Інформаційне забезпечення науково-дослідної діяльності ЗВО

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗВО

Коблик Віталій Олександрович кандидат

педагогічних наук, старший викладач

Анотація

освітній інформаційний науковий дослідницький

У статті визначено та обґрунтовано основні складові інформаційного забезпечення науково-дослідницької діяльності студентів (інформація, інформаційні процеси, інформаційні ресурси та джерела); сформульовано базові принципи, на яких ґрунтується його розроблення і застосування; означено інформаційні потреби студентів у процесі науково-дослідницької діяльності. Визначено та обґрунтовано основні напрями використання цифрових науково-освітніх систем для розвитку інформаційно-дослідницької компетентності наукових і науково-педагогічних працівників у науковій і науково-педагогічній діяльності. Науково-дослідна робота у теперішній час зазнає суттєвих змін щодо спектра та змісту діяльності. У галузі вищої освіти у зв'язку з підготовкою спеціалістів з освітньо-кваліфікаційними рівнями «бакалавр» і «магістр» зростає увага до науково-дослідної роботи студентів. Посилюються вимоги також до дисертаційних робіт, особливо в галузі психолого-педагогічних наук, оскільки дані науки утворюють і оновлюють ядро структури сучасної освіти, обґрунтовують зміст, форми, методи навчання і психолого-педагогічної діагностики тощо. Формування національної системи освіти і виховання сприяє зростанню актуальності методологічних аспектів досліджень у цій сфері (загальна система принципів і засобів організації наукового дослідження, досягнення і побудова теоретичного знання, а також способи практичної діяльності). Науково-дослідницька робота є складовою професійної підготовки майбутніх магістрів. Її організація розглядається як сукупність цілеспрямованих процесуальних дій суб'єктів (викладачів, студентів тощо) у навчальний та позанавчальний час згідно з технологіями, які забезпечують реалізацію особистісно орієнтованої моделі взаємодії з метою формування у майбутнього магістра необхідних компетенцій.

Ключові слова: інформація, науково-дослідницька діяльність здобувачів; інформаційне забезпечення, інформаційні ресурси і джерела інформаційні процеси.

Abstract

Koblik Vitaly Oleksandrovich c.p. n teacher, Uman state pedagogical University named after Pavlo Tychyna

INFORMATION SECURITY OF SCIENTIFIC AND RESEARCH ACTIVITIES OF ZVO

The article defines and substantiates the main components of information support for students' research activities (information, information processes, information resources and sources); the basic principles on which its development and application are based are formulated; the information needs of students in the process of scientific and research activities are defined. The main directions of using digital scientific and educational systems for the development of information and research competence of scientific and scientific and pedagogical workers in scientific and scientific and pedagogical activities have been defined and substantiated. Research work is currently undergoing significant changes in the scope and content of its activities. In the field of higher education, in connection with the training of specialists with the educational and qualification levels of "bachelor" and "master", the attention to scientific research work of students is growing. Requirements for dissertations are also being strengthened, especially in the field of psychological and pedagogical sciences, since these sciences form and update the core of the structure of modern education, justify the content, forms, methods of teaching and psychological and pedagogical diagnostics, etc. The formation of the national system of education and upbringing contributes to the growing relevance of methodological aspects of research in this field (the general system of principles and means of organizing scientific research, the achievement and construction of theoretical knowledge, as well as methods of practical activity). Scientific and research work is a component of the professional training of future masters. Its organization is considered as a set of purposeful procedural actions of subjects (teachers, students, etc.) in academic and extracurricular time according to technologies that ensure the implementation of a personally oriented model of interaction with the aim of forming the necessary competencies in the future master.

Keywords: information, scientific research activity of acquirers; information provision, information resources and sources of information processes.

