Дистанційна неповна середня школа для дорослих на базі "Моделі освіти для життя й праці" (МЕВІТ) у Мексиці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дистанційна неповна середня школа для дорослих на базі «Моделі освіти для життя й праці» (МЕВІТ) у Мексиці

Жижко Олена Анатоліївна, доктор педагогічних наук, професор відділу гуманітарних наук Автономного університету м. Сакатекаса, Мендескарло-Сільва Віолета, кандидат юридичних наук, викладач Автономного університету м. Сан-Луіс-Потосі, Бельтран Галі-Олександра, кандидат педагогічних наук, викладач Технологічного університетум. Дуранго,

Анотація

У роботі представлено результати науково-педагогічного дослідження, метою якого було розкрити основні особливості дистанційної неповної середньої школи для дорослих та її роль у професійному навчанні уразливих верств дорослого населення, аналізуючи Модель освіти для життя й праці (МЕВІТ) Мексиканських Сполучених Штатів та її інструменти. Авторами виявлено, що дистанційна неповна середня школа для дорослих є одним зі спеціальних навчально-соціальних проектів для уразливих верств дорослого населення Мексики та поряд з іншими освітніми пропозиціями для бідних робітників та селян, інвалідів, індіанців, тимчасових робітників, безробітної молоді (а саме, «Культурними місіями»; програмою «Навчання тимчасових сільськогосподарських робітників-мігрантів» тощо) відіграє важливу роль у професійному навчанні маргінального дорослого населення Мексиканських Сполучених Штатів. Вона є невід'ємною складовою системи освіти Мексики.

Авторами з'ясовано також, що навчання у дистанційній неповній середній школі для дорослих є абсолютно безкоштовним, доступним та гнучким; воно спирається на Модель освіти для життя й праці (МЕВІТ). Заслуговує на увагу і той факт, що для її користувачів розробляється спеціальний друкований і цифровий матеріал з урахуванням їх потреб. Важливо звернути увагу на те, що однією з форм керівництва навчального процесу є як офлайн так і онлайн тьюторинг, що відповідно планується, реєструється, оцінюється та має подальший контроль з боку наставників або онлайн модераторів з конкретними психопедагогічними та психосоціальними навичками для обслуговування саме такої категорії дорослого населення.

Встановлено, що предмети, обов'язкові для акредитації з метою отримання атестата про неповну середню освіту, діляться на чотири групи: мова і спілкування, математика й розв'язання задач, охорона здоров'я та навколишнє середовище, сім'я, громадське життя та соціум; елективним є курс англійської мови. Майже усі навчальні заходи проводяться дистанційно, проте, передбачаються також індивідуальні й групові аудиторні заняття з педагогом - інструктором.

Ключові слова: освіта дорослих; система освіти Мексиканських Сполучених Штатів; дистанційна неповна середня школа для дорослих; професійне навчання уразливих верств дорослого населення; Модель освіти для життя й праці.

Abstract

Distance secondary school for adults based on the «Model of education for life and work» (MEVIT) in Mexico

Zhizhko Elena Anatolievna, Doctor of Science in Pedagogy, Full Professor, Autonomous University Zacatecas, Mendezcarlo-Silva Violeta, EDD in Law, Full Professor, Autonomous University San Luis Potosi, Beltran Gali-Aleksandra, EDD in Pedagogy, Associate Professor, Technologic University Durango

The paper presents the results of a scientific-pedagogical study, the purpose of which was to reveal the main features of the distance secondary school for adults and its role in the professional training of vulnerable adult population, analyzing the Model of Education for Life and Work (MEVIT) of the United Mexican States and its tools. The authors found that distance secondary school for adults is one of the special social-educational projects for vulnerable sections of the adult population of Mexico and, along with other educational proposals for poor workers and peasants, the disabled, Indians, temporary workers, unemployed youth (namely, “Cultural Missions”; the “Temporary Migrant Agricultural Worker Training Program”, etc.) plays an important role in the professional training of marginalized adults in the United Mexican States. It is an integral part of the Mexican education system. The authors also found out that studying in a distance secondary school for adults is absolutely free, affordable and flexible; it is based on the Model of Education for Life and Work (MEVIT).

