативного мислення, та беззаперечно, у нашої країни є великий потенціал. Головним завданням, як і завжди, так і у даний момент є розвиток людського капіталу. Освіченість, порядність, креативність - це головні якості сучасного професіонала. Тому, сьогодні Україна крім підтримки, повинна створювати необхідні умови щоб люди розвивалися, отримували якісну освіту та у майбутньому стали конкурентоспроможними.

Список використаних джерел

1. Лавриненко, Л. (2019). Світовий досвід професійного навчання та розвитку персоналу. // Управління соціально-економічними трансформаціями господарських процесів: реалії і виклики. Матеріали конференцій. Мукачево. МДУ. 326-329.

2. Лавриненко, Л. (2021). Тенденції трансформації сучасного ринку праці. Збірник наукових праць ЛОГОС.

3. Лавриненко, Л., & Рудюк, Л. (2021). Освітній комплекс та ринок праці: особливості взаємодії. Грааль Науки, (2-3), 41-46.

4. Лавриненко, Л. (2018). Мотиваційна складова професійної компетентності. // Конкурентоспроможність вищої освіти України в умовах інформаційного суспільства. Матеріали конференцій. Чернігів. нац. технол. ун-т. 510-512.

Размещено на Allbest.Ru