Постановка проблеми

Глобалізаційні та інноваційні процеси в освітній системі України значно впливають на розвиток вищої освіти, яка нині має стати соціальним інститутом формування майбутнього суспільства та створення інтелектуального ресурсу держави. Однією з умов розвитку наукових шкіл в Україні є активне залучення студентів і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів (далі - ЗВО) до фундаментальних та прикладних наукових досліджень. Значна роль у вирішенні цього питання належить організації і проведенню науково-дослідницької діяльності студентів (далі - НДДС) у ЗВО як механізму реалізації творчого потенціалу студентської молоді, спрямованого на створення і застосування ними нового знання (наукової інформації), що передбачає використання різних інформаційних, ресурсів, засобів і технологій (для роботи з інформацією) на етапах навчального дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У науковій літературі сутність і зміст НДДС висвітлено у працях М. В. Ковальова, З. Ф. Єсарєва, М. Яковлєва, Г. С. Цехмістрової; особливості організації науково-дослідницької роботи студентів досліджують Л. Ф. Авдєєва, С. Б. Бєляєв, Т. М. Васютіна, Я. Лернер, О. І. Ляшенко; характерні особливості, специфіка та види наукової діяльності у ЗВО розглядаються у працях Ю. В. Васильєва, Ф. Н. Волкова, Г. А. Засобіна й інших учених; дослідники В. І. Андрєєва, С. П. Балашова, В. В. Кулешова, А. В. Хуторской та інші на різних рівнях вивчають питання організації пошукової діяльності учнів старшої школи[5].

Теоретичні та організаційні аспекти застосування інформаційно-комунікаційних технологій (далі - ІКТ) в освіті розкрито у працях В. Ю. Бикова, Н. В. Морзе, В. Д. Руденка; методологічні основи побудови і функціонування інформаційних систем у закладах освіти досліджуються І. С. Вовчак, В. В. Гуменюк, Л. М. Калініною й іншими; методики навчання основ інформатики в загальноосвітніх школах та проблеми підготовки вчителів інформатики описано у працях М. І. Жалдака, В. А. Кайміна, В. В. Лапінського, А. Г. Кушніренка й інших науковців. Ці дослідження та розроблення інших науковців стали базовими для визначення та обґрунтування складових інформаційного забезпечення НДДС.

Науково-дослідницька діяльність студентів розглядається вченими як важлива складова навчального процесу у ЗВО, яка забезпечує підготовку фахівців, здатних творчо застосовувати у практичній діяльності досягнення науково-технічного прогресу [3].

Аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що вченими активно вивчаються проблеми організації, змісту, засобів, методів і видів забезпечення НДДС у ЗВО (науково-методичного, нормативного, кадрового, матеріально-технічного); розроблено системи інформаційного забезпечення роботи навчальних закладів, педагогічної та управлінської діяльності педагогічних працівників, але питання інформаційного забезпечення НДДС у ЗВО залишаються відкритими.

Увага науковців до забезпечення різноманітних процесів життєдіяльності людини належною інформацією призвела до появи багатьох визначень поняття "інформаційне забезпечення" відповідно до сфери дослідження, зокрема, його трактують як створення інформаційних умов функціонування системи, забезпечення необхідною інформацією, включення в систему засобів пошуку, отримання, зберігання, накопичення, передавання, обробки інформації, організація банків даних; забезпечення фактичними даними управлінських структур; використання даних для автоматизованих систем управління; використання інформації для забезпечення діяльності різних споживачів [4].

Дослідження поняття "інформаційне забезпечення" дозволило зробити висновок, що його багатозначність залежить від сфери застосування й наукових підходів, які застосовують учені до його формулювання; відповідно визначаються й види інформації, інформаційних ресурсів та процесів.

Мета статті полягає у визначенні та обґрунтуванні складових інформаційного забезпечення НДДС ЗВО, які задовольняли б їх інформаційні потреби на етапах навчального дослідження.

Виклад основного матеріалу

Інформаційне забезпечення НДДС розуміємо як цілеспрямовано дібрану й систематизовану сукупність інформації, яка необхідна для здійснення навчального дослідження, та комплекс відповідних інформаційних ресурсів, джерел й технологій, що забезпечують здійснення інформаційних процесів на етапах дослідження.

