Інтеграція європейських методик здорового способу життя в українську освітню систему

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський столичний університет імені Бориса Гринченка

Інтеграція європейських методик здорового способу життя в українську освітню систему

Федорець Олександр Миколайович,

аспірант кафедри освітології та психолого-педагогічних наук

м. Київ

Анотація

Одним із найвпливовіших чинників формування і збереження здоров'я людини є освітня система, у межах якої закладається фундамент розвитку особистості. У сучасних умовах інформатизації суспільства на здоров'я молоді впливає багато чинників, результатом чого є щорічне погіршення самопочуття і здоров'я здобувачів освіти. Навчальне середовище сучасного національного простору не достатньо реалізовує функціонал збереження та укріплення здоров'я учасників освітнього процесу. Дослідження зосереджене на аналізі різних підходів до імплементації європейських здоров'язбережувальних методологій до освітнього середовища в Україні. Виділено їх основні структурно-функціональні компоненти. Виокремлено напрями реалізації здоров'язбереження, зокрема - освітній, діагностичний, гігієнічний, виховний, просторовий та інклюзивний. Охарактеризовано специфіку організації в освітніх закладах здоров'язбережувального середовища, що визначається якістю освітнього процесу, методами та формами, обсягом навчального навантаження, соціальними та психолого-педагогічними й соціальними умовами. Доведено, що забезпечення збереження здоров'я молодого покоління та формування у нього компетентності щодо здорового способу життя вимагає взаємодії усіх зацікавлених сторін, проте особливе місце та відповідальність відводиться освітній системі. Розглянуто найбільш функціонально значущі підходи, застосовувані у європейському досвіді, щодо формування здоров'язбережувального освітнього середовища у сучасному навчальному закладі, ефективні моделі та технології. Запропоновано вектори оптимізації діяльності щодо формування здоров'язбережувального середо - вища розвитку здобувачів освіти. Доведена пріоритетна роль освітнього середовища щодо забезпечення здоров'я, що зумовлено специфікою його формації як цілісної багаторівневої системи, котра протягом значного відрізка часу суттєво впливає на фізичні та психічні аспекти розвитку особистості. Доведено, що інтеграція європейських методик здорового способу життя до освітнього середовища створює безпечні та комфортні умови перебування здобувачів освіти в ньому, гарантує реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії.

Ключові слова: здоров'язбережувальне освітнє середовище, здоровий спосіб життя, педагогіка партнерства, європейські методики, напрями реалізації здоров'язбереження.

Abstract

Fedorets Oleksandr Mykolaiovych Postgraduate Student of the Department of Educology and Psychological and Pedagogical Sciences, Borys Grinchenko Kyiv Metropolitan University, Kyiv

Integration of European methods of healthy lifestyle into the Ukrainian educational system

One of the most influential factors in the formation and preservation of human health is the educational system, which lays the foundation for personal development. In the current conditions of informatization of society, the health of young people is affected by many factors, resulting in an annual deterioration in the health and well-being of students. The learning environment of the modern national space does not fully realize the functionality of preserving and strengthening the health of participants in the educational process. The study focuses on the analysis of different approaches to the implementation of European health-saving methodologies in the educational environment in Ukraine. Their main structural and functional components are highlighted. The directions of health promotion implementation are highlighted, in particular, educational, diagnostic, hygienic, educational, spatial and inclusive. The specifics of the organization of a healthpreserving environment in educational institutions are characterized, which is determined by the quality of the educational process, methods and forms, the amount of academic workload, social, psychological, pedagogical and social conditions. It is proved that ensuring the health of the younger generation and developing their competence in a healthy lifestyle requires the interaction of all stakeholders, but a special place and responsibility is assigned to the educational system. The most functionally significant approaches used in the European experience to the formation of a health-preserving educational environment in a modern educational institution, effective models and technologies are considered. The vectors of optimization of activities for the formation of a health-preserving environment for the development of students are proposed. The priority role of the educational environment in ensuring health is proved, which is due to the specifics of its formation as an integral multilevel system, which for a significant period of time significantly affects the physical and mental aspects of personality development. It is proved that the integration of European methods of a healthy lifestyle into the educational environment creates safe and comfortable conditions for students to stay in it, guarantees the implementation of an individual educational trajectory.

