Педагогічні умови формування соціальної компетентності особистості студентів-дизайнерів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Педагогічні умови формування соціальної компетентності особистості студентів-дизайнерів

Кардаш Олег Васильович - доктор технічних наук з технічної естетики, професор кафедри дизайну Київського університету імені Бориса Грінченка

Черновський Сергій Михайлович - старший викладач кафедри фізичного виховання Київського національного університету технологій та дизайну

У статті на базі аналізу багатьох наукових робіт розглянуто проблему надання творчого характеру навчання і засвоєння поданого матеріалу, де базовою основою людського сприйняття і розуміння може бути духовність. Послідовно проаналізовано складові педагогічної системи, такі, як: педагогічні умови; соціальна компетентність. Охарактеризовано педагогічну систему В. О. Сухомлинського в напрямку розкриття поняття духовності в навчальному процесі. Детально розглянуто поняття духовності в культурологічному і філософсько-соціологічному напрямах.

Ключові слова: педагогічна система; педагогічні умови; соціальна компетентність; студент-дизайнер; духовність; освітньо-виховне середовище; духовна культура; духовні цінності.

Kardash Oleg Vasylovych, Chernovskyi Sergey Mykhailovych

Pedagogical conditions for the formation of the social competence of the personality of design students

The article, based on the analysis of many scientific works, considers the problem of providing a creative nature of learning and assimilation of the presented material, where the basic basis of human perception and understanding can be spirituality. The components of the pedagogical system were consistently analyzed, such as: pedagogical conditions; social competence. The pedagogical system of V. O. Sukhomlynskyi in the direction of revealing the concept of spirituality in the educational process is characterized. The concept of spirituality in cultural and philosophical and sociological directions is considered in detail.

The analysis of competence functions and key competences was carried out. Emphasis is placed on important foundations for the design profession - an educational and educational environment that has certain spiritual guidelines. The prominent place of spirituality in social competence is indicated. Spirituality appears as an integral category expressing the theoretical-cognitive, artistic-creative and moral-axiological human activity. the concept of spirituality has its own semantics and borders on the concepts of imagination, figurative thinking, which characterizes the possibilities of perception of educational information by students, including design students. Prospects for further research lie in determining the components of design-projecting educational tasks based on spirituality in the educational process of training design students.

Regarding pedagogical conditions of social competence, the author T. G. Kachalova provided a thorough analysis of existing works. This work contains the following quote: The realization of the creative potential of the student's personality becomes possible through the creation of favorable psychological and pedagogical conditions for learning, which, in turn, requires taking into account the peculiarities of the student's personal development.

The conclusions state that The very concept of social competence is not reduced to the sum of knowledge, but is specified as the ability to solve complicating socially significant situations in order to enrich the social and personal selfrealization of the subject of the educational process. It is interesting to state that the concept of social competence is an integrated complex of partial competences based on the system of personal psychological abilities and moral values. As can be seen from the above, the following points are indicated: 1. the need to “create favorable psychological and pedagogical conditions for learning; 2. social competence is not reduced to the sum of knowledge, but is specified as the ability to solve complicating socially significant situations in order to enrich the social and personal self-realization of the subject of the educational process.

Keywords: pedagogical system; pedagogical conditions; social competence; design student; spirituality; educational environment; spiritual culture; spiritual values.

