Соціолінгвістична компетентність майбутніх педагогів та її складові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Соціолінгвістична компетентність майбутніх педагогів та її складові

Сулим Володимир Трохимович, СКИБА Надія Михайлівна. СОЦІОЛІНГВІСТИЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ТА ЇЇ СКЛАДОВІ

Ця стаття досліджує соціолінгвістичну компетентність майбутніх педагогів і її складові. Соціолінгвістична компетентність визначається як здатність особи використовувати мову відповідно до соціальних норм, конвенцій і контексту. Це важлива складова професійної підготовки педагогів, оскільки вона впливає на їх можливості ефективно спілкуватися з учнями, батьками та колегами.

Ми розглядаємо різні аспекти соціолінгвістичної компетентності майбутніх педагогів. Серед цих складових висвітлюються знання про соціальні варіанти мовлення, розуміння мовних варіантів та їх соціального значення, уміння адаптувати мову до різних комунікативних ситуацій, а також вміння сприймати та реагувати на культурні та соціальні різниці у мовленні. Аналіз показує, що соціолінгвістична компетентність майбутніх педагогів має велике значення для побудови позитивних взаємин з учнями з різних соціальних та культурних середовищ. Вона сприяє створенню сприятливого навчального середовища, де учні можуть ефективно спілкуватися та вільно виражати свої думки.

В статті також розглядаються можливі підходи до розвитку соціолінгвістичної компетентності майбутніх педагогів у процесі їх професійної підготовки. Зокрема, наголошується на важливості включення соціолінгвістичних аспектів у навчальні програми, організацію тренінгів та семінарів, а також на практичних завданнях, що допомагають майбутнім педагогам розвивати свою соціолінгвістичну компетентність. Стаття визначає соціолінгвістичну компетентність як важливу складову професійної підготовки майбутніх педагогів і наголошує на необхідності розвитку цієї компетентності у навчальних закладах. Вона пропонує практичні підходи до досягнення цієї мети та закликає до подальших досліджень у цій галузі.

Ключові слова: соціолінгвістична компетентність, майбутні педагоги, складові, мовленнєва варіативність, соціальне значення, комунікативні ситуації, культурні різниці, професійна підготовка, навчальні програми, тренінги, семінари.

Sulym Volodymyr Trokhimovych, Skyba Nadiya Mykhailivna. SOCIOLINGUISTIC COMPETENCE OF FUTURE TEACHERS AND ITS COMPONENTS соціолінгвістична компетентність педагог професійний

This article examines the sociolinguistic competence of future teachers and its components. Sociolinguistic competence is defined as a person's ability to use language in accordance with social norms, conventions and context. This is an important component of teachers' professional training, as it affects their ability to communicate effectively with students, parents, and colleagues.

We consider various aspects of sociolinguistic competence of future teachers. Among these components, knowledge about social variants of speech, understanding of language variants and their social significance, the ability to adapt language to different communicative situations, as well as the ability to perceive and respond to cultural and social differences in speech are highlighted.

The analysis shows that the sociolinguistic competence of future teachers is of great importance for building positive relationships with students from different social and cultural backgrounds. It contributes to the creation of a favorable learning environment where students can communicate effectively and freely express their thoughts.

The article also considers possible approaches to the development of sociolinguistic competence of future teachers in the process of their professional training. In particular, it emphasizes the importance of including sociolinguistic aspects in educational programs, organization of trainings and seminars, as well as practical tasks that help future teachers develop their sociolinguistic competence.

So, the article defines sociolinguistic competence as an important component of professional training of future teachers and emphasizes the need to develop this competence in educational institutions. She suggests practical approaches to achieving this goal and calls for further research in this area.

Keywords: sociolinguistic competence, future teachers, components, speech variability, social meaning, communicative situations, cultural differences, professional training, educational programs, trainings, seminars.