Keywords: health-preserving educational environment, healthy lifestyle, partnership pedagogy, European methods, directions of health-preserving implementation.

Основна частина

Постановка проблеми. Векторність розвитку освітньої політики України характеризується виразною актуальністю здоров'язбережувальної парадигми. Концепція Нової української школи ідентифікує однією із головних цілей освітньої галузі сучасності створення умов, необхідних для утвердження пріоритетів здорового способу життя, усвідомлення ціннісності особистого здоров'я здобувачем освіти та формування відповідного ставлення до нього.

Інтенсифікація уваги науковців, педагогів, управлінців, психологів до технологій збереження, формування та укріплення здоров'я в освітньому просторі, реалізація низки цільових галузевих проєктів, розширення національної мережі закладів та програм сприяння здоров'ю свідчать про інтенсифікацію інтересу до досліджуваної тематики. Водночас для сучасного освітнього середовища характерною є дуалістичність концепції здоров'язбережувальної парадигми, зокрема, у вигляді суперечностей між активним пропа - гуванням ціннісного сприйняття особистістю її власного здоров'я і однобічним практичним розумінням такої діяльності, що здебільшого обмежується формуванням безпечного санітарно-гігієнічного середовища. Вирішенню окресленої дуалістичності сприяє формування у освітньому середовищі ефективної здоров'язбережувальної освітньої концепції, за якої рівень здоров'я здобувачів освіти безпосередньо зумовлюється якістю освітнього процесу, нормуванням обсягу навчального навантаження, сприятливими психолого-педагогічними умовами, дієвими інструментами, формами та методами організації освітнього процесу. Особливу цінність у приведеному аспекті мають практичні європейські методології, що продемонстрували ефективність та результативність впровадження в освітнє середовище.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останнім часом питання формування здоров'язбережувальної концепції освіти позиціонується необ - хідною передумовою успішної інтеграції українського навчального простору до європейської спільноти. Публікації та наукові розвідки О. Митник [1], Т. Плачинда, Т. Желєзнова, С. Бондарчук [2], I. Упатова та ін. [3] синергічні у ствердженні, що дефініція здоров'язбережувального середовища вміщує сукупність певних медико-гігієнічних, психолого-педагогічних, навчально - виховних та організаційних аспектів, які забезпечують здоров'я здобувачів освіти. Питання формування культури здорового способу життя розкриті в чисельних працях, зокрема таких сучасних науковців, як С. Хатунцева, І. Глазкова, І. Ляхова [4], Т. Лутаєва [5]. До виявлення основних характеристик здоров`язбережувального освітнього середовища освітнього закладу, окреслення педагогічних умов його створення зверталися A. Marques та ін. [6] та інші.

K. Howells, T. Coppinger розглядають здоров'язбережувальне навчання як процес формування знань про закономірності збереження здоров'я людини і як процес опанування відповідними вміннями [7]. У дослідженнях T. Health [8] європейський підхід до здоров'язбережувального навчання визначається як вміння складати програму збереження здоров'я, володіти цільовими освітніми технологіями. Водночас F. Kondirolli, N. Sunder [9] компетентність педагога в концепті формування здорового способу життя в освітній системі позиціонують як потенційні внутрішні знання, навички, уміння, що формують систему цінностей щодо збереження та укріплення здоров'я та здоров'я учасників освітнього процесу, гармонізації внутрішнього світу. Е. Shaw та ін. [10] основними концептами європейських методик педагогічної діяльності у напрямку здорового способу життя виокремлює комплексність та системність, урахування індивідуальних особливостей, варіативність, збалансованість розумового та фізичного навантаження.