Вступ

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. Необхідно визначитися з провідними елементами системи освіти, які мають вплив на складові теми статті. Це дозволить суттєво поглибити пошук і значно відрізнити виконувану наукову роботу від багатьох існуючих. Особливий інтерес становлять поняття «соціальна компетентність» і «педагогічні умови». Лаконічне визначення, з урахуванням антропоморфного характеру, а не технологічних напрямків, таке - «Педагогічна система - це цілісна єдність всіх чинників, сприяючих досягненню поставлених цілей розвитку людини» [1]. Слід зазначити, що саме під цим кутом зору цікаво розглянути зазначену тему статті, враховуючи сучасний стан розвитку соціальних відносин і перспектив соціального розвитку молоді. Також, підсилює це таке: «Освіта - це процес і результат засвоєння індивідом досвіду, досягнення ним значного освітнього рівня, прилучення до культурних цінностей людства. Завданням професійної освіти є підготовка людини до професійної діяльності». Тобто, мабуть, слід тлумачити це таким чином, що перш за все це досвід, у тому числі з певним освітнім рівнем, і культурні цінності, щодо яких, мабуть, слід було б додати також - створені людиною у певні часові періоди її існування. Однак, у цих визначення відсутня вказівка на базову основу людського сприйняття і розуміння, якою може бути духовність, а, тим більше, засвоєння. Тобто, є прямий вплив на свідомість «антропоса», її «збудження». Це вже викликає необхідність дослідження його можливих варіантів та формулювання проблеми, що виникає, тобто, є необхідність навчання «збудження», а чи є необхідність засвоєння і чим цю необхідність характеризувати. Що пропонується і що можна запропонувати у якості базової основи. Зрозуміло, що поняття «засвоєння» повинно мати диференційований характер. Однак, безумовним, на наш погляд, повинно бути і є надання творчого характеру щодо якісного рівня процесу засвоєння.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В існуючих працях (1-10) досить докладно освітлено поняття «педагогічні умови і соціальна компетентність». В цих працях надано акцентовані характеристики, пов'язані з колом питань, підпадаючих до систематизованого аналізу, однак, тільки у вузькому розумінні вказаних понять та їх відношенні до навчального процесу, його методології, умов соціального середовища. В той же час, власне, маючи мову про навчальний процес, обов'язковим повинно бути врахування не просто соціального середовища, а і його інтелектуально-духовного потенціалу, в якому дуже цікавим напрямом є якісні характеристики.

Метою статті є осмислення місця духовного як особистості в навчальному процесі, так і духовного як складової його змісту і як складової інтелектуально-духовного потенціалу, який може бути основою характеристик особистості, пов'язаних із системним відображенням навчального процесу.

Виклад основного матеріалу дослідження

соціальна компетентність студент дизайнер

Під педагогічною розуміється система, яка безпосередньо реалізує педагогічні функції. Вона являє собою єдність взаємопов'язаних і взаємодіючих педагогічних явищ (елементів), цілісно спрямованих на досягнення певного педагогічного результату [6]. Є й більш розгорнуті варіанти визначення, коли педагогічна система призначена для педагогічного впливу на формування особистості та отримання педагогічного [6]. В той же час, цей термін застосовують для характеристики систем наукової і практичної діяльності. В означеній системі плідно працювали відомі педагоги (праці Я. А. Каменського, К. Д. Ушинського, В. Ф. Шаталова, В. О. Сухомлинського і ін.). За темою статті, вказаними складовими, було визначено значну кількість наукових робіт, і, відповідно, науковців. При цьому, в кожній науковій роботі подані певне трактування понять, які зазначені в темі, і, крім того, напрям або спеціалізацію, в яких також певним чином трактуються ці поняття. Професійна освіта є часткою системи освіти України, завдання якої полягає у підготовці людини до професійної діяльності, де є місце і студентам дизайнерам [6].

Педагогічна система В. О. Сухомлинського завжди викликала жвавий інтерес не тільки науковців і не тільки на Батьківщині «...став піонером цілісної освіти... та найвпливовішим радянським педагогом 1950-х та 1960-х років». У цей час В. О. Сухомлинський «був в авангарді суспільного інтересу», його твори перекладалися у всьому світу, і він був «удостоєний майже всіх почестей, які можуть бути видатному педагогу» [10]. Як вказано у [7], порівняльний аналіз систем В. Сухомлинського та А. Макаренка в англомовних дослідженнях здійснила Н. Дічек, що вказує на його беззаперечний авторитет в цій галузі. В. О. Сухомлинський першим вказав на провідну роль виховання у формуванні духовно багатої особистості, а також на те, що без духовності не може бути соціально-економічного прогресу. Багато уваги приділяв він організації педагогічної освіти, у тому числі, і це важливо, ним було організовано навчання батьків учнів. Чомусь цей факт науковців не дуже цікавить. Тобто, батьки повинні розуміти навчання дітей. І це, відповідно, вагомий важіль успіху їх навчання. Розглянемо особливості педагогічної системи В. О. Сухомлинського більш детально. Ефективність системи, за В. О. Сухомлинським, залежить від органічного поєднання впливу особи педагога з самовихованням учнів. Її основу складають: індивідуальний підхід до дитини, духовне багатство вчителя, педагогічна культура, такт учителя. У більш повному викладі педагогічна система В. О. Сухомлинського вміщує [7]: складові (педагогічну концепцію, педагогічну систему, авторську школу); суб'єкти (вчитель, учень, родина); мету (формування всебічно розвиненої особистості); принципи (гуманізму, унікальності дитини, природовідповідності, культуровідповідності, опори на позитивне в дитині, створення ситуації успіху, одухотворення знання, радості пізнання, створення «інтелектуального фону» школи, формування культури почуттів); напрями виховання всебічно розвиненої особистості (розумове, моральне, громадянське, трудове, фізичне, естетичне, патріотичне, ідейно-політичне виховання); форми і засоби навчання; засади внутрішкільного управління. Слід виокремити поняття «культуровідповідності, одухотворення знання, формування культури почуттів», які можна назвати беззаперечними принципами навчання студентів-дизайнерів і, саме формування культури почуттів, через які можливо реалізувати комунікацію.