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Проблема, яка стоїть перед нами у цій статті, полягає в нестачі соціолінгвістичної компетентності у майбутніх педагогів. Це означає, що багато випускників педагогічних університетів не мають достатньої підготовки для ефективного використання мови у відповідності до соціальних контекстів, норм і варіантів мовлення.

Ця проблема може мати наслідки для педагогічної практики. Недостатня соціолінгвістична компетентність може обмежувати здатність педагога ефективно спілкуватися з учнями з різних соціальних та культурних середовищ. Вона також може призводити до неправильного розуміння мовних варіантів і їх соціального значення, що може впливати на якість комунікації в навчальному середовищі.

Тому постановка проблеми полягає в необхідності розвитку соціолінгвістичної компетентності у майбутніх педагогів і виявленні ефективних шляхів її розвитку. Це дозволить покращити якість взаємодії педагога з учнями, створити сприятливе навчальне середовище та забезпечити ефективну комунікацію в освітньому процесі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Огляд літератури щодо соціолінгвістичної компетентності майбутніх педагогів показує, що ця тема є актуальною і отримує все більше уваги у наукових дослідженнях. Нижче наведено деякі ключові результати досліджень, що стосуються даної проблематики:

Дослідження, проведені Холлою та Крістен- сен підкреслюють важливість соціолінгвістичної компетентності для педагогів у багатокультур- ному середовищі. Результати вказують на те, що майбутні педагоги повинні бути здатні адаптувати свою мову та способи спілкування до потреб учнів з різних культур.

Отже, з огляду літератури підтверджують значення соціолінгвістичної компетентності для майбутніх педагогів. Вона сприяє ефективній комунікації з учнями, створює сприятливе навчальне середовище та впливає на академічні досягнення учнів. Для розвитку цієї компетентності важливо включати соціолінгвістичні аспекти у навчальні програми, організовувати тренінги та семінари, а також стимулювати практичні завдання, які допоможуть майбутнім педагогам розвивати свої навички у цій сфері.

Метою статті є аналіз соціолінгвістичної компетентності майбутніх педагогів і виявлення її складових. Основною метою є розкриття значення цієї компетентності для педагогічної практики та визначення шляхів її розвитку у процесі професійної підготовки.

Виклад основного матеріалу дослідження

Соціолінгвістична компетентність майбутніх педагогів є важливою складовою їх професійної підготовки. Вона визначає їх здатність ефективно використовувати мову у відповідності до соціальних норм, контекстів та варіантів мовлення. У сучасному багатокультурному середовищі, де зустрічаються різноманітні мовні та культурні групи, майбутні педагоги повинні мати здатність адаптувати свою мову та способи спілкування до потреб учнів.

Складові соціолінгвістичної компетентності охоплюють різні аспекти. Перш за все, це знання про соціальні варіанти мовлення, які включають різні мовні стилі, діалекти, жаргони та інші мовні варіанти, які використовуються у конкретних соціальних групах. Розуміння цих варіантів та їх соціального значення допомагає педагогам вибрати адекватну мовну форму для взаємодії з учнями [1].

Другою складовою є уміння адаптувати мову до різних комунікативних ситуацій. Педагогам потрібно володіти навичками використання формальної мови в офіційних ситуаціях, таких як батьківські збори або адміністративні зустрічі, а також неформальної мови у спілкуванні з учнями. Важливо також уміти відрізняти мову, що використовується в усній та письмовій формі.

Третя складова полягає у сприйманні культурних різниць у мовленні. У різних культурах і соціальних групах існують варіації в мовних нормах, способах вираження думок та комунікативних звичках. Майбутні педагоги повинні бути свідомі цих різниць та вміти взаємодіяти з учнями, враховуючи їх культурні особливості [10].

Огляд літератури підтверджує значення соціолінгвістичної компетентності для майбутніх педагогів. Дослідження свідчать про те, що соціолінгвістична компетентність сприяє покращенню якості комунікації в навчальному середовищі та впливає на академічні досягнення учнів. Майбутні педагоги, які володіють цією компетентністю, проявляють більшу впевненість у взаємодії з учнями, батьками та колегами.

