Організація творчої діяльності майбутнього вчителя початкової школи у процесі професійної підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація творчої діяльності майбутнього вчителя початкової школи у процесі професійної підготовки

Словік Оксана Миколаївна

У статті розкрито організаційні засади творчої діяльності майбутнього вчителя початкової школи у процесі професійної підготовки. Встановлено, що процес професійної підготовки - це багатогранне утворення, компоненти якого взаємопов'язані та взаємозумовлені, і відсутність у майбутнього вчителя хоча б одного з них обов'язково призведе до виникнення диспропорції у структурі особистості фахівця. Ідеалом є вільна творча особистість, здатна до самоідентифікації, саморозвитку та самореалізації в постійно мінливому соціокультурному середовищі. Доведено необхідність дослідження досвіду, накопиченого в арсеналі педагогіки щодо організації умов творчої діяльності студентів у педагогічних ЗВО.

Key words: організація, творчість, діяльність, майбутні учителі, початкова школа, професійна підготовка, організація творчої діяльності.

SLOVIK Oksana Mykolayivna. ORGANIZATION THE CREATIVE ACTIVITY OF THE FUTURE PRIMARY SCHOOL TEACHER IN THE PROCESS OF PROFESSIONAL TRAINING

The article reveals the organizational principles of the creative activity of the future primary school teacher in the process of professional training. It has been established that the process of professional training is a multifaceted formation, all components of which are interconnected and mutually conditioned, and the absence of at least one of them in the future teacher will necessarily lead to a disproportion in the personality structure of the specialist. The ideal is a free creative personality capable of self-identification, self-development and self-realization in a constantly changing socio-cultural environment.

The necessity of researching the experience accumulated in the arsenal of pedagogy regarding the organization of the conditions of creative activity of students in pedagogical higher education institutions is proved.

The following methods of organizing creative activity are highlighted: the «creative field» method; brainstorming; focal blocks; synectics; solving creative tasks; morphological analysis; control questions; independent work; research work; creative task; creative games; co-creative subject-subject interaction of the teacher and students; dialogic communication; method of physical processes; creative ensemble; hygiene of creativity. початкова школа професійна підготовка

The conditions of the process of development of the future teacher's creative activity in the process of professional training are revealed, which are presented as a combination of external (objective), internal (subjective) and integrative. External conditions - subject-subject interaction of the teacher and students, formation of an individual style of activity, creation of situations of success, development of creative abilities of future teachers - provide organization, stimulation, management of the process of development of creative potential. Internal conditions - emotional and valuable attitude to creative activity, students' ability to reflective activity, the presence of internal personal freedom - form the personal, psychological mechanisms of this process. An integrating condition for the development of students' creative potential is a humanistically oriented creative educational activity, because only on the basis of such activity will the external and internal conditions manifest themselves most deeply and clearly.

Keywords: organization, creativity, activity, future teachers, primary school, professional training, organization of creative activity.

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Поступальний соціально-економічний розвиток суспільства у всіх сферах вимагає активного залучення до суспільного обігу інтелектуального, творчого потенціалу практично кожної людини. Ця установка особливо актуальна для освіти, найважливіше завдання якої - надати кожному можливість повністю розкрити свої задатки та розвинути здатність до творчості.

У сучасній педагогічній теорії мають відбуватися суттєві зміни у визначенні змісту, способів та методів роботи з активізації творчого потенціалу, розвитку особистості майбутнього вчителя у процесі професійної підготовки, що дозволить мобілізувати творчу активність студентів та підготувати конкурентоспроможного фахівця.

Актуальність обраної проблеми визначається також особливостями діяльності вчителя початкових класів. Тенденції розвитку початкової школи припускають ускладнення навчальної діяльності вчителя, посилення творчого характеру викладання, вміння вести роботу в умовах багатоваріантних, комплексних програм.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У сучасній науці ідея вивчення творчості як механізму розвитку особистості, сутності педагогічної творчості обґрунтована науковцями (М. Климович [1], В. Підгурська [6], К. Свіріліна [8], М. Шкабаріна [9] та ін.).