The fact that special printed and digital material is developed for its users, taking into account their needs, is also noteworthy. It is important to pay attention to the fact that one of the forms of guiding the educational process is both offline and online tutoring, which is accordingly planned, registered, evaluated and has further control by mentors or online moderators with specific psychopedagogical and psychosocial skills to serve this category of adult people. It has been established that the subjects required for accreditation for the purpose of obtaining a certificate of incomplete secondary education are divided into four groups: language and communication, mathematics and problem solving, health care and the environment, family, public life and society; English language course is optional. Almost all educational activities are conducted remotely, however, individual and group classroom classes with a teacher are also provided.

Keywords: adult education; the education system of the United Mexican States; distance secondary school for adults; professional training of vulnerable layers of the adult population; the Model of Education for Life and Work.

дистанційний дорослий освіта мексиканський

Вступ

Постановка проблеми. Повномасштабне вторгнення Російської федерації в Україну спричинило комплекс серйозних проблем в українській освіті: вимушене переселення значної кількості учасників навчального процесу за межі країни, переживання ними наслідків травматичного стресу, трансформація освітнього процесу (розвиток цифрової та дистанційної освіти, зокрема онлайн навчання) руйнування та пошкодження навчальних закладів внаслідок військових дій тощо. На цьому тлі особливої уваги заслуговує феномен загальної збіднілості населення, збільшення кількості маргіналів, як неповнолітніх, так і дорослих, про яких у мирні часи держава турбувалася шляхом втілення спеціальних навчально-соціальних проектів. Слід зазначити, що деякі з цих програм активно спиралися на цифрові технології та онлайн навчання. З метою відновлення та покращення навчання уразливих верств дорослого населення нашої країни вважаємо за доцільне звернутися до досвіду таких проектів, що розробляються науковцями Мексиканських Сполучених Штатів.

Аналіз актуальних досліджень і публікацій. Аналіз джерельної бази показав, що вивченню проблеми освіти найменш захищених груп населення Мексики присвятили свої праці Л. Адлер де Ломніц, Х. Алонсо, О. Аттанасіо, Х. Болтвінік, Е. Буено, П. Грегоріо- Енрікес, А. Даміан, Е. Дель-Валь, Г. Енрікес, М. Жекелі, М. Кавароззі, Р. Кацман, А. Кіхано, Ф. Кортес, Б. Лернер, Н. Лехнер, Н. Лустіг, М. Матус-Роблес, Д. Негретті, Х. Осоріо, Ф. Пачеко-Сільва, Р. Пісарро, Г.Сараві, Д. Сервантес, О. Сункель, А. Товар, Б. Томсен, С. Фільгейра, С. Фуртадо, Д. Хуарес-Боланьос та ін.

Нами з'ясовано також, що впродовж останніх десятиліть українськими науковцями активно здійснювалися порівняльно-педагогічні дослідження (Н. Бідюк, Т. Десятов, А. Каплун, І. Ковчина, Т. Кошманова, В. Кудін, Н. Лавриченко, М. Лещенко, О. Матвієнко, Н. Мукан, Н. Ничкало, О. Огієнко, А. Сбруєва, Н. Сейко, Л. Пуховська, Т. Чувакова, Б. Шуневич та ін.). Безпосередньо темі професійної освіти маргіналів присвятили свої дослідження Н. Бідюк, І. Сагун та ін., однак, особливості дистанційної неповної середньої школи для дорослих, її інструменти й процесуальні компоненти та роль у професійному навчанні уразливих верств дорослого населення Мексиканських Сполучених Штатів не були предметом системних наукових розвідок й спеціального аналізу, натомість, безумовно, мають значний інтерес.

Отже, метою науково-педагогічного дослідження, результати якого представлені у цій статті, було розкрити основні особливості дистанційної неповної середньої школи для дорослих та її роль у професійному навчанні уразливих верств дорослого населення, аналізуючи Модель освіти для життя й праці (МЕВІТ) Мексиканських Сполучених Штатів та її інструменти.

Результати

Виконане дослідження показало, що цілями спеціальних навчально-соціальних проектів для уразливих верств дорослого населення Мексики є такі:

- навчити маргінальні групи «виживання» у постіндустріальному суспільстві (розробляти продуктивні сільськогосподарські, тваринницькі, рибальські, лісогосподарські проекти);

- навчити маргінальні групи сприяти інтегральному соціальному розвитку села та бідних кварталів міст;

- навчити маргінальні групи організовувати мікропідприємства, кооперативи, соціальні підприємства;

- навчити маргінальні групи правового й адміністративного управління, бухгалтерського обліку у малому бізнесі (маркетинг, фінансові послуги та кредитні заощадження, захист трудових прав тощо);

- надати маргінальним групам базову освіту; розробити спеціальні освітні програми для індіанців та інвалідів [1].

