Главная Коллекция "Revolution" Педагогика Навчально-методичні етапи становлення фахової підготовки інженерів-автомобілістів у Харківському національному автомобільно-дорожному університеті

Навчально-методичні етапи становлення фахової підготовки інженерів-автомобілістів у Харківському національному автомобільно-дорожному університеті

Аналіз структури навчальних планів з підготовки інженерів-автомобілістів і фахівців, які працюють у машинобудуванні та на транспорті на прикладі Харківського національного автомобільно-дорожнього університету. Умови формування інженерної еліти.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 27.09.2024
Размер файла 187,7 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний автомобільно-дорожній університет

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ ІНЖЕНЕРІВ-АВТОМОБІЛІСТІВ У ХАРКІВСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ АВТОМОБІЛЬНО-ДОРОЖНЬОМУ УНІВЕРСИТЕТІ

Бондаренко Володимир Васильович канд. пед. наук, професор,

завідувач кафедри філософії та педагогіки професійної підготовки

Шеїн Віталій Сергійович канд. техн. наук, доцент

кафедри технології машинобудування та ремонту машин

Анотація

Авторами пропонується детальний аналіз структури навчальних планів з підготовки інженерів-автомобілістів і фахівців, які працюють у машинобудуванні та на транспорті за останні 60 років на прикладі Харківського національного автомобільно-дорожнього університету (ХНАДУ). Даний аналіз дозволяє зробити висновки не лише про навчально-методичні етапи становлення фахової підготовки інженерів-автомобілістів, але й прослідкувати тенденції її розвитку, що може служити підґрунтям для подальшого осучаснення науково-методичного забезпечення навчального процесу у закладах вищої технічної освіти в Україні.

Ключові слова: підготовка інженерів-автомобілістів, науково-методичне забезпечення, автомобільна галузь, навчальний план, технічна освіта в Україні.

Постановка проблеми

Розвиток автомобільного транспорту, що обслуговує оборонні потреби під час війни та всі галузі промисловості, є необхідною умовою та запорукою економічної стабільності України. Жодна країна світу сьогодні вже не може існувати без розвиненої автомобільної галузі. Особливо зростає роль автомобільного транспорту під час військових дій та в період повоєнного відновлення країни. Україна, як і жодна інша країна світу, просто не в змозі поновлювати автомобільний транспорт за рахунок придбання нових автомобілів, пошкоджених під час бойових дій. Сьогодні підраховано, що за три місяці агресії росії проти нас у результаті обстрілів і повітряних атак на наші мирні міста вже знищено понад 200 тисяч легкових і вантажних автомобілів. Ще більшою є цифра пошкоджених автомобілів, які потребують нагального ремонту, і ця цифра постійно зростає. До цього можна додати й автомобілі, які були ввезені з-за кордону, адже 52% автомобілів, ввезених в Україну з 2019 року, мають експлуатаційний вік понад 10 років. За останні три роки середній вік ввезених автомобілів виріс більше ніж у два рази, а от продаж нових авто в Україні лише в березні цього року скоротився в 16 разів [1].

Таблиця 1

Динаміка ввозу автомобілів в Україну з 2013. по 2021 рік

Рік

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

Кількість автомобілів

171 456

146355

119 987

136174

207 843

221 018

563 087

422 544

627 872

взято з [1]

Крім того, 24.03.2022 р. було прийнято Закон України № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» [2]. Одним із аспектів цього Закону було те, що з 05.04.2022 р. Верховна Рада звільнила ввезені в Україну іноземні транспортні засоби від сплати мита та інших зборів. Основною метою цього було сприяння волонтерам у допомозі нашій армій, територіальній обороні та людям, які постраждали у наслідок бойових дій, ввозити гуманітарну допомогу, зокрема й у вигляді транспортних засобів, призначених для мобільного пересування наших захисників. Проте, у введенні в дію цього закону, деякі підприємливі громадяни побачили й іншу перспективу. І вже за перші вісім днів дії «нульового мита», в Україну було завезено 14300 автомобілів. Звісно, що як раз для потреб громадян і військових, на жаль, закуповуються саме ті транспортні засоби, які вже вимагають поточного, або, навіть, капітального ремонту, бо вони були придбанні майже за останні кошти простих, небайдужих громадян-патріотів.

Сьогодні, як ніколи раніше, актуальною є необхідність у підготовці відповідних висококваліфікованих фахівців із забезпечення належного технічного стану автомобілів, які отримали ушкодження під час бойових дій і тих, що ввозять до нашої держави як гуманітарну допомогу.

