Біологічні передумови культури рухів школярів

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

УДУ імені Михaйлa Дрaгoмaнoвa

Кафедра здоров'язбережувальної освіти та фізичної рекреації

Кафедра теорії і методики фізичного виховання

Біологічні передумови культури рухів школярів

Омельчук O.B, к.п.н., доцент

Дьоміна Ж.Г. к.п.н., професор

Анотація

Роботу присвячено визначенню біологічних (анатомо-фізіологічних) передумов формування культури рухів школярів. Рухова активність школярів, та їх фізична працездатність є складником поняття здоров'я та зумовлена анатомо-фізіологічними особливостями тіла, його антропометричними показниками, станом опорно-рухового апарату, станом кардіо-респіраторної системи, ступенем зрілості нервової системи, психічним станом.

Мета: обґрунтувати залежність формування культури рухів учнівської молоді від анатомо-фізіологічних особливостей організму школярів.

Методи дослідження: теоретичні - аналіз та узагальнення літературних джерел. Визначено, що рухова культура є складовою загальної культури особистості її' розумової діяльності та поведінки і є унікальною так як може розкривати особистісний потенціал дитини. Культура рухів формується у вигляді комплексу компонентів: руховий (фізичні якості та координаційні здібності); естетичний (виразність, артистичність, пластичність, правильна постава); особистісний (темперамент, увага, пам'ять). Науково обґрунтовано, що ментальне та фізичне здоров'я школярів залежить від формування у них навичок здорового фізично активного способу життя, виховання особистісної фізичної культури, культури рухової активності, спортивної культури з обов'язковим урахуванням вікових та індивідуальних особливостей школярів, правильно організовані заняття фізичною культурою і спортом, враховуючи індивідуальні анатомо-фізіологічні особливості дитини, мають позитивно впливати на зростаючий організм школярів, сприяти гармонізації фізичного і психічного розвитку.

Ключові слова: школярі, фізичний розвиток, культура рухів, рухові якості, здоров'я.

Annotation

Omelchuk O., Domina Zh. Biological prerequisites of schoolchildren's movement culture

The paper is devoted to determining biological (anatomical and physiological) prerequisites for the formation of schoolchildren's movement culture. The motor activity of schoolchildren and their physical performance is a component of the concept of health and is determined by the anatomical and physiological features of the body, its anthropometric indicators, the state of the musculoskeletal system, the state of the cardiorespiratory system, the degree of maturity of the nervous system, and the mental state.

Purpose: to substantiate the dependence of pupils' movement culture formation on anatomical and physiological features of pupils' organism.

Research methods: theoretical - analysis and generalization of literary sources. It has been determined that motor culture is a component of the general culture of the personality, its mental activity and behavior and is unique as it can reveal the personal potential of the child. Movement culture is formed as a complex of components: motor (physical qualities and coordination abilities); aesthetic (expressiveness, artistry, plasticity, correct posture); personal (temperament, attention, memory). It is scientifically proven that the mental and physical health of schoolchildren depends on the formation of skills for a healthy physically active lifestyle, education of personal physical culture, culture of physical activity, sports culture with the obligatory consideration of age and individual characteristics of schoolchildren; properly organized physical education and sports, taking into account the individual anatomical and physiological characteristics of the child, should have a positive impact on the growing body of schoolchildren, promote harmonization of physical and mental development.

Key words: schoolchildren, physical development, movement culture, motor skills, health.

Постановка проблеми

Рухова активність школярів, та їх фізична працездатність є інтегральним вираженням можливостей учнівської молоді, складником поняття здоров'я та характеризується низкою об'єктивних факторів, до яких належать анатомо-фізіологічні особливості тіла (антропометричні показники, стан опорно-рухового апарату, стан кардіо-респіраторної системи) ступінь зрілості нервової системи, психічний стан. Фізичний розвиток, який є базисом розвитку культури рухів визначається як біологічний процес становлення і змін форм та функцій організму школярів. Показники фізичного розвитку змінюються протягом всього життя і зумовлюються внутрішніми чинниками, розвитком рухових здібностей природнім середовищем та соціальними умовами. Врахування анатомо-фізіологічних особливостей росту і розвитку школярів дає можливість активізувати та вдосконалювати процеси формування культури рухів, обираючи ефективні зaсоби фізичного вдосконaлення та сприяти розробці нaйбільш ефективних методів формувaння рухових нaвичок та якостей.

Мета: обґрунтувати залежність формування культури рухів учнівської молоді від анатомо-фізіологічних особливостей організму школярів.

Методи дослідження: теоретичні - аналіз та узагальнення літературних джерел.