Виконаний нами аналіз свідчить, що спеціальні навчально-соціальні проекти для найменш захищених груп дорослого населення Мексики є не тільки інноваційними, а й інклюзивними. Так, окрім загальних навчальних програм, розрахованих на будь-яку категорію дорослих, розробляються спеціальні пропозиції для таких маргінальних верств населення, як бідні селяни, інваліди, індіанці, тимчасові робітники, безробітна молодь та ін. Для кожної групи передбачається спеціальний навчальний план з урахуванням потреб її представників [8]. Розглянемо деякі з цих освітніх програм.

Отже, що стосується освіти бідних сільських мешканців, то нами з'ясовано, що найстарішою програмою є «Культурні місії». Вивчення розвитку неформальної професійної підготовки маргіналів у Латинській Америці дає підстави стверджувати, що ций проект розпочав свою діяльність у 20-ті роки ХХ ст. Метою його є інтегральний розвиток соціально-економічних маргіналів села за допомогою їх альфабетизації, надання базової та професійної освіти із сільськогосподарських, тваринницьких, будівельних спеціальностей, ковальських, гончарних, теслярських ремесел, в організації й управлінні малими підприємствами (сільськогосподарськими, тваринницькими, виноробними тощо), у сфері послуг та організації відпочинку, з косметології і перукарського мистецтва, з крою і шиття, санітарії та першої медичної допомоги [7].

Встановлено, що «Культурні місії» діють за підтримки Міністерства національної освіти і Національного інституту освіти дорослих через центри базової освіти для дорослих, відкриті у сільських населених пунктах з кількістю мешканців, що не перевищує 2500 осіб. Місії діють у кожному селі впродовж 3 років, а потім переміщаються в інше місце. На чолі місії стоїть відповідальна особа, в кожній постійно працюють педагоги-інструктори та тьютори з альфабетизації і базової освіти, а також викладачі середньої професійної освіти. В обов'язки відповідального місії, окрім інших завдань, входить налагодження зв'язків з мешканцями села до приїзду педагогів-інструкторів й тьюторів, пошук відповідного приміщення для занять, а також приміщення для проживання педагогів-місіонерів [7].

Нами з'ясовано, що за допомогою «Культурних місій» центри базової освіти для дорослих пропонують також різноманітні курси за інтересами: з музики і співу, англійської мови, інформатики, охорони здоров'я, виготовлення сувенірів, в'язання, вишивання та ін. У своїй роботі «Культурні місії» використовують Модель освіти для життя і праці - МЕВІТ. За умови успішного закінчення курсів слухачі отримують довідку Дирекції системи освіти дорослих штату (Coordination del Sistema Estatal de Education para Adultos - COSEA).

Щодо бідних робітників, то можемо виділити такі два типи програм з їх професійної освіти: ті, що спрямовані на активно працюючих робітників та на безробітних. Водночас, програми для працюючих робітників розподіляються на ті, що надають професійну освіту особам, які працюють на державних і приватних підприємствах, та на ті, що обслуговують людей, які потребують професійних знань для організації власного малого бізнесу, ремісничих майстерень, домашнього сільського господарства тощо.

Програми з професійної освіти для працюючих на державних і приватних підприємствах розробляються і реалізуються власне підприємствами, або за рахунок державних програм допомоги підприємствам через курси професійної освіти промислових і торговельних палат та профспілок за участю спеціалістів Міністерства праці й соціальної превентивності, тоді як програми з професійної освіти для організації власного малого бізнесу, ремісничих майстерень, підвищення продуктивності сільського господарства тощо розподіляються на ті, що обслуговують жителів села, міських маргіналів, бідних ремісників, й ті, що надають громадські організації [5].

Нами встановлено, що програми з професійної освіти для безробітних розподіляються на ті, що спрямовані на звільнених робітників державних і приватних підприємств, й ті, що надають освітні послуги тимчасово непрацюючим робітникам сільського господарства, ремісникам, власникам малого бізнесу.

