Аналіз показників якості освіти на основі збору первинної інформації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз показників якості освіти на основі збору первинної інформації

Осередчук Ольга Анатоліївна -

кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи, Львівський національний університет імені Івана Франка.

Розглянуто проблему збору первинної інформації для інформаційно-аналітичної системи. Виявлено, що основною перешкодою для реалізації ефективного моніторингу освітньої діяльності закладів вищої освіти є розрізненість та фрагментарність вихідної інформації, на основі якої має здійснюватися моніторинг. якість освіта первинна інформація

Ключові слова: аналіз, показники, якість, освіта, первинна інформація, анкетування, інтерв'ю, експертне опитування.

OSREDCHUK Olga Anatolyivna. ANALYSIS OF EDUCATION QUALITY INDICATORS BASED ON THE COLLECTION OF PRIMARY INFORMATION

The problem of collecting primary information for the information-analytical system was considered, and it was found that the main obstacle to effective monitoring of the educational activities of higher education institutions is the disparity and fragmentation of the source information, on the basis of which monitoring should be carried out. Various forms of information presentation are disclosed.

The sources of information are characterized (teachers, departments, deans, subdivisions (representative offices), educational institutions; regulatory governing bodies at the city level; regulatory governing bodies at the regional level; the Ministry of Education and Science of Ukraine). There are 3 main stages of information gathering, which are iterative in nature: the stage of formalization of requirements and requests of the source, the stage of technical data collection, and the stage of verification. It was revealed that the stage of formalization of the requirements and requests of the source involves determining the scope, nature and sources of primary data based on the available information, which includes: personal affairs of students who study in full-time and extramural forms and by the technology of open education; student performance, etc. It was established that the stage of technical data collection is directly responsible for the technical transfer of educational data from divisions, deaneries, etc. to the structures of primary databases, in particular, using telecommunication networks. It is proven that at the verification stage, the primary data is automatically checked for completeness, consistency, correctness, volume and other requirements identified at the formalization stage.

The methods of collecting primary information, which are known from sociology, statistics, psychology, etc. and their shortcomings, are considered: statistical reports, summaries and documents; survey; interview and expert survey. A unified information collection technology is proposed, which defines the stages of processing the original information presented in various formats, for its transformation into a single unified form, which ensures informativeness, consistency and lack of data redundancy. The sequence of information collection technology is defined.

For any method of registration, incoming information must be controlled to prevent its duplication or detection of erroneous data. The information collected in this way is primary data. Further, these data are subject to further formalization and verification.

In the structure of the monitoring system, as in any information system, the primary data collection subsystem and the monitoring output data submission subsystem are of particular importance. The primary data collection subsystem is a hardware and software unit that is responsible for obtaining initial educational data.

Keywords: analysis, indicators, quality, education, primary information, questionnaire, interview, expert survey.

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Знання у сучасному інформаційному суспільстві відіграють ключову роль з погляду подальшого прогресу. Основним етапом формування людини як фахівця у тій чи іншій професійній сфері є здобуття вищої освіти.

Одним із найважливіших параметрів освіти є якість освітніх послуг. Характерно, що забезпечення високої якості освіти стає в сучасних умовах складним завданням. Це обумовлено безліччю причин, серед яких поява нових технологій навчання, таких як дистанційна та відкрита освіта, де сам процес навчання суттєво відрізняється від звичних традиційних очних та заочних форм навчання. В результаті ті методи управління освітнім процесом та якістю освіти, які вироблялися роками, виявляються не ефективними в нових умовах. Очевидно, що підвищити ефективність, правильність та своєчасність управлінських рішень і, як наслідок, покращити якість освіти можна лише за допомогою нових освітніх технологій.

Це є актуальним завданням для управління якістю освіти у ЗВО, яке спрямоване на контроль процесу навчання на основі збору та аналізу статистичних даних, виявлення відхилення від стандартного процесу (аномалії), аналізу причини відхилень, рекомендацій щодо виправлення несприятливих відхилень (ситуацій).