Аналіз наукових джерел свідчить, що в сучасних працях проблематика дослідження висвітлена фрагментарно. Зокрема, поза увагою науковців залишаються психолого-педагогічний і дидактичний аспекти, зокрема, невідповідність методик і технологій навчання віковим та індивідуальним можливостям здобувачів освіти, авторитарно-репродуктивний стиль навчання, неналежне врахування психолого-педагогічного аспекту при формуванні здоров'я - збережувального освітнього середовища. У світлі окресленої ситуації постає необхідність дослідження потенціалу європейських методик здорового способу життя до національного освітнього середовища, котрі повинні формувати у молоді активну життєву позицію.

Мета статті полягає в аналізі можливостей інтеграції європейських здоров'язбережувальних методологій до освітнього середовища в Україні.

Виклад основного матеріалу. Освітнє середовище на сьогодні характеризується підвищеними вимогами до здобувача освіти, що часто не відповідають її фізіологічним можливостям та призводять до збільшення нервово-психічного навантаження та зниження фізичної активності. Водночас навчальний заклад позиціонується найбільш перспективним щодо результативності середовищем для імплементації інноваційних педагогічних інструментів та технологій в аспекті формування свідомості та поведінкових реакцій здобувачів в освіти, стійкої мотивації до здорового способу життя.

Аналітика класифікацій методик здорового способу життя в освітньому середовищі дозволяє виділити певні їх типи, що більшою чи меншою мірою здобули практичну популярность в європейському середовищі:

1) здоров'язберігальні технології, що забезпечують необхідні умови навчання, відповідність навчального навантаження можливостям здобувача освіти, гарантують раціональну організацію навчально-виховного процесу, з урахуванням індивідуальних особливостей;

2) оздоровчі технології, зосереджені на зміцненні фізичного здоров'я, підвищенні потенціалу;

3) технології навчання здоров'я, що передбачають формування компетентності щодо навичок здорового життя, а також профілактику;

4) розвиток культури здоров'я, у тому числі особистісних якостей, що сприяють позиціонуванню феномену здоров'я як першочергової цінності, посиленню мотивації та відповідальності щодо здорового способу життя.

Приведені технології реалізуються в європейському освітньому просторі шляхом імплементації відповідних тематичних занять до предметів, визначених навчальною програмою, а також інтеграції до варіативної частини освітніх програм нових спеціалізованих предметів, організації додаткової освіти.

Процес формування здоров'язбережувального середовища, як свідчить європейська практика, визначається як система трансформацій традиційного освітнього середовища, що має спрямованість на інтенсифікацію ефективності діяльності щодо збереження і укріплення здоров'я учасників освітнього процесу, корекцію внутрішнього бачення дефініції здоров'я.

Модель формування здоров'язбережувального освітнього середовища, що базується на загальноприйнятих європейських нормах, охоплює конкретизовану мету, алгоритм проєктування освітнього середовища, його функціонально-структурні компоненти, а також комплексну програму формування здоров'язбережувального освітнього середовища (рис. 1). Остання передбачає педагогічний, психологічний та медичний аспекти, діагностику сформованості досліджуваного феномена і результативності, що реалізовується шляхом спостереження, тестування, опитування, бесід, профілактичних оглядів тощо.

До функціонально-структурних компонентів, при цьому, відносяться [8]:

- організація суб'єкт-суб'єктної взаємодії учасників освітнього процесу на базисі технологій педагогіки успіху;

- навчально-методичне забезпечення навчального процесу та власне зміст навчання;

- організація дозвіллєвої діяльності учасників освітнього процесу на засадах здоров'язбереження;

- матеріально-технічне забезпечення, необхідне для здоров'язбережу - вальної діяльності.

Запропонована комплексна програма формування здоров'язбережувального освітнього середовища в навчальному закладі вимагає забезпечення низки управлінських аспектів, зокрема:

- забезпечення безпечних і нешкідливих умов для навчання і виховання;

- впровадження технологій навчання і виховання, що стимулюють формування у здобувачів освіти здорового способу життя;

- імплементації валеологічних технологій педагогічної взаємодії;

- активної функціональної діяльності психологічної служби щодо зміцнення здоров'я;

- координації діяльності щодо взаємодії зі створення умов для забезпечення здоров'я здобувачів освіти;

- постійний моніторинг здоров'язбережувального процесу.