Для розвитку соціолінгвістичної компетентності майбутніх педагогів рекомендується включати соціолінгвістичні аспекти у навчальні програми. Також слід організовувати тренінги та семінари, які сприятимуть розвитку навичок у використанні мови з урахуванням соціальних норм і контексту. Практичні завдання, що вимагають використання соціолінгвістичних знань, також можуть сприяти розвитку цієї компетентності у майбутніх педагогів [2].

Що до складових соціолінгвістичної компетентності майбутніх педагогів включають наступні аспекти:

* знання про соціальні варіанти мовлення: Майбутні педагоги повинні мати розуміння різних мовних варіантів, які існують у соціальних групах, таких як різні мовні стилі, діалекти, жаргони тощо. Вони повинні бути здатні визначити, який мовний варіант є прийнятним у певному контексті;

• розуміння мовних варіантів та їх соціальне значення: Майбутні педагоги повинні мати уявлення про те, які мовні варіанти є виразом соціального статусу, етнічної приналежності або інших соціальних факторів. Вони повинні розуміти, які значення та конотації мають різні мовні варіанти, щоб ефективно використовувати мову у взаємодії з учнями;

• уміння адаптувати мову до різних комунікативних ситуацій: Майбутні педагоги повинні мати навички використання формальної мови в офіційних ситуаціях, таких як презентації або професійні зустрічі, а також неформальної мови у спілкуванні з учнями. Вони повинні вміти адаптувати свою мову до вимог комунікативної ситуації та враховувати потреби співрозмовника [15];

• сприймання культурних різниць у мовленні: майбутні педагоги повинні бути чутливими до культурних різниць у мовленні і вміти сприймати та розуміти різні підходи до мови в різних культурах. Вони повинні мати відкрите ставлення до різних мовних практик та готовність адаптувати свою мову до культурних особливостей учнів [3].

Ці складові соціолінгвістичної компетентності взаємодіють між собою, створюючи основу для ефективного мовного взаємодії майбутніх педагогів з учнями та іншими учасниками навчального процесу.

Вивчення впливу соціолінгвістичної компетентності на педагогічну практику є важливим аспектом дослідження у сфері освіти. Результати досліджень свідчать про те, що наявність цієї компетентності у педагогів має значний вплив на якість комунікації та взаєморозуміння в навчальному середовищі. Ось деякі ключові аспекти впливу соціолінгвістичної компетентності на педагогічну практику:

• підвищення якості комунікації: Майбутні педагоги з соціолінгвістичною компетентністю мають здатність ефективно використовувати мову та адаптувати її до потреб учнів. Вони враховують соціальні варіанти мовлення, сприймають культурні різниці та знають, як адекватно спілкуватися з різними групами учнів. Це сприяє покращенню якості комунікації та збільшенню взаєморозуміння між педагогами і учнями [14];

• створення інклюзивного навчального середовища: соціолінгвістична компетентність педагогів допомагає створювати інклюзивне навчальне середовище, де кожен учень почуває себе підтриманим. Майбутні педагоги здатні адаптувати мову та способи спілкування до потреб учнів з різними соціокультурни- ми характеристиками, що сприяє їх активній участі в навчальному процесі [9];

• підтримка розвитку мовленнєвих навичок учнів: майбутні педагоги з соціолінгвістичною компетентністю можуть ефективно сприяти розвитку мовленнєвих навичок учнів. Вони розуміють значення мовних варіантів та їх вплив на комунікативну ситуацію, що дозволяє їм допомагати учням вдосконалювати мову та використовувати її відповідно до контексту;

• підтримка міжкультурного діалогу: соціолінгвістична компетентність педагогів сприяє розумінню та поваги до культурних різниць. Вони створюють умови для міжкультурного діалогу, де учні можуть обмінюватися своїми мовними та культурними досвідами. Це сприяє пізнаванню та взаєморозумінню між різними культурами в навчальному середовищі. Отже, соціолінгвістична компетентність майбутніх педагогів має великий вплив на педагогічну практику, сприяючи поліпшенню комунікації, створенню інклюзивного середовища, розвитку мовленнєвих навичок учнів та підтримці міжкуль- турного діалогу [4].

