Педагогічні можливості профілактичної діяльності майбутніх фахівців правоохоронних органів із підлітками

Размещено на http://www.allbest.ru/

Педагогічні можливості профілактичної діяльності майбутніх фахівців правоохоронних органів із підлітками

Кравчук Олена Валентинівна, аспірант кафедри педагогіки та освітнього менеджменту Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

У статті розкрито педагогічні можливості профілактичної діяльності майбутніх фахівців правоохоронних органів із підлітками. Встановлено, що період становлення особистості майбутнього фахівця правоохоронних органів пов'язаний з важливим етапом розвитку його розумових здібностей та інтелекту. Доведено значущість мотивів навчальної діяльності: досягнення ефективності у профілактичній діяльності, афіліації, самоствердження, домінування. Розкрито роль освітнього процесу для майбутнього фахівця правоохоронних органів як лінії, траєкторії чи іншого каналу, якими він має рухатися.

Ключові слова: педагогічні можливості, профілактика, діяльність, майбутні фахівці, правоохоронні органи, підлітки, девіантність, соціальна зрілість.

Pedagogical opportunities of preventive activities of future specialists of law enforcement bodies with adolescents

Kravchuk Olena Valentinovna

афіліація профілактичний освітній підліток

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Аналіз сучасного стану розвитку суспільства свідчить про загострення соціально-демографічних процесів, зміни в соціально-економічному, політичному та суспільному житті, що несприятливо позначається на більшій частині населення.

До найуразливіших категорій населення відносяться діти. Серед неповнолітніх дедалі частіше проявляється девіантна поведінка. Причини цього здебільшого пов'язані з тим, що діти та підлітки з девіантною поведінкою є великою за чисельністю соціальною групою, яка не завжди має можливість без допомоги профільних та соціальних інститутів здійснювати власну життєдіяльність у межах правових норм, і тому потребує соціально-педагогічного супроводу. До таких соціальних інститутів належать уповноважені підрозділи органів Національної поліції.

Одним із шляхів профілактики подолання девіантної поведінки підлітків може стати вдосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців правоохоронних органів, що дозволить актуалізувати соціально-педагогічну модель діяльності фахівців, які беруть участь у соціалізації молодого покоління.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Профілактика подолання девіантної поведінки може будуватися на формуванні у підлітків гуманного ставлення до уявлення про людину як вищу моральну цінність. Це знайшло відображення у вивченні впливу середовища на розвиток особистості дитини, дослідженні проблеми виховання важких підлітків, обґрунтування необхідності комплексного підходу до проблеми профілактики девіантної поведінки дітей та підлітків, вивченні соціально-педагогічного захисту дітей, дослідженні структури, змісту, методів управління соціальних служб тощо (В. Барко [1], Л. Дунець [4], О. Новікова [6], С. Олексієнко [7] та ін).

Проте питання підготовки майбутніх фахівців правоохоронних органів до профілактики девіантності не набули глибокого висвітлення дотепер. Дослідження з подолання девіантної поведінки здійснюються за такими напрямами, як виявлення чинників, що зумовлюють девіантну поведінку підлітків; вивчення причин, що викликають відхилення у поведінці молоді; пошук шляхів подолання та попередження девіантної поведінки (А. Білоусов [2], В. Гурський [3], Г. Кудрявцева [5] та ін.).

Для виявлення педагогічних можливостей профілактичної роботи майбутніх фахівців правоохоронних органів необхідно розглянути умови та чинники, що сприяють досягненню вершин у своєму особистісному та професійному розвитку.

Метою статті є дослідження педагогічних можливостей профілактичної діяльності майбутніх фахівців правоохоронних органів із підлітками.

Виклад основного матеріалу дослідження

Період становлення особистості майбутнього фахівця правоохоронних органів пов'язаний з важливим етапом розвитку його розумових здібностей: суттєво розвиваються теоретичне мислення, уміння абстрагувати, робити узагальнення. Відбуваються якісні зміни в пізнавальних можливостях: йдеться вже не тільки про те, скільки і які завдання вирішує молода людина, а як вона це здійснює (нестандартний підхід до відомих проблем, уміння включати приватні проблеми у спільні, уміння ставити спрямовуючі питання) [1, с.177].

Розвиток інтелекту в період підготовки майбутнього фахівця правоохоронних органів тісно пов'язаний з розвитком творчих здібностей, що передбачають не просто засвоєння інформації, а прояв інтелектуальної ініціативи у процесі теоретичних та практичних занять.