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Сучасні інноваційні процеси у системі освіти потребують впровадження нових методів їх дослідження. Так, О. Артюх розкрито сутність соціологічних досліджень [2], К. Азізовою показано етапи моніторингу якості освіти у ЗВО [1], О. Ляшенко схарактеризовано методику і технології оцінювання діяльності ЗЗСО [4], О. Тоцькою розкрито значення маркетингових досліджень та аналіз інформації [5]. Науковці наголошують на актуальності інформатизації освіти у суспільстві з метою зміни системних властивостей сфери освіти, у якому підвищиться її сприйнятливість до інновацій, з'явиться можливість доступу до глобальних інформаційних ресурсів. Одним із аспектів забезпечення якості освіти на основі її інформатизації є система інформаційного спостереження, оцінювання, контролю та управління - або, іншими словами, інформаційний моніторинг - метою якого є створення інформаційних потоків для всіх учасників освітніх процесів (як у освітніх закладах, так і в органах управління освітою), що полегшують вирішення навчальних, наукових, економічних та адміністративних завдань.

Метою статті є: здійснення аналізу показників якості освіти на основі збору первинної інформації.

Виклад основного матеріалу дослідження

Всі процеси, що здійснюються в ЗВО, відображаються деякою інформацією. Сама по собі інформація є абстрактним поняттям, але низка таких особливостей, як можливість збирання, запису, видалення, передачі, аналізу наближають її до матеріальних об'єктів. Інформація має різні форми подання: друкований чи рукописний текст, електронний текст, таблиці, звіти, графіки тощо. У межах завдання моніторингу якості освіти у ЗВО інформація, чи первинні статистичні дані, розглядаються насамперед з погляду технології її автоматизованого збору та перетворення з метою спостереження та управління за сукупність даних, що є об'єктом збирання, зберігання та аналізу [5, с. 28].

Обов'язковим компонентом будь-якої системи обробки та зберігання даних є вхідний потік первинної інформації, що надходить із зовнішнього середовища. При аналізі зовнішнього інформаційного середовища для ЗВО необхідне визначення джерел надходження інформації та зв'язку цих джерел з інформаційною системою ЗВО. Проте необхідно враховувати надійність джерел інформації, обсяги та форми подання інформації у джерела.

Джерелами інформації, у широкому сенсі, стосовно ЗВО можуть бути:

1) викладачі, які після кожного екзамену заповнюють звітність встановленого зразка;

2) кафедри, які фіксують всю документацію, що має відношення як до самого освітнього процесу, так і до організаційних питань;

3) деканати, які здійснюють ведення особових справ студентів, збирання відомостей та попередній аналіз після кожної сесії;

4) підрозділи (представництва), які здійснюють ведення особових справ студентів, які навчаються за технологією відкритої освіти, збирання даних після кожної здачі дисципліни, попередній аналіз навчання студентів тощо;

5) заклад освіти;

6) регулюючі органи управління на міському рівні;

7) регулюючі органи управління на обласному рівні;

8) Міністерство освіти і науки України.

Накопичена первинна інформація має пройти попередню (первинну) обробку для можливості її комплексного використання, усунення надмірностей, систематизації та зберігання у базі даних. Іншими словами, із розрізнених наборів даних має бути сформований єдиний набір або інформаційна основа.

У процесі автоматизованого збору первинних статистичних даних ЗВО визначено 3 основні етапи, проходження яких має ітеративний характер: етап формалізації вимог та запитів джерела, етап технічного збору даних, етап верифікації.

Етап формалізації вимог та запитів джерела передбачає визначення обсягу, характеру та джерел первинних даних. Повнота моніторингу ЗВО залежить від обсягу статистичних даних, наявних у системі та від характеру цих даних. Очевидно, тут має бути наявна інформація, яка включає: особисті справи студентів, які навчаються за очною та заочною формами та за технологією відкритої освіти; успішність студентів; щільність розподілу студентів та підрозділів (представництв) у розрізі регіонів тощо. Як правило, отримання необхідних даних є досить складним завданням. У цьому випадку конструюються комплексні запити до інвентаризаційної бази даних та визначається перелік підрозділів та інших організацій (деканатів, кафедр тощо), що у сукупності забезпечують необхідну інформацію.