Окрім того, європейська практика засвідчує потребу в цілеспрямованій діяльності щодо укріплення фізичного та психічного здоров'я, формування культури здоров'я особистості, підвищення рівня стресостійкості здобувача освіти, інтенсифікації рівня здоров'язбережувальної компетентності вчителя, формування його психотерапевтичної позиції, формування психологічної культури батьків [3].

Рис. 1. Модель формування здоров'язбережувального освітнього середовища на основі європейської практики Джерело - розроблено автором

Зміст здоров'язбережувальних методик в освітньому середовищі, за вимогами європейських стандартів, повинен вміщувати стандарт освіти, навчальний план, особистісно значущу систему знань, умінь та навичок, спрямовану на формування умінь щодо реалізації здоров'язбережувального способу життя та здоров'язбережувальної компетентності [10]. Важлива роль, при цьому, відводиться матеріально-технічній забезпеченості здоров'язбережувального середовища, що реалізовується в наявності необхідного санітарно - технічного, медичного, спортивного обладнання та оснащення, створення «зелених» зон відпочинку, навчально-методичне забезпечення здоров'язбережувального середовища. Також, значущим функціоналом наділені міжособистісний рівень професійної компетентності педагогів, взаємовідносини учасників освітнього процесу, координація їх взаємодії на основі технологій педагогіки партнерства [7].

Інтеграція європейських методик здорового способу життя в українську освітню систему передбачає:

- впровадження навчальних підходів, спектру педагогічних занять, інструментарію практичних вправ задля формування знань та умінь у сфері здоров'язбережувальних технологій, усвідомлення взаємозв'язку здоров'я із навколишнім соціально-природним середовищем;

- реалізацію методики активного залучення здобувачів освіти до здоров'язбережувальної діяльності, розвиток в здобувачів освіти відповідних компетенцій;

- упровадження педагогіки партнерства серед учасників освітнього процесу, організація спільної діяльності педагогів, батьків, здобувачів освіти та громадськості;

- виховання в здобувачів освіти потреби щодо здорового способу життя, розвиток мотивації щодо удосконалення складових здоров'я у фізичному, психічному та духовному концептах;

- профілактику факторів «ризику» та створення психологічно-емоційного комфортного середовища освітньої взаємодії, реалізацію психолого - педагогічних технік вдосконалення навичок із регенерації сприятливого емоційного стану;

- впровадження діагностичного напряму формування здоров'язбережу - вального середовища, у тому числі психолого-педагогічний моніторинг, організацію функціональної взаємодії з фахівцями психологічної допомоги в аспекті подолання стресів;

- реалізацію гігієнічного напряму здоров'язбережувального середовища, тобто, дотримання регламентованих санітарними норм та правил безпеки;

- реалізацію інклюзивного напряму здоров'язбережувального середовища, зокрема, адаптацію навчальних технологій до умов інклюзивного навчання, організацію цільових просвітніх заходів на базисі ідей інклюзії;

- реалізацію просторового напряму здоров'язбережувального середовища, у тому числі озеленення приміщень, удосконалення зонованості навчальних приміщень, наповнюваність освітнього середовища об'єктами та зонами відпочинку і рекреації.

Основний функціонал здоров'язберігаючої діяльності освітнього середовища належить науково-методичній організації навчального процесу, а саме, оптимальній організації освітнього процесу відповідно до індивідуальних особливостей та гігієнічних норм, створенню комфортних умов навчання та сприятливого психолого-педагогічного клімату, що передбачає мінімізацію стресових ситуацій, адекватність вимог до здобувача освіти, доцільність застосовуваних методик навчання і виховання на основі педагогіки партнерства. Також, до науково-методичної організації навчання за європейськими методиками здорового способу життя відноситься використання оздоровчих методик, які регулюють фізично-розумову активність, та технологій реабілітації праце - здатності учасників освітнього процесу.

Таким чином, можна переконливо стверджувати, що забезпечення оптимальних передумов для реалізації власного потенціалу особистості здобувача освіти щодо здорового способу життя є підґрунтям інтеграції здоров'язбережувального навчального середовища європейського зразка до національної освітньої системи.

