Тематика формування soft skills у змісті підготовки фахівців професійної освіти м. Харків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська інженерно-педагогічна академія

Тематика формування soft skills у змісті підготовки фахівців професійної освіти м. Харків

Лариса Бачієва

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки, методики та менеджменту освіти

Харків

Анотація

В умовах сьогодення українське суспільство намагається адаптуватися до технічних і технологічних інновацій, втрат кваліфікованих фахівців через міграцію, трансформаційних процесів освітньої галузі, зокрема через цифро- візацію навчання тощо. Такі умови скеровують до пошуку найбільш результативних елементів освітнього змісту, що забезпечують формування компетентного фахівця, який володіє навичками досягнення успіхів у виробничій сфері, реалізації високої продуктивності праці, здійснення ефективної міжособистісної взаємодії у професійному спілкуванні. У такому контексті актуалізується поняття soft skills («м'які (гнучкі) навички»), що характеризує відповідні професійні якості. Отже, стаття презентує результати дослідження аспектів формування м'яких навичок у змісті підготовки фахівців за різними освітніми напрямами.

У статті представлені результати теоретичного дослідження, що ґрунтується на аналізі й узагальненні вітчизняних і зарубіжних публікацій щодо суті поняття soft skills, його змісту, методів формування й оцінювання.

На першому етапі роботи реалізовано кількісний і якісний аналіз опублікованих матеріалів у Google Scholar (українською мовою), а також Scopus (англійською мовою) щодо досліджуваного поняття. Отримані результати доводять актуальність досліджуваного поняття, що підтверджується щорічним збільшенням публікацій. Подальша робота була спрямована на аналіз та узагальнення переліку якостей, методів їх формування й оцінювання для напрямів підготовки: електротехніка, електроніка та комп'ютерна інженерія, хімічна інженерія й екологія. Презентовані результати можуть бути застосовані у практиці підготовки фахівців інженерної освіти.

За результатами роботи слід визнати, що структура та зміст soft skills різняться залежно від напряму підготовки; їх формування може здійснюється під час вивчення нормативних, вибіркових навчальних дисциплін і в позаау- диторній діяльності; найбільш результативними методами є: проєктне та проблемне навчання (навчання на основі викликів), моделювання тощо. Визначено, що оцінювання сформованих якостей слід здійснювати за результатами демонстрації їх практичної реалізації.

Ключові слова: soft skills, комунікативні навички, критичне мислення.

Abstract

THE SUBJECT OF THE FORMATION OF SOFT SKILLS IN THE CONTENT OF THE TRAINING OF VOCATIONAL EDUCATION SPECIALISTS IN KHARKIV

Larysa Bachiieva

Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Pedagogy, Methods and Management of Education

Ukrainian Engineering and Pedagogical Academy, Kharkiv

In today's conditions, Ukrainian society is trying to adapt to technical and technological innovations, losses of qualified specialists due to migration, transformational processes in the education sector, in particular, due to digitalization of education, etc. Such conditions lead to the search for the most effective elements of educational content, which ensure the formation of a competent specialist who has the skills to achieve success in the production sphere, realize high labor productivity, and implement effective interpersonal interaction in professional communication. In this context, the concept of soft skills (“soft (flexible) skills”), which characterizes the relevant professional qualities, is actualized. So, the article presents the results of research into aspects of the formation of soft skills in the content of the training of specialists in various educational areas.

The article presents the results of a theoretical study based on the analysis and summarization of domestic and foreign publications on the essence of the concept of soft skills, its content, methods of formation and assessment.

At the first stage of the work, a quantitative and qualitative analysis of published materials in Google Scholar (in Ukrainian) and Scopus (in English) regarding the studied concept was implemented. The obtained results prove the relevance of the studied concept, which is confirmed by the annual increase in publications. Further work was aimed at analyzing and summarizing the list of qualities, methods of their formation and evaluation for areas of training: electrical engineering, electronics and computer engineering, chemical engineering and ecology. The presented results can be applied in the practice of training specialists in engineering education.