Зазначимо, що освіту безробітних, напівзайнятих, або тимчасово звільнених осіб віком старше 16 років забезпечує Система кваліфікації для праці (Sistema de Capacitacion para el Trabajo - SICAT) у співпраці з такими інституціями: Національним коледжем професійно-технічної освіти, Центром підвищення кваліфікації робітників індустріальних підприємств, Програмою технологічної модернізації та підвищення кваліфікації робітників, Програмою інтегрального підвищення кваліфікації робітників та модернізації, службами працевлаштування штатів. Причому ця система забезпечує не тільки професійну освіту молоді й дорослих, а й пропонує курси для підготовки до акредитації базової освіти [1].

Виконаний нами аналіз свідчить, що безробітних, які зацікавлені у набутті професійної освіти в галузі сільського господарства, ремісництва, малого бізнесу, обслуговують навчальні центри, що працюють за двома модальностями: формальною (при закінченні якої молодь і дорослі отримують диплом про середню професійну освіту) й неформальною (що гарантує отримання довідки про проходження курсів, наприклад, з організації малих підприємств, пошиття одягу, вишивки, перукарського мистецтва і косметології, виготовлення гончарних, столярних виробів, виробів з металу, цегляної кладки, лагодження електропровідки тощо) [5].

Важливо зазначити, що у своїй роботі та в організації навчального процесу програми з неформальної професійної освіти бідних робітників, як і «Культурні місії», спираються на «Модель освіти для життя й праці» - МЕВІТ (El Modelo de Educacion para la Vida y el Trabajo - MEVyT), розроблену Інститутом освіти дорослих Мексики. Ця модель є інноваційним національним навчальним проектом для молоді й дорослих, які перебувають в умовах соціально-економічної маргінальності. Вона базується на потребах та інтересах цієї групи населення: набутті знань для акредитації базової освіти, а також знань, умінь, навичок у різних галузях повсякденного життя й трудової діяльності (див. табл. 1) [3].

Зазначимо, що МЕВІТ діє у співробітництві з такими установами, як Міністерство національної освіти, «Культурні місії», Центри базової освіти для дорослих, Центри позашкільного навчання і Центри освіти дорослих. У 2010 р. МЕВІТ була впроваджена майже в усіх штатах й муніципалітетах країни через програму «Освіта для життя і праці» (Educacion para la Vida y el Trabajo), розроблену Національною радою з освіти для життя і праці та яка має в своїй основі теорію освіти упродовж всього життя [3].

Не можемо оминути увагою і той факт, що саме спеціалістами МЕВІТ розроблені вищеозначені нами навчальні пропозиції для таких маргінальних груп, як бідні селяни, інваліди, індіанці, тимчасові робітники, безробітна молодь та ін. Розглянемо надалі деякі з курикулярних проектів для інвалідів, індіанців та тимчасових робітників.

Отже, нами встановлено, що одним з навчальних проектів МЕВІТу для інвалідів є адаптація програми для сліпих і слабозорих за допомогою шрифту Брайля та аудіоматеріалу. В цьому проекті, що розпочався з ініціативи Національного інституту освіти дорослих та громадських організацій, які займаються освітою сліпих і слабозорих людей, використовується друкований матеріал МЕВІТу для розробки інтерактивного дикталографічного програмного забезпечення, а також аудіозапису тексту підручників та іншого навчального матеріалу, що відтворюється на комп'ютерах «громадських площ», призначених для використання учнями МЕВІТу [3].

Поряд з програмами для інвалідів вважаємо доцільним розглянути спеціальну програму МЕВІТу «Навчання тимчасових сільськогосподарських робітників-мігрантів» (Atencion a Jornaleros Agricolas Migrantes), яка стала продовженням розпочатої у 2003 р. програми «Розвиток і вдосконалення міжкультурної освіти для мігрантів» (Fomentar y Mejorar la Educacion Intercultural para los Migrantes). Означена група соціально-економічних маргіналів вважається найбільш вразливою: до неї належать у своїй більшості представники індіанських етнічних груп з півдня Мексики, а також з інших регіонів, які виїжджають із своїх осель у пошуках заробітку до північних штатів країни. Програма спрямована на надання їм професійної освіти в галузі сільського господарства та навчання іспанської мови. Навчання проводиться у сільськогосподарських таборах, де проживають тимчасові робітники, гуртожитках, неформальних поселеннях, а також у місцях походження цієї категорії маргіналів. Нині ця програма активно діє у штатах Нижня Каліфорнія, Нижня Південна Каліфорнія, Герреро, Мічоакан, Наяріт, Оахака, Сан-Луїс-Потосі, Сіналоа, Веракрус [4].