Науковці педагогічну творчість розглядають у двох аспектах: процесуальному та особистіс- ному. У зв'язку з цим виникає проблема розвитку творчих здібностей студентів та індивідуально-творчого стилю їх майбутньої діяльності. На існування стилю діяльності вказують автори (Л. Коваль [2], О. Ліннік [5] та ін.).

Проблемі професійної підготовки майбутнього вчителя, зокрема початкової школи приділяється значна увага у педагогічній та методичній літературі. Розглядаються різні аспекти цієї проблеми: безперервність професійної освіти, напрями та зміст професійної підготовки особистості (О. Комар [3], О. Красовська [4], Т Садова [7] та ін.).

Поняття «професійна підготовка», у визначені дослідників означає цілеспрямований динамічний процес безпосереднього оволодіння професією, кінцевою метою якого є формування комплексу професійних якостей особистості.

Залишаються мало дослідженими питання: створення науково обґрунтованої системи підготовки у ЗВО майбутнього фахівця, здатного творчо здійснювати професійну діяльність, умови організації творчої діяльності у процесі професійної підготовки; методи та прийоми самостійної творчої діяльності; технології навчальної, позаау- диторної, дослідницької та практичної діяльності майбутніх учителів початкової школи.

Метою статті є розкриття організаційних засад творчої діяльності майбутнього вчителя початкової школи у процесі професійної підготовки.

Виклад основного матеріалу дослідження

Професійна підготовка - динамічне явище, детерміноване багатьма внутрішніми та зовнішніми чинниками. Тому зустрічається багато труднощів щодо визначення її сутності та показників.

Системно-структурний аналіз та діяльнісний підхід дозволили схарактеризувати професійну підготовку через такі етапи: 1) адаптація до професії; 2) самоактуалізація студента в пізнавально-професійній діяльності; 3) формування професійно-педагогічної діяльності у студентів на основі пізнавально-діяльнісного підходу (цей етап співвідносимо з педагогічною практикою); 4) етап особистісного перетворення, творчого натхнення під час виконання педагогічного дослідження, що передбачає виконання всіх видів творчої педагогічної діяльності (Л. Коваль [2], О. Комар [3], Т Садова [7], М. Шкабаріна [9] та ін.).

Відтак, можемо стверджувати, що процес професійної підготовки - це багатогранне утворення, всі компоненти якого взаємопов'язані та взаємозумовлені, і відсутність у майбутнього педагога хоча б одного з них обов'язково призведе до виникнення диспропорції у структурі особистості фахівця. Ідеалом є вільна творча особистість, здатна до самоідентифікації, саморозвитку та самореалізації в постійно мінливому соціо- культурному середовищі.

Узагальнюючи багаторічні спостереження, можна стверджувати, що, у процесі підготовки майбутнього вчителя початкової школи на сучасному етапі практично здійснюється переважно одноманітне відтворення недостатньо творчого, ініціативного фахівця. Це призводить до втрати інтересу студентів до потреби творчості, самостійності видів і форм роботи, зниження позитивної мотивації учіння.

У зв'язку з цим виникає необхідність дослідження досвіду, накопиченого в арсеналі педагогіки щодо організації умов творчої діяльності студентів у педагогічних ЗВО.

Дослідниками М. Климович [1], В. Підгур- ською [6], К. Свіріліною [8], розроблено концепцію, яка передбачає перетворення закладу вищої освіти «зі школи знань на школу творчості».

Як гіпотезу науковцями сформульовано умови, що сприяють формуванню творчої особистості студента:

1) розробка моделі творчої особистості, ядром якої є творчі здібності студента;

2) максимальне використання можливостей студентів у розвитку їх творчих здібностей з переходом виховання у самовиховання, педагогічного управління у самоврядування студентів з організації різних видів творчості (наукового, навчального, технічного тощо);

3) збільшення питомої ваги інтенсивних методик організації творчої діяльності студентів (дискусій, ділових ігор тощо);

4) поєднання колективної та індивідуальної творчої діяльності студентів, заохочення співробітництва та змагальності, оцінка творчих досягнень кожного студента.