Концептуальними засадами інформаційного забезпечення НДДС ЗВО є вихідні теоретичні положення інформатики, предметом вивчення якої є структура й загальні властивості інформації; нормативно-правова база, що регламентує науково-дослідницьку та інформаційну діяльність, інноваційні процеси в освіті.

Для розроблення та обґрунтування складових інформаційного забезпечення НДДС базовими визначено наступні принципи:

цільового застосування інформації, інформаційних засобів та технологій на етапах НДДС, головним чинником якого є чітке визначення мети навчального дослідження та цілей кожного його етапу, формулювання адекватних завдань для їх реалізації і означення інформаційних ресурсів, методів і засобів роботи з інформацією;

системності, який забезпечує взаємозалежність складових інформаційного забезпечення НДДС та їх взаємодію, що має спрямування на результативність дослідження;

ефективного використання ІКТ - передбачає використання програмних продуктів та інформаційних ресурсів на кожному етапі НДДС, мотивацію студентів до підвищення їхнього рівня володіння ІКТ на основі самостійного опанування комп'ютерних засобів і програм, упровадження дистанційного навчання;

достатності й надійності інформації, який зумовлює визначення критеріїв відбору інформації для навчального дослідження, її обсяги, включає всю сукупність її видів та розкриває зміст інформаційних ресурсів;

інформаційної безпеки, тобто оптимального співвідношення між доступом і захистом інформації, інформаційних ресурсів і продуктів наукової діяльності; визначення інформації закритого і відкритого типу та правил доступу до неї, забезпечення захисту авторських прав об'єктів інтелектуальної власності (проблемою є розміщення і захист інформації в мережі Інтернет, яка посилюється низьким рівнем інформаційної культури користувачів);

регулювання інформаційних відносин суб'єктів НДДС. Цей принцип діє у межах організаційно-функціональних форм регламентації відносин суб'єктів наукового дослідження (студентів, викладачів, учених й інших учасників) і відтворюються у різних формах їхнього співробітництва та видах наукової роботи.

Отже, інформаційне забезпечення НДДС можемо розглядати як систему, яка поєднує концептуальні погляди на інформацію як на об'єкт і предмет дослідження, зміст інформаційних ресурсів, доступність інформаційних джерел, технології здійснення і регулювання інформаційних процесів на етапах навчального дослідження, що в цілому задовольняє інформаційні потреби студентів.

Інформаційні потреби студентів у науково-дослідницькій діяльності нами означено як наявність відібраної та систематизованої інформації про предмет і об'єкт дослідження; можливість використання наявних інформаційних ресурсів та створення нових для накопичення інформації у процесі навчального дослідження; застосування сучасних ІКТ і засобів мережі Інтернет для здійснення інформаційних процесів; доступ до світового інформаційного простору в галузях науки; можливість студентів співпрацювати з науково-дослідними установами та громадськими організаціями, які досліджують проблеми певної галузі на різних рівнях.

Вивчення інформаційних потреб НДДС дало змогу визначити основні складові інформаційного забезпечення науково-дослідницької діяльності, якими є: інформація, необхідна для здійснення дослідження; джерела інформації (традиційні та сучасні); інформаційні ресурси (бази, банки даних, бібліотеки); інформаційні процеси (пошук, збирання, відбір, оброблення, збереження, оцінювання, захист і поширення інформації про результати НДДС).

Останнім часом помітно зросла зацікавленість учених у вивченні проблем інформації як основної складової інформаційного забезпечення. Зокрема, зазначено, що інформація та інформаційні процеси адекватно відображають реальні властивості не тільки природних, кібернетичних, соціальних, технічних і біологічних систем, а й взагалі всіх матеріальних систем і об'єктів. Також уточнено найбільш значущі ознаки інформації: самостійність інформації відносно її носія; кількісна визначеність, суб'єктивний характер інформації як результат інтелектуальної діяльності суб'єкта, можливості багаторазового її використання суб'єктами [4]. Такий погляд на роль інформації ґрунтується на розумінні, що будь-який процес потребує певної інформації для його здійснення.