Метою даної наукової розвідки є аналіз стану та пошук відповідей на виклики часу щодо підготовки інженерів-автомобілістів у Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У сучасній науковій літературі, що досліджує проблеми методичного забезпечення навчального процесу в технічних закладах вищої освіти України, цьому питанню приділяється значна увага. Відповіді на нагальні питання методики викладання досліджуються в роботах багатьох українських учених-методистів і практиків, а саме Р.С. Гуревича, О.Е. Коваленко, М.І. Лазарєва, О.Г. Романовського, Л.Л. Товажнянського та багатьох інших. На жаль, єдиної універсальної відповіді на питання щодо складових навчальних планів з підготовки інженерів на сьогодні в Україні не існує й досі.

Виклад основного матеріалу розвідки

Авторами даної наукової розвідки робиться спроба на матеріалі навчальних планів Харківського національного автомобільно-дорожнього університету дослідити етапи становлення й розвитку підготовки інженерів-автомобілістів і фахівців, які працюють у машинобудуванні та на транспорті за останні шістдесят років.

Досліджуючи тенденції змін у навчальних планах за цей період часу нами були проаналізовані навчальні плани, які існували в Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті й закінчуючи аналізом планів, що діють нині і затверджені Міністерством освіти і науки України й освітніми стандартами. Для аналізу ми обрали спеціальність автомобільного факультету «Автомобільний транспорт» («А»), яка раніше мала назву «Автомобілі і автомобільне господарство». Структурний аналіз навчальних планів виконувався таким чином: усі навчальні дисципліни за спеціальністю аналізувалися за трьома блоками. Перший - гуманітарний (соціальноекономічний) блок, який охоплював ряд дисциплін загальної соціальної спрямованості. Другий блок - загально технічний (фундаментальний), який охоплював дисципліни, пов'язані із загальним машинобудуванням і дисциплінами загально технічного характеру. Третій - спеціальний (професійний), який охоплював спеціальні дисципліни за профільною спеціальною підготовкою, включаючи практики, курсові проекти, дипломне проектування тощо.

Розбивши всі дисципліни навчальних планів за трьома блоками, ми проаналізували як змінювалася кількість годин і кількість дисциплін у кожному блоці. Встановили відносні показники зміни у відсотках у кожному блоці підготовки і за спеціальністю в цілому.

Якщо в 1954 р. за цією спеціальністю сумарна кількість годин вивчення дисциплін була 1992 години, а загальна кількість становила 30 дисциплін, то середня величина кількості часу становила 66,4 години на дисципліну.

При цьому цей питомий показник розбивався відповідно на складові блоки: гуманітарний - 3 дисципліни, загальнотехнічний - 16 дисциплін, спеціальний - 11 дисциплін (табл. 2).

Таблиця 2

Аналіз навчальних планів по спеціальності «А» за 1954 р.

Назва блоку дисциплін

Гуманітарний

Загальнотехнічний

Спеціальний

Кількість дисциплін

Кількість годин

Питома вага, %

Кількість дисциплін

Кількість годин

Питома вага, %

Кількість дисциплін

Кількість годин

Питома вага, %

3

240

12

16

858

43

11

894

45

Загальна кількість годин - 1992 год.; середнє навантаження - 66,4 год./дисц.

[авторська розробка]

Аналіз подальших змін з 1970 року (табл. 3) по початок дев'яностих років (табл. 4), за 2008-2010 роки (табл. 5) та за 2018-2020 роки (табл. 6) дозволяє дійти таких висновків: загальна кількість дисциплін збільшилася з 30 до 72, тобто більше ніж удвічі.

Таблиця 3

Аналіз навчальних планів по спеціальності «А» за 1970 р.

Назва блоку дисциплін

Гуманітарний

Загальнотехнічний

Спеціальний

Кількість дисциплін

Кількість годин

Питома вага, %

Кількість дисциплін

Кількість годин

Питома вага, %

Кількість дисциплін

Кількість годин

Питома вага, %

9

824

20

16

2108

52

20

1149

28

Загальна кількість годин - 4081 год.; середнє навантаження - 90,7 год./дисц.

[авторська розробка]

Таблиця 4

Аналіз навчальних планів по спеціальності «А» за 1993 р.

Назва блоку дисциплін

Гуманітарний

Загальнотехнічний

Спеціальний

Кількість дисциплін

Кількість годин

Питома вага, %

Кількість дисциплін

Кількість годин

Питома вага, %

Кількість дисциплін

Кількість годин

Питома вага, %

11

1374

29

18

1802

38

23

1621

33

Загальна кількість годин - 4797 год.; середнє навантаження - 92,3 год./дисц.

[авторська розробка]

Загальна кількість часу збільшилася до семи з половиною тисяч годин, тобто більш ніж утричі. Навчальний план за 1954 рік нами аналізувався за вечірньою формою навчання та без урахування самостійної роботи студентів. Якщо додати до 50% самостійної роботи, то все одно зростання навантаження буде майже удвічі.

Таблиця 5

Аналіз навчальних планів по спеціальності «А» за 2008 р.