According to the results of the work, it should be recognized that the structure and content of soft skills differ depending on the direction of training; their formation can be carried out during the study of normative, selective academic disciplines and in extracurricular activities; the most effective methods are: project-based and problem-based learning (challenge- based learning), modeling, etc. It was determined that the evaluation of the formed qualities should be carried out based on the results of the demonstration of their practical implementation.

Кєу words: soft skills, communication skills, critical thinking.

Актуальність роботи

За останні кілька десятиліть дослідники й експерти у різних галузях промисловості зіткнулися з потребою сформо- ваності у фахівців здатності виконувати як стандартні, так і нетрадиційні професійні завдання. Реалізація нестандартних рішень передбачає застосування професійних компетентностей (жорсткі навички або «hard skills») і неспеціалізо- ваних (надпрофесійних) компетентностей (м'які навички або «soft skills»). У сучасних умовах в Україні здобувачі освіти та випускники опиняються у непередбачуваних умовах праці, стикаються із різноманітними ускладненими життєвими ситуаціями, переорієнтацією в життєвих цілях, пріоритетах, прагненнях та ін. У такому контексті саме soft skills стають такими ж важливими, як і hard skills, бо саме вони можуть допомогти досягти успіху в навчанні та професійній діяльності.

Дослідження «Future of Work 2030: як підготуватись до змін в Україні» [1] серед ключових змін, які будуть відбуватися в Україні, виокремлюють актуалізацію попиту на міждисциплінарні знання, м'які навички та мультифункціонального працівника. Отже, питання формування soft skills у змісті підготовки фахівців різноманітних напрямів і спеціальності у вітчизняній і зарубіжній практиці потребують додаткового дослідження.

Аналіз наукових досліджень і публікацій

У процесі дослідження було проведено аналіз великого масиву вітчизняних та іноземних літературних джерел, що розкривають проблематику представленого дослідження. Констатовано, що багато наукових праць присвячено визначенню суті терміна «soft skills», формуванню їх узагальненого переліку та структури для різноманітних напрямів підготовки.

Зазначене можна продемонструвати шляхом відбору наукових праць, опублікованих протягом 2020-2024 рр. і проіндексованих у Google Scholar (українською мовою), а також Scopus (англійською мовою). Для цілей цієї статті обрано три ключові фрази: «м'які (гнучкі) навички» («Soft skills»), «навички 21 століття» («21st Century Skill»), «майстерність 4C» («4C's skill»). Результати наведені у таблиці 1.

На основі наведених даних можна зробити висновок, що інтерес науковців до проблеми формування «м'яких (гнучких) навичок» («Soft skills») протягом останніх п'яти років поступово зростав. Зокрема, кількість публікацій, присвячених зазначеній проблемі, у 2023 р. перевищила аналогічну в 2020 р.: проіндексованих у Scopus - у 2,8 рази; в Google Scholar - в 1,8 рази. Кількість публікацій, присвячених формуванню «навичок 21 століття» («21st Century Skill»), у 2023 р. перевищила аналогічну в 2020 р.: проіндексова- них у Scopus - в 2 рази; в Google Scholar - у 2 рази. Зазначена тенденція спостерігається щодо публікацій, присвячених формуванню поняття «майстерність 4C» («4C's skills»), у 2023 р. перевищила аналогічну в 2020 р.: проіндексованих у Scopus - у 2 рази.

Зазначимо, що зростання є більш-менш рівномірним. Кількість публікацій за 2024 р. сформована за результатами тільки одного місяця. З огляду на продемонстровану тенденцію можна спрогнозувати подальше зростання публікацій, що дозволяє дійти висновку про зацікавленість наукової спільноти у зазначеній проблематиці.

Суть поняття «м'які (гнучкі) навички» або «soft skills» і їх структуру розкривають вітчизняні дослідники Г Мозгова, В. Євтушенко, О. Лозова, Л. Шимановська-Діанич та ін. Закордонні дослідники L. Bosman, M. Phillips, J.W. Browning, J.A. Bustard, E. Holloway, J.S. Linvill та інші пропонують результативні практики їх формування й оцінювання.