На увагу заслуговують мотиви навчальної діяльності майбутніх фахівців правоохоронних органів, оскільки вони безпосередньо впливають на якість їх професійної підготовки.

Мотив досягнення ефективності у профілактичній діяльності займає значне місце у підготовці майбутніх фахівців і передбачає потребу в досягненнях, прагнення до успіху, прагнення до покращення власних результатів.

Мотив афіліації характеризує прагнення майбутніх фахівців до спілкування з підлітками; прагнення до створення, збереження, відновлення позитивних емоційних взаємовідносин з іншими людьми. Потреба спілкування, мотив афіліації впливає на професійну підготовку майбутніх фахівців правоохоронних органів: вдосконалює її, викликаючи задоволеність професійним і особистісним зростанням.

Мотив самоствердження проявляється у прагненні майбутніх фахівців впливати на підлітків, контролювати їх поведінку, бути авторитетними, переконувати (комунікативність з неповнолітніми та суб'єктами системи профілактики).

Мотив домінування підвищує ефективність навчальної діяльності, особливо тоді, коли вноситься елемент змагальності, і навіть коли цей мотив поєднується з мотивом досягнення.

Пізнавальна потреба у тому, що майбутній фахівець правоохоронних органів прагне розширити досвід, знання, прагне бути компетентним, розвивати здатність вільного оперування знаннями, фактами, прагне розуміти сутність проблеми тощо. Пізнавальна потреба у поєднанні з мотивом досягнення впливає на підвищення успішності, створює задоволеність учінням, оптимізує освітній процес [3, с. 170].

Для нашого дослідження надзвичайно важливе значення має розуміння С. Олексієнком освітнього простору як місця, де суб'єктивно задається безліч відносин та зв'язків, де здійснюється спеціальна діяльність різних систем (державних, громадських, змішаних) з розвитку індивіда, його професіоналізації. Також можливий і внутрішньо формований, індивідуальний освітній простір, становлення якого відбувається у досвіді кожного майбутнього фахівця правоохоронних органів [7, с. 123].

Уведення цього терміну в дослідження пов'язане з розкриттям освітнього процесу для майбутнього фахівця правоохоронних органів як лінії, траєкторії чи іншого каналу, якими він має рухатися.

Наше розуміння освітнього простору майбутнього фахівця правоохоронних органів пов'язане з розвитком індивідуальних форм розвитку та різноманітності освітніх можливостей курсантів. Таке його розуміння дозволяє, по-перше, залучити курсанта (одночасне співіснування) до можливостей і виборів більш широкого соціального простору. По-друге, долається парне (викладач - курсант) бачення освітньої діяльності. Фактично предметом аналізу та дій з підготовки майбутнього фахівця правоохоронних органів стають процеси, які враховують різних чинники, умови зв'язку та взаємодії суб'єктів, що визначають характер освітніх процесів у цілому.

Для підготовки майбутніх фахівців правоохоронних органів це має вирішальне значення, оскільки дозволяє самовизначатися у різноманітних сферах діяльності та у взаємодії з різними спільнотами; приймати управлінські рішення з орієнтацією на різноманітність освітніх інтересів та умов.

Очевидно, що освітній простір майбутнього фахівця правоохоронних органів стає чинником становлення його особистісних професійних якостей. У зв'язку з цим вважаємо можливим здійснити пошук чинників, здатних стимулювати майбутнього фахівця правоохоронних органів на розвиток, становлення особистісних та професійних якостей.

Розкриваючи етапи підготовки майбутнього фахівця правоохоронних органів, виділяємо такі:

1. Формування професійних намірів - усвідомлений вибір особистістю профілактичного спрямування своєї професійної діяльності на основі врахування індивідуальних психологічних особливостей, усвідомлення необхідності формування професійних цілей та шляхів до їх досягнення; орієнтації та самовизначення у аспекті майбутньої професійної діяльності.

2. Професійна підготовка - освоєння системи професійних знань, умінь, навичок, формування професійно важливих якостей особистості, позитивного ставлення та інтересу до профілактики девіантної поведінки підлітків. Цей процес, на наш погляд, має кілька рівнів та компонентів, взаємопов'язаних між собою:

- психологічний рівень (формування готовності до цього виду діяльності, усвідомлення своїх можливостей, здібностей, інтересів, що відповідають вимогам спеціальності);

- інтелектуальний рівень (засвоєння теоретичних знань, умінь та навичок відповідно до державного стандарту, володіння навичками професійного самовдосконалення);

- соціальний рівень (формування уявлення про соціальний статус фахівця, його актуальність у діяльності в суспільстві).