Розглянемо більш детально поняття духовності в культурологічному і філософсько-соціологічному напрямах.

Культурологічний, в якому духовність постає як спосіб самобудови особи в межах культурного світу через самовизначення і самоспрямування, що передбачає не лише знання, але й почуття, що є вагомим важелем в дизайнерському фаху, осмислення дійсності, здатність до співпереживання. При цьому, слід зауважити. що це визначення має узагальнений характер. Слід було б визначити можливості набуття особою духовності. Яким чином особа набуває певної духовності. Що сприяє її розвитку в особі. Який світ може привабити особу і буде пов'язаний із певним світосприйняттям, як негативним, так і позитивним. Особа набуває певний духовний досвід, в якому дух може бути пригніченим, піднесеним, або ж - нейтральним. І, нарешті, який духовний досвід буде сприяти творчому розвитку особи і її розкриття в творчості. Як навчити позитивному духовному сприйняттю. Філософсько-соціологічний, в якому духовність розглядається як багатомірний соціально-історичний феномен, специфічність виявів якого зумовлена своєрідністю всесвітньої історії як поліцентричного утворення. При цьому, зауважується, що духовність є здатністю до позитивних перетворень фундаментального рівня, тобто до духотворних дій, які сприяють проявам духу [8]. Тільки та частина культури чи цивілізації, де норми чи мотивації оновлюються та перетворюються, є духовною, і являє собою духовні орієнтири. Пригнічення духу пов'язане з духовним рабством, коли підпорядковуються чужим духотворним діям.

В той же час, В. О. Сухомлинським зазначається, що «духовність - складне поєднання таких особливостей інтелектуальної почуттєво-емоційної та вольової сфер людської психіки, які сприяють формуванню потреби у пізнанні світу себе, інших людей та засвоєнню духовних цінностей. Надаючи великого значення духовному світові особистості яка тільки-но формується ми вкладаємо в поняття духовний світ, духовне життя такий зміст як розвиток, формування й задоволення її моральних інтелектуальних і естетичних запитів та інтересів.». Що, зауважимо, відповідне і щодо духовних цінностей, а до останніх, беззаперечно, відносяться і предмети культури. Також дуже слушною щодо національного самовизначення є ця важлива його педагогічна позиція, яка виходила за межі існуючого за його часів стереотипу: «... духовне суспільство можуть створити лише мудрі духовні люди, а таких людей може виховати лише духовність. Духовно-гуманістична система виховання ґрунтується на таких методологічних положеннях: духовність виражає динаміку суспільного та окремого людського життя; на формування духовності особистості впливають не тільки суспільні відносини а й певне специфічне середовище, у якому відбувається становлення особистості. Духовність постає як етична категорія, що є однією із найвищих цінностей, моральним виміром людської життєдіяльності, джерелом її етнічної самостійності.». Зазначимо. що «специфічним середовищем» може бути і проєктне. Зазначається [1], що, засвоївши духовні цінності багатої національної культури та усвідомивши своє місце і роль у світовій цивілізації, людина стає повноцінною, духовно багатою особистістю. а формування духовного світу особистості передбачає використання комплексного і системного підходів. До цього слід додати що у соціології, культурології та публіцистиці «духовністю» часто називають об'єднуючі засади суспільства, що виражаються у вигляді моральних цінностей і традицій, сконцентровані, як правило, у релігійних навчаннях та практиках, а також у художніх образах мистецтв. Дух як взаємодія мислительно-споглядальних та вольових процесів постійно об'єктивується в артефактах, створюючи світ культури. Також слід прийняти до уваги, що духовність постає як інтегральна категорія, що виражає теоретико-пізна- вальну, художньо-творчу та морально-аксіологічну активність людини [3].