Висновки. Розв'язання питання збереження та укріплення здоров'я здобувачів освіти в сучасних умовах функціонування освітньої сфери вбачається можливим шляхом формації здоров'язбережувального простору. Методики здорового способу життя, успішно апробовані та використовувані у європейському середовищі, володіють потенціалом забезпечення високого рівня фізичного та психічного здоров'я, підтримки розумової працездатності, творчого розвитку на основі формування стійкої мотивації щодо ведення здорового способу життя.

Основою процесу інтеграції європейських методик здорового способу життя в українську освітню систему слугує організація освітньої діяльності з урахуванням індивідуалізованих потреб, інтересів та рівнів навчальних можливостей здобувачів освіти. Європейська парадигма здорового способу життя передбачає створення безпечних та комфортних умов перебування в освітньому закладі, забезпечує ефективну практичну реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії здобувача, попереджує стреси, перевантаження та втому.

Серед основних структурно-функціональних складових здоров'язбере - жувальної освіти виділяють матеріально-технічну та навчально-методичну забезпеченість, характер міжособистісних взаємин усіх учасників освітнього процесу, показники їх фізичного та психічного здоров'я, організацію ефективної взаємодії на основі технологій педагогіки партнерства. Водночас пріоритетними векторами успішної інтеграції європейських методик здорового способу життя в освітній простір України вбачаються освітньо-виховний, гігієнічний, діагностичний, інклюзивний, просторовий.

Таким чином, функціонування здоров'язбережувального освітнього середовища у сучасному закладі освіти створює передумови для зміцнення здоров'я учасників освітнього процесу, формування культури їх здоров'я, здійснення моніторингу показників індивідуального розвитку, прогнозування можливої динаміки показників здоров'я та проведення відповідних превентивних психолого-педагогічних заходів.

Література

1. Митник О.Я. Здоров'язбережувальне освітнє середовище як чинник становлення успішної особистості. Doctoral dissertation, УДУ імені Михайла Драгоманова. 2023.

2. Плачинда Т., Желєзнова Т., Бондарчук С. Здоров'язбережувальна освіта в контексті суспільних трансформацій. Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. 2023. №62. С. 208. http://visnyk.idgu.edu.ua/index.php/nv/article/view/733

3. Упатова І. П., Дехтярьова О.О., Борзик О.Б., Калашник Д С. Здоров'язбережувальне освітне середовище як умова реалізації здоров'язбережувальної освіти. Вісник науки та освіти. 2023. №3 (9). С. 588-600.https://doi.org/10.52058/2786-6165-2023-3 (9) - 588-600

4. Хатунцева С., Глазкова І., Ляхова І. Забезпечення безбар'єрного доступу до здоров'язбережувального освітнього середовища. Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Педагогічні науки. 2023. №1. С. 410-418. https://doi.org/10.31494/2412-9208-2023-1-1-410-418

5. Лутаєва Т.В. Педагогічні умови створення здоров'язбережувального освітнього середовища. Сучасні тенденції спрямовані на збереження здоров «я людини: зб. наук. пр. присвячено пам'яті професора О.В. Пєшкової, м. Харків. 2022. №3. С. 146-150. http://dspace.nuph.edu.ua/handle/123456789/28061

6. Marques A., Loureiro N., Avelar-Rosa B., Naia A., de Matos M.G. Adolescents' healthy lifestyle. Jornal de Pediatria (Versao em Portugues). 2020. №96 (2). Рр. 217-224. https://doi.org/ 10.1016/j.jpedp.2018.09.001

7. Howells K., Coppinger T. The forgotten age phase of healthy lifestyle promotion? A preliminary study to examine the potential call for targeted physical activity and nutrition education for older adolescents. International journal of environmental research and public health. 2022. №19 (10), 5970. https://doi.org/10.3390/ijerph19105970

8. Health T.L.P. Education: a neglected social determinant of health. The Lancet. Public Health. 2020. №5 (7). doi: 10.1016/S2468-2667 (20) 30144-4

9. Kondirolli F., Sunder N. Mental health effects of education. Health Economics. 2022. №31. Рр. 22-39. https://doi.org/10.1002/hec.4565