Аналіз літературних джерел. Дослідженням феномену розвитку культури рухів, засобів та методів впливу на розвиток рухових здібностей, віковим особливостям їх розвитку присвячені роботи багатьох вітчизняних: В. Арефьєва, О. Іващенко, Т. Круцевич, Л.Л. Лисенко, Ю. Насонова, О.Є. Ображей, О.М. Худолій, А.С. Петрова, та зарубіжних: Gavin Ward, Montuori P., Cennamo L.M., Sorrentino M., Pennino F. та ін науковців.

Виклад основного матеріалу

Культура руху представляє сучасну зміну парадигми тілесності, віддаляючи нас від головних винуватців руху та фітнесу, а також від розмежування між здоров'ям, естетикою, перформансом та мистецтвом [2, 10].

Рухова культура є складовою загальної культури особистості її розумової діяльності та поведінки і є унікальною так як може розкривати особистісний потенціал дитини (рис 1)

Рис. 1. Складові загальної культури особистості

За дослідженнями науковців - культура рухів це і робота систем, що забезпечують рухову діяльність і витонченість, пластичність граціозність та амплітуда рухів, а також скоординованість і узгодженість рухів [5, 7].

Нам імпонує погляд Ю. Насонової [4], яка розглядає культуру рухів у вигляді комплексу компонентів: руховий (фізичні якості та координаційні здібності); естетичний (виразність, артистичність, пластичність, правильна постава); особистісний (темперамент, увага, пам'ять) [4].

Культура рухів формується з раннього дитячого віку, з розвитком скелета, м'язових і зв'язкових структур і під впливом вищої нервової діяльності, включно з характером [9, 12].

Фізичний розвиток визначається як біологічний процес становлення і змін форм та функцій організму дитини. Показники фізичного розвитку змінюються протягом всього життя і зумовлюються внутрішніми чинниками, природнім середовищем та соціальними умовами.

Рухові дії також визначаються конституцією тіла і генетичними особливостями. А також тими вміннями та навичками, що вироблені у якості сформованих поведінкових механізмів, а саме навченості культури рухів, що передбачає гармонійно розвинуті фізичні якості, здоров'я, красу тіла, гарну поставу, легкість і граціозність рухів [8, 10].

Враховуючи висновки, що зроблено дослідницею А.Х. Дейнеко, після аналізу навчальних програм, поняття «культура рухів» використовується лише в початковій школі, а саме тільки в 1-4 класах приділяється увага комплексному розвитку рухової активності дітей і формується їх рухова компетенція. Цей період є тільки початковим етапом навчання фізичному вихованню дітей. І, нажаль в 5-9 класах вже не передбачено продовження формування культури рухової діяльності, і школа не забезпечує потрібний об'єм та рівень рухової активності школярів [1].

Одним з найважливіших показників здоров'я дитини є її гармонійний фізичний розвиток. Правильно організоване фізичне виховання, рухова активність, формування у школярів особистісної фізичної культури та культури їхньої рухової діяльності, залучення школярів у спортивну діяльність надають широкі можливості для гармонійного фізичного та психічного розвитку учнівської молоді [3].

Природний розвиток систем організму дітей має чітку послідовність і циклічність: етапи прискореного розвитку періодично змінюються фазами уповільненого розвитку. Існують певні анатомо-фізіологічні особливості розвитку дітей віком від 6-7 до 17-18 років. Так, протягом 11-12 років зріст школярів зростає в середньому до 53 см у хлопчиків і 38 см у дівчаток. Уповільнення темпів росту починається після статевого дозрівання, тобто після «пубертатного стрибка». Цей період становить 11-13 років для дівчаток і 13-15 років для хлопців У цей період тіло може вирости аж до 10 см у довжину. Після 18 років, зміна зросту практично завершається. Одночасно зі зростанням зросту змінюється і форма тіла, його пропорції. До 9-10 років верхня половина тіла трохи перевершує нижню, а до 10-11 років спостерігається активний ріст ніг, що з часом призводить до зворотної пропорції [11].

У процесі росту і розвитку дитини вдосконалюється функціонування органів і систем. Анатомічні структури головного мозку в основному формуються у віці 8-9 років, але розвиток їх функцій триває від початку і до кінця шкільного періоду. Збільшення розмірів тіла і вдосконалення опорно-рухового апарату тісно пов'язані з розвитком дихальної та серцево-судинної систем. У віці 7-14 років об'єм серця і легень збільшується більш ніж удвічі. Кількість серцевих скорочень зменшується, але об'єм крові, що перекачується в кровоносні судини, збільшується з кожним ударом серця. Частота дихання зменшується, але збільшується їх глибина та об'єм. Процес статевого дозрівання відбувається у шкільному віці. Він триває кілька років: в середньому від 10-16 років у дівчат і від 11 до 17 років у хлопців. У школярів темпи росту і дозрівання не однакові. Десь 10-15% школярів ростуть і розвиваються швидше, ніж більшість їхніх однолітків, стільки ж дітей відстають від вікової норми. Отже у таких дітей «біологічний» вік або перевищує «паспортний», або відстає від нього.