Для реалізації зазначених положень розроблено програмно-цільовий підхід, за яким виділено чотири рівні розробки та здійснення програм: загальноуніверситетський, факультетський, груповий, особистісний. Істотно новими є, на наш погляд, 3-й та 4-й рівні.

Найбільшу конкретність мають особисті програми студентів із саморозвитку творчих здібностей. Програма передбачає не лише визначення галузі наукових інтересів, планування роботи з обраної теми, а й виявлення творчого потенціалу та його подальший розвиток. Програми складаються на першому курсі та щорічно коригуються.

О.Красовська вважає за доцільне запровадження «Книжки творчих досягнень» для кожного студента. У ній має відзначатись те, чого досяг студент понад навчальну програму (участь чи перемога у конкурсах, змаганнях тощо). Для оцінки використовується 9-бальна шкала з критеріями: соціальна значимість і новизна результату, оригінальність та якість результату, трудомісткість та труднощі вирішення творчої задачі. Оцінка творчих здобутків ставиться за двома підписами: викладача та представника студентської громадської організації [4, с. 135].

Широкого поширення набув напрям дослідження творчої обдарованості, за яким усі мето- дики спрямовані на виявлення тих чи інших осо- бистісних характеристик та встановлення їхнього зв'язку з творчим потенціалом. До таких напрямів для виявлення інтелектуальної активності віднесено метод «креативного поля». Діяльність респондента в «креативному полі» складається з двох нашарувань. Перше, поверхневе - задана діяльність, орієнтована на результат та оцінку; другий, глибинний шар, неочевидний для випробуваного.

Найбільш поширеним методом є «мозковий штурм» (брейнстормінг) (О. Комар [3], О. Красов- ська [4], К. Свіріліна [8]). О. Красовська пропонує педагогічну назву цього методу - метод колективного пошуку оригінальних ідей. Суть його полягає в тому, щоб відокремити процес генерування ідей від їхньої оцінки. Ідеї рішення перебувають у підсвідомості людини, і щоб їх вилучити, потрібно створити умови внутрішні, і зовнішні. На усунення цих бар'єрів і спрямовані правила, які лягли в основу мозкового штурму: заборона критики, заохочення фантазії, прагнення великої кількості ідей тощо [4, с. 137].

Роль викладача зводиться до створення сприятливої атмосфери. Від нього вимагається здатність до імпровізації та володіння технікою організації колективної роботи. Як різновид мозкового штурму, під час індивідуального штурму учасники по черзі беруть на себе роль «генератора» і «критика». Перші мають виставити якнайбільше ідей, не оцінюючи їх з погляду придатності, друга група критикує запропоновані ідеї.

К. Свіріліною запропоновано нову модифікацію мозкового штурму - діалог з деструктивно відносною оцінкою. Крім активізації творчих потреб учасників автор ставить завдання розвитку критичного мислення та пропонує шляхи їх вирішення [8, с. 99].

Метод фокальних блоків (метод каталогу) у процесі застосування якого будь-яке випадкове слово зі словника або книги пов'язується з назвою об'єкта винаходу. Згідно з цим методом, вибирається об'єкт або явище, що потребує зміни або вдосконалення. Називається кілька випадкових об'єктів і складається перелік їх ознак, властивостей, які приписуються фокальному об'єкту. Отримані ідеї оцінюються без упередження та відбираються.

Метод синектики передбачає поєднання різних елементів у 4 етапи: 1) ретельно підбирається група з 5-6 осіб; 2) деякий час група тренується у використанні аналогії на вирішення творчих завдань на задану тему; 3) завдання аналізується та починається пошук його вирішення; 4) оцінка результатів рішення, їх оптимізація та впровадження.

В організації творчості за методом синектики важливу роль відіграє підбір людей, встановлення між ними інтелектуального контакту; вироблення здібності до синетичного мислення, що потребує вміння забувати традиційні шляхи мислення; вибудовувати асоціації; вміння дотримуватись важливих рішень; щира терплячість до чужих ідей, готовність до їхнього обговорення; цілеспрямованість та глибока віра в успішному вирішенні; звичка знаходити незвичайне у звичайному [2, с. 108].

