Формування культури професійного здоров’я майбутніх учителів у освітньо-виховному середовищі ЗВО

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Рівненський державний гуманітарний університет

Формування культури професійного здоров'я майбутніх учителів у освітньо-виховному середовищі ЗВО

Глінчук Ю.О.

Вступ

Фахова діяльність учителя, особливо в нинішніх умовах, зумовлює підвищені вимоги до його професійного здоров'я, рівень якого передусім має безпосередній вплив на здобувачів освіти.

Так, Г. Мешко та О. Мешко стверджують, що здоров'я вчителя неминуче позначається як на здоров'ї здобувачів освіти, так і на результатах всієї роботи в-цілому [1].

Водночас рівень професійного здоров'я безпосередньо визначає якість життя загалом. Однак вчителі є категорією працівників, чий рівень здоров'я оцінюється як незадовільний.

Зокрема, як стверджує Б. Долинський, 60% учителів постійно відчувають психологічний дискомфорт під час роботи; 85% перебувають у постійному стресовому стані; для 85% жінок-педагогів їхня діяльність є чинником, що негативно впливає на сімейні стосунки. Зазначене призводить до того, що третина педагогів має захворювання нервової системи [2, с. 47].

Відповідно до результатів дослідження О. Коломійцевої, 62,3% вчителів мають перенапруження регуляторних систем і зриви адаптації, 21% страждає від нервових захворювань [3].

Відповідно до результатів дослідження М. Зоріної, 60% вчителів відчувають постійний дискомфорт під час роботи, 85% - перебувають у постійному стресовому стані, 35% педагогів-жінок мають захворювання нервової системи, оскільки їх професія негативно впливає на сімейні стосунки [4, с. 176].

На масових патологічних станах учителів акцентує увагу К. Дроздова, зазначаючи, що внаслідок нервово-психологічних перевантажень для них характерними є депресія, вегето-судинна дистонія тощо. А, це, в свою чергу, призводить до зниження рівня працездатності, погіршення стосунків із адміністрацією, колегами, здобувачами освіти та їхніми батьками, спричиняє конфлікти в сім'ї [5].

Про негативний вплив професійних чинників на психологічне та фізичне здоров'я вчителів і розвиток внаслідок цього професійних розладів та захворювань (органів дихання, зору, шлунково-кишкового тракту, серця і судин, голосового апарату, опорно-рухового апарату, нервової системи та ін.) стверджує А. Фломбойм [6].

З огляду на зазначене, вираженої актуальності набуває проблема формування культури професійного здоров'я, а, відтак, і професійного довголіття майбутніх учителів. Адже саме культура, як система цінностей, потреб та мотивів індивіда, визначає алгоритми його поведінки, зокрема, й здоров'язберігальної.

Виклад основного матеріалу

На переконання М. Зоріної, кожен сучасний педагог повинен усвідомлювати значущість власного здоров'я як найважливішої професійної цінності, необхідної умови для здійснення професійної діяльності; чітко розуміти особисту відповідальність і активну роль у збереженні та зміцненні власного здоров'я; володіти знаннями щодо специфіки педагогічної діяльності й впливу професійних чинників на його здоров'я [4, с. 178].

Однак, як стверджує Л. Ковальчук, переважна більшість студентської молоді не ставиться до свого здоров'я як до цінності, до того потенціалу енергії, що в майбутньому забезпечить успіх та професійне довголіття в педагогічній діяльності [7].

Проблему формування культури професійного здоров'я підіймає й Є. Кучерган, підкреслюючи, що вчитель повинен бути підготовленим до роботи в достатньо складних умовах задля швидкої і ефективної адаптації до майбутньої професійної діяльності та збереження особистого здоров'я. Причому, формування культури професійного здоров'я повинне відбуватися в процесі фахової підготовки [8].

