Особливості формування моральної свідомості студентської молоді в закладах вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості формування моральної свідомості студентської молоді в закладах вищої освіти

Павленко Ірина Григорівна

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки

ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», Україна

Алексеева Оксана Радиславівна

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки

ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», Україна

Анотація

У статті особлива увага приділяється виявленню та обґрунтуванню деяких особливостей формування моральної свідомості сучасних студентів в ЗВО, визначається роль моральної свідомості в процесі формування духовного світу особистості та суспільства. Аналіз поняття «моральна свідомість», обґрунтування сутності, структури, компонентів, важливих особливостей формування моральної свідомості у студентів, які подано у статті, допоможуть у пошуку нових, ефективних шляхів удосконалення освіти у вищій школі, у створенні сучасних технологій та прогнозуванні результатів освіти майбутніх фахівців. Студентство є особливою соціальною категорією, яка являє собою організовану групу людей, які систематично та цілеспрямовано одержують знання та опановують професійні вміння. Саме формування моральної свідомості особистості майбутнього фахівця є невід'ємною частиною його професіоналізму.

Ключові слова: мораль, моральність, моральна свідомість, моральні цінності, духовна культура, моральна поведінка, студентська молодь.

У наш час, ринково-економічних, політичних й інформаційних трансформацій суспільство переживає духовну кризу, пов'язану з нівелюванням раніше існуючих моральних уявлень і відсутністю чітко окреслених ціннісних орієнтирів сьогодення, тому для сучасного суспільства проблема формування моральної свідомості набуває особливої актуальності.

Суспільні зміни позначаються на стані моральної свідомості молоді.

Саме студентство - особлива соціальна категорія, яка являє собою організовану групу людей, які систематично та цілеспрямовано одержують знання та опановують професійні вміння (Л. Столяренко, І. Зимня, М. Дьяченко, Л. Кандибович).

Аналіз психолого-педагогічної літератури демонструє, що увага дослідників зосереджується головним чином на проблемах морального виховання дошкільників (О. Кошелівська, Т. Фасолько тощо), молодших школярів (С. Бакуліна, О. Безверхий, С. Білозерська, О. Матвієнко, Р. Павелків, В. Плахтій, В. Салко, Л. Степаненко, О. Штихалюк тощо) та учнів підліткового віку (Ю. Алексєєва, І. Білецька, В. Болотіна, І. Кравченко, А. Малихін, Т. Малихіна, І. Романишин). Значно менше досліджень присвячено вивченню особливостей морального становлення особистості в юнацькому віці. моральна свідомість духовний світ

Проблема формування моральної свідомості та моральних цінностей студентів перебуває в центрі уваги сучасних вітчизняних дослідників: І. Бех, О. Бойван, Г. Васянович, А. Вербицький, О. Глузман, М. Євтух, Є. Зеленов, І. Зязюн, О. Коберник, Н. Коляда, О. Падалка, С. Совгіра, Н. Селіванова, О. Сухомлинська тощо.

Але необхідність підвищення рівня моральної свідомості сучасної молоді, викликана багатьма протиріччями, основним з яких є високі суспільні вимоги до моральної свідомості молоді та недостатнє теоретичне та практичне вирішення цього питання в педагогічній теорії,

Тому метою статті є обґрунтування особливостей та шляхів формування моральної свідомості студентської молоді в ЗВО.

Виховання моральної поведінки є забезпеченням цілісністю мотивів і дій особистості кожного студента. Моральні мотиви зумовлюють дію, надають поведінці особистісного сенсу. Мотиви діяльності студента складають систему сукупних механізмів його моральній регуляції. Моральна поведінка студента, у свою чергу, залежить від його моральної свідомості, саме вона характеризує систему установок, відносин та ставлень до тих чи інших моральних норм, але вони також можуть мати свою невизначеність відносно різних підходів, критеріїв та моральних цінностей. Для будь-якої моральної норми характерна відносна консервативність, яка може не відповідати сучасності, але водночас підтримуватись громадською думкою більшості, тому специфіка природи моральності полягає у забезпеченні саморегуляції поведінки. Так, моральна норма сама по собі не може бути надійним гарантом моральної поведінки студента. Моральна поведінка залежить від міри усвідомлення соціальної цінності тієї чи іншої моральної норми, її об'єктивних вимог, відповідності власним інтересам особистості.

На думку А. Донцова, моральна поведінка особистості студента пов'язана з високою культурою мислення, що передбачає високий тезаурус, самостійність оцінок, поглядів та суджень, творчий підхід до розв'язання будь -якої моральної ситуації, вміння відмежувати принципове, суттєве від особливого і малозначущого. До основних моральних якостей особистості студента вчений відносить розумність, альтруїзм або чуттєвість до справедливості, науковий світогляд, наявність морального ідеалу, моральну стійкість та самовизначеність, об'єктивність, здатність до самоаналізу своєї поведінки. Почуття совісті є ключовим внутрішнім моральним імперативом поведінки особистості студента, оскільки совість результує усвідомлення і переживання інтересів інших людей, колективу або всього суспільства, виступає як результат внутрішньої боротьби особистості між егоїстичними і альтруїстичними мотивами поведінки, в якій останні переважають і переборюють егоїстичні почуття. Совість - внутрішній механізм поведінки особистості і функціонує лише за умови її звільнення від механізмів зовнішнього соціального контролю і надання права особистості самостійного морального вибору. Механізм совісті підключається в моральну регуляцію поведінки особистості лише тоді, коли вона має чітке уявлення про сутність добра і зла, героїчного і ганебного [1 ].