Важливою умовою розвитку творчої особистості студента є використання інтенсивних методів вирішення творчих завдань. Вони були створені, як правило, винахідниками-практиками для вирішення технічних завдань, але деякі використовувалися також у навчальній діяльності.

В якості показників ефективності діяльності студентів при вирішенні завдань Т. Садова пропонує такі: правильність вирішення завдання; новий спосіб вирішення та здатність наукового обгрунтування вибору; ступінь самостійності студентів у знаходженні правильного способу рішення [7, с. 168].

Метод морфологічного аналізу, на думку О.Ліннік, у тому, щоб розкрити перспективу повного знання предмету. Існують три основні морфологічні методи: використовуючи метод систематичного покриття поля, дослідник спирається на безперечні наукові відомості та поширює відоме на невідомі ділянки «поля знань». Якщо це поле виявляється порожнім, то на це мають бути серйозні причини, і отже велика ймовірність відкриття. Другий метод - метод заперечення та конструювання. Метод грунтується на тому, що будь- яке твердження не може бути абсолютно вірним. Сенс методу полягає у відмові від тих чи інших фундаментальних уявлень та заміні їх якісно іншими. Третій метод - морфологічна скринька, реалізується як таблиця, в якій основним елементом є якості, що не суперечать одна одній. Після побудови таблиці здійснюють відбір найважливіших варіантів [5, с. 27].

Творчі і відтворювальні завдання тісно пов'язані між собою: відтворювальні завдання становлять основу для творчих, а творчі є вищим ступенем пізнавальної діяльності для відтворення отриманих завдань. Творчі завдання за характером та цілям неоднорідні. Вони розділені на три групи: аналітичні, пошукові та проблемні. До завдань аналітичного типу ми віднесли ті, які мають на меті поглиблений аналіз досліджуваних явищ, фактів на основі поєднання теоретичних знань з практичною професійною діяльністю. До завдань пошукового типу відносимо завдання, спрямовані на активний, самостійний пошук найбільш раціонального способу їх вирішення. До завдань проблемного типу відносимо такі завдання, які спрямовані на знаходження та розкриття протиріч. Для вирішення творчих завдань проблемного типу студентам необхідно вміти: самостійно бачити проблему, формулювати та переформулювати її на основі розкриття причинно-наслідкових зв'язків; аргументовано доводити правильність суджень чи спростовувати їх; висловлювати свої міркування, здійснювати оцінку.

Важливим способом організації творчої діяльності студентів є самостійна робота як вид навчальної діяльності, який відповідає конкретній дидактичній меті та задачі; формує вміння та навички, підвищує ступінь самостійності; виробляє психолого-педагогічну установку на пізнавальну діяльність та активність студентів. Самостійна робота покликана активізувати творче мислення, стимулювати пізнавальну активність, сприяти виявленню та розвитку педагогічної креативності майбутнього вчителя початкової школи.

Залучення студентів до самостійної дослідницької діяльності також є одним із методів організації творчої діяльності. Разом із посиленням дослідницьких основ у професійній діяльності, які є неодмінною умовою творчої педагогічної діяльності, змінюється й уявлення про вимоги до підготовки майбутнього творчого вчителя.

У процесі підготовки майбутнього вчителя початкової школи пропонуємо серед методів організації творчої діяльності - метод творчих ігор. До них відносяться колективне вигадування казки, колективне створення картини на дошці, спектаклі, а також індивідуально-змагальне розв'язання різноманітних проблемних ситуацій.

Творчі ігри знімають психологічну напругу, виявляють індивідуальну своєрідність, встановлюють комфортний психологічний клімат групи [8, с. 99].

До прийомів здійснення творчої діяльності у процесі професійної підготовки відносимо су- б'єкт-суб'єктну взаємодію викладача та здобува- ча. Така взаємодія є предметним процесом спільного пошуку істини як способу розвитку самих учасників, їх самосвідомості.

Серед прийомів організації творчої діяльності виділяємо співтворчість з талановитою, творчою особистістю. Згідно з В. Підгурською, творчий викладач, сприймаючи кожне завдання як унікальне і пропонуючи оригінальні способи його вирішення, передає («транслює») свій творчий потенціал студентам. З таким викладачем студенти самостійніші, ініціативніші, здатні до пошуку неординарних рішень [6, с. 297].