Найчастіші проблеми, по'язані з соціолінгвістичною компетентністю майбутніх педагогів, можуть бути наступними:

• недостатнє розуміння соціальних варіантів мовлення: майбутні педагоги можуть мати обмежений огляд різних соціальних варіантів мовлення і не розуміти їх значення та контекстуальне використання. Це може призвести до неправильного тлумачення комунікативних ситуацій та нездатності адаптувати мову до потреб учнів [8];

• обмежена підготовка до культурних різниць: недостатнє розуміння культурних різниць у мовленні може стати перешкодою для ефективної комунікації з учнями з різних культурних та етнічних груп. Відсутність усвідомлення та поваги до культурних особливостей може призвести до неправильного сприйняття та використання мови в навчальному процесі;

• відсутність навичок дистанційного навчання: карантин COVID-19 та війна в Україні примусили багатьох педагогів перейти до дистанційного навчання. Велика частина педагогічного колективу не мала достатньої підготовки та навичок для ефективного використання віддалених засобів навчання. Це може призвести до зниження якості навчального процесу та обмеження можливостей для активної комунікації з учнями [13];

• Виклики пов'язані з технічними аспектами: дистанційне навчання вимагає налагодження звя'зку та використання технологій. Проблеми з доступом до Інтернету, недостатня технічна оснащеність та обмежена вміння користуватися цифровими інструментами можуть стати перешкодою для ефективного використання дистанційних засобів навчання та обміну інформацією.

Усі ці проблеми поглиблюються через карантин COVID-19 та війну в Україні. Недостатнє навчання та підготовка до дистанційного навчання, відсутність доступу до необхідних технологій та засобів зв'язку, а також обмежений контакт з учнями через віддаленість створюють виклики для педагогів у забезпеченні якісної освіти [12].

Для подолання цих проблем важливо розвивати соціолінгвістичну компетентність майбутніх педагогів шляхом впровадження спеціалізованих навчальних програм, підготовки до роботи в умовах дистанційного навчання, акцентування уваги на культурних аспектах комунікації та використанні мовних ресурсів у навчальному процесі. Також необхідно забезпечити належне технічне забезпечення та підтримку для педагогів, що працюють у віддалених умовах, забезпечити доступ до навчальних матеріалів та інтерактивних засобів навчання [5].

Для вирішення проблем, пов'язаних з соціолінгвістичною компетентністю майбутніх педагогів та недоліками дистанційного навчання, можна використовувати наступні методи:

• спеціалізована підготовка: запровадження спеціалізованих навчальних програм та курсів, спрямованих на розвиток соціолінгвістичної компетентності майбутніх педагогів. Ці програми можуть включати вивчення соціолінгвістики, культурології, міжкультурної комунікації та методик адаптації мови до різних соціокультурних контекстів;

• практичні тренування: організація практичних тренувань та ситуаційного моделювання, які дозволяють майбутнім педагогам отримати практичні навички використання соціолінгвістичної компетентності. Це можуть бути рольові ігри, симуляції комунікативних ситуацій з різними культурними групами, а також спілкування з представниками різних мовних спільнот [7];

• міжкультурне навчання: включення міжкуль- турного навчання в педагогічну практику, що сприяє розумінню та повазі до культурних різниць. Це може включати вивчення культурних особливостей, традицій, мовних норм та варіантів різних груп учнів. Міжкультурні проекти та обміни можуть допомогти педагогам отримати практичний досвід спілкування з учнями з різних культур.