Слід зазначити, що розвиток дітей і підлітків від народження і до закінчення школи не однаковий, цей період має свої закономірності. Тому у результаті правильного використання засобів і форм фізичного виховання, а також різних видів спорту можна досягти успіхів у формуванні рухових навичок, культури рухів школярів, спортивної культури особистості, але лише за умови врахування анатомо-фізіологічних особливостей організму та сенситивних періодів розвитку тих чи інших рухових здібностей.

У процесі розвитку опорно-рухового апарату змінюються швидкість і точність виконання рухів. Зростання цих показників в значній мірі залежить не стільки від розвитку м'язів, скільки від розвитку центральної нервової системи (зокрема швидкості нервових процесів у моторних ділянках кори великих півкуль). Швидкість рухів характеризується швидкістю одноразового скорочення, та швидкістю виконання повторюваних рухів. Швидкість одноразового скорочення різко зростає в дітей з 4-5 років і в 13-14 років є майже такою ж як в дорослої людини. Частота виконання рухів за одиницю часу досягає максимальних показників у 15 років після чого починає знижуватися. Отже це і є сенситивними періодами для розвитку швидкісних здібностей.

Точність виконання рухів суттєво змінюється також з віком. Діти до 5 років не можуть виконувати точні рухи. Ця властивість починає зростати у шкільний період, коли діти починають вчитися писати. В 9-10 років точність виконання рухів майже така ж, як в дорослої людини. У вдосконаленні цієї властивості важливу роль відіграє формування центральних механізмів виконання довільних рухів.

Найпізніше розвивається витривалість. Інтенсивне зростання витривалості до динамічної і статичної роботи спостерігається в 11-12 років. Вік 16-17 років є важливим періодом для розвитку витривалості, оскільки він характеризується функціональною зрілістю майже всіх органів і систем організму, а у віці 17-19 років витривалість школярів становить 85% рівня дорослої людини.

За твердженням Лисенко Л.Л. «культура руху» - це досконалий рівень управління рухами, в основі якого лежать координаційні здібності, котрі проявляються у виконанні рухових дій за параметрами точності, доцільності, виразності, пластичності, естетичності, технічності тощо [2].

Науковці відмічають нерівномірність в розвитку окремих видів координаційних здібностей таких як (здатність до орієнтування у просторі, здатність до збереження рівноваги, відчуття ритму, здатність до довільного розслаблення м'язів, координованість рухів). Тобто розвиток координації рухів спостерігається в різні вікові період, хоча найбільш ефективно ці здатності розвиваються в 8-13-річному віці - це період найбільш сприятливий так як загальне формування усіх координаційних механізмів закінчується у підлітковому віці.

руховий культура здоров'я анатомічний фізіологічний школяр

Висновки

Насьогодні важливою та актуальною педагогічною проблемою, від вирішення якої залежить ментальне та фізичне здоров'я школярів є формування у них навичок здорового фізично активного способу життя, виховання особистісної фізичної культури, культури рухової активності, спортивної культури з обов'язковим урахуванням вікових та індивідуальних особливостей школярів. Науково обґрунтовані і правильно організовані заняття фізичною культурою і спортом, враховуючи індивідуальні анатомо-фізіологічні особливості дитини, мають позитивно впливати на зростаючий організм школярів, сприяти гармонізації фізичного і психічного розвитку. Необхідно розширювати діапазон рухів, підвищувати захисно-пристосувальні реакції і зміцнювати опірність організму до несприятливих впливів зовнішнього середовища. Широко впроваджуючи сучасні аспекти фізичної культури і спорту через реалізацію розвиваючих заходів та своєчасного формування культури рухової активності, здібностей учнів до точного вирішення рухових завдань за параметрами рухової координації, навчання окремим рухам, руховим діям чи фізичним вправам, що є фундаментом успіху учнівської молоді в різних сферах рухової діяльності, необхідною умовою її успішної й повноцінної життєдіяльності та критерієм здоров'я.

Література

1. Дейнеко А.Х. Організаційно-педагогічна технологія формування культури рухової діяльності як засіб підвищення рівня фізичної підготовленості учнів 5-х класів. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2015. №8. С. 24-32.

2. Лисенко Л.Л. Педагогічні технології навчання культурі рухів дівчат 10-12 років: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. Київ, 2008. 20 с.

3. Методики прогнозування здоров'я міських підлітків з урахуванням їх рухової активності. Упоряд.: Н.С. Полька, С.В. Гозак, О.Т. Єлізарова, М.Ю Антомонов, Т.В. Станкевич, А.М. Парац. Київ, 2019. 19 с

4. Насонова Ю. До питання сутнісного наповнення поняття «культура рухів». Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві. 2015. №4. С. 44-47.