Серед функцій компетентності слід виокремити інтегральні характеристики якості підготовки, як можливо дотичні до духовності, але все ж вони стосуються тільки особистісного й соціально значущого освітнього контролю. Як вказано у [3], компетентнісний підхід - це спрямованість освітнього процесу на досягнення інтегральних результатів у навчанні, якими є загальні (базові, ключові) і спеціальні (предметні) компетентності тих, хто навчається. У вищій освіті та професійній підготовці виділяють, крім загальних, професійні (пов'язані із спеціальністю) та фахові (пов'язані із спеціалізацією) компетентності. У педагогіці підхід визначають як «сукупність взаємопов'язаних понять, ідей і способів педагогічної діяльності», та методологічний інструментарій для рішення складних задач», шляхи і способи реалізації за певних умов (державна освітня політика, освітньо-виховне середовище тощо). І це має важливі підвалини щодо дизайнерського фаху - «освітньо-виховне середовище», яке має певні духовні настанови. Проведений нами аналіз ключових компетентностей (розглянутих на симпозіумі Ради Європи) показав тільки дотичність до поняття духовності компетенції «Думати - як уміти оцінювати твори мистецтва й літератури». Також проведений нами аналіз ключових освітніх компетенцій вказує на таке. Ціннісно-смислова компетентність, від якої залежить індивідуальна освітня траєкторія учня/студента та програма його життєдіяльності в цілому, стосується тільки світогляду. Загальнокультурна та особистісного самовдосконалення вміщують поняття духовності тільки як культурне узагальнення (у тому числі, досвід засвоєння учнем наукової картини світу, що розширюється до культурологічного й загальнолюдського його розуміння). Однак, яким чином духовність вплине на компетентнісні показники творчої роботи учня/студента? Адже саме від цього будуть залежати дотримання гуманістичних намірів, природо збереження та чуйне ставлення до етнотрадицій. Вказано [3], що у кожному навчальному предметі (освітній галузі) доцільно визначити необхідну й достатню кількість пов'язаних між собою реальних досліджуваних об'єктів, сформованих при цьому знань, умінь, навичок і способів діяльності, що складають зміст визначених компетентностей. Тут слід зауважити, що не зовсім зрозумілим є поняття «реальних досліджуваних об'єктів», однак, мова йде про певне конструювання. Тож, розглянемо її. Процедура конструювання освітніх компетентностей спирається на рефлексивне виявлення компетентнісного змісту існуючої освіти та містить у собі чотири етапи, в яких є пошук, побудова, проектування та проєкціювання з метою відображення в освітніх стандартах, навчальних програмах, підручниках і методиках навчання. Тобто, необхідно буде виконати певну дослідницьку роботу, а, якщо так, то на перший план виходить творчість як запорука якості кінцевого продукту.

Розглянемо особливості розуміння духовної культури і духовних цінностей. Як зауважено [9], компетентнісний зміст освіти проходить наскрізною лінією через усі навчальні предмети (освітні галузі), одержуючи кожного разу реалістичне, діяльнісне, особистісне й соціально значуще втілення на відповідному матеріалі. Можна з цим погодитися за умови обов'язкового врахування умов навчання і розвитку духовних цінностей (показників) в освіті.

Доведемо останнє. Виступаючи якісним показником духовного життя суспільства, духовна культура включає [9]: відтворення індивідуальної і суспільної свідомості; народну художню культуру; мистецтво як професійний вид художньої творчості; естетичну культуру; культуру наукового життя; культуру утворення; культуру виховання; культуру волі, совісті; культуру морально-духовного життя; інформаційну культуру. Також вказується [9] на духовне виробництво. Результатом цього виробництва є щонайменше три «продукти»: ідеї, теорії, образи, духовні цінності; духовні суспільні зв'язки індивідів; сама людина, оскільки вона, крім іншого, є істота духовна. Структурно духовне виробництво розпадається на три основних види освоєння дійсності: наукове; естетичне; релігійне. Звісно, що «образи» можуть бути наділені духовним та (чи) художньо-естетичним змістом і мають візуальне відображення певним чином в уяві людини, сприяючі засвоєнню інформації.