Совість особистості студента представляє поглиблене усвідомлення моральних принципів, їх соціальну значущість і об'єктивну необхідність їх дотримання, тому її прояв як механізм внутрішнього самоконтролю поведінки детермінується активною розумовою діяльністю [2, с. 87].

Як уже говорилося, період навчання у ЗВО співпадає з періодом формування ціннісно-смислових характеристик особистості та сприяє їх подальшій інтеріоризації, що визнається важливою умовою самореалізації особистості у якості суб'єкта професійної діяльності. Розумова діяльність молоді набуває такого рівня розвитку процесів аналізу і синтезу, теоретичного узагальнення та абстрагування, який робить можливою самостійну творчу діяльність у певних галузях. Тенденція до причинного пояснення явищ, вміння аргументувати і доводити, критичність мислення надає молодим людям можливість досліджувати різні системи ціннісних орієнтацій, поглянути на світ іншими очима і побудувати власну систему цінностей, відмінну від батьківської.

Заклад вищої освіти є інституціоналізованою формою трансляції цінностей: протягом навчання у виші студент засвоює суспільні ідеали, які спонукають його до активності, в результаті якої відбувається їх предметне втілення. Проте цінності виступають як джерело індивідуальної мотивації поведінки особистості лише у випадку, коли інтеріндивідуальні ціннісні відносини трансформуються у інтраіндивідуальні механізми самовладання та саморегуляції.

Моральні цінності мають набувати особистісного смислу в пізньому юнацькому віці та періоді ранньої зрілості для оптимального морального розвитку особистості.

Слід зазначити, що моральна свідомість трактується науковцями (І. Булах, Ю. Алєксєєва) як специфічна форма духовної культури, яка спирається на загальноприйняті моральні норми й цінності, ідеали й принципи, поняття добра і зла, совісті й гідності, справедливості й відповідальності. Роль моральної свідомості в тому, що вона виступає регулятором поведінки і взаємин; за її допомогою здійснюються моральні санкції (схвалення чи засудження вчинків), що мають духовний характер і є не матеріальною мірою суспільної відплати (нагороди / покарання), а моральними оцінками, які індивід самостійно усвідомлює, внутрішньо приймає і згідно з ними спрямовує свої дії, мотивує, контролює й обґрунтовує свої вчинки, планує і виробляє власну позицію і лінію поведінки в межах референтної спільноти, офіційної групи чи суспільства в цілому [3].

І тут акцентуємо на духовних цінностях, які є складною системою психічних утворень, спрямованих на процес засвоєння (сприймання, інтеріоризацію, творення) морально-духовних орієнтацій людини. Духовні цінності (справедливість, великодушність, благородство, ввічливість, люб'язність, уважність, чемність, совісність, чесність, порядність, шанобливість, скромність, вдячність, відданість; гуманізм, альтруїзм, милосердя, толерантність, співчуття, поблажливість, терплячість, щирість тощо) є позитивною установкою особистості на духовні вчинки, і за умов їх цілеспрямованого формування вони можуть виступати у якості духовних потреб, тобто виступати системою мотивів активності людини, яка спонукає людину до різних видів духовної діяльності [4, с. 12].

Отже, особистісні цінності є одночасно когнітивними й мотиваційними утвореннями та виступають підставою для осмислення й оцінки особистістю соціальних об'єктів і ситуацій, які її оточують, і для поведінкових проявів у житті.

Студентський період розвитку характеризується внутрішньою потребою молодих людей в моральному самовизначенні, чутливістю до постановки моральних проблем, прагненням давати моральну оцінку явищам і вчинкам]. У формуванні моральних переконань виключно провідну роль відіграють емоції, адже поняття моралі не вичерпуються визначеннями раціонального змісту, в них залишається певний емоційний «залишок», що переживається індивідом в чуттєвій формі. Без емоційного переживання моральна дія залишається або випадковою, або формальною, а моральне переконання є надійним і ефективним керівником дій тільки тоді, коли наповнена як інтелектуальним, так і емоційним змістом [5, с. 193].

Крім теоретичних концепцій морального розвитку особистості в період студентства, існує низка досліджень, присвячених психологічним змінам сучасного покоління студентства, що відбулися протягом останнього десятиліття. На сучасному етапі соціально-економічного розвитку суспільства і держави в умовах тривалої нестабільності виявилися неактуальними ідеали минулого, а також окреслилася їх не визначеність у теперішньому та майбутньому. Отже, виділення адекватного ідеалу професійного та особистісного самовизначення з величезного потоку інформації стало непростим завданням для молоді, соціального досвіду у якої і так небагато. Це означає, що в даний період, юнацтву дуже важко виділити та засвоїти норми дорослого життя, і, як наслідок з цього, ситуація невизначеності та невпевненості у власному майбутньому.