Варто наголосити, що наприкінці першого десятиріччя ХХІ ст. керівництвом освіти Мексики запропонована нова ініціатива щодо запровадження професійної освіти в сільській місцевості та маргінальних районах міст. Цей проект пов'язаний з проблематикою масивного імміграційного руху молоді та дорослих у США, Канаду та мегаполіси Мексики в пошуках кращого заробітку, що розпочався ще з 70-х роках ХХ ст. та набув особливої сили в 90-х роках ХХ - на початку ХХІ ст. Така ситуація генерує чимало проблем, розв'язання яких є досить складним та потребує від держави великіх коштів [6]. Означимо деякі з них, що пов'язані з освітою.

По-перше, міграційна тенденція виражається в тому, що з дому від'їжджають переважно молоді хлопці (15-20 років) та батьки сімейств, а жінки, малі діти та старі залишаються. Наукові дослідження, що проводяться в мексиканських університетах з питань міграції, показали, що психічний стан багатьох з цих жінок, а також дітей, що живуть без чоловіків та батьків 2-3 чи більше років, є незадовільним. Це має безпосередній негативний вплив на успішність в школі. По-друге, діти, починаючи навчання в базовій школі, у багатьох випадках не закінчують його, чи не продовжують навчання в неповній середній школі, тому що сім'я не бачить в цьому сенсу. Батькі воліють, щоб їх діти, особливо хлопці, від'їжджали з дому заради заробітку і не витрачали часу на «марне» відвідування школи [2].

Керівництво системи освіти Мексики, стурбоване таким станом речей, ініціювало розробку спеціального курсу «Вступ до професії-ремесла», що внесений до навчальних програм неповної середньої школи як додатковий предмет. Він включає в себе розробку та втілення проектів малого бізнесу з виготовлення та продажу національних сувенірів, що історично виготовлялися в певній місцевості (вишивка, текстильні вироби, одяг, посуд, вироби з дерева, каменя, соломи; страви, напої (мескаль, текіла, сотоль, тегуіно, тепаче, пульке) тощо) [8].

Зазначимо, що метою цього курсу є залучення підлітків та молоді до аналізу регіональної та місцевої економіки з теоретичної, історичної та анропологічної точок зору; формування в них навичок та вмінь для створення та виготовлення власних оригінальних артесанальних виробів у регіональному народному стилі; надання учням теоретико-практичних знань для входження до ринку праці після закінчення школи та подолання необхідності іммігрувати. Цей проект запроваджений у шкільну програму під наглядом Дирекції досліджень інституту артесанального розвитку (Coordination de Investigation del Instituto de Desarrollo Artesanal), що займається питаннями збереження виробничих традицій регіонів Мексики [8].

Що стосується дистанційної неповної середньої школи для дорослих, її роль у професійному навчанні уразливих верств дорослого населення є особливо значущою. Як і інші спеціальні навчально-соціальні проекти для маргіналів вона спирається на Модель освіти для життя й праці (МЕВІТ) (див. табл. 1). Заслуговує на увагу також той факт, що програма «Дистанційна неповна середня освіта для дорослих» (Programa de Secundaria a Distancia - SEA), є першим інноваційним проектом з освіти дорослих, розробленим і діючим поза юрисдикцією Національного інституту освіти дорослих. Вона розпочалася у 2000 р. з ініціативи Міністерства національної освіти й Латиноамериканського інституту навчальних комунікацій і мала великий успіх. У 2003 р. програма діяла у 23 штатах Мексики, а також у Чікаго, Сант-Льюїсі Міссурі й Мічігані (США) для мексиканських мігрантів. Фінансує програму Міжамериканський банк розвитку [8].

Таблиця 1. Модель освіти для життя й праці

Зазначимо, що «Дистанційна неповна середня освіта для дорослих» пропонує курси онлайн для акредитації базового освітнього рівня за допомогою гнучкого курікулуму: слухачі самі обирають предмети і курси, які вони вивчатимуть, згідно зі своїми інтересами, досвідом, трудовою діяльністю, а також планують свої заняття в ті часи, коли їм це зручно. Навчальний план передбачає використання телекомунікаційних засобів: комп'ютеру, Інтернету, відеофільмів, навчальних телепередач, навчальних сайтів тощо [1].