Такий прийом як формування індивідуального стилю діяльності розглядається нами як комплексна характеристика індивідуальних особливостей, специфіка якого визначається змістовим аспектом мотиваційної сфери, особливостями особистості, властивостями темпераменту, індивідуальними відмінностями пізнавальних процесів; як система найбільш ефективних прийомів та способів організації здобувачів до самостійної роботи.

Метод створення ситуації успіху передбачає наявність такої ситуації, яка сприятиме покращенню емоційного клімату, формуванню сталої мотивації діяльності. Доцільно скористатися прийомами: «емоційного погладжування»; словесної підтримки; «прихованого педагогічного інструментування» (непомітна допомога, словесна інструкція тощо); «колективної радості» (спільні переживання); «позитивної оцінки парціального результату» (виділення найбільш оригінальної деталі результату) [4, с.136].

У процесі підготовки майбутнього вчителя початкової школи виділяємо методи театральної педагогіки, зокрема такі.

1. Творче самопочуття. Такий душевний та тілесний стан людини, що сприятливо впливає на творчий процес. Цей стан характеризується найбільшою увагою, уявою, спостережливістю, підбором вдалих мовних зворотів.

2. Метод фізичних процесів - творення педагогічного акту на основі педагогічної техніки.

3. Творчий ансамбль. Для плідної творчої роботи акторові необхідно мати такі якості, як відчуття партнера, вміння включитися в загальний процес роботи і відчути себе членом творчого колективу, який узгоджено здійснює спільну важливу справу.

4. Гігієна творчості пов'язана з підготовкою до творчого процесу, налаштування органів чуттів, що підтримують у творчій особистості здатність залагоджувати найдрібніші зміни у навколишній обстановці та поведінці партнерів.

Наша позиція полягає в тому, що артистичні та режисерські здібності становлять не окремий блок, а органічно входять до складу спеціальних педагогічних здібностей, стимулюють розвиток творчих здібностей майбутнього вчителя.

Отже, сучасна початкова школа зможе успішно виконувати свою соціальну роль, що постійно ускладнюється, лише тоді, коли в ній будуть працювати вчителі, які відрізняються здатністю до постійного творчого пошуку, володіють високим професіоналізмом, морально-гуманними якостями, вмінням приймати сміливі самостійні рішення.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

На основі теоретичного аналізу наукової літератури виявлено умови забезпечення процесу розвитку творчої діяльності майбутнього вчителя у процесі професійної підготовки, які представлені у сукупності зовнішніх (об'єктивних), внутрішніх (суб'єктивних) та інтегруючих. Зовнішні умови - суб'єкт-суб'єктна взаємодія викладача та студентів, формування індивідуального стилю діяльності, створення ситуацій успіху, розвиток креативних здібностей майбутніх учителів - забезпечують організацію, стимулювання, управління процесом розвитку творчого потенціалу. Внутрішні умови - емоційно-ціннісне ставлення до творчої діяльності, здатність студентів до рефлексивної діяльності, наявність внутрішньої свободи особистості - формують осо- бистісні, психологічні механізми цього процесу. Інтегруючою умовою розвитку творчого потенціалу студентів є гуманістично орієнтована творча навчальна діяльність, оскільки тільки на основі такої діяльності найбільш глибоко та чітко проявлять себе зовнішні та внутрішні умови.

У результаті аналізу літератури ми виділили такі методи організації творчої діяльності: метод «креативного поля», брейнстормінг (мозковий штурм), фокальних блоків, синектики, вирішення творчих завдань, морфологічний аналіз, контрольних питань, самостійна робота, дослідницька робота, творче завдання, творчі ігри, співтворча су- б'єкт-суб'єктна взаємодія викладача та студентів, діалогове спілкування, метод фізичних процесів, творчий ансамбль, гігієна творчості.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у обтрушувані моделі процесу професійної підготовки майбутнього вчителя до організації творчої діяльності у початковій школі.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Климович М. В. Становлення творчої особистості майбутнього вчителя в процесі формування готовності студентів до створення науково-методичного середовища в початковій школі. Наука і освіта. 2012. № 9. С. 91-96.