• підтримка та навчання з використання технологій: забезпечення педагогів належною підтримкою та навчанням використання цифрових технологій та платформ для дистанційного навчання. Це може включати навчання використанню відеоконференційних інструментів, платформ для спільної роботи, цифрових ресурсів та інтерактивних засобів навчання [11];

* неперервна професійна підтримка: Забезпечення педагогів можливостями для неперервного професійного розвитку та обміну досвідом. Це можуть бути семінари, воркшопи, конференції та онлайн-курси, які сприяють оновленню знань та вирішенню викликів, пов'язаних з соціолінгвістичною компетентністю та дистанційним навчанням.

Ці методи можуть сприяти розвитку соціолінгвістичної компетентності майбутніх педагогів та поліпшенню якості педагогічної практики в умовах дистанційного навчання [6].

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

У підсумку, стаття зосереджується на соціолінгвістичній компетентності майбутніх педагогів та її складових. Аналіз показує, що соціолінгвістична компетентність є важливою складовою професійного розвитку педагогів і має велике значення для якісної комунікації з учнями.

Аналізуючи літературу, було виявлено, що соціолінгвістична компетентність має кілька ключових аспектів, таких як знання про соціальні варіанти мовлення, розуміння мовних варіантів та їх соціальне значення, уміння адаптувати мову до різних комунікативних ситуацій та сприймати культурні різниці у мовленні.

Проте, існують проблеми, які виникають у контексті соціолінгвістичної компетентності майбутніх педагогів. Ці проблеми можуть включати недостатнє розуміння соціальних варіантів мовлення, обмежену підготовку до культурних різниць, виклики, пов'язані з дистанційним навчанням через карантин COVID-19 та війну в Україні, а також технічні аспекти використання цифрових інструментів.

Для вирішення цих проблем можуть бути застосовані методи, такі як спеціалізована підготовка, практичні тренування, міжкультурне навчання, підтримка та навчання з використання технологій, а також неперервна професійна підтримка.

Оскільки соціолінгвістична компетентність є важливою для педагогічної практики, необхідно звернути увагу на розвиток цієї компетентності серед майбутніх педагогів. Це сприятиме поліпшенню якості освіти, забезпеченню ефективної комунікації та взаєморозуміння з учнями різних культур та мовних спільнот.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Грінкевич В. (2015). Соціологічна компетентність майбутніх педагогів. Київ. Видавництво Київського університету.

2. Петрова М. (2017). Роль соціолінгвістичної компетентності у педагогічній практиці. Харків. Видавництво Харківського університету.

3. Соколова О. (2018). Компоненти соціолінгвістичної компетентності у педагогічній діяльності. Львів. Видавництво Львівського університету

4. Brown, H. D. (2007). Principles of Language Learning and Teaching. New York, NY: Pearson Education.

5. Canale, M., & Swain, M. (1980). Theoretical Bases of Communicative Approaches to Second Language Teaching and Testing. Applied Linguistics, 1(1), 1-47.

6. Council of Europe. (2001). Common European Framework of Reference for Languages: Learning, Teaching, Assessment. Cambridge, United Kingdom: Cambridge University Press.

7. Halliday, M. A. K., & Matthiessen, C. M. I. M. (2014). An Introduction to Functional Grammar. London, United Kingdom: Routledge.

8. Kramsch, C. (1998). Language and Culture. Oxford, United Kingdom: Oxford University Press.

9. Saville-Troike, M. (2012). Introducing Second Language Acquisition. Cambridge, United Kingdom: Cambridge University Press.

10. Wardhaugh, R. (2010). An Introduction to Sociolinguistics. Oxford, United Kingdom: Wiley-Blackwell.

11. Равен Дж. (2002). Компетентность в современном обществе: выявление, развитие и реализация/Пер. с англ. М., «Когито-Центр».

12. Смірнова Л. Л. (2015). Методичні аспекти формування соціокультурної компетентності майбутнього учителя іноземної мови. Наукові записки. 104 (2). Серія: Філологічні науки (мовознавство) У 2 ч. Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка. 410-416.