Дослідниця Г. Мешко доводить, що здобувачі вищої освіти педагогічних спеціальностей мають бути підготовлені до підтримки здоров'я власними силами. Провідну роль у такій підготовці вона відводить курсу «Професійне здоров'я педагога», завдання якого передбачають засвоєння знань про сутність професійного здоров'я, формування ціннісних орієнтацій та відповідального ставлення до здоров'я, ознайомлення з основними принципами, формами та засобами здоров'язберігальної діяльності, актуалізацію в здобувачів освіти прагнення до самостійного проєктування програм збереження власного здоров'я, мотивацію до пошуку власних систем оздоровлення, формування саногенного (оптимістичного, оздоровчого) мислення [9].

Умовою майбутньої успішної реалізації педагогів вважає розвиток культури здоров'я І. Авдєєнко й пропонує це здійснювати через наповнення навчальних дисциплін здоров'язберігальним змістом, доповнення програм педагогічних практик додатковими завданнями здоров'язберігальної спрямованості, розвиток культури здоров'я в позааудиторній виховній роботі [10].

На думку Л. Безуглої, важливу роль у формуванні культури здоров'я майбутніх фахівців відіграє упровадження в освітній процес ЗВО оздоровчих технологій (як традиційних, так і нетрадиційних, що мають рекреаційну, реабілітаційну та профілактичну спрямованість) [11].

Дослідники О. Міхеєнко, Н. Кукса та М. Лянной доводять, що процес формування культури здоров'я здобувачів освіти в середовищі ЗВО буде ефективним за наступних умов: вдосконалення когнітивного компонента та опанування знань валеологічного змісту; залучення студентів до оздоровчої діяльності; створення відповідного професійно-педагогічного освітнього середовища (наукового, навчально- методичного, організаційного) [12].

Загалом аналіз досліджень дозволяє стверджувати, що термінологічно в переважній більшості наукових праць, якщо йдеться про культуру здоров'я фахівця (а не просто особистості), то мається на увазі, що така загальна культура здоров'я включає в себе й професійну складову - культуру професійного здоров'я.

Щодо практичної складової, то більшість науковців пропонують формувати культуру здоров'я майбутніх учителів шляхом загальної валеологізації вищої педагогічної освіти й наповнення її здоров'язберігальним змістом щодо здорового способу життя, профілактики захворюваності, фізкультурно- оздоровчих практик тощо. Проте ми вважаємо, що, поряд із такими загальнооздоровчими засадами, повинні мати місце й фахово-специфічні - на основі врахування чинників професійного середовища, адже саме вони спричиняють виникнення професійних розладів та захворювань, будучи, в цілому, спільними для галузі загальної середньої освіти і, зокрема, індивідуальними для конкретного закладу загальної середньої освіти і конкретного вчителя [13, с. 108]. Тому, на наш погляд, вагомий потенціал у формуванні культури здоров'я майбутніх учителів мають безпекові дисципліни. Однак проведений аналіз досліджень із означеної проблеми свідчить, що їхні можливості або зовсім не використовується, або використовується недостатньо.

Дієвість формування культури здоров'я майбутніх учителів під час вивчення безпекових дисциплін зумовлена не лише тим, що ідея збереження професійного здоров'я є однією з провідних. Під час вивчення «Основ охорони праці» (або ж «Безпеки життєдіяльності з основами охорони праці») майбутні учителі передусім усвідомлюють, що кожен вид професійної діяльності чинить неминучий вплив на здоров'я працівника, а, відповідно, і на виконання ним професійних функцій та на якість життя загалом. Водночас вони дізнаються, яке значення має збереження здоров'я працівників як єдиної категорії населення, що наповнює бюджет держави. Це зумовлює появу зацікавленості в здобувачів освіти щодо того, як саме проявляється вплив професійної діяльності на працівника, від чого залежить рівень цього впливу, чи можна його мінімізувати, що призводить і до неминучого утворення відповідних ціннісних мотивацій та потреб щодо збереження професійного здоров'я. Потужним резонансним чинником у процесі цього стає ознайомлення зі статистичними даними щодо професійної захворюваності працівників освітньої сфери.