5. Карасєвич С.А. Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до фізкультурно-спортивної діяльності у закладах загальної середньої освіти, монографія. Умань: ВПЦ «Візаві», 2018. 204 с/

6. Петрова А.С. Ефективність застосування варіативного модуля «Кросфіт» у фізичному вихованні школярів старших класів. Дис. ... док. Філос. Спец. 017 Фізична культура і спорт. Харків, 2021. 287 с.

7. Романенко С.С. Стратегічні вектори розвитку спортивнооздоровчої діяльності в умовах глобальних викликів: національні особливості та завдання управління. Дис. ... д.е.н. спец. 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. Одеса, 2022. 413 с.

8. Слюсарук-Літвін С.С. Формування готовності майбутніх вихователів до розвитку творчого потенціалу дітей дошкільного віку в освітньому середовищі педагогічного коледжу. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дис. ... док. Філос. 01 Освіта / Педагогіка за спец. 011 Освітні, педагогічні науки. Луцьк, 2022. 365 с.

9. Galan Yaroslav (2020). Pedagogical conditions for the formation of physical culture in first grade school students by means of Olympic education in the New Ukrainian School: [Collective monograph]. Riga, Latvia: “Baltija Publishing”, 2020. 118.

10. Gavin Ward, Learning Movement Culture: Mapping the Landscape between Physical Education and School Sport Sport, Education and Society, 19 (5):569-604 2014

11. Kim DeokJu, Cho MiLim, Park YunHee, and Yang YeongAe (2015) Effect of an exercise program for posture correction on musculoskeletal pain J Phys Ther Sci. 2015 Jun; 27(6): 1791-1794.

12. Montuori P, Cennamo L. M., Sorrentino M., Pennino F. & et.al (2023). Assessment on Practicing Correct Body Posture and Determinant Analyses in a Large Population of a Metropolitan Behav. Sci. 13 (2):144.

References

1. Deineko A.H. (2015) Organizational pedagogic technology of formation of motor functioning culture as mean of physical fitness improvement of 5 form. Pedagogy, psychology and medical and biological problems of physical education and sports. 8: 24-32.

2. Lysenko L.L. (2008) Pedagogical technologies of motive culture teaching 10-12 aged girls. Manuscript.

3. Metodyky prohnozuvannia zdorovia miskykh pidlitkiv z urakhuvanniam yikh rukhovoi aktyvnosti. [Methods for predicting the health of urban adolescents based on their physical activity.]. Polka N.S., Hozak S.V., Yelizarova O.T. & et.al. Kyiv, 2019:19.

4. Nasonova Yu. (2015) Do pytannia sutnisnoho napovnennia poniattia «kultura rukhiv». [On the question of the essential content of the concept of “culture of movements”] Fizychne vykhovannia, sport i kultura zdorovia u suchasnomu suspilstvi. №4. S. 44-47.

5. Karasievych S.A. (2018) Pidhotovka maibutnikh uchyteliv fizychnoi kultury do fizkulturno-sportyvnoi diialnosti u zakladakh zahalnoi serednoi osvity [Preparing Future Physical Education Teachers for Physical Education and Sports Activities in General Secondary Education Institutions]: monohrafiia. Uman: VPTs «Vizavi». 2018. 204 s.

6. Petrova A.S. (2021) The effectiveness of using the variable module “CrossFit” in the physical education of high school pupils. Manuscript, Kharkiv. 287 р. (in Ukrainian).

7. Romanenko S.S. (2022) Strategic vectors of the development of sports and health activities in the conditions of global challenges: national features and management tasks, Manuscript. Odesa. 413 р. (in Ukrainian).

8. Sliusaruk-Litvin S. S. (2002) Shaping future educators' readiness for developing the preschool children's creative potential in a teacher-training college educational environment. Manuscript, Lutsk, 365 р. (in Ukrainian).

9. Galan Yaroslav (2020). Pedagogical conditions for the formation of physical culture in first grade school students by means of olympic education in the New Ukrainian School: [Collective monograph]. Riga, Latvia: “Baltija Publishing”, 2020. 118.

10. Gavin Ward (2014), Learning Movement Culture: Mapping the Landscape between Physical Education and School Sport Sport, Education and Society, 19(5):569-604

11. Kim DeokJu, Cho MiLim, Park YunHee, and Yang YeongAe (2015) Effect of an exercise program for posture correction on musculoskeletal pain J Phys Ther Sci.; 27(6): 1791-1794.

12. Montuori P, Cennamo L.M., Sorrentino M., Pennino F. & et.al (2023). Assessment on Practicing Correct Body Posture and Determinant Analyses in a Large Population of a Metropolitan Behav. Sci. 13 (2): 144.

Размещено на Allbest.Ru