У науковій, науково-дослідницькій, навчально-дослідницькій діяльності інформація про об'єкт і предмет, що досліджується, є основним матеріалом для створення нової наукової інформації як результату дослідження. У процесі науково-дослідницької роботи студенти стикаються з величезним обсягом різноманітної інформації з проблеми дослідження, тому під час організації навчального дослідження доцільно готувати їх до роботи з інформацією, інформаційними ресурсами та методами і технологіями здійснення інформаційних процесів. У розробленні програми і плану дослідження науковому керівнику варто спільно зі студентами розробити форми для оцінювання, фіксації та ранжирування робочої інформації; розглянути правила її використання (основні нормативно-правові документи щодо захисту авторського права з метою запобігання плагіату) і збереження.

До критеріїв якості інформації у процесі НДДС відносимо: новизну (передбачає наявність об'єктивно нових відомостей про об'єкт і предмет дослідження, нові можливості застосування відомих знань); актуальність (відображення в інформації важливих сучасних проблем, які вивчаються, або нове (інноваційне) використання досліджених ідей); достовірність (визначає точність і правдивість інформації (показником може служити джерело інформації), адекватне відображення у ній дійсності, викладення фактів з відповідним ступенем аргументації); достатність (передбачає повноту, об'єм інформації і відповідність інформаційнім потребам користувача); комунікативність (визначається зрозумілістю інформації, рівнем засвоєння інформації, можливостями оперативного її отримання і передавання).

Зазначаємо, що нами представлена класична система критеріїв якості інформації, яка може бути застосована до різних видів діяльності (наукової, науково-дослідницької, навчальної, пошукової тощо). Ця система критеріїв оцінювання інформації має доповнюватись у процесі НДДС критеріями і показниками якісної інформації, розробленими спільно викладачем і студентом (групою студентів).

У дослідженнях учених значна увага приділяється ролі інформації та інформаційних джерел у підготовці студентів, а також охарактеризовано специфіку студентських інформаційних зв'язків.

Джерела інформації класифікуємо за видами її носіїв (паперові, електронні, аудіо, відео) та передавання на традиційні (бібліотеки, фахові видання, відвідування відкритих лекцій відомих учених, масові заходи (науково-практичні конференції, семінари, майстер-класи) і сучасні - електронні бібліотеки, сайти наукових установ і організацій, блоги вчених, вебінари [1].

Найбільш популярними серед студентів є сучасні інформаційні джерела, що пояснюється їх можливостями прискорення інформаційних процесів (збирання, передавання інформації), доступу до віддалених інформаційних ресурсів та використання їх у будь-який зручний для користувача час.

Разом з тим, необхідно звернути увагу студентів, що інформація, яка отримана з Інтернет-джерел, потребує перевірки (не завжди відповідає критерію достовірність інформації), окрім рецензованої інформації з фахових електронних видань, сайтів наукових установ та бібліотек.

Вибір інформаційних джерел залежить від того, яка інформація потрібна і з якою метою; ці ключові питання впливають на вибір інформаційних ресурсів.

Інформаційні ресурси як продукт інтелектуальної діяльності суспільства нині розглядаються як стратегічний механізм розвитку будь-якої системи (державної, організаційної, освітньої); вони за значущістю не поступаються людським, фінансовим, матеріально-технічним. Зазначені ресурси характеризуються вченими як запас певної інформації, що накопичується та зберігається в інформаційному середовищі на будь-яких носіях (книги, періодичні видання, нотні і художні видання, фактографічні і повнотекстові бази даних, електронні каталоги, банки і бази даних, Інтернет-ресурси).