Далі майбутні вчителі, вивчаючи правові, соціально- економічні, організаційно-технічні, санітарно-гігієнічні, лікувально-профілактичні та психолого-педагогічні засади збереження життя, здоров'я та працездатності в процесі трудової діяльності, усвідомлюють, що успішність збереження професійного здоров'я залежить від багатьох чинників, і це сприяє розвитку пізнавальної активності та дає поштовх до подальшого розвитку культури професійного здоров'я.

При вивченні «Охорони праці в галузі» (або ж «Цивільної безпеки», яка складається зі змістових модулів «Охорона праці в галузі» та «Цивільний захист») майбутні вчителі детальніше ознайомлюються зі специфікою впливу негативних освітніх чинників на професійне здоров'я та довголіття, що породжує й відповідний інтерес та потребу, а надалі й результативність у опануванні навичками превенції й мінімізації такої дії. Це сприяє подальшому розвитку культури професійного здоров'я. Проте наголосимо, що таке можливо лише за умови професійно-зорієнтованого змісту навчання. Вагому роль у формуванні культури професійного здоров'я майбутніх учителів відіграють і вдало підібрані новітні навчальні технології, які стимулюють творчий потенціал та креатив здобувачів вищої освіти.

Однак формування культури професійного здоров'я майбутніх учителів не слід обмежувати лише навчальними формами роботи - обов'язково слід поєднувати їх із виховними, адже в такому разі це матиме органічний взаємопідсилюючий вплив. Зокрема, практичний досвід викладання безпекових дисциплін дає підстави стверджувати про дієвість залучення майбутніх учителів до гурткової діяльності, відповідних тематичних конференцій, круглих столів, відзначання Всесвітнього дня здоров'я та Всесвітнього дня охорони праці, участі в проекті «Здоров'я та безпека через просвіту». психологічний фізичний професійний культура здоров'я вчитель

Для практичного дослідження ролі безпекових дисциплін у поєднанні з відповідними формами виховної роботи в розвитку культури професійного здоров'я майбутніх учителів нами було розроблено опитувальник «Культура професійного здоров'я майбутнього вчителя» та обрано дві групи респондентів.

Питання розробленого опитувальника безпосередньо стосувались цінностей, потреб і мотивів збереження здоров'я в процесі фахової діяльності, тобто складових культури професійного здоров'я. Було запропоновано відповіді «ні», «частково», «так», які, відповідно, відображали низький, середній і високий рівні культури професійного здоров'я.

До першої групи (Г1) увійшло 108 респондентів (майбутніх учителів) - здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня освіти; діагностувалась культура професійного здоров'я до і після вивчення дисципліни

«Безпека життєдіяльності з основами охорони праці» (складається зі змістових модулів «Безпека життєдіяльності» та «Основи охорони праці») в поєднанні із залученням за добровільною згодою до гурткової діяльності, тематичних круглих столів, конференцій регіонального рівня, відзначання Всесвітнього дня здоров'я.

До другої групи (Г2) увійшло 52 респонденти (майбутні вчителі) -здобувачі вищої освіти другого (магістерського) рівня освіти, які на першому (бакалаврському) рівні освіти вивчали дисципліну «Безпека життєдіяльності з основами охорони праці» та залучались за добровільною згодою до гурткової діяльності, тематичних круглих столів, конференцій регіонального рівня, відзначання Всесвітнього дня здоров'я; діагностувалась культура здоров'я після вивчення дисципліни «Цивільна безпека» (складається зі змістових модулів «Охорона праці в галузі» та «Цивільний захист») у поєднанні із залученням за добровільною згодою до гурткової діяльності, конференцій всеукраїнського та міжнародного рівнів, відзначання Всесвітнього дня охорони праці, участі в проекті «Здоров'я та безпека через просвіту».

В результаті застосування згадуваного опитувальника було отримано результати, представлені в таблиці 1 у відсотках (табл. 1).

У рівневому інтерпретуванні виявилось, що до вивчення «Безпеки життєдіяльності з основами охорони праці» в поєднанні з відповідними формами виховної роботи низький рівень культури професійного здоров'я майбутніх учителів складав 53,98%; середній - 34,54%; високий - 11,48 %.