Слід наголосити, що предмети, обов'язкові для акредитації з метою отримання атестата про неповну середню освіту, діляться на чотири групи : мова і спілкування, математика й розв'язання задач, охорона здоров'я та навколишнє середовище, сім'я, громадське життя та соціум. Навчальна програма пропонує також елективний курс англійської мови. Майже усі навчальні заходи проводяться дистанційно, проте, передбачаються також індивідуальні й групові аудиторні заняття з педагогом-інструктором та з тьютором. Окрім традиційної системи оцінювання слухачів викладачем, у програмі активно використовується самооцінювання через комп'ютерні тести та інші заходи самоконтролю [3].

Результати аналізу показали, що для «Дистанційної неповної середньої освіти для дорослих» розроблений спеціальний навчальний матеріал, підручники, відеофільми, телевізійні програми, комп'ютерні програми за допомогою Навчальної супутникової мережі - ЕДУСАТ, Латиноамериканського інституту навчальних комунікацій та Відділу науково-педагогічних досліджень Національного політехнічного інституту, а також існують програми підготовки педагогів-інструкторів та тьюторів з дистанційного навчання дорослих.

Висновки і перспективи подальших досліджень

Таким чином, виконане нами науково-педагогічне дослідження показало, що дистанційна неповна середня школа для дорослих є одним зі спеціальних навчально-соціальних проектів для уразливих верств дорослого населення Мексики та поряд з іншими освітніми пропозиціями для бідних робітників та селян, інвалідів, індіанців, тимчасових робітників, безробітної молоді (а саме, «Культурними місіями»; програмою «Навчання тимчасових сільськогосподарських робітників-мігрантів» тощо) відіграє важливу роль у професійному навчанні маргінального дорослого населення Мексиканських Сполучених Штатів. Її основними особливостями є такі:

- вона є невід'ємною складовою системи освіти Мексиканських Сполучених Штатів;

- вона спирається на Модель освіти для життя й праці (МЕВІТ);

- навчання у ній є абсолютно безкоштовним, доступним та гнучким;

- однією з форм керівництва її навчального процесу є як офлайн так і онлайн тьюторинг, що відповідно планується, реєструється, оцінюється та має подальший контроль з боку педагогів-інструкторів та наставників або онлайн модерувачів з конкретними психопедагогічними та психосоціальними навичками для обслуговування саме такої категорії дорослого населення;

- для її користувачів розробляється спеціальний друкований і цифровий матеріал з урахуванням їх потреб.

Вважаємо доцільним розглянути надалі особливості організації й діяльності Мексиканської навчальної супутникової мережі (ЕДУСАТ) та структурні особливості Латиноамериканського інституту навчальних комунікацій. На наш погляд, матиме також важливий практичний сенс аналіз програм підготовки педагогів-інструкторів та тьюторів з дистанційного навчання дорослих у Мексиці.

Список використаних джерел

1. Direction General de Planeacion [DGPPYEE-SEP] (2020). Programa Sectorial de Education 2020-2024. Mexico, SEP

2. lazzetta, Marco (2020). “Estado, crimen organizado y pandemia por COVID-19”, en Temas y debates, No. 40, pp. 289-294, ISSN 1853-984X.

3. Institute National de Education de Adultos [INEA] (2022). Cursos MEVyT en linea, in:

4. Institute National de Education de Adultos [INEA] (2006). Programa de atencion a jornaleros agricolas migrantes, Mexico, INEA.

5. Pieck E. (2020). La oferta de formation para el trabajo en Mexico. Documentos de investigation, Mexico, Universidad Iberoamericana-Instituto de investigaciones para el desarrollo de la education.

6. Robles-Soto S., Martinez-Macias A., Aguilar-Torres C., Zhizhko E. (2022). “La inflation en Mexico y Zacatecas, periodo 2012-2017”, South Florida Journal of Development, Miami, Vol. 3, № 1, 2022, pp.786-795,

7. Servicios Educativos Integrados al Estado de Mexico. Secretaria de Education [SEIEM-SEP] (2023). Alfabetizacion y Education para Adultos,

8. Zhizhko E. (2018). Development of the Textual Communicative Competences in Professional Education of Marginalized, Kyiv, Publisher Bykhun V.Y., 136 p.

Размещено на Allbest.ru