Мережа Інтернет забезпечує доступ до світового інформаційного простору і є найбільш зручним сучасним засобом для пошуку необхідної інформації, що надає різноманітні відомості (від прогнозу погоди до наукових досягнень у світі). Розглянемо можливості, які надає Інтернет як засіб ресурсної складової інформаційного забезпечення НДДС ЗВО:

Використання віддалених електронних інформаційних ресурсів: баз даних адрес (спеціальні пошукові сервери, у яких, зазвичай, використовується класифікація за родом діяльності, продукції і послуг) та електронних бібліотек (структурована інформаційна система, що вміщує різнорідну інформацію (електронні документи) та є доступною для великої кількості користувачів).

Найбільш об'ємними за змістом інформаційними бібліотеками можна вважати такі, як Google Scholar (інформаційна система пошуку наукової літератури за різними науковими напрямами), Google Book Search (електронна бібліотека світу), World Digital Library (світова цифрова бібліотека), Open Library (вільна бібліотека), BestBooks.RU, FictionBook.lib, Gallica (он-лайнбібліотеки). Узагальнену інформацію про електронні бібліотеки та посилання на їх адреси надають сайти освітніх установ, ЗВО, громадських і некомерційних організацій. Наприклад, на освітньому порталі студенти мають змогу користуватись електронними бібліотеками нормативних актів, світової класичної та сучасної літератури, української літератури тощо [2 ].

Створення студентами власних інформаційних ресурсів на спеціальних сервісах для збереження і висвітлення інформації (Flicker, YouTube, Scribd, iTunes, SlideShare), які дають змогу безкоштовно розміщувати різноманітну інформацію (текст, фото, зображення, відео, аудіо), проводити опитування в режимі on-lane (наприклад, дослідження наукових проблем), поширювати ідеї та обмінюватись думками.

Збереження та висвітлення інформації про результати науково-дослідницької діяльності:

каталоги (directories) мають ієрархію змісту і властивість постійно оновлюватись і поповнюватись; пошук інформації здійснюється від більш загальних категорій до більш конкретних. Додавання посилань на створені студентами навчальні Інтернет-ресурси до тематичних каталогів (каталоги загальної тематики також є корисними, оскільки впливають на результати пошуку (SERP): це дає змогу не тільки обмінюватись посиланнями для пошуку інформації, а й забезпечує створення актуального ресурсу з теми дослідження для студентів, учених і виробників (дослідження виробничих проблем). Використання відомих та авторитетних каталогів сайтів: DMOZ, Yahoo

Directory, Google Directory, LookSmart - у науково-дослідницькій роботі студентів сприятиме формуванню в них здатностей знаходити партнерів, спонсорів у професійній діяльності та проведенні досліджень у подальшій науковій роботі;

підкасти (PodBean, Podcast people, Pod Omatic,) і системи Вебінтеграції та бриколажу (PingMe services, SkypeMe, Yahoo Pipes) дають змогу змінювати за потрібним форматом різні види інформації й оформлювати вебсторінки для висвітлення результатів дослідження.

Колективна робота в навчальних дослідженнях - утворення студентських спільнот за допомогою технологій Веб 2.0 - це соціальні сервери (Blogger, Digg, Wetpaint, Wiki, GoogleDocs, Scribd, Weebly тощо), головною метою яких є створення і наповнення різноманітних інформаційних ресурсів шляхом взаємодії багатьох користувачів.

Одночасний спільний доступ до різних форматів документів у GoogleDocs, GoogleWave оптимально забезпечує системну роботу над науковою проблемою - моделювання, аналіз відомостей, наукових джерел, означення дефініцій, формулювання гіпотез, пошук варіантів розв'язання навчальних задач і завдань у процесі дослідження.

Гіпертекстове середовище Wiki (Wikipedia) дає змогу групі студентів із різних ЗВО (міст, країн) розробляти спільний інформаційний ресурс (кожен з авторів може змінювати текст повністю або за розділами).