Після вивчення «Безпеки життєдіяльності з основами охорони праці» в поєднанні з відповідними формами виховної роботи низький рівень культури професійного здоров'я майбутніх учителів складав 13,80%; середній - 38,33%; високий - 47,87%.

Таблиця 1

Роль безпекових дисциплін та відповідних форм виховної роботи в розвитку культури професійного здоров'я майбутніх учителів

Після вивчення «Цивільної безпеки» в поєднанні з відповідними формами виховної роботи низький рівень культури професійного здоров'я майбутніх учителів складав 6,73%; середній - 23,46%; високий - 69,81% (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка зміни культури здоров'я майбутніх учителів

Отже, вивчення «Безпеки життєдіяльності з основами охорони праці» й «Цивільної безпеки» в поєднанні з відповідними формами виховної роботи забезпечує позитивну динаміку в розвитку культури здоров'я майбутніх учителів, що дозволяє розглядати такий процес як вагому засаду вдосконалення фахової підготовки.

Висновки

Не дивлячись на те, що проблема формування культури професійного здоров'я майбутніх учителів потребує нагального вирішення, нині вона недостатньо розроблена. Однією з вагомих причин цього є акцентування уваги на загальнооздоровчих, а не на фахово-специфічних аспектах. Цьому можна зарадити використанням потенціалу безпекових дисциплін та відповідних форм виховної роботи, загальні особливості чого нами висвітлено вище. Перспективи ж подальших розвідок ми вбачаємо в детальнішій розробці означеної проблеми, зокрема, в дослідженні її методологічних та методичних аспектів.

Список використаних джерел

1. Мешко Г.М., Мешко О.І. Професійне здоров'я педагога як умова ефективної виховної діяльності. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2005. Вип. 24. С. 94-96.

2. Долинський Б.Т. Здоров'язберігаюча діяльність учителя початкової школи: навч. посіб. Одеса: вид. М.П. Черкасов, 2010. 187 с.

3. Коломійцева О.Е. Оптимізація професійно-прикладної підготовки студентів середніх гуманітарних навчальних закладів: автореф. дис. ... канд. наук з фіз. вих. та спорту: 24.00.02. Харків, 2006. 18 с.

4. Зоріна М.О. Професійне здоров'я вчителя як важлива складова його діяльності. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2013. Вип. 33 (86). С. 175-179.

5. Дроздова К.В. Підготовка майбутніх учителів фізичного виховання до формування здоров'язбережувальних навичок і вмінь у молодших школярів. Наука і освіта. 2015. №9. С. 45-49.

6. Професійні захворювання та їхня профілактика / упоряд. А.В. Фломбойм. Київ: Шкільний світ, 2011. 104 с.

7. Ковальчук Л. Формування культури здоров'я як умова запобігання виникненню синдрому емоційного вигоряння педагога (аспект дослідження культури професійного мислення). Вісник Львівського університету. Серія: Педагогічна. 2012. Вип. 28. С. 3-15.

8. Кучерган Є.В. «Здоров'язбережувальна компетентність» як складова професійної підготовки майбутнього вчителя. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. 2015. Вип. 130. С. 270-273.

9. Мешко Г.М. Теорія і практика підготовки майбутніх учителів до збереження і зміцнення професійного здоров'я: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04. Тернопіль, 2013. 46 с.

10. Авдєєнко І.А. Розвиток культури здоров'я студентів в освітньому середовищі вищого навчального закладу: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.07. Харків, 2016. 238 с.

11. Безугла Л.І. Організація самостійної роботи з формування культури здоров'я студентів вищих педагогічних закладів: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Київ, 2009. 22 с.

12. Міхеєнко О.І., Кукса В.Н., Лянной М.О. Формування культури здоров'я студентської молоді в умовах вищого навчального закладу. Наука і освіта. 2017. №12. С. 42-52.

13. Глінчук Ю.О. Система формування працеохоронної компетентності майбутніх учителів початкової школи: моногр. Рівне: Доцент, 2021. 520 с.

Размещено на Allbest.Ru