В роботі Грицак [2] подано аналіз наукових робіт багатьох авторів, присвячених визначенню поняття «педагогічні умови», а серед формулювань для їх розуміння, зупинимось на «4) вибір педагогічних умов визначається специфікою освітньої структури; 5) правильний вибір педагогічної умови забезпечує ефективність функціонування педагогічної системи.». А також [2]: «необхідно констатувати, що педагогічні умови викладач свідомо планує, частково удосконалює, коригує та змінює залежно від психо-фізіологічних якостей студентів, конкретної навчальної мети та ситуації. Проте без спеціально підібраних (розроблених, реконструйованих, видозмінних) педагогічних умов, які реалізуються на практиці, не можливий процес професійної підготовки майбутнього фахівця.». Слід зауважити, вказано на психо-фізіологічні якості студентів, але ж ніяким чином не прокоментовано.

Щодо педагогічних умов соціальної компетенції автором Качаловою Т Г [9] подано ґрунтовний аналіз існуючих робіт. В цій роботі є таке цитування: «Реалізація творчого потенціалу особистості студента стає можливою через створення сприятливих психолого-педагогічних умов для навчання, що потребує, у свою чергу, врахування особливостей особистісного розвитку студента». У висновках зазначено, що «...Саме поняття соціальної компетентності не зводиться до суми знань, а конкретизується як здатність вирішувати комплікативні соціально значущі ситуації з метою збагачення соціально-особистісної самореалізації суб'єкта навчального процесу.». Цікавим є формулювання про те, що поняття «соціальна компетентність» є «інтегрованим комплексом парціальних компетенцій, що базуються на системі особистісних психологічних здібностей, моральних цінностей». Як видно з наведеного, вказано на: 1. необхідність «створення сприятливих психолого-педагогічних умов для навчання»; 2. «соціальна компетентність не зводиться до суми знань, а конкретизується як здатність вирішувати компліка- тивні соціально значущі ситуації з метою збагачення соціально-особистісної самореалізації суб'єкта навчального процесу.». Однак, яким чином слід розуміти «сприятливі психолого-педагогічні умови для навчання»? І тут слід нагадати висловлення В. Сухомлинського: «Надаючи великого значення духовному світові особистості, яка тільки но формується, ми вкладаємо в поняття духовний світ, духовне життя такий зміст, як розвиток, формування й задоволення її моральних, інтелектуальних і естетичних запитів та інтересів.» То, мабуть, на наш погляд, ось як треба розуміти «сприятливі психолого-педагогічні умови для навчання». А звідси можна коригувати дії щодо соціальної компетентності студентів. Нарешті, в роботі [10] наголошено: «що соціальна компетентність - це інтегрована здатність, що містить інші ключові компетенції: духовну, громадянську, комунікативну, мовну, побутову». Саме духовна стоїть на першому місці. А: «Поняття соціальної компетентності тісно пов'язане з професійною компетентністю, без успішної взаємодії особистості із соціумом неможливе набуття навичок і вмінь, притаманних кваліфікованому фахівцю. Отже, важливим завданням для сучасної вищої освіти є формування та розвиток соціальної компетентності студентів, що є запорукою успішної реалізації майбутнього фахівця в професійній діяльності». Особливо слід зазначити - саме фахівця з дизайну. Також, серед інших проголошено, що освітній процес має бути спрямований: «.на формування у студентів системи знань про взаємодію у соціумі, розуміння системи соціальних цінностей», що також можна охарактеризувати певною духовністю. Таким чином, духовність, як чинник успішної підготовки фахівця, повинна мати відображення у відповідній навчальній документації і відповідне методологічне наповнення.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

Поняття «педагогічні умови», «компетентність», «соціальна компетентність студентів» викликають жвавий інтерес у дослідників і набувають певних уточнень і конкретизованих формулювань. Розвиток педагогічної науки, внаслідок врахування його сучасних тенденцій, суттєво впливає на сутність формулювань. Компонентом поняття «педагогічні умови» є визначена В. О. Сухомлинським духовність, в той же час поняття духовності є базовим для визначення поняття «соціальна компетентність студентів». Поняття духовності має свою семантику і межує із поняттями уява, образне мислення, що характеризує можливості сприйняття навчальної інформації студентами, у тому числі, студентами-дизайнерами. Перспективи подальших розвідок лежать у визначенні складових дизайн-проєктування навчальних завдань на базі духовності у навчальному процесі підготовки студентів-дизайнерів.