3. Професіоналізація - входження (адаптація) та освоєння професії, набуття професійного досвіду профілактичної діяльності, розвиток властивостей та якостей особистості, необхідних для кваліфікованого виконання роботи фахівця уповноважених підрозділів органів Національної поліції.

4. Майстерність. Ця якість характеризується творчим виконанням професійної профілактичної діяльності в роботі з девіантними підлітками, інтеграцією сформованих професійно важливих якостей особистості в індивідуальний стиль діяльності, постійним удосконаленням методик та технологій власної професійної діяльності.

У процесі професійного становлення майбутнього фахівця правоохоронних органів виокремлюємо два види найістотніших чинників:

- індивідуальний комплекс особистісних та мотиваційних характеристик, що забезпечують інтелектуальне та психологічне становлення майбутнього фахівця;

- організацію спеціальної початкової підготовки, що є найважливішою умовою стимулювання та управління внутрішнім процесом професійного становлення фахівця уповноважених підрозділів органів Національної поліції.

З цього випливає, що для побудови процесу підготовки майбутнього фахівця правоохоронних органів необхідно знати та враховувати чинники, що впливають на вибір професії загалом та на професійне становлення зокрема. Крім основних груп чинників, доцільно враховувати особистісні та се- редовищні чинники, взаємопов'язані між собою.

До особистісних чинників віднесено ціннісні (ставлення до освіти, ставлення до професії, життєві плани, поінформованість про зміст професії, уявлення про перспективи професії, ставлення до престижності професії), мотиваційні (зацікавленість у вирішенні професійних проблем, особистий інтерес, можливість проявити свої здібності, інтереси, бажання розвитку обраної галузі діяльності, отримання психологічних переваг, вирішення власних проблем, бажання бути потрібним людям, бажання займатися профілактичною діяльністю з неповнолітніми з девіантною поведінкою) та діяльні (освітні потреби, привабливість змісту освіти, досвід роботи у професійній сфері, реальна можливість застосувати свої знання на практиці) [6, с. 166].

До середовищних чинників відносимо соціально-економічні (затребуваність професії на ринку праці, можливість здобути соціально престижну освіту, конкурентоспроможність обраної професії, задоволеність змістом і умовами праці, її оплатою, престижністю професії) та соціально-педагогічні (задоволеність переліком пропонованих дисциплін, кваліфікаційними характеристиками; вимогами до особистих якостей, перспектив розвитку обраної сфери, якістю здобутої освіти, професіоналізмом викладачів, матеріально-технічним забезпеченням процесу навчання) [2, с. 100].

Середовищні чинники характеризуються: забезпеченістю всіх функцій, що становлять повний цикл соціально-педагогічної діяльності: організаційно-структурної цілісності, наявності функціональних, організаційних та особистісних відносин і зв'язків між суб'єктами.

У освітньому просторі виокремлюється три типи зв'язків суб'єктів соціально-педагогічного середовища;

- функціональний, що входить до загального циклу діяльності, ідеальний тип функціональних зв'язків - узгоджені та побудовані за типом професійної кооперації (партнерів);

- соціальні зв'язки організаційних структур, що характеризують ідеальний стан соціально-педагогічного середовища наявністю міжструктур- них зв'язків;

- міжсуб'єктивні та особистісні відносини визначаються цілісними установками конкретних суб'єктів соціально-педагогічного середовища [5, с. 169].

Вищезадеклароване дозволяє визначити перспективні теоретичні підходи, пов'язані з інтеграцією підготовки майбутнього фахівця правоохоронних органів. Необхідною умовою успішного становлення майбутнього фахівця правоохоронних органів, орієнтованого на профілактичну роботу з підлітками девіантної поведінки є його вміння як суб'єкта соціального, освітнього, сімейного простору, виявити суттєві зв'язки, тенденції, їх індикатори серед різних явищ. У цьому зв'язку доцільно розглянути функції підготовки майбутнього фахівця правоохоронних органів:

1. Освітньо-виховна функція пов'язана із забезпеченням цілеспрямованого педагогічного впливу на поведінку та діяльність курсантів, а також сприяння педагогічній діяльності всіх соціальних інститутів, що перебувають у зоні впливу освітнього закладу.