Етап технічного збору даних відповідає безпосередньо за технічне перенесення освітніх даних від підрозділів, деканатів тощо у структури первинних баз даних. Як правило, така передача здійснюється за допомогою зовнішніх магнітних та оптичних носіїв. Значну важливість в оперативному зборі вихідних даних набувають телекомунікаційні мережі. Процес мережного збору може полягати як у звичайній розсилці оновлених баз даних засобами електронної пошти, так і у змісті інформаційного сервера, що реагує на за- пити-фільтри спеціального виду та відповідно до яких може подаватися не тільки вся інформація, але й її вибіркові фрагменти.

Як правило, фізичний формат і структура даних, які надходять від «постачальників» інформації, відмінні від форматів та структур первинних баз даних. Тому етап технічного збору передбачає процес конвертації одержуваних даних у необхідні первинні бази даних. У ряді випадків ця процедура може забрати значну кількість часу та ресурсів, тому слід враховувати цей момент у ході пошуку джерел первинних даних.

На стадії верифікації здійснюється автоматична перевірка первинних даних на повноту, не- суперечність, коректність, обсяг та інші вимоги, виявлені на етапі формалізації. У разі виявлення будь-яких відхилень відбувається повернення або до першого або другого етапу (залежно від характеру відхилень).

Подібні ітерації продовжуються доки результати верифікації повністю не збігатимуться з вихідними вимогами або не задовольнять одну із заздалегідь визначених компромісних ситуацій.

Обробляти безліч даних за допомогою різних технологій незручно та неефективно. Значно ефективніше обробляти дані у межах однієї технології. Такі технології, що дозволяють обробляти різноманітні дані, називають інтегрованими технологіями [4, с. 97].

Для спрощення процесу обробки, зберігання та обміну різноманітні дані призводять до єдиного виду, який використовується при обробці інформації.

Уніфікацією називається процедура зведення різноманітних видів даних до єдиного виду. У ході уніфікації даних здійснюється побудова єдиної інформаційної моделі, яка може бути використана в інтегрованій технології [2, с. 47].

Клас даних, який утворюють різноманітні вихідні, нестандартизовані дані називають вихідними даними. Внутрішні, стандартизовані стосовно інтегрованих технологій дані, називають уніфікованими даними [4, с. 101].

Перший клас є основою під час збирання інформації, другий - під час обробки інформації.

Оскільки вихідні дані різні за стандартами, формами, поданням тощо, вони вимагають певної попередньої обробки їх уніфікації. Таку обробку вихідних даних називають первинною обробкою. Її мета полягає в доповненні даних недостатньою інформацією, спрощення, виключення надмірності, аналізі похибок, усунення або зменшення похибок тощо. Первинна обробка доповнює уніфікацію. Уніфікація сутнісно не змінює інформативність сукупності даних, а зводить в єдину інформаційну основу. При необхідності первинна обробка здійснює аналіз та змінює інформативність [2, с. 54].

Залежно від способу отримання, достовірності та обсягу вихідної інформації під час її обробки можуть застосовуватися як методи статистичного аналізу, так і математичні методи обробки даних.

На виході етапу верифікації отримуємо готову початкову базу даних щодо подальших моніто- рингових досліджень.

Розглянемо методи збору первинної інформації, які відомі з соціології, статистики, психології тощо (О. Артюх [2], В. Ковтунець [3], О. Ляшенко [4], О. Тоцька [6], С. Щербань [7]) та їх недоліки.