Список джерел

1. Білюк О. В. Духовний розвиток особистості з погляду В. О. Сухомлинського. [Електронний ресурс] 2012. Київ. / Режим доступу:...https://lib.chmnu.edu. ua > naukpraci > pedagogika П

2. Грицак Н. Р Поняття «педагогічні умови» в сучасних педагогічних студіях м. Ужгород, 15-16 лютого 2019 р. Київ. [Електронний ресурс] / Режим досту- пу:http://molodyvcheny.in.ua > conf > ped > 4.pdf

3. Духовність - Енциклопедія Сучасної України. Київ. 2005. [Електронний ресурс] / Режим доступу^ю com.ua https://esu.com.ua > article-19642].

4. Качалова Т Г Педагогічні умови формування соціальної компетентності студентів педагогічних університетів у процесі навчання гуманітарних дисциплін. [Електронний ресурс] 2006. Київ. / Режим доступу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua > irbis_nbuv > cgiirbis_64

5. Лукацька Я. С. Аналіз поняття «соціальна компетентність особистості» в українських та зарубіжних наукових працях. [Електронний ресурс] 2015. Київ. / Режим доступу: https://pedpsy.duan.edu.ua > images > PDF

6. Педагогічні системи. Система освіти України. [Електронний ресурс] Київ. 2016. / Режим доступу: https:// studfile.net > preview > page: 4 20 лют. 2016 р.

7. Педагогічна система В. О. Сухомлинського у сучасних працях [Електронний ресурс] Київ. / Режим доступу:...https://www.cuspu.edu.ua > 2014-rik > sektsiia-1 > 382...

8. Що таке духовність та навіщо вона потрібна? - Українська... [Електронний ресурс] Київ. / Режим доступу: https://www.pravda.com.ua > articles > 2009/06/1616 черв.2009р.

9. Що означає компетентнісний підхід у навчанні та вихованні. [Електронний ресурс] 2019. Київ. / Режим доступу: https://sites.google.com > teoria-pedagogicnoie-dialnosti].

10. Vasily Sukhomlinsky's My Heart I Give to Children - Liberated [Електронний ресурс] Київ. / Режим доступу:...https://liberatedtexts.com > a-p... 4 жовт. 2021

References

1. Bilyuk, O. V. (2012). Dukhovnyy rozvytok osobystosti z pohlyadu V. O. Sukhomlyns'koho. [Spiritual development of personality from the point of view of V. O. Sukhomlynskyi]. Kyiv.

2. Hrytsak, N. R. (2019). Ponyattya «pedahohichni umovy» v suchasnykh pedahohichnykh studiyakh m. Uzhhorod. [The concept of «pedagogical conditions» in modern pedagogical studios in Uzhgorod]. Kyiv.

3. Dukhovnist' Entsyklopediya Suchasnoyi Ukrayiny. (2005). [Spirituality - Encyclopedia of Modern Ukraine]. Kyiv.

4. Kachalova, T. G. (2006). Pedahohichni umovy formuvannya sotsial'noyi kompetentnosti studentiv pedahohichnykh universytetiv u protsesi navchannya humanitarnykh dystsyplin. [Pedagogical conditions for the formation of social competence of students of pedagogical universities in the process of teaching humanitarian disciplines]. Kyiv.

5. Lukatska, J. S. (2015). Analiz ponyattya «sotsial'na kompetentnist' osobystosti» v ukrayins'kykh ta zarubizhnykh naukovykh pratsyakh. [Analysis of the concept of «social competence of the individual» in Ukrainian and foreign scientific works]. Kyiv.

6. Pedahohichni systemy. Systema osvity ukrayiny. (2016). [Pedagogical systems. Education system of Ukraine]. Kyiv.

7. Pedahohichna systema V. O. Sukhomlyns'koho u suchasnykh pratsyakh. (2014). [Pedagogical system of V. O. Sukhomlynskyi in modern works]. Kyiv.

8. Shcho take dukhovnist' ta navishcho vona potribna? - Ukrayins'ka. (2009). [What is spirituality and why is it needed? - Ukrainian]. Kyiv.

9. Shcho oznachaye kompetentnisnyypidkhid u navchanni ta vykhovanni. (2019). [What does the competence approach in education and training mean]. Kyiv.

10. Vasily Sukhomlinsky's My Heart I Give to Children - Liberated. (2021). [Vasily Sukhomlinsky's My Heart I Give to Children - Liberate]. Kyiv.

Размещено на Allbest.ru