У блогах (Twitter, Blog.com) є можливість обґрунтування, висвітлення та обговорення проблеми науково-дослідницької роботи (для цільової групи людей), матеріалів, проміжних і кінцевих результатів, їх підтвердження зображеннями або мультимедіа, впровадження розробок.

5. Індивідуальна підготовка студентів до науково-дослідницької роботи та навчання їх методикам і технологіям проведення наукового дослідження на основі залучення до участі у вебінарах, дистанційних авторських курсах, перегляду лекцій відомих учених, презентацій українських і міжнародних наукових проектів тощо.

Інтернет-ресурси можна вважати базовим елементом інформаційного забезпечення НДДС; при цьому варто зауважити, що потрібно підвищувати рівень інформаційної культури студентів як користувачів і розробників інформаційних ресурсів.

Розглянемо основні етапи НДДС та види інформаційних процесів, які здійснюють студенти на кожному з них:

Підготовчий етап (розроблення програми навчального наукового дослідження, форм звітності про результати) передбачає здійснення студентами таких інформаційних процесів, як пошук інформації; створення відповідних документів для організації та проведення дослідження; збирання й відбір інформації (за визначеними критеріями якості) про об'єкт і предмет дослідження; збереження її на різних носіях.

Основний етап (теоретичне й емпіричне дослідження: експеримент, проектування, моделювання та фіксація даних навчального наукового дослідження) включає збирання, відбір, кодування та оброблення інформації; основними інформаційними процесами є її аналіз, систематизація і створення нової інформації (синтез); розроблення і наповнення інформаційних ресурсів.

Узагальнювальний етап - оформлення результатів навчального дослідження, захист, висвітлення, публічне обговорення - передбачає узагальнення та опис результатів НДДС, розповсюдження інформації (публікації, презентації, доповіді, виступи, каталоги), створення звітної документації, збереження інформації (на різних носіях), її захист (визначення відкритої і закритої інформації та процедур доступу).

Етап упровадження результатів дослідження - поширення інформації за допомогою різних інформаційних джерел та застосування у практиці. На цьому етапі основними видами інформаційних процесів є передавання інформації (консультації, інструктаж тощо) та її одержання (моніторинг упровадження та результатів застосування розробки).

Отже, кожен етап НДДС потребує здійснення студентами певних інформаційних процесів.

Висновки та перспективи

Визначення, обґрунтування та застосування основних складових інформаційного забезпечення НДДС у ЗВО сприятиме задовольнянню інформаційних потреб студентів у процесі дослідницької діяльності, підвищенню якості їх роботи з інформацією, ефективності використання традиційних і сучасних інформаційних джерел, набуттю навичок визначення надійних інформаційних ресурсів і створення власних, підвищенню рівня інформаційної культури. Перспективними є дослідження проблем наповнення Інтернет-ресурсів якісною науковою інформацією та залучення творчої молоді, науковців, фахівців певних галузей до навчальних досліджень у ЗВО.

Література

1. Білоусова, Т. Основи наукових досліджень [Текст]: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Т. Білоусова / Кам'янець-Подільський держ. ун-т. Кам'янець-Подільський, 2004. 120 с.

2. Вища освіта України і Болонський процесс [Текст]: навч. посібник/ за ред. В.Г. Кременя. Тернопіль: Навчальна книга. Богдан, 2004. 384 с.

3. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року: Указ Президента України від 25 червня 2013 року №344/2013 [Електронний ресурс]. URL: http://www.president.gov.ua/ru/documents/

4. Освітній портал [Електронний ресурс]. URL:http://www.osvita.org.ua/student/studying/ library//

5. Цехмістрова Г.С. Основи наукових досліджень [Текст]: навч. посіб. / Г.С. Цехмістрова. Київ.: Видавничий Дім «Слово», 2003. 240 c.

References

1. Bilousova, T.(2004) Fundamenta investigationis scientificae [Fundamentals of scientific research]. Kamianets-Podilskyi state [in Ukrainian].