Статистичні звіти, зведення та документи. Цей метод є найбільш уживаним і полягає в обов'язковій періодичній звітності підрозділів (представництв) ЗВО про освітні процеси, що в них здійснюються, за уніфікованими формами. Звіти на паперових носіях акумулюються у відповідному управлінському центрі, де зазнають частково ручної, частково автоматизованої обробки та аналізу з метою прийняття тих чи інших управлінських рішень. Перевагою такого підходу є централізований збір даних, їхня уніфікована структура, обов'язковість звітності, чітка ієрархічність руху звітних документів, що дозволяє повністю охопити всі елементи освітньої системи. Негативні аспекти полягають в усереднених вимогах до структури та форм звітності, що найчастіше не дозволяє відобразити регіональні чи локальні специфічні особливості елементів та процесів освітньої системи, у значних труднощах із внесення у форми звітності нових показників, у громіздкості передачі даних у паперовому вигляді та щодо повільної та трудомісткої їх обробки, в низькій наочності матеріалу.

Анкетування. На першому етапі складається загальна схема тих чи інших освітніх процесів та явищ, що включає лише абстрактні поняття. Далі ці поняття перетворюються на сукупність цілком конкретних і спостережуваних ознак (операці- оналізація). Отримані конкретні ознаки формулюються як питання анкети, або приймаються як показники статистичних форм звітності в межах попереднього методу. Суть анкети полягає в тому, що вона оперує конкретними думками конкретних людей. Цей метод поєднує в собі, з одного боку, масовість, що дозволяє при дотриманні всіх основних процедур домогтися фіксації типових, невипадкових соціальних явищ у системі освіти, використовувати повною мірою апарат ймовірнісної статистики, закон великих чисел, з іншого боку - математичну точність та чіткість результатів, можливість їх зіставляти, піддавати різним статистичним операціям. Найбільш суттєвими недоліками анкетного методу є: локальність та поверховість розглянутих проблем (за правилами статистики, розмір анкети не повинен перевищувати 30-40 питань [7, с. 64]); проблема репрезентативності вибірки анкетованих; громіздкість одержуваного паперового матеріалу та висока тимчасова трудомісткість для перетворення її в електронну форму; суб'єктивність операціоналі- зації; територіальна обмеженість під час використання методу; суб'єктивність думок анкетованих тощо.

Інтерв'ю та експертне опитування. Особливості методу дозволяють отримувати докладну та компетентну оцінку тих чи інших освітніх явищ та процесів. Проте спектр цих явищ і процесів у межах одного інтерв'ю чи опитування вкрай вузький, до того ж потребує значних часових витрат як у пошук респондентів, і їх опитування. Результати такого опитування також суб'єктивні та важко формалізуються для подання та обробки в електронному вигляді.

Істотними недоліками цих методів збору первинної інформації є усереднені вимоги до структури та форм звітності, складність автоматизованої обробки паперових документів, суб'єктивність та ін.

Пропонуємо підхід, який враховує вказані недоліки цього етапу та вирішує проблему в такій послідовності:

- інвентаризація інформаційних освітніх ресурсів, що полягає у розробці та заповненні спеціалізованої інвентаризаційної метабази даних, що описує всі можливі джерела та сховища тематичної інформації, її характеристики, доступність, структуру зберігання;

- розробка структур основних тематичних баз даних та їх заповнення з форм державної звітності ЗВО. Ці бази даних залишаються незмінними у процесі моніторингу та забезпечують підтримку оцінки стану освітньої системи за основними звітними показниками;

- розробка структур допоміжних баз даних та їх заповнення з метою збору даних, що не входять до форм державної звітності, але сприяють обліку специфічних властивостей тих чи інших аналізованих об'єктів. Наявність такої інформації усуває нестачу усередненості державних форм звітності. До них можуть бути віднесені формалізовані результати інтерв'ювання, експертних та анкетних опитувань.

Прийом і реєстрація первинної інформації, що збирається, на вході інформаційної системи може проводитися вручну системним адміністратором баз даних (дані фіксуються на спеціальних бланках і в журналах у встановленій табличній формі, а документи, що надходять, реєструються і зберігаються для подальшої обробки), на магнітних носіях, за допомогою зовнішніх пристроїв (сканер тощо), за допомогою прямого підключення інформаційної системи до джерела даних або електронною поштою.

За будь-якого способу реєстрації вхідна інформація повинна контролюватись з метою недопущення її дублювання або виявлення в ній помилкових даних. Зібрана таким чином інформація є первинними даними. Далі ці дані підлягають подальшій формалізації та верифікації.