2. Діагностична функція пов'язана з постановкою обґрунтованого соціально-особистісного діагнозу курсанта, виявлення його потенційних можливостей у професійному становленні.

3. Організаторська функція спрямована на посилення здатності курсанта вирішувати проблеми на суб'єкт-суб'єктному рівні, здійснювати ефективну комунікацію, досягати значних результатів шляхом пошуку та впровадження нових ідей та координації зусиль у системі профілактики.

4. Прогностична, експертна функція пов'язана з проектуванням та прогнозуванням соціально-цінних якостей особистості курсантів у їх профілактичній роботі з підлітками девіантної поведінки.

5. Організаційно-комунікативна функція допомагає орієнтувати курсантів на соціальну мобільність і справедливість, самореалізацію, саморозвиток особистості, здійснювати індивідуальний вибір, і, як наслідок, такі фахівці здатні налагоджувати тісні зв'язки між різними соціальними інститутами.

6. Охоронно-захисна функція дозволяє допомогати майбутньому фахівцю правоохоронних органів у критичній ситуації.

7. Соціально-компенсаторна функція допомагає у розробці та реалізації комплексу додаткових заходів посилення профілактичної діяльності, що сприяє мінімізації негативних факторів соціалізації підлітків з девіантною поведінкою, стимулює пошук заходів, що підсилюють профілактичну складову професійної діяльності майбутнього фахівця.

Опанування означеними функціями дозволяє успішно вирішувати завдання щодо скорочення зон педагогічного та соціального ризику, наповнення середовища підготовки майбутніх фахівців правоохоронних органів продуктивним та гуманним змістом.

Для сучасного фахівця важливо оволодіти перспективними формами, засобами, прийомами, знайти індивідуальний спосіб їх застосування, поєднання у кожному конкретному випадку. Тому виникає необхідність переглянути парадигму становлення майбутнього фахівця і розглядати профілактичну діяльність майбутніх фахівців правоохоронних органів через призму готовності [3, с. 171].

Вищесказане дозволяє виділити критерії готовності майбутніх фахівців правоохоронних органів до профілактичної діяльності, які містять: необхідну суму особистісних, соціальних та професійних знань майбутнього фахівця про профілактичну діяльність; оволодіння видами, формами та методами профілактичної діяльності, що збагачують особистісне, соціальне та професійне становлення; соціальну зрілість, що виявляється в мотивованій готовності опановувати особистісні, соціальні та професійні знання про профілактичну діяльність та прагнення реалізувати їх у своїй практиці.

Відтак критеріями готовності майбутніх фахівців правоохоронних органів до профілактичної діяльності та їх показниками визначено:

- потребово-мотиваційний: соціальна зрілість майбутніх фахівців правоохоронних органів, яка проявляється в мотивованій готовності опановувати соціальні, особистісні та професійні знання про девіацію, девіантну поведінку, профілактичну, соціально-педагогічну роботу з підлітками;

- когнітивний: соціально-педагогічні знання, необхідні для профілактичної роботи з підлітками, наявність системи соціально-педагогічних знань про профілактичну роботу з ними, високий ступінь ініціативності у пошуку інформації про інноваційну роботу; вибір інноваційної соціально-педагогічної стратегії взаємодії фахівців правоохоронних органів із суб'єктами системи профілактики;

- операційно-практичний: практична готовність опановувати технології профілактичної, соціально-педагогічної діяльності майбутніх фахівців правоохоронних органів з підлітками; стійко та постійно проявляти активну форму особистої участі у профілактичній роботі, у виконанні інноваційних соціально-педагогічних проектів у роботі з підлітками, самостійно виявляти стійкий інтерес до проблеми профілактики девіантності підлітків; активно прагнути до діалогу з соціальними інститутами та відомствами у процесі взаємодії, соціально-педагогічного супроводу підлітків девіантної поведінки.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

Теоретичне дослідження проблеми девіантної поведінки підлітків показує, що до теперішнього часу з'явилася необхідність пошуку перспективних напрямів у діяльності фахівців уповноважених підрозділів органів Національної поліції.

Аналіз такого явища як девіантність серед підлітків дозволив розкрити сутність, структуру та особливості девіантної поведінки підлітків, визначити ознаки та причини її виникнення. Своєчасне виявлення девіантності є значною умовою подолання цього негативного соціального явища. Це вказує на актуальність дослідження та необхідність більш широкого використання профілактичного напряму у діяльності інших соціальних інститутів.