Спираючись на узагальнену думку науковців, визначимо, що м'які навички - це поєднання особистих якостей і здібностей міжособистісного спілкування, яке дозволяє людям ефективно працювати з іншими, чітко взаємодіяти та колективно розв'язувати проблеми. Вони затребувані під час розв'язання проблем і прийняття рішень. Крім того, такі навички, як організація ефективного спілкування, здатність працювати у команді й емпатія, необхідні для розвитку культури співпраці, розвитку мислення та налагодження стосунків. Як зазначають N. Barakat, S.A. Aziz, розвиваючи ці навички спілкування, студенти інженерних факультетів можуть покращити свої шанси як на успіх у навчанні, так і в майбутній професійній діяльності [7].

Мета статті - схарактеризувати підходи до формування soft skills у змісті підготовки фахівців різноманітних напрямів підготовки за результатами аналізу вітчизняних і зарубіжних джерел інформації.

Матеріал і результати досліджень

Для розв'язання поставленого завдання ми сконцентрували свою увагу на опублікованих матеріалах, що розкривають аспекти формування soft skills.

Дослідження формування м'яких навичок у фахівців з електротехніки, електроніки та комп'ютерної інженерії презентоване L. Bosman, M. Phillips [9], J.W. Browning, J.A. Bustard [10]. За результатами аналізу численних досліджень, автори виокремлюють такі м'які навички: підприємницьке мислення (здатність до винахідництва та пошуку способів розв'язання проблем), здатність до командної роботи, креативність, лідерство, комунікативні навички, критичне мислення, управління, здатність до ідентифікації та розв'язання проблем, економічна мотивація, що спрямовується прагненням економічного зростання через реалізацію професійної мобільності у глобалізовану світі.

Методами формування зазначених якостей авторами визначені: лекції (надання базових знань, зокрема щодо бізнес-аспектів, які слід застосувати у проєктах) [10]; проєктне навчання (створення та захист власного бізнес- плану) [15]; метод моделювання (формування навичок командної роботи та співробітництва) [6]; проблемне навчання та навчання на основі «викликів» (формування навичок розв'язання проблемних ситуацій ) [17]; метод case studies [21]; навчання на основі історії [18], навчання на основі дебатів [5] (розвиток комунікативних і рефлексивних навичок); вбудовування підприємницької діяльності у декілька модулів протягом усього навчального курс . Сформованість зазначених якостей оцінюється за результатами представлення доповіді, прототипу, бізнес-плану, звіту, відео або презентації [10].

За результатами представленого дослідження визначимо, що одним зі способів визначення структури м'яких навичок є аналіз джерел науково-педагогічної інформації, мета їх формування має бути внесена у зміст підготовки фахівців, способами формування й відпрацювання є методи та технології навчання, а оцінювання сформованості здійснюється за результатами представлення (захисту) «конкретного» продукту їх реалізації.

Таблиця 1 Кількість публікацій із тематики структури та формування soft skills (за роками)

Станом на зараз спостерігається безпрецедентне зростання застосування цифрових інструментів у хімічній галузі. Новації сприяли вагомому прогресу в тонкій хімії, енергетиці, фармацевтиці тощо. Такий стан справ викликає попит суспільства на застосування більш результативних способів викладання хімічної інженерії [20]. Технічне та технологічне оновлення вимагають від фахівців оволодіння технічною підготовкою та певним набором м'яких навичок, а саме: цілісного та гуманістичного бачення, критичності, рефлексивності, творчих навичок, коопе- ративості [23]. Для їх формування запропоновані програми бакалаврату з хімічної інженерії, що має дві основні природи: технічний вимір (формування твердих навичок) і нетехнічний вимір (формування м'яких навичок). Формування першого компоненту здійснюється шляхом вивчення актуального змісту щодо реакторів, кінетики та хімічного каталізу, термодинаміки, транспортних явищ, роботи агрегатів, моделювання, керування й оптимізації процесів тощо [16]. Для володіння м'якими навичками здобувачів освіти залучають до творчості, роботи у команді, спілкування та проявів лідерства. Ефективними механізмами для цього є активна діяльність у сучасному навчальному середовищі [20].