13. Шандрук С. І. (2015). Концептуальні основи професійної підготовки вчителів у США. Будуємо нову Україну. Збірник конференції. 86-93.

14. Рурік Г Л. (2011) Комунікативна компетентність як складова професійної майстерності учителя та засіб побудови гуманних взаємин між учасниками навчально-виховного процесу. Формування професійної компетентності майбутнього вчителя в умовах вищого навчального закладу : наук. пос. К. : Видавничий Дім «Слово», 2011. 344-380.

15. Федоренко Ю. С. (2002). Комунікативна компетенція як найважливіший елемент успішного спілкування. Рідна школа. 1. 63-65.

REFERENCES

1. Hrinkevych, V (2015). Sotsiolinhvistychna kompetentnist' maibutnikh pedahohiv [Sociolinguistic Competence of Future Teachers]. Kyiv, Ukraine: Kyiv University Publishing House.

2. Petrova, M. (2017). Rol' sotsiolinhvistychnoi kompetentnosti u pedahohichnii praktytsi [The Role of Sociolinguistic Competence in Pedagogical Practice]. Kharkiv, Ukraine: Kharkiv National University Publishing House.

3. Sokolova, O. (2018). Komponenty sotsiolinhvistychnoi kompetentnosti vpedahohichnii diialnosti [Components of Sociolinguistic Competence in Pedagogical Activities]. Lviv, Ukraine: Lviv National University Publishing House.

4. Brown, H. D. (2007). Principles of Language Learning and Teaching. New York, NY: Pearson Education.

5. Canale, M., & Swain, M. (1980). Theoretical Bases of Communicative Approaches to Second Language Teaching and Testing. Applied Linguistics, 1(1), 1-47.

6. Council of Europe. (2001). Common European Framework of Reference for Languages: Learning, Teaching, Assessment. Cambridge, United Kingdom: Cambridge University Press.

7. Halliday, M. A. K., & Matthiessen, C. M. I. M. (2014). An Introduction to Functional Grammar. London, United Kingdom: Routledge.

8. Kramsch, C. (1998). Language and Culture. Oxford, United Kingdom: Oxford University Press.

9. Saville-Troike, M. (2012). Introducing Second Language Acquisition. Cambridge, United Kingdom: Cambridge University Press.

10. Wardhaugh, R. (2010). An Introduction to

Sociolinguistics. Oxford, United Kingdom:

Wiley-Blackwell.

11. Raven, J. (2002). Competentnist v sovremennom obshchestve [Competence in modern society.] M., «Kogito-Tsentr».

12. Smirnova L. L. (2015). Metodychni aspekty formuvannya sotsiokul'turnoyi kompetentnosti maybutn'oho uchytelya inozemnoyi movy [Methodical aspects of the formation of sociocultural competence of the future teacher of a foreign language]. Naukovi zapysky. 104 (2). Seriya: Filolohichni nauky (movoznavstvo) U 2 ch. Kirovohrad: RVV KDPU im. V. Vynnychenka, 410-416

13. Shandruk, S. I. (2015). Kontseptual osnovy profesiynoyi pidhotovky vchyteliv u SSHA [Conceptual bases of professional training of teachers in the USA]. Buduyemo novu Ukrayinu. Zbirnyk konferentsiyi, 86-93.

14. Rurik, G. L. (2011). Komunikatyvna kompetentnist yak skladova profesiynoyi maysternosti uchytelya ta zasib pobudovi humannykh vzayemyn mizh uchasnykamy navchalno-vykhovnoho protsesu [Communicative competence as a component of a teachers professional skills and a means of building humane relationships between participants in the educational process]. Kyiv: Vydavnychiy dim «Slovo».

15. Fedorenko, Yu. S. (2002). Komunikatyvna kompetentsiya yak naivazhlyvishyy element uspishnoho spilkuvannya [Communicative competence as the most important element of successful communication]. Ridna shkola, 1, 63-65.

Размещено на Allbest.ru