У структурі моніторингової системи, як і в будь-якій інформаційній системі, особливої важливості набувають підсистема збору первинних даних та підсистема подачі вихідних даних моніторингу. Підсистема збору первинних даних є програмно-апаратним блоком, який відповідає за отримання вихідних освітніх даних.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

Розглянуто проблему збору первинної інформації для інформаційно-аналітичної системи, виявлено, що основною перешкодою для реалізації ефективного моніторингу освітньої діяльності ЗВО є розрізненість та фрагментарність вихідної інформації, на основі якої має здійснюватися моніторинг. Запропоновано уніфіковану технологію збору інформації, що визначає етапи обробки вихідної інформації, представленої в різних форматах, для її перетворення до єдиної уніфікованої форми, що забезпечує інформативність, несуперечність та відсутність надмірності даних.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у використанні запропонованої технології для перевірки ефективності моніторингу якості освіти.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Азізова К. Етапи моніторингу якості освіти у вищому навчальному закладі. Витоки педагогічної майстерності. Вип. 17. 2016. С. 3-12.

2. Артюх О. Р.; Сірий Є. В., Пєша І. В., Тілікіна Н. В. Соціологічні дослідження в молодіжній роботі : навч.-метод. посібн. для фахівців, які працюють з молоддю. Київ: ДУ «Державний інститут сімейної та молодіжної політики» 2021. 90 с.

3. Ковтунець В. Формування стратегії розвитку освітньої статистики в Україні. Освітня аналітика України. Вип. 1(2). 2018. С. 5-10.

4. Ляшенко О. І., Лукіна Т О., Булах І. Є., Мруга М. Р Методика і технології оцінювання діяльності загальноосвітнього навчального закладу : посібн. К.: Педагогічна думка. 2012. 160 с.

5. Теоретико-методичні засади забезпечення якості освіти : монографія / [Д. В. Карамишев, Н. М. Гришина, О. В. Грибко, Т В. Ревенко та ін.]. за заг. ред. проф. Д. В. Карамишева. Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр». 2020. 180 с.

6. Тоцька О. Л. Маркетингові дослідження та аналіз інформації [Електронне видання]: збірник тестів. Луцьк: Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки. 2019. 36 с.

7. Щербань С., Шейко Р., Левкіна Г Посібник з моніторингу та оцінювання надання соціальних послуг в Україні. Харків: ХІСД. 2017. 112 с.

REFERENCES

1. Azizova, K. (2016). Etapy monitorynhu yakosti osvity u vyshchomu navchalnomu zakladi. [Stages of monitoring the quality of education in a higher educational institution].

2. Artiukh, O. R.; Siryi, Ye. V, Piesha, I. V, Tilikina, N. V (2021). Sotsiolohichni doslidzhennia v molodizhnii roboti. [Sociological research in youth work]. Kyiv.

3. Kovtunets, V. (2018). Formuvannia stratehii rozvytku osvitnoi statystyky v Ukraini. [Formation of a strategy for the development of educational statistics in Ukraine].

4. Liashenko, O. I., Lukina, T. O., Bulakh, I. Ye., Mruha, M. R. (2012). Metodyka i tekhnolohii otsiniuvannia diialnosti zahalnoosvitnoho navchalnoho zakladu. [Methods and technologies for evaluating the activities of a general educational institution]. Kyiv.

5. Teoretyko-metodychni zasady zabezpechennia yakosti osvity. (2020). [Theoretical and methodological principles of ensuring the quality of education]. Kharki.

6. Totska, O. L. (2019). Marketynhovi doslidzhennia ta analiz informatsii. [Marketing research and information analysis] [Elektronne vydannia]. Lutsk.

7. Shcherban, S., Sheiko, R., Levkina, H. (2017). Posibnyk z monitorynhu ta otsiniuvannia nadannia sotsialnykh posluh v Ukraini. [Guide to monitoring and evaluating the provision of social services in Ukraine]. Kharkiv.

Размещено на Allbest.ru