Реалізацію методів, що дозволяють сформувати м'які навички, C. Silla [21] вважає: інструктаж для одногрупників, обговорення в парах, вправи у класі, диференціацію учнів, розв'язування проблем удвох вголос, співробітництво, коопероване навчання, методи дискусії, проблемне навчання та навчання на основі викликів.

Враховуючи особливості майбутньої професійної діяльності фахівців хімічної інженерії, для розвитку їх м'яких навичок автори пропонують розроблення динамічного навчального середовища, ознаками якого є: гемійфікація (використання елементів і принципів гри у контекстах, відмінних від ігор) [11]; використання віртуальної та доповненої реальності, що демонструють різноманітні хімічні процеси й обладнання [19]; практичні роботи із застосуванням спеціалізованого проєкту Gamestorming [20]. Дослідники підкреслюють потенціал такого середовища для стимулювання критичного мислення, творчих навичок вирішення проблем, а також зміцнення впевненості у собі та командної роботи для досягнення спільних цілей. освітній компетентний навичка професійний

Узагальнюючи роботи науковців, сумарний перелік м'яких навичок для інженерної освіти сформували E. Holloway і J.S. Linvill. [14]. Серед них визначає такі, як здатність до ефективного спілкування, лідерство, навчання впродовж життя, робота в команді. Автори пропонують два шляхи їх формування: прямий (внесення у навчальний план відповідних тем і дисциплін) і непрямий (через спільні та позакласні заходи, де студенти отримують реальний досвід, практикуючись у нетехнічних професійних навичках і вдосконалюючи їх). Крім того, викладачі інженерних дисциплін мають зосередитися на заохоченні студентів і наданні їм більших можливостей поза аудиторією для розвитку своїх професійних навичок у процесі стажування та практики [14].

Інженерна освіта має провідну роль у підготовці фахівців до розв'язання складних завдань сталого майбутнього. Цілі, пов'язані зі зміною клімату, є складними питаннями, де звичайні відповіді недостатньо адекватні. Тож затребувані нові переліки навичок і компетентностей, що сприятимуть успішному протистоянню цим викликам. Формулювання системи цілей сталого розвитку (ЦСР) вимагає інтеграції їх у освітнє середовище. У системи освіти необхідно інтегрувати навички сталого розвитку та компетенції, прискорити перехід до більш справедливої, екологічної економіки та цивілізованого суспільства. Необхідність включення освіти сталого розвитку до навчальних програм є тепер широко визнаною в усьому світі [8].

Служба науки та знань Європейської комісії Joint Research Centre (JRC) у 2022 р. опублікувала Європейську концепцію сталого розвитку. Вона визначає компетенції сталого розвитку як групу навичок, ставлення та знань. У звіті визначено чотири основні сфери компетенції GreenComp: втілення цінностей сталого розвитку (оцінку сталого розвитку, підтримку справедливості, сприяння природі); охоплення складності у стійкості (системне мислення, критичне мислення, формулювання проблем); уявлення сталого майбутнього (грамотність майбутнього, здатність до адаптації, дослідницьке мислення); діяльність за сталість (політичне узгодження, колективні дії, індивідуальну ініціативність) [12]. Дослідники O. Barna та M.S. Csete зазначають, що формування зазначених навичок сталого розвитку є ключовим фактором для інженерів-екологів [8].