Разом із нестабільністю, сучасний етап соціального розвитку суспільства «пересунув» у психологічному та діяльнісному сенсах межі різного віку у бік більш раннього настання соціальної зрілості. Цей процес відбувається за множинними формальними характеристиками. З одного боку, у чотирнадцять (раніше - шістнадцять) років юнаки та дівчата отримують паспорт, у вісімнадцять років - активне виборче право та можливість одружуватися. З іншого - значно збільшується соціальний інфантилізм серед молодого покоління, що виявляється у небажанні особистості брати відповідальність за власні вчинки та трактування гедонічного, демонстративного способу життя як сучасної, соціально прийнятної та моральної поведінки.

Крім вищезазначеного, у сучасних студентів спостерігається поширення технократичного мислення та уявлення того, що матеріальні блага отримані будь-якими шляхами, є моральними. Більшість студентів не пов'язує професіоналізм та моральні цінності, недооцінює глибокі знання, виявляє прагматизм, меркантильність та нерозуміння ролі гуманітарного знання. Багато студентів зупиняються на рівні пасивного відтворення некритично засвоєних знань, які не вміють аналізувати та систематизувати, робити висновки, викладати свою позицію. Таку ситуацію можна пояснити переходом до інформаційного суспільства і низкою соціально-економічних реформ в ринкових умовах, що спричиняється до того, що нове покоління студентства має високий рівень пристосовності до змінюваних умов, і водночас сприйнятливе до їх негативних компонентів [6, с. 1 00].

Та все ж незважаючи на відсутність морального ідеалу сучасної людини, зміни, що відбуваються в суспільстві мають тенденцію до гуманізації суспільного життя та потребою суспільства загалом морально-морального відродження. Під час здобуття особистістю вищої освіти у студента формується новий спосіб мислення, який проявляється в усвідомленій, чіткій світоглядній позиції, а також відповідальній поведінці.

Сформованість зрілої моральної свідомості в студентстві визначається сукупністю певних якостей, а саме: комунікативною спроможністю; навичками управління власною поведінкою; навичками прийняття відповідальних рішень; високим рівнем свідомості; здатністю орієнтуватися у складних життєвих обставинах [7, с. 114].

Висновки

Отже, теоретичний аналіз соціальної ситуації розвитку студентства й усвідомлення того, що дана вікова категорія молоді уже має певний рівень моральних знань, понять і уявлень (когнітивний компонент моральної свідомості) і що саме він, цей компонент, становить фундамент, базу, на якій ґрунтується світоглядний компонент (моральні переконання, ціннісні орієнтації, інтереси), дозволяє нам визначити структурні компоненти моральної свідомості студентської молоді.

Таким чином, структура моральної свідомості студентів складається з трьох компонентів, до яких ми відносимо засвоєння моральні знання норм та моральних категорій, моральні уявлення, поняття та наявність вироблених на основі них ціннісних орієнтацій, переконань та інтересів (когнітивно- світоглядний компонент); сформовані моральні почуття (емоційний компонент) та стосунки з однолітками, молодшими й старшими, зумовлені моральними мотивами (поведінковий компонент).

Список використаних джерел:

[1] Донцов А.В. (2000). Формування моральних механізмів поведінки студентської молоді. Харків: Шлях,

[2] Чорна Л.Д. (1991). Совість як регулятор моральності. Формування духовної культури студентської молоді. Київ: Вища школа,

[3] Булах І. С. & Алексеева Ю. А. (2010). Моральне зростання підлітків: сучасні технології консультативної діяльності. Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова.

[4] Кузнецов О.І. (2018). Психологічний аналіз та систематизація духовних цінностей особистості. Теорія і практика сучасної психології. Випуск 5. Вилучено з http://www.tpsp-joumal.kpu.zp.ua/archive/5_2018Z4.pdf

[5] Алексеева О.Р. Емпауермент-педагогіка як тренд освіти для сталого розвитку.

Ціннісно-орієнтований підхід в освіті і виклики євроінтеграції: матеріали

Міжнародної науково-методичної конференції (с. 193-195). 29-30 травня, 2020, Суми, Україна: Сумський державний університет.

[6] Павленко І.Г. Проблема студентської субкультури у формуванні морально- естетичних цінностей. Материали за 11-а международна научна практична конференция, "Образованието и науката на ХХІ век" (с. 97 - 102). 17-25 октомври, 2015, София, България: «Бял ГРАД-БГ» ООД.

[7] Заредінова Е.Р. (2020). Теоретичні і методичні засади формування соціокультурних

цінностей студентів в освітньому середовищі вищого навчального закладу (дис.... д-ра пед. наук: 13.00.07). Інститут проблем виховання. Київ, Україна. Вилучено з

https://ipv.org.Ua/wp-content/uploads/2020/11/dis_Zaredinova-1 .pdf

Размещено на Allbest.ru