Аналіз змісту традиційної підготовки майбутніх фахівців правоохоронних органів, реальної профілактичної роботи з підлітками девіантної поведінки показав, що сучасна соціально-економічна, політична криза стала основою для появи кризового стану у їх підготовці.

Базовими у здійсненні профілактичної діяльності повинні стати педагогіка співробітництва, гуманістична педагогіка, соціальна педагогіка, зміст яких формує мотиви навчальної діяльності майбутніх фахівців правоохоронних органів, що впливають у свою чергу на якість професійної підготовки та формування особистості майбутнього фахівця.

Проведене дослідження не претендує на повне вирішення завдань підготовки майбутніх фахівців правоохоронних органів до профілактики девіантності у підлітків. До питань, які потребують нагального вирішення віднесено: дослідження ролі особистісного компонента у майбутніх фахівців правоохоронних органів у їх профілактичній роботі з підлітками девіантної поведінки, етизації та гуманізації їх підготовки до профілактики девіантності у дітей та підлітків.

Список джерел

1. Барко В.В., Барко В.І., Остапович В.П. Професійна психологічна підготовка поліцейських Національної поліції України. Науковий вісник Херсонського державного університету. Херсон. 2018. Вип. 2. Т 1. С. 176-181.

2. Білоусов А.В. Актуальні питання формування професійно-комунікативної компетентності у майбутніх дільничних офіцерів поліції у ЗВО МВС України. Інноваційна педагогіка. К. : 2023. Вип. 61. Т. 1. С. 98-103.

3. Гурський В.Є. Професійна психологічна підготовка майбутніх поліцейських у закладах вищої освіти України зі специфічними умовами навчання. Правовий часопис Донбасу. 2019. № 3 (68). С. 167-173.

4. Дунець Л.М., Павліченко А.П. Особливості професійного спілкування майбутніх працівників поліції. Актуальні проблеми психології. 2019. Т 1. Вип. 54. С. 3-8.

5. Кудрявцева Г.І. Особливості підготовки працівників Національної поліції України до професійної діяльності. Інноваційна педагогіка. К. : 2018. Вип. 6. С. 166-170.

6. Новікова О.О., Пономаренко К.В. Особливості комунікативної компетентності працівників поліції. Правовий часопис Донбасу. 2018. № 3 (64). С. 164-168.

7. Олексієнко С.Б., Герман Л.В. Значущість комунікативної складової в професійно-психологічній підготовці правоохоронців. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: Психологічні науки. К. : 2015. № 1. С. 117-126.

References

1. Barko V.V., Barko V.I., Ostapovych V.P. (2018). Profesiina psykholohichna pidhotovka politseiskykh Na tsionalnoi politsii Ukrainy. [Professional psychological training of police officers of the National Police of Ukraine]. Kherson.

2. Bilousov A.V. (2023). Aktualnipytannia formuvannia profesiino-komunikatyvnoi kompetentnosti u maibutnikh dilnychnykh ofitseriv politsii u ZVO MVS Ukrainy. [Actual issues of professional and communicative competence formation among future precinct police officers in the Ministry of Internal Affairs of Ukraine]. Kyiv.

3. Hurskyi V.Ye. (2019). Profesiina psykholohichna pidhotovka maibutnikh politseiskykh u zakladakh vyshchoi osvity Ukrainy zi spetsyfichnymy umovamy navchannia. [Professional psychological training of future police officers in higher education institutions of Ukraine with specific training conditions.]. Donbas.

4. Dunets L.M., Pavlichenko A.P. (2019). Osoblyvosti profesiinoho spilkuvannia maibutnikh pratsivnykiv politsii. [Peculiarities of professional communication of future police officers].

5. Kudriavtseva H.I. (2018). Osoblyvosti pidhotovky pra tsivnykiv Natsionalnoi politsii Ukrainy do profesii noi diialnosti. [Peculiarities of training employees of the National Police of Ukraine for professional activities]. Kyiv.

6. Novikova O.O., Ponomarenko K.V. (2018). Osoblyvosti komunikatyvnoi kompetentnosti pratsivnykiv politsii. [Peculiarities of communicative competence of police officers.]. Donbas.

7. Oleksiienko S.B., Herman L.V. (2015). Znachushchist komunikatyvnoi skladovoi v profesiino-psykholohichnii pidhotovtsi pravookhorontsiv. [The importance of the communicative component in the professional and psychological training of law enforcement officers].

Размещено на Allbest.ru