2. Коваль Л. В. Професійна підготовка майбутніх учителів у контексті розвитку початкової освіти: монографія. Донецьк, 2оі2. 343 с.

3. Комар О. А. Інтерактивна технологія в підготовці майбутніх учителів початкової школи: теорія і практика. Умань : ПП Жовтий, 2010. 326 с.

4. Красовська О. О. Використання інноваційних освітніх технологій у фаховій підготовці творчої особистості майбутнього вчителя початкової школи. Педагогіка і психологія професійної освіти. 2012. № 4. С.131-140.

5. Ліннік О. О. Система підготовки майбутнього вчителя до організації суб'єкт-суб'єктної взаємодії з учнями початкової школи: автореф. дис. ... докт. пед. наук: 13.00.04. Старобільськ, 2016. 46 с.

6. Підгурська В. Ю. Креативність майбутніх учителів початкових класів як необхідна умова їх професійної мовнокомунікативної діяльності. Педагогічні науки : зб. наук. праць. 2011. Вип. 59. С. 293-299.

7. Садова Т А. Системний підхід як методологічна основа професійної підготовки майбутніх педагогів. Наукові праці. Серія: Педагогіка, психологія і соціологія. Донецьк ДВНЗ «Дон НТУ», 2009. Вип. 5 (155). Ч. 1. С. 163-170.

8. Свіріліна К. О. Креативні здібності вчителя та учнів початкових класів. Актуальні питання сучасної педагогіки: матеріали IV Міжнар. наук. конф. (м. Умань, листопад 2013 р.). Умань: 2013. С. 97-100.

9. Шкабаріна М. Структура педагогічної креативності майбутніх учителів початкової школи. Педагогіка і психологія професійної освіти. 2016, № 4. С. 66-74.

REFERENCES

1. Klymovych, M. V (2012). Stanovlennia tvorchoi osobystosti maibutnoho vchytelia v protsesi formuvannia hotovnosti studentiv do stvorennia naukovo-metodychnoho seredovyshcha v pochatkovii shkoli. [The formation of the creative personality of the future teacher in the process of forming students' readiness to create a scientific and methodical environment in elementary school].

2. Koval, L. V (2012). Profesiinapidhotovka maibutnikh uchyteliv u konteksti rozvytku pochatkovoi osvity. [Professional training of future teachers in the context of the development of primary education]. Donetsk.

3. Komar, O. A. (2010). Interaktyvna tekhnolohiia v pidhotovtsi maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly: teoriia ipraktyk. [ Interactive technology in the training of future primary school teachers: theory and practice]. Uman.

4. Krasovska, O. O. (2012). Vykorystannia innovatsiinykh osvitnikh tekhnolohii u fakhovii pidhotovtsi tvorchoi osobystosti maibutnoho vchytelia pochatkovoi shkoly. [The use of innovative educational technologies in the professional training of the creative personality of the future primary school teacher].

5. Linnik, O. O. (2016). Systema pidhotovky maibutnoho vchytelia do orhanizatsii sub 'iekt-sub 'iektnoi vzaiemodii z uchniamy pochatkovoi shkoly. [The system of training a future teacher for the organization of subject-subject interaction with elementary school students]. Starobilsk.

6. Pidhurska, V. Yu. (2011). Kreatyvnist maibutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv yak neobkhidna umova yikh profesiinoi movnokomunikatyvnoi diialnosti. [Creativity of future primary school teachers as a necessary condition for their professional linguistic and communicative activity].

7. Sadova, T. A. (2009). Systemnyi pidkhid yak metodolohichna osnova profesiinoi pidhotovky maibutnikh pedahohiv. [System approach as a methodological basis for professional training of future teachers]. Donetsk.

8. Svirilina, K. O. (2013). Kreatyvni zdibnosti vchytelia ta uchniv pochatkovykh klasiv. [Creative abilities of the teacher and primary school students]. Uman.

9. Shkabarina, M. (2016). Struktura pedahohichnoi kreatyvnosti maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly. [Structure of pedagogical creativity of future primary school teachers].

Размещено на Allbest.ru