Вагомість оволодіння м'якими навичками фахівцями комп'ютерних технологій доводять W. Groeneveld, B.A. Becker, J. Vennekens [13]. За результатами аналізу джерел наукової інформації авторами визначений такий перелік найважливіших із них: комунікація (усна та письмова), аналітичні здібності, професіоналізм, уміння працювати в команді, гнучкість/адаптивність, навички міжособистісного спілкування, творче мислення, організаторські здібності, знання основних бізнес-функцій, лідерські навички, відповідний досвід наукової роботи [13, с. 3]. Перелік м'яких навичок, бажаних для випускників ІТ у галузі, наводять M. Stevens, R. Norman [22], ними є: комунікація, письмова й усна, ініціативність, самомотивованість, незалежність, робота в команді та співпраця, орієнтованість на клієнта, навички міжособистісного спілкування, лідерство, внутрішнє/зовнішнє управління зацікавленими сторонами.

Подальша робота W. Groeneveld, B.A. Becker, J. Vennekens [13] дозволила визначити перелік навчальних дисциплін, що формують м'які навички. Отже, дисципліна «Груповий проєкт розробки програмного забезпечення» спрямована на формування м'яких навичок, а саме: робота в команді, встановлення/дотримання графіків і навички презентації; «Філософія», «Етика в обчислювальній техніці» та «Соціальні аспекти ІТ» - етика, критичне мислення та усвідомлення ролей; «Управління проєктами» та «Підприємництво» формують бізнес-навички, уміння працювати в команді, навички презентації та лідерство тощо. Хоча дослідження проведено серед нетех- нічних дисциплін, авторами визначено, що лише 33,7% курсів прямо згадують навички у результатах навчання, що сформульовані нечітко (містять лише загальні положення) [13, с. 7]. Наведені факти ускладнюють розуміння студентами освітніх результатів. Результати дослідження [13] дозволяють нам дійти висновку, що формування м'яких навичок потребує чіткого формулювання в результатах навчання освітніх дисциплін.

Досвід вітчизняних науковців щодо формування м'яких навичок має суттєві досягнення. Зокрема, дослідження підприємців м. Харкова з метою визначення переліку затребуваних soft skills здійснили Г. Мозгова, В. Євтушенко, А. Мозгова [2]. Серед вимог до вакансій було виявлено такі: спрямованість на результат, наполегливість, активність і мобільність, ініціативність, лідерство, організованість, самонавчання, стресостійкість, грамотність, відповідальність, критичне мислення, уміння працювати в команді, креативність, комунікабельність [2, с. 5].

Необхідність розвитку soft skills у фахівців харчової галузі доводять Л. Шимановська-Діа- нич, В. Шимановська, О. Лозова [4]. За результатами роботи сформований такий набір якостей: креативність, організованість та ініціативність, аналітичне мислення, інноваційність, лідерство, соціальний вплив та уміння навчатися, комунікативні навички, уміння працювати в команді, гігієнічні, організаторські й інформаційні навички [4, с. 9].

Одна з перших розробок навчальної дисципліни «Розвиток soft skills» здійснена у Харківському національному економічному університеті імені С. Кузнеця [3]. Результати навчання та компетентності, які формує навчальна дисципліна: оцінювати результати власної роботи, демонструвати лідерські навички й уміння управляти персоналом і працювати у команді; формувати модель особистісного та професійного розвитку; формувати траєкторію взаємодії зі стейкхолдерами бізнес-структур на основі балансу інтересів; здатність генерувати нові ідеї (креатив- ність); здатність мотивувати людей і рухатися до спільної мети; здатність працювати в команді; здатність до професійної комунікації у сфері економіки іноземною мовою; здатність до професійної комунікації у процесі прийняття управлінських рішень на основі розвитку особистісних характеристик [3, с. 3]. Для формування зазначених якостей застосовано такі методи: словесні, проблемні лекції, кейс-метод і ділові ігри [3, с. 5].

Зазначимо, що вітчизняні та зарубіжні науковці єдині у розумінні актуальності формування зазначених якостей у фахівців різних напрямів підготовки та спрямовують свої зусилля на розроблення їх переліку, визначення результативних методів навчання.

Висновки

Узагальнюючи зазначене вище, можемо констатувати, що під терміном «soft skills» розуміють здібності, які дозволяють фахівцям досягати якісних результатів у професійній діяльності, важливі для особистого розвитку та міжособистісної взаємодії. Визначено, що формування переліку soft skills здійснюється авторами з використанням таких методик, як аналіз джерел інформації, опитування роботодавців і студентів. Перелік м'яких навичок для фахівців різних галузей і спеціальностей різноманітний, однак є окремі навички, наявні в багатьох із них. Формування досліджуваних навичок здійснюється під час вивчення нормативних, вибіркових навчальних дисциплін і в позаауди- торній діяльності. Серед методів формування зазначених якостей ефективними визнані: про- єктне навчання, метод моделювання, проблемне навчання та навчання на основі «викликів» тощо. Автори визнають, що оцінювання сформованості «м'яких навичок» має здійснюватися за конкретними практичними результатами (проєкт, доповідь, індивідуальне портфоліо, блог та ін.).

Перспективу подальших досліджень убачаємо в дослідженні структури та змісту soft skills фахівців харчової галузі, побудованої на засадах професіографічного підходу.

Література

1. Зайцева-Чіпак Н., Саприкіна М., Гондюл О. Future of work 2030: як підготуватись до змін в Україні

2. Мозгова Г, Євтушенко В., Мозгова А. Формування soft skills фахівця в галузі маркетингу на основі компетентнісного підходу. Економіка та суспільство. 2020. Вип. 22. С. 1-9.

3. Робоча програма навчальної дисицпліни «Розвиток soft skills». ХНЕУ ім. С. Кузнеця.

4. Шимановська-Діанич Л., Шиманов-ська В., Лозова О. Підходи до формування soft- skills фахівців харчової промисловості. Академічні візії. 2023. Вип. 17. С. 1-11.

5. Angeli L., Luca M., Grossi C., Fiore F., Capaccioli A., Guarise A. et al. Prove me wrong! How debating becomes the secret weapon to teach ICT students innovation and entrepreneurship, Proc. IEEE Int. Conf. Teach. Assessment Learn. Eng. (TALE).2020. P. 73-180.

6. Asarpota J. and Banerjee R. Developing innovation and entrepreneurship skills in engineering students: Simulation games in the desert. Proc. Adv. Sci. Eng. Technol. Int. Conf. (ASET)/ 2020. Р 1-7.

7. Barakat N., Aziz S.A. Soft skills of engineering students. Annual Conference of the European Society for Engineering Education: Engineering Education for Sustainability. 2023.Р 137-144

8. Barna O., Csete M.S. Integrating sustainable competences and green skills in the hungarian environmental engineering education. Annual conference of the european society for engineering education, proceedings. 2022. Vol. 50. P. 93-100.

9. Bosman L., Phillips M. Integrating the entrepreneurial mindset into the engineering classroom. IEEE Trans. Educ. 2022. Vol. 65. № 2. P 150-155.

10. Browning J.W., Bustard J.A Systematic literature review of entrepreneurial education in electrical, electronic, and computer engineering curricula. IEEE access. 2024. Vol. 12. P. 7927-7941.

11. Dichev C., Dicheva D. Gamifying education: what is known, what is believed and what remains uncertain: a critical review. International Journal of Educational Technology in Higher Education volume. 2017. Vol. 9. P. 1-36.

12. European Commission, Joint Research Centre, Bian- chi, G., Sustainability competences: a systematic literature review, Publications Office.

13. Groeneveld W, Becker B.A, Vennekens J. Soft skills: what do computing program syllabi reveal about non-tech- nical expectations of undergraduate students? Annual conference on innovation and technology in computer science education, iticse. 2020. P 287-293.

14. Holloway E., Linvill J.S. Changing the conversation surrounding students' professional skills: making the case for the importance of professional skills, and more inclusive language. ASEE annual conference and exposition, conference proceedings. 2023. P. 1-13.

15. Kunicina N., Bilic I., Zabasta A., Caiko J. and Rib- ickis L. Development of entrepreneurship skills for students creative thinking support in higher education. Proc. Int. Conf. Eng. Appl. (ICEA). 2019. P. 1-6.