Назва блоку дисциплін

Гуманітарний

Загальнотехнічний

Спеціальний

Кількість дисциплін

Кількість годин

Питома вага, %

Кількість дисциплін

Кількість годин

Питома вага, %

Кількість дисциплін

Кількість годин

Питома вага, %

10

1080

14

26

3780

50

36

2700

36

Загальна кількість годин - 7560 год.; середнє навантаження - 105,0 год./дисц.

[авторська розробка]

Таблиця 6

Аналіз навчальних планів по спеціальності «А» за 2018 р.

Назва блоку дисциплін

Гуманітарний

Загальнотехнічний

Спеціальний

Кількість дисциплін

Кількість годин

Питома вага, %

Кількість дисциплін

Кількість годин

Питома вага, %

Кількість дисциплін

Кількість годин

Питома вага, %

14

872

19

16

1860

22

43

4590

59

Загальна кількість годин - 7322 год.; середнє навантаження - 100,3 год./дисц.

[авторська розробка]

Загальні висновки аналізу цієї спеціальності можуть бути сформульовані таким чином:

- кількість дисциплін збільшилася з 30 до 73;

- бюджет часу збільшувався з 3984 годин до 7322 годин;

- середня тривалість однієї дисципліни знизилася із 133 годин до 100 годин;

- у середньому на кожну дисципліну часу виділяється менше ніж на 30%.

При цьому зазначені зміни значною мірою торкнулися гуманітарного блоку, де кількість дисциплін і загальна кількість годин суттєво зменшилася. Загальнотехнічні дисципліни теж зазнали практичних змін (1960-і роки - 43%, 1990-і роки - 52%, 2010 рік - 50%, 2018 рік - 22%). Спеціальна підготовка з одинадцяти дисциплін збільшилася в чотири рази.

Загальна кількість дисциплін виросла, кількість годин на ці дисципліни теж виросла, як з урахуванням самостійної роботи, так і без неї. Кількість часу, що відводиться на читання однієї дисципліни, збільшилася приблизно на 28 -30%.

За отриманими даними було побудовано діаграму змін навантаження (рис.1) та діаграму змін кількості дисциплін навчальних планів (рис. 2).

Рис. 1 Діаграма змін кількості дисциплін

[авторська розробка]

Рис. 2 Діаграма змін навантаження

[авторська розробка]

Висновки

інженер навальний підготовка університет

Одним із стратегічних завдань сьогодення, що стоїть перед вищою технічною школою, є створення умов для формування інженерно - технічної еліти, людей здатних творчо підходити до вирішення нагальних проблем сучасного виробництва. Тривалий час в Україні в технічних ЗВО превалював підхід, коли основна увага приділялася технічним дисциплінам, а гуманітарні дисципліни вважалися другорядними. Ми не заперечуємо той факт, що такий прагматичний підхід давав свої результати, але наголошуємо на тому, що студенти технічних ЗВО - це майбутні керівники виробництва й головні проблеми, які їм доведеться вирішувати лежать у площині людських відносин, а не лише вирішення технічних проблем. Сьогодні, як ніколи раніше, перед технічними ЗВО постає проблема технічного прогресу в розвитку країни, духовному й соціальному розвитку особистості майбутнього інженера. Так у провідних зарубіжних ЗВО, де здійснюється підготовка технічних кадрів, гуманітарна підготовка посідає важливе місце. У технічних ЗВО США та Англії обсяг гуманітарних наук доходить до 30%. У цих навчальних закладах вважається, що гуманітарна програма підготовки є органічною частиною при підготовці фахівців будь-якого профіля й без цієї складової неможливо підготувати студента ні як спеціаліста-професіонала, ні як повноцінного члена суспільства.

Таким чином, з огляду на проведений аналіз, можна дійти висновку, що не зважаючи на всі розмови про необхідність у технічних ЗВО України готувати інженерно-технічну еліту, про гуманізацію та гуманітаризацію вищої технічної освіти ми все більше скочуємося в технократизацію навчального процесу, готуючи все більше технократів-ремісників, здатних вирішувати вузькоспеціальні технічні проблеми. Це пов'язано із тим, що доля спеціальних дисциплін на 2018 навчальний рік сягнула аж 59% (практично зросла майже у два рази з попередніми аналізованими навчальними роками). При цьому гуманітарна підготовка становить лише 14%, а загальнотехнічна - 22%. Такий підхід не може не позначитись на універсальності підготовки майбутніх інженерів та значно звужує їхні професійні можливості, що завжди було перевагою в підготовці вітчизняних інженерів.

Як на наш погляд, то найбільш збалансованими навчальні плани були в 1993 році, коли гуманітарна складова в навчальних планах становила 29%, загально технічна - 38%, а спеціальна - 33%.

Список використаних джерел

1. 52 % ввезених в Україна авто з 2019 р. старше 10 років (2021). Вилучено з https://opendatabot.ua/ru/analytics/auto-trash-2021.

2. Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану (Закон України). № 2142-IX24. (2022). Вилучено з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2142%D0%86%D0%A5#Text.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены