Діджиталізація у процесі вивчення спеціальних дисциплін (переваги та недоліки)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський міський медичний фаховий коледж

Державний торговельно-економічний університет

Діджиталізація у процесі вивчення спеціальних дисциплін (переваги та недоліки)

Прима Вікторія Валентинівна кандидат філологічних наук, доцент,

Лазарчук Оксана Анатоліївна викладач-методист,

Турчин Валентина Валентинівна викладач І категорії

Анотація

Стаття спрямована на розгляд питання новітніх технологій в навчанні. Розглянуто найновіші дослідження з даного напрямку. Всім відомо, що розвиток науки і техніки не стоїть на місці. Те ж саме відбувається і в інших галузях, зокрема педагогіці. Діджитал-технології щодня роблять крок вперед, просуваючи, таким чином, інші сфери людського життя. Не оминув цей процес і освітньої галузі. В сучасних нелегких умовах життя освіта переживає важливий етап свого розвитку. Адже нинішні реалії вимагають надзвичайно швидко реагувати та пристосовуватись. Цифровізація та активне повсякденне використання комп'ютерних технологій дають можливість здійснювати освітні заходи, зокрема навчання, за допомогою діджитал-технологій. Не є виключенням і викладання спеціальних дисциплін у закладах освіти. Частина «цифрового покоління» переконана, що знання добувають завдяки легкому торканню пальцем екрана, що виключає напругу інтелекту й праці. Звідси випливає необхідність рефлексивно оформленої етичної позиції, твердого переконання в тому, що вища освіта, крім професійної підготовки, повинна автентично пропагувати фундаментальні моральні цінності, розкривати їх зміст і велику значимість як у професійній діяльності, так і в гармонізації життя. Незважаючи на виклики й проблеми, які стоять перед розвитком медіаосвіти в Україні, вже є успішні приклади реалізації проєктів та ініціатив, а також впровадження медіаосвіти в освітні програми. Розвиток медіаосвіти є важливим кроком до створення суспільства, що вміє критично мислити та аналізувати медійну інформацію. Не варто забувати й те, що медіаосвіта є частиною інформаційної безпеки країни. І саме громадяни України відіграють важливу роль у майбутньому своєї країни. У подальших наших доробках звернемо увагу на використання медіазасобів у викладанні конкретної дисципліни.

Ключові слова. Освіта, навчання, діджиталізація, дослідження, новітні технології.

Abstract

Pryma Viktoriia Valentynivna PhD in Philology, Associate Professor, Associate Professor, State University of Trade and Economics

Lazarchuk Oksana Anatoliivna methodist-lecturer, Kyiv medical professional city collage

Turchyn Valentyna Valentynivna lecturer І category, Kyiv medical professional city collage

DIGITALIZATION IN THE PROCESS OF LEARNING SPECIAL DISCIPLINES (ADVANTAGES AND DISADVANTAGES)

The article is aimed at considering the issue of the latest technologies in education. The latest research in this direction is considered. Everyone knows that the development of science and technology does not stand still. The same thing happens in other fields, in particular pedagogy. Digital technologies take a step forward every day, thus advancing other areas of human life. This process did not bypass the educational sector. In today's difficult life conditions, education is going through an important stage of its development. After all, current realities require extremely quick reaction and adaptation. Digitization and the active everyday use of computer technologies make it possible to carry out educational activities, in particular training, with the help of digital technologies. The teaching of special disciplines in educational institutions is no exception. Despite the challenges and problems facing the development of media education in Ukraine, there are already successful examples of the implementation of projects and initiatives, as well as the introduction of media education into educational programs. The development of media education is an important step towards creating a society that can think critically and analyze media information. It should not be forgotten that media education is part of the country's information security. And it is the citizens of Ukraine who play an important role in the future of their country. Because of this we pay much attention to the development of our education and to conducting classes in different educational establishments with the help of modern technologies. Digital tools and equipment are the most necessary and important here. In our further investigations we'll pay attention to the teaching of some special discipline.

Keywords. Education, study, digitalization, research, new technologies.

Постановка проблеми

Актуальність дослідження даного питання в сучасній освіті пояснюється кількома чинниками. По-перше, це так зване небажанням основних учасників навчально-виховного процесу осмислювати й засвоювати навички сучасних педагогічних та інформаційних технологій для відповідної організації освітнього процесу в дистанційній формі. Слід зазначити те, що в Законі про освіту дистанційне навчання прирівнюється до певної дистанційної технології, де навчання дає, цілком законну причину для навчальних закладів не думати про етап проектування навчального процесу, його методичне та технологічне забезпечення, підготовки педагогічних кадрів, обмежуючись лише оцифруванням готових традиційних лекцій та впровадження автоматизованої системи тестування. Під цими умовами, ми можемо розуміти формування таких ключових компетентностей як, наприклад, комунікативна, інформаційна, компетенції, пов'язані зі здатністю до навчання "через життя"

Серед тенденцій, які ми спостерігаємо в сучасному суспільстві, особливого значення набуває діджиталізація. Сьогодні цифровий світ є складовою суспільного життя та охоплює всі його сфери. Освітня діяльність не стає виключенням. Значні масиви інформації, якими ми щодня користуємося, знаходяться на мільйонах web-сайтів, які витісняють телебачення, газети та журнали. Електронна пошта, соціальні мережі, месенджери стають основними способами сучасного спілкування. Таким чином, ми можемо спостерігати таку трансформацію нашого суспільства, як перехід з офф-лайн до он-лайн режиму.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання впровадження цифровізації в освітній простір стали предметом дослідження як зарубіжних (К. Бассет, К. Гере, Г. Грибер, М. Деузе, Г. Крибер і Р. Мартін, Л. Манович, Дж. Стоммел, М. Хенд), так і вітчизняних (В. Биков, Д. Галкін, М. Жалдак, М. Лещенко, П. Матюшко, О. Овчарук, В. Ребрина, О. Стрижак, М. Шишкіна, А. Яцишин) науковців. Враховуючи стрімкий розвиток інформаційних технологій, залишається багато невизначених аспектів, пов'язаних як із розумінням сутності діджиталізації в освіті, так і у виборі видів її застосування та шляхів впровадження. Метою даної роботи є уточнення сутності діджиталізації освіти, визначення її переваг та труднощів впровадження при формуванні та розвитку компетентності випускників закладів вищої військової освіти в сучасних умовах. Об'єктом наукової роботи є процес діджитлізації в освіті.

Мета статті

Проаналізувати розвиток медіаосвіти за допомогою діджиталізації, вивчити позитивні та негативні її сторони.

Виклад основного матеріалу

Медіаосвіта в Україні являє собою комплексну систему знань, навичок та цінностей, спрямовану на формування критичного мислення та поведінки людей у медійному просторі. В Україні дедалі більше уваги приділяється її розвитку, але все ж є проблеми та виклики, які необхідно вирішувати.

У багатьох країнах медіаосвіта функціонує як система, що стала невід'ємною частиною, з одного боку, загальноосвітньої підготовки молоді, з другого - масових інформаційних процесів. Вона включена до глобаліза- ційних перетворень і є складовою гарантування конкурентоспроможності економіки, нерозривно пов'язана з розвитком демократії в умовах інформаційного суспільства. Перші досягнення в експериментальному впровадженні медіаосвіти в Україні підтверджують необхідність інтеграції ініціатив суб'єктів освітнього процесу і широкої громадськості в ефективну національну медіа- освітню систему.

Головними завданнями медіаосвіти є сприяння формуванню:

медіаінформаційної грамотності як комплексу умінь, знань, розуміння і відносин, які дають споживачам можливість: ефективно і безпечно користуватися медіа, усвідомлено обирати, розуміти характер контенту і послуг, приймати рішення та користуватися повним спектром можливостей, які пропонують нові комунікаційні технології та медіаінформаційні системи, а також можливість захистити себе і свою сім'ю від шкідливого або вразливого інформаційного матеріалу;

медіаімунітету особистості, який робить її здатною протистояти агресивному медіасередовищу і деструктивним медіа-інформаційним впливам, забезпечує психологічне благополуччя при споживанні медіапродукції, що передбачає медіаобізнаність, уміння обирати потрібну інформацію, оминати інформаційне «сміття», захищатися від потенційно шкідливої інформації з урахуванням прямих і прихованих впливів;

рефлексії і критичного мислення як психологічних механізмів, які забезпечують свідоме споживання медіапродукції і саморегуляцію взаємодії з медіа на основі ефективного орієнтування в медіапросторі та осмислення власних медіапотреб, адекватного та різнобічного оцінювання змісту, джерела, форми і якості надання інформації, її повноцінного і критичного тлумачення з урахуванням особливостей сприймання мови різних медіа, розвивають здатність протистояти зовнішній інформаційній агресії і пропаганді, деструктивним медіаінформаційним впливам;

здатності до медіатворчості для компетентного і здорового самовираження особистості та реалізації її життєвих завдань, розвитку патріотизму, української ідентичності, згуртованості, солідарності, зокрема для подолання соціальних наслідків воєнних дій на Донбасі та окупації Криму, покращення якості міжособової комунікації і приязності соціального середовища, доброзичливості в мережі стосунків, а також якості життя в значущих для особистості спільнотах.

спеціалізованих аспектів медіакультури: візуальної медіакуль- тури (сприймання кіно, телебачення), аудіальної і музичної медіакультури, розвинених естетичних смаків щодо форм мистецтва, опосередкованих мас- медіа, сучасних напрямів медіа-арту тощо.

Розглянувши та проаналізувавши тлумачення поняття «діджиталізація», ми дійшли висновку, що в літературі можна виділити два загальні підходи щодо його розуміння, а саме: 1. Діжиталізацію розглядають з одного боку як інноваційну педагогічну технологію, яка передбачає впровадження в освітній процес нових, оригінальних, новаторських способів з використанням інноваційних технологій, що повинно стати поштовхом для виникнення нових методик, прийомів, засобів та оновлення форм викладання. 2. З іншого боку, діджиталізація розглядається як електронна освіта, яка передбачає застосування різного роду цифрових технологій, що дозволяють створювати електронні, мультимедійні книги та посібники, інтерактивні комплекси, віртуальні лабораторії тощо. Отже, під «діджиталізацією» в педагогіці будемо розуміти створення нового формату освітнього середовища, який дозволяє максимально ефективно поєднувати та використовувати переваги он-лайн та офф-лайн освіти, а також впроваджувати новітні технології, способи та методи навчання. Серед напрямів діджиталізації сьогодні визначають такі [3, 4,5, 7] інноваційна діджиталізація: цілеспрямоване, систематичне та послідовне впровадження в освітній процес оригінальних ідей та новаторських прийомів, педагогічних дій та засобів на основі використання цифрової трансформації; - активна діджиталізація: метод навчання в освітніх закладах, який веде до активної розумової та практичної діяльності на основі цифрової трансформації; - інтерактивна діджиталізація: спеціальна форма організації освітнього процесу, яка має на меті створення комфортних умов, за яких усі об'єкти освітнього процесу взаємодіють між собою, а також взаємодіють із суб'єктом навчання (у такому випадку викладачі та здобувачі освіти виступають як рівноправні суб'єкти навчання, здійснюючи обмін інформацією на основі цифрової трансформації).

Впровадження діджиталізації в освітній процес передбачає використання сучасних інформаційних технологій. У контексті процесу диджиталіза- ції у навчанні застосовують п'ять груп інформаційних технологій: технології, спрямовані на забезпечення соціальної взаємодії; технології, що забезпечують мобільність; технології для візуалізації; технології для оповідання / сторітеллінга; технології для гри [16].

Впровадження інноваційних цифрових технологій і розвиток нових педагогічних методів на їхній основі не тільки змінять форми й засоби викладання, але й все фізичне середовище, у якому воно здійснюється. Сучасна освітня система переживає кризу креативності. Більшість занять слабко заохочують здобувачів до самостійного пізнання нового, установленню об'єктивного зв'язку отриманих знань із навколишнім реальним світом, використання своєї уяви для пошуку нестандартних відповідей на стандартні питання, замість застосування стереотипних моделей. Тому аудиторія закладу вищої освіти майбутнього має стати не місцем передачі знань, а місцем розвитку людського розуму, головним завданням якого виступають творчість і інновації, а не повторення завчених фактів або механічна відповідь на тести. Незважаючи на перевагу позитивних прогнозів щодо діджиталізації освіти, слід вказати на низку проблем і ризиків, що перешкоджають успішності реалізації даного процесу. 20 Діджиталізація збільшить соціальну нерівність у суспільстві, оскільки її плоди не можуть бути доступні всім однаково. Цифрова реальність вимагає адекватних їй знань, професійних умінь і навичок для взаємодії з реаліями цифрового середовища й, мабуть, не менш важливого фактора - наявності матеріальних засобів. Онлайн-навчання не дає практичних умінь. Для деяких спеціальностей, таких як програмування, це можна зробити за комп'ютером. Але немає способу практикуватися онлайн, наприклад, в області фізики або хімії. І це проблема для більшості спеціальностей. Діджитилізація освіти провокує інтелектуальний колапс, зниження креативності. Чимало здобувачів підмінюють свій інтелектуальний пошук компіляцією витягнутих з «світової павутини» фрагментів готових рішень, живуть з ілюзією, що наявність гаджета в кишені - це і є їхнє знання. Частина «цифрового покоління» переконана, що знання добувають завдяки легкому торканню пальцем екрана, що виключає напругу інтелекту й праці. Звідси випливає необхідність рефлексивно оформленої етичної позиції, твердого переконання в тому, що вища освіта, крім професійної підготовки, повинна автентично пропагувати фундаментальні моральні цінності, розкривати їх зміст і велику значимість як у професійній діяльності, так і в гармонізації життя. У якості основних ризиків діджиталізації освіти слід виділити: 1) ризики використання не достатньо вивчених технологій, коли опанування здобувачами одних можливостей витісняє інші більш важливі можливості освіти й розвитку; 2) ризики, пов'язані з втратою внаслідок використання електронних версій освітніх програм навичок письмової фіксації основних ідей пропонованого матеріалу, і, як наслідок, погіршення здатності до його запам'ятовування й переосмислення; 3) ризики погіршення здатності сприймати більші обсяги інформації внаслідок «дайджест-манії»; 4) ризик розвитку в здобувачів такзваної екранної залежності; 5) ризики можливого скорочення розумових здібностей, які ряд фахівців інтерпретують як «розвиток цифрового слабоумства»; 6) ризики витиснення живого спілкування як комунікації, яка в багатьох випадках має суттєво більшу релевантність як для здобувачів, так і для педагогів, ніж електронні технології навчання; 7) ризики, пов'язані зі здоров'ям; 8) загрози, створювані кіберзлочинністю; 9) ризики системних збоїв; 10) ризики маніпулювання інформацією [1, 2, 3]. Отже, освіта сьогодні, з одного боку, стоїть на порозі величезних перетворень, які будуть обумовлені подальшою інтеграцією нових технологій в навчальний процес, і, в той же час, перебуває в стані активного пошуку найбільш ефективної моделі їх впровадження, застосовуючи принцип найменш хворобливого поєднання традицій з інноваціями. З метою підвищення ефективності діджитилізації - як тренда розвитку світової економіки й суспільства, необхідне виявлення викликів, загроз, проблем і можливих негативних наслідків, складання й реалізація програм управління відповідними ризиками. медіаосвіта діджитал дисципліна

Висновки

Можна дійти висновку, що медіаосвіта є важливим інструментом формування критичного мислення та поведінки людей у медійному просторі. Незважаючи на виклики й проблеми, які стоять перед розвитком медіаосвіти в Україні, вже є успішні приклади реалізації проєктів та ініціатив, а також впровадження медіаосвіти в освітні програми. Розвиток медіаосвіти є важливим кроком до створення суспільства, що вміє критично мислити та аналізувати медійну інформацію. Не варто забувати й те, що медіаосвіта є частиною інформаційної безпеки країни. І саме громадяни України відіграють важливу роль у майбутньому своєї країни.

Література

1. Байдацька C. М., Боровик К.Ю., Прима В.В. Сучасні тенденції навчання іноземної мови фахівців сфери туризму./Байдацька C. М// Актуальні питання гуманітарних наук. Вип. 65(3). 2023, с. 240 - 243.

2. Беребенюк І.О. Діджиталізація освіти - компетенції ХХІ століття / І.О. Бербенюк [Електронний ресурс]

3. Берман Н.Д. Формирование информационной компетентности студентов / Н.Д. Берман // Електронний науковий журнал Современные исследования социальных проблем. 2017, Т. 8. №2-2. с. 28-34.

4. Буйницька О., Варченко-Троценко Л., Грицеляк Б. Цифровізація закладу вищої освіти / О. Буйницька, Л. Варченко-Троценко, Б. Грицеляк // Освітологічний дискурс. 2020, № 1 (28).

5. Діджиталізація в освіті - що саме змінюють в українських школах. [Електронний ресурс]

6. Жерновникова О. А. Діджиталізація в освіті / О. А. Жерновникова // Психолого- педагогічні проблеми вищої і середньої освіти в умовах сучасних викликів: теорія і практика. -- Х. -- 2018. -- с. 88-90.

7. Захаркін О. Діджиталізація навчання студентів як напрям впровадження інноваційних технологій у вищій освіті / О. Захаркін // Сучасні наукові інновації (частина ІІ). -- Київ.: МЦНД. -- 2018. -- 56 с.

8. Кучерак І. Цифровізація та її вплив на освітній простір уконтексті формування ключових компетентностей. Теорія і методика професійної освіти /І.Кучерак - [Електронний ресурс]

9. Прима В. В. Модель змішаного навчання -- «за» і «проти» / В. В. Прима // Використання моделі змішаного навчання при викладанні іноземних мов. -- К: Київ. нац. торг-екон. ун-т. -- 2018, с. 83-86. [Електронний ресурс].

10. Принцип индивидуализации и смешанное обучение. [Електронний ресурс].

11. Сучасні інформаційно-комунікаційні технології: Навчальний посібник. / Г. Г. Швачич, В. В. Толстой, Л. М. Петречук, Ю. С. Іващенко, О. А. Гуляєва. - Дніпро: НМетАУ, 2017. 230 с.

12. Smart-освіта: ресурси та перспективи : матеріали ІІІ Міжнар. Наук.- метод. Конф. (Київ, 7 грудня 2018 р.) : тези доповідей. -- Київ : Київ. Нац. Торг.- екон. Ун-т. 2018. -- 252 с. / Smart-освіта [Електронний ресурс]

13. Digital Agenda for Еигоре. [Електронний ресурс]

14. The Global Information Technology Report. Growth and Jobs in a Hyperconnected World. [Електронний ресурс]

References

1. Baydatska S. M., Borovyk K.YU., Pryma V.V. (2023). Suchasni tendentsii navchannia inozemnoi movy fakhivtsiv sfery turyzmu. [Modern trends in foreign language teaching for specialists in the field of tourism]./Baydats'ka C. M// Aktual'ni pytannya humanitarnykh nauk, [Current issues of humanitarian sciences], 65(3), 240 - 243 [in Ukrainian].

2. Berebeniuk I.O. Didzhytalizatsia osvity - kompetentsiyi XXI stolittya / I.O. Berbeniuk [Elektronnyi resurs]

3. Berman N.D. (2017). Formirovaniye informatsionnoy kompetentnosti studentov. [Formation of student's informational competence]/ N.D. Berman // Elektronniy naukoviy zhurnal Sovremennyye issledovaniya sotsial'nykh problem, [Electronic scientific journal Sovremennye issledovaniya social problems], 8, 2-2, 28-34 [in Ukrainian].

4. Buinytska O., Varchenko-Trotsenko L., Hrytseliak B. (2020). Tsyfrovizatsiia zakladu vyshchoi osvity. [Digitization of the institution of higher education]/ O. Buinytska, L. Varchenko-Trotsenko, B. Hrytselyak // Osvitolohichnyi dyskurs, [Educational Discourse], 1, (28). [in Ukrainian].

5. Didzhytalizatsiia v osviti - shcho same zminyuiut v ukraiinskykh shkolakh. [Digitization in education - what should be changed in Ukrainian schools]. [Elektronnyy resurs]

6. Zhernovnikova O. O. (2018). Didzhytalizatsiia v osviti. [Digitization in education]/ O. O. Zhernovnikova // Psykholoho-pedahohichni problemy vyshchoho ta serednoho osvity v umovakh suchasnykh vyklykiv: teoriya ta praktyka: materialy III Mizhnarodnoii naukovo- praktychnoii konferentsiyi, [Psychological and pedagogical problems of higher and secondary education in the conditions of modern challenges: theory and practice.] 88-90. [in Ukrainian].

7. Zakharkin O. (2018). Didzhytalizatsiia navchannia studentiv yak napriam vprovadzhennia innovatsiynykh tekhnolohii u vyshchiy osviti [Digitization of students' education as a direction of implementation of innovative technologies in higher education]/ O. Zakharkin // Suchasni naukovi innovatsiyi (chastyna II): [Modern scientific innovations (part II)]: materialy II Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsii, 56 [in Ukrainian].

8. Kucherak I. Tsyfrovizatsiya ta yiyi vplyv na osvitniy prostir ukonteksti formuvannya klyuchovykh kompetentnostey. Teoriya i metodyka profesiynoho osvity. [Digitization and its impact on the educational space in the context of the formation of key competencies. The theory and methodology of professional education] /I.Kucherak [Elektronnyy resurs]

9. Pryma V. V. (2018). Model zmishanoho navchannia -- «za» i «proty». [The model of blended learning -- "for" and "against"] / V. V. Pryma // modeli zmishanoho navchannia pry vykladanni inozemnykh mov: tezy dopovidey. [Use of the blended learning model in teaching foreign languages.] Kyiv. nats. torh-ekon. un-t. 83-86. [Elektronnyy resurs].

10. Pryntsyp indyvidualizatsii i zmishane navchannia. [The principle of individualization and blended learning.] [Elektronnyy resurs].

11. Suchasni informatsiino-komunikatsiini tekhnolohii. [Modern information and communication technologies:] (2017). Navchalnyi posibnyk. / N. HN Shvachych, V. V. Tolstoy, L. M. Petrechuk, YU. S. Ivashchenko, O. A. Huliaieva. Dnipro: NMetAU, 230 [in Ukrainian].

12. Smart-osvita: resursy ta perspektyvy. [Smart education: resources and perspectives] (2018). /V.V. Pryma// : materialy III Mizhnar. nauk.- metod. Konf.: tezy dopovidei: Kyyiv. nats. Torh.- ekon. Un-t. 252 / Smart-osvita [Smart education.][Elektronnyy resurs]

13. Digital Agenda for Europe. - [Elektronnyy resurs

14. The Global Information Technology Report. Growth and Jobs in a Hyperconnected World. Elektronnyy resurs]

Размещено на Allbest.ru