16. Monnot M., Laborie S., Hebrard G., Dietrich N. New approaches to adapt escape game activities to large audience in chemical engineering: numeric supports and students' participation. Education for Chemical Engineers. 2020. Vol. 32 (6). P. 50-58,

17. Moreno E.D., Fernandes J.M., Alves V, Olave M.E.L., Afonso P, Transforming ideas and developing entrepreneurship skills in computing sciences and informatics engineering courses. Proc. 11th Euro Amer. Conf. Telematics Inf. Syst. 2022. P 1-6.

18. Olawale D., Sanchez J., Spicklemire S., Ricco G., Sarker R., Talaga P, Promoting entrepreneurial mindset development in engineering students: Combining story-based learning with experiential design. Proc. IEEE Frontiers Educ. Conf. (FIE). 2019. P 1-5.

19. Pirola C., Peretti C., Galli F. Immersive virtual crude distillation unit learning experience: the EYE4EDU project. Computers & chemical engineering. 2020. Vol. 140. P 106973.1-106973.11.

20. Ramos B., Santos M.T.D., Vianna, A.S., Kulay L. An institutional modernization project in chemical engineering education in Brazil: Developing broader competencies for societal challenges. Education for Chemical Engineers. 2023. Vol. 44, P. 35-44.

21. Silla C.N. Teaching entrepreneurship for computer science and engineering students using active learning pedagogical strategies. Proc. IEEE Frontiers Educ. Conf. (FIE). 2021. P 1-6.

22. Stevens M., Norman R. Industry expectations of soft skills in it graduates: a regional survey. In Proceedings of the Australasian Computer Science Week Multiconference (ACSW'16). 2016.

23. Szymkowiak A., Melovic B., Dabic M., Jegana- than K., KundiInformation G.S. Technology and Generation Z: The role of teachers, the internet, and technology in the education of young people. Technology in Society. 2021. Vol. 65 (6).

References

1. Zaitseva-Chipak, N., Saprykina, M., & Hondiul, O. Future of work 2030: yak pidhotuvatys do zmin v Ukraini [Future of work 2030: how to prepare for changes in Ukraine]. Retrieved from: http://surl.li/pzazn [in Ukrainian].

2. Mozghova, H., Yevtushenko, V, & Mozghova, A. (2020). Formuvannia soft skills fakhivtsia v haluzi marke- tynhu na osnovi kompetentnisnoho pidkhodu [Formation of soft skills of a specialist in the field of marketing based on a competence approach]. Ekonomika ta suspilstvo - Economy and society, 22, 1-9 [in Ukrainian].

3. Robocha prohrama navchalnoi dysytspliny “Rozvy- tok soft skills”. KhNEU im. S. Kuznetsia [Work program of the educational discipline “Development of soft skills”].

4. Shymanovska-Dianych, L., Shymanovska, V, & Lozova, O. (2023) Pidkhody do formuvannia soft-skills fakh- ivtsiv kharchovoi promyslovosti [Approaches to the formation of soft skills of food industry specialists]. Akademichni vizii - Academic visions,17, 1-11 [in Ukrainian].

5. Angeli, L., Luca, M., Grossi, C., Fiore, F., Capac- cioli, A., Guarise, A. et al. (2020). Prove me wrong! How debating becomes the secret weapon to teach ICT students innovation and entrepreneurship, Proc. IEEE Int. Conf. Teach. Assessment Learn. Eng. (TALE), (pp.73-180). Takamatsu, Japan: IEEE.

6. Asarpota, J., & Banerjee, R. (2020). Developing innovation and entrepreneurship skills in engineering students: Simulation games in the Desert. Proc. Adv. Sci. Eng. Technol. Int. Conf. (ASET), (pp.1-7.). Dubai, United Arab Emirates: IEEE.

7. Barakat, N., & Aziz, S.A. (2023). Soft skills of engineering students. Annual Conference of the European Society for Engineering Education: Engineering Education for Sustainability, 137-144.