10. Shaw E., Walpole S., McLean M., Alvarez-Nieto C., Barna S., Bazin K., Woollard R. AMEE Consensus Statement: Planetary health and education for sustainable healthcare. Medical teacher. 2021. №43 (3). Рр. 272-286. https://doi.org/10.1080/0142159X.2020.1860207

References

1. Mytnyk, O. Ya. (2023). Zdoroviazberezhuvalne osvitnie seredovyshche yak chynnyk stanovlennia uspishnoi osobystosti [Health-saving educational environment as a factor in the formation of a successful personality]. Doctoral dissertation, UDUimeni Mykhaila Drahomanova. (in Ukrainian)

2. Plachynda, T., Zhelieznova, T., & Bondarchuk, S. (2023). Zdoroviazberezhuvalna osvita v konteksti suspilnykh transformatsii [Health-saving education in the context of social transformations]. Naukovyi visnyk Izmailskoho derzhavnoho humanitarnoho universytetu, (62), 208. Retrieved from: http://visnyk.idgu.edu.ua/index.php/nv/article/view/733 (in Ukrainian)

3. Upatova, I.P., Dekhtiarova, O.O., Borzyk, O.B., & Kalashnyk, D.S. (2023). Zdoroviazberezhuvalne osvitne seredovyshche yak umova realizatsii zdoroviazberezhuvalnoi osvity [Health-saving educational environment as a condition for the implementation of healthsaving education]. Visnyknauky ta osvity, 3 (9), 588-600. Retrieved from: https://doi.org/10.52058/ 2786-6165-2023-3 (9) - 588-600 (in Ukrainian)

4. Khatuntseva, S., Hlazkova, I., & Liakhova, I. (2023). Zabezpechennia bezbariernoho dostupu do zdoroviazberezhuvalnoho osvitnoho seredovyshcha [Providing barrier-free access to a health-saving educational environment]. Naukovi zapysky Berdianskoho derzhavnohopedahohichnoho universytetu. Pedahohichni nauky, (1), 410-418. https://doi.org/10.31494/2412-9208-2023-1-1 - 410-418 (in Ukrainian)

5. Lutaieva, T.V. (2022). Pedahohichni umovy stvorennia zdoroviazberezhuvalnoho osvitnoho seredovyshcha [Pedagogical conditions for creating a health-saving educational environment]. Suchasni tendentsii spriamovani na zberezhennia zdorovia liudyny: zb. nauk. pr. prysviacheno pamiatiprofesora O.V. Pieshkovoi, m. Kharkiv, (3), 146-150. Retrieved from: http://dspace.nuph. edu.ua/ handle/123456789/28061 (in Ukrainian)

6. Marques, A., Loureiro, N., Avelar-Rosa, B., Naia, A., & de Matos, M.G. (2020). Adolescents' healthy lifestyle. Jornal de Pediatria (Versao em Portugues), 96 (2), 217-224. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/_j.jpedp.2018.09.001

7. Howells, K., & Coppinger, T. (2022). The forgotten age phase of healthy lifestyle promotion? A preliminary study to examine the potential call for targeted physical activity and nutrition education for older adolescents. International journal of environmental research and public health, 19 (10), 5970. Retrieved from: https://doi.org/10.3390/ijerph19105970

8. Health, T.L.P. (2020). Education: a neglected social determinant of health. The Lancet. Public Health, 5 (7). Retrieved from: doi: 10.1016/S2468-2667 (20) 30144-4

9. Kondirolli, F., & Sunder, N. (2022). Mental health effects of education. Health Economics, (31), 22-39. Retrieved from: https://doi.org/10.1002/hec.4565

10. Shaw, E., Walpole, S., McLean, M., Alvarez-Nieto, C., Barna, S., Bazin, K., & Woollard, R. (2021). AMEE Consensus Statement: Planetary health and education for sustainable healthcare. Medical teacher, 43 (3), 272-286. Retrieved from: https://doi.org/10.1080/0142159X. 2020.1860207

Размещено на Allbest.ru