8. Barna, O., & Csete, M. S. (2022). Integrating sustainable competences and green skills in the Hungarian environmental engineering education. Annual conference of the European society for engineering education, proceedings, 50, 93-100.

9. Bosman, L., & Phillips, M. (2022). Integrating the entrepreneurial mindset into the engineering classroom. IEEE Trans. Educ, 65, 2, 150-155.

10. Browning, J.W. & Bustard, J.A. (2024). Systematic literature review of entrepreneurial education in electrical, electronic, and computer engineering curricula. IEEE access, 12, 7927-7941.

11. Dichev, C., & Dicheva, D. (2017). Gamifying education: what is known, what is believed and what remains uncertain: a critical review. International Journal of Educational Technology in Higher Education volume, 9, 1-36.

12. European Commission, Joint Research Centre, & Bianchi, G. (2020). Sustainability competences: a systematic literature review, Publications Office.

13. Groeneveld, W, Becker, B.A, & Vennekens, J. (2020). Soft skills: what do computing program syllabi reveal about non-technical expectations of undergraduate students? Annual conference on innovation and technology in computer science education, iticse, (pp. 287-293). New York: Association of Instructional Technology.

14. Holloway, E., & Linvill, J.S. (2023). Changing the conversation surrounding students' professional skills: making the case for the importance of professional skills, and more inclusive language. ASEE annual conference and exposition, conference proceedings, (pp.1-13). Baltimore, Maryland.

15. Kunicina, N., Bilic, I., Zabasta, A., Caiko, J. & Rib- ickis, L. (2019). Development of entrepreneurship skills for students creative thinking support in higher education, Proc. Int. Conf. Eng. Appl. (ICEA), (pp. 1-6). San Miguel, Portugal: IEEE.

16. Monnot, M., Laborie, S., Hebrard, G., & Dietrich, N. (2020). New approaches to adapt escape game activities to large audience in chemical engineering: numeric supports and students' participation. Education for Chemical Engineers, 32 (6), 50-58.

17. Moreno. E.D., Fernandes, J.M., Alves, V, Olave, M.E.L., & Afonso, P. (2022). Transforming ideas and developing entrepreneurship skills in computing sciences and informatics engineering courses. Proc. 11th Euro Amer. Conf. Telematics Inf. Syst, 1, (pp. 1-6). EATIS `22.

18. Olawale, D., Sanchez, J., Spicklemire, S., Ricco, G., Sarker, R., & Talaga, P. (2019). Promoting entrepreneurial mindset development in engineering students: Combining story-based learning with experiential design. Proc. IEEE Frontiers Educ. Conf. (FIE). (pp.1-5). Covington, Kentucky: IEEE.

19. Pirola, C., Peretti, C., & Galli, F. (2020). Immersive virtual crude distillation unit learning experience: the EYE4EDU project. Computers & chemical engineering, 140, 106973.1-106973.11.

20. Ramos, B., Santos, M.T.D., Vianna, A.S., & Kulay, L. (2023). An institutional modernization project in chemical engineering education in Brazil: Developing broader competencies for societal challenges. Education for Chemical Engineer, 44, 35-44.

21. Silla, C.N. (2021). Teaching entrepreneurship for computer science and engineering students using active learning pedagogical strategies. Proc. IEEE Frontiers Educ. Conf. (FIE), (pp.1-6). Lincoln, Nebraska: IEEE.

22. Stevens, M., & Norman, R. (2016). Industry expectations of soft skills in it graduates: a regional survey. In Proceedings of the Australasian Computer Science Week Multiconference (ACSW'16). (pp.1-9). New York: Association for Computing Machinery.

23. Szymkowiak, A., Melovic, B., Dabic, M., Jegana- than, K., & Kundi, G.S. (2021). Technology and Generation Z: The role of teachers, the internet, and technology in the education of young people. Technology in Society, 65 (6).